Шановні друзі! Вітаємо Вас на нашому сайті. Там, де Ятрань круто в'ється, де переплелись зелені барви лісу та жовте золото пшениці, розкинувся величний край хліборобів і металургів – Голованівщина. Впродовж 95 років існування Голованівського району підтримуються давні традиції і звичаї, що говорить про невмирущість українського народу, українського духу. На сьогоднішній день ми досягли фінансово-економічної, промислової стабілізації, стрімко розвивається громадська активність, потужний імпульс надано розв'язанню соціальних проблем. Головними галузями економіки району є сільське господарство, кольорова металургія та харчова промисловість. Завдяки залученню інвестицій відновлено роботу гіганта кольорової металургії ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат". Працюють промислові підприємства ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром", ТОВ "Відродження" та ТОВ "КЛК", ДП Голованівське ,, ЛМГ" та ТОВ ,, Мега Майстер". Район займає одне з перших місць в області за площею лісів. ДП Голованівське ,, ЛМГ" та ТОВ ,, Мега Майстер" займаються зовнішньоекономічною діяльністю, мають зв'язки з такими країнами як Німеччина.

ГОЛОВАНІВСЬКА ОДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ


 Внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів

Наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 №288, що набрав чинності 06 квітня 2018 року, внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму і зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».
Зокрема, Наказом №288 внесено додатковий реквізит «Код товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД)» до фіскального касового чеку на товари (послуги), фіскального касового чеку видачі коштів, фіскального касового чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Додаткові реквізити чека застосовуються, якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. У такому разі забезпечується друкування в розділі назви товарів (послуг) всього переліку товарів (послуг) та їх вартості:
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);
- назви товарів (послуг).


Затверджено порядок розгляду комісією ДФС документів у разі зупинення реєстрації податкової накладної

Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46). Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117  - 22 березня 2018 року.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації.
В такому випадку платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Комісії контролюючих органів складаються:
- з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС),
- комісії центрального рівня (ДФС).
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня.
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.
Рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку.
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії центрального рівня.
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.
До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
На період тестування окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (протягом місяця з дня набрання чинності Постанови №117), рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації набирають чинності з дня їх прийняття.
Рішення комісій регіонального та центрального рівнів у період функціонування окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, в тестовому режимі приймаються та надсилаються платнику податку без реєстрації в такому Реєстрі.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.


      Як отримати довідку про свої доходи не відвідуючи

 

податкову

В рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців громадяни можуть скористатися сервісом «Електронний кабінет платника» в частині отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (далі – відомості про доходи) та отримати відомості про доходи в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).
Безкоштовно отримати ЕЦП можна в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД). Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами - платниками податків для отримання інформації про себе.
Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи засобами «Електронного кабінету платника» можна на офіційному веб-порталі ДФС. Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (за кожний квартал), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.


ШАНОВНІ  ГРОМАДЯНИ!

 СВОЄЧАСНО ЗАДЕКЛАРУЙТЕ ДОХОДИ, ОТРИМАНІ  У 2017

РОЦІ!

Голованівська ОДПІ  ГУ ДФС у Кіровоградській  області  звертається  до  громадян, які  одноосібно  обробляють  земельні частки (паї) не  відкладати   декларування  доходів, отриманих  у минулому  році, на останній день та  вчасно  їх  задекларувати.
Згідно норм  Податкового кодексу  України, доходи  отримані від продажу  власної  сільськогосподарської  продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена ,оброблена та\або  перероблена безпосередньо  фізичною особою  на земельних ділянках, що перевищує 2 га підлягають обов»язковому  оподаткуванню  податком на доходи фізичних осіб  за  ставкою 18% та військовим  збором   за ставкою 1,5 %. 
За неподання  податкової  декларації  про  майновий   стан і доходи   передбачена   відповідальність  згідно  Кодексу  про  адміністративні   правопорушення у вигляді  накладення штрафу.
Виконати  свій  конституційний  обов»язок та  подати   податкову декларацію  про  майновий  стан і доходи  за 2017 рік фізичні особи- платники  податків  повинні  у термін не пізніше  2 травня  поточного року , який є  граничним строком подання  декларації  громадянами та особами,  які провадять  незалежну  професійну  діяльність.  
Для зручності громадян в Електронному кабінеті платника функціонує сервіс «Декларація про майновий стан і доходи в електронному вигляді».
Фізичні особи у відкритій частині Електронного кабінету платника можуть заповнити, зберегти та роздрукувати декларацію, а в розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням ЕЦП можуть подати декларацію в електронному вигляді.


Податкова знижка: кому і скільки

Податковим кодексом України передбачено право платників податків на податкову знижку.  Тож за наявності підтверджуючих документів  щодо понесених  витрат у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, дозволяється зменшити загальний річний оподатковуваний дохід. Іншими словами, суму доходу фізичної особи, яка підлягає оподаткуванню,  буде зменшено на суму податкової знижки. Це, в свою чергу, дасть можливість  зменшити суми податку на доходи фізичних осіб.
Натомість  звертаємо увагу платників на ряд обмежень,  встановлених законодавством України. Зокрема, податкова знижка може бути використана лише резидентом України за умови придбання товарів, робіт послуг лише у резидента України і лише щодо доходів, отриманих у вигляді заробітної плати.
Також слід звернути увагу, що право на зменшення оподатковуваного доходу надається лише щодо витрат, визначених Податковим кодексом та  понесених протягом звітного року. До переліку таких витрат віднесено: частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом; пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям в сумі, що не  перевищує 4% від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік; сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання; страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення ( в межах сум визначених ПКУ); суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій( в межах сум визначених ПКУ); суми витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; суми коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу; суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Для того, щоб скористатися правом на податкову знижку, необхідно не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним, подати Декларацію про майновий стан і доходи до органу фіскальної служби за адресою проживання. 


                              ДО  УВАГИ  ПЛАТНИКІВ   ПОДАТКІВ !  

Офіційне видання Державної фіскальної служби України «Вісник. Офіційно про податки» запрошує головних бухгалтерів і бухгалтерів компаній з різних секторів економіки, фінансових директорів, керівників фінансових служб підприємств експортерів та імпортерів, міжнародних компаній, юристів та всіх зацікавлених осіб взяти участь у роботі  Національного податкового форуму «Трансфертне ціноутворення.
Прибуток.  Податок на додану вартість»
Дата проведення — 21 лютого 2018 року о 10 год. 00 хв.
Місце проведення — м. Дніпро, культурно-діловий центр «Менора»  (вул. Шолом-Алейхема, 4/26).
У програмі форуму візьмуть участь фахівці ДФС України:
Микола МІШИН,
начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України;
Сергій ТИМОШЕНКО,
заступник директора Департаменту — начальник Управління вдосконалення непрямого оподаткування Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України;
Олексій ЗАДОРОЖНИЙ,
начальник Управління методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС України. а також  представники провідних консалтингових та юридичних компаній України
Ви матимете змогу не лише отримати цінну інформацію з офіційних джерел, а й поставити запитання спікерам, подискутувати з ними та поділитися думками з колегами.
Для реєстрації на участь у форумі необхідно:
звернутися до директора філії ДП «Сервісно-видавничий центр» у Кіровоградській
тел.: (0562) 35-13-17, (067) 506-59-36, SVC_10@ukr.net  
Вартість участі у Форумі – 3500,00 грн. з ПДВ за одну особу.
Додатково встановлено пільгову вартість участі у Форумі:
при умові участі у Форумі 2-х осіб від одного суб’єкта господарювання  – 3200,00 грн. з ПДВ за одну особу;
при умові участі у Форумі 3-х та більше осіб від одного суб’єкта господарювання – 2900,00 грн. з ПДВ за одну особу.
З питань реєстрації та оплати за участь в Форумі звертатися за тел../ факс. (0522) 35-13-17 або  моб. 067-506-59-36, електронна пошта    SVC_10@ukr.net                   
           

П Р О Г Р А М А


№ п/п

Питання

Лектори (структурні підрозділи ДФС)

 

Трансфертне ціноутворення

 

  1.

 

Нові критерії визнання осіб пов’язаними
Що нового у визначенні обсягу контрольованих операцій
Критерії формування низькоподаткових юрисдикцій
Переліки ОПФ: поширено сферу застосування
Перевірки незастосування платниками фінансових різниць
Самостійне коригування ціни КО
Документація з ТЦ
Особливості проведення перевірок
Зміни у процедурі попереднього узгодження ціноутворення

 

Микола Мішин,
начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України

 

Податок на прибуток підприємств

 

  2.

 

Аналіз змін до Податкового кодексу
Нові різниці, на які коригується фінрезультат
Борги безнадійні та сумнівні
Оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями
Річна декларація з податку на прибуток. Зміна строків подання
Виправлення помилок попередніх звітних періодів: коли без штрафних санкцій?

 

Олексій Задорожний,
начальник Управління вдосконалення методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України

                                              
Податок на додану вартість

 

  3.

 

Нові терміни формування податкового кредиту
Складання розрахунків коригування. Якщо змінюється номенклатура
Нарахування компенсуючих зобов’язань
Строки реєстрації в ЄРПН та штрафні санкції за їх порушення.
Відображення коригувань та виправлень в податковій звітності.
Пільги в оподаткуванні

 

Сергій Тимошенко, заступник директора Департаменту – начальник Управління вдосконалення непрямого оподаткування Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС
України


ДО  УВАГИ  ПЛАТНИКІВ  ЄДИНОГО  ПОДАТКУ  4  ГРУПИ 

Голованівська  ОДПІ  повідомляє  що    Державною  казначейською  службою  України    згідно з Бюджетним  кодексом  України   з  22 січня 2018 року відкрито  нові бюджетні   рахунки  для  зарахування    єдиного  податку  з  сільськогосподарських  товаровиробників.   
Інформацію  про нові  бюджетні  рахунки  можна  отримати   в   Центрі  обслуговування  платників    Голованівської  ОДПІ   та  кабінет №10.   


З 1 січня 2018 року фермери мають обов’язково сплачувати ЄСВ

Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким, зокрема, внесені зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зарахував членів фермерського господарства до кола платників єдиного соціального внеску (ЄСВ).
Такі зміни набрали чинності з 1 січня 2018 року. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно зі внесеними змінами, з 1 січня 2018 року члени фермерського господарства виключені з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (частина 1 статті 10 Закону № 2464 в редакції закону № 2148).
Водночас членів фермерського господарства буде звільнено від сплати єдиного внеску, якщо вони мають інвалідність або досягли пенсійного віку та отримують пенсію (за віком чи за інвалідністю) або соціальну допомогу.
Тож відтепер члени фермерських господарств з 1 січня 2018 року сплачуватимуть єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок.


ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ГОЛОВАНіВСЬКОї ОДПІ ВІДВІДАЛИ 9594 ПЛАТНИКІВ та громадян

Протягом січня – грудня  2017 року Центр обслуговування платників Голованівської  ОДПІ відвідали 9594 платників податків та громадян , надано  3930 адміністративних послуг.
Найбільше надано послуг з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків – видано 1542 картки та  видано 1352 відомостей з Державного реєстру  фізичних осіб-платників податків  про суми  виплачених  доходів та  утриманих податків.. Також,  видано 293 довідки  про подану декларацію  про майновий стан  і доходи (податкову декларацію), надано послуг з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 154; реєстрації платником єдиного податку – 122; надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 148; реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 129 та  інші.
Для платників податків та громадян у приміщенні ЦОП Голованівської  ОДПІ розміщені інформаційні та тематичні стенди з питань застосування норм Податкового законодавства, зразки заповнення заяв, податкової звітності, єдиного внеску та перелік надання адміністративних послуг.
Крім  того для  забезпечення  подання звітності    платниками  в  електронному вигляді через  Електронний  кабінет платника  в  Центрі  обслуговування  платників   створено 2  робочих  місця  з   доступом  до мережі  Інтернет.


Стабільне наповнення бюджету за рахунок підвищення добровільної та своєчасної сплати податків

Найважливішим  завданням  сьогодні  є  стабільне та ритмічне наповнення бюджетів усіх рівнів. Працівники податкової інспекції разом  із платниками податків спільно докладають максимум зусиль для наповнення бюджету та підтримки повноцінного функціонування соціальних виплат у Голованівському  районі  та країні в цілому.
          Так, за 12 місяців 2017 року суб’єктами господарювання Голованівського  району сплачено до зведеного бюджету держави  понад    219900,2 тис. грн. податкових платежів, з них до державного бюджету сплачено   98363,8  тис. грн.
Як свідчить статистика, основними джерелами наповнення державної казни у січні-грудні 2017 року є: податок на додану вартість, якого сплачено  58136,3 тис. грн., податок з доходів фізичних осіб – понад 26348,3 тис.грн, військового збору - 6783,3 тис.грн. та  податку на прибуток підприємств –  2071,4 тис.
На особливому контролі в інспекції знаходиться перерахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Так, за звітний період надходження ЄСВ склали  69357,2 тис. грн.
         Наповнення місцевих бюджетів є також одним із важливих завдань, адже ці кошти в подальшому направляються на розвиток району та підтримку соціальних програм. До місцевих бюджетів за січень – грудень  2017 року надійшло 121536,5  тис. грн.
Основним джерелом наповнення місцевої скарбниці залишається податок на доходи фізичних осіб, надходження якого складають 78111,7 тис.грн., або 64,3 відсотків усіх платежів до місцевої казни.  Власники землі та землекористувачі сплатили до бюджету 17363,6 тис.грн. По єдиному податку від платників надійшло 18731 тис.грн. Надходження від акцизного податку за 2017 рік  склали  1353,6  тис. грн.
Податкове законодавство  є  інструментом, за  допомогою  якого кожна країна не тільки формує  свої фінансові  ресурси, а й  стимулює розвиток  найперспективніших  напрямків  господарської  діяльності. Саме  тому  дотримання платниками  податків  встановлених  державою правил  визначення  та сплати  податків  є  безперечною  умовою  існування  стабільності  і заможного  суспільства.


До уваги платників! Новації у застосуванні РРО

03.01.2018
Голованівська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що 20.12.2017набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №984 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336» (далі постанова — №984), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — постанова №1336).
Змінами, внесеними постановою №984, встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) є обов’язковим:
- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі – Перелік), яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, –  500 тис. гривень на один суб’єкт господарювання;
- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Крім того, внесеними змінами,  зокрема, передбачено, що дія постанови №1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Звертаємо увагу, що підпункти 2 і 6 п.2 змін, затверджених постановою №984 набирають чинності через шість місяців після набрання чинності постановою №984.
Постанову №984 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 20.12.2017 №240.


Стартувала кампанія декларування – 2018

03.01.2018
Голованівська   ОДПІ ГУ  ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2017 року, під час якої окремі категорії фізичних осіб:
- зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2017 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору;
- мають право подати декларації для отримання податкової знижки.
Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів, тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи, тобто які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;
- при отриманні іноземних доходів;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Разом  з  тим  повідомляємо , що наказом Мінфіну України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (далі – Наказ №556) внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та інструкції щодо її заповнення .Цей наказ набрав чинності 31 грудня 2017 року.
Тобто, починаючи з 01.01.2018, Декларація подається за новою формою в один із таких способів на вибір платника податку:
1) особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису.
Декларації подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює:
1) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 01 травня року, що настає за звітним;
2) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
3) календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.


До уваги платників! Новації у застосуванні РРО

28.12.2017
Голованівська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що 20.12.2017набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №984 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336» (далі постанова — №984), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — постанова №1336).
 Змінами, внесеними постановою №984, встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) є обов’язковим:
- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі – Перелік), яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, –  500 тис. гривень на один суб’єкт господарювання;
- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Крім того, внесеними змінами,  зокрема, передбачено, що дія постанови №1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Звертаємо увагу, що підпункти 2 і 6 п.2 змін, затверджених постановою №984 набирають чинності через шість місяців після набрання чинності постановою №984.
Постанову №984 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 20.12.2017 №240.


Заповнення РК до ПН у разі зміни номенклатури товарів/послуг


ДФС  нагадує, що ст.192 ПКУ визначено порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту платників у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Таке коригування здійснюється на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих платником в  ЄРПН.
Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.
Діюча форма розрахунку коригування до податкової накладної,  затверджена Наказом  №1307, передбачає, зокрема, у Розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).
Тобто, при складанні розрахунку коригування до податкової накладної у графі 1 в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується. Зазначення у графі 1 розрахунку коригування порядкового номера відповідного рядка податкової накладної дає можливість в автоматичному режимі чітко ідентифікувати рядок податкової накладної (номенклатуру), стосовно якого у розрахунку коригування проводиться коригування.
У разі здійснення заміни та/або доповнення номенклатури постачання товарів/послуг в розрахунках коригування до податкових накладних необхідно  одночасно вилучити одну товарну позицію та/або додати одну чи декілька інших товарних позицій. При цьому, під одним і тим самим порядковим номером рядка як в податковій накладній, так і в розрахунку коригування до неї не може обліковуватись дві різних товарних позиції.
Тому, з метою забезпечення в повному обсязі реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, функціонування якого забезпечується з урахуванням останніх змін до нормативно – правових актів, розрахунки коригування до податкових накладних, які складаються у випадку зміни (доповнення) номенклатури постачання товарів/послуг слід складати з урахуванням наступного.
Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у розрахунку коригування зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується (номенклатура якого анулюється).
Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка корегується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що корегується.
       Наприклад, у податковій накладній було три рядки з різним видом (номенклатурою) товару і потрібно анулювати товар (номенклатуру) по другому рядку та додати новий товар (номенклатуру). В такому разі в розрахунку коригування до такої податкової накладної:

      У графі 2 розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».
У разі, якщо відбувається лише зміна кількісних та/або вартісних показників податкової накладноїбез зміни безпосередньо номенклатури товарів/послуг, таке коригування здійснюється записом в одному рядку у розрахунку коригування до податкової накладної, у графі 1 якого відображається № за порядком рядка податкової накладної, що коригується.
       При цьому якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послугвідбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника, або якщо коригування номенклатури у підсумку не змінює суму компенсації, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.
       Якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає такий складений розрахунок коригування отримувачу.


Голованівська  ОДПІ  інформує  щодо  збільшення реєстраційного  ліміту
для  платників сільгоспвиробників.

Відповідно  пункту 60 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:
Установити, що до 31 грудня 2017 року значення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, збільшується на суму коштів, що були перераховані з 1 по 30 січня 2017 року з поточних на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, в установах банків, але не більше суми, що мала спрямовуватися на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування згідно з податковою звітністю за грудень 2016 року, крім уточнюючих розрахунків.
Таке збільшення здійснюється одноразово за заявою платника податку, поданою в довільній формі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, разом з копіями платіжних доручень платника, завіреними в установленому порядку банком, які підтверджують таке перерахування.
У межах суми такого збільшення платник податку має право подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість такого платника податку на його поточний рахунок відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, для тих платників податку, у яких такі кошти обліковуються на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.


Голованівська  ОДПІ  інформує:

15.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ № 557), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, згідно з яким втратив чинність наказ ДПА України від 10.04.2008 № 233 «Про подання електронної податкової звітності».
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом № 557 (далі – Порядок), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.
Зокрема, Порядком визначено, що електронний документообіг – це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів.
Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.
Крім цього, Порядком передбачено нові форми:
заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів;
повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису;
заяви про припинення дії договору про визнання електронних документів;
повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів.
Договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності Наказом № 557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку.
З текстом Наказу № 577 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).


До уваги платників податків!

Офіційне видання Державної фіскальної служби України «Вісник. Право знати все про податки та збори» запрошує керівників, фінансових директорів, головних бухгалтерів і бухгалтерів компаній, начальників юридичних підрозділів та юристів, фахівців із ЗЕД – усіх підприємств агросектору України та всіх зацікавлених осіб взяти участь у роботі Національного    агрофоруму «ПОДАТКИ.  ФІНАНСИ.  ПРАВО»
Дата проведення — 07 грудня 2017 року
Місце проведення —м. Київ, Гранд хол «Хрещатик», готелю «ХРЕЩАТИК» (вул. Хрещатик, 14).
У програмі форуму візьмуть участь:
Микола МІШИН,
начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України;
Сергій ТИМОШЕНКО,
заступник директора Департаменту — начальник Управління вдосконалення непрямого оподаткування Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України;
Олексій ЗАДОРОЖНИЙ,
начальник Управління методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС України.
МиколаЧМЕРУК,
директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України
Дмитро МІШАЛОВ,
в.о. начальника Управління організації роботи щодо прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України.
Також учасниками будуть представники провідних консалтингових та юридичних компаній України
Ви матимете змогу не лише отримати цінну інформацію з офіційних джерел, а й поставити запитання спікерам, подискутувати з ними та поділитися думками з колегами.
У фокусі форуму:
– Трансфертне ціноутворення в агробізнесі — звітність, документація, аналіз помилок, судова практика;
– Реєстрація податкових накладних: критерії ризиковості та процедура зупинення;
– Правові інструменти урегулювання податкових спорів;
– Залучення фінансування: аграрні розписки, торгове фінансування, кредити, лізинг;
– Реструктуризація кредитів — переговори, можливості, правові механізми;
– Державна компенсація за придбання вітчизняної с/г техніки та обладнання: як отримати;
– Умови отримання та порядок розрахунку бюджетних дотацій;
– Митна вартість — визначення без претензій;
– Мінімізація ризиків при експортних контрактах;
– Міжнародне податкове структурування;
– Альтернативні механізми землекористування;
– Уникнення "подвійної" реєстрації прав оренди — як протидіяти рейдерству;
– Переоцінка біологічних активів, нормативна оцінка сільгоспземель;
– Практика вирішення земельних спорів.
Для реєстрації на участь у форумі необхідно:
звернутися до директора філії ДП «Сервісно-видавничий центр»
Зелінського Анатолія Михайловича  тел.: (0522) 35-13-17, (067) 506-59-36,SVC_10@ukr.net


Про переплату офіційного видання ДФС України журналу «Вісник. Офіційно про податки» на 2018 рік.

