Голованівська районна філія Кіровоградського обласного центру зайнятості
Директор – Кравченко Людмила Павлівна
Контактні дані: 8(05252)2-28-61

Поштова адреса: 
26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Покровська 2,
Телефон/факс: 8 (05252) 2-28-61, 2-28-80

Інформаційні ресурси :
Державна служба зайнятості  – www.dcz.gov.ua 
Кіровоградський регіональний центр зайнятості -  http://kid.dcz.gov.ua/ 

Поштова адреса: 
25015, м. Кропивницький, вул. Леоніда Куценка, 12
Телефон/факс: 8 (0522) 24-55-75

06.08.2019

На захисті ваших прав: На Кіровоградщині необхідні близько 10 юристів

За інформацією обласного центру зайнятості, на Кіровоградщині є потреба у професійних юристах.

Роботодавці області потребують 8 працівників за професіями «юрист», «юрисконсульт» та «помічник юриста». Їх готові взяти на роботу такі підприємства як Локомотивне депо Знам'янка, ФГ «Власенки», Філія ТОВ «Верес» та ін.

Своїм підлеглим роботодавці Кіровоградщини готові платити від 4173 грн («мінімалка») до 7430 гривень. Також є 1 вакансія з офіційним працевлаштуванням на 0,5 ставки до КНП «СМСЧ» Смолінської селищної ради та заробітною платою 2 086,50 грн.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до зазначених центрів зайнятості області.

 Відділ інформаційної роботи Кіровоградського обласного центру зайнятості

01.08.2019

Про соціальне страхування під час роботи за кордоном

Відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” громадяни у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні відповідно до законодавства України, що дає їм право на соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140), визначено, що ліцензіати зобов’язанні надавати клієнтам інформацію  з питань правового і соціального захисту та про механізм добровільної участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні в Україні.

Порядок участі у добровільному страхуванні визначається Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Добровільна участь у страхуванні береться протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року. Для укладення договору подається заява до органів державної фіскальної служби. У договорі про добровільну участь зазначаються:

• назва документа;
• відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку;
• строк дії договору;
• порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися;
• умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону;
• умови розірвання договору;
• права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
  • інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування.
• Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.

24.06.2019

Про попередження неврегульованої трудової міграції

Проблема торгівлі людьми – одне з найнегативніших явищ сучасного суспільства. Одним з пріоритетних напрямків діяльності служби зайнятості є попередження та профілактика неврегульованої зовнішньої трудової міграції та торгівлі людьми.

Знайти іноземного роботодавця можна самостійно, за сприяння ліцензованих приватних агентств зайнятості та за допомогою державної служби зайнятості.

Інформація про ліцензіатів розміщена на Інтернет-сторінці Міністерства соціальної політики України та у переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, що розміщено на веб-сторінці Державної служби зайнятості (Центрального апарату).

Легальне працевлаштування за кордоном гарантує підбір роботи відповідно до міжурядових угод про взаємне або тимчасове працевлаштування. У реалізації таких угод задіяна державна служба зайнятості.

Більш детальну інформацію щодо працевлаштування за кордоном є можливість отримати на веб-ресурсах державної служби зайнятості та у центрах зайнятості, у тому числі під час відвідування семінарів з попередження неврегульованої трудової міграції.

Інформацію з питань протидії торгівлі людьми є можливість отримати у кол-центрі Міністерства соціальної політики України за скороченим телефонним номером 1578.

Які документи необхідні для реєстрації внутрішньо переміщених осіб у службі зайнятості?  

Слід зазначити, що одним із основним завдань державної служби зайнятості є сприяння громадянам у підборі підходящої роботи. Таке сприяння здійснюється для зареєстрованих безробітних.

Варто наголосити, що для пошуку роботи не обов’язково набувати статусу зареєстрованого безробітного. Соціальні послуги з пошуку роботи надаються також особам облікової категорії. До облікової категорії осіб можуть належати, зокрема, особи, які працюють і шукають додатковий заробіток.

Для того, щоб стати на облік, особа пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а також довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків. Такі особи інформують кар’єрного радника про свою освіту, досвід роботи.

    Для надання статусу зареєстрованого безробітного, особа подає до центру зайнятості заяву встановленого зразка та пред’являє:

    паспорт;

    довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

    трудову книжку;

    документ про освіту.

    До 01 січня 2019 року діяв порядок реєстрації безробітних, який передбачав обов’язкове пред’явлення при реєстрації довідки про взяття особи на облік як ВПО. Наразі, діє порядок, який не передбачає такого обов’язку.

Слід зазначити, що новий порядок реєстрації передбачає первинне профілювання безробітних для оцінки їх особистісних та професійних характеристик, а також складання індивідуального плану надання послуг.

    Безробітних інформують про можливості працевлаштування, попит на їх професії на ринку праці, систему мотивації до праці, ризик тривалого безробіття, визначення обсягу і видів послуг, які надаватимуться безробітному з метою його інтеграції до ринку праці.

Кар’єрний радник разом з безробітними розробляє індивідуальний план працевлаштування.             Складання таких планів передбачено і відносно ВПО.

 №2

Якщо у внутрішньо переміщеної особи в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з підприємства на непідконтрольній території, чи може така особа бути зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна?  

Законодавство передбачає два варіанта отримання соціальних послуг в ДСЗ – зареєстрованим безробітним і особам, відносно яких здійснюється облік. Облікова процедура є більш простою відносно пакету документів.

Так, для взяття на облік особа повідомляє кар’єрного радника про свій досвід роботи. При цьому не обов’язково пред’являти трудову книжку.

На відміну від цього, для реєстрації як безробітного, потрібно пред’явити трудову книжку.

У книжці записи про періоди трудової діяльності мають бути здійснені відповідно до затвердженої інструкції.

Якщо у особи здійснено запис про прийом на роботу, але відсутній запис про звільнення, така особа, за загальним правилом, не може бути зареєстрована як безробітна.

Але у такого загального правила є виключення.

І стосується воно саме ВПО.

Відповідно до чинного порядку реєстрації безробітних, у разі відсутності у особи документів, що підтверджують факт звільнення, така особа подає до центру зайнятості заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена.

Також може бути подано відповідне рішення суду – у разі припинення трудових відносин у судовому порядку.

Подається також розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

Для підтвердження того, що запис про звільнення відстутній в трудовій книжці саме у ВПО, рекомендується особі пред’явити довідку про взяття її на облік як ВПО.

У разі необхідності, пропонуємо ВПО безпосередньо звертатись до центрів зайнятості за отриманням консультацій щодо документів або ж телефонувати як до місцевих та і до обласного ЦЗ. З номерами телефонів можливо ознайомитись на Інтернет-сторінці ОЦЗ.

№3

Якщо внутрішньо переміщена особа має місце свого постійного проживання в сільській місцевості на непідконтрольній території, чи може вона бути зареєстрована в центрі зайнятості?

Сам по собі факт реєстрації постійного місця проживання в сільській місцевості жодним чином не впливає на можливість реєстрації особи як безробітної в ДСЗ. Значення має чи належить особа до категорії самостійно зайнятих, чи ні.

До зайнятого населення можуть належати, зокрема, члени фермерських та особистих селянських господарств (ОСГ).

Якщо особа є членом фермерського господарства як юридичної особи, що зареєстрована на непідконтрольній території, то такій особі необхідно подати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення зайнятості.

Щодо членів особистих селянських господарств зазначу наступне.

Для надання статусу безробітного особа подає до БЦЗ чи філії ОЦЗ заяву та пред’являє, визначені порядком реєстрації, документи.

У заяві особа зазначає чи є вона членом ОСГ, чи ні.

Якщо особа є членом ОСГ і при цьому працювала 6 і більше місяців за рік до реєстрації в ЦЗ, то ведення ОСГ не вважається основною роботою і особа реєструється як безробітна без подання будь-яких додаткових документів.

Якщо член ОСГ працював менше 6 місяців, то він має подати довідку про припинення ведення господарства або про вихід з нього.

Відповідна довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Якщо особа має статус ВПО, то згідно норм порядку реєстрації безробітних, таку довідку не потрібно подавати.

№4

Які особливості призначення внутрішньо переміщеним особам допомоги по безробіттю?

Вцілому ВПО мають право на призначення допомоги по безробіттю на тих же підставах як і інші категорії громадян.

Виплата допомоги залежить від того чи є особа застрахованою чи ні,

від причини звільнення з останнього місця роботи,

від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ,

від загальної тривалості страхового стажу

та від розміру заробітної плати особи.

Але для ВПО існують свої особливості, які пов’язані з тим, що особа могла не мати можливості звільнитися з роботи та внести запис про це у трудову книжку, чи взагалі не отримала трудову книжку у роботодавця при переселенні, чи відносно особи відсутні відомості персоніфікованого обліку.

Такі особливості визначені в законах про страхування на випадок безробіття та про забезпечення прав і свобод ВПО.

Якщо особа не має необхідних документів для надання статусу безробітного, то цій особі допомога по безробіттю призначається на строк до 180 календарних днів у мінімальному розмірі. На поточний момент такий мінімальний розмір складає 610 грн.

Після надходження необхідних документів та відомостей розмір допомоги переглядається.

Якщо ВПО фактично припинила роботу, але не мала можливості оформити звільнення документально та внести відповідний запис до трудової книжки, то така особа подає до ЦЗ нотаріально посвідчену заяву про припинення трудових відносин. Розмір допомоги по безробіттю буде залежати від причини звільнення та від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації. Якщо страховий стаж менше 6 місяців, то допомога призначається на строк до 360 календарних днів у розмірі 610 грн.

Якщо страховий стаж складає 6 і більше місяців, то розмір допомоги залежатиме від розміру заробітної плати, але не може бути меншим 1630 грн.

При обчисленні цих 6 місяців враховується поважна причина перерви страхового стажу як то період зайнятості на тимчасово окупованій території чи в районах проведення АТО, що за даними державного реєстру соціального страхування не підтверджується сплатою єдиного внеску.

Щодо тривалості виплати, то слід також зазначити, що для осіб передпенсійного віку вона складає до 720 календарних днів.

Якщо ВПО отримувала допомогу по безробіттю в центрах зайнятості в районах проведення АТО та звернулась до ЦЗ в іншому районі, то виплата ДБ продовжується з урахуванням даних державного реєстру соціального страхування та ЄІАС ДСЗ.

Детальні консультації щодо призначення ДБ рекомендуємо отримувати шляхом безпосереднього звернення до найближчого ЦЗ.

   №5

Чи може внутрішньо переміщена особа з інвалідністю, що отримує пенсію, бути зареєстрована в центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю?

            Відповідно до норм порядку реєстрації безробітних, для надання статусу безробітного особа подає заяву та пред’являє певні документи. Особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України “Про загальноообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію або державну соціальну допомогу, подає копію довідки до акта огляду МСЕК. За наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.

            Отримання пенсії або державної соціальної допомоги жодним чином не впливає на можливість отримання допомоги по безробіттю. Така допомога призначається за загальними правилами.

            Але необхідно враховувати, що порядком передбачено, що реєстрація громадянина як безробітного припиняється з дня його визнання нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду МСЕК.

Тому такі громадяни не можуть набувати статус зареєстрованого безробітного.

Слід зазначити, що підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці.

