Шановні друзі! Вітаємо Вас на нашому сайті. Там, де Ятрань круто в'ється, де переплелись зелені барви лісу та жовте золото пшениці, розкинувся величний край хліборобів і металургів – Голованівщина. Впродовж 90 років існування Голованівського району підтримуються давні традиції і звичаї, що говорить про невмирущість українського народу, українського духу. На сьогоднішній день ми досягли фінансово-економічної, промислової стабілізації, стрімко розвивається громадська активність, потужний імпульс надано розв'язанню соціальних проблем. Головними галузями економіки району є сільське господарство, кольорова металургія та харчова промисловість. Завдяки залученню інвестицій відновлено роботу гіганта кольорової металургії ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат". Працюють промислові підприємства ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром", ТОВ "Відродження" та ТОВ "КЛК", ДП Голованівське ,, ЛМГ" та ТОВ ,, Мега Майстер". Район займає одне з перших місць в області за площею лісів. ДП Голованівське ,, ЛМГ" та ТОВ ,, Мега Майстер" займаються зовнішньоекономічною діяльністю, мають зв'язки з такими країнами як Німеччина.

ГОЛОВАНІВСЬКА ОДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ


ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ГОЛОВАНіВСЬКОї ОДПІ ВІДВІДАЛИ 9594 ПЛАТНИКІВ та громадян

Протягом січня – грудня  2017 року Центр обслуговування платників Голованівської  ОДПІ відвідали 9594 платників податків та громадян , надано  3930 адміністративних послуг.
Найбільше надано послуг з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків – видано 1542 картки та  видано 1352 відомостей з Державного реєстру  фізичних осіб-платників податків  про суми  виплачених  доходів та  утриманих податків.. Також,  видано 293 довідки  про подану декларацію  про майновий стан  і доходи (податкову декларацію), надано послуг з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 154; реєстрації платником єдиного податку – 122; надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 148; реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 129 та  інші.
Для платників податків та громадян у приміщенні ЦОП Голованівської  ОДПІ розміщені інформаційні та тематичні стенди з питань застосування норм Податкового законодавства, зразки заповнення заяв, податкової звітності, єдиного внеску та перелік надання адміністративних послуг.
Крім  того для  забезпечення  подання звітності    платниками  в  електронному вигляді через  Електронний  кабінет платника  в  Центрі  обслуговування  платників   створено 2  робочих  місця  з   доступом  до мережі  Інтернет.


Стабільне наповнення бюджету за рахунок підвищення добровільної та своєчасної сплати податків

Найважливішим  завданням  сьогодні  є  стабільне та ритмічне наповнення бюджетів усіх рівнів. Працівники податкової інспекції разом  із платниками податків спільно докладають максимум зусиль для наповнення бюджету та підтримки повноцінного функціонування соціальних виплат у Голованівському  районі  та країні в цілому.
          Так, за 12 місяців 2017 року суб’єктами господарювання Голованівського  району сплачено до зведеного бюджету держави  понад    219900,2 тис. грн. податкових платежів, з них до державного бюджету сплачено   98363,8  тис. грн.
Як свідчить статистика, основними джерелами наповнення державної казни у січні-грудні 2017 року є: податок на додану вартість, якого сплачено  58136,3 тис. грн., податок з доходів фізичних осіб – понад 26348,3 тис.грн, військового збору - 6783,3 тис.грн. та  податку на прибуток підприємств –  2071,4 тис.
На особливому контролі в інспекції знаходиться перерахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Так, за звітний період надходження ЄСВ склали  69357,2 тис. грн.
         Наповнення місцевих бюджетів є також одним із важливих завдань, адже ці кошти в подальшому направляються на розвиток району та підтримку соціальних програм. До місцевих бюджетів за січень – грудень  2017 року надійшло 121536,5  тис. грн.
Основним джерелом наповнення місцевої скарбниці залишається податок на доходи фізичних осіб, надходження якого складають 78111,7 тис.грн., або 64,3 відсотків усіх платежів до місцевої казни.  Власники землі та землекористувачі сплатили до бюджету 17363,6 тис.грн. По єдиному податку від платників надійшло 18731 тис.грн. Надходження від акцизного податку за 2017 рік  склали  1353,6  тис. грн.
Податкове законодавство  є  інструментом, за  допомогою  якого кожна країна не тільки формує  свої фінансові  ресурси, а й  стимулює розвиток  найперспективніших  напрямків  господарської  діяльності. Саме  тому  дотримання платниками  податків  встановлених  державою правил  визначення  та сплати  податків  є  безперечною  умовою  існування  стабільності  і заможного  суспільства.