У зв’язку із початком, з січня 2018 року, видання журналу «Вісник. Офіційно про податки»  (індекс видання 22599) та початком передплатної компанії на наступний рік, інформуємо Вас що, наказом Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» від 11.09.2017 року №193 встановлено відповідні передплатні ціни на Журнал:
- для платників податків-юридичних і фізичних осіб – місячний комплект з щомісячним додатком-практикумом – 248 грн.00 коп.
- для працівників центрального аппарату та територіальних органів Державної фіскальної служби (далі – ДФС України), в тому числі митниць ДФС України, а також студентам та викладачам економічних факультетів ВНЗ – пільговий місячний комплект з щомісячним додатком – 148 грн. 00 коп.
& Журнал «Вісник. Офіційно про податки» залишається єдиним офіційним виданням ДФС України і несе в собі функцію доведення, як до платників податків так і до працівників фіскальної служби – податківців та митників, всеохоплюючої інформації щодо оновлення та змін у податковому та митному законодавстві.
ДП «Сервісно-видавничий центр» прийнято рішення провести з 01 листопада 2017 року по 31 грудня 2017 року акцію «Передплати «Вісник» на 2018 рік та отримай – страховий поліс «Дорожній оберіг» для передплатників, які передплатили Журнал не  менше, ніж на 12 місяців 2018 року при дотримані ними умов Акції та надіслали до Підприємства копії підтверджуючих документів про здійснення передплати, заповнений бланк доручення-згоду на страхування та анкету учасника Акції
Одночасно нагадуємо, про банківський рахунок для перерахування коштів за журнал «Вісник. Офіційно про податки»
Реквізити: Рахунок №26002056213013 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Київ;
МФО 380269; Код ЄДРПОУ (одержувача) 38390646;
Одержувач:  Філія ДП «Сервісно – видавничий центр»
(скорочена назва Філія ДП «СВЦ»)
Призначення платежу: За передплату журналу «Вісник. Офіційно про податки» (вказати на який термін, назву організації, адресу, телефон).


Стягнення своєчасно несплачених сум ЄСВ – пріоритетне завдання фіскальної служби

  Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення  і  сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,  передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.  
Несвоєчасно сплачені кошти в бюджет – це неотримані пенсії, недофінансовані  медицина, освіта, культура та інші соціальні виплати громадянам.
Пріоритетним напрямом роботи  фіскальних  органів  є стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – ЄСВ).
До платників, які не виконали обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення, які визначені законодавством. Стягнення боргів з ЄСВ покладено на органи державної виконавчої служби територіальних управлінь (відділів) юстиції (далі – органи ДВС), які мають право накладати арешт як на кошти боржників у банківських установах, так і на рухоме та нерухоме майно з забороною на його відчуження.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.
Фахівці  фіскальної  служби  наголошують, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій. До речі, боржникам-приватним підприємцям слід пам’ятати, що одним із джерел погашення боргів з ЄСВ є особисте майно приватного підприємця, що ставить під загрозу добробут власної сім’ї.
Тому тільки сумлінне ставлення до виконання своїх обов’язків щодо своєчасної сплати ЄСВ та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості  -обов»язок  кожного  платника  податків.  


Голованівська  ОДПІ  інформує

13.10.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 № 776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 776), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2017 за № 1204/31072, яким внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 567), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.
Зокрема, Наказом № 776 передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, поданої за встановленою формою платниками - сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) постачання (виготовлення) таких груп товарів:
01 Живі тварини;
03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;
04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;
07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;
08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;
10 Зернові культури;
12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.
У зв’язку із цим додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, доповнено новими полями:
Сільськогосподарський товаровиробник, що до 1 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України»;
«Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».
Також Наказом № 776 передбачено, що інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Розгляд Таблиці даних платника податку здійснюватиметься протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
З оновленим текстом Наказу № 567 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Довідково: Наказ № 776 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.10.2017№ 80.


Голованівська ОДПІ запрошує учнів 1-9 класів Голованівського району взяти участь у Мистецькому конкурсі «Податкова абетка» в рамках всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього».
Метою проведення Конкурсу є популяризація податкової та митної грамотності, сприяння розвитку у дітей вміння висловлювати свою точку зору засобами художньої творчості, вчителям і батькам дати додаткову можливість організувати для школярів змістовне дозвілля.
Однією з незалежних складових Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього» є Мистецький конкурс, що буде проходити серед учнів 1-9 класів (жовтень-листопад 2017 року).
Виставка робіт переможців та учасників Мистецького Конкурсу відбуватиметься в Університеті ДФС України під час проведення Днів відкритих дверей (21 жовтня та 18 листопада). Роботи переможців  прикрасять книжку для дітей дошкільних навчальних закладів та загальноосвітніх навчальних закладів I-III ступенів(початкова ланка) «Абетка Університету».
Приймаються Конкурсні роботи у формати А2,А3,А4, а також сюжетні композиції виконані за допомогою: аплікаціі, колажу,вишивки, батику, бісероплетіння, випалювання, художньої різьби, чекання, ліплення тощо.

Умови участі на сайті Університету :www.nusta.edu.ua


Голованівська  ОДПІ   звітує   про   надходження до бюджету  за січень-вересень 2017 року.

По результатах проведеної роботи у січні-вересні 2017 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків, зборів та обов’язкових  платежів, що контролюються податковою службою в загальній сумі 159 727,2 тис. грн. при завданні 170 045,0 тис. грн., що складає 93,9 %, а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 149,2 %.
За вересень місяць 2017р. мобілізовано 15 259,1 тис. грн. при плановому завданні 21 220,8 тис. грн. або 71,9 %, а до показника за відповідний період минулого року 117,5%. 
До державного бюджету за січень-вересень 2017 року мобілізовано 74864,2 тис. грн. при завданні 83 735,6 тис. грн. що складає 89,4 %, а до показника за відповідний період попереднього року 197,0 %. За вересень місяць до державного бюджету 2017 р. мобілізовано 5 310,0 тис. грн. при плановому завданні 8 164,4 тис. грн. або 65,0 %. До показника за відповідний період минулого року 112,0 %.
До місцевого бюджету за січень-вересень 2017 р. забезпечено надходжень всього 84 863,0 тис. грн. при завданні 86 309,4 тис. грн. що складає 98,3 %, а до показника за аналогічний період минулого року 122,9%.
За вересень місяць 2017 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 9 949,1 тис. грн. при завданні 13 056,4 що складає 76,2 %, а до показника за відповідний період минулого року 120,7%.
Протягом січня – вересня  2017р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 74080,6 тис. грн., при плановому завданні 73 877,2 тис. грн., або 100,3 % виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 18 698,1 тис. грн. при плановому завданні 18 642,12  тис. грн., або 100,3 %, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 55 382,5 тис. грн. при плановому  завданні 55 235,1 тис. грн., або 100,3 %  виконання , а до показника за відповідний період минулого року 147,4 % 
За вересень місяць 2017 року до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 8 954,6 тис. грн. при плановому завданні 10 778,3 тис. грн. або 83,1 %, а до показника за відповідний період минулого року 136,3 в т.ч. до державного бюджету 2 258,1 тис. грн. при плановому завданні 2 713,3 тис. грн. або 83,2 %, до місцевого бюджету 6 696,5 тис. грн., при плановому завданні 8 065,0 тис. грн , або 83,0 %, а до показника за відповідний період минулого року 136,4 %. 
По військовому збору надходження за січень – серпень 2017 року склали 4 704,9 тис. грн. при плановому завданні 4 620,0 тис. грн.., або 101,8% , а до показника за відповідний період минулого року 105,8 % виконання. За вересень місяць 2017 року надходження склали 585,3 тис. грн., при плановому завданні 570,0 тис. грн., або 102,7 % виконання., а до показника за відповідний період минулого року 146,9 %.
По єдиному соціальному внеску (ЄСВ) надходження за січень – вересень 2017 року склали 49 613,3 тис. грн. при плановому завданні 40 538,1 тис. грн. або 122,4%.
 За вересень місяць 2017 року надходження склали 5 643,0 тис. грн. при плановому завданні 4900,00 тис. грн. або 115,2%.


До уваги «єдинників»! За III квартал слід звітувати уже за новою формою декларації 

            

Голованівська  ОДПІ повідомляє , що за 9 місяців 2017 року платники єдиного податку повинні уже звітувати за новою формою декларації. Крім того, для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нові форми декларацій також слід використовувати з 01.10.2017 р.
             Нагадаємо, що ще 5 травня 2017 року набрав чинності наказу Мінфіну від 17.03.2017 р. № 369, яким внесено зміни до:

Як відомо, відповідно до п. 46.6 ПКУ, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Зважаючи на це та оскільки базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку III групи є календарний квартал, а для платників I та II груп – календарний рік, то нові форми декларацій будуть використовуватись:

  • платниками III групи - для складання звітності за 9 місяців 2017 року починаючи з 01.10.2017 р.,
  • платниками I та II груп - для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018 р.

При цьому для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, вказані форми декларацій будуть використовуватись з 01.10.2017 р.
Форми нових декларацій в електронному вигляді уже доступні в "Реєстрі електронних форм податкових документів" на сайті ДФСУ.

За даними оновлення електронної бази звітних документів ДФС для нової форми декларації юросіб-"єдинників" ІІІ групи встановлено формат J0103507, а для декларації фізосіб-"єдинників" ІІІ групи – формат  F0103306.


ГОЛОВАНІВСЬКА  ОДПІ  ПОВІДОМЛЯЄ :

29.09.2017 спеціалісти Голованівської  ОДПІ  взяли  участь  у спільному семінар-навчанні  по  актуальних питаннях  дотримання  законодавства про працю, оплату праці, заповнення звіту по єдиному соціальному внеску, нарахування   та утримання податку з доходів фізичних  осіб  суб»єктами  господарської  діяльності.
Завідувач  сектору  податків і зборів з фізичних  осіб  Саратова Оксана Віталіївна  у  своєму  виступі  висвітлила  основні  питання щодо  правильності  нарахування  та  своєчасності  сплати  податку з доходів  фізичних  осіб,  військового  збору  та  виплати  заробітної  плати  не нижче законодавчо-встановленого розміру.


      Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс для комфорту платників податків

Голованівська ОДПІ  Головного управління ДФС у Кіровоградській  області повідомляє, що «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (далі – ЗІР) допоможе  Вам  самостійно  знайти відповіді на запитання щодо  оподаткування, державної  митної  справи, єдиного соціального внеску,електронного цифрового підпису та іншого законодавства, контроль за додержанням якого  покладено  на органи ДФС, та мінімізувати  витрати часу на отримання інформації.
      ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДФС із застосуванням норм податкового, митного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій та не є податковою консультацією в розумінні глави 3 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і не спричиняє правових наслідків, передбачених ст.53 Кодексу.
       У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Єдиний реєстр ІПК та письмові звернення» інформація систематизована по тематиках:

  • оподаткування;
  • державна митна справа;
  • єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • електронний цифровий підпис.

У розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру по телефону, електронній пошті та письмово.
       Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та електронного цифрового підпису, інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, а також іншу інформацію стосовно роботи органів ДФС.
       Звертаємо увагу, що нещодавно у ЗІР з’явився розділ «Єдиний реєстр ІПК та письмові звернення», який має безпосередній перехід до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій ДФС та наповнюється витягами з відповідей, підготовлених Інформаційно-довідковим департаментом ДФС на типові письмові звернення суб’єктів господарювання та громадян.
Розділ «Інформація з питань митної справи» містить інформаційні матеріали з питань митної справи (в тому числі актуальні запитання щодо митного контролю і оформлення товарів громадян, які переміщуються через митний кордон України) та спрямований на покращення орієнтації користувачів ресурсу в інформації за напрямком «Митна справа».
Розділ «Актуальні запитання» надає можливість користувачам ресурсу переглядати 10 найактуальніших запитань, з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день та відповіді на них.
Розділ «Останні зміни в законодавстві» повідомляє користувачів про зміни в законодавстві з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.
Розділ «Необхідно знати» містить найактуальнішу інформацію, яку важливо знати платникам податків. Крім того, для своєчасного подання звітності до органів ДФС та сплати податків і зборів щомісяця оновлюється Податковий календар.
Розділ «Ставки податків та зборів» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та довідковою інформацією щодо розмірів податкової соціальної пільги, прожиткового мінімуму тощо.
Розділ «Контакт-центр ДФС» містить інформацію щодо отримання суб’єктами господарювання та громадянами інформаційних послуг.
Розділ «Сервіс «Пульс»» містить інформацію для суб’єктів господарювання та громадян щодо порядку роботи сервісу «Пульс» та пам’ятку користувача.
Розділ «Інтерактивна мапа» створено для більш зручної орієнтації та можливості детального ознайомлення користувачів ресурсу з інформацією за напрямками «Митна справа», «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО» (податок на доходи фізичних осіб).
Розділ «Електронний цифровий підпис» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись із 5 найактуальнішими запитаннями щодо отримання послуг електронного цифрового підпису в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідковим департаментом ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день, та відповідями на них. Крім того, розділ містить безпосереднє посилання на офіційний сайт АЦСК ІДД ДФС, що надає можливість більш детально ознайомитись з порядком отримання послуг електронного цифрового підпису, переліком документів для отримання таких послуг, завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення, ознайомитись з інформацію про місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС тощо.
Інформація, розміщена  в ЗІП , щоденно моніториться  на відповідність  діючому  законодавству  та актуалізується.
Скористайтеся ЗІП  через  офіційний веб-портал ДФС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»).    


ГОЛОВАНІВСЬКА  ОДПІ  ПОВІДОМЛЯЄ:
Голованівська  ОДПІ   звертає  увагу   на необхідність  сплати  податку  на  землю  фізичними  особами  та податку   на нерухоме майно,  відмінне від земельної ділянки .
Крім  того  повідомляємо, що  відповідно до ст.287.5 Податкового Кодексу України №2755-YI  від 02.12.2010 року «Фізичними  особами  у сільській   та селищній  місцевості   земельний  податок  може   сплачуватися  через   каси сільських(селищних) рад  або  рад  об»єдниних  територіальних   громад , що створені  згідно із  законом  та перспективним  планом  формування   територій  громад, за квитанцією  про   приймання податкових  платежів.
        Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.


ГОЛОВАНІВСЬКА  ОДПІ  ІНФОРМУЄ :

 01.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (далі – Наказ № 637).
Порядок функціонування  Електронного кабінету, затверджений Наказом № 637, розроблено відповідно до підпункту 14.1.562 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов'язків, визначених Кодексом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами (далі – Порядок).
Зокрема, Порядком визначено загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет.
Користувачами Електронного кабінету є:
відкритої частини (загальнодоступної):
фізичні та юридичні особи, які мають вільний доступ до мережі Інтернет;
приватної частини (особистого кабінету):
платники, які зареєструвалися в Електронному кабінеті після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП;
уповноважені посадові особи державних органів, визначених відповідно до спільних наказів, укладених договорів (угод, протоколів) про інформаційну взаємодію між ДФС та державними органами (далі - уповноважені особи), які зареєструвалися в Електронному кабінеті, після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням ЕЦП з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП з метою виконання прав та обов'язків, покладених на такі органи згідно із законодавством.
Державна фіскальна служба України до 01 січня 2018 року має забезпечити створення інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника», що функціонує у дослідній експлуатації.
Довідково: Наказ № 637 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.09.2017 № 68. 2


ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПОДАТКОВОГО ФОРУМУ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Голованівська ОДПІ повідомляє, що 22 вересня 2017 року у м.Києві відбудеться Національний податковий форум для платників податків на тему «Трансфертне ціноутворення, прибуток, податок на додану вартість».
Звертаємо Вашу увагу ,що вартість участі у Форумі – 3500,00 грн. з ПДВ за одну особу.
Додатково встановлено пільгову вартість участі у Форумі:
- при умові участі у Форумі 2-х осіб від одного суб’єкта господарювання  – 3200,00 грн. з ПДВ за одну особу;
- при умові участі у Форумі 3-х та більше осіб від одного суб’єкта господарювання – 2900,00 грн. з ПДВ за одну особу.
         З питань реєстрації та оплати за участь в Форумі звертатися за тел../ факс.
(0522) 35-13-17 або  моб. 067-506-59-36, електронна пошта    SVC_10@ukr.net


Надходження до бюджету

По результатах проведеної роботи у січні-серпні 2017 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 144 468,1 тис. грн. при завданні 148 820,2 тис. грн., що складає 97,1 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 153,6 відс. За серпень місяць 2017р. мобілізовано 20 036,6 тис. грн. при плановому завданні        26 400,3 тис. грн. або 75,9 відс., а до показника за відповідний період минулого року 110,7 відс.
   До державного бюджету за січень-серпень 2017 року мобілізовано 69 554,2 тис. грн. при завданні 75 571,2 тис. грн. що складає 92,0 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 209,1 відс.. За серпень місяць до державного бюджету 2017 р. мобілізовано 5 792,8 тис. грн. при плановому завданні 9 483,0 тис. грн. або 61,1 відс. До показника за відповідний період минулого року 105,4 %
   До місцевого бюджету за січень-серпень 2017 р. забезпечено надходжень всього 74 913,9 тис. грн. при завданні 73 249 тис. грн. що складає 102,3 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 123,2 відс.
    За серпень місяць 2017 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 14 243,8 тис. грн. при завданні 16 917,3 що складає 84,2 відс. а до показника за відповідний період минулого року 113,0 відс.
   Протягом січня – серпня  2017р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 65 125,9 тис. грн.., при плановому завданні 63 098,9 тис. грн., або 103,2 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 16 440,0 тис. грн.. при плановому завданні 15 298,8  тис. грн.., або 103,2 %, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 48 685,9 тис. грн.. при плановому завданні 47 170,1 тис. грн., або 103,2  відс. виконання , а до показника за відповідний період минулого року 135,8 % 
   За серпень місяць 2017 року до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 11 505,0 тис. грн. при плановому завданні 12 198,6 тис. грн. або 94,3 відс. а до показника за відповідний період минулого року 115,3 в т.ч. до державного бюджету 2 895,2 тис. грн. при плановому завданні 3 068,6 тис. грн. або 94,3 відс., до місцевого бюджету 8 609,8 тис. грн., при плановому завданні 9130,0 тис. грн , або 94,3 відс. а до показника за відповідний період минулого року 115,4 від. 
   По військовому збору надходження за січень – серпень 2017 року склали 4 119,6 тис. грн.. при плановому завданні 4 050,0 тис. грн.., або 101,7 % , а до показника за відповідний період минулого року 101,8 % виконання. За серпень місяць 2017 року надходження склали 728,3 тис. грн.., при плановому завданні 730,0 тис. грн., або 99,8 відс. виконання., а до показника за відповідний період минулого року 101,3 %
   По єдиному соціальному внеску (ЄСВ) надходження за січень – серпень 2017 року склали 43 970,3 тис. грн. при плановому завданні 35 638,1 тис. грн. або 123,4 % ,
   За серпень місяць 2017 року надходження склали 5 796,3 тис. грн. при плановому завданні 4500,0 тис. грн. або 128,8%.


Щодо запровадження заходу «Час платника»

Голованівська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє про  запровадження заходу «Час платника» з метою проведення щоденних консультацій по зупиненим податковим накладним для платників, які мають прикладні питання, за наступним механізмом:
- надання інформаційної допомоги платникам у разі зупинення реєстрації їх податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в приміщеннях Центрів обслуговування платників (далі - ЦОП).
Термін - щоденно (у робочі дні) з понеділка по четвер з 17год.00хв. до 18год.00хв., у п’ятницю з 15год.45хв. до 16год.45хв.
При цьому звертаємо увагу  представників підприємств, які звертаються для з’ясування обставин по заблокованим податковим накладним, щодо необхідності обов’язкового пред’явлення документів, що посвідчують особу або завірену належним чином довіреність у разі, якщо за консультацією звертається особа, яка не є директором чи головним бухгалтером, враховуючи що відповідно до норм Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди.