При працевлаштуванні до роботодавців на нові робочі місця осіб з інвалідністю, що є зареєстрованими безробітними, такі роботодавці мають право звернутись до центру зайнятості за отриманням компенсації витрат у розмірі єдиного внеску на ЗДСС.

Також нагадаю, що для працевлаштування осіб з інвалідністю у роботодавців бронюється 4% робочих місць. На такі робочі місця можуть бути працевлаштовані як місцеві мешканці, так і ВПО.

   №6

    Чи може внутрішньо переміщена особа отримати допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності?

Зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років, та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.

Одноразово виплата не здійснюється безробітним, яким тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочувалась з певних підстав, зокрема, у разі недотримання ними письмових рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.

Не мають права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово безробітні, які вже отримали таку допомогу та припинили підприємницьку діяльність або не здійснювали її упродовж двох років.

Інших обмежень щодо одноразової виплати не передбачено. ВПО мають рівне право з іншими зареєстрованими безробітними на її отримання.

Виплата допомоги одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги, визначеного на день державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів.

Наприклад, якщо особа вже отримувала допомогу 60 днів, то одноразова виплата розрахується за 300 днів.

Особам можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності. Ці безробітні можуть залучатися до семінарів або для них може організовуватися навчання з питань підприємництва.

Для розгляду питань щодо надання допомоги безробітний подає до центру зайнятості заяву та бізнес-план.

Вважаємо за необхідне зазначити, що одноразова виплата проводиться в межах кошторисних призначень, які останніми роками значно обмежені.

Враховуючи вказане, рекомендуємо ВПО, які вирішили започаткувати підприємницьку діяльність, також звертатись до місцевих органів влади для розгляду питання про отримання коштів на підтримку підприємництва з місцевих бюджетів, а також цікавитись міжнародними проектами підтримки самозайнятості переселенців, які реалізуються в області неурядовими організаціями.

Інформація про такі проекти, зокрема, розміщується на Інтернет-ресурсах ОЦЗ.

№7

Чи передбачені законодавством додаткові програми підтримки зайнятості внутрішньо переміщених осіб?

Чинним законодавством про зайнятість населення передбачена можливість компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності суб’єктами малого підприємництва. Така компенсація може надаватися і відносно працевлаштованих ВПО з числа безробітних.

Крім того, в 2015 році до ЗУ «Про зайнятість населення» були внесені зміни, що стосуються ВПО. Зокрема, передбачено, що зареєстрованим безробітним з числа ВПО компенсуються фактичні транспортні витрати на переїзд до іншої місцевості при працевлаштуванні та витрати на проходження попереднього медичного та наркологічного огляду, якщо це необхідно при працевлаштуванні за направленням служби зайнятості.

Для роботодавців передбачена компенсація витрат на перепідготовку та підвищення кваліфікації працевлаштованих осіб за направленням ЦЗ.

Також передбачена компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування безробітних на умовах строкових трудових договорів. Саме ця компенсація найбільш дієво використовується в нашій області.

Компенсуються витрати роботодавця протягом 6 місяців, за умови, що для ВПО буде гарантоване робоче місце на період у 2 рази довший.

Період компенсації може бути збільшений до 12 місяців за рішенням обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення.

Крім того передбачено, що ВПО працездатного віку у разі відсутності підходящої роботи можуть отримати ваучер для професійної підготовки. Ваучером є фактичне зобов’язання ЦЗ профінансувати витрати особи на навчання. Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму. Якщо вартість навчання є вищою, різниця оплачується особою або роботодавцем.

Ваучер не надається зареєстрованим безробітним. Такі особи, у тому числі ВПО, проходять професійну підготовку безкоштовно за направленням ЦЗ під замовлення роботодавців.

Детальну інформацію із зазначених питань можливо отримати в ЦЗ або скориставшись Інтернет-ресурсами ДСЗ.

1. Чи може суддя у відставці отримувати соціальні послуги в державній службі зайнятості?

     Статтею 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що право на соціальні послуги в державній службі зайнятості мають застраховані особи. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи та деякі інші види послуг.

   Згідно статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути, серед іншого, особа працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Порядок реєстрації безробітних та ведення обліку громадян, які шукають роботу, визначається Кабінетом Міністрів України.

            Нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що за певних умов суддя має право подати заяву про відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання. Такі кошти виплачуються незалежно від заробітку, отриманого суддею після виходу у відставку. Здійснювати пошук роботи судді мають право самостійно, за сприянням приватних агентств зайнятості чи державної служби зайнятості.  

            У листі Міністерства соціальної політики України від 11 квітня 2019 року вказано, що особа, яка отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, але готова і здатна приступити до роботи, має право на отримання послуг служби зайнятості та облік осіб, які шукають роботу.

   ---

   1. Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ. Знову ж таки, це інформація про легальну роботу.

Щодо тих зареєстрованих безробітних, які знаходять роботу самостійно, не отримуючи ні направлення від ЦЗ, ні користуючись сайтом служби, то зазначу, що отримання такими особами інформації про легальні трудові відносини на семінарах в ЦЗ очевидно підвищує рівень захищеності їхніх трудових прав.

Іншим шукачам роботи рекомендуємо користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

Принагідно звертаю увагу, що при прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

Дозволю висловити сподівання, що ті заходи, які вживаються державною службою зайнятості в сфері легалізації зайнятості, допоможуть шукачам роботи у знаходженні легальних робочих місць з гідним розміром оплати праці!

2. 2. Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

 Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) слід зазначити, що законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Слід особливо підкреслити, що таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Принагідно зазначу, що агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Як висновок, якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

3. Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

 До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючі право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

То ж рекомендуємо керівникам підприємств і працівникам кадрових служб уважно ставитись до вирішення питань працевлаштування шукачів роботи і не допускати безпідставних відмов.

 4. Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

   Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

   Слід зазначити, що в період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

   Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

   Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

   Щодо стажування зазначу наступне. Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

   В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Окремо зазначу, що отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

5. При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Слід зазначити, що договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.

6. Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

 Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням ЦЗ, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, ЦЗ отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску. Проходить певний проміжок часу, але в будь-якому випадку така інформація надходить до ЦЗ.

Тому рекомендуємо безробітним не допускати одночасного отримання ДБ та працевлаштування і своєчасно інформувати про це ЦЗ.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

У випадку працевлаштування без належного оформлення трудових відносин зрозуміло, що дані персоніфікованого обліку до ЦЗ не надійдуть.

Але, як вже було зазначено, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи чи надання послуг є підставою для припинення його реєстрації в ЦЗ. Інформація про такі факти, зокрема, може надійти від органів Держпраці, які проводять контрольні заходи щодо легалізації трудових відносин. Тому, якщо такі факти будуть встановлені, безпідставно отриману допомогу по безробіттю також слід буде повернути.

“Професійне навчання за сприянням державної служби зайнятості”

До відома роботодавців!

Якщо Ви маєте потребу в кваліфікованих працівниках, зверніться до центру зайнятості. На Ваше замовлення буде безкоштовно організоване професійне навчання зареєстрованих безробітних у професійних та вищих навчальних закладах, центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Різновидом профнавчання є організація стажування безробітних на робочих місцях на підприємстві.

Звертайтесь до державної служби зайнятості, ми допоможемо Вам укомплектувати робочі місця!

“Професійна орієнтація”

До уваги старшокласників і дорослих!

Державна служба зайнятості надає можливість пройти комплексне профорієнтаційне тестування, що визначить Ваші основні психологічні якості. За результатами формуються рекомендації щодо вибору або зміни професії, які Ви можете опрацювати самостійно або з консультаціями фахівців центру зайнятості.

Тестування проводиться у он-лайн форматі на платформі з професійної орієнтації та розвитку кар’єри Інтернет-сторінки державної служби зайнятості.

Скористайтесь соціальною послугою з професійної орієнтації!

“Гендерний аспект”

До уваги шукачів роботи!

Під час пошуку роботи враховуйте, що законодавство забороняє дискримінацію у сфері зайнятості. В оголошеннях про вакансії забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.

Детальні консультації із вказаних питань бажаючі можуть отримати звернувшись до центрів зайнятості або скориставшись Інтернет-ресурсами державної служби зайнятості!

Реєстрація в службі зайнятості

Відповідно до законодавства кожен громадянин має право звернутися до державної служби зайнятості та отримати безкоштовно консультацію, відповідну інформацію та сприяння у пошуку роботи або працевлаштовуватися самостійно.
Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник центру зайнятості проводить консультацію, про що робить запис у відповідній картці.
Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстровано місця проживання чи перебування.
Відповідно до пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (далі Порядок), реєстрація безробітного проводиться за умови пред’явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.
Громадянин, який втратив паспорт, пред’являє тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України, особа, яка не досягла 16-річного віку, - свідоцтво про народження та довідку про реєстрацію місця проживання, видану територіальним органом або підрозділом Державної міграційної служби України.
Особа, яка втратила трудову книжку, подає дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи або цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує період зайнятості такої особи.
При реєстрації (відповідно до п. 4 зазначеного Порядку) потрібно пред'явити документи:
1) випускниками вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням і звернулися до центру зайнятості протягом одного року з дня закінчення навчання, - направлення на роботу або довідка про надання можливості самостійного працевлаштування чи довідка про самостійне працевлаштування, а ті, що навчалися на контрактній основі і звернулися до центру зайнятості протягом одного року з дня закінчення навчання, - довідка навчального закладу про підтвердження форми навчання.
Форми направлення на роботу та довідок про надання можливості самостійного працевлаштування і про самостійне працевлаштування затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" (ЗП України, 1996 р., № 17, ст. 460) та від 27 серпня 2010 р. № 784 "Про затвердження Порядку працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких проводилася за державним замовленням" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 66, ст. 2365);
Випускники вищих та професійно-технічних навчальних закладів, які навчались за державним замовленням та є внутрішньо переміщеними особами і звернулися до центру зайнятості протягом одного року з дня закінчення навчання, зазначену довідку не подають;
2) інвалідам – копію довідки до акта огляду МСЕК та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації;
3) члени особистого селянського господарства, для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технітехнічних і вищих навчальних закладах, звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби),- довідко про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.
4) громадянам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування, - довідку з установи, в якій особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
5) дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, -  довідку органів опіки та піклування про її належність до категорії дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
6) один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утримані дітей віко до 6 років, - копію свідоцтва про народження дитини, копію рішення  органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
7) один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,- копію свідоцтва про народження дитини, копію рішення  органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
8) один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину-інваліда, утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності), - копію пенсійного посвідчення, що містить запис про інвалідність, копію рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості документів, зазначених у пунктах 3 і 4 цього Порядку;
2) встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення роботодавця про працевлаштування особи;
3) подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 Закону України “Про зайнятість населення”;
4) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
5) невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про відмову у працевлаштуванні відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
6) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі абзаців дев’ятнадцятого - двадцять першого підпункту 1 пункту 37 цього Порядку.
Особам, які навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у частині другій статті 6 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, не може бути надано статус безробітного.
 У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше ніж через сім календарних днів з дня прийняття такого рішення.
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного.
З наказом про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування центру зайнятості, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.
Статус безробітного дає особі право на отримання допомоги з безробіття на умовах та в розмірах, визначених Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-111 (зі змінами). Розміри соціальних виплат залежать від страхового стажу, підстави звільнення та розміру заробітної плати, отримуваної громадянином перед звільненням.
Порядок обчислення середньої зарплати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що визначає порядок видачі довідок про середню заробітну плату, правила обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (зі змінами).