До уваги платників! Новації у застосуванні РРО

03.01.2018
Голованівська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що 20.12.2017набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №984 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336» (далі постанова — №984), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — постанова №1336).
Змінами, внесеними постановою №984, встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) є обов’язковим:
- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі – Перелік), яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, –  500 тис. гривень на один суб’єкт господарювання;
- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Крім того, внесеними змінами,  зокрема, передбачено, що дія постанови №1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Звертаємо увагу, що підпункти 2 і 6 п.2 змін, затверджених постановою №984 набирають чинності через шість місяців після набрання чинності постановою №984.
Постанову №984 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 20.12.2017 №240.


Стартувала кампанія декларування – 2018

03.01.2018
Голованівська   ОДПІ ГУ  ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2017 року, під час якої окремі категорії фізичних осіб:
- зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2017 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору;
- мають право подати декларації для отримання податкової знижки.
Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів, тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи, тобто які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;
- при отриманні іноземних доходів;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Разом  з  тим  повідомляємо , що наказом Мінфіну України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (далі – Наказ №556) внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та інструкції щодо її заповнення .Цей наказ набрав чинності 31 грудня 2017 року.
Тобто, починаючи з 01.01.2018, Декларація подається за новою формою в один із таких способів на вибір платника податку:
1) особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису.
Декларації подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює:
1) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 01 травня року, що настає за звітним;
2) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
3) календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.


До уваги платників! Новації у застосуванні РРО

28.12.2017
Голованівська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що 20.12.2017набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №984 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336» (далі постанова — №984), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — постанова №1336).
 Змінами, внесеними постановою №984, встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) є обов’язковим:
- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі – Перелік), яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, –  500 тис. гривень на один суб’єкт господарювання;
- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Крім того, внесеними змінами,  зокрема, передбачено, що дія постанови №1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Звертаємо увагу, що підпункти 2 і 6 п.2 змін, затверджених постановою №984 набирають чинності через шість місяців після набрання чинності постановою №984.
Постанову №984 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 20.12.2017 №240.


Заповнення РК до ПН у разі зміни номенклатури товарів/послуг


ДФС  нагадує, що ст.192 ПКУ визначено порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту платників у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Таке коригування здійснюється на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих платником в  ЄРПН.
Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.
Діюча форма розрахунку коригування до податкової накладної,  затверджена Наказом  №1307, передбачає, зокрема, у Розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).
Тобто, при складанні розрахунку коригування до податкової накладної у графі 1 в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується. Зазначення у графі 1 розрахунку коригування порядкового номера відповідного рядка податкової накладної дає можливість в автоматичному режимі чітко ідентифікувати рядок податкової накладної (номенклатуру), стосовно якого у розрахунку коригування проводиться коригування.
У разі здійснення заміни та/або доповнення номенклатури постачання товарів/послуг в розрахунках коригування до податкових накладних необхідно  одночасно вилучити одну товарну позицію та/або додати одну чи декілька інших товарних позицій. При цьому, під одним і тим самим порядковим номером рядка як в податковій накладній, так і в розрахунку коригування до неї не може обліковуватись дві різних товарних позиції.
Тому, з метою забезпечення в повному обсязі реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, функціонування якого забезпечується з урахуванням останніх змін до нормативно – правових актів, розрахунки коригування до податкових накладних, які складаються у випадку зміни (доповнення) номенклатури постачання товарів/послуг слід складати з урахуванням наступного.
Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у розрахунку коригування зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується (номенклатура якого анулюється).
Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка корегується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що корегується.
       Наприклад, у податковій накладній було три рядки з різним видом (номенклатурою) товару і потрібно анулювати товар (номенклатуру) по другому рядку та додати новий товар (номенклатуру). В такому разі в розрахунку коригування до такої податкової накладної:

      У графі 2 розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».
У разі, якщо відбувається лише зміна кількісних та/або вартісних показників податкової накладноїбез зміни безпосередньо номенклатури товарів/послуг, таке коригування здійснюється записом в одному рядку у розрахунку коригування до податкової накладної, у графі 1 якого відображається № за порядком рядка податкової накладної, що коригується.
       При цьому якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послугвідбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника, або якщо коригування номенклатури у підсумку не змінює суму компенсації, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.
       Якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає такий складений розрахунок коригування отримувачу.


Голованівська  ОДПІ  інформує  щодо  збільшення реєстраційного  ліміту
для  платників сільгоспвиробників.