Критерії блокування реєстрації податкових накладних зазнали змін 

У  новій редакції викладено один з критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Мінфін наказом від 21.07.2017 р. №654 (зареєстрований в Мін'юсті 07.08.2017 р.) вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. №567.
Зокрема, в новій редакції викладено один з критеріїв, прописаний у пп. 1 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН:
"обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)"
Тобто по-іншому буде визнаватися різниця. Якщо зараз за пп. 1 п. 6 Наказу №567 вона визнається як різниця між обсягом постачання та обсягом придбання, то згідно зі змінами ці складові будуть поміняно місяцями. 
З моменту набуття чинності Наказу критерій щодо обсягу постачання буде охоплювати обсяг постачання не тільки ПН, а й РК до них. 
Також в розрахунку різниці не будуть враховуватися обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями. 
Окрім того, внесено зміну у абз. 1 п. 2 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.  Зараз ним встановлено, що  письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС. За змінами подати ці документи можна буде виключно в електронному вигляді.
 Наказ набрав чинності 12 серпня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в "Урядовому кур'єрі"  №150/2017.


Про результати роботи  Голованівської ОДПІ  за  січень- липень  2017 р  та  липень 2017 року

По результатах проведеної роботи у січні-липні 2017 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 124 431,5 тис. грн. при завданні 122 032,5 тис. грн., що складає 102,0 %, та до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 163,8 % . За липень місяць 2017 р. мобілізовано 14 872,8 тис. грн. при плановому завданні 17 151,1 тис. грн. або 86,7 %, та до показника за відповідний період минулого року 120,0 %.
           До державного бюджету за січень-липень 2017 року мобілізовано 63 761,4 тис. грн. при завданні 66 088,2 тис. грн. що складає 96,5 %, та до показника за відповідний період попереднього року 229,7 %. За липень місяць 2017 р. мобілізовано 5 229,8 тис. грн. при плановому завданні 7 269,9 тис. грн. або 71,9 %. До показника за відповідний період минулого року 133,6 %.
    До місцевого бюджету за січень-липень 2017 р. забезпечено надходжень всього 60 670,1 тис. грн. при завданні 55 944,3 тис. грн. що складає 108,5 %, та до показника за аналогічний період минулого року 125,9 %.
    За липень місяць 2017 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 9 643,0 тис. грн. при завданні 9 881,1  що складає 97,6 % , та до показника за відповідний період минулого року 113,7 % .
    Податок на додану вартість
     Всього з початку 2017 року забезпечено надходження по податку на додану вартість в сумі – 43 017,3 тис. грн. при плановому завданні 45 889,0 тис. грн., що складає 93,7 % виконання , та до показника за відповідний період минулого року у 4 разів  більше.
      За липень 2017 року забезпечено надходження по податку на додану вартість в сумі – 2 488,4 тис. грн. при плановому завданні 4 124,6 тис. грн., що складає 60,3% виконання , та до показника за відповідний період минулого року 159,7 % виконання.
      За січень – липень 2017 року  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 53 620,9 тис. грн. при плановому завданні 50 900,3 тис. грн.  що складає 105,3 %, та до показника за відповідний період минулого року складає 141,2 %
    За липень місяць до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 7 707,6 тис. грн. при плановому завданні 8 700,1 тис. грн.,або 88,6 % виконання, та до показника за відповідний період минулого року 125,8 %  в т.ч. до державного бюджету 1 946,2 тис. грн. при плановому завданні 2 193,8 тис. грн. або 88,7 відс., до показника за відповідний період минулого року 125,4 % до місцевого бюджету 5 761,4 тис. грн.. при плановому завданні 6 506,3 тис. грн. , або 88,6 %, та до показника за відповідний період минулого року 125,8 %.
       По військовому збору надходження за січень – липень 2017р. склали 3 391,3 тис. грн. при плановому завданні 3 320,0 тис. грн., або 102,1%  виконання, та до показника за відповідний період минулого року 101,9 % виконання.
      За липень місяць 2017 року надходження по військовому збору склали 500,5 тис. грн., при плановому завданні 665,0 тис. грн., або 75,3 % , та до показника за відповідний період минулого року 97,2 %


                              Голованівська  ОДПІ   інформує :

26.07.2017 набрав чинності Закон України від 13 липня 2017 року
№ 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон).
Платники податків  звільняються від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію:
- податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, у Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН);
- акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими.
Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРАН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими.
Згідно із Законом, штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, передбачені пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – Кодекс), не застосовуватимуться до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30.06.2017.
Тимчасово,  до 31.12.2017 у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом для подання податкової звітності та обов’язково відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію.
Довідково: Закон опубліковано 25.07.2017 в газеті «Голос України» № 135.


Внесено зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва

Наказ №245, яким внесено зміни, набрав  чинності 18 липня 2017 року
 Голованівська ОДПІ  повідомляє, що  Мінагрополітики наказом від 17.05.2017 р. № 245 внесло зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва з метою його приведення у відповідність до чинного законодавства.
У графі 2 пункту 1 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва слова «готової продукції) та від надання супутніх послуг» замінено словами та цифрами «готової продукції, а також за винятком електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлювальних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) та від надання супутніх послуг».
Прес-служба  Голованівської ОДПІ


Час  сплачувати податок на нерухоме майно !

Голованівська  ОДПІ  ГУ  ДФС у Кіровоградській  області звертає увагу фізичних осіб, які мають у власності нерухомість, про необхідність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Власники квартири/квартир,  загальна площа яких перевищує 60 кв. метрів  та власники житлового  будинку /будинків, загальна площа  яких перевищує 120 кв.метрів,  повинні спатити  податок  на   нерухоме  майно  протягом  60 днів  з  дня  отримання  повідомлення-рішення .
Слід  зазначити , що за порушення термінів  сплати податку   до  платників  буде  застосовано  фінансові  санкції  у  вигляді   штрафу  у сумі  від   10 до 20 відсотків  несплаченої  суми податку.
У разі  неотримання  податкових повідомлень-рішень  на сплату   податку  або  встановлення розбіжностей  у  наявній  інформації   про об»єкт  нерухомості , необхідно звернутися  з  оригіналами  документів про нерухомість  до державної  податкової  інспекції  за місцем реєстрації.

Голованівська ОДПІ ГУ  ДФС у  Кіровоградській  області


Про заповнення  податкової   накладної  

Голованівська ОДПІ ГУ ДФС у  Кіровоградській  області  у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 269/30137 (далі – наказ № 276), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової накладної та порядку її заповнення, інформує про окремі особливості складання та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.
Загальні положення
Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за формою, затвердженою наказом № 276, розпочалася з 16 березня 2017 року, незалежно від дати складання таких податкових накладних (про зазначене ДФС інформувала платників листом від 10.03.2017 № 5953/7/99-99-15-03-02-17).
Як встановлено абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі – податкові накладні) у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з - Кодексом. Розміри та порядок застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних встановлено статтею 1201 розділу ІІ Кодексу.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
Вказаний термін застосовується до податкових накладних та/або розрахунків коригування, дата складання яких припадає на періоди після набрання чинності змінами до відповідної норми Кодексу, тобто після 01.01.2017.
Особливості заповнення окремих розділів податкової накладної
І. Розділ "Код" (графи 3.1, 3.2, 3.3) табличної частини податкової накладної
Нова форма податкової накладної відповідно до  підпункту "і" пункту 201.1 статті 201 Кодексу передбачає обов’язкове заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).
Кодексом дозволено зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (крім підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю (10 знаків).
Коди товарів
Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII "Про Митний тариф України" (далі – Закон № 584).
При складанні податкової накладної за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів платник податку самостійно визначає відповідність таких товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, керуючись Законом № 584 та Поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом ДФС від 09.06.2015 № 401.
Торгово-промислова палата України листом від 20.01.2017 № 146/08.1-7.1 (вх. ДФС № 2435/6 від 02.02.2017) поінформувала ДФС, що система торгово-промислових палат в Україні володіє кваліфікованим та досвідченим штатом експертів в усіх регіональних палатах і здатна швидко задовольнити попит на визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД для всіх платників ПДВ. Про зазначене платників податків проінформовано листом ДФС від 17.02.2017 № 3955/7/99-99-15-03-02-17, який направлено до ГУ ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС. Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/285271.html розміщено відповідне повідомлення.
В той же час УКТ ЗЕД не містить кодів для окремих товарів, операції з постачання яких здійснюються платниками на митній території України, але разом з тим переміщення таких товарів через митний кордон України є фізично неможливим (наприклад, об’єкти незавершеного будівництва, нерухомого майна, земельні ділянки, тощо).
Як визначено пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267), з урахуванням внесених до нього змін та доповнень (далі – Порядок № 1307), ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V Кодексу.
Довідник таких умовних кодів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html.
Коди послуг
Для визначення кодів послуг використовується Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, з урахуванням внесених до нього  змін і доповнень.
ДКПП використовується лише для визначення кодів послуг. Коди видів продукції з ДКПП для визначення кодів товарів не використовуються.
З питання визначення кодів послуг згідно з ДКПП платники податків мають можливість звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
 Особливості заповнення граф 3.1, 3.2 та 3.3 податкової накладної
У графі 3.1 табличної частини податкової накладної вказується код товару згідно з УКТ ЗЕД. Код згідно з УКТ ЗЕД зазначається відповідно до структури кодів товарної номенклатури на рівні позиції (перші чотири знаки), підпозиції (перші шість знаків), категорії (перші вісім знаків), підкатегорії (десять знаків), тобто складається із парної кількості знаків. Непарна кількість знаків коду УКТ ЗЕД (п’ять, сім або дев’ять) у графі 3.1 не може бути зазначена. Графа 3.1 заповнюється на всіх етапах постачання товару.
Якщо здійснюється постачання підакцизного товару або товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.1 має бути вказаний десятизначний код товару. Одночасно у разі постачання імпортованого товару у графі 3.2 проставляється позначка "Х". Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару, який було ввезено на митну територію України.
Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).
Заповнення в одному рядку граф 3.1, 3.2 та 3.3 одночасно або граф 3.2 та 3.3 не допускається.
Випадки, коли розділ "Код" табличної частини податкової накладної не заповнюється
Розділ "Код" табличної частини податкової накладної (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не заповнюється:
1) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 9 Порядку № 1307. Це податкові накладні, складені в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до підпункту "а" пункту 337.4 статті 337 розділу XVIII Кодексу (порядковий номер такої податкової накладної у другій частині (після знака дробу) містить відповідний код (цифра 5));
2) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307. Це окремі зведені податкові накладні, які складаються у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, у разі анулювання реєстрації платника податку при визначенні  податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 04, 08, 09, 10, 13), а у рядку "Індивідуальний номер отримувача (покупця)" в таких податкових накладних проставляється умовний ІПН "600000000000";
3) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 Порядку № 1307. Це податкові накладні, які складаються у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 розділу V Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (може бути складена зведена податкова накладна). Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 15), а у рядках таких податкових накладних, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
ІІ. Розділ "Одиниця виміру товару/послуги" (графи 4 та 5) табличної частини податкової накладної
Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі – КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.
У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО, у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
Випадки, коли графи 4 та/або 5 табличної частини податкової накладної не заповнюються
Графи 4 та 5 не заповнюються:
1) у податковій накладній, складеній в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до підпункту "а" пункту 337.4 статті 337 розділу XVIII Кодексу (порядковий номер такої податкової накладної у другій частині (після знака дробу) містить відповідний код (цифра 5));
2) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 Порядку № 1307 (такі податкові накладні не видаються покупцю, в них зазначається тип причини (з якої такі податкові накладні не видаються покупцю) 15, а у рядках таких податкових накладних, відведених для даних покупця, постачальник (продавець) вказує власні дані).
Графа 5 не заповнюється:
1) у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307 (такі податкові накладні не видаються покупцю, в них зазначається тип причини 04, 08, 09, 10 або 13, а у рядку "Індивідуальний номер отримувача (покупця)" в таких податкових накладних проставляється умовний ІПН "600000000000"). У графі 4 таких податкових накладних вказується "грн";
2) у разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО. У графі 4 таких податкових накладних зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.
ІІІ. Розділ "Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника" (графа 11) табличної частини податкової накладної
Графа 11 заповнюється виключно платниками податку на додану вартість – сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 161.3 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України" (далі – Закон № 1877).
Порядковий номер таких податкових накладних у другій частині (після знака дробу) містить код 2.
У графі 11 зазначається код виду діяльності, за результатами якої виготовлено товар, що постачається. Відповідно до підпунктів 161.3.1 – 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 Закону № 1877 код виду діяльності зазначається у форматі: 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715, 716. Такі коди відповідно тотожні підпунктам: 161.3.1, 161.3.2, 161.3.3, 161.3.4, 161.3.5, 161.3.6, 161.3.7, 161.3.8, 161.3.9, 161.3.10, 161.3.11, 161.3.12, 161.3.13, 161.3.14, 161.3.15, 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 Закону № 1877.
ІV. Інші особливості складання та реєстрації податкових накладних
Зведені податкові накладні
У разі складання зведеної податкової накладної в її верхній лівій частині у відповідному полі графи "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".
Зведені податкові накладні на суму податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу
У разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання чи починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
б) в операціях, звільнених від оподаткування;
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, покупцю не видаються. У верхній лівій частині таких податкових накладних у відповідному полі графи "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини. Типи причин, з яких податкова накладна не видається покупцю, перераховані в пункті 8 Порядку № 1307.
У графі 2 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307, зазначаються дати складання та номери отриманих платником податку податкових накладних, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не зазначається.
Зведені податкові накладні на операції з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер
1) У разі здійснення постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:
покупцям – платникам податку – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;
покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.
Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.
2) У разі якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом), мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:
покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;
покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.
У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура оплачених протягом місяця товарів/послуг.
При цьому відсутність факту постачання товарів/послуг, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, які були оплачені протягом місяця, не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.
Податкова накладна за щоденними підсумками операцій
Податкова накладна за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) складається у разі:
здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Така податкова накладна покупцям не видається, у відповідному полі графи "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини 11. У графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".
У графі 2 податкової накладної за щоденними підсумками операцій зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг. Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) є обов’язковою для заповнення.
Кількість найменувань поставлених товарів у одній податковій накладній не може перевищувати 9'999 позицій.
V. Що не розглядається як помилка в податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН по 15.03.2017 включно
Реєстрація за формою, діючою до набрання чинності наказом № 276
Реєстрація в ЄРПН по 15.03.2017 включно податкових накладних за формою, яка була чинною до внесення змін наказом № 276, не визначається як помилка, допущена при складанні та реєстрації в ЄРПН податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною. Такі податкові накладні / розрахунки коригування є підставою для віднесення зазначених в них сум податку до складу податкового кредиту (за умови дотримання всіх інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).
Відсутність коду товару
Кодекс не визначає особливостей щодо заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у разі його відсутності у Митному тарифі України. Відсутність коду товару згідно з УКТ ЗЕД в податковій накладній, складеній за операцією з постачання товарів, коди товару згідно з УКТ ЗЕД яких відсутні у Митному тарифі України, та зареєстрованій в ЄРПН по 15.03.2017 включно, не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
Відсутність коду послуги
Форма податкової накладної, діюча до набрання чинності наказом № 276, не містила окремого поля для відображення коду послуги згідно з ДКПП. Відсутність коду послуги згідно з ДКПП в податковій накладній, складеній за операцією з постачання послуг та зареєстрованій в ЄРПН по 15.03.2017 включно, не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
Коригування податкових накладних в частині внесення до них коду товару/послуги
Податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН по 15.03.2017 включно, не потребують коригування після 16.03.2017 в частині внесення до них коду товару згідно з УКТ ЗЕД (якщо це не підакцизний та/або не ввезений на митну територію України товар) та/або коду послуги згідно з ДКПП, якщо відсутні інші причини для коригування (зміна кількості товару/послуги, перегляд цін, виправлення інших помилок).


ДО  УВАГИ  ПЛАТНИКІВ  ПОДАТКІВ !!!

Голованівська  ОДПІ   ГУ  ДФС  у   Кіровоградській  області  звертає  увагу, що з 01.07.2017  року   вступили  в дію  норми п.201.16 ст.201 Податкового  Кодексу  України  щодо  зупинки   податкових  накладних   відповідно   до  встановлених   критеріїв   ступеня  ризиків.
Наказом  Міністерства  Фінансів України  від  13.06.2017 №566 затверджений   Порядок  роботи   Комісії  ДФС України , яка  приймає  рішення  про  реєстрацію  податкової  накладної /розрахунку  коригування   в  Єдиному реєстрі   податкових    накладних (ЄРПН) або відмову  в такій  реєстрації.
Також  наказом   Міністерства  Фінансів України  від 13.06.2017 №567  затверджені  критерії   оцінки  ступеня  ризиків,   достатніх   для  зупинення   реєстрації   податкової  накладної /розрахунку   коригування  в  ЄРПН  та  вичерпний  перелік документів , достатній   для  прийняття рішення   про  реєстрацію   податкової  накладної / розрахунку   коригування в ЄРПН.
З  метою  належної  організації    роботи   та  своєчасного  прийняття  рішення   про реєстрацію   податкової   накладної / розрахунку  коригування  в  ЄРПН  на  рівні  ГУ ДФС  в Кіровоградській  області   наказом  ГУ ДФС в Кіровоградській  області    від   15.06.2017 №647  створена  Робоча група , яка  протягом  2-ох днів зобов»язана передати на розгляд  Комісії ДФС  України  проект рішення щодо  реєстрації   податкової  накладної   або   відмови в такій  реєстрації.
При  цьому,   перелік  документів, достатній   для  прийняття   рішення  про  реєстрацію  податкової  накладної / розрахунку  коригування  в  ЄРПН  може  бути   наданий  платником  за місцем реєстрації.       


ДО  УВАГИ    ПЛАТНИКІВ  ПОДАТКІВ !

Відповідно  до  п.63.3 ст.63 Податкового  кодексу  України платник  податків  зобов»язаний  стати на облік  у  відповідних  контролюючих  органах  за  основним та неосновним  місцем обліку, повідомляти  про  всі об»єкти  оподаткування   і об»єкти, пов»язані  з   оподаткуванням, контролюючі  органи  за  основним  місцем  обліку  згідно з порядком  обліку  платників податків.
Об»єктами  оподаткування  і об»єктами, пов»язаними  з  оподаткуванням, або через  які  провадиться  діяльність, є  майно  та дії , у  зв»язку з  якими   у  платника  податків  виникають   обов»язки  щодо  сплати   податків  та  зборів.  Такі  об»єкти  за кожним  видом податку  та збору  визначаються   згідно з відповідним розподілом  Податкового кодексу України.
Відповідно   до  положень  Кодексу   процедури   обліку  об»єктів  оподаткування , визначені  розділом  YIII Порядку обліку  платників податків  і зборів, затвердженого  наказом  Міністерства  фінансів  України від 09.12.2011  №1588, зареєстрованим  у Міністерстві  юстиції  України 29.12.2011 за  №1562/20300.
Згідно з п.8.4. розділу YIII Порядку обліку  платників податків  і зборів, повідомлення  про  об»єкти  оподаткування  або  об»єкти,  пов»язані  з  оподаткуванням  або через   які  провадиться  діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до  Порядку)  подається   протягом 10 робочих  днів  після їх  реєстрації,  створення чи  відкриття   до  контролюючого  органу  за основним   місцем  обліку  платника  податків.
У  разі  створення  відокремленого  підрозділу  юридичної  особи з місцезнаходженням за межами  України  повідомлення  за формою №20-ОПП подається  юридичною  особою  протягом 10 робочих  днів   після створення, реєстрації   такого  підрозділу   до контролюючого органу  за основним  місцем   обліку  юридичної  особи.
Платники  податків,  які  уклали  з відповідним  контролюючим  органом  договір  про визнання  електронних  дрокументів,  можуть  подати  повідомлення за формою №20-ОПП засобами електронного зв»язку  в електронній  формі  з  дотриманням   умови  щодо  реєстрації  електронного підпису  підзвітних  осіб  у порядку,  визначеному законодавством.
Початком  перебігу  10-денного  строку є  дата  набуття  права  платником  щодо   об»єкту  оподаткування  відповідно  до  правовстановлюючих   документів  чи  документів , що  підтверджуують  право  користування,  розпорядження    об»єктом  оподаткування.


ПЛАН-ГРАФІК  ПРОВЕДЕННЯ  ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК  ПЛАТНИКІВ  ПОДАТКІВ НА 2018 РІК БУДЕ   ОПРИЛЮДНЕНО  НА ВЕБ-ПОРТАЛІ  ДФС ДО 25 ГРУДНЯ  2017 РОКУ.

