Наставництво, як одна з форм виховання та соціалізації вихованців закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Розвиток сімейних форм виховання, підтримка прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу не вирішують питання інтернатних закладів. Важко знайти родину, яка виявить бажання опікуватись дітьми з обмеженими можливостями, соціально-занедбаними, схильними до протиправної поведінки, або одразу взяти відповідальність за декілька дітей з однієї родини.

Не підлягає сумніву, що випускникам інтернатних закладів важче знайти своє місце в житті. Роками дитина перебувала на повному державному утриманні, коли всі побутові проблеми за нього вирішували вчителі, вихователі та інші працівники закладу. Дитина навіть не замислювалась над тим, скільки людей забезпечують її комфортне існування. Доросле самостійне життя, яке починається одразу по закінченні закладу, потребує інших знань та навичок, ніж ті, які передбачені шкільною програмою.

З метою надання допомоги таким дітям у підготовці до самостійного життя шляхом розвитку їх фізичного, духовного та інтелектуального потенціалу, впевненості у власних силах, формування культурних і моральних цінностей запроваджено нову форму участі у вихованні дитини, позбавленої батьківського піклування – наставництво. Це добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині, яка проживає у закладі, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя. Положення про наставництво, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 р. № 465, визначає механізм організації здійснення та ведення наставництва над дитиною яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей.

Основними завданнями наставництва є:

  1. визначення та розвиток здібностей дитини, сприяння реалізації її інтересів у професійному самовизначенні;
  2. надання дитині доступної інформації про її права та обов’язки;
  3. формування в дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном і коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;
  4. ознайомлення дитини з особливостями суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій;
  5. сприяння становленню дитини як відповідальної та успішної особистості;
  6. формування в дитини навичок здорового способу життя.

Наставництво здійснюється в індивідуальній формі однією повнолітньою особою над однією дитиною. Наставником може бути повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя і отримала висновок про те, що вона може проводити діяльність з організації наставництва, про що укладається відповідний договір.

Особа яка виявила бажання стати наставником має:

  • надати висновок про стан здоров’я (за спеціальною формою );
  • надати довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
  • успішно пройти курс підготовки в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та отримати висновок про можливість провадження діяльності з організації наставництва над дитиною, яка проживає у закладі.

Свою діяльність наставник здійснює на території інтернатного закладу, в якому перебуває дитина за умови попередньої згоди дитини.

Щоб отримати додаткову інформацію з даного питання, звертайтесь до районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, за адресою: смт Голованівськ, вул. Соборна, 48, 4 поверх, каб.1 (приміщення Райдержадміністрації) або за телефоном 3-00-03.

Збільшити шрифт
A- A A+