Голованівська районна філія Кіровоградського обласного центру зайнятості
Директор – Кравченко Людмила Павлівна
Контактні дані: 8(05252)2-28-61

Поштова адреса: 
26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Покровська 2,
Телефон/факс: 8 (05252) 2-28-61, 2-28-80

Інформаційні ресурси :
Державна служба зайнятості  – www.dcz.gov.ua 
Кіровоградський регіональний центр зайнятості -  http://kid.dcz.gov.ua/ 

Поштова адреса: 
25015, м. Кропивницький, вул. Леоніда Куценка, 12
Телефон/факс: 8 (0522) 24-55-75

21.10.2020

ДІЄмо вдома: як зареєструватися в службі зайнятості не виходячи з дому

Як стати на облік у службі зайнятості за допомогою ґаджета?

Подати документи до Державної служби зайнятості і отримати статус безробітного можна не виходячи з дому, за допомогою порталу державних послуг ДІЯ.

Хто може отримати статус безробітного відповідно до законодавства України статус безробітного можуть отримати:

• непрацюючі громадяни працездатного віку до призначення пенсії, які унаслідок відсутність роботи не мають заробітку, але готові працювати;
• особи, молодші 16 років, які вже працювали, але були звільнені;
• інваліди, які не досягли пенсійного віку.

Для реєстрації потрібно мати електронний цифровий підпис, який можна згенерувати будь-яким зручним для вас способом.

Далі для реєстрації залишається зробити лише 4 прості кроки:

1. Зайти на сайт державних послуг ДІЯ: https://diia.gov.ua/;
2. Обрати послугу «Допомога по безробіттю»;
3. Авторизуйтеся, заповніть форму, додайте електронні копії документів, підпишіть заяву електронним підписом;
4. Очікуйте на відповідь від центру зайнятості.

Детальніше – у інфографіці Державного центру зайнятості.

Кіровоградській обласний центр зайнятості

20.10.2020

Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Як висновок, якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

20.10.2020

Чи зарахують до стажу сезонну роботу?

Так, згідно із статтею 61 Законом України «Про пенсійне забезпечення», робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій, за списком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зараховується до стажу роботи за рік роботи. Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їхньою фактичною тривалістю. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 затверджено, зокрема, Список сезонних робіт, зайнятість на яких протягом повного сезону зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи. Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. 

При укладенні трудового договору роботодавець попереджає працівника про сезонний характер роботи. Зазначений факт відображається у наказі (розпорядженні) про прийом на роботу.

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

18.10.2019

Які документи потрібні для реєстрації в ЦЗ колишньому військовослужбовцю?

Окрім стандартного комплекту документів, серед яких паспорт, трудова книжка (за наявності), довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, документ про освіту, звільнені в запас військовослужбовці пред’являють військовий квиток. Учасники бойових дій надають документи, що підтверджують такий статус.

Члени особистих селянських господарств мають подати довідку про припинення ведення господарства або про вихід з нього.

            Така довідка подається у разі коли робота в такому господарстві була основною для особи. Під основною роботою в господарстві мається на увазі випадок, коли особа протягом 12 місяців, що передують дню звернення до центру зайнятості, провадила лише діяльність в особистому господарстві чи проходила військову службу за контрактом менше 6 місяців. Це може бути, наприклад, в тому випадку коли особа реєструється в ЦЗ не відразу після звільнення зі служби, а через доволі великий проміжок часу.

            Якщо особа служила 6 і більше місяців, то ведення особистого селянського господарства не вважається основною роботою і особа реєструється як безробітна без подання довідки про вихід із господарства.

            Довідку не потрібно подавати громадянам, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та особам, які вперше шукають роботу і звільнилися із строкової військової служби, у разі їх звернення до центру зайнятості протягом шести місяців з дня звільнення зі служби.

            Відповідна довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

18.10.2019

Який порядок отримання допомоги по безробіттю для колишніх військових?

 Для призначення допомоги по безробіттю колишніми військовослужбовцями надаються довідки про розмір грошового забезпечення та про період проходження військової служби, що прирівнюється до страхового стажу.

Довідка про період проходження військової служби подається в не залежності від того має чи не має особа трудову книжку.

Розмір допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу та розміру грошового забезпечення. Наприклад, за наявності страхового стажу понад 10 років допомога по безробіттю призначається у розмірі 70% від розміру середнього грошового забезпечення. До страхового стажу включається період військової служби та періоди роботи до призову.

Розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо, з певних обставин відсутня інформація про грошове забезпечення військовослужбовця,  але його страховий стаж за останні 12 місяців складає не менше 6 місяців, допомога по безробіттю виплачується у розмірі 1630 грн. Якщо відсутня й інформація про страховий стаж, допомога призначається у розмірі 610 грн. Після надходження відповідної інформації, здійснюється перерахунок ДБ.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

06.08.2019

На захисті ваших прав: На Кіровоградщині необхідні близько 10 юристів

За інформацією обласного центру зайнятості, на Кіровоградщині є потреба у професійних юристах.

Роботодавці області потребують 8 працівників за професіями «юрист», «юрисконсульт» та «помічник юриста». Їх готові взяти на роботу такі підприємства як Локомотивне депо Знам'янка, ФГ «Власенки», Філія ТОВ «Верес» та ін.

Своїм підлеглим роботодавці Кіровоградщини готові платити від 4173 грн («мінімалка») до 7430 гривень. Також є 1 вакансія з офіційним працевлаштуванням на 0,5 ставки до КНП «СМСЧ» Смолінської селищної ради та заробітною платою 2 086,50 грн.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до зазначених центрів зайнятості області.

 Відділ інформаційної роботи Кіровоградського обласного центру зайнятості

01.08.2019

Про соціальне страхування під час роботи за кордоном

Відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” громадяни у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні відповідно до законодавства України, що дає їм право на соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140), визначено, що ліцензіати зобов’язанні надавати клієнтам інформацію  з питань правового і соціального захисту та про механізм добровільної участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні в Україні.

Порядок участі у добровільному страхуванні визначається Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Добровільна участь у страхуванні береться протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року. Для укладення договору подається заява до органів державної фіскальної служби. У договорі про добровільну участь зазначаються:

• назва документа;
• відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку;
• строк дії договору;
• порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися;
• умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону;
• умови розірвання договору;
• права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
  • інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування.
• Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.

24.06.2019

Про попередження неврегульованої трудової міграції

Проблема торгівлі людьми – одне з найнегативніших явищ сучасного суспільства. Одним з пріоритетних напрямків діяльності служби зайнятості є попередження та профілактика неврегульованої зовнішньої трудової міграції та торгівлі людьми.