  Законом  України  від  21 грудня 2016 року  №1797-YIII «Про внесення  змін до Податкового Кодексу  України  щодо покращення   інвестиційного  клімату  в  Україні » (далі  -Закон №1797) внесено  зміни  до пункту  77.1 статті 77 Кодексу , які набрали чинності  з 01.01.2017.
Відповідно  до пункту 77.1  статті 77 Кодексу (зі  змінами)  план-графік   документальних планових перевірок на поточний   рік  оприлюднюється  на  офіційному   веб-сайті  центрального   органу  виконавчої  влади, що  реалізує   державну  податкову та митну  політику, до 25 травня  року, що передує  року, в якому  будуть проводитися  такі  документальні   планові   перевірки.
  Вказані  зміни  знайшли  відображення  в  наказі  Мінфіну  від 27.02.2017 №294 «Про  затвердження  змін  до  порядку  формування  плану-графіка проведення  документальних  планових  перевірок  платників  податків» (зареєстрований  в Міністерстві  юстиції  України  16 березня  2017 року  за № 368/30236, розміщений на  офіційному веб-сайті  ДФС у розділі «Відкриті дані» ), яким  передбачено,  що річний   план-графік   складається  починаючи  з 2018 року.
  Таким  чином,  платники  податків  зможуть  ознайомитись    з  планом-графіком  на 2018 рік  на офіційному   веб-сайті  Державної  фіскальної   служби  України  в термін, визначений  Податковим Кодексом України.   


15 червня 2017 року    в  Голованівській  ОДПІ  відбулося  засідання  «круглого столу»   на  тему «Питання  правильності   обчислення, повноти  та   своєчасності   сплати    податку  з 
доходів  фізичних  осіб , єдиного  соціального  внеску  та  військового  збору  при  виплаті  орендної   плати  за  паї» .
Участь  у  «круглому   столі»  взяли    представники  сільськогосподарських  товариств  району.   


Голованівська  ОДПІ  інформує ,  щодо  оподаткування  нецільової  благодійної  допомоги.

Державна фіскальна служба України листом від 07.04.2017 р № 4945/Д/99-99-13-02-03-14 роз»яснила порядок   оподаткування  нецільової  благодійної   допомоги  та в межах  компетенції повідомила  наступне .
Правове регулювання  благодійної  діяльності  регламентовано нормами  Закону  України  від 05 липня  2012 року №5073-YI «Про благодійну  діяльність та  благодійні  організації» (далі  Закон № 5073).
Статею 1 Закону №5073 зазначено, що  благодійник –це дієздатна  фізична або юридична особа  приватного права  (у тому числі благодійна  організація ), яка  добровільно здійснює один  чи декілька видів   благодійної  діяльності .
Оподаткування доходів фізичних  осіб   регламентується   розділом  IY Кодексу,  відповідно до   пп.162.1.1 п.162.1 ст.162  якого   платником   податку на доходи   фізичних  осіб   є фізична особа-резидент.
Відповідно до пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 Кодексу  об»єктом   оподаткування  фізичної  особи –резидента  є  загальний  місячний  (річний) оподатковуваний дохід  до якого не   включається сума  (вартість) благодійної  допомоги, виплаченої (наданої)  благодійниками  на користь осіб, зазначених у  пп.165.1.54 п.165.1 ст.165 Кодексу(пп. 165.1.54 п.165.1 ст.165 Кодексу).
При цьому  сума (вартість) зазначеної у пп.165.1.54 п.165.1 ст. 165 Кодексу  благодійної допомоги, що не включається  до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу  платника податку визначається згідно  з пп.170.7.8 п.170.7 ст.170 Кодексу, в якому  перелічені  ціді  щодо  використання  такої  благодійної   допомоги платниками податку .
Крім того, згідно з  пп.170.7.3 п.170.7 ст.170 Кодексу  не включається до оподатковуваного доходу  сума нецільової  благодійної допомоги,
у тому числі  матеріальної , що надається   резидентами-юридичними  або фізичними  особами на користь   платника  податку протягом  звітного  податкового  року сукупно у розмірі , що не перевищує  суми  граничного   розміру   доходу , визначеного  згідно  з абзацом  першим  пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Кодексу, встановленого на 1 січня  такого року (у 2017 році- 2240 гривень). Перевищення допомоги  над  вказаним  розміром  підлягає  оподаткуванню  на підставі  пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 Кодексу у джерела  виплати за ставкою  18%, визначеною  п.167.1 ст.167 Кодексу.
Благодійник-юридична особа  зазначає відомості  про надані суми  нецільової  благодійної   допомоги у податковій звітності.
У разі  отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника  -юридичної  особи  платник податку зобов»язаний  подати  річну  податкову декларацію  із зазначенням її суми, якщо загальна  сума отриманої  нецільової  благодійної  допомоги протягом   звітного податкового року  перевищує  її граничний розмір, установлений абзацом  першим   пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Кодексу.
Також  доходи, визначені  ст.163 Кодексу, є об»єктом  оподаткування  військовим  збором (пп.1.2 п.16.1 прім.1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних  положень Кодексу).
Ставка  військового  збору  становить 1,5 % об»єкта  оподаткування ,визначеного пп.1.2 п.16.1 прім.1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних  положень Кодексу (пп.1.3 п.16 прім 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних  положень Кодексу).
Відповідно до пп.1.7 п.16 прім 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних  положень Кодексу від оподаткування  військовим збором  зокрема доходи, що згідно з розділом  IY Кодексу не  включаються   до  загального  оподатковуваного  доходу  фізичних  осіб, крім  доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2,165.1.18 ,165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 Кодексу.
Нарахування, утримання та  сплата  (перерахування ) податку на доходи  фізичних  осіб  та  військового  збору до бюджету  здійснюється  у порядку , встановленому  ст.168 Кодексу.
Враховуючи зазначене, сума нецільової благодійної допомоги, що надається  благодійником –юридичною  особою членам сімей загиблих учасників бойових  дій  у розмірі, який у 2017 році  не перевищує 2240 грн, не включається  до   оподатковуваного доходу  такої  особи, тобто  не  оподатковується  податком на доходи  фізичних  осіб та військовим збором. Однак сума  перевищення такої  допомоги над  вказаним  розміром  включається  до загального місячного  (річного) оподатковуваного  доходу  платника податку  як інші доходи і оподатковується   на загальних  підставах.


ПРАВО    НА    ПОДАТКОВУ   ЗНИЖКУ  ПРИ   КОРИСТУВАННІ

ІПОТЕЧНИМ ЖИТЛОВИМ КРЕДИТОМ.

Податкова  знижка для  фізичних  осіб, які не є суб»єктами  господарювання - документально підтверджена  сума (вартість) витрат  платника  податку - резидента у зв»язку з   придбанням товарів (робіт,послуг) у резидентів-фізичних осіб або юридичних осіб протягом  звітного року , на яку дозволяється  зменшення його  загального річного  доходу, одержаного за наслідками  такого  звітного року  у  вигляді   заробітної  плати, у випадках ,визначених Податковим  кодексом України (пп.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно з пп.166.3.1 п166.3 ст.166 Податкового кодексу України  платник податку має право   включити  до податкової знижки у  зменшення  оподатковуваного  доходу  платника податку  за наслідками  звітного  податкового року , визначеного з урахуванням  положень  п.164.6 ст.164 Податкового кодексу  України, фактично  здійснені  ним   протягом  звітного  податкового року витрати у  вигляді  частини суми  процентів, сплачених таким платником податку на користування іпотечним   житловим кредитом ,що визначається   відповідно до   ст.175 Податкового кодексу України.
Відповідно до  п.175.1 ст.175 Податкового кодексу України  право на податкову знижку  у  платника податків  виникає в разі, якщо  за рахунок  іпотечного житлового кредиту  будується чи купується   житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як   основне місце  його  проживання ,зокрема , згідно з   позначною в паспорті  про реєстрацію  за місцезнаходженням   такого  житла.
При цьому, відповідно до пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 Кодексу ,до податкової  знижки включаються  фактично  здійсненні  протягом   звітного   податкового  року  платником податку  витрати, підтверджені   відповідними  платіжними   та  розрахунковими  документами, зокрема  квитанціями, фіскальними  або  товарними  чеками, прибутковими  касовими ордерами , копіями договорів, що ідентифікують  продавця  товарів (робіт,послуг) і їх  покупця (отримувача). У зазначених   документах  обов»язково   повинно бути відображено   вартість  таких  товарів (робіт, послуг)  і строк  їх  продажу (виконання,надання).
Згідно  із  п.175.4 ст.175 Податкового  кодексу  України  право  на включення   до податкової  знижки  суми, розрахованої   згідно  зі ст.175, надається  платнику  податку за одним  іпотечним  кредитом  протягом  10  послідовних  календарних  років починаючи з року , в якому   об»єкт  житлової  іпотеки:
-  придбавається;
- збудований  об»єкт  житлової  іпотеки   переходить у власність  платника податку  та  починає   використовуватися   як основне   місце проживання.     
У разі  якщо  іпотечний  житловий  кредит  має строк  погашення  більше ніж  10 календарних   років ,право на включення  частини суми  процентів   до податкової  знижки  за новим іпотечним   житловим  кредитом   виникає  у платника податку  після повного  погашення  основної   суми  та процентів   попереднього   іпотечного  житлового  кредиту.
Відповідно  до  ст.17 Закону  України від 05.06.2003 року №898 «Про  іпотеку»  іпотека  припиняється у разі , зокрема:
-припинення  основного  зобов»язання  або  закінчення строку дії   іпотечного договору;
-реалізації  предмета  іпотеки  відповідно до  цього  Закону;
-набуття іпотекодержателем  права власності  на пермет іпотеки.
Отже, як і придбавання  предмета іпотеки , так і його  припинення може здійснюватися   протягом  звітного  податкового року. При цьому , нормами ПКУ не передбачено  обов»язок  платника податків  мати на  останній  день   звітного (податкового) року  основне місце проживання  за адресою де об»єкт  житлової  іпотеки будувався чи  купувався, у разі якщо такий  об»єкт нерухомості  відчужено протягом   звітного податкового року.
Таким чином, платник податків, який протягом  звітного (податкового) року   здійснив  реалізацію  предмета іпотеки має право на  податкову знижку  за умови  здійснення таким  платником податків протягом такого  звітного(податкового) року витрат у вигляді  частини суми процентів, сплачених таким  платником податку за користування іпотечним житловим кредитом ,який був  визначений платником  податків як основне місце його проживання, зокрема , згідно із  позначкою  в паспорті про  реєстрацію  за місцезнаходженням  такого житла, в період  здійснення  понесених витрат.


Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних - в новій редакції

Голованівська  ОДПІ  повідомляє :
Уряд затвердив нову редакцію Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Кабмін постановою від 26.04.2017 р. №341 виклав в новій редакції Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Порядок приведено у відповідність до законодавчих новацій, запроваджених Законом №1797. Зокрема, цим Законом було внесено низку змін до порядку адміністрування ПДВ, запроваджено механізм зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суттєво розширено функції "Електронного кабінету платника податків", законодавчо встановлено визначення поняття "Єдиний реєстр податкових накладних" тощо.
Таким чином, Уряд забезпечив нормативно-правове регулювання реалізації Податкового кодексу стосовно механізму внесення відомостей, що містяться у податковій накладній розрахунку коригування до ЄРПН.
Так, до Реєстру вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною п. 201.16 ПКУ, прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
 Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) — платником податку, крім випадків, визначених п. 9 цього Порядку.
 Зверніть увагу!
Операційний день для реєстрації ПН та РК в ЄРПН залишиться без змін- з 0 до 23-ї години.
 У Порядку уточнено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюватиметься їх розшифрування та проводитимуться перевірки:

  • відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
  • чинності ЕЦП, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
  • реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН та/або РК, платником податку на момент складення та реєстрації таких ПН та/або РК;
  • дотримання вимог, установлених п. 192.1 ПКУ;
  • наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ПКУ;
  • наявності суми ПДВ відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ПКУ (для ПН та/або РК, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
  • наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
  • факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими ж реквізитами;
  • відповідності ПН та/або РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ПКУ;
  • дотримання вимог Законів "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами цих перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН та/або РК.
Вся процедура формування квитанції визначена пунктами 17—19 цього Порядку. Щоправда, протягом перехідного періоду, встановленого пунктом 57 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (тобто з 1 квітня до 1 липня 2017 року), вона здійснюватиметься без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.


              Традиційно , в третій   четвер   травня  святкується  Всесвітній  день вишиванки .
 Це  міжнародне  свято , яке покликане  зберегти  народні традиції створення і носіння  вишитого  українського  одягу.
              Колектив Голованівської  ОДПІ  долучився  до  святкування  дня  вишиванки.

 


Голованівська  ОДПІ  звітує  про  закінчення  кампанії  декларування   доходів  громадян   за  2016  рік. Згідно  оперативних  даних  за результатами  декларування було подано  1436 декларацій про  майновий  стан  і  доходи  громадян .


Шановні громадяни, своєчасно задекларуйте доходи,

отримані у 2016 році!

Головне управління ДФС у Кіровоградській області звертається до громадян, які одноосібно обробляють земельні частки (паї) не відкладати декларування доходів, отриманих у минулому році, на останній день та вчасно їх задекларувати.
Згідно норм Податкового кодексу України, доходи отримані від  продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, що перевищує 2 га підлягають обов’язковому оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором  за ставкою 1,5%.
За неподання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність згідно Кодексу про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу.
Виконати свій конституційний обов’язок та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2016 рік фізичні особи – платники податків повинні у термін не пізніше 3 травня поточного року, який є граничним строком подання Декларації громадянами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
ГУ ДФС у Кіровоградській області


УРЯД   ВИЗНАЧИВ  ПЕРЕЛІК   ГРУП ТЕХНІЧНО  СКЛАДНИХ    ПОБУТОВИХ  ТОВАРІВ , ПРОДАЖ
ЯКИХ  З  7  ТРАВНЯ   ЗДІЙСНЮВАТИМЕТЬСЯ  ІЗ  ЗАСТОСУВАННЯМ  РРО.

Відповідно  до   статті  2  Закону  України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про  застосування реєстраторів  розрахункових   операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Кабінетом  Міністрів   України Постановою  від 16.03.2017 №231  затверджено  перелік   груп  технічно складних  побутових  товарів , які  підлягають   гарантійному ремонту  (обслуговуванню) або гарантійній  заміні ,  в цілях  застосування   реєстраторів   розрахункових   операцій.
Перелік  містить  вісім груп товарів:
«Вироби  із  чорних  металів»,
«Реактори ядерні, котли,  машини, обладнання і механічні  пристрої,їх  частини»,
«Електричні  машини , обладнання та їх частини, апаратура для запису та відтворення звуку, телевізійна  апаратура для запису  та відтворення зображення і звуку, їх  частини та приладдя»,
«Засоби  наземного  транспорту,крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх  частини та обладнання»,
«Прилади  та  апарати  оптичні, фотографічні, кіноматографічні ,контрольні,вимірювальні,прецизійні ,медичні або хірургічні,їх  частини та приладдя» ,
«Годинники всіх  видів  та їх  частини»,
«Музичні інструменти, їх  частини та приладдя»,
«Іграшки,ігри та спортивний  інвентар, їх  частини та приладдя».
Вищевказана  Постанова   опублікована   в газеті  «Урядовий  кур»єр »  7  квітня  2017 року  та  набере  чинності   через  30  днів  з дня  її  опублікування .
Нагадаємо,  з 1 січня   2017 року  розширене  коло суб»єктів  господарювання , які  зобов»язані   застосовувати реєстратори  розрахункових  операцій .Закрема, нормою  пункту 296.10 статті 296 Податкового  кодексу України  від 02.12.2010 №2755-YI  було внесено  зміни  щодо  застосування  РРО  підприємцями  платниками  єдиного  податку.  Так ,передбачено   застосування реєстраторів   розрахункових  операцій   (РРО)  платниками  єдиного  податку, які  здійснюють  реалізацію  технічно складних побутових    товарів, що підлягають   гарантійному ремонту.  Суб»єкти  господарювання   мають  застосовувати РРО , якщо оплата за  відповідні  товари   проводиться у готівковій формі  та незалежно від обсягу  отриманого доходу від  такого  продажу .
Таким чином,  платники  єдиного  податку, які  здійснюють   реалізацію  технічно складних   побутових  товарів , що підлягають  гарантфйному ремонту , зобов»язані   застосувати  РРО з 7 травня 2017 року.       


Голованівська ОДПІ   повідомляє, про графік роботи центру  обслуговування платників (ЦОП) у святкові та вихідні дні :

15 квітня 2017 року  – робочий день з 9 год.00 хв.  до 16 год.00хв.
17 квітня 2017 року – робочий день з 9 год.00 хв.  до 17 год.00хв.
16 квітня, 1, 2, 8, 9 травня 2017 року – вихідні дні.


В.о.начальника Голованівської ОДПІ Поліщук Тетяна Андріївна прийняла
участь у акції «Майбутнє лісу в твоїх руках».


До уваги платників податків!

Державна фіскальна служба України повідомляє про припинення супроводження програмного забезпечення «Система формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді» у зв’язку з дублюванням характеристик зі Спеціалізованим клієнтським програмним забезпеченням для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
За функціональністю Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» має додатково можливість формувати і відправляти статистичну звітність та звітність до Пенсійного фонду та можливість накладання електронного цифрового підпису.


Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам  у 2017 році.

Отримувачами бюджетної дотації можуть бути тільки сільськогосподарські товаровиробники, основною діяльністю яких є постачання сільгосптоварів, вироблених ними на власних або орендованих основних засобах. При цьому питома вага вартості сільгосптоварів повинна становити не менше 75 % вартості усіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п. 161.1 Закону № 1877).
 До розрахунку такої питомої ваги не включають операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності. Новоутворені сільгоспвиробники (зареєстровані суб’єктами господарювання менше 12 місяців) розраховують питому вагу за результатами кожного окремого звітного періоду. Дотація виплачується щомісяця пропорційно до сплаченої суми ПДВ у межах виділених помісячних асигнувань за умови, що такі товаровиробники не мають податкового боргу з ПДВ. Але отримати дотацію зможуть не всі сільгосптоваровиробники, а лише ті, хто здійснює види діяльності, визначені п. 161.3 Закону № 1877, а саме:
- вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (код 01.13 КВЕД), а саме: листкові та стеблові овочі (капуста, у т. ч. цвітна та броколі, шпинат тощо), баштанні культури (помідори, огірки, баклажани, кавуни, мускусні дині, кабачки, гарбузи столові), коренеплідні, цибулинні і бульбоплідні овочі (морква, усі види цибулинних, часник, буряк столовий та цукровий, гриби, картопля тощо);
вирощування винограду (код 01.21 КВЕД), у тому числі винограду для виробництва вина та винограду столових сортів; вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (код 01.24 КВЕД).
Сюди відносяться усі види фруктів: яблука, абрикоси, вишні, черешні, груші, сливи тощо;
 вирощування ягід, горіхів та інших фруктів (код 01.25 КВЕД). Це чорниця, смородина, полуниця, малина, їстівні горіхи тощо;
розведення великої рогатої худоби молочних порід (код 01.41 КВЕД), зокрема вирощування та розведення ВРХ молочних порід, а також одержання сирого молока корів, у тому числі м’ясних порід, і буйволиць;
 розведення іншої ВРХ та буйволів (код 01.42 КВЕД), зокрема вирощування та розведення ВРХ та буйволів для отримання м’яса, а також сперми бугаїв для запліднення; розведення коней та інших тварин родини конячих (код 01.43 КВЕД), зокрема вирощування та розведення коней, віслюків, мулів і лошаків, а також одержання сирого молока кобил та ослиць;
 розведення свиней (код 01.46 КВЕД), у тому числі відтворювання поголів’я свиней, вирощування свиней та отримання сперми кнурів;
 розведення свійської птиці (код 01.47 КВЕД): курей, індиків, качок, гусей, цесарок, одержання яєць свійської птиці, діяльність інкубаторних станцій із вирощування свійської птиці;
 розведення інших тварин (код 01.49 КВЕД), зокрема вирощування та розведення напівсвійських та інших тварин (страусів, перепелів, комах, кролів та інших хутрових тварин із цінним хутром), розведення шовкопряда, бджільництво;
виробництво м’яса (код 10.11 КВЕД.): забій худоби, оброблення та фасування м’яса (яловичини, свинини, баранини, кролятини, верблюжатини тощо), як свіжого, так і замороженого, одержання щипаної вовни та щетини свиней; виробництво м’яса свійської птиці (код 10.12 КВЕД): забій, оброблення та фасування м’яса свійської птиці (як свіжого, так і замороже­ного);
перероблення молока, виробництво масла та сиру (код 10.51 КВЕД), зокрема виробництво молока та молочних продуктів (кефіру, ряжанки, вершків, сметани тощо);         виробництво інших харчових продуктів (код 10.80 КВЕД), зокрема виробництво яєчних продуктів, яєчного альбуміну, яєчного порошку.
До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані під час виробництва сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1–24 УКТ ЗЕД, зокрема, органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо).   Серед можливих отримувачів дотації немає сільгосппідприємств, які вирощують зернові культури, соняшник та інші поширені культури рослинництва.
Для отримання дотації сільгоспвиробник має бути включений до Реєстру. Функції з формування та ведення Реєстру покладено на ДФС.
  Порядок його ведення та форма  затверджені Кабміном. Для внесення до Реєстру підприємство має подати до податкової, де воно зареєстроване як платник ПДВ, заяву встановленої форми.
Мінфін наказом від 23.02.2017р. №275  затвердив форми заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (форма № 1-РОБД) та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації (форма № 2-РОБД). Так, сільгосптоваровиробник для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації має подати до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника ПДВ заяву за формою № 1-РОБД. Таку заяву подає безпосередньо керівник або представник сільськогосподарського товаровиробника з обов’язковим документальним підтвердженням особи та її повноважень.
У заяві зазначають підстави для внесення сільгосптоваровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, передбачені пунктом 16-1.1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 № 1877-IV, та перелік видів діяльності такого сільгосптоваровиробника, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації. Наказ набрав чинності із дня його офіційного опублікування (оприлюднений в «Урядовому кур’єрі» від 28.02.2017 № 39). Отже, форми заяв є чинними з 28.02.2017.
Заява про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подається протягом 5-ти к. дн. після граничного строку подання податкової звітності з ПДВ в електронній формі чи паперовому вигляді. Тобто вперше таку заяву можна буде подати в період із 21.03.2017 р. до 25.03.2017 р.
У триденний строк після отримання заяви (за відсутності підстав для відмови у реєстрації) податковий орган зобов’язаний внести такого сільгосптоваровиробника до Реєстру. Окрім даних про платника (назва, індивідуальний податковий номер та податковий номер) до Реєстру будуть внесені види діяльності, при здійсненні яких можна отримати дотацію.
 Сільгосптоваровиробник виключається з Реєстру, якщо питома вага вартості поставлених ним сільгосптоварів буде менша 75 % загальної вартості поставлених товарів за попередні 12 звітних періодів.
Сільгосптоваровиробники, які будуть включені до Реєстру, у період із 1 січня 2017 року до 1 січня 2022 року разом із звітністю з ПДВ зобов’язані подавати окремий додаток (п. 50 розд. XX ПК). Згідно із п. 50 розд. XX ПК у такому додатку будуть розраховуватися податкові зобов’язання, тобто різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту звітного періоду, за результатами операцій, що дають право на отримання бюджетної дотації .  Сільгоспвиробникам, включеним до Реєстру, доведеться вести окремий облік ПДВ за видами діяльності. Також у цьому додатку потрібно буде щомісяця обчислювати питому вагу вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом 12 попередніх послідовних звітних періодів (місяців).