Відповідно  пункту 60 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:
Установити, що до 31 грудня 2017 року значення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, збільшується на суму коштів, що були перераховані з 1 по 30 січня 2017 року з поточних на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, в установах банків, але не більше суми, що мала спрямовуватися на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування згідно з податковою звітністю за грудень 2016 року, крім уточнюючих розрахунків.
Таке збільшення здійснюється одноразово за заявою платника податку, поданою в довільній формі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, разом з копіями платіжних доручень платника, завіреними в установленому порядку банком, які підтверджують таке перерахування.
У межах суми такого збільшення платник податку має право подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість такого платника податку на його поточний рахунок відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, для тих платників податку, у яких такі кошти обліковуються на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.


Голованівська  ОДПІ  інформує:

15.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ № 557), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, згідно з яким втратив чинність наказ ДПА України від 10.04.2008 № 233 «Про подання електронної податкової звітності».
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом № 557 (далі – Порядок), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.
Зокрема, Порядком визначено, що електронний документообіг – це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів.
Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.
Крім цього, Порядком передбачено нові форми:
заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів;
повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису;
заяви про припинення дії договору про визнання електронних документів;
повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів.
Договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності Наказом № 557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку.
З текстом Наказу № 577 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).


До уваги платників податків!

Офіційне видання Державної фіскальної служби України «Вісник. Право знати все про податки та збори» запрошує керівників, фінансових директорів, головних бухгалтерів і бухгалтерів компаній, начальників юридичних підрозділів та юристів, фахівців із ЗЕД – усіх підприємств агросектору України та всіх зацікавлених осіб взяти участь у роботі Національного    агрофоруму «ПОДАТКИ.  ФІНАНСИ.  ПРАВО»
Дата проведення — 07 грудня 2017 року
Місце проведення —м. Київ, Гранд хол «Хрещатик», готелю «ХРЕЩАТИК» (вул. Хрещатик, 14).
У програмі форуму візьмуть участь:
Микола МІШИН,
начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України;
Сергій ТИМОШЕНКО,
заступник директора Департаменту — начальник Управління вдосконалення непрямого оподаткування Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України;
Олексій ЗАДОРОЖНИЙ,
начальник Управління методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС України.
МиколаЧМЕРУК,
директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України
Дмитро МІШАЛОВ,
в.о. начальника Управління організації роботи щодо прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України.
Також учасниками будуть представники провідних консалтингових та юридичних компаній України
Ви матимете змогу не лише отримати цінну інформацію з офіційних джерел, а й поставити запитання спікерам, подискутувати з ними та поділитися думками з колегами.
У фокусі форуму:
– Трансфертне ціноутворення в агробізнесі — звітність, документація, аналіз помилок, судова практика;
– Реєстрація податкових накладних: критерії ризиковості та процедура зупинення;
– Правові інструменти урегулювання податкових спорів;
– Залучення фінансування: аграрні розписки, торгове фінансування, кредити, лізинг;
– Реструктуризація кредитів — переговори, можливості, правові механізми;
– Державна компенсація за придбання вітчизняної с/г техніки та обладнання: як отримати;
– Умови отримання та порядок розрахунку бюджетних дотацій;
– Митна вартість — визначення без претензій;
– Мінімізація ризиків при експортних контрактах;
– Міжнародне податкове структурування;
– Альтернативні механізми землекористування;
– Уникнення "подвійної" реєстрації прав оренди — як протидіяти рейдерству;
– Переоцінка біологічних активів, нормативна оцінка сільгоспземель;
– Практика вирішення земельних спорів.
Для реєстрації на участь у форумі необхідно:
звернутися до директора філії ДП «Сервісно-видавничий центр»
Зелінського Анатолія Михайловича  тел.: (0522) 35-13-17, (067) 506-59-36,SVC_10@ukr.net


Про переплату офіційного видання ДФС України журналу «Вісник. Офіційно про податки» на 2018 рік.