Знайти іноземного роботодавця можна самостійно, за сприяння ліцензованих приватних агентств зайнятості та за допомогою державної служби зайнятості.

Інформація про ліцензіатів розміщена на Інтернет-сторінці Міністерства соціальної політики України та у переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, що розміщено на веб-сторінці Державної служби зайнятості (Центрального апарату).

Легальне працевлаштування за кордоном гарантує підбір роботи відповідно до міжурядових угод про взаємне або тимчасове працевлаштування. У реалізації таких угод задіяна державна служба зайнятості.

Більш детальну інформацію щодо працевлаштування за кордоном є можливість отримати на веб-ресурсах державної служби зайнятості та у центрах зайнятості, у тому числі під час відвідування семінарів з попередження неврегульованої трудової міграції.

Інформацію з питань протидії торгівлі людьми є можливість отримати у кол-центрі Міністерства соціальної політики України за скороченим телефонним номером 1578.

Які документи необхідні для реєстрації внутрішньо переміщених осіб у службі зайнятості?  

Слід зазначити, що одним із основним завдань державної служби зайнятості є сприяння громадянам у підборі підходящої роботи. Таке сприяння здійснюється для зареєстрованих безробітних.

Варто наголосити, що для пошуку роботи не обов’язково набувати статусу зареєстрованого безробітного. Соціальні послуги з пошуку роботи надаються також особам облікової категорії. До облікової категорії осіб можуть належати, зокрема, особи, які працюють і шукають додатковий заробіток.

Для того, щоб стати на облік, особа пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а також довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків. Такі особи інформують кар’єрного радника про свою освіту, досвід роботи.

    Для надання статусу зареєстрованого безробітного, особа подає до центру зайнятості заяву встановленого зразка та пред’являє:

    паспорт;

    довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

    трудову книжку;

    документ про освіту.

    До 01 січня 2019 року діяв порядок реєстрації безробітних, який передбачав обов’язкове пред’явлення при реєстрації довідки про взяття особи на облік як ВПО. Наразі, діє порядок, який не передбачає такого обов’язку.

Слід зазначити, що новий порядок реєстрації передбачає первинне профілювання безробітних для оцінки їх особистісних та професійних характеристик, а також складання індивідуального плану надання послуг.

    Безробітних інформують про можливості працевлаштування, попит на їх професії на ринку праці, систему мотивації до праці, ризик тривалого безробіття, визначення обсягу і видів послуг, які надаватимуться безробітному з метою його інтеграції до ринку праці.

Кар’єрний радник разом з безробітними розробляє індивідуальний план працевлаштування.             Складання таких планів передбачено і відносно ВПО.

 №2

Якщо у внутрішньо переміщеної особи в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з підприємства на непідконтрольній території, чи може така особа бути зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна?  

Законодавство передбачає два варіанта отримання соціальних послуг в ДСЗ – зареєстрованим безробітним і особам, відносно яких здійснюється облік. Облікова процедура є більш простою відносно пакету документів.

Так, для взяття на облік особа повідомляє кар’єрного радника про свій досвід роботи. При цьому не обов’язково пред’являти трудову книжку.

На відміну від цього, для реєстрації як безробітного, потрібно пред’явити трудову книжку.

У книжці записи про періоди трудової діяльності мають бути здійснені відповідно до затвердженої інструкції.

Якщо у особи здійснено запис про прийом на роботу, але відсутній запис про звільнення, така особа, за загальним правилом, не може бути зареєстрована як безробітна.

Але у такого загального правила є виключення.

І стосується воно саме ВПО.

Відповідно до чинного порядку реєстрації безробітних, у разі відсутності у особи документів, що підтверджують факт звільнення, така особа подає до центру зайнятості заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена.

Також може бути подано відповідне рішення суду – у разі припинення трудових відносин у судовому порядку.

Подається також розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

Для підтвердження того, що запис про звільнення відстутній в трудовій книжці саме у ВПО, рекомендується особі пред’явити довідку про взяття її на облік як ВПО.

У разі необхідності, пропонуємо ВПО безпосередньо звертатись до центрів зайнятості за отриманням консультацій щодо документів або ж телефонувати як до місцевих та і до обласного ЦЗ. З номерами телефонів можливо ознайомитись на Інтернет-сторінці ОЦЗ.

№3

Якщо внутрішньо переміщена особа має місце свого постійного проживання в сільській місцевості на непідконтрольній території, чи може вона бути зареєстрована в центрі зайнятості?

Сам по собі факт реєстрації постійного місця проживання в сільській місцевості жодним чином не впливає на можливість реєстрації особи як безробітної в ДСЗ. Значення має чи належить особа до категорії самостійно зайнятих, чи ні.

До зайнятого населення можуть належати, зокрема, члени фермерських та особистих селянських господарств (ОСГ).

Якщо особа є членом фермерського господарства як юридичної особи, що зареєстрована на непідконтрольній території, то такій особі необхідно подати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення зайнятості.

Щодо членів особистих селянських господарств зазначу наступне.

Для надання статусу безробітного особа подає до БЦЗ чи філії ОЦЗ заяву та пред’являє, визначені порядком реєстрації, документи.

У заяві особа зазначає чи є вона членом ОСГ, чи ні.

Якщо особа є членом ОСГ і при цьому працювала 6 і більше місяців за рік до реєстрації в ЦЗ, то ведення ОСГ не вважається основною роботою і особа реєструється як безробітна без подання будь-яких додаткових документів.

Якщо член ОСГ працював менше 6 місяців, то він має подати довідку про припинення ведення господарства або про вихід з нього.

Відповідна довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Якщо особа має статус ВПО, то згідно норм порядку реєстрації безробітних, таку довідку не потрібно подавати.

№4

Які особливості призначення внутрішньо переміщеним особам допомоги по безробіттю?

Вцілому ВПО мають право на призначення допомоги по безробіттю на тих же підставах як і інші категорії громадян.

Виплата допомоги залежить від того чи є особа застрахованою чи ні,

від причини звільнення з останнього місця роботи,

від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ,

від загальної тривалості страхового стажу

та від розміру заробітної плати особи.

Але для ВПО існують свої особливості, які пов’язані з тим, що особа могла не мати можливості звільнитися з роботи та внести запис про це у трудову книжку, чи взагалі не отримала трудову книжку у роботодавця при переселенні, чи відносно особи відсутні відомості персоніфікованого обліку.

Такі особливості визначені в законах про страхування на випадок безробіття та про забезпечення прав і свобод ВПО.

Якщо особа не має необхідних документів для надання статусу безробітного, то цій особі допомога по безробіттю призначається на строк до 180 календарних днів у мінімальному розмірі. На поточний момент такий мінімальний розмір складає 610 грн.