Про заповнення податкової накладної

14.03.2017р.
Державна фіскальна служба України у зв язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі Кодекс) Законом України №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), зокрема, в частині заповнення коду послуги як обов язкового реквізиту податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної (далі податкова накладна), повідомляє.
З 1 січня 2017 року відповідно до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 Кодексу при складанні податкової накладної запроваджується  обов язкове заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг  - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
При цьому пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1797 зобов язано Кабінет Міністрів України у тримісячний  строк з дня набрання чинності Законом №1797 прийняти нормативно – правові  акти у відповідність із цим Законом.
Зважаючи на те, що діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення, відсутність коду послуги в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року  до дати  набрання  чинності  відповідних змін до форми податкової накладної, не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.


14.03.2017 р.
Голованівська  ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області інформує, що з 1 січня 2017 року розпочато кампанію декларування доходів громадян, отриманих протягом 2016 року, яка триватиме до 03 травня 2017 року.
Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у разі:
- отримання окремих доходів, з яких при їх нарахуванні чи виплаті протягом 2016 року податок не утримувався;
- отримання доходів від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад, дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності);
- отримання іноземних доходів;
Слід зазначити, що за 2016 рік ставка податку на доходи фізичних осіб складає 18 відсотків та військового збору 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Платник податку, який бажає реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року може подати податкову декларацію до 31 грудня 2017 року включно.
Зокрема, це громадяни, котрі сплачували протягом минулого року за навчання закладам освіти, страхували себе або членів своєї сім’ї, сплачували внески у недержавні пенсійні фонди, перераховували кошти у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом. Умови, порядок надання податкової знижки, перелік витрат, дозволених для включення до складу податкової знижки та обмеження щодо права на її  нарахування  визначені у ст. 166 Податкового кодексу.
Декларація подається громадянами, що зареєстровані на території району  до Голованівської ОДПІ.
Нагадаємо, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена  наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», ( у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821).
             Станом на  01.03.2017 року  фізичними особами подано  388 декларацій, що складає  25,2 відсотків до загальної кількості ймовірних декларантів. Із них громадяни, що  одноосібно обробляють земельні частки (паї) виконали свій обов’язок  356 осіб або 24,3 відс. до загальної їх кількості.
              Загальна сума задекларованого ПДФО до сплати складає  4076,3 тис.грн., із них громадянами, що  одноосібно обробляють земельні частки (паї) – 1960,70 тис.грн.  Сума визначеного до сплати податку з одного гектара площі в обробітку складає 190,00 грн. 
                 Хочемо зазначити, що податок з доходів фізичних осіб  формує ту доходну частину бюджету району із якої фінансуються основні об’єкти соціальної сфери: освіта, медицина, культура.  Крім цього, із зазначених доходів сплачується військовий збір, який направляється на обороноздатність нашої держави.
              Закликаємо громадян своєчасно подати декларації та  зважено і відповідально задекларувати свої доходи.


14.03.2017р.
Зміни внесені до Податкового кодексу України Законом  від 21.12.2016 № 1797-VIII щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН
 З 01 січня 2017 року збільшено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу), а саме:
- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця   - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця  - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.
Наприклад, податкова накладна, складена 10.02.2017 р., може бути зареєстрована в ЄРПН без застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 1201 Податкового кодексу, до 28.02.2017 р. включно, а податкова накладна, складена 17.02.2017 р., — до 15.03.2017 р. включно.
Чітко визначено термін, після закінчення якого податкова накладна/розрахунок коригування не можуть бути зареєстровані в ЄРПН: платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
З метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН (у зв’язку із внесенням вказаних змін), податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції наказу №276) починаючи з 16 березня 2017 року. 
До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін наказом №276).
Нагадуємо, що Мінфін наказом від 23.02.2017 р. № 276 (зареєстрований у Мін'юсті 28.02.2017 р. за №269/30137) затвердив в новій редакції  форми податкової накладної  та декларації з ПДВ, які набирають чинності   з  01.03.2017 р.  Вперше нова декларація з ПДВ має подаватися за березень 2017 р. у квітні 2017 року.


Голованівська  ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області інформує, що з 1 січня 2017 року розпочато кампанію декларування доходів громадян, отриманих протягом 2016 року, яка триватиме до 03 травня 2017 року.
Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у разі:
- отримання окремих доходів, з яких при їх нарахуванні чи виплаті протягом 2016 року податок не утримувався;
- отримання доходів від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад, дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності);
- отримання іноземних доходів;
Слід зазначити, що за 2016 рік ставка податку на доходи фізичних осіб складає 18 відсотків та військового збору 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Платник податку, який бажає реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року може подати податкову декларацію до 31 грудня 2017 року включно.
Зокрема, це громадяни, котрі сплачували протягом минулого року за навчання закладам освіти, страхували себе або членів своєї сім’ї, сплачували внески у недержавні пенсійні фонди, перераховували кошти у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом. Умови, порядок надання податкової знижки, перелік витрат, дозволених для включення до складу податкової знижки та обмеження щодо права на її  нарахування  визначені у ст. 166 Податкового кодексу.
Декларація подається громадянами, що зареєстровані на території району  до Голованівської ОДПІ.
Нагадаємо, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена  наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», ( у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821).
Станом на  01.03.2017 року  фізичними особами подано  388 декларацій, що складає  25,2 відсотків до загальної кількості ймовірних декларантів. Із них громадяни, що  одноосібно обробляють земельні частки (паї) виконали свій обов’язок  356 осіб або 24,3 відс. до загальної їх кількості.
Загальна сума задекларованого ПДФО до сплати складає  4076,3 тис.грн., із них громадянами, що  одноосібно обробляють земельні частки (паї) – 1960,70 тис.грн.  Сума визначеного до сплати податку з одного гектара площі в обробітку складає 190,00 грн. 
Хочемо зазначити, що податок з доходів фізичних осіб  формує ту доходну частину бюджету району із якої фінансуються основні об’єкти соціальної сфери: освіта, медицина, культура.  Крім цього, із зазначених доходів сплачується військовий збір, який направляється на обороноздатність нашої держави.
Закликаємо громадян своєчасно подати декларації та  зважено і відповідально задекларувати свої доходи.


Про організацію роботи щодо реєстрації платників єдиного податку 3-ої групи юридичних осіб.

ГУ ДФС у Кіровоградській області з метою уникнення порушень, які виникають під час реєстрації та анулювання реєстрації юридичних осіб платниками єдиного податку 3-ої групи, повідомляє наступне.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює зміну сплати окремих податків і зборів, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Податкового кодексу), з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає встановленим вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу.
Реєстрація суб єкта господарювання як платника єдиного податку 3-ої групи здійснюється контролюючим органом шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування, при умові відсутності визначених Податковим кодексом підстав для відмови у  реєстрації такого суб єкта господарювання як платника єдиного податку.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту.
Витяг діє до внесення змін до реєстру.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена платником у встановленому порядку.
Реєстрація платником єдиного податку 3-ої групи є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

  • подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
  • припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
  • у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу.

У разі виявлення контролюючим органом під час проведення перевірок порушення платником єдиного податку 3-ої групи вимог встановлених Податковим кодексом, анулювання реєстрації платника єдиного податку 3-ої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (п.299.11 ст.299 Податкового кодексу).


       Зміни до податкової накдадної в 2017 році

Відповідно до змін, внесених Законом № 1797 до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, код товару згідно з УКТ ЗЕД та код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі — ДКПП) стали обов’язковими реквізитами податкової накладної для всіх без винятку товарів і послуг.
При цьому пунктом 5 розділу II  "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1797 зобов’язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом № 1797 прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Зважаючи на те, що діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення,  відсутність коду послуги в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної, не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.
При цьому до 31.12.2017 р. штрафні санкції, передбачені п. 1201.3 ст. 1201 Податкового кодексу, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з ДКПП, не застосовуватимуться (п. 351 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу).
Водночас слід звернути увагу, що реалізація норми Податкового кодексу щодо зазначення в податковій накладній коду послуги згідно з ДКПП можлива лише після внесення змін до форми податкової накладної, яка на сьогодні затверджена наказом № 1307, у частині доповнення форми новою графою, відведеною для зазначення такого коду.
Однак вказане не поширюється на реквізит щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, оскільки чинна редакція форми податкової накладної дає змогу зазначати такий код відповідно до вимог Податкового кодексу.
Таким чином, у податкових накладних, складених на операції з постачання товарів починаючи з 01.01.2017 р., у графі 3 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» розділу Б табличної частини податкової накладної та у графі 4 розділу Б табличної частини розрахунку коригування до такої податкової накладної обов’язково має бути зазначений код товару УКТ ЗЕД.
Винятки становлять податкові накладні/розрахунки коригування, які не передбачають постачання товарів (складені відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, складені на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання). У таких податкових накладних/розрахунках коригування код товару згідно з УКТ ЗЕД не зазначається.
Слід зауважити, що змінами, внесеними Законом № 1797 до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу, надано право платникам податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначена цим Кодексом, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо щодо кожної операції з постачання товарів/послуг.
Звертаємо увагу, що помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної (крім помилок у коді товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не будуть причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).
Важливим є те, що збільшено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу), а саме:

  • єдиний граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН 15 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування замінено на такі строки реєстрації:

Тип ПН

Терміни

для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця

до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця

до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені

 

 

Наприклад, податкова накладна, складена 10.02.2017 р., може бути зареєстрована в ЄРПН без застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 1201 Податкового кодексу, до 28.02.2017 р. включно, а податкова накладна, складена 17.02.2017 р., — до 15.03.2017 р. включно;

  • чітко визначено термін, після закінчення якого податкова накладна/розрахунок коригування не можуть бути зареєстровані в ЄРПН: платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Звертаємо увагу, що з 01.04.2017 р. запроваджується механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яка підпадає під критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для такого зупинення (критерії визначатимуться Мінфіном України) та відновлення такої реєстрації, у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації.
При цьому період з 01.04.2017 р. по 01.07.2017 р. вважатиметься тестовим для запровадження процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
Крім того, вдосконалено механізм застосування штрафних санкцій у разі нереєстрації або несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН та застосування штрафних санкцій при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних, у тому числі складених неплатникам податку (за винятком певних операцій) (ст. 1201 Податкового кодексу).


У середу 22 лютого 2017 року о 10 годині в приміщенні Голованівської ОДПІ відбувся семінар з головами сільських та селищних рад  за участю представників районної ради  з питань опрацювання змін, внесених до Податкового Кодексу України, законами «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року №1791-VIII та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII» стосовно сплати місцевих податків, які діють у 2017 році.
Питаннями, які висвітлені  та обговорені  були :
податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, транспортний податок, єдиний податок , плата за землю.
Так, з 01 січня 2017 року зменшено розміри ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (з 3 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного року, до 1,5 %), збору за місця для паркування транспортних засобів (з 0,03 - 0,15% до 0,075%) та середньоринкову вартість легкових автомобілів, які оподатковуються транспортним податком (з понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати до понад 375 розмірів).
Зміни податкового законодавства торкнулися і платників єдиного податку першої і четвертої груп. Зокрема, для платників першої групи ставки єдиного податку встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня звітного року (до 01.01.2017 – від розміру мінімальної заробітної плати).
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» передбачено, що з 01 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів відповідно до цього Закону, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
Для платників єдиного податку четвертої групи ставки встановлюються з одного гектара сільськогосподарських угідь у таких розмірах від нормативної грошової оцінки:
       для ріллі, сіножатей і пасовищ - розмір ставки податку з одного гектара встановлюється на рівні 0,95 (до 01.01.2017 -0,81);
       для багаторічних насаджень — 0,57 (0,49);
       для земель водного фонду ставка залишиться на рівні 2,43;
       для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту.
Щодо плати за землю зазначено,що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Змінилися граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Так, мінімальний розмір орендної
плати вже не є сталою та універсальною величиною - 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тепер він прив’язаний до розміру земельного податку— не менше ніж один розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.
Разом з тим, до прийтих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які будуть прийняті  на виконання закону № 1791 не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п.4.1. п. 41. ст..4, п.п.12.3.4 п.12.3 п.п12.4.3 п.12.4 та п.12.5 ст. 12 Кодексу та Закону України « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Також у семінарі взяли участь представники управління соціального захисту населення Голованівської  райдержадміністрації, а саме   заступником начальника - начальником відділу праці та соціально – трудових відносин управління соціального захисту населення Голованівської  райдержадміністрації  Л.Пашенюк ознайомлено присутніх  з мінімальними гарантіями з оплати праці та відповідальністю за їх порушення; із змінами  до кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці».
Наголошено на необхідності приведення  колективних договорів  у відповідність із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, яким  викладено в новій редакції визначення поняття «мінімальна заробітна плата» в Кодексі законів про працю України  та Законі України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР.
Ознайомлено з роботою  районної  робочої групи по легалізації заробітної плати та тіньової зайнятості у Голованівському районі та роботою новоствореної районної тимчасової міжвідомчої робочої групи з питання забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати.
Оговорено актуальні питання з призначення всіх  видів соціальних допомог , пільг та субсидій у 2017 році.


Голованівська ОДПІ інформує

Сільськогосподарські товаровиробники для  набуття і підтвердження статусу   платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік мають подати до контролюючого органу в термін до 20 лютого:
- загальну податкову декларацію з єдиного податку на поточний рік;
- звітну податкову декларацію
з єдиного податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки ;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва ;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок .
Платники єдиного податку 4 групи при визначенні податкового зобов’язання із цього податку на 2017 рік застосовують нормативну грошову оцінку сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації за 2015 рік – 1,0 та за 2016 рік - 1,124. 
Звертаємо увагу на збільшення ставок єдиного податку 4 групи, які у 2017 році становитимуть   ( у відсотках до бази оподаткування): рілля, сіножаті та пасовища -  0,95, багаторічні насадження – 0,57, сільськогосподарські угіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту – 6,33, землі водного фонду (без змін) – 2,43.
Також до 20 лютого поточного року платникам земельного податку та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки( юридичні особи) необхідно подати:
- податкову декларацію з плати за землю   на 2017 рік.
- податкову декларацію з податку на нерухоме майно на 2017 рік 
Платники плати за землю при визначенні податкового зобов’язання із цієї плати на 2017 рік до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь за 2016 рік застосовують коефіцієнт 1,0, а для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.
Звертаємо увагу про внесення змін в частині адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема: гранична ставка податку на нерухомість – 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв.метр бази оподаткування(торік 3%). Платниками застосовуються ставки, які встановлені рішеннями  місцевих рад.
 Податковим кодексом установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік, застосовуються ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки( юридичні особи) , які діяли у 2016 році із застосуванням коефіцієнта 0,5.


Іноземні доходи підлягають декларуванню

09.02.2017р.
Громадянам України, які тимчасово або постійно працюють за кордоном, необхідно задекларувати іноземні доходи та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Тобто у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію
У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору 1,5%.
Доходи, одержані в іноземній валюті перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Податковим кодексом України також передбачено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні.
Для отримання права на зарахування сплачених податків за межами України фізична особа-резидент повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань платника такі податки, сплачені в інших країнах:


Щодо порядку подання фізичними особами - підприємцями Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску

09.02.2017р.
Головне управління ДФС у Кіровоградській області щодо порядку подання фізичними особами - підприємцями Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Звіт) за 2016 рік, повідомляє наступне.
Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначені законодавством (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464),
Загальні правила формування та подання Звіту, передбачено розділом ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок), які є обов'язковими для виконання платниками.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку, Звіт до органів ДФС подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у органах ДФС в один із таких способів:
засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом);
на паперових носіях;
на паперових носіях разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Форми та строки подання Звіту фізичними особами-підприємця ми, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, передбачено розділом ІІІ Порядку.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку, такі особи формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».
Граничний термін подання Звіту за 2016 рік - 9 лютого 2017 року.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають самі за себе до органів ДФС Звіт згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку.
Пунктом 10 розділу IV Порядку передбачено, що фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування самі за себе формують та подають до органів ДФС Звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку.
Фізичні особи-підприємці які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають до органів ДФС один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю2 додатка 5 до Порядку (пункт 18 розділу IV Порядку).
Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (пункт 16 розділу ІІ Порядку).
Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі.
Звіт, складений з порушенням вимог Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався (пункт 8 розділу ІІ Порядку).
За порушення норм Закону № 2464 статтею 25 цього Закону та статтею 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено фінансову та адміністративну відповідальність фізичних осіб – підприємців.


Новий порядок бюджетного відшкодування ПДВ.

09.02.2017р.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII, а саме п.92, внесено зміни до ст. 200 Податкового кодексу України, що регулює, зокрема, порядок бюджетного відшкодування ПДВ.
Так, із 1 січня 2017 року формуватиметься лише один Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Здійснюватиметься це на підставі баз даних ДФС і Казначейства України.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування вносяться до Реєстру заяв автоматично, протягом операційного дня їх отримання та у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування буде здійснюватися також у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Суттєво збільшилося інформаційне наповнення Реєстру заяв, в якому відтепер, окрім даних платника податку, які були ним задекларовані в Заяві на відшкодування, посадовими особами органів ДФС та ДКУ розміщуватиметься детальна інформація щодо початку та закінчення проведення перевірок даних, зазначених у податковій декларації, складення та вручення платнику податків актів перевірок, процедур оскарження, дати та суми повернених (зарахованих) коштів. Вказані дані з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (крім реквізитів банківських рахунків платників  ПДВ), не є інформацією з обмеженим доступом та будуть щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України.


Податкові зміни – 2017: екологічний податок.