 Про працевлаштування демобілізованих учасників АТО

Чи зобов’язані роботодавці працевлаштовувати демобілізованих учасників антитерористичної операції?
Вказане залежить від того чи працював демобілізований військовослужбовець у роботодавця до мобілізації. Якщо особа була мобілізована під час роботи на підприємстві, цей роботодавець має поновити його на роботі.
Якщо особа не працювала не момент мобілізації вона може бути працевлаштована за сприянням державної служби зайнятості (далі - ДСЗ), приватного агентства зайнятості чи шляхом самостійного пошуку роботодавця.
Роботодавці мають додержуватися п’ятивідсоткової квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (однією з категорій таких громадян є учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Для яких категорій роботодавців встановлюється така квота?
Відповідно до статті 14 Закону України “Про зайнятість населення” для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, підприємствам, установам і організаціям (тільки юридичні особи) з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
Чи зобов’язані роботодавці звітувати про виконання квоти?
Так, зобов’язані. Роботодавці мають щороку інформувати ДСЗ. Наказом Міністерства соціальної політики України від 16.05.2013 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.05.2013 за № 841/23373, затверджено Порядок надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Які строки встановлені для подання інформації?
Згідно пункту 2.5 розділу II вказаного Порядку роботодавці щороку, не пізніше 01 лютого після звітного року (за 2017 рік інформацію слід надати не пізніше 01.02.2018), подають центрам зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (форма є додатком до Порядку).
Яким чином роботодавці мають дотримуватися квоти?
Обов'язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування відповідних категорій громадян. Таке працевлаштування може проводитись за сприянням ДСЗ. Для цього роботодавець заповнює та подає до центру зайнятості форму звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”. У відповідному розділі форми зазначається інформація про певну квотну категорію.
Чи передбачена відповідальність за порушення процедури бронювання?
Статтею 53 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні осіб у межах відповідної квоти у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати.

“Служба зайнятості – демобілізованим учасникам АТО. Співпраця служби зайнятості з військовими комісаріатами щодо сприяння у працевлаштуванні учасників АТО”
Ви звільнені з військової служби за контрактом чи є демобілізованим учасником антитерористичної операції?
Ви вирішили працевлаштуватися? Знайти роботу Ви можете самостійно, за сприянням приватних агентств зайнятості чи державної служби зайнятості.
При зверненні до центру зайнятості Вам буде надано комплекс профорієнтаційних послуг щодо визначення напрямку професійної діяльності і запропонована підходяща робота. У разі необхідності Ви можете пройти професійну перепідготовку чи стажування на робочому місці. У період пошуку роботи Ви будете отримувати допомогу по безробіттю, а також матимете змогу прийняти участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру.
Якщо Ви є безробітним і вирішили вступити на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, в центрі зайнятості Вас спрямують до військового комісаріату.

06.06.2017
Для реєстрації в центрі зайнятості за місцем проживання демобілізованим військовослужбовцям необхідно подати такі документи:
- паспорт;
- трудову книжку (якщо вона є);
- військовий квиток, в якому зазначена дата взяття на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавств;
- довідку з військового комісаріату, військової частини або іншого формування про строки проходження військової служби;
- документ про освіту.

06.06.2017
Державна служба зайнятості надає безробтним допомогу по безробіттю, яка виплачується з 8 дня  після  реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.
На підставі абз.1 п.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон) право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше, ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону  застрахованим особам,  зазначеним у п.1 ст. 22,  розмір  допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньоденного грошового забезпечення,   визначеного відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим  державним соціальним страхуванням (1266-2001-п), затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу та обчислюється у відсотках:

• до 2 років - 50 відсотків;
• від 2 до 6 років - 55 відсотків;
• від 6 до 10 років - 60 відсотків;
• понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

• перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
• протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
• у подальшому - 70 відсотків.

Допомога   по  безробіттю з урахуванням страхового стажу (за п.1,3,4,5 ст.22, п.1 ст.23 Закону) військовослужбовцю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про виплачене грошове забезпечення, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового  договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва  про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Довідка про грошове забезпечення військовослужбовця видається військовим комісаріатом, де особа перебуває на обліку або військовою частиною, де особа проходила службу.
Відповідно до п.2 ст.22 Закону застраховані особи, визнані  в установленому  порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними   Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести  місяців  мають  право  на  допомогу  по  безробіттю у мінімальному розмірі (за станом на сьогодні – 544 грн. за повний місяць).
Якщо Ви офіційно працювали на роботі або проходили військову службу (крім строкової служби)  та   якщо  служба зайнятості не може Вас працевлаштувати протягом місяця  у  зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, то Ви можете отримати допомогу по безробіттю  одноразово для організації підприємницької діяльності. Така допомога не виплачується особам, які  протягом останніх 24 місяців, що передували початку безробіття, були  зареєстровані  як суб'єкти  підприємницької діяльності. Більш детальну інформацію Вам нададуть спеціалісти служби зайнятості. Бажаючим започаткувати власну справу надаються профорієнтаційні послуги та послуги з професійного навчання основам підприємницької діяльності.

06.06.2017 Про реєстрацію безробітними інвалідів
Відповідно до пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», додатково до стандартного переліку документів для реєстрації як безробітного пред’являє пенсійне посвідчення або посвідчення особи, яка отримує відповідну державну соціальну допомогу, і подає довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та індивідуальну програму реабілітації.
Підбір підходящої роботи для інваліда (у тому числі шляхом розумного пристосування існуючого або створення нового робочого місця) здійснюється відповідно до його професійних знань і навичок та з урахуванням довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії з висновком про умови і характер праці, індивідуальної програми реабілітації та побажань інваліда щодо умов праці.
За наявності у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією висновку про визнання особи нездатною до трудової діяльності реєстрація інваліда припиняється.

Власна справа

10.07.2017Як започаткувати власний бізнес
Одним із напрямів діяльності державної служби зайнятості є сприяння в започаткуванні власної справи незайнятим громадянам з метою забезпечення їхньої зайнятості.
Служба зайнятості здійснює підготовку безробітних громадян для організації малого бізнесу. Їх залучають до участі в семінарах з підприємницької діяльності, що проводяться за участю фахівців центрів зайнятості, податкових органів, соціальних фондів, фінансових та підприємницьких структур, що надають широкий спектр інформаційних та консультаційних послуг з юридичних, економічних та інших питань. Охочим заснувати власну справу надаються профорієнтаційні послуги та послуги з професійного навчання основам підприємницької діяльності.
Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, крім осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їхнім бажанням.
Одноразова виплата призначеної допомоги по безробіттю здійснюється в розмірі річної суми допомоги по безробіттю, визначеної конкретному безробітному відповідно до статей 22 та 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Для розгляду питання щодо отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності безробітний подає до центру зайнятості заяву про виплату такої допомоги та бізнес-план. Бізнес-план безробітний захищає на засіданні комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.
До складу цієї комісії входять спеціалісти центру зайнятості, органів виконавчої влади, податкових органів, представники організацій роботодавців та ін.
Остаточне рішення щодо одноразової виплати безробітному допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності приймається директором центру зайнятості з урахуванням висновку комісії.
Після ознайомлення з рішенням директора безробітний у визначені терміни здійснює державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи–підприємця.
Органи Пенсійного фонду України на підставі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про  проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців у встановленому порядку інформують Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється протягом 14 днів після державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи-підприємця.
Існують законодавчі обмеження щодо виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю не здійснюється безробітним, яким допомога по безробіттю скорочувалася з підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 5.3 та пунктом 5.4 або припинялася відповідно до підпункту 8 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, а також особам, які шукають роботу вперше, та особам, які протягом останніх 24 місяців, що передували початку безробіття, були зареєстровані, як суб’єкти підприємницької діяльності.
За детальнішою інформацією звертайтеся до районного центру зайнятості.

Професійне навчання
10.07.2017Можливості професійного навчання за направленням служби зайнятості

Громадські роботи
          10.07.2017 Забезпечення участі безробітних у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру
        Організація громадських робіт для безробітних здійснюється відповідно ст.31 Закону України «Про зайнятість».
        Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.
        У районі організовуються громадські роботи, що відповідають потребам певної територіальної громади або задовольняють суспільні потреби територіальних громад, районною державною адміністрацією, виконавчими комітетами сільських, селищної та міської ради за участю районного центру зайнятості, на договірних засадах.
Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за такими критеріями:
1) мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії;
2) можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня;
3) мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону;
4) надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних на роботи, що не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки.
З особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів, строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця.
На осіб, які беруть участь у громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені, зокрема, законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.
Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.
У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт фінансування організації таких робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Працівники у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції мають право без припинення трудових відносин на участь у громадських роботах, у тому числі тих, що оплачуються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у межах строку зупинення (скорочення) виробництва.

Інші тимчасові роботи
Для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб роботодавцями організовуються строком до шести місяців роботи, що носять тимчасовий характер. Для організації таких видів робіт тимчасового характеру не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії.
З безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.

Вибір професії
10.07.2017 Обираємо майбутнє
У сучасних умовах ринку праці профорієнтація виступає як важливий напрямок, що впливає на формування активної політики зайнятості населення. Постійно діюча система допомоги громадянам у виборі професії дозволяє найбільш повно узгодити інтереси і можливості людини з потребами суспільства.
Профорієнтаційна робота проводиться для всіх верств населення з використанням різноманітних форм: профорієнтаційних уроків та семінарів, Днів кар'єри, групових консультацій, презентацій професій, екскурсій на підприємства, різноманітних тематичних семінарів тощо. А за допомогою програмно-апаратних комплексів «Мотиваційний термінал розвитку зацікавленості до професійного самовизначення», мобільних центрів профорієнтації, мобільних центрів зайнятості підвищується доступність та привабливість профорієнтаційних послуг, забезпечується якісне професійне інформування населення, спрямоване на підготовку молоді до усвідомленого вибору сфери трудової діяльності, популяризацію робітничих професій, що користуються попитом на ринку праці упередження безробіття та ін.
Зазначена робота здійснюється й шляхом використання інтерактивних форм: рольових ігор, різних конкурсів, інсценівок, вікторин, ток-шоу та ін., завдяки яким хлопці та дівчата не лише отримують та добре засвоюють інформацію про світ професії, їх різноманіття та роль в житті людини, а й виявляють власну творчість, вміння логічно мислити, обґрунтовувати свої думки, відстоювати власну точку зору тощо. Крім цього, під час індивідуальних консультацій за допомогою профдіагностичних методик усі бажаючі мають змогу оцінити власні професійні нахили та отримати практичні поради, рекомендації фахівців щодо вибору професійної діяльності.

01.08.2019

Про ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном

Законом України “Про зайнятість населення” визначено, що громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю за кордоном, якщо така діяльність не заборонена законодавством України та держави перебування. Знайти іноземного роботодавця можливо самостійно, за сприянням приватних агентств зайнятості чи державної служби зайнятості.

Згідно статті 38 вказаного Закону діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню. Пунктом 20 частини 1 статті 7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” визначено, що ліцензуванню підлягає вид господарської діяльності – посередництво у працевлаштуванні за кордоном.

Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 17.06.2015 № 423, та Переліком органів ліцензування, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 05.08.2015 № 609, визначено, що органом ліцензування виду господарської діяльності - посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном є Міністерство соціальної політики України.

З переліком ліцензіатів є можливість ознайомитися на Інтернет-сторінці Міністерства соціальної політики України (адреса www.msp.gov.ua, рубрика “Громадянам” - “Сфера зайнятості” - “Трудова міграція” - “Ліцензування посередницької діяльності з працевлаштування за кордоном” - “Перелік суб’єктів, які мають ліцензію на посередницьку діяльність у працевлаштуванні за кордоном”).

Заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.

01.08.2019

Про вимоги до приміщення ліцензіата

При користуванні послугами приватних агентств зайнятості, які мають ліцензії Міністерства соціальної політики України на право провадження посередницької діяльності у працевлаштуванні за кордоном, громадяни мають враховувати, що правила провадження такої діяльності визначені Законом України “Про зайнятість населення” та Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140). Окремі питання провадження діяльності також врегульовані Законом України “Про зовнішню трудову міграцію”.

Агентства мають неухильно додержуватись таких правил. При цьому слід зазначити, що господарська діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном це послуга, яка надається суб'єктами господарювання в межах укладених з іноземним суб'єктом господарювання зовнішньоекономічних договорів про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з метою сприяння укладенню трудового договору відповідно до заявок іноземного роботодавця щодо вільних робочих місць, включаючи надання інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей працевлаштування, найменування та місцезнаходження роботодавця, умов і розмірів оплати праці.

Діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ліцензіат повинен провадити в нежитловому приміщенні, біля входу до якого повинна бути розміщена інформація про:

найменування ліцензіата відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

режим роботи ліцензіата.

У приміщенні ліцензіата на доступному для відвідувачів місці повинна бути така інформація:

відомості про повне найменування ліцензіата, його місцезнаходження,  номери телефонів, прізвище, ім'я та по батькові керівника та/або власника;

копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

інформація щодо рішення органу ліцензування про видачу ліцензії або копія ліцензії (у разі наявності), або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань із зазначенням дати видачі ліцензії та органу, що її видав;

перелік держав, до яких згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ліцензіат має право працевлаштовувати клієнтів;

завірена ліцензіатом загальна інформація про характер майбутньої роботи, види професійної діяльності, умови праці та проживання у державі працевлаштування;

контактний номер телефону структурного підрозділу органу ліцензування, до компетенції якого належать повноваження у сфері ліцензування;

Закони України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", витяги із законів України “Про зайнятість населення”, “Про зовнішню трудову міграцію”, "Про захист прав споживачів" у частині надання послуг, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

книга відгуків та пропозицій.

Заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.

01.08.2019

Про оплату послуг ліцензіатів

На відміну від приватних агентств зайнятості, які надають посередницькі послуги в межах України і яким суворо заборонено отримувати від клієнтів гонорари за надані послуги, ліцензовані агентства зайнятості мають право отримувати кошти за свої послуги. При цьому, згідно норм  Закону України “Про зайнятість населення”, 

ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату до підписання акта виконаних робіт. А згідно положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140),

ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату за послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до  підписання акта наданих послуг. Такий акт підписується після укладення клієнтом трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем.

Заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.

01.08.2019

Про оформлення взаємовідносин клієнтів та ліцензіатів

При користуванні послугами ліцензіатів їх клієнти мають враховувати, що Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140), визначено, що клієнт це особа, яка уклала договір з ліцензіатом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном і користується його послугами.

До укладення договору про надання послуг з посередництва ліцензіат зобов’язаний безоплатно надати клієнту завірену ним достовірну інформацію про умови праці та умови проживання у державі працевлаштування.

Ліцензіат має право перевіряти наявність у клієнтів документів, що підтверджують їх кваліфікацію, необхідну для виконання відповідних робіт або надання послуг згідно з міжнародними нормами та/або вимогами законодавства держави працевлаштування.

Надання клієнту послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється лише після укладення з ним договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном у двох примірниках (один видається клієнту, другий залишається в ліцензіата).

Ліцензіат зобов’яний вести журнал єдиного обліку клієнтів.

Виконання умов договору між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами.

Заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.

08.07.2019

До уваги роботодавців!

Кіровоградський обласний центр зайнятості повідомляє, що з 08 липня 2019 року змінено рахунки для зарахувань заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших надходжень (за працевлаштування іноземців, штрафні санкції тощо).

Перерахування коштів здійснювати за наступними реквізитами:

Одержувач коштів:     Кіровоградський обласний центр зайнятості

Код ЄДРПОУ:              02771569

Банк:                         Казначейство України (ЕАП)

Код банку (МФО):       899998

1) р/р 37172301111001 – страхові внески роботодавців від суми фактичних витрат на оплату праці

2) р/р 37171302111001 – страхові внески, утримані роботодавцями з суми виплат найманим працівникам

3) р/р 37170303111001 – страхові внески осіб, які брали участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах

4) р/р 37179304111001 – інші надходження до ФЗДССУВБ (працевлаштування іноземців)

5) р/р 37178305111001 – надходження від застосування штрафних санкцій (пеня, штрафи)

Голованівська районна філія Кіровоградського обласного центру зайнятості

24.06.2019

Про прогнозування ринку праці

Одним із напрямків роботи державної служби зайнятості є взаємодія з роботодавцями з питань визначення поточної та перспективної потреби у робочій силі, професійного навчання населення та укомплектування вільних робочих місць.

Визначення поточної потреби здійснюється на підставі інформації про попит на робочу силу, що подається до базових центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості за формою звітності № 3-ПН.

Визначення перспективної потреби здійснюється, серед іншого, шляхом опитування роботодавців. Таке опитування проводиться засобами Інтернет-зв’язку шляхом заповнення анкети у електронному персональному кабінеті на веб-сторінці державної служби зайнятості (підприємці, керівники підприємств чи працівники кадрових служб мають можливість створити такий кабінет і спілкуватись з центром зайнятості в он-лайн режимі зі свого комп’ютера чи мобільного телефона).

Запрошуємо роботодавців долучитись до зазначеного опитування!

Консультації щодо опитування та створення кабінету роботодавця можна отримати у секторі взаємодії з роботодавцями відділу надання соціальних послуг Голованівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості (тел. 05252-2-23-42).

Роботодавців Кіровоградщини запрошують долучитися до всеукраїнського опитування

Одним із головних завдань державної служби зайнятості (далі – ДСЗ) на ринку праці є надання роботодавцям послуг з добору працівників. Для його виконання необхідне налагодження ефективних і дієвих контактів між центрами зайнятості та роботодавцями. Центральний апарат ДСЗ модернізується та робить дієві кроки для покращення такої взаємодії. Так, наприклад, планується введення інституту консультанта-роботодавця (за аналогією з кар’єрним радником для шукачів роботи).

Проте, покращення роботи не можливе без «зворотнього зв’язку» з роботодавцями, без отримання інформації про те, що ще необхідно змінювати в роботі державної служби зайнятості.

Державною службою зайнятості (Центральним апаратом) на веб-сторінці «Єдине соціальне середовище зайнятості» (адреса – www.dcz.gov.ua) започатковане опитування роботодавців щодо задоволеності наданням послуг державної служби зайнятості (у період до 19 серпня 2019 року).

Для участі в опитуванні необхідно завітати на інтернет-сторінку Центрального апарату чи Кіровоградського обласного центру зайнятості до розділу «Опитувальник роботодавця» (на головній сторінці) та заповнити анкету. Доступ до сторінки можливий з комп’ютерів та мобільних телефонів.

У анкеті зазначається загальна інформація про роботодавця, повідомляється, якими послугами центрів зайнятості він користується, та оцінюється якість надання послуг, зокрема щодо підбору персоналу та професійного навчання безробітних на замовлення роботодавців. Одним із пунктів анкети є повідомлення про рівень задоволеності заходами, що проводяться центрами зайнятості, у тому числі онлайн-співбесідами та презентаціями роботодавців.

Тож, пропонуємо роботодавцям поділитися досвідом співпраці зі службою зайнятості, висловитися про послуги, якими користувалися, а також надати пропозиції щодо очікуваного вдосконалення послуг ДСЗ!

Чи може підприємство прийняти на роботу кур'єрами осіб у віці 16-18 років?

 На запитання читачів відповідає Т. Дігтяренко, заступник начальника юридичного відділу Кіровоградського ОЦЗ.

Відповідно до ст. 188 КЗпП України не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Як виняток – за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, – можна прийняти на роботу особу, яка досягла 15-річного віку.

Нагадаємо, що ст. 190 КЗпП України передбачає, що законодавством визначені роботи, на яких забороняється використання праці осіб молодше 18 років. Так, забороняється застосування праці таких осіб на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється залучати осіб молодше 18 років до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Але це ще не повний перелік заборон і обмежень, що стосуються використання праці молоді. Нагадуємо, що:

всі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медогляду та надалі, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медогляду (ст. 191 КЗпП);

заборонено залучати працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Крім того, ст. 193 КЗпП встановлює норми виробітку для молодих робітників, а ст. 194 цього Кодексу визначає розмір оплати праці працівників молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи.

Також Кодекс законів про працю України регулює питання, пов'язані зі щорічними відпустками працівників у віці до 18 років, обмеження щодо їхнього звільнення і розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб (усиновителів, опікунів неповнолітнього, а також державних органів і службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю).

Отже, якщо кур'єрська робота, на яку підприємство планує прийняти особу віком 16-18 років вкладається у перераховані законодавчі рамки, використання праці таких неповнолітніх осіб дозволено.

Однак необхідно пам'ятати про тривалість робочого дня для таких осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) - 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої вище для осіб відповідного віку.

Онлайн-анкетування: у роботодавців Кіровоградщини є можливість заявити про потребу в кадрах

 Роботодавців Кіровоградщини запрошують долучитися до онлайн-анкетування

 З 03 червня поточного року розпочинається запроваджене Державною службою зайнятості анкетування роботодавців про потребу в працівниках на 2020 рік. Заповнити анкети можна у «Персональному кабінеті» на Інтернет-ресурсі Державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище зайнятості» у розділі «Опитування». Звертаємо увагу, що сервіс доступний для роботодавців, які зареєструвалися в центрах зайнятості, та мають логіни та паролі для входу в персональний кабінет.

За додатковою інформацією щодо реєстрації у персональному кабінеті та заповненні анкети необхідно звернутися до найближчого центру зайнятості області.

«Проведення поглибленого вивчення перспектив розвитку регіонального ринку праці, на підставі даних роботодавців, надасть можливість спрогнозувати локальний ринок праці, скласти перспективну потребу в працівниках у професійному розрізі, – зазначив заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян. – Ми запрошуємо усіх роботодавців області долучитися до анкетування».

Результати анкетування оброблятимуться фахівцями Державної служби зайнятості (Центрального апарату) та будуть використані при розробці прогнозу потреби у працівниках на 2020 рік.

Тож не зволікайте – скористайтеся цією можливістю!

Відділ інформаційної роботи Кіровоградського обласного центру зайнятості

За яких умов можна приймати на роботу неповнолітніх?

 Попереду літні канікули, тож багато школярів виявлять бажання підзаробити. Проте, не усі роботодавці знають про особливі умови прийому на роботу неповнолітніх працівників.