Після надходження необхідних документів та відомостей розмір допомоги переглядається.

Якщо ВПО фактично припинила роботу, але не мала можливості оформити звільнення документально та внести відповідний запис до трудової книжки, то така особа подає до ЦЗ нотаріально посвідчену заяву про припинення трудових відносин. Розмір допомоги по безробіттю буде залежати від причини звільнення та від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації. Якщо страховий стаж менше 6 місяців, то допомога призначається на строк до 360 календарних днів у розмірі 610 грн.

Якщо страховий стаж складає 6 і більше місяців, то розмір допомоги залежатиме від розміру заробітної плати, але не може бути меншим 1630 грн.

При обчисленні цих 6 місяців враховується поважна причина перерви страхового стажу як то період зайнятості на тимчасово окупованій території чи в районах проведення АТО, що за даними державного реєстру соціального страхування не підтверджується сплатою єдиного внеску.

Щодо тривалості виплати, то слід також зазначити, що для осіб передпенсійного віку вона складає до 720 календарних днів.

Якщо ВПО отримувала допомогу по безробіттю в центрах зайнятості в районах проведення АТО та звернулась до ЦЗ в іншому районі, то виплата ДБ продовжується з урахуванням даних державного реєстру соціального страхування та ЄІАС ДСЗ.

Детальні консультації щодо призначення ДБ рекомендуємо отримувати шляхом безпосереднього звернення до найближчого ЦЗ.

   №5

Чи може внутрішньо переміщена особа з інвалідністю, що отримує пенсію, бути зареєстрована в центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю?

            Відповідно до норм порядку реєстрації безробітних, для надання статусу безробітного особа подає заяву та пред’являє певні документи. Особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України “Про загальноообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію або державну соціальну допомогу, подає копію довідки до акта огляду МСЕК. За наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.

            Отримання пенсії або державної соціальної допомоги жодним чином не впливає на можливість отримання допомоги по безробіттю. Така допомога призначається за загальними правилами.

            Але необхідно враховувати, що порядком передбачено, що реєстрація громадянина як безробітного припиняється з дня його визнання нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду МСЕК.

Тому такі громадяни не можуть набувати статус зареєстрованого безробітного.

Слід зазначити, що підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці.

При працевлаштуванні до роботодавців на нові робочі місця осіб з інвалідністю, що є зареєстрованими безробітними, такі роботодавці мають право звернутись до центру зайнятості за отриманням компенсації витрат у розмірі єдиного внеску на ЗДСС.

Також нагадаю, що для працевлаштування осіб з інвалідністю у роботодавців бронюється 4% робочих місць. На такі робочі місця можуть бути працевлаштовані як місцеві мешканці, так і ВПО.

   №6

    Чи може внутрішньо переміщена особа отримати допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності?

Зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років, та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.

Одноразово виплата не здійснюється безробітним, яким тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочувалась з певних підстав, зокрема, у разі недотримання ними письмових рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.

Не мають права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово безробітні, які вже отримали таку допомогу та припинили підприємницьку діяльність або не здійснювали її упродовж двох років.

Інших обмежень щодо одноразової виплати не передбачено. ВПО мають рівне право з іншими зареєстрованими безробітними на її отримання.

Виплата допомоги одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги, визначеного на день державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів.

Наприклад, якщо особа вже отримувала допомогу 60 днів, то одноразова виплата розрахується за 300 днів.

Особам можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності. Ці безробітні можуть залучатися до семінарів або для них може організовуватися навчання з питань підприємництва.

Для розгляду питань щодо надання допомоги безробітний подає до центру зайнятості заяву та бізнес-план.

Вважаємо за необхідне зазначити, що одноразова виплата проводиться в межах кошторисних призначень, які останніми роками значно обмежені.

Враховуючи вказане, рекомендуємо ВПО, які вирішили започаткувати підприємницьку діяльність, також звертатись до місцевих органів влади для розгляду питання про отримання коштів на підтримку підприємництва з місцевих бюджетів, а також цікавитись міжнародними проектами підтримки самозайнятості переселенців, які реалізуються в області неурядовими організаціями.

Інформація про такі проекти, зокрема, розміщується на Інтернет-ресурсах ОЦЗ.

№7

Чи передбачені законодавством додаткові програми підтримки зайнятості внутрішньо переміщених осіб?

Чинним законодавством про зайнятість населення передбачена можливість компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності суб’єктами малого підприємництва. Така компенсація може надаватися і відносно працевлаштованих ВПО з числа безробітних.

Крім того, в 2015 році до ЗУ «Про зайнятість населення» були внесені зміни, що стосуються ВПО. Зокрема, передбачено, що зареєстрованим безробітним з числа ВПО компенсуються фактичні транспортні витрати на переїзд до іншої місцевості при працевлаштуванні та витрати на проходження попереднього медичного та наркологічного огляду, якщо це необхідно при працевлаштуванні за направленням служби зайнятості.

Для роботодавців передбачена компенсація витрат на перепідготовку та підвищення кваліфікації працевлаштованих осіб за направленням ЦЗ.

Також передбачена компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування безробітних на умовах строкових трудових договорів. Саме ця компенсація найбільш дієво використовується в нашій області.

Компенсуються витрати роботодавця протягом 6 місяців, за умови, що для ВПО буде гарантоване робоче місце на період у 2 рази довший.

Період компенсації може бути збільшений до 12 місяців за рішенням обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення.

Крім того передбачено, що ВПО працездатного віку у разі відсутності підходящої роботи можуть отримати ваучер для професійної підготовки. Ваучером є фактичне зобов’язання ЦЗ профінансувати витрати особи на навчання. Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму. Якщо вартість навчання є вищою, різниця оплачується особою або роботодавцем.

Ваучер не надається зареєстрованим безробітним. Такі особи, у тому числі ВПО, проходять професійну підготовку безкоштовно за направленням ЦЗ під замовлення роботодавців.

Детальну інформацію із зазначених питань можливо отримати в ЦЗ або скориставшись Інтернет-ресурсами ДСЗ.

1. Чи може суддя у відставці отримувати соціальні послуги в державній службі зайнятості?

     Статтею 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що право на соціальні послуги в державній службі зайнятості мають застраховані особи. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи та деякі інші види послуг.

   Згідно статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути, серед іншого, особа працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Порядок реєстрації безробітних та ведення обліку громадян, які шукають роботу, визначається Кабінетом Міністрів України.

            Нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що за певних умов суддя має право подати заяву про відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання. Такі кошти виплачуються незалежно від заробітку, отриманого суддею після виходу у відставку. Здійснювати пошук роботи судді мають право самостійно, за сприянням приватних агентств зайнятості чи державної служби зайнятості.  