09.02.2017р.
Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до статей 243-248 Податкового кодексу України.
Зокрема,  з 1 січня 2017 року збільшено порівняно з діючими у 2016 році на 12 відсотків ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками  понад установлений особливими умовами ліцензійний строк.
Збільшені ставки повинні застосовуватися платниками Податку при обрахуванні податкових зобов'язань за перелічені вище об'єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.
Статтею 250 Податкового кодексу базовим податковим (звітним) періодом для  екологічного податку визначено календарний квартал.
Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з екологічного податку вважаються за:
IV квартал 2016 року: 9 лютого 2017 року, а останнім днем сплати податку - 17 лютого 2017 року;
квартал ц.р.: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;
квартал ц.р.: 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно;
квартал ц.р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
квартал ц.р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу.


Фіскальна служба області повідомляє про зміни у законодавстві щодо транспортного податку.

09.02.2017р.
Державна фіскальна служба України повідомляє, що Законом України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі –Кодекс). 
Зокрема, з 1 січня 2017 року набрали чинності зміни до статті 267 Кодексу «Транспортний податок», згідно з якими об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2017 році це: 3200 грн. х 375 = 1200 000 гривень.
Середньоринкова вартість визначається Мінекономрозвитку за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Крім цього, щороку до 1 лютого податкового (звітного) року, Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті розміщує вже готовий перелік легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування даним податком.
Ставка податку залишилась незмінною – 25 000 грн. за календарний рік за кожний такий автомобіль.


25 січня 2017 року в актовій залі Голованівської ОДПІ відбувся семінар для фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку 1-3 групи, з питань змін до Податкового Кодексу України, які діють у 2017 році.
В проведенні семінару взяли активну участь 53 фізичні особи – підприємці.

 


24 січня 2017 року  в актовій залі Голованівської ОДПІ відбувся семінар для юридичних осіб в тому числі для платників єдиного податку IV групи з питань змін Податкового Кодексу України, які діють у 2017 році. В проведенні семінару взяли активну участь
70  суб»ктів господарської діяльності- юридичних осіб. Основними питаннями, які висвітлені та обговорені з платниками податків – юридичними особами були:
- Податок на додану вартість.
- Механізм зупинки реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. - Критерії оцінки ступеня ризиків - вплив на зупинку реєстрації податкової накладної.
- Формування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, як вплине на черговість відшкодування ПДВ.
- Перенесення від'ємного значення, який підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується до складу податкового кредиту правонаступника.
- Реєстрація заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Податкова накладна. Обов'язкові реквізити змінилися. З якого періоду податкова накладна буде надавати безумовне право на податковий кредит. Зміна термінів реєстрації податкових накладних, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію. Термін, в який має бути проведена перевірка в разі подання скарги контрагентом. Помилки в реквізитах податкової накладної.
- Податок на прибуток.
- Податковий звітний період для неприбуткових організацій.
- Податок на доходи фізичних осіб.
- Єдиний податок.
-Адміністрування податків і зборів, платежів.
Збільшено розмір ставок екологічного податку;
збільшено розмір ставок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
збільшено розмір ставок з рентної плати за спеціальне використання води;
змінено розмір ставок земельного податку для сільськогосподарських угідь;
визначено індекс споживчих  цін  за 2016  рік,  що  використовується  для  визначення  коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки;
підвищено ставки єдиного податку 4 групи
Також варто відмітити, що відповідно до абзацу другого п. 284.1 ст. 284 Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Та відповідно до абзацу 4 ст. 288. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Зміни до форми Податкової декларації з рентної плати внесені наказом Міністерства Фінансів України від 07 листопада 2016 р. №927.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774) внесено низку змін до Закону № 2464, які набувають чинності з 01 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).
Платниками єдиного внеску відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464).
Водночас, згідно із внесеними змінами, з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пропорційно сплаченому єдиному внеску (абзац другий пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Згідно з нормами частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
 
Щодо сум єдиного внеску, які необхідно буде сплатити у 2017 році
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон № 1801) визначено:
прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік:
з 01 січня   2017 року – 1600 грн.;
з 01 травня 2017 року – 1684 грн.;
з 01 грудня 2017 року – 1762 гривні;   
мінімальна заробітна плата у 2017 році відповідно до Закону № 1801:
з 01 січня 2017 року – 3200 гривень.
Враховуючи розмір єдиного внеску (22 відс.) та норми Закону № 1801, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску для фізичних  осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на      2017 рік становитиме:
з 01 січня 2017 року – 40000 грн. (1600 х 25);
з 01 травня 2017 року – 42100 грн. (1684 х 25);
з 01 грудня 2017 року – 44050 грн. (1762 х 25).
Якщо сума доходу (прибутку) на місяць перевищує цю суму, то єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі – підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме:
з 01 січня 2017 року – 8800 грн. (40000 х 22 відс.);
з 01 травня 2017 року – 9262грн. (42100 х 22 відс.);
з 01 грудня 2017 року – 9691 грн. (44050 х 22 відсотки).
Оскільки для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складатиме:
з 01 січня – 704 грн. (3200 х 22 відсотки).
Для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, та скористалися зазначеною нормою, мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складатиме:
з 01 січня 2017 року – 352 грн. (3200 х 0,5 х 22 відсотки).
Водночас наголошуємо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.    
 
Щодо звільнення від сплати єдиного внеску
З 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).
Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
        
Щодо термінів сплати єдиного внеску
Терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2017 році залишаться незмінними.
Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац четвертий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
   
Щодо строків та порядку подання обов’язкової звітності фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність        
Строки та порядок подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок), залишилися незмінними.
        
Щодо періоду, за який необхідно сплати єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності, та подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна»
Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.
Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).
Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою – підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.
Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – за їхньою заявою, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Зазначену інформацію необхідно взяти до уваги, використовувати у роботі та довести до відома платників єдиного внеску. 


Голованівська ОДПІ повідомляє, що у приміщенні  податкової інспекції в актовому залі відбудуться семінари з питань змін до Податкового Кодексу України,які  діють у 2017 році.
Запрошуємо взяти участь у зазначених заходах:
24 січня 2017 року  на 11 год -  юридичні особи в тому числі  платники єдиного податку IV групи 
25 січня 2017 року  на 12 год – фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку 1-3 групи 
26 січня 2016 року на 11 год.– фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування 


Лист ДФС України від 12.01.2017 № 7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року»

 19.01.2017р.
Загальні положення
З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Кодексу Законами України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71) та від 16 липня 2015 року № 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон № 643), з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.
Таким чином, для платників податку, в діяльності яких одночасно мають місце і оподатковувані і неоподатковувані операції, основна відмінність діючого з 1 липня 2015 року порядку формування податкового кредиту в порівнянні з попередніми звітними періодами полягає в тому, що та частина податку на додану вартість, яка раніше не могла бути включена до складу податкового кредиту, оскільки припадала на частку неоподатковуваних операцій, зараз до податкового кредиту включається, але одночасно донараховується розрахунково визначена відповідна сума умовних податкових зобов’язань.
Донарахування таких податкових зобов’язань здійснюється шляхом складання зведеної податкової накладної не пізніше останнього календарного дня відповідного звітного періоду. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН за загальновстановленими правилами.
При нарахуванні податкових зобов’язань використовується ставка податку (20 або 7 відсотків), яка зазначена в отриманій від постачальника податковій накладній, складеній ним при постачанні товарів/послуг, необоротних активів.
Якщо товари/послуги, необоротні активи були придбані без податку на додану вартість (придбані у неплатників ПДВ, операції з їх постачання звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в неоподатковуваних операціях, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати придбання таких товарів/послуг, необоротних активів.
Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначалися для використання та/або починають використовуватися у неоподатковуваних операціях після цієї дати, наприклад, вже в 2016 році, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.
Зміни до статті 199 розділу V Кодексу, внесені з 1 липня 2015 року
Пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Разом з тим, пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, як саме обчислюється частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Згідно з цим пунктом частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.
Виходячи з цього, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях обчислюється в аналогічному порядку, а саме, як відношення обсягів з постачання неоподатковуваних операцій (звісно ж, без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.
Оскільки сумою часток використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних та в неоподатковуваних операціях є одиниця, а якщо обчислювати ці частки у відсотках, то 100 % (пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року), саме таким чином і здійснюється розрахунок таких часток в додатку 7 (Д7) до декларації з податку на додану вартість:
графа 6 таблиці 1 додатку 7 (Д7) до декларації "Частка використання товарів/постуг, необоротних активів в оподатковуваних  операціях"
обчислюється як співвідношення у відсотках обсягу оподатковуваних операцій (графа 5 таблиці 1 додатку 7 (Д7) до декларації) до загального обсягу постачання (графа 4 таблиці 1 додатку 7 (Д7) до декларації);
графа 7 таблиці 1 додатку 7 (Д7) до декларації "Частка використання товарів/постуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях" обчислюється як різниця між 100 відсотками і значенням графи 6 таблиці 1 додатку 7 (Д7) до декларації.
Пунктом 199.4 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Пунктом 199.5 статті 199 розділу V Кодексу визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.
Крім того, пунктом 42 підрозділу 2 розділу XX Кодексу встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 цього Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
Отже, зважаючи на зміни, внесені з 1 липня 2015 року як до порядку формування податкового кредиту, так і до перерахунку, суть операції, яку має в кінці 2016 року здійснити платник, полягає в тому, щоб привести у відповідність суму отриманого протягом року податкового кредиту до того розміру, який дозволено Кодексом виходячи із співвідношення обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій.
Тобто, на суму податку на додану вартість, яка протягом звітного року мала бути включена до складу податкового кредиту (при цьому враховується сума податку, як включена до податкового кредиту, так і та, яка підлягала включенню до податкового кредиту, але не була до нього включена), і яка відповідає частці обсягу неоподатковуваних операцій в загальному обсязі операцій з постачання товарів/послуг, платник податку повинен донарахувати податкові зобов’язання.
Донарахування податкових зобов’язань здійснюється шляхом складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених протягом року відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.
Податкова декларація
Особливості заповнення податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація), у 2016 році регламентуються наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289) з урахуванням змін і доповнень, внесених до нього наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 № 503 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.06.2016 за № 843/28973) (далі - Порядок №21).
Податкові зобов'язання, нараховані протягом року згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, вказуються в рядку 4.1               декларації, якщо для нарахування податкових зобов’язань застосовується ставка податку 20 відсотків, та у рядку 4.2 декларації, якщо застосовується ставка 7 відсотків.
В той же час, коригування податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, відображається у рядку 7 декларації за грудень (IV квартал) 2016 року. Це передбачено частиною 8 пункту 3 розділу V Порядку №21.
Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється, виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 "Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7).
Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях
Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях здійснюється в рядку 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за останній звітний період року.
Для визначення обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій використовуються показники податкової звітності платника податку за січень - грудень 2016 року. Обсяги операцій платника зазначаються в графах 4 та 5 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.
В графі 4 визначається загальний обсяг операцій платника. Це загальна сума рядків (колонка А) 1.1, 1.2, 2, 3, 5 та 7 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2016 року.
Графа 5 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації - це обсяг оподатковуваних операцій платника, а саме, обсяги операцій, зазначені в рядках (колонка А) 1.1, 1.2, 2, 3 та 7 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2016 року (всі неоподатковувані операції в 2016 році обліковувалися в рядку 5 декларації).
Для визначення як загального обсягу операцій, так і обсягу оподатковуваних операцій з уточнюючих розрахунків використовується значення графи 6 підрядка "Колонка А" відповідних рядків. Уточнюючі розрахунки слід враховувати всі, які були подані в 2016 році, незалежно від того, який звітний період якого року підлягав уточненню.
У графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації визначається частка (у відсотках) оподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій (оподатковувані та неоподатковувані операції), а у графі 7 - частка неоподатковуваних операцій.
Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях
Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації шляхом визначення суми коригування податкових зобов’язань, нарахованих протягом 2016 року.
Податкові зобов’язання на частину суми податку, яка відповідає частці товарів/послуг, що використовувались в неоподатковуваних операціях, нараховуються за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, та щомісячно складається зведена податкова накладна, яка підлягає реєстрації в ЄРПН.
У зв’язку з цим в 2016 році (так само, як і за результатами другого півріччя 2015 року) здійснюється перерахунок не податкового кредиту, а сум податкових зобов’язань, нарахованих протягом 2016 року на підставі пункту 199.1      статті 199 розділу V Кодексу, та визначається сума податкових зобов’язань, на яку слід збільшити або зменшити податкові зобов’язання, сформовані протягом цього періоду.
Приклад розрахунку податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, які застосовувалися, починаючи з 1 липня 2015 року, було наведено у розділі 1 листа ДФС від 07.08.2015 № 29168/7/99-99-19-03-02-17.
Для перерахунку суми податку на додану вартість, що повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань, використовується частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (графа 7 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень 2016 року), яка визначається як різниця між 100 відсотками (загальний обсяг операцій) та відсотком оподатковуваних операцій, розрахованим у графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року.
Надалі визначається сума податкових зобов’язань, яка мала бути нарахована згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу протягом 2016 року, та порівнюється із сумою податкових зобов’язань, на яку згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу були складені зведені податкові накладні та включені до рядків 4.1 та/або 4.2 декларацій відповідних звітних періодів.
Такий розрахунок здійснюється в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року.
Інформація про такі зведені податкові накладні вказується в графах 2 та З таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року.
Сума збільшення або зменшення податкових зобов’язань визначається окремо по кожній з податкових накладних, складених протягом 2016 року відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, та відображається в графах 8, 9 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року.
На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, яка повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань за результатами другого півріччя 2015 року, до кожної з таких зведених податкових накладних складаються розрахунки коригування, які підлягають реєстрації в ЄРПН.
Такі розрахунки коригування відображаються у таблиці 1 додатка 1 (Д1) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року в рядку, який відповідає умовному ІПН "600000000000", графа 3 цього рядка не заповнюється; до графи 4 переноситься підсумкове значення показників граф 6, 7 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року, а до граф 5 та 6 - показники рядка "Всього" граф 8 та 9 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року відповідно; графа 7 не заповнюється.
Результат коригування (значення граф 6-9 рядка "Всього" таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року) вказується у рядку 7 розділу І декларації, як це визначено частиною 8 пункту 3 розділу V Порядку №21.
Враховуючи те, що рядок 7 приймає участь у розрахунку обсягів операцій платника з постачання товарів/послуг, такі результати перерахунку не повинні впливати на їх визначення. Таким чином, для коректного обчислення і загального обсягу операцій з постачання, і обсягу оподатковуваних операцій, значення рядка 7 не повинно враховувати значення розрахунків коригувань до податкових накладних, складених на суму податкових зобов’язань на підставі пунктів 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.


Формуємо податковий кредит на підставі рахунку за показниками приладів обліку.

19.01.2017р.
Щодо підстав для формування податкового кредиту
Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.
Отже, податковий кредит може бути сформований платником податку без отримання податкової накладної на підставі рахунку за послуги, виставленого їх постачальником, при дотриманні таких обов’язкових умов:
постачається послуга (а не товар);
вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;
рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (постачальника) таких послуг.
Щодо застосування п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу у разі постачання житлово-комунальних послуг
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що з метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пара, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
Водночас основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, визначено Законом України від 24.06.2004 р. № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 1875).
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 1875 житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Статтею 13 Закону № 1875 операції з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізованого опалення, тобто операції з постачання таких товарів як електрична та теплова енергія, газ, вода віднесено до категорії житлово-комунальних послуг.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом.
Статтею 67 Господарського кодексу встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно з п. 3 ст. 20 Закону № 1875 споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем таких послуг на основі типового договору.
Отже, якщо договором передбачено постачання послуг, зокрема з водопостачання, водовідведення, газо- та електропостачання, теплопостачання, тощо, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної.
Щодо звітного періоду формування податкового кредиту
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Отже, при формуванні податкового кредиту на підставі рахунку, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, дата формування податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу визначається за датою складання такого рахунку або за датою списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату таких послуг («перша подія») .
Щодо звітного періоду формування податкового кредиту на підставі рахунку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, платниками, які використовують «касовий метод» формування податкового кредиту.
Відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу касовий метод для цілей оподаткування ПДВ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Отже, датою формування податкового кредиту на підставі рахунку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, для платників податку, які використовують «касовий метод» формування податкового кредиту, є дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості таких поставлених йому послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Зазначене правило не поширюється на інші документи, перераховані у п. 201.11 ст. 201 Кодексу, які згідно з нормами Податкового кодексу є підставою для формування податкового кредиту (зокрема на рахунки за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку).
Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі рахунку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 Кодексом) за правилами, встановленими ст. 50 цього Кодексу для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.
Щодо обов’язку реєстрації податкової накладної постачальником послуг.
Як зазначалося вище, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
Факт формування податкового кредиту отримувачем послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, на підставі рахунку, виставленого постачальником таких послуг, не звільняє такого постачальника від обов’язку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену за операцією з постачання таких послуг.
При цьому після реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної сума ПДВ, зазначена у ній, не може бути включена отримувачем послуг до складу податкового кредиту, оскільки податковий кредит за операцією з постачання (отримання) таких послуг уже було сформовано на підставі рахунку, виставленого постачальником послуг.


Лист ДФС України від 05.01.2017 № 104/6/99-99-13-02-03-15 «Щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства»

12.01.2017р.
Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист … щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
При цьому додаткове благо – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ)  (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 ПКУ, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Пунктом 167.1 ст. 167 ПКУ передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка (п.п. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).
            Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, відповідно до п. 11 розділу I якого сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту не є базою нарахування єдиного внеску.
Враховуючи викладене, у разі якщо юридична особа  компенсує своєму  найманому працівнику вартість палива, використаного під час виконання трудових обов’язків, то сума зазначеної компенсації підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором як додаткове благо на підставі п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. При цьому така сума компенсації не є базою нарахування єдиного внеску.


Лист ДФС України від 30.12.2016 № 41658/7/99-99-13-02-01-17 «Щодо сплати ЄСВ підприємцями та тими, хто здійснює незалежну профдіяльність»

12.01.2017р.
Державна фіскальна служба України на виконання доручення Міністерства фінансів України від 28.12.2016 № 31-11170-16-10/37428 (вх. ДФС № 2645/4 від 29.12.2016) для однозначного тлумачення та застосування у 2017 році норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 – VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) надає роз’яснення щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774) внесено низку змін до Закону № 2464, які набувають чинності з 01 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).
Платниками єдиного внеску відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464).
Водночас, згідно із внесеними змінами, з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пропорційно сплаченому єдиному внеску (абзац другий пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Згідно з нормами частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
            Щодо сум єдиного внеску, які необхідно буде сплатити у 2017 році
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон № 1801) визначено:
прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік:
з 01 січня   2017 року – 1600 грн.;
з 01 травня 2017 року – 1684 грн.;
з 01 грудня 2017 року – 1762 грн.;   
мінімальна заробітна плата у 2017 році відповідно до Закону № 1801:
з 01 січня 2017 року – 3200 гривень.
Враховуючи розмір єдиного внеску (22 відсотки) та норми Закону № 1801, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску для фізичних  осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на      2017 рік становитиме:
з 01 січня 2017 року – 40000 грн. (1600 х 25);
з 01 травня 2017 року – 42100 грн. (1684 х 25);
з 01 грудня 2017 року – 44050 грн. (1762 х 25).
Якщо сума доходу (прибутку) на місяць перевищує цю суму, то єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі – підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме:
з 01 січня 2017 року – 8800 грн. (40000 х 22 відсотки);
з 01 травня 2017 року – 9262грн. (42100 х відсотки);
з 01 грудня 2017 року – 9691 грн. (44050 х 22 відсотки).
Оскільки для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складатиме:
з 01 січня – 704 грн. (3200 х 22 відсотки).
Для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, та скористалися зазначеною нормою, мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складатиме:
з 01 січня 2017 року – 352 грн. (3200 х 0,5 х 22 відсотки).
Водночас наголошуємо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.    
 Щодо звільнення від сплати єдиного внеску
З 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).
Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Щодо термінів сплати єдиного внеску
Терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2017 році залишаться незмінними.
Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац четвертий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
            Щодо строків та порядку подання обов’язкової звітності фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність        
Строки та порядок подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок), залишилися незмінними.
Щодо періоду, за який необхідно сплати єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності, та подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна»
Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.
Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).
Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою – підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.
Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – за їхньою заявою, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.


Деякі особливості деклараційної кампанії – 2017рік.