Неповнолітні відповідно до статті 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Частина перша статті 188 КЗпП говорить про те, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Однак ця норма має виключення: так частинами другою та третьою зазначеної статті встановлюється можливість прийняття на роботу осіб, які досягли п’ятнадцяти років та чотирнадцяти років за певних умов.

Так, при прийнятті на роботу осіб, яким виповнилося 15 років, має бути дотримана умова наявності згоди одного із батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника).

Також допускається приймати на роботу осіб, яким виповнилося 14 років. Але це, виходячи зі змісту частини третьої статті 188 КЗпП, можливо, якщо додержуватися таких умов:

• прийняттю на роботу у вказаному віці підлягають лише учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів;
• такі особи можуть виконувати тільки легку роботу, яка не заподіює шкоди їхньому здоров’ю;
• їхня робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися винятково у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул);
• потрібна згода одного з батьків (або особи, що їх замінює, – усиновлювача чи опікуна).

Крім того, усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду.

До уваги роботодавців! «Звіти квота»

Якщо чисельність штатних працівників на Вашому підприємстві не менше восьми осіб, для такої юридичної особи встановлюється квота для працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сфері зайнятості.

До таких категорій громадян належать, зокрема, молодь, яка вперше шукає роботу, особи передпенсійного віку та учасники бойових дій.

Роботодавці мають розрахувати квоту і забезпечити працевлаштування громадян зазначених категорій.

Про дотримання квоти підприємства повинні щорічно (до першого лютого) звітувати перед центрами зайнятості. Форму звітності можна отримати у центрі зайнятості або за посиланням додаток 1_квота.doc

“Компенсація єдиного внеску”

До уваги роботодавців!

Ви створили нове робоче місце і шукаєте кваліфікованого працівника?

Зверніться до державної служби зайнятості!

У разі якщо Ви працевлаштуєте на таке робоче місце зареєстрованого безробітного з числа громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, протягом першого року його роботи Вам щомісячно будуть компенсуватися фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальноообов’язкове державне соціальне страхування. Гарантії зайнятості особи мають бути забезпечені не менше ніж на два роки роботи.

Компенсація надається також суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних на нові робочі місця, у пріоритетних видах економічної діяльності.

Для отримання детальної інформації, звертайтесь до центру зайнятості або скористайтесь Інтернет-ресурсами державної служби зайнятості!

“Компенсація щодо внутрішньо переміщених осіб”

До уваги роботодавців!

Чи є Ваш бізнес соціально відповідальним? Чи згодні Ви брати участь у процесах інтеграції внутрішньо переміщених осіб і допомагати своїм співгромадянам?

Якщо так – звертайтесь до державної служби зайнятості!

Ми допоможемо у доборі працівників – переселенців з числа зареєстрованих безробітних, на заміщення нових чи вакантних робочих місць.

У разі прийому таких громадян на роботу по строковому трудовому договору, роботодавцю можуть компенсуватися витрати на оплату їх праці.

За детальними консультаціями Ви можете звернутись до центрів зайнятості або скористатись Інтернет-ресурсами державної служби зайнятості!

Роботодавців Голованівщини запрошують до анкетування щодо потреб ринку праці

Державною службою зайнятості запроваджено анкетування роботодавців про потребу в працівниках на 2019 рік. Заповнити анкети можна у «Персональному кабінеті» на Інтернет-ресурсі Державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище зайнятості» у розділі «Опитування».
Запрошуємо всіх роботодавців району долучитися до анкетування!
Відзначимо, що сервіс доступний для роботодавців, які зареєстрували в центрах зайнятості логіни та паролі для входу в персональний кабінет. Результати анкетування оброблятимуться фахівцями Державної служби зайнятості (Центрального апарату) та будуть використані при розробці прогнозу потреби у працівниках на 2019 рік.
Додатково: «Електронний кабінет роботодавця» - це сервіс, з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зорієнтований, насамперед, на скорочення витрат часу для відвідування центру зайнятості та на підвищення рівня взаємодії роботодавців зі службою зайнятості.
У «Електронному кабінеті» роботодавець має можливість переглянути актуальність реквізитів свого підприємства, що містяться у базі служби зайнятості, стан укомплектування заявлених вакансій, кількість направлень центром зайнятості претендентів на роботу, договори на організацію громадських робіт та працевлаштування після професійного навчання, здійснити добір працівників шляхом перегляду резюме. В електронному кабінеті роботодавця передбачена можливість подання звітів за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в т.ч і уточнювальних, в онлайн режимі до державної служби зайнятості та подальшим завантаженням в базу даних.
Сектор взаємодії з роботодавцями
Голованівської районної філії
Кіровоградського ОЦЗ
2-23-42

Про працевлаштування демобілізованих учасників АТО Чи зобов'язані роботодавці працевлаштовувати демобілізованих учасників антитерористичної операції? Вказане залежить від того чи працював демобілізований військовослужбовець у роботодавця до мобілізації. Якщо особа була мобілізована під час роботи на підприємстві, цей роботодавець має поновити його на роботі. Якщо особа не працювала не момент мобілізації вона може бути працевлаштована за сприянням державної служби зайнятості (далі - ДСЗ), приватного агентства зайнятості чи шляхом самостійного пошуку роботодавця. Роботодавці мають додержуватися п'ятивідсоткової квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (однією з категорій таких громадян є учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"). Для яких категорій роботодавців встановлюється така квота? Відповідно до статті 14 Закону України "Про зайнятість населення" для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, підприємствам, установам і організаціям (тільки юридичні особи) з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. Чи зобов'язані роботодавці звітувати про виконання квоти? Так, зобов'язані. Роботодавці мають щороку інформувати ДСЗ. Наказом Міністерства соціальної політики України від 16.05.2013 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.05.2013 за № 841/23373, затверджено Порядок надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Які строки встановлені для подання інформації? Згідно пункту 2.5 розділу II вказаного Порядку роботодавці щороку, не пізніше 01 лютого після звітного року (за 2017 рік інформацію слід надати не пізніше 01.02.2018), подають центрам зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (форма є додатком до Порядку). Яким чином роботодавці мають дотримуватися квоти? Обов'язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування відповідних категорій громадян. Таке працевлаштування може проводитись за сприянням ДСЗ. Для цього роботодавець заповнює та подає до центру зайнятості форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)". У відповідному розділі форми зазначається інформація про певну квотну категорію. Чи передбачена відповідальність за порушення процедури бронювання? Статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні осіб у межах відповідної квоти у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати

10.07.2017 Види послуг для роботодавців

10.07.2017
Додаткові заходи сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб 
Постановою КМУ від 8 вересня 2015 року №696 затверджено Порядок здійснення заходів щодо сприяння зайнятості, поверненню коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб,  який став механізмом реалізації заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб.
Даним Порядком передбачено компенсація витрат роботодавцям на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів. Зазначені витрати включають в себе основну та додаткову заробітну плату та суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на такі виплати.  
Тривалість компенсації може продовжуватись до шести календарних місяців, за умови працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням базового центру зайнятості на умовах строкових трудових договорів і збереження гарантій зайнятості таких осіб протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у 2 рази, а для осіб зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», понад шість місяців, але не більше дванадцяти календарних місяців.
Компенсація не виплачується, коли роботодавець:
- має заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.
Для отримання компенсації, роботодавцю, який працевлаштував зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб, необхідно подати протягом двох місяців з дня працевлаштування до центру зайнятості заяву про компенсацію витрат на оплату праці в довільній формі та копію трудового договору між ним і працівником або розпорядчого акта про прийняття на роботу, завірені в установленому порядку.
У разі звільнення працівника, за якого виплачується/виплачувалася компенсація до закінчення строку збереження гарантій зайнятості, згідно з пунктом 1 статті 36 тапунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України роботодавець повертає суму одержаної компенсації в повному обсязі.
Компенсація витрат на оплату праці не поширюється на бюджетні установи.
Окрім того, роботодавець, який працевлаштовує за направленням служби зайнятості безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб строком не менш як на 12 місяців, може отримати компенсацію витрат на перепідготовку та підвищення кваліфікації. Сума компенсації встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати.
Заходи щодо сприяння зайнятості можуть проводитися одночасно або окремо щодо кожної внутрішньо переміщеної особи.
Фінансування зазначених заходів здійснюється в межах терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Компенсація витрат роботодавцю на оплату праці виплачується в межах коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда).

Норми законодавства про зайнятість населення
10.07.2017
Інформування державної служби зайнятості при вивільненні працівників
Про процедуру вивільнення працівників
Господарським кодексом України визначено, що підприємці (роботодавці) мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. Статтею 64 вказаного Кодексу встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. В ході такого визначення можуть прийматися рішення як про створення нових робочих місць так і про ліквідацію (реорганізацію) існуючих місць. На робочих місцях, які підлягають ліквідації, можуть працювати робітники або ж вони можуть бути вакантними (інформація про них міститься в штатному розписі). У разі якщо місця є вакантними, рішення про їх виведення із штатного розпису приймається роботодавцем у встановленому ним порядку.
У разі, якщо в ході ліквідації (реорганізації) робочих місць такі дії стосуватимуться працюючих осіб, роботодавцю необхідно:
- згідно статті 49-2 Кодексу законів про працю України повідомити кожного працівника не пізніше ніж за 2 місяці про наступне розірвання трудового договору внаслідок змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (при вивільненні мають враховуватися переважне право працівника на залишення на роботі, обмеження щодо вивільнення окремих категорій працівників та необхідність виплати вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку);
- повідомити державну службу зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників за формою звітності № 4-ПН “Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці” (критерії масового вивільнення визначені Законом України "Про зайнятість населення");
Роботодавцям слід враховувати, що органами влади та професійними спілками вживаються заходи щодо запобігання масовому вивільненню працівників.
Статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено стягнення з роботодавця штрафу у 4-кратному розмірі мінімальної заробітної плати у разі неподання або порушення установленого порядку подання даних про масове вивільнення працівників.
Критерії масового вивільнення працівників
Критерії масового вивільнення працівників визначені статтею 48 Закону України "Про зайнятість населення".
Такими критеріями є одноразове або протягом:
- одного місяця вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві з чисельністю від 20 до 100 працівників, вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві з чисельністю від 101 до 300 працівників;
- трьох місяців - вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві незалежно від чисельності працівників.
Роботодавці зобов’язані вживати заходів для запобігання масовим вивільненням, у тому числі шляхом проведення консультацій з профспілками з метою розроблення відповідних заходів, спрямованих на пом'якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників. Розроблення комплексу заходів щодо забезпечення зайнятості працівників, які підлягають вивільненню, здійснюється відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за участю сторін соціального діалогу.
Порядок подання інформації про масове вивільнення працівників
Відповідно до статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання повинні за 2 місяці до вивільнення в повному обсязі подавати територіальним органам державної служби зайнятості інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, скороченням чисельності або штату працівників.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 989/23521, затверджено Порядок подання форми звітності № 4-ПН "Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці". Цим же наказом затверджено форму звітності № 4-ПН “Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці”.
Форма звітності № 4-ПН подається підприємствами, установами, організаціями не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників до територіального органу державної служби зайнятості за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
У формі зазначаються:
- найменування професії (посади) відповідно до діючого Національного класифікатора України "Класифікатор професій";
- кількість осіб, яких передбачається вивільнити;
- дата наказу, яким було попереджено працівників про заплановане вивільнення;
- дата запланованого вивільнення працівників.
Форма підписується керівником (власником) підприємства (установи, організації), зазначаються прізвище, ініціали та дата складання звіту. Вказуються номери телефону, факсу та адреса електронної пошти підприємства (організації, установи).