            У листі Міністерства соціальної політики України від 11 квітня 2019 року вказано, що особа, яка отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, але готова і здатна приступити до роботи, має право на отримання послуг служби зайнятості та облік осіб, які шукають роботу.

   ---

   1. Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ. Знову ж таки, це інформація про легальну роботу.

Щодо тих зареєстрованих безробітних, які знаходять роботу самостійно, не отримуючи ні направлення від ЦЗ, ні користуючись сайтом служби, то зазначу, що отримання такими особами інформації про легальні трудові відносини на семінарах в ЦЗ очевидно підвищує рівень захищеності їхніх трудових прав.

Іншим шукачам роботи рекомендуємо користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

Принагідно звертаю увагу, що при прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

Дозволю висловити сподівання, що ті заходи, які вживаються державною службою зайнятості в сфері легалізації зайнятості, допоможуть шукачам роботи у знаходженні легальних робочих місць з гідним розміром оплати праці!

2. 2. Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

 Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) слід зазначити, що законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Слід особливо підкреслити, що таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Принагідно зазначу, що агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Як висновок, якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

3. Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

 До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючі право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

То ж рекомендуємо керівникам підприємств і працівникам кадрових служб уважно ставитись до вирішення питань працевлаштування шукачів роботи і не допускати безпідставних відмов.

 4. Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

   Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

   Слід зазначити, що в період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

   Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

   Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

   Щодо стажування зазначу наступне. Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

   В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Окремо зазначу, що отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

5. При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Слід зазначити, що договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.

6. Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

 Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням ЦЗ, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, ЦЗ отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску. Проходить певний проміжок часу, але в будь-якому випадку така інформація надходить до ЦЗ.

Тому рекомендуємо безробітним не допускати одночасного отримання ДБ та працевлаштування і своєчасно інформувати про це ЦЗ.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

У випадку працевлаштування без належного оформлення трудових відносин зрозуміло, що дані персоніфікованого обліку до ЦЗ не надійдуть.

Але, як вже було зазначено, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи чи надання послуг є підставою для припинення його реєстрації в ЦЗ. Інформація про такі факти, зокрема, може надійти від органів Держпраці, які проводять контрольні заходи щодо легалізації трудових відносин. Тому, якщо такі факти будуть встановлені, безпідставно отриману допомогу по безробіттю також слід буде повернути.

“Професійне навчання за сприянням державної служби зайнятості”

До відома роботодавців!

Якщо Ви маєте потребу в кваліфікованих працівниках, зверніться до центру зайнятості. На Ваше замовлення буде безкоштовно організоване професійне навчання зареєстрованих безробітних у професійних та вищих навчальних закладах, центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Різновидом профнавчання є організація стажування безробітних на робочих місцях на підприємстві.

Звертайтесь до державної служби зайнятості, ми допоможемо Вам укомплектувати робочі місця!

“Професійна орієнтація”

До уваги старшокласників і дорослих!

Державна служба зайнятості надає можливість пройти комплексне профорієнтаційне тестування, що визначить Ваші основні психологічні якості. За результатами формуються рекомендації щодо вибору або зміни професії, які Ви можете опрацювати самостійно або з консультаціями фахівців центру зайнятості.

Тестування проводиться у он-лайн форматі на платформі з професійної орієнтації та розвитку кар’єри Інтернет-сторінки державної служби зайнятості.

Скористайтесь соціальною послугою з професійної орієнтації!

“Гендерний аспект”

До уваги шукачів роботи!

Під час пошуку роботи враховуйте, що законодавство забороняє дискримінацію у сфері зайнятості. В оголошеннях про вакансії забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.

Детальні консультації із вказаних питань бажаючі можуть отримати звернувшись до центрів зайнятості або скориставшись Інтернет-ресурсами державної служби зайнятості!

Реєстрація в службі зайнятості

Відповідно до законодавства кожен громадянин має право звернутися до державної служби зайнятості та отримати безкоштовно консультацію, відповідну інформацію та сприяння у пошуку роботи або працевлаштовуватися самостійно.
Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник центру зайнятості проводить консультацію, про що робить запис у відповідній картці.
Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстровано місця проживання чи перебування.
Відповідно до пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (далі Порядок), реєстрація безробітного проводиться за умови пред’явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.
Громадянин, який втратив паспорт, пред’являє тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України, особа, яка не досягла 16-річного віку, - свідоцтво про народження та довідку про реєстрацію місця проживання, видану територіальним органом або підрозділом Державної міграційної служби України.
Особа, яка втратила трудову книжку, подає дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи або цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує період зайнятості такої особи.
При реєстрації (відповідно до п. 4 зазначеного Порядку) потрібно пред'явити документи:
1) випускниками вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням і звернулися до центру зайнятості протягом одного року з дня закінчення навчання, - направлення на роботу або довідка про надання можливості самостійного працевлаштування чи довідка про самостійне працевлаштування, а ті, що навчалися на контрактній основі і звернулися до центру зайнятості протягом одного року з дня закінчення навчання, - довідка навчального закладу про підтвердження форми навчання.
Форми направлення на роботу та довідок про надання можливості самостійного працевлаштування і про самостійне працевлаштування затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" (ЗП України, 1996 р., № 17, ст. 460) та від 27 серпня 2010 р. № 784 "Про затвердження Порядку працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких проводилася за державним замовленням" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 66, ст. 2365);
Випускники вищих та професійно-технічних навчальних закладів, які навчались за державним замовленням та є внутрішньо переміщеними особами і звернулися до центру зайнятості протягом одного року з дня закінчення навчання, зазначену довідку не подають;
2) інвалідам – копію довідки до акта огляду МСЕК та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації;
3) члени особистого селянського господарства, для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технітехнічних і вищих навчальних закладах, звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби),- довідко про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.
4) громадянам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування, - довідку з установи, в якій особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
5) дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, -  довідку органів опіки та піклування про її належність до категорії дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
6) один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утримані дітей віко до 6 років, - копію свідоцтва про народження дитини, копію рішення  органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
7) один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,- копію свідоцтва про народження дитини, копію рішення  органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
8) один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину-інваліда, утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності), - копію пенсійного посвідчення, що містить запис про інвалідність, копію рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості документів, зазначених у пунктах 3 і 4 цього Порядку;
2) встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення роботодавця про працевлаштування особи;
3) подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 Закону України “Про зайнятість населення”;
4) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
5) невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про відмову у працевлаштуванні відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
6) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі абзаців дев’ятнадцятого - двадцять першого підпункту 1 пункту 37 цього Порядку.
Особам, які навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у частині другій статті 6 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, не може бути надано статус безробітного.
 У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше ніж через сім календарних днів з дня прийняття такого рішення.
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного.
З наказом про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування центру зайнятості, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.
Статус безробітного дає особі право на отримання допомоги з безробіття на умовах та в розмірах, визначених Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-111 (зі змінами). Розміри соціальних виплат залежать від страхового стажу, підстави звільнення та розміру заробітної плати, отримуваної громадянином перед звільненням.
Порядок обчислення середньої зарплати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що визначає порядок видачі довідок про середню заробітну плату, правила обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (зі змінами).