04.01.2017р.
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що з 01.01.2017 розпочинається кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у звітному 2016 році.
Насамперед, слід зазначити, що  звітування   про    отримані    у      2016 році доходи фізичні особи повинні здійснювати за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479 (далі – наказ № 821).
У зв’язку із впровадженням ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у розмірі 18% та скасуванням підпункту «є» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у платників податку, які отримували доходи від двох та більше податкових агентів у розмірі визначеному п.п.«є» п.176.1 ст.176 ПКУ, за результатами 2016 року не виникає обов’язку щодо подання Декларації.
Фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з 01.01.2016 авансові платежі з ПДФО розраховують та сплачують згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом, тобто до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня. При цьому авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п.177.5.1 п.177.5 ст.177 ПКУ).
Враховуючи зазначені зміни протягом звітного (податкового) року авансові платежі з ПДФО формуються у платника податку в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) як переплата, а нарахування податкових зобов’язань здійснюються за даними Декларації за відповідний звітний (податковий) період. При цьому платник податків визначає суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, за результатами звітного (податкового) року у рядку 1.1 додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації, яка переноситься до графи 6 рядка 10.7 Декларації.
Інформаційно платник податків в рядках 1.2 – 1.4 додатку Ф2 до Декларації зазначає суму сплачених авансових платежів з ПДФО; залишок суми ПДФО, що підлягає сплаті або поверненню з урахуванням сплачених авансових платежів, при цьому такі показники в ІКП платника податків не відображаються.


Лист ДФС України від 22.12.2016 № 40603/7/99-99-03-01-17 «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2016 рік»

04.01.2017р.
Державна фіскальна служба України для забезпечення коректності даних про стан розрахунків платників з бюджетами з податку на прибуток підприємств та податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, в інтегрованих картках платників, передбачених Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, повідомляє таке.
Статтею 137 Податкового кодексу України для податку на прибуток підприємств передбачено податкові (звітні) періоди календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4) та річний податковий (звітний) період (п. 137.5). Отже, при складанні податкової звітності з податку на прибуток платник визначає та заповнює відомості стосовно базового звітного періоду.
Для податкової декларації з податку на прибуток, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2016 № 585, в рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік».
Якщо для податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік зазначено позначку «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо – «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року. Платниками податку на прибуток підприємств, що подають звітність засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (далі – в електронному вигляді):
для базового звітного періоду квартал обирається електронна форма з кодом J0100115 (коди додатків J0110307, J0110605, J0111305, J0111406, J0111505, J0111605, J0111706, J0111803, J0112803);
для базового звітного періоду рік обирається електронна форма з кодом J0108103 (коди додатків J0180303, J0180603, J0181303, J0181403, J0181503, J0181603, J0181703, J0181803, J0182803).
При складанні та поданні на паперових носіях розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2015 № 544, після рядка 2 заголовної частини розрахунку платнику рекомендується зазначати на бланку самостійно слова «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік». Відповідно, якщо для розрахунку за 2016 рік зазначено слова «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо – «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року.
Платники податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво та подають звітність в електронному вигляді, використовуючи адаптовані електронні форми із зазначенням необхідних позначок, мають можливість:
для базового звітного періоду квартал обрати електронну форму з кодом J0100608 (коди додатків J0165103, J0165203, J0165303) або J0100807 (коди додатків J0185103, J0185203, J0185303);
для базового звітного періоду рік обрати електронну форму з кодом J0170601 (коди додатків J0176101, J0176201, J0176301) або J0170801 (коди додатків J0178101, J0178201, J0178301).
Реєстр електронних форм податкових документів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/


Лист ДФС України від 12.12.2016 № 39533/7/99-99-12-03-05-17 «Про подання уточнюючих розрахунків»

04.01.2017р.
Державна фіскальна служба України з метою забезпечення дотримання вимог чинного законодавства в частині подання уточнюючих розрахунків до декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повідомляє таке.
Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Якщо платник податку після граничного терміну подання декларації виявив помилку, то він має право виправити її шляхом подання декларації з типом «Уточнююча».
Відповідно до алгоритму контролю податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не розносяться  в автоматичному режимі уточнюючі податкові декларації, які мають у будь-якому рядку колонки 2 декларації одночасно з типами об’єкта житлової нерухомості за кодами від 1 до 3 також типи нежитлової нерухомості за кодами від 4 до 9.
З метою коригування податкового зобов’язання платнику необхідно подати дві уточнюючі декларації окремо для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Наприклад, для уточнення показників декларації по житловій нерухомості (код від 1 до 3):
у рядках 1 – 5 вказується виправлена (правильна) інформація у розрізі типів об’єктів нерухомості від 1 до 3;
у рядку 6 підсумовується уточнена річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка підлягає сплаті (сума значень колонок 7 – 11 рядків 1 – 5);
у рядок  7 переноситься нарахована сума податку з рядка 6 раніше поданої декларації;
у рядку 8 (позитивне значення розрахунку: рядок 6 – рядок 7) відображається збільшення податкового зобов’язання у результаті уточнення показників;
у рядку 9 зазначається розмір заниження (недоплата) податкового зобов’язання, за яким  на момент подання уточнюючої декларації минув термін сплати;
у рядку 10 (позитивне значення розрахунку: рядок 7 – рядок 6) відображається розмір зменшення податкового зобов’язання у результаті уточнення показників;
у рядку 11 зазначається розмір завищення податкового зобов’язання, за яким на момент подання уточнюючої декларації минув термін сплати.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, відповідно до підпункту «а» пункту 50.1 статті 50 Кодексу зобов’язаний до подання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати  та штраф.
Сума штрафу, нарахована на суми недоплати податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, термін сплати яких на момент подання декларації минув, відображається у рядку 12 декларації.
Сума пені (рядок 13)  нараховується платником самостійно відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Кодексу.
Аналогічно заповнюються рядки уточнюючої декларації для об’єктів нежитлової нерухомості (код від 4 до 9).


Про порядок декларування акцизного податку у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841.

04.01.2017р.
            З метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку, у зв’язку з прийняттям Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909 „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, яким, зокрема, удосконалено адміністрування акцизного податку, Міністерством фінансів України прийнято наказ від 26.09.2016 № 841 „Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку”, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 1365/29495 від 18.10.2016 (далі – наказ).
Наказом вносяться зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, шляхом викладення їх у новій редакції.
Нова форма декларації складається із загальної частини, що містить обов’язкові реквізити платника акцизного податку, та шести розділів (А,Б,В,Г,Д,Е), що складаються платниками залежно від виду господарської діяльності, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації.
З метою уникнення помилок при заповненні платниками декларації акцизного податку з нумерації розділів Декларації вилучено літеру „Ґ”, у зв’язку з чим розділ „Ґ” став розділом „Д”, відповідно розділ „Д” став розділом „Е”.
          Зміни, внесені до форми Декларації, зумовлені такими змінами до Податкового кодексу України  (далі – Кодекс), а саме:
віднесенням осіб, які реалізують пальне, до платників акцизного податку (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
визначенням об'єктом оподаткування операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних. (п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) та електронної акцизної накладної (ст.ст. 231-232 Кодексу);
змінами у порядку обчислення акцизного податку з пального, при виробництві якого як сировина використані інші оподатковувані підакцизні товари (п. 217.6 ст. 217 Кодексу);
зміною одиниці виміру пального, на яке встановлено ставки акцизного податку, з кілограмів на літри, приведеного до температури 150С (п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);
зміною ставки акцизного податку з роздрібної реалізації пального з адвалорної (5 відс.) на специфічну – 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару (п.п. 215.3.10. п. 215.3 ст. 215 Кодексу) та порядку обчислення податку з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті;
зміною бази оподаткування тютюнових виробів, вироблених та ввезених на митну територію України (п.п. 214.1.1 п.п. 214.1.2 п. 214.1 ст. 214 Кодексу). Станом на сьогодні вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами та ввезеними на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, обчислюється з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
            Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 22.11.2016  (опубліковано 22.11.2016 в „Офіційному віснику України”  № 90). 
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.  Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Статтею 223 Кодексу встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.
Враховуючи норми частини другої п. 46.6 ст. 46 Кодексу, особи, визначені статтею 212 Кодексу як платники акцизного податку, вперше подають декларацію акцизного податку за новою формою не пізніше 20 січня 2017 за грудень 2016 року.
Звертаємо увагу, що суттєво структура нової форми декларації, її розділів та додатків до неї не змінилась.
          Основними нововведеннями є те, що Декларацію доповнено новими додатками: „Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу” (додаток 11) і „Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування” (додаток 9, у зв’язку з чим додаток 9 попередньої редакції став додатком 10 нової форми).
          Відповідно до змін, внесених до Кодексу, до платників акцизного податку віднесено осіб, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
          Об'єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, визначеному у п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у Додатку 11 до Декларації.
         Формою Розрахунку суми акцизного податку з реалізації пального передбачено зазначення залишків пального на початок звітного періоду шляхом перенесення його значення із попередньої звітності.
         Обсяг залишків пального на початок звітного періоду  (у цьому випадку на 01.12.2016) за відповідним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (гр. 3 додатка 11 до Декларації) зазначається за даними СЕАРП. У подальших звітних періодах залишки пального переноситимуться із попередньої звітності.
          Додаток 11 обов’язково заповнюється всіма платниками (юридичними та фізичними особами) акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування.  
Сума податкового зобов’язання, визначена у Додатку 11 (гр. 20), переноситься до рядка В2, яким доповнено розділ В „Податкові зобов'язання з реалізації пального” Декларації.
         Додаток 9 „Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування” заповнюється особою, яка отримує пальне, та подається разом із Декларацією та копіями документів, передбачених пунктом 231.10 статті 231 розділу VІ Кодексу, до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.
У зв’язку з доповненням Кодексу нормою щодо зменшення сум акцизного податку до сплати на суму податку з використаної при виробництві пального підакцизної сировини Додаток 1 до Декларації доповнено новою графою 17 „Сума акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, згідно з пунктом 217.6 статті 217 Кодексу (грн.)”. Сума акцизного податку з цієї графи переноситься до рядка   В 11.2, яким доповнено розділ В Декларації, і враховується при коригуванні податкового зобов’язання з акцизного податку.
При цьому для кожного випадку виготовлення пального із використанням підакцизної сировини подається окремий розрахунок згідно з Додатком 1 до Декларації.
Відповідно до п. 217.6 ст. 217 Кодексу сума податку щодо сировини, на яку зменшується сума податку до сплати, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.
Додаток 6 „Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів” викладено у новій редакції, відповідно до якої бланк Додатка 6 розділено на два розділи:
розділ І заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну;
розділ ІІ заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками  акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пальним.
Додаток 6 заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.        
Податок з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлено ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 20-й день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).
До інших додатків внесені лише деякі зміни і уточнення.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.21 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15  п. 212.1 ст. 212 Кодексу (особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, він має право подати доповнення до декларації за зразком, наведеним у Додатку 10 до Декларації.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.  


«Лист ДФС України від 23.11.2016 № 25360/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо визначення рівня рентабельності контрольованих операцій»

22.12.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення рівня рентабельності контрольованих операцій, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Підпунктом 39.3.2.5 п. 39.3 ст. 39 Кодексу встановлено невиключний  перелік фінансових показників, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованих операцій (далі – КО) принципу «витягнутої руки» та можуть використовуватись під час визначення рівня рентабельності КО.
Вибір показника рентабельності може здійснюватися з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів: виду діяльності сторони контрольованої операції; розподілу функцій, ризиків, активів сторін; економічної обґрунтованості обраного показника; незалежності показника від доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов'язаними сторонами (п.п. 39.3.2.4 п. 39.3 ст. 39 Кодексу).
Водночас, відповідно до п.п. 39.3.6.1 п.п. 39.3.6 п. 39.3 ст. 39 Кодексу метод чистого прибутку операції полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), що отримує платник податку у КО, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції.
Таким чином, Кодексом визначено, що для застосування методу чистого прибутку мають використовуватись показники рентабельності (фінансові показники), які розраховуються із використанням показника чистого прибутку (прибутку від операційної діяльності).
Зазначені положення ст. 39 Кодексу співпадають з рекомендаціями Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (далі – Настанови ОЕСР) (http://www.oecd.org/ctp/transfer-pricing/transfer-pricing-guidelines.htm).
Так, відповідно до п. 1.35 частини D розділу І «Принцип «витягнутої руки» Настанов ОЕСР, метод ціни перепродажу і метод «витрати плюс» порівнюють маржу валового прибутку, отриману у КО, з маржею валового прибутку, отриманого у неконтрольованій операції. інші методи (метод чистої маржі від операцій, метод розподілення прибутку від операцій) засновані на порівнянні індикаторів чистого прибутку (такими як маржі прибутку) між незалежними та асоційованими підприємствами, що використовуються як інструмент для визначення прибутку одного чи обох асоційованих підприємств, який вони б отримали, якби працювали виключно з незалежними підприємствами.
У Частині ІІІ розділу ІІ «Методи трансфертного ціноутворення» Настанов ОЕСР встановлено наступне:
метод чистої маржі від операцій вивчає чистий прибуток щодо відповідної бази (наприклад, відносно витрат, продажів, активів), який отримує платник податку у КО (2.58);
однією з переваг методу чистої маржі від операцій є те, що індикатор чистого прибутку (наприклад, рентабельність активів, операційний дохід від реалізації та, можливо, інші коефіцієнти чистого прибутку) може з більшою толерантністю ставитися до деяких функціональних відмінностей між КО і неконтрольованої операції, ніж маржа валового прибутку (2.62).
Більш детально рекомендації щодо використання фінансових показників в залежності від обраного методу трансфертного ціноутворення наведено у документі Секретаріату ОЕСР «Методи трансфертного ціноутворення» (липень 2010) (http://www.oecd.org/ctp/transfer-pricing/45765701.pdf).
Зокрема в ньому зазначається:
у методі ціни перепродажу маржа ціни перепродажу (тобто, валова маржа) перепродавця у КО порівнюється з валовою маржею в порівнянних неконтрольованих операціях (п. 9);
у тих випадках, коли чистий прибуток відноситься до витрат або продажів, метод чистої маржі від операцій застосовується аналогічно до методу «витрати плюс» та методу ціни перепродажу, за виключенням того, що в ньому порівнюється чистий прибуток, отриманий від КО та неконтрольованих операцій (після вирахування відповідних операційних витрат) замість порівняння валового прибутку від перепродажу або валової надбавки на витрати (п. 15);
у методі ціни перепродажу, досліджувана сторона є покупцем (найчастіше, дистриб’ютором), а досліджуваний фінансовий індикатор - маржа ціни перепродажу (тобто, валова маржа) (п. 45);
у методі чистої маржі від операцій, досліджувана сторона може бути або продавцем, або покупцем: у першому випадку, досліджуваний фінансовий індикатор – це чистий прибуток від ціни або чистий прибуток від активів, в останньому випадку, досліджуваний фінансовий індикатор – це загалом чистий прибуток з продажу (п. 45).


«Лист ДФС України від 14.12.2016 № 21695/5/99-99-13-02-03-16 «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунків, які надаються працівникам»

22.12.2016р.
Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунків, які надаються працівникам, і в межах компетенції повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689 грн.).
Водночас п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, вартість дарунків, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 року – 689 грн.), відображається в податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ під ознакою доходу «160».
При цьому якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «126» як додаткове благо.
Враховуючи викладене, якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 року – 689 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу.


«Лист ДФС України від 30.11.2016 № 25817/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства»

22.12.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства, а саме використання доходів (прибутків) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Отже виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т.ч. оплата лікарняних) інші виплати, що входять до витрат на оплату праці вважаються витратами в межах статутної діяльності.
Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.
Відповідно п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, неприбуткові організації зобов'язані подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація підлягає виключенню контролюючим органом з Реєстру.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток.


«Лист ДФС України від 02.12.2016 № 26145/6/99-99-15-03-02-15 «Щодо податкових наслідків з ПДВ при визнанні суми втрат від зменшення корисності активів»

22.12.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо податкових наслідків з ПДВ при визнанні суми втрат від зменшення корисності активів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Постачанням товарів відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Постачанням послуг відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Враховуючи зазначене вище, зменшення корисності активу (зменшення балансової вартості активу) не підпадає під визначення операції з постачання товарів/послуг, а тому зазначена операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.


В день святого Миколая податківцями Голованівського району  було здійснено візит до Голованівської дитячої школи мистецтв та Будинку дитячої та юнацької творчості. Вихованці цих закладів щорічно приймають активну участь в конкурсах на податкову тематику.
Після святкових вітань з побажанням творчих успіхів податківці  вручили дітям подарунки та солодощі.

 


«Лист ДФС України від 08.12.2016 № 39344/7/99-99-15-02-01-17 «Про зміни в оподаткуванні неприбуткових організацій»

14.12.2016р.
Державна фіскальна служба України повідомляє про зміни в оподаткуванні неприбуткових організацій, внесені Законом України  від 6 жовтня 2016 року № 1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 1667), які набули чинності 20 листопада 2016 року.
Законом № 1667 внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, абзац третій підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу доповнено положенням, відповідно до якого, фінансування видатків на утримання неприбуткової організацій, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) або їх частини.
Змінами, внесеними до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу дозволено релігійним організаціям використовувати свої доходи на здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для таких організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Також внесено зміни до підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 Кодексу, відповідно до яких підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) є встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу. До змін, внесених Законом № 1667, підставою для виключення з Реєстру було встановлення контролюючим органом факту використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами.
Пункт 35 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу доповнено положенням, відповідно до якого, тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.


«Лист ДФС України від 09.12.2016 № 39423/7/99-99-15-03-03-17 «Про порядок декларування акцизного податку у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841»

14.12.2016р.
З метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку, у зв’язку з прийняттям Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким, зокрема, удосконалено адміністрування акцизного податку, Міністерством фінансів України прийнято наказ від 26.09.2016 № 841 «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 1365/29495 від 18.10.2016 (далі – наказ).
Наказом вносяться зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, шляхом викладення їх у новій редакції.
Нова форма декларації складається із загальної частини, що містить обов’язкові реквізити платника акцизного податку, та шести розділів (А,Б,В,Г,Д,Е), що складаються платниками залежно від виду господарської діяльності, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації.
З метою уникнення помилок при заповненні платниками декларації акцизного податку з нумерації розділів Декларації вилучено літеру «Ґ», у зв’язку з чим розділ «Ґ» став розділом «Д», відповідно розділ «Д» став розділом «Е».
Зміни, внесені до форми Декларації, зумовлені такими змінами до Податкового кодексу України  (далі – Кодекс), а саме:
віднесенням осіб, які реалізують пальне, до платників акцизного податку (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
визначенням об'єктом оподаткування операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних. (п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) та електронної акцизної накладної (ст.ст. 231-232 Кодексу);
змінами у порядку обчислення акцизного податку з пального, при виробництві якого як сировина використані інші оподатковувані підакцизні товари (п. 217.6 ст. 217 Кодексу);
зміною одиниці виміру пального, на яке встановлено ставки акцизного податку, з кілограмів на літри, приведеного до температури 150С (п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);
зміною ставки акцизного податку з роздрібної реалізації пального з адвалорної (5 відс.) на специфічну – 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару (п.п. 215.3.10. п. 215.3 ст. 215 Кодексу) та порядку обчислення податку з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті;
зміною бази оподаткування тютюнових виробів, вироблених та ввезених на митну територію України (п.п. 214.1.1 п.п. 214.1.2 п. 214.1 ст. 214 Кодексу). Станом на сьогодні вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами та ввезеними на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, обчислюється з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 22.11.2016  (опубліковано 22.11.2016 в «Офіційному віснику України»  № 90). 
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.  Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Статтею 223 Кодексу встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.
Враховуючи норми частини другої п. 46.6 ст. 46 Кодексу, особи, визначені статтею 212 Кодексу як платники акцизного податку, вперше подають декларацію акцизного податку за новою формою не пізніше 20 січня 2017 за грудень 2016 року.
Звертаємо увагу, що суттєво структура нової форми декларації, її розділів та додатків до неї не змінилась.
Основними нововведеннями є те, що Декларацію доповнено новими додатками: «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу» (додаток 11) і «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування» (додаток 9, у зв’язку з чим додаток 9 попередньої редакції став додатком 10 нової форми).
Відповідно до змін, внесених до Кодексу, до платників акцизного податку віднесено осіб, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Об'єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, визначеному у п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у Додатку 11 до Декларації.
Формою Розрахунку суми акцизного податку з реалізації пального передбачено зазначення залишків пального на початок звітного періоду шляхом перенесення його значення із попередньої звітності.
Обсяг залишків пального на початок звітного періоду  (у цьому випадку на 01.12.2016) за відповідним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (гр. 3 додатка 11 до Декларації) зазначається за даними СЕАРП. У подальших звітних періодах залишки пального переноситимуться із попередньої звітності.
Додаток 11 обов’язково заповнюється всіма платниками (юридичними та фізичними особами) акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування.  
Сума податкового зобов’язання, визначена у Додатку 11 (гр. 20), переноситься до рядка В2, яким доповнено розділ В «Податкові зобов'язання з реалізації пального» Декларації.
Додаток 9 «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування» заповнюється особою, яка отримує пальне, та подається разом із Декларацією та копіями документів, передбачених пунктом 231.10 статті 231 розділу VІ Кодексу, до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.
У зв’язку з доповненням Кодексу нормою щодо зменшення сум акцизного податку до сплати на суму податку з використаної при виробництві пального підакцизної сировини Додаток 1 до Декларації доповнено новою графою 17 «Сума акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, згідно з пунктом 217.6 статті 217 Кодексу (грн.)». Сума акцизного податку з цієї графи переноситься до рядка В 11.2, яким доповнено розділ В Декларації, і враховується при коригуванні податкового зобов’язання з акцизного податку.
При цьому для кожного випадку виготовлення пального із використанням підакцизної сировини подається окремий розрахунок згідно з Додатком 1 до Декларації.
Відповідно до п. 217.6 ст. 217 Кодексу сума податку щодо сировини, на яку зменшується сума податку до сплати, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.
Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» викладено у новій редакції, відповідно до якої бланк Додатка 6 розділено на два розділи:
розділ І заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну;
розділ ІІ заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками  акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пальним.
Додаток 6 заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
Податок з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлено ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 20-й день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).
До інших додатків внесені лише деякі зміни і уточнення.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.21 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15  п. 212.1 ст. 212 Кодексу (особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, він має право подати доповнення до декларації за зразком, наведеним у Додатку 10 до Декларації.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.


