Хвороба Лайма: причини та симптоми захворювання

Хвороба Лайма (кліщовий іксодовий бореліоз, лайм-бореліоз) - трансмісивне, природно-вогнищеве захворювання, яке характеризується ураженням шкіри, нервової системи, серця, нерідко приймає хронічний, рецидивний перебіг.
Збудниками захворювання є  декілька видів патогенних для людини мікроорганізмів – борелій. Природні хазяї борелій у природі - тварини (практично всі ссавці) і птахи. Вони є прокормлювачами іксодових кліщів - переносників борелій. У природних вогнищах циркуляція збудника відбувається таким чином: кліщі - дикі тварини, птахи - кліщі. Часто  до епідеміологічного ланцюжка залучаються домашні тварини. Не виключена можливість наявності і інших переносників борелій, наприклад, гедзів.
Людина заражається в природних та міських вогнищах хвороби Лайма. Передача інфекції здійснюється трансмісивним шляхом при укусі кліща, а також  при попаданні випорожнень кліща на шкіру, з наступним їх втиранням при розчісуваннях (контамінація). У разі розриву кліща, при неправильному його видаленні, збудник може потрапити в рану. Укуси кліщів можливі також у межах міста, при знятті кліщів з тварин.  Можливе  зараження при вживанні сирого козиного або коров'ячого молока інфікованих тварин.
Інкубаційний період (період з моменту зараження збудником до появи перших клінічних ознак)  триває від 2  до 30 днів, у середньому 14 днів. Клінічну картину кліщового бореліозу умовно можна розділити на 3 періоди.
Перший період триває, в середньому, 7 днів;  для нього характерні симптоми  інфекційного захворювання, перебігає з ураженням шкіри. Відмічається синдром інтоксикації: головний біль, озноб, нудота, температура  від субфебрильної до 40 С°, болі в м'язах і суглобах, виражена слабкість, швидка стомлюваність, сонливість.  Через загальнотоксичні симптоми  найбільш постійні слабкість і сонливість.
Еритема на місці укусу кліща - основна клінічна ознака хвороби Лайма. На місці присмоктування кліща з'являється червона пляма або папула. Еритема зазвичай гаряча на дотик, болюча, часто супроводжується свербінням, форма її округла або овальна, рідше - неправильна.
Еритема може зберігатись тривалий час (місяці), іноді зникає без лікування через 2-3 тижні, в окремих випадках швидше (через 2-3 дні). На фоні лікування вона швидко регресує і до 7-10-го дня повністю зникає безслідно або залишаючи після себе пігментацію і лущення. На місці укусу кліща залишається скориночка або рубець.  
Еритема може перебігати без гарячки і без інтоксикації та бути єдиним симптомом захворювання.   Водночас, захворювання може перебігати без еритеми, але з гарячкою, інтоксикацією, що дуже утрудняє клінічну діагностику. У таких випадках підтвердження діагнозу можливе лише за допомогою лабораторних методів дослідження.
Якщо захворювання не лікувати, розвивається другий період, який характеризується виникненням ускладнень з боку нервової системи, серця, що розвиваються на 2-4-му тижні хвороби.
В однієї третини  хворих виявляють помірні симптоми енцефаліту у вигляді порушення сну, зниження уваги, розладу пам'яті, підвищеної збудливості, емоційних розладів та ін. Ураження периферичних нервів проявляється корінцевими розладами чутливості в шийному, грудному, поперековому відділах хребта. Хворі скаржаться на болі, оніміння, колення, відчуття повзання мурашок та інше. 
У цьому ж періоді, на 5-му тижні, приблизно у 8% хворих виникають серцеві порушення: болі, неприємні відчуття в області серця, перебої серцевих скорочень.  Може розвиватись міокардит, перикардит.
Впродовж всього другого періоду зберігаються слабкість, мігруючі болі в кістках, м'язах, суглобах.
Третій період характеризується ураженням суглобів. Він починається через 2 місяці і пізніше від початку хвороби, іноді через 2 роки. Зазвичай уражаються  великі  суглоби,  особливо колінні, нерідко з односторонньою локалізацією. У деяких випадках розвивається симетричний поліартрит. Артрити, як правило, рецидивують протягом декількох років та набувають хронічного перебігу з деструкцією кісток і хрящів.
Затяжний та хронічний перебіг захворювання іноді приводить до часткової або повної втрати працездатності.
Лікування хвороби Лайма проводиться в інфекційній лікарні, де перш за все проводиться терапія, спрямована на знищення борелій. Без такого лікування хвороба прогресує, переходить у хронічний перебіг, а у низці випадків приводить до інвалідності. Особи, що перехворіли, перебувають під медичним спостереженням ще протягом 2 років.
Захворюваність має яскраво виражену сезонність. Перший та основний підйом захворювань припадає на квітень – липень (пік у червні).
Профілактика хвороби Лайма полягає в дотриманні заходів індивідуального захисту від нападу кліщів; заходи специфічної профілактики не розроблені. Велике значення для профілактики зараження має правильне видалення кліща. Кліща, що присмоктався до шкіри, на 30-60 хвилин накривають ватою, змоченою будь-якою олією (соняшниковою, оливковою, вазеліном). Потім  пінцетом захвачують голову кліща біля краю хоботка та видаляють його із шкіри обережними коливальними або обертальними рухами, не допускаючи його розриву. Пошкоджену шкіру обробляють 3% перекисом водню і настоянкою йоду.
При укусі кліщем слід щонайшвидше звернутися до лікаря-інфекціоніста. У зв'язку з відсутністю заходів специфічної профілактики особливе значення має виявлення хворих за  ранніми клінічними ознаками та обов'язкова антибіотикотерапія за раціональною схемою, що дозволяє уникати важких пізніх ускладнень. Видаленого кліща необхідно дослідити на наявність борелій для цього слід звернутися до Голованівського відділення ДУ «Кіровоградський обласний лабораторний центр МОЗ України».
Головний лікар Голованівського ЦПМСД                                              М.Фоменко

Збільшити шрифт
A- A A+