20.10.2020

Чи зарахують до стажу сезонну роботу?

Так, згідно із статтею 61 Законом України «Про пенсійне забезпечення», робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій, за списком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зараховується до стажу роботи за рік роботи. Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їхньою фактичною тривалістю. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 затверджено, зокрема, Список сезонних робіт, зайнятість на яких протягом повного сезону зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи. Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. 

При укладенні трудового договору роботодавець попереджає працівника про сезонний характер роботи. Зазначений факт відображається у наказі (розпорядженні) про прийом на роботу.

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

 Про працевлаштування демобілізованих учасників АТО

Чи зобов’язані роботодавці працевлаштовувати демобілізованих учасників антитерористичної операції?
Вказане залежить від того чи працював демобілізований військовослужбовець у роботодавця до мобілізації. Якщо особа була мобілізована під час роботи на підприємстві, цей роботодавець має поновити його на роботі.
Якщо особа не працювала не момент мобілізації вона може бути працевлаштована за сприянням державної служби зайнятості (далі - ДСЗ), приватного агентства зайнятості чи шляхом самостійного пошуку роботодавця.
Роботодавці мають додержуватися п’ятивідсоткової квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (однією з категорій таких громадян є учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Для яких категорій роботодавців встановлюється така квота?
Відповідно до статті 14 Закону України “Про зайнятість населення” для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, підприємствам, установам і організаціям (тільки юридичні особи) з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
Чи зобов’язані роботодавці звітувати про виконання квоти?
Так, зобов’язані. Роботодавці мають щороку інформувати ДСЗ. Наказом Міністерства соціальної політики України від 16.05.2013 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.05.2013 за № 841/23373, затверджено Порядок надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Які строки встановлені для подання інформації?
Згідно пункту 2.5 розділу II вказаного Порядку роботодавці щороку, не пізніше 01 лютого після звітного року (за 2017 рік інформацію слід надати не пізніше 01.02.2018), подають центрам зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (форма є додатком до Порядку).
Яким чином роботодавці мають дотримуватися квоти?
Обов'язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування відповідних категорій громадян. Таке працевлаштування може проводитись за сприянням ДСЗ. Для цього роботодавець заповнює та подає до центру зайнятості форму звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”. У відповідному розділі форми зазначається інформація про певну квотну категорію.
Чи передбачена відповідальність за порушення процедури бронювання?
Статтею 53 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні осіб у межах відповідної квоти у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати.

“Служба зайнятості – демобілізованим учасникам АТО. Співпраця служби зайнятості з військовими комісаріатами щодо сприяння у працевлаштуванні учасників АТО”
Ви звільнені з військової служби за контрактом чи є демобілізованим учасником антитерористичної операції?
Ви вирішили працевлаштуватися? Знайти роботу Ви можете самостійно, за сприянням приватних агентств зайнятості чи державної служби зайнятості.
При зверненні до центру зайнятості Вам буде надано комплекс профорієнтаційних послуг щодо визначення напрямку професійної діяльності і запропонована підходяща робота. У разі необхідності Ви можете пройти професійну перепідготовку чи стажування на робочому місці. У період пошуку роботи Ви будете отримувати допомогу по безробіттю, а також матимете змогу прийняти участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру.
Якщо Ви є безробітним і вирішили вступити на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, в центрі зайнятості Вас спрямують до військового комісаріату.

06.06.2017
Для реєстрації в центрі зайнятості за місцем проживання демобілізованим військовослужбовцям необхідно подати такі документи:
- паспорт;
- трудову книжку (якщо вона є);
- військовий квиток, в якому зазначена дата взяття на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавств;
- довідку з військового комісаріату, військової частини або іншого формування про строки проходження військової служби;
- документ про освіту.

06.06.2017
Державна служба зайнятості надає безробтним допомогу по безробіттю, яка виплачується з 8 дня  після  реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.
На підставі абз.1 п.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон) право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше, ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону  застрахованим особам,  зазначеним у п.1 ст. 22,  розмір  допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньоденного грошового забезпечення,   визначеного відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим  державним соціальним страхуванням (1266-2001-п), затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу та обчислюється у відсотках:

• до 2 років - 50 відсотків;
• від 2 до 6 років - 55 відсотків;
• від 6 до 10 років - 60 відсотків;
• понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

• перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
• протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
• у подальшому - 70 відсотків.

Допомога   по  безробіттю з урахуванням страхового стажу (за п.1,3,4,5 ст.22, п.1 ст.23 Закону) військовослужбовцю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про виплачене грошове забезпечення, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового  договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва  про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Довідка про грошове забезпечення військовослужбовця видається військовим комісаріатом, де особа перебуває на обліку або військовою частиною, де особа проходила службу.
Відповідно до п.2 ст.22 Закону застраховані особи, визнані  в установленому  порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними   Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести  місяців  мають  право  на  допомогу  по  безробіттю у мінімальному розмірі (за станом на сьогодні – 544 грн. за повний місяць).
Якщо Ви офіційно працювали на роботі або проходили військову службу (крім строкової служби)  та   якщо  служба зайнятості не може Вас працевлаштувати протягом місяця  у  зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, то Ви можете отримати допомогу по безробіттю  одноразово для організації підприємницької діяльності. Така допомога не виплачується особам, які  протягом останніх 24 місяців, що передували початку безробіття, були  зареєстровані  як суб'єкти  підприємницької діяльності. Більш детальну інформацію Вам нададуть спеціалісти служби зайнятості. Бажаючим започаткувати власну справу надаються профорієнтаційні послуги та послуги з професійного навчання основам підприємницької діяльності.

06.06.2017 Про реєстрацію безробітними інвалідів
Відповідно до пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», додатково до стандартного переліку документів для реєстрації як безробітного пред’являє пенсійне посвідчення або посвідчення особи, яка отримує відповідну державну соціальну допомогу, і подає довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та індивідуальну програму реабілітації.
Підбір підходящої роботи для інваліда (у тому числі шляхом розумного пристосування існуючого або створення нового робочого місця) здійснюється відповідно до його професійних знань і навичок та з урахуванням довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії з висновком про умови і характер праці, індивідуальної програми реабілітації та побажань інваліда щодо умов праці.
За наявності у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією висновку про визнання особи нездатною до трудової діяльності реєстрація інваліда припиняється.