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства соціальної
політики України
31 травня 2013 року № 317
Звітність
  Інформація  про заплановане масове вивільнення працівників
у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці

Працівників передбачається вивільнити:     □ – одноразово (або протягом одного місяця)
         (обрати один з варіантів)                           □ – протягом трьох місяців

Дата заповнення      "       "                                 20       року

Керівник (власник)
 (відповідальна за подання інформації особа)       ______________________________                  ________________  
                                                                                                  (прізвище, ім'я, по батькові)                                           (підпис)

Телефон: _______________________     Факс:__________________   Електронна пошта: _____________________

Дата прийняття      "       "                                 20       року

Відповідальна особа, яка прийняла інформацію      __________________________                          _____________                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          
                                                                                                                   (прізвище, ім'я, по батькові)                                                      (підпис)

Про запобігання різкому зростанню безробіття
         Відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення" показники масового вивільнення працівників, заходи з їх запобігання та з мінімізації негативних наслідків встановлюються колективними договорами та угодами, укладеними на національному, галузевому та регіональному рівнях. Розроблення комплексу заходів щодо забезпечення зайнятості працівників, які підлягають вивільненню, здійснюється відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за участю сторін соціального діалогу.
         У разі коли масове вивільнення працівників спричинило різке зростання безробіття в регіоні або на відповідній території на три і більше відсоткових пункти протягом звітного періоду, ситуація на ринку праці визнається кризовою.
         Для вжиття заходів щодо запобігання різкому зростанню безробіття під час масового вивільнення працівників можуть утворюватися спеціальні комісії відповідно до Порядку утворення спеціальних комісій для вжиття заходів щодо запобігання різкому зростанню безробіття під час масового вивільнення працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 № 305.
         Вказана комісія відповідно до покладених на неї завдань:
- аналізує здійснені роботодавцями заходи щодо зменшення чисельності вивільнюваних працівників;
- розглядає питання щодо можливості надання підприємству фінансової допомоги у формі пільгових кредитів, відстрочення платежів до місцевих бюджетів;
- вивчає питання щодо перепрофілювання або зміни форми власності підприємства;
- подає пропозиції щодо розширення сфери застосування праці за рахунок створення робочих місць у пріоритетних видах економічної діяльності, розвитку малого бізнесу, сприяння підприємницькій діяльності вивільнюваних працівників, фермерських господарств, організації громадських робіт для працівників, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції.

Легальне оформлення трудових відносин
Про легальне оформлення трудових відносин
         Відповідно до статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
         Під легальним та належним оформленням трудових відносин розуміється укладення трудового договору відповідно до норм Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс).
         Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі - роботодавець), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
        Трудові договори можуть бути безстроковими та строковими. При укладенні трудового договору може бути обумовлене випробування (з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається). Трудове законодавство встановлює особливості застосування праці жінок та неповнолітніх. Працівник має виконувати доручену йому роботу особисто, а роботодавець має право встановлювати кваліфікаційні вимоги до роботи.
Порядок ведення кадрового обліку встановлено законодавством.
         Статтею 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника підприємства або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (форма повідомлення затверджена постановою від 17.06.2015 № 413).

Про легальне оформлення трудових відносин у юридичних осіб
         Законом України "Про зайнятість населення" визначено, що роботодавці мають брати участь у здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення шляхом додержання вимог законодавства про працю та їм забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
         Під належним оформленням трудових відносин розуміється укладення трудового договору відповідно до норм Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс). Зокрема, статтею 24 Кодексу визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
         Наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 затверджено типову форму первинної облікової документації № П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу".
         До зазначеної форми наказу вноситься інформація про ПІБ працівника, дату прийняття на роботу, назву професії (посади), кваліфікації, назву структурного підрозділу роботодавця, умови прийняття на роботу (у тому числі про строк випробування), роботи, праці (згідно атестації робочого місця), оплати праці. Працівник в обов’язковому порядку має бути ознайомлений з наказом про прийом на роботу.
         Після прийняття особи на роботу кадровий облік трудових відносин здійснюється в особовій картці працівника, яка ведеться за типовою формою первинної облікової документації № П-2 "Особова картка працівника", затвердженою наказом Державного комітету статистики України, Міністерства оборони України від 25.12.2009 № 495/656.
         Картка складається з 5 розділів – "Загальні відомості", "Відомості про військовий облік", "Професійна освіта на виробництві", “Призначення і переведення”, "Відпустки". До першого розділу вноситься інформація, у тому числі, про ПІБ, дату народження, громадянство, світу, стаж роботи, місце проживання, реквізити паспорту працівника.
         До картки вноситься також інформація про дату і причину звільнення працівника. Згідно статті 47 Кодексу роботодавець зобов’язаний у день звільнення працівника видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Такий наказ має відповідати типовій формі первинної облікової документації № П-4 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)", затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489. В наказі зазначається дата, причина та підстава звільнення, розмір вихідної допомоги. Працівник в обов’язковому порядку має бути ознайомлений з наказом.

Про вік неповнолітнього, з якого допускається укладення трудового договору
         Кодексом законів про працю України (далі - Кодекс) встановлено, що неповнолітні (особи, що не досягли 18-ти років) у трудових відносинах прирівнюються у правах до повнолітніх та мають пільги, встановлені законодавством.
         Статтею 188 Кодексу передбачено, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16-ти років.
         За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли 15-ти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
         У кожного роботодавця має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18-ти років, із зазначенням дати їх народження (стаття 189 Кодексу).
         Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси (стаття 199 Кодексу).

Про заборону та обмеження застосування праці жінок на певних роботах
         Статтею 174 Кодексу законів про працю України заборонено застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).
        Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.1993 № 256, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.1994 за № 51/260, затверджено Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок.
         Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.1993 № 241, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.12.1993 за № 194. Такими граничними нормами є підіймання і переміщення вантажів (з вагою тари і упаковки): при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 10 кг, постійно протягом робочої зміни – 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні (рівень конвеєра стола, верстата) – 350 кг, з підлоги – 175 кг.
         Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років. Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.

Про заборону застосування праці неповнолітніх на певних роботах
Статтею 190 Кодексу законів про працю України заборонено застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.1994 № 46, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.1994 за № 176/385, затверджено Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.
До таких важких робіт відноситься, у тому числі, робота:
- газозварника, газорізальника, електрогазозварника;
- асфальтобетонника, бруківника, каменотеса, арматурника (зайнятого безпосередньо на будівельному майданчику), паяльщика по свинцю;
- апаратника рафінації жирів і масел, заготовлювача льоду, заливальника-розливальника (зайнятого розливання пива у бочки), машиніста очисних (харчова промисловість) та тістозмішувальних машин, пекаря (зайнятого безпосередньо біля печей), халвомісильника (зайнятого замісом вручну), мельника;
- робітників всіх професій, зайнятих в тютюново-махорковому виробництві;
- бійця худоби, жиловика та засолювача м’яса і субпродуктів, приймальника худоби, обробника птиці, виготовлювача морозива (зайнятого на ручних роботах), мийника сиру;
- електромонтера контактної мережі, оглядача вагонів, носія, провідника пасажирського вагона, складача поїздів;
- причіплювача (на сільськогосподарських машинах), робітників (зайнятих всередині теплиць);
- акумуляторника (зайнятого заряджанням та ремонтом свинцових акумуляторів), водія автомобіля;
- робітники, безпосередньо зайняті біля гарячої плити, кондитерських печей та електрожарових шаф;
- робітники, зайняті торгівлею та зберіганням вина, спирту і лікеро-горілчаної продукції та пива.
Кодексом законів про працю України також заборонено залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. В процесі трудової діяльності неповнолітніх роботодавцю необхідно враховувати Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.1996 № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.1996 за № 183/1208.

Про вимоги до роботодавців щодо класифікації праці за показниками шкідливості
         Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов’язані забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства в сфері оплати праці, охорони і гігієни праці.
         До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці (стаття 29 Кодексу законів про працю України). Вказаний інструктаж проводиться з урахуванням результатів гігієнічної оцінки умов праці. Така оцінка використовуються роботодавцями також для розробки заходів щодо покращення умов праці та профілактики шкідливого впливу на організм працюючих. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.2014 за № 472/25249, затверджено Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу".
         Норми та правила спрямовані на гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників та застосовуються у юридичних осіб. Класифікація праці базується на принципі диференціації оцінок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров’я працівників.
         Гігієнічна класифікація праці розподіляє умови праці на 4 класи:
1-й клас (оптимальні умови праці) – умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівника, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності;
2-й клас (допустимі умови праці) – умови, за яких не перевищуються встановлені гігієнічні нормативи (можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни);
3-й клас (шкідливі умови праці) – умови, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника;
4-й клас (небезпечні умови праці) – умови, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень.
         Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів. Робота в небезпечних умовах праці не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій.

Про порядок повідомлення фіскальних органів при прийнятті працівників на роботу
         Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 затверджено форму повідомлення про прийняття працівника на роботу. Повідомлення містить реквізити роботодавця та інформацію про найманих працівників – ПІБ, реєстраційний номер облікової картки платника податків, відмітку про прийняття працівника з трудовою книжкою або без неї, номер та дату наказу або розпорядження про прийняття на роботу, дату початку роботи.
         Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби України за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
-  на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із 5-ма особами.

