2 лютого − Всесвітній день водно-болотних угідь

Ця подія покликана привернути увагу громадськості і урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання стійкого розвитку нашої планети. Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. В місті Рамсарі (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції.

День її підписання в 1997 р. був об’явлений Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Головною ціллю конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення стійкого розвитку в усьому світі.

До теперішнього часу до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а загальна кількість Рамсарських угідь перевищила 1400 із загальною площею 122 мільйони гектар.

Кабінет Міністрів України додав 9,2 тис. га водно-болотних угідь до списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Про це йдеться в розпорядженні Кабміну від 23 лютого 2011 р. № 147-р. відповідно до даного розпорядження було додано угіддя Закарпатської (Атак-Боржавське, Долина нарцисів, печера «Дружба», Чорне багно), Івано-Франківської (Бурштинське водосховище, витоки річок Погорілець та Прут, річка Дністер), Львівської (верхове болото «Надсяння») областей.

Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Її мета – зберегти водно-болотні угіддя, як середовища для водоплавних птахів. Поступово мету Конвенції було розширено і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження та збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини.

Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2019 року: «Водно-болотні угіддя та зміни клімату» і запропонував серію лозунгів: «Водно-болотні угіддя – ключ до вирішення проблем, пов’язаних зі змінами клімату. Ми не безсилі у протидії змінам клімату. Водно-болотні угіддя допомагають нам. Годі виснажувати водно-болотні угіддя. Зупинимо втрату водно-болотних угідь». Основною ідеєю цих лозунгів є підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у протидії змінам клімату, поглинанні вуглецевих сполук, пом’якшенні впливу посух, зменшенні впливу повеней та штормів.

«Водно-болотні угіддя» (wetland) у перекладі з англійської означає «мокра земля». Під водно-болотними угіддями розуміють райони боліт, торф’яних угідь або водойм – природних або штучних, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів. Болота за оцінками вчених є одним з ключових типів екосистем планети, що визначає кругообіг води і кліматичні умови, джерело прісної води, природний очисник середовища від багатьох забрудників.

Хоча й на території Голованівського району жодне водно-болотне угіддя немає статусу міжнародного значення, ми все одно повинні сприяти збереженню цілісності та хорошого екологічного стану природоохоронних територій та об’єктів місцевого значення, які розташовані на нашій території.

Збільшити шрифт
A- A A+