Власна справа

10.07.2017Як започаткувати власний бізнес
Одним із напрямів діяльності державної служби зайнятості є сприяння в започаткуванні власної справи незайнятим громадянам з метою забезпечення їхньої зайнятості.
Служба зайнятості здійснює підготовку безробітних громадян для організації малого бізнесу. Їх залучають до участі в семінарах з підприємницької діяльності, що проводяться за участю фахівців центрів зайнятості, податкових органів, соціальних фондів, фінансових та підприємницьких структур, що надають широкий спектр інформаційних та консультаційних послуг з юридичних, економічних та інших питань. Охочим заснувати власну справу надаються профорієнтаційні послуги та послуги з професійного навчання основам підприємницької діяльності.
Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, крім осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їхнім бажанням.
Одноразова виплата призначеної допомоги по безробіттю здійснюється в розмірі річної суми допомоги по безробіттю, визначеної конкретному безробітному відповідно до статей 22 та 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Для розгляду питання щодо отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності безробітний подає до центру зайнятості заяву про виплату такої допомоги та бізнес-план. Бізнес-план безробітний захищає на засіданні комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.
До складу цієї комісії входять спеціалісти центру зайнятості, органів виконавчої влади, податкових органів, представники організацій роботодавців та ін.
Остаточне рішення щодо одноразової виплати безробітному допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності приймається директором центру зайнятості з урахуванням висновку комісії.
Після ознайомлення з рішенням директора безробітний у визначені терміни здійснює державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи–підприємця.
Органи Пенсійного фонду України на підставі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про  проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців у встановленому порядку інформують Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється протягом 14 днів після державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи-підприємця.
Існують законодавчі обмеження щодо виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю не здійснюється безробітним, яким допомога по безробіттю скорочувалася з підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 5.3 та пунктом 5.4 або припинялася відповідно до підпункту 8 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, а також особам, які шукають роботу вперше, та особам, які протягом останніх 24 місяців, що передували початку безробіття, були зареєстровані, як суб’єкти підприємницької діяльності.
За детальнішою інформацією звертайтеся до районного центру зайнятості.

Професійне навчання
10.07.2017Можливості професійного навчання за направленням служби зайнятості

Громадські роботи
          10.07.2017 Забезпечення участі безробітних у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру
        Організація громадських робіт для безробітних здійснюється відповідно ст.31 Закону України «Про зайнятість».
        Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.
        У районі організовуються громадські роботи, що відповідають потребам певної територіальної громади або задовольняють суспільні потреби територіальних громад, районною державною адміністрацією, виконавчими комітетами сільських, селищної та міської ради за участю районного центру зайнятості, на договірних засадах.
Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за такими критеріями:
1) мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії;
2) можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня;
3) мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону;
4) надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних на роботи, що не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки.
З особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів, строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця.
На осіб, які беруть участь у громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені, зокрема, законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.
Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.
У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт фінансування організації таких робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Працівники у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції мають право без припинення трудових відносин на участь у громадських роботах, у тому числі тих, що оплачуються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у межах строку зупинення (скорочення) виробництва.

Інші тимчасові роботи
Для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб роботодавцями організовуються строком до шести місяців роботи, що носять тимчасовий характер. Для організації таких видів робіт тимчасового характеру не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії.
З безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.

Вибір професії
10.07.2017 Обираємо майбутнє
У сучасних умовах ринку праці профорієнтація виступає як важливий напрямок, що впливає на формування активної політики зайнятості населення. Постійно діюча система допомоги громадянам у виборі професії дозволяє найбільш повно узгодити інтереси і можливості людини з потребами суспільства.
Профорієнтаційна робота проводиться для всіх верств населення з використанням різноманітних форм: профорієнтаційних уроків та семінарів, Днів кар'єри, групових консультацій, презентацій професій, екскурсій на підприємства, різноманітних тематичних семінарів тощо. А за допомогою програмно-апаратних комплексів «Мотиваційний термінал розвитку зацікавленості до професійного самовизначення», мобільних центрів профорієнтації, мобільних центрів зайнятості підвищується доступність та привабливість профорієнтаційних послуг, забезпечується якісне професійне інформування населення, спрямоване на підготовку молоді до усвідомленого вибору сфери трудової діяльності, популяризацію робітничих професій, що користуються попитом на ринку праці упередження безробіття та ін.
Зазначена робота здійснюється й шляхом використання інтерактивних форм: рольових ігор, різних конкурсів, інсценівок, вікторин, ток-шоу та ін., завдяки яким хлопці та дівчата не лише отримують та добре засвоюють інформацію про світ професії, їх різноманіття та роль в житті людини, а й виявляють власну творчість, вміння логічно мислити, обґрунтовувати свої думки, відстоювати власну точку зору тощо. Крім цього, під час індивідуальних консультацій за допомогою профдіагностичних методик усі бажаючі мають змогу оцінити власні професійні нахили та отримати практичні поради, рекомендації фахівців щодо вибору професійної діяльності.

20.10.2020

Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

   Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

   Період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

   Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

   Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь та навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

   В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами

20.10.2020

Скорочення працівника під час лікарняного: дії роботодавця

Працівник захворів перед днем звільнення у зв'язку зі скороченням штату: які наслідки?

Звільнення працівника у зв'язку зі скороченням штатної чисельності працівників проводиться у перший робочий день згідно з графіком роботи після закінчення тимчасової непрацездатності.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 40 КЗпП, працедавцю за своєю ініціативою забороняється звільняти працівника у період його тимчасової непрацездатності. Виключення становлять випадки повної ліквідації підприємства та нез’явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

Згідно зі ст. 49-2 КЗпП про наступне звільнення працівника персонально письмово попереджають не пізніше ніж за два місяці до дати запланованого звільнення. При цьому, чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення часу знаходження його у відпустці або на лікарняному.

У зазначеній вище ситуації, звільнення працівника провадиться у перший робочий день згідно з графіком роботи після закінчення тимчасової непрацездатності. Вдруге повідомляти працівника про звільнення за два місяці не потрібно, адже дата звільнення переноситься не з ініціативи та не з вини роботодавця. А от листок непрацездатності потрібно буде оплатити повністю, оскільки його було видано ще під час перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем, зокрема останнім днем трудових відносин є день звільнення і він також включається до цього періоду.