Стимулювання роботодавців до створення нових та збереження існуючих робочих місць
Про стимулювання роботодавців до створення нових та збереження існуючих робочих місць
Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (далі - Закон) до основних напрямів державної політики у сфері зайнятості населення віднесено: 
- створення умов для розвитку економіки та сприяння створенню нових робочих місць;
- заохочення роботодавців, які зберігають діючі та створюють нові робочі місця.
Заходами зі сприяння створенню нових робочих місць є:
- компенсація фактичних витрат у розмірі 50% суми нарахованого єдиного внеску;
- сприяння зайнятості населення під час реалізації державних цільових програм та інфраструктурних проектів;
- компенсація фактичних витрат у розмірі єдиного внеску при працевлаштуванні громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, та громадян, які працевлаштовуються суб’єктами малого підприємництва (на нові робочі місця).
Державна служба зайнятості також бере участь у реалізації заходів, спрямованих на: 
- запобігання масовому вивільненню працівників; 
- профілактику настання страхового випадку; 
- сприяння мобільності робочої сили та зайнятості населення в регіонах з найвищими показниками безробіття, монофункціональних містах та населених пунктах, залежних від містоутворюючих підприємств.
До профілактичних заходів зі збереження робочих місць належить:
- фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу;
- фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких є загроза вивільнення у зв'язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва;
- надання допомоги по частковому безробіттю.
         Компенсація фактичних витрат у розмірі 50% суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу (за місяць, за який він сплачений) надається відповідно до частини 2 статті 24 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 153 затверджено Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
         Новим робочим місцем є робоче місце, яке створене у зв'язку із створенням нового суб'єкта господарювання (крім того, що створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника (пункт 12 частини 1 статті 1 Закону).
         Сприяння зайнятості населення під час реалізації державних цільових програм та інфраструктурних проектів реалізується відповідно до статті 25 Закону та постанов Кабінету Міністрів України від 13.05.2013 № 365 “Деякі питання реалізації статті 25 Закону України “Про зайнятість населення”.
         Порядок компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску при працевлаштуванні громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, та громадян, які працевлаштовуються суб’єктами малого підприємництва (на нові робочі місця), визначено статтями 26 та 27 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 347 затверджено Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Перелік пріоритетних видів економічної діяльності для створення нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва.
         Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 269 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення молоді першим робочим місцем.
         Розроблення комплексу заходів щодо забезпечення зайнятості працівників, які підлягають вивільненню, здійснюється органами виконавчої влади та місцевого самоврядування за участю сторін соціального діалогу. У разі коли масове вивільнення працівників (критерії масового вивільнення визначені статтею 48 Закону) спричинило різке зростання безробіття в регіоні або на відповідній території на 3 і більше відсоткових пункти протягом звітного періоду, ситуація на ринку праці визнається кризовою. Для вжиття заходів щодо запобігання різкому зростанню безробіття під час масового вивільнення працівників можуть утворюватися спеціальні комісії згідно Порядку утворення спеціальних комісій для вжиття заходів щодо запобігання різкому зростанню безробіття під час масового вивільнення працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 № 305.
         При виникненні страхового ризику Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття може здійснювати заходи, спрямовані на запобігання настанню страхових випадків, у межах коштів, передбачених бюджетом Фонду на такі цілі (стаття 7-1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”).
         Порядок надання допомоги по частковому безробіттю регламентовано статтею 47 Закону та прийнятими, на її виконання, нормативно-правими актами.
Про компенсацію частини фактичних витрат роботодавців щодо нарахованого єдиного внеску
         Відповідно частини 2 статті 24 Закону України “Про зайнятість населення” роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України, компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
         Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 153 затверджено Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок).
Дія Порядку поширюється на роботодавців, які:
- створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
- протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати.
         У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію. Дія Порядку не поширюється на роботодавців, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами.
         Для отримання компенсації роботодавець протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає органові Пенсійного фонду України, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску, довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску, за встановленою формою.
         Виплата компенсації здійснюється на підставі звіту щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з рахунка органу Пенсійного фонду України на банківський рахунок роботодавця.
         Право на компенсацію зберігається за роботодавцем також у разі, коли трудовий договір з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, розірвано та укладено з іншою особою, працевлаштованою на це робоче місце, за умови, що рівень заробітної плати в одному календарному місяці становив не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску сумарно за такими трудовими договорами.
         Період, за який роботодавцю виплачується компенсація, обліковується у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено єдиний внесок у повному обсязі.

Про стимулювання роботодавців до працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню
Статтею 26 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у частині першій статті 14 вказаного Закону (громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню - молодь (після закінчення школи, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, звільнення зі строкової військової служби), діти-сироти, особи, звільнені з місць позбавлення волі, особи передпенсійного віку, інваліди, батьки з дітьми певного віку, учасники бойових дій), та яким надано статус безробітного, за направленням центрів зайнятості, строком не менше ніж на 2 роки щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи.
Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 347 (із змінами). Відповідно до вказаного Порядку компенсація не виплачується у разі, коли роботодавець має заборгованість із сплати єдиного внеску та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство. Компенсація не надається також роботодавцям, які є бюджетними установами.
У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або на його робоче місце за направленням центру зайнятості працевлаштовується інший зареєстрований безробітний. Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування при цьому обчислюються сумарно.
Роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного на нове робоче місце, для отримання компенсації подає протягом 2-х місяців з дня працевлаштування центру зайнятості заяву довільної форми, до якої додає довідку за встановленою формою. На підставі цих документів, з урахуванням інформації, наявної в центрі зайнятості, та за даними Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України центр зайнятості приймає рішення про виплату компенсації роботодавцю. В подальшому компенсація перераховується на банківський рахунок роботодавця.
Про заохочення суб’єктів малого підприємництва до створення нових робочих місць
         Згідно частини 2 статті 27 Закону України “Про зайнятість населення” суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на 2 роки за направленням центрів зайнятості на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
         Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб’єктами малого підприємництва є фізичні особи-підприємці та юридичні особи-суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро.
Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 347. Цією ж постановою затверджено Перелік пріоритетних видів економічної діяльності для створення нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва. До таких видів економічної діяльності відносяться, у тому числі:
- вирощування зернових культур, овочів, винограду;
- розведення великої рогатої худоби молочних порід, свиней, свійської птиці;
- прісноводне рибальство;
- виробництво фруктових і овочевих соків, олії і тваринних жирів, молочних продуктів, хліба, макаронних виробів;
- виробництво основних фармацевтичних продуктів, ветеринарна діяльність;
- будівництво житлових і нежитлових будівель, доріг;
- роздрібна торгівля продуктами харчування;
пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, вантажний автомобільний транспорт;
- діяльність готелів;
- постачання готових страв;
- комп’ютерне програмування;
- ремонт побутових приладів, взуття, меблів.

 Про професійний відбір претендентів для працевлаштування на нові робочі місця
         Законом України "Про зайнятість населення" до основних напрямів державної політики у сфері зайнятості населення віднесено сприяння створенню нових робочих місць. При вирішенні питання добору працівників на створені нові робочі місця, державна служба зайнятості має можливість проводити професійний відбір кандидатів. Такий відбір дозволяє більш якісно вирішувати питання добору працівників, зменшувати плинність кадрів.
         Згідно статті 33 вказаного Закону проведення професійного відбору (встановлення відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад) є одним із видів професійної орієнтації населення.
         Професійною орієнтацією є комплекс взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності. Порядок надання територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, послуг з професійної орієнтації осіб затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 03.01.2013 № 2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.01.2013 за № 131/22663.
 Про допомогу по частковому безробіттю
         Відповідно до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення" допомога по частковому безробіттю надається державною службою зайнятості застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин.
         Частковим безробіттям є вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного, технологічного і структурного характеру без припинення трудових відносин.
         Допомогою по частковому безробіттю є кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що надаються центром зайнятості підприємству для виплати застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин.
         Допомога надається у разі зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурному підрозділі підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше 3-х місяців і не перевищує 6 місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20% чисельності працівників підприємства, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць, а також зупинення виробництва та тривалості робочого часу працівників, яке є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними.
         Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше 6 календарних місяців, сплачували страхові внески та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць.
         Про можливе та фактичне зупинення виробництва роботодавець у встановленому порядку інформує державну службу зайнятості.
         Порядок надання допомоги по частковому безробіттю затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 07.03.2013 № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.05.2013 за № 756/23288 (із змінами).

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (1,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (51%), в переробній промисловості (21%), в металургійному виробництві (22%),в торгівлі(1%), в охороні здоров’я (1%). Протягом січня - липня 2019 року до центру зайнятості надійшло 662 вакансії від 113 роботодавців.

Станом на 01 серпня 2019 року в центрі зайнятості було зареєстровано 300 безробітних громадян, з  яких 64% особи що проживають в сільській місцевості (193 особи) ,47 % складали  жінки, 20% – молодь  віком до 35 років, 47% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен третій безробітний працівник сільського господарства.

Протягом січня-липня 2019 року статус безробітного мали 781 особа з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 7 місяців поточного року 331 особа.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-липня 2019 року працевлаштовані 530 осіб, з яких 286 осіб безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 36,7%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  312 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 40%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 169 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 21,7%.

Станом на 01 серпня 2019 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 66 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  майже 5 осіб з числа безробітних.

Станом на 01 липня 2019 року 254 осіб отримують допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

01.07. 2019 р. 

Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (1,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (53%), в переробній промисловості (21%), в металургійному виробництві (20%),в торгівлі(1%), в охороні здоров’я (1%). Протягом січня - червня 2019 року до центру зайнятості надійшло 458 вакансій від 89 роботодавців.

Станом на 01 липня 2019 року в центрі зайнятості було зареєстровано 309 безробітних громадян, з  яких 32% особи що проживають в сільській місцевості (99 осіб) ,46 % складали  жінки, 19% – молодь  віком до 35 років, 47% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен третій безробітний працівник сільського господарства.

Протягом січня-червня 2019 року статус безробітного мали 748 осіб з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 6 місяців поточного року 298 осіб.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-червня 2019 року працевлаштовані 468 осіб, з яких 199 осіб безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 36,0%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  295 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 39,5%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 168 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 22,5%.

Станом на 01 липня 2019 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 67 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  майже 5 осіб з числа безробітних.

Станом на 01 липня 2019 року 265 осіб отримують допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (1,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (54%), в переробній промисловості (21%), в металургійному виробництві (18%),в торгівлі(1%), в охороні здоров’я (1%). Протягом січня- квітня 2019 року до центру зайнятості надійшло 458 вакансій від 89 роботодавців.

Станом на 01 травня 2019 року в центрі зайнятості було зареєстровано 399 безробітних громадян, з  яких 39% особи що проживають в сільській місцевості (155 осіб) ,47 % складали  жінки, 24% – молодь  віком до 35 років, 47% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен третій безробітний працівник сільського господарства.

Протягом січня-квітня 2019 року статус безробітного мали 688 особи з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 4 місяців поточного року 238 осіб.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-квітня 2019 року працевлаштовані 324 особи, з яких 192 особи безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 27,9%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  249 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 36,2%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 143 особи, рівень охоплення професійним навчанням становив 20,8%.

Станом на 01 травня 2019 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 83 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  майже 5 осіб з числа безробітних.

Станом на 01 травня 2019 року 357 осіб отримують допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Станом на 01 березня 2019 року в центрі зайнятості було зареєстровано 482 безробітних громадян, з  яких 73% особи що проживають в сільській місцевості (353 особи) ,40 % складали  жінки, 23% – молодь  віком до 35 років, 48% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен другий безробітний працівник сільського господарства.

Протягом січня-березня 2019 року статус безробітного мали 636 осіб з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 3 місяців поточного року 29 осіб.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-березня 2019 року працевлаштовані 168 осіб, з яких 80 осіб безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 12,6%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  179 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 28,1%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 112 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 17,6%.

Станом на 01 квітня 2019 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 152 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  більше 3 осіб з числа безробітних.

Станом на 01 квітня 2019 року 431 особа отримує допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

1. 04. 2019 р.

   ---

Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (3,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (16%), в переробній промисловості (7%), в металургійному виробництві (20%),в торгівлі(30%), в охороні здоров’я (23). Протягом січня 2019 року до центру зайнятості надійшло 95 вакансій від 30 роботодавців.

Станом на 01 лютого 2019 року в центрі зайнятості було зареєстровано 536 безробітних громадян, з  яких 76% особи що проживають в сільській місцевості (406 особи) ,38 % складали  жінки, 23% – молодь  віком до 35 років, 47% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен другий безробітний працівник сільського господарства.

Протягом січня 2019 року статус безробітного мали 562 особи з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом січня місяця поточного року 112 особи.

За сприяння служби зайнятості протягом січня 2019 року районним центром зайнятості працевлаштовані 21 особа, з яких 5 осіб безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 1%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  36 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 6,4%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 4 особи, рівень охоплення професійним навчанням становив 1,0%.

Станом на 01 лютого 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 60 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  майже 9 осіб з числа безробітних.