«Лист ДФС України від 07.12.2016 № 26467/6/99-95-42-01-15 «Щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів, сплачених у поточному році»

14.12.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист … щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі — Декларація), суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів, сплачених у поточному році, у тому числі у зменшення нарахованої суми податку на прибуток в поточному звітному (податковому) періоді, і повідомляє таке.
Згідно з п.п. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у Декларації за звітний (податковий) рік.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Сума  авансового  внеску,  яка  має  бути  сплачена при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді,  відображається у рядку 6 додатка АВ до Декларації, та переноситься до рядка 20 Декларації.
Розрахунок зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків здійснюється у додатку ЗП до Декларації, а саме:
у рядку 16.2 додатка ЗП  відображаються авансові внески, нараховані та сплачені у звітному (податковому) періоді (значення показника рядка 6 додатка АВ до Декларації);
у рядку 16.3 — авансові внески, нараховані та сплачені у минулих звітних (податкових) періодах, які не враховані у зменшення податку на прибуток (значення показника рядка 16.4.2 додатка ЗП до Декларації попереднього звітного (податкового) року);
у рядку 16.4 — сумарне значення рядка 16.2 (нараховані та сплачені авансові внески у звітному (податковому) періоді (першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році)) та рядка 16.3 (авансові внески, не зараховані у зменшення податку у минулих періодах), у тому числі:
у рядку 16.4.1 (до внесення змін до форми Декларації наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585 — рядок 16.3.1 додатка ЗП до Декларації) – нараховані та сплачені у поточному звітному (податковому) періоді авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий звітний період. Платники податку, які подають Декларацію щоквартально,  відображають у рядку 16.4.1  нараховані та сплачені у першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році авансові внески при виплаті дивідендів, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий перший квартал, півріччя, три квартали, рік;
у рядку 16.4.2 – нараховані та сплачені авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 16.4 — рядок 16.4.1, переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП до рядка 16 Декларації за наступний звітний (податковий) період).
Що стосується суми нарахованого та сплаченого авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у І кварталі 2016 року, що була не зарахована у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий звітний період, то вона може бути врахована у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у Декларації у наступному звітному (податковому) періоді 2016 року, зокрема за три квартали 2016 року.


«Лист ДФС України від 07.12.2016 № 26466/6/99-95-42-01-15 «Щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість сум ПДВ, які були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг»

14.12.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість (далі — ПДВ) сум ПДВ, які  були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції, і повідомляє таке.
Пунктом 209.14 статті 209 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) передбачено, зокрема, що у разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, а саме нульова ставка.
При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство — виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (пункт 209.4 статті 209 Кодексу).
У пункті 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі — Порядок), зазначено, що платники податку, які згідно зі статтею 209 Кодексу застосовують спеціальний режим
оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123» (далі — декларація 0121 — 0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До декларації 0121 — 0123 включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого вказаною статтею.
Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку рядок 14 призначений для перенесення з декларацій 0121 — 0123 до декларації 0110 сум податкового кредиту, сформованого в попередніх звітних періодах у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у випадках, коли такі товари/послуги використані в поточному звітному періоді в операціях з експорту сільськогосподарської продукції.
Отже, операції з експорту сільськогосподарським підприємством — суб’єктом спеціального режиму оподаткування власновироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у декларації 0121 — 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією.
При цьому суми ПДВ, що були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 14 декларації 0121 зі знаком «–» та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком «+».
Суми податку, перенесені до рядка 14 декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.


«Лист ДФС України від 09.12.2016 № 39425/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 758»

14.12.2016р.
Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.
2 листопада 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України  від  26  жовтня  2016 року  № 758 «Про затвердження переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування» (далі – Постанова).
 Постанова прийнята відповідно до пункту 33 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та затверджує перелік товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування (далі – перелік).
Так, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції, пунктом 33 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу передбачено тимчасове, на період проведення антитерористичної операції:
включення до інших витрат звичайної діяльності без обмежень, передбачених підпунктом «а» підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року,
непроведення коригувань, установлених підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, починаючи з 1 січня 2015 року.


Надходження до бюджету

По результатах проведеної роботи у січні-листопаді 2016 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 149 802,7 тис. грн. при завданні 137 271,1 тис. грн., що складає 109,1 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 174,9 відс. За листопад місяць 2016р. мобілізовано 15 359,2 тис. грн. при плановому завданні 21 328,7 тис. грн. або 72,0 відс., а до показника за відповідний період минулого року 150,7 відс.
    До державного бюджету за січень-листопад 2016 року мобілізовано 60 440,3 тис. грн. при завданні 63 469,3 тис. грн. що складає 95,2 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 218,2 відс.. За листопад місяць до державного бюджету 2016 р. мобілізовано 6 237,5 тис. грн. при плановому завданні 12 584,5 тис. грн. або 49,6 відс. До показника за відповідний період минулого року 164,3%
    До місцевого бюджету за січень-листопад 2016 р. забезпечено надходжень всього 89 362,5 тис. грн. при завданні 73, 801,8 тис. грн. що складає 121,1 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 154,2 відс.
    За листопад місяць 2016 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 9 121,7 тис. грн. при завданні 8 744,2  що складає 104,3 відс. а до показника за відповідний період минулого року 142,6 відс.
             Протягом січня – листопада  2016р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 68 271,3 тис. грн.., при плановому завданні 57 479,7 тис. грн., або 118,8 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 17 273,7 тис. грн.. при плановому завданні 14 583,5  тис. грн.., або 118,4 %, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 50 997,6 тис. грн.. при плановому завданні 42 896,2 тис. грн., або 118,9  відс. виконання , а до показника за відповідний період минулого року 155,8 %
     За листопад місяць 2016 року до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 7 239,7 тис. грн. при плановому завданні 7 000,0 тис. грн. або 103,4 відс. а до показника за відповідний період минулого року 145,7  в т.ч. до державного бюджету 1 828,6 тис. грн. при плановому завданні 1 765,0 тис. грн. або 103,6 відс., до місцевого бюджету 5 411,1 тис. грн., при плановому завданні 5 235,0 тис. грн , або 103,4 відс. а до показника за відповідний період минулого року 146,0 від.
    По військовому збору надходження за січень – листопад 2016 року склали 5 426,0 тис. грн.. при плановому завданні 5 060,0 тис. грн.., або 107,2 % , а до показника за відповідний період минулого року 134,5 % виконання. За листопад місяць 2016 року надходження склали 570,8 тис. грн.., при плановому завданні 440,0 тис. грн.., або 129,7 відс. виконання., а до показника за відповідний період минулого року 107,4 %
    По єдиному соціальному внеску (ЄСВ) надходження за січень - листопад 2016 року склали 41 759,3 тис. грн. при плановому завданні 36 722,4 тис. грн. або 113,7 % ,
     За листопад місяць 2016 року надходження склали 4 372,2 тис. грн. при плановому завданні 3 780,0 тис. грн. або 115,7%. 


«Лист ДФС України від 30.11.2016 № 25826/6/99-95-42-01-15 «Щодо включення до податкового кредиту суми ПДВ, відображеної в податковій накладній»

06.12.2016
Державна фіскальна служба України розглянула лист включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), відображеної в податковій накладній, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), але помилково не включена до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ і повідомляє таке.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Водночас пунктом 50.1 статті 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, сума ПДВ по своєчасно зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, яка не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну складено (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу).
Якщо протягом 365 календарних днів до складу податкового кредиту не включена сума ПДВ по податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН з порушенням термінів, то така сума також може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну зареєстровано в ЄРПН (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу).


Лист ДФС України від 30.11.2016 № 25825/6/99-95-42-01-15 «Щодо сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами»

06.12.2016
Державна фіскальна служба України розглянула лист ….. сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з цього податку,  і повідомляє таке.
Відповідно до пункту 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Згідно з абзацом третім пункту 87.1 статті 87 Кодексу сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» не передбачено окремих кодів бюджетної класифікації для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.
Тобто, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
Враховуючи те, що перерахування сум авансових внесків у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали  2016 року, здійснюється платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств, то платник податку має право врахувати переплату з цього податку у сплату авансового внеску в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника).


«Лист ДФС України від 23.11.2016 № 25307/6/99-99-13-02-03-15 «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства»

06.12.2016
Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. «б» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
Разом з тим відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (далі – роботодавці).
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі, зокрема, заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 «Про оплату праці».
Враховуючи викладене, якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування.
Щодо віднесення до складу витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток витрати  з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Зазначеним розділом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.
Фінансовий результат до оподаткування за такими операціями формується згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п.«в» п.п. 14.1.185, п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.
Таким чином, операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу», для такого підприємства – платника ПДВ є об’єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.
Водночас платник податку при придбанні продуктів харчування включає суми ПДВ, сплачені (нараховані) при їх придбанні, до складу податкового кредиту за наявності складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Одночасно згідно з п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Отже, суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством – платником податку у зв’язку з придбанням продуктів харчування для забезпечення безкоштовного харчування свої працівників на умовах «шведського столу», включаються до складу податкового кредиту такого підприємства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Кодексу).
При цьому якщо вартість зазначеного безкоштовного харчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів зазначеним підприємством, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, не здійснюється.
У той же час, якщо вартість послуг з харчування не включається до вартості товарів/послуг, то дані товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно в межах господарської діяльності, а тому податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу, база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу. Податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу також не нараховуються.


Про уточнення податкової звітності з ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками

29.11.2016р.
Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо порядку виправлення у 2016 році помилок, допущених сільськогосподарськими підприємствами - суб’єктами спеціального режиму оподаткування при формуванні податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р., повідомляє.
Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесено зміни до статті 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), згідно з якими починаючи з 1 січня 2016 року для суб’єктів спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті таким платникам в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - спеціальні рахунки).
Чинний порядок визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, та розміри відсотків, за якими розраховуються такі суми, встановлено пунктом 209.2 статті 209 ПКУ.
З метою розрахунку сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, сільськогосподарські підприємства визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду окремо за видами сільськогосподарських операцій, визначених пунктом 209.2 статті 209 ПКУ (операції із зерновими та технічними культурами, продукцією тваринництва, іншою сільськогосподарською продукцією).
Слід зазначити, що згідно з редакцією ПКУ, яка була чинною до 01.01.2016 р., сума ПДВ, нарахована суб’єктом спеціального режиму оподаткування на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягала сплаті до бюджету та повністю залишалася в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N 21 (далі - Порядок N 21), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289.
Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку N 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:
податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) з додатками;
розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділом VI Порядку N 21.
Пунктом 1 розділу VI Порядку N 21 передбачено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 Кодексу, а саме шляхом надсилання уточнюючого розрахунку і сплати суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з податку на додану вартість, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 3 розділу IV Порядку N 21).
В уточнюючому розрахунку та додатках до нього, зокрема, зазначається:
в рядку 02 "Звітний (податковий) період" - звітний (податковий) період, в якому подається уточнюючий розрахунок;
в рядку 03 "Звітний (податковий) період, що уточнюється" - період, за який виправляються виявлені помилки.
Отже, уточнюючий розрахунок належить до податкової звітності того звітного періоду, який зазначено у рядку 02 такого уточнюючого розрахунку, тобто того звітного періоду, в якому подається такий уточнюючий розрахунок.
Таким чином, у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р., внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку та відповідно збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту), тобто у 2016 році.
Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до норм пункту 209.2 статті 209 ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.


Лист ДФС від 18.11.2016 № 24924/6/99-99-15-02-02-15

29.11.2016р.                               
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму списаних податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
         Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.
         Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з визнання податкових зобов’язань з ПДВ. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
         Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
         Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).
         Водночас слід зазначити, що положеннями п. 139.2 ст. 139 Кодексу визначено порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів.
         Так, згідно з вимогами п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
         на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
         на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.
         Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).


Лист ДФС від 11.11.2016 № 24344/6/99-99-15-02-02-15

29.11.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо внесення неприбуткової організації в новий Реєстр неприбуткових установ та організацій та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, політичні партії (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Якщо неприбуткові організації, внесені до Реєстру, не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ, то з метою включення до нового Реєстру такі організації зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу (п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Слід зазначити, що 16 липня 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Порядок).
У разі, якщо неприбуткова організація діє на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону, така неприбуткова організація може повідомити контролюючий орган щодо її належності до структури відповідної організації вищого рівня та подати копії документів, що підтверджують таку належність (підпорядкованість).
Установчі документи неприбуткових організацій, які оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та  громадських  формувань" (далі – Закон № 755), розглядаються контролюючим органом на відповідність вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та у разі їх відповідності таким вимогам включаються контролюючим органом до нового Реєстру відповідно до пункту 34 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, з присвоєнням кодів ознак неприбутковості, визначених пунктом 4 Порядку.
Неприбуткова організація, установчі документи якої оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755, замість копій установчих документів може подати до контролюючого органу відповідь щодо приведення установчих документів у відповідність до вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Порядок та способи подання документів для включення до Реєстру визначені пунктом 6 Порядку.
Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п. 4 Порядку (п. 5 Порядку).
Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Кодексом та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (п. 4 Порядку).
До нового Реєстру включається неприбуткова організація, установчі документи якої одночасно відповідають вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
При цьому, якщо неприбуткові організації не привели установчі документи у відповідність до вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу, такі неприбуткові організації після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.
Отже, з метою включення до нового Реєстру організації зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 ПКУ та здійснювати свою діяльність на підставі діючих установчих документів, дотримуючись вимог положень п. 133.4 ст. 133 ПКУ.


Лист ДФС України від 11.11.2016 № 24342/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо розрахунку фінансового результату до оподаткування для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну»

29.11.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо розрахунку фінансового результату до оподаткування для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Пунктом 44.2 ст. 44 Кодексу передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Кодексу податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 Кодексу, від бази оподаткування, встановленою згідно зі ст. 135 цього Кодексу.
Базою оподаткування є грошове вираження об’єкта оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 Кодексу з урахуванням положень Кодексу (п. 135.1 ст. 135 Кодексу).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
 Фінансовий результат до оподаткування формується згідно з правилами бухгалтерського обліку, у тому числі за операціями з надання послуг під час перебування на спрощеній системі оподаткування у разі їх оплати при переході на загальну систему оподаткування, та у разі отримання оплати за послуги на спрощеній системі оподаткування і надання таких послуг під час перебування на загальній системі оподаткування.
Розділом III податок на прибуток підприємств Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за такими операціями.
Платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п. 137.5 ст. 137 Кодексу.
При декларуванні податку на прибуток за 2016 рік, у разі переходу на загальну систему оподаткування з IV кварталу 2016 року, фінансовий результат до оподаткування, визначається за правилами бухгалтерського обліку за IV квартал 2016 року
При цьому, враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, такий платник податку разом з річною декларацією з податку на прибуток підприємств повинен подати фінансову звітність за 9 місяців та 2016 рік.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).


Надходження до бюджету

По результатах проведеної роботи у січні-жовтні 2016 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 96 395,6 тис. грн. при завданні 83 150,2 тис. грн., що складає 115,9 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 139,6 відс. За жовтень місяць 2016р. мобілізовано 27 400,7 тис. грн. при плановому завданні 23 437,1 тис. грн. або 116,9 відс., а до показника за відповідний період минулого року 265,1 відс.
До державного бюджету за січень-жовтень 2016 року мобілізовано 33 924,7 тис. грн. при завданні 30 520,2 тис. грн. що складає 111,2 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 131,9 відс.. За жовтень місяць 2016 р. мобілізовано 16 203,9 тис. грн. при плановому завданні 14 236,3 тис. грн. або 113,8 відс. До показника за відповідний період минулого року 524,1%
До місцевого бюджету за січень-жовтень 2016 р. забезпечено надходжень всього 62 470,9 тис. грн. при завданні 52 630,0 тис. грн. що складає 118,7 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 144,1 відс.
За жовтень місяць 2016 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 11 196,7 тис. грн. при завданні 9 200,8  що складає 121,7 відс. а до показника за відповідний період минулого року 154,6 відс.
Протягом січня –жовтня  2016р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 39 081,7 тис. грн.., при плановому завданні 34 693,0 тис. грн., або 112,7 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 9 951,1 тис. грн.. при плановому завданні 8 795,6  тис. грн.., або 113,1 %, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 29 130,6 тис. грн.. при плановому завданні 25 897,4 тис. грн., або 112,5 відс. виконання , а до показника за відповідний період минулого року 139,2 %
            За жовтень місяць 2016 року до зведеного бюджету надійшло податку з фізичних осіб 6 469,1 тис. грн. при плановому завданні 7 000,0 тис. грн. або 92,4 відс. а до показника за відповідний період минулого року 133,3  в т.ч. до державного бюджету 1 635,6 тис. грн. при плановому завданні 1 768,0 тис. грн. або 92,5 відс., до місцевого бюджету 4 833,5 тис. грн., при плановому завданні 5 232,0 тис. грн , або 92,4 відс. а до показника за відповідний період минулого року 133,4 від.
            По військовому збору надходження за січень – жовтень 2016 року склали 3 034,3 тис. грн.. при плановому завданні 2 960,0 тис. грн.., або 102,5 % , а до показника за відповідний період минулого року 107,1 % виконання. За жовтень місяць 2016 року надходження склали 410,0 тис. грн.., при плановому завданні 470,0 тис. грн.., або 87,2 відс. виконання., а до показника за відповідний період минулого року 88,4 %
            По єдиному соціальному внеску (ЄСВ) надходження за січень - жовтень 2016 року склали 33 693,2 тис. грн. при плановому завданні 32 138,8 тис. грн. або 104,8 % ,
            За жовтень місяць 2016 року надходження склали 4 291,6 тис. грн. при плановому завданні 3 900 тис. грн. або 110,0%. 


Яку суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачують підприємці на єдиному податку?

07.11.2016р.
Починаючи з 1 травня по 30 листопада 2016 року підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в розмірі від 319 до 7975 гривень.
Нагадуємо, для підприємців – платників єдиного податку єдиний внесок нараховується у розмірі 22% на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір єдиного внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
З 01.05.2016 мінімальна заробітна плата становить 1450 грн. Таким чином, мінімальний страховий внесок на травень – листопад 2016 року становить 319 грн. за місяць (1450 грн.* 0,22). Максимальний розмір єдиного внеску - 7975 гривень.
Єдиний внесок за себе мають право не сплачувати фізичні особи – підприємці на єдиному податку, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують, відповідно до закону, пенсію або соціальну допомогу.
Звертаємо увагу, єдиний внесок сплачується незалежно від того, отримували спрощенці дохід чи ні.
Нагадуємо, єдиний внесок за ІІІ квартал 2016 року підприємці повинні сплатити до 19 жовтня поточного року.


Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 р. № 683 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів»

07.11.2016р.
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 1, ст. 35; 2013 р., № 3, ст. 66, № 24, ст. 808, № 89, ст. 3265; 2014 р., № 81, ст. 2287, № 95, ст. 2726; 2016 р., № 26, ст. 1024), такі зміни:
в абзаці четвертому пункту 3 після слова «подають» доповнити словами «в електронній формі», а слова «платіжний документ» замінити словами «копію платіжного документа»;
у пункті 10:
абзац перший після слів «на підставі» доповнити словами «поданих в електронній формі»;
в абзаці четвертому слова «у двох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з відміткою продавця) — у виробника» виключити.


 

        
        


Маєте проблеми зору?
Оберіть зручний
розмір шрифта:


A+ | A-


Сайт Президента України

Сайт Кабінету Міністрів

Кіровоградська державна обласна адміністрація

Урядова гаряча лінія

Урядова гаряча лінія

Гаряча лінія

Урядова гаряча лінія

Урядова гаряча лінія

Урядова гаряча лінія

Головне управління державної служби України

Головне управління статистики