Юридичний відділ обласного центру зайнятості

19/05/2020

Роботодавці Кіровоградщини можуть позмагатися за звання найкращого
На Кіровоградщині проводиться конкурс на звання «Кращий роботодавець року»

З метою заохочення роботодавців до збереження діючих та створення нових робочих місць, збільшення кількості працюючих, підвищення ефективності використання робочої сили та виробництва в цілому, виробництва конкурентоспроможної продукції, робіт (послуг), а також зменшення напруженості на ринку праці Кіровоградщини, у 2020 році проводиться конкурс на звання «Кращий роботодавець року».
Наразі розпочато підготовчий етап проведення конкурсу, активним учасником якого є Кіровоградський обласний центр зайнятості.
Участь у конкурсі можуть узяти великі, середні та малі підприємства, установи, організації усіх форм власності.
Переможці конкурсу визначаються за номінаціями серед суб'єктів господарювання з середньообліковою чисельністю працівників:
• до 20 осіб;
• від 21 до 100 осіб;
• від 101 до 500 осіб;
• від 501 до 1000 осіб.
Переможці конкурсу нагороджуються спеціальними дипломами та відзнаками.
Детальніше з основними критеріями визначення переможців конкурсу можна ознайомитись у Положенні про порядок проведення в області у 2020 році конкурсу на звання «Кращий роботодавець року».

12.02.2020

Роботодавці Кіровоградщини можуть позмагатися за звання найкращого

Увага, конкурс!
На Кіровоградщині стартує конкурс на звання «Кращий роботодавець року»

З метою заохочення роботодавців до збереження діючих та створення нових робочих місць, збільшення кількості працюючих, підвищення ефективності використання робочої сили та виробництва в цілому, виробництва конкурентоспроможної продукції, робіт (послуг), а також зменшення напруженості на ринку праці Кіровоградщини, у 2020 році проводиться конкурс на звання «Кращий роботодавець року».

Наразі розпочато підготовчий етап проведення конкурсу, активним учасником якого є Кіровоградський обласний центр зайнятості.

Участь у конкурсі можуть узяти великі, середні та малі підприємства, установи, організації усіх форм власності.

Переможці конкурсу визначаються за номінаціями серед суб'єктів господарювання з середньообліковою чисельністю працівників:

• до 20 осіб;
• від 21 до 100 осіб;
• від 101 до 500 осіб;
• від 501 до 1000 осіб.

Переможці конкурсу нагороджуються спеціальними дипломами та відзнаками.

Детальніше з основними критеріями визначення переможців конкурсу можна ознайомитись у Положенні про порядок проведення в області у 2020 році конкурсу на звання «Кращий роботодавець року».

Відділ інформаційної роботи Кіровоградського обласного центру зайнятості

Чи передбачені спеціальні програми фінансової підтримки роботодавців, які створюють нові робочі місця й працевлаштовують на них учасників бойових дій?

Існує декілька різних програм підтримки підприємців, які створюють нові робочі місця. Найбільш дієвою програмою, що реалізується службою, є компенсація витрат на сплату єдиного внеску на ЗДСС.

У разі працевлаштування за сприянням Держаної служби зайнятості зареєстрованого безробітного на нове робоче місце до роботодавця, який вже застосовує найману працю хоч би одного працівника, такому роботодавцю можуть компенсуватися центром зайнятості витрати на сплату єдиного внеску на ЗДСС протягом року.

При цьому існує декілька застережень. По перше, це має бути дійсно нове робоче місце в розумінні терміну, викладеного у Законі України «Про зайнятість населення».

По друге, компенсація не надається окремим категоріям роботодавців. Наприклад, не можуть претендувати на компенсацію підприємці, які мають заборгованість зі сплати єдиного внеску або визнані банкрутами.

По третє, компенсація надається суб’єктам малого підприємництва, які провадять діяльність у визначених пріоритетних сферах господарської діяльності. Або компенсація надається роботодавцям, які працевлаштовують громадян квотних категорій, у тому числі учасників бойових дій.

Ще однією умовою для надання компенсації є те, що роботодавець має гарантувати застосування праці найманої особи на строк не менше ніж на 2 роки.

Таке гарантування забезпечується ознайомленням роботодавця з необхідністю повернення коштів у разі звільнення працівника. Мова не йде про звільнення з будь-якої підстави. Наприклад, працівник може звільнитись за власним бажання. Кошти в цьому разі не повертаються і розглядається питання про прийом іншої особи на таке робоче місце.

Для отримання права на компенсацію роботодавець може протягом двох місяців з дати прийому на роботу працівника подати до центру зайнятості заяву довільної форми, до якої додається інформація встановленого зразка.

На підставі цих документів, інформації, наявної в центрі зайнятості, протягом 5 робочих днів приймається рішення про виплату компенсації.

 Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

01.08.2019

Про ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном

 Законом України “Про зайнятість населення” визначено, що громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю за кордоном, якщо така діяльність не заборонена законодавством України та держави перебування. Знайти іноземного роботодавця можливо самостійно, за сприянням приватних агентств зайнятості чи державної служби зайнятості.

Згідно статті 38 вказаного Закону діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню. Пунктом 20 частини 1 статті 7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” визначено, що ліцензуванню підлягає вид господарської діяльності – посередництво у працевлаштуванні за кордоном.

Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 17.06.2015 № 423, та Переліком органів ліцензування, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 05.08.2015 № 609, визначено, що органом ліцензування виду господарської діяльності - посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном є Міністерство соціальної політики України.

З переліком ліцензіатів є можливість ознайомитися на Інтернет-сторінці Міністерства соціальної політики України (адреса www.msp.gov.ua, рубрика “Громадянам” - “Сфера зайнятості” - “Трудова міграція” - “Ліцензування посередницької діяльності з працевлаштування за кордоном” - “Перелік суб’єктів, які мають ліцензію на посередницьку діяльність у працевлаштуванні за кордоном”).

Заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.

 01.08.2019

Про вимоги до приміщення ліцензіата

 При користуванні послугами приватних агентств зайнятості, які мають ліцензії Міністерства соціальної політики України на право провадження посередницької діяльності у працевлаштуванні за кордоном, громадяни мають враховувати, що правила провадження такої діяльності визначені Законом України “Про зайнятість населення” та Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140). Окремі питання провадження діяльності також врегульовані Законом України “Про зовнішню трудову міграцію”.

Агентства мають неухильно додержуватись таких правил. При цьому слід зазначити, що господарська діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном це послуга, яка надається суб'єктами господарювання в межах укладених з іноземним суб'єктом господарювання зовнішньоекономічних договорів про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з метою сприяння укладенню трудового договору відповідно до заявок іноземного роботодавця щодо вільних робочих місць, включаючи надання інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей працевлаштування, найменування та місцезнаходження роботодавця, умов і розмірів оплати праці.

Діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ліцензіат повинен провадити в нежитловому приміщенні, біля входу до якого повинна бути розміщена інформація про:

найменування ліцензіата відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

режим роботи ліцензіата.

У приміщенні ліцензіата на доступному для відвідувачів місці повинна бути така інформація:

відомості про повне найменування ліцензіата, його місцезнаходження,  номери телефонів, прізвище, ім'я та по батькові керівника та/або власника;

копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

інформація щодо рішення органу ліцензування про видачу ліцензії або копія ліцензії (у разі наявності), або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань із зазначенням дати видачі ліцензії та органу, що її видав;

перелік держав, до яких згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ліцензіат має право працевлаштовувати клієнтів;

завірена ліцензіатом загальна інформація про характер майбутньої роботи, види професійної діяльності, умови праці та проживання у державі працевлаштування;

контактний номер телефону структурного підрозділу органу ліцензування, до компетенції якого належать повноваження у сфері ліцензування;

Закони України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", витяги із законів України “Про зайнятість населення”, “Про зовнішню трудову міграцію”, "Про захист прав споживачів" у частині надання послуг, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

книга відгуків та пропозицій.

Заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.

 01.08.2019

Про оплату послуг ліцензіатів

 На відміну від приватних агентств зайнятості, які надають посередницькі послуги в межах України і яким суворо заборонено отримувати від клієнтів гонорари за надані послуги, ліцензовані агентства зайнятості мають право отримувати кошти за свої послуги. При цьому, згідно норм  Закону України “Про зайнятість населення”, 

ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату до підписання акта виконаних робіт. А згідно положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140),

ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату за послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до  підписання акта наданих послуг. Такий акт підписується після укладення клієнтом трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем.

 Заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.

01.08.2019

Про оформлення взаємовідносин клієнтів та ліцензіатів

 При користуванні послугами ліцензіатів їх клієнти мають враховувати, що Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140), визначено, що клієнт це особа, яка уклала договір з ліцензіатом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном і користується його послугами.

До укладення договору про надання послуг з посередництва ліцензіат зобов’язаний безоплатно надати клієнту завірену ним достовірну інформацію про умови праці та умови проживання у державі працевлаштування.

Ліцензіат має право перевіряти наявність у клієнтів документів, що підтверджують їх кваліфікацію, необхідну для виконання відповідних робіт або надання послуг згідно з міжнародними нормами та/або вимогами законодавства держави працевлаштування.

Надання клієнту послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється лише після укладення з ним договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном у двох примірниках (один видається клієнту, другий залишається в ліцензіата).

Ліцензіат зобов’яний вести журнал єдиного обліку клієнтів.

Виконання умов договору між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами.

 Заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.

08.07.2019

До уваги роботодавців!

Кіровоградський обласний центр зайнятості повідомляє, що з 08 липня 2019 року змінено рахунки для зарахувань заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших надходжень (за працевлаштування іноземців, штрафні санкції тощо).

Перерахування коштів здійснювати за наступними реквізитами:

Одержувач коштів:     Кіровоградський обласний центр зайнятості

Код ЄДРПОУ:              02771569

Банк:                         Казначейство України (ЕАП)

Код банку (МФО):       899998

1) р/р 37172301111001 – страхові внески роботодавців від суми фактичних витрат на оплату праці

2) р/р 37171302111001 – страхові внески, утримані роботодавцями з суми виплат найманим працівникам

3) р/р 37170303111001 – страхові внески осіб, які брали участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах

4) р/р 37179304111001 – інші надходження до ФЗДССУВБ (працевлаштування іноземців)

5) р/р 37178305111001 – надходження від застосування штрафних санкцій (пеня, штрафи)

Голованівська районна філія Кіровоградського обласного центру зайнятості

02.11.2020

Прес-реліз

ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (2,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (46%), в переробній промисловості (22%) в т.ч. металургійному виробництві (16%),в торгівлі(7%), в галузі транспорта(3%), в охороні здоров’я (8%), в освіті (6%). Протягом січня – жовтня 2020 року до служби зайнятості надійшло 861 вакансія від 114 роботодавців.

Станом на 01 листопада 2020 року в службі зайнятості було зареєстровано 403 безробітних громадян, з  яких 59% особи що проживають в сільській місцевості (240 осіб) ,56 % складали  жінки, 30% – молодь  віком до 35 років, 21% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, кожен четвертий безробітний працівник сільського господарства.

Протягом січня-жовтня 2020 року статус безробітного мали 996 осіб, з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом жовтня поточного року 43 особи.

За сприяння служби зайнятості протягом січня - жовтня 2020 року районною філією працевлаштовані 579 осіб, з яких 262 особи безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 45,2%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  210 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 21%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 112 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 11,2%.

Станом на 01 листопада 2020 року кількість вакансій у базі даних Голованівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості становила 59 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  майже 7 осіб з числа безробітних.

Станом на 01 листопада 2020 року 327 особи отримують допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.

Прес-реліз

ринок праці: мовою цифр

 Ситуація на ринку праці Голованівського району характеризується постійним попитом на фахівців (2,0%), працівників в сільському та лісовому господарстві (48%), в переробній промисловості (21%) в т.ч. металургійному виробництві (15%),в торгівлі(6%), в галузі транспорта(3%), в охороні здоров’я (7%), в освіті (5%). Протягом січня – вересня 2020 року до служби зайнятості надійшло 780 вакансій від 101 роботодавця.

Станом на 01 жовтня 2020 року в службі зайнятості було зареєстровано 414 безробітних громадян, з  яких 61% особи що проживають в сільській місцевості (272 осіб) ,54 % складали  жінки, 31% – молодь  віком до 35 років, 22% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, кожен четвертий безробітний працівник сільського господарства.

Протягом січня-вересня 2020 року статус безробітного мали 953 особи, з них отримали статус безробітного безпосередньо протягом вересня поточного року 51 особа.

За сприяння служби зайнятості протягом січня - вересня  2020 року районною філією працевлаштовані 540 осіб, з яких 295 осіб безробітні громадяни. Рівень  працевлаштування  безробітних  громадян становив 30,1%.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру  207 осіб з числа безробітних. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 22%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 99 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 9,2%.

Станом на 01 жовтня 2020 року кількість вакансій у базі даних Голованівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості становила 32 од.  У  середньому  на одну  вакансію  претендувало  більше 7 осіб з числа безробітних.

Станом на 01 жовтня 2020 року 347 осіб отримують допомогу по безробіттю.

 Для уточнюючої інформації звертайтеся до відділу надання соціальних послуг Голованівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, тел. 2-23-42, 2-26-25,.