Станом на 01 лютого 2019 року 472 особи отримують допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз

ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (4,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (37%), в переробній промисловості (27%), в металургійному виробництві (21%),в торгівлі(11%). Протягом 2018 року до центру зайнятості надійшло 1046 вакансій від 146 роботодавців.

Станом на 01 січня 2019 року в Голованівській районній філії Кіровоградського обласного центру зайнятості було зареєстровано 450 безробітних громадян, з  яких 75% особи що проживають в сільській місцевості (337осіб) ,38 % складали  жінки, 25% – молодь  віком до 35 років, 47% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен другий безробітний працівник сільського господарства.

Протягом 2018 року статус безробітного мали 1222 особи з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом року 731 особа.

За сприяння служби зайнятості протягом 2018 року районною філією працевлаштовані 900 осіб, з яких 429 осіб безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 35,1%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  433 особи з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 35,4%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 223 особи, рівень охоплення професійним навчанням становив 18,2%.

Станом на 01 січня 2019 року кількість вакансій у базі даних Голованівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості становила 50 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  більше 9 осіб з числа безробітних.

Станом на 01 січня 2019 року 400 осіб отримують допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз

ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (4,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (39%), в переробній промисловості (27%), в металургійному виробництві (19%),в торгівлі(10%). Протягом січня-листопада місяців 2018 року до центру зайнятості надійшло 984 вакансії від 145 роботодавців.

Станом на 01 грудня 2018 року в центрі зайнятості було зареєстровано 373 безробітних громадян, з  яких 75% особи що проживають в сільській місцевості (279осіб) ,42 % складали  жінки, 21% – молодь  віком до 35 років, 50% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен другий безробітний працівник сільського господарства.

Протягом січня-листопада місяців 2018 року статус безробітного мали 1112 особи з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 11 місяців поточного року 621 особа.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-листопада місяців 2018 року районним центром зайнятості працевлаштовані 851 особу, з яких 416 осіб безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 37,4%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  426 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 38,3%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 222 особи, рівень охоплення професійним навчанням становив 20,0%.

Станом на 01 грудня 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 86 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  більше 4 осіб з числа безробітних.

Станом на 01 грудня 2018 року 297 осіб отримують допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз

ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (4,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (57%), в переробній промисловості (26%), торгівлі(6%). Протягом січня-жовтня місяців 2018 року до центру зайнятості надійшло 915 вакансії від 140 роботодавців.

Станом на 01 листопада 2018 року в центрі зайнятості було зареєстровано 280 безробітних громадян, з  яких 67% особи що проживають в сільській місцевості (189осіб) ,50 % складали  жінки, 22% – молодь  віком до 35 років, 50% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен четвертий безробітний працівники сільського господарства.

Протягом січня-жовтня місяців 2018 року статус безробітного мали 975 осіб з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 9 місяців поточного року 484 особи.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-жовтня місяців 2018 року районним центром зайнятості працевлаштовані 806 осіб з яких 400 осіб безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 41,0%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  410 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 42,0%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 215 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 22,0%.

Станом на 01 листопада 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 77 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  майже 4 особи з числа безробітних.

Станом на 01 листопада 2018 року 230 осіб отримують допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз

ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (5,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (56%), в переробній промисловості (26%), торгівлі(6%). Протягом січня-вересня місяців 2018 року до центру зайнятості надійшло 853 вакансії від 121 роботодавця.

Станом на 01 жовтня 2018 року в центрі зайнятості було зареєстровано 310 безробітних громадян, з  яких 67% особи що проживають в сільській місцевості (217осіб) ,51 % складали  жінки, 25% – молодь  віком до 35 років, 49% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен п’ятий безробітний працівники сільського господарства.

Протягом січня-вересня місяців 2018 року статус безробітного мали 923 особи, з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 8 місяців поточного року 432 особи.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-вересня місяців 2018 року районним центром зайнятості працевлаштовані 724 особи з яких 363 особи безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 38,4%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  396 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 42,8%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 212 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 21,0%.

Станом на 01 жовтня 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 73 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  майже 4 особи з числа безробітних.

Станом на 01 жовтня 2018 року 251 особа отримує допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз

ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (5,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (56%), в переробній промисловості (26%), торгівлі(6%). Протягом січня-серпня місяців 2018 року до центру зайнятості надійшло 732 вакансії від 112 роботодавців.

Станом на 01 вересня 2018 року в центрі зайнятості було зареєстровано 325 безробітних громадян, з  яких 67% особи що проживають в сільській місцевості (217осіб) ,51 % складали  жінки, 25% – молодь  віком до 35 років, 49% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен п’ятий безробітний працівники сільського господарства.

Протягом січня-серпня місяців 2018 року статус безробітного мали 885 осіб, з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 8 місяців поточного року 394 осіб.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-серпня місяців 2018 року районним центром зайнятості працевлаштовані 642 особи з яких 340 осіб безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 38,4%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  379 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 42,8%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 186 особи, рівень охоплення професійним навчанням становив 21,0%.

Станом на 01 вересня 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 83 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  майже 4 особи з числа безробітних.

Станом на 01 вересня 2018 року 276 осіб отримували допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз

ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (4,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (67%), в переробній промисловості (24%), торгівлі(5%). Протягом січня-липня місяців 2018 року до центру зайнятості надійшло 635 вакансій від 104 роботодавців.

Станом на 01 серпня 2018 року в центрі зайнятості було зареєстровано 340 безробітних громадян, з  яких 69% особи що проживають в сільській місцевості (236 осіб) ,43 % складали  жінки, 29% – молодь  віком до 35 років, 41% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен п’ятий безробітний працівники сільського господарства.

Протягом січня-липня місяців 2018 року статус безробітного мали 856 осіб, з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 7 місяців поточного року 365 осіб.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-липня місяців 2018 року районним центром зайнятості працевлаштовані 564 особи з яких 319 осіб безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 37%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  350 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 41%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 184 особи, рівень охоплення професійним навчанням становив 21,4%.

Станом на 01 серпня 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 73 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  майже 5  осіб з числа безробітних.

Станом на 01 серпня 2018 року 293 особи отримували допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз

ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (4,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (67%), в переробній промисловості (24%), торгівлі(5%). Протягом січня-червня місяців 2018 року до центру зайнятості надійшло 564 вакансії від 93 роботодавців.

Станом на 01 липня 2018 року в центрі зайнятості було зареєстровано 346 безробітних громадян, з  яких 70% особи що проживають в сільській місцевості (242 особи) ,42 % складали  жінки, 29% – молодь  віком до 35 років, 41% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен п’ятий безробітний працівники сільського господарства.

Протягом січня-червня місяців 2018 року статус безробітного мали 817 осіб, з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 6 місяців поточного року 326 осіб.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-червня місяців 2018 року районним центром зайнятості працевлаштовані 507 осіб з яких 302 особи безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 37%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  337 особи з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 41%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 183 особи, рівень охоплення професійним навчанням становив 22%.

Станом на 01 липня 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 65 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  більше 5  осіб з числа безробітних.

Станом на 01 липня 2018 року 296 осіб отримували допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз
ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (5,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (66%), в переробній промисловості (23%), торгівлі(5%). Протягом січня-квітня місяців 2018 року до центру зайнятості надійшло 418 вакансій від 76 роботодавців.
Станом на 01 травня 2018 року в центрі зайнятості було зареєстровано 386 безробітних громадян, з  яких 74% особи що проживають в сільській місцевості (285 осіб) ,51 % складали  жінки, 26% – молодь  віком до 35 років, 45% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні,  кожен третій безробітний працівники сільського господарства.
Протягом січня-квітня місяців 2018 року статус безробітного мали 718 осіб, з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом 4 місяців поточного року 227 осіб.
За сприяння служби зайнятості протягом січня-кітня місяців 2018 року районним центром зайнятості працевлаштовані 335 осіб з яких 223 особи безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 31%.
Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  283 особи з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 39%.
Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 162 особи, рівень охоплення професійним навчанням становив 23%.
Станом на 01 травня 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 104 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало   майже 4  особи з числа безробітних.
Станом на 01 травня 2018 року 311 осіб отримували допомогу по безробіттю.
 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз
ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (7,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (46%), в переробній промисловості (33%), торгівлі(6%). Протягом січня-березня місяців 2018 року до центру зайнятості надійшло 297 вакансії від 60 роботодавців.
Станом на 01 квітня 2018 року в центрі зайнятості було зареєстровано 536 безробітних громадян, з  яких 82% особи що проживають в сільській місцевості (439 осіб) ,43 % складали  жінки, 28% – молодь  віком до 35 років, 44% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні,  кожен другий безробітний працівники сільського господарства.
Протягом січня-кітня місяців 2018 року статус безробітного мали 671 особа, з них отримали статус безробітного безпосередньо в першому кварталі поточного року 180 осіб.
За сприяння служби зайнятості протягом січня-березня місяців 2018 року районним центром зайнятості працевлаштовані 121 особа з яких 63 особи безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 9%.
Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  171 особа з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 25%.
Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 133 особи, рівень охоплення професійним навчанням становив 20%.
Станом на 01 квітня 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 167 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  3  особи з числа безробітних.
Станом на 01 квітня 2018 року 454 особи отримували допомогу по безробіттю.
 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз
ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (7,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (35%), в переробній промисловості (28%). Протягом січня 2018 року до центру зайнятості надійшло 65 вакансії від 28 роботодавців.
Станом на 01 лютого 2018 року в центрі зайнятості було зареєстровано 571 безробітних громадян, з  яких 76% особи що проживають в сільській місцевості ,41 % складали  жінки, 26% – молодь  віком до 35 років, 45% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні,  кожен другий безробітний працівники сільського господарства, проживають у сільській місцевості 439 осіб.
Протягом січня  2018 року статус безробітного мали 602 особи, з них отримали статус безробітного безпосередньо в січні 111 осіб.
За сприяння служби зайнятості протягом січня місяців 2018 року районним центром зайнятості працевлаштовані 19 осіб з яких 5 безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 1%.
Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  36 особи з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 6%.
Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 11 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 1,8%.
Станом на 01 лютого 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 52 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  6  осіб з числа безробітних.
Станом на 01 лютого 2018 року 500 осіб отримували допомогу по безробіттю.
 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців державного управління (7%), в освіті (6%), в охороні здоров’я (6%) працівників в сільському та лісовому господарстві (41%), в переробній промисловості (24%), в торгівлі (8%). Протягом 2017 року до центру зайнятості надійшло 931 вакансія від 129 роботодавців.
Станом на 01 січня 2018 року в центрі зайнятості було зареєстровано 491 безробітних громадян, з  яких 40% складали  жінки, 29% – молодь  віком до 35 років, 42% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен третій безробітний належав до сільських мешканців. Із загальної кількості перебуваючи на обліку безробітних станом на 1 січня 2018 року 413 осіб отримують допомогу по безробіттю.
У 2017 року статус безробітного мали 1373 особи, з них отримали статус безробітного безпосередньо в грудні місяці 136 осіб.
За сприяння служби зайнятості протягом 2017 року районним центром зайнятості працевлаштовані 490 безробітних громадян. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 35,7%.
Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  461 особа. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 33,6%.
Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 240 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 17,5%.
Станом на 01 січня 2018 року кількість вакансій у базі даних центру зайнятості становила 33 одиниці.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  15  осіб з числа безробітних.
   Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівського районного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

.