У зв’язку із початком, з січня 2018 року, видання журналу «Вісник. Офіційно про податки»  (індекс видання 22599) та початком передплатної компанії на наступний рік, інформуємо Вас що, наказом Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» від 11.09.2017 року №193 встановлено відповідні передплатні ціни на Журнал:
- для платників податків-юридичних і фізичних осіб – місячний комплект з щомісячним додатком-практикумом – 248 грн.00 коп.
- для працівників центрального аппарату та територіальних органів Державної фіскальної служби (далі – ДФС України), в тому числі митниць ДФС України, а також студентам та викладачам економічних факультетів ВНЗ – пільговий місячний комплект з щомісячним додатком – 148 грн. 00 коп.
& Журнал «Вісник. Офіційно про податки» залишається єдиним офіційним виданням ДФС України і несе в собі функцію доведення, як до платників податків так і до працівників фіскальної служби – податківців та митників, всеохоплюючої інформації щодо оновлення та змін у податковому та митному законодавстві.
ДП «Сервісно-видавничий центр» прийнято рішення провести з 01 листопада 2017 року по 31 грудня 2017 року акцію «Передплати «Вісник» на 2018 рік та отримай – страховий поліс «Дорожній оберіг» для передплатників, які передплатили Журнал не  менше, ніж на 12 місяців 2018 року при дотримані ними умов Акції та надіслали до Підприємства копії підтверджуючих документів про здійснення передплати, заповнений бланк доручення-згоду на страхування та анкету учасника Акції
Одночасно нагадуємо, про банківський рахунок для перерахування коштів за журнал «Вісник. Офіційно про податки»
Реквізити: Рахунок №26002056213013 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Київ;
МФО 380269; Код ЄДРПОУ (одержувача) 38390646;
Одержувач:  Філія ДП «Сервісно – видавничий центр»
(скорочена назва Філія ДП «СВЦ»)
Призначення платежу: За передплату журналу «Вісник. Офіційно про податки» (вказати на який термін, назву організації, адресу, телефон).


Стягнення своєчасно несплачених сум ЄСВ – пріоритетне завдання фіскальної служби

  Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення  і  сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,  передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.  
Несвоєчасно сплачені кошти в бюджет – це неотримані пенсії, недофінансовані  медицина, освіта, культура та інші соціальні виплати громадянам.
Пріоритетним напрямом роботи  фіскальних  органів  є стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – ЄСВ).
До платників, які не виконали обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення, які визначені законодавством. Стягнення боргів з ЄСВ покладено на органи державної виконавчої служби територіальних управлінь (відділів) юстиції (далі – органи ДВС), які мають право накладати арешт як на кошти боржників у банківських установах, так і на рухоме та нерухоме майно з забороною на його відчуження.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.
Фахівці  фіскальної  служби  наголошують, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій. До речі, боржникам-приватним підприємцям слід пам’ятати, що одним із джерел погашення боргів з ЄСВ є особисте майно приватного підприємця, що ставить під загрозу добробут власної сім’ї.
Тому тільки сумлінне ставлення до виконання своїх обов’язків щодо своєчасної сплати ЄСВ та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості  -обов»язок  кожного  платника  податків.  


Голованівська  ОДПІ  інформує

13.10.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 № 776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 776), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2017 за № 1204/31072, яким внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 567), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.
Зокрема, Наказом № 776 передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, поданої за встановленою формою платниками - сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) постачання (виготовлення) таких груп товарів:
01 Живі тварини;
03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;
04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;
07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;
08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;
10 Зернові культури;
12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.
У зв’язку із цим додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, доповнено новими полями:
Сільськогосподарський товаровиробник, що до 1 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України»;
«Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».
Також Наказом № 776 передбачено, що інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Розгляд Таблиці даних платника податку здійснюватиметься протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
З оновленим текстом Наказу № 567 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Довідково: Наказ № 776 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.10.2017№ 80.


Голованівська ОДПІ запрошує учнів 1-9 класів Голованівського району взяти участь у Мистецькому конкурсі «Податкова абетка» в рамках всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього».
Метою проведення Конкурсу є популяризація податкової та митної грамотності, сприяння розвитку у дітей вміння висловлювати свою точку зору засобами художньої творчості, вчителям і батькам дати додаткову можливість організувати для школярів змістовне дозвілля.
Однією з незалежних складових Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього» є Мистецький конкурс, що буде проходити серед учнів 1-9 класів (жовтень-листопад 2017 року).
Виставка робіт переможців та учасників Мистецького Конкурсу відбуватиметься в Університеті ДФС України під час проведення Днів відкритих дверей (21 жовтня та 18 листопада). Роботи переможців  прикрасять книжку для дітей дошкільних навчальних закладів та загальноосвітніх навчальних закладів I-III ступенів(початкова ланка) «Абетка Університету».
Приймаються Конкурсні роботи у формати А2,А3,А4, а також сюжетні композиції виконані за допомогою: аплікаціі, колажу,вишивки, батику, бісероплетіння, випалювання, художньої різьби, чекання, ліплення тощо.

Умови участі на сайті Університету :www.nusta.edu.ua


Голованівська  ОДПІ   звітує   про   надходження до бюджету  за січень-вересень 2017 року.

По результатах проведеної роботи у січні-вересні 2017 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків, зборів та обов’язкових  платежів, що контролюються податковою службою в загальній сумі 159 727,2 тис. грн. при завданні 170 045,0 тис. грн., що складає 93,9 %, а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 149,2 %.
За вересень місяць 2017р. мобілізовано 15 259,1 тис. грн. при плановому завданні 21 220,8 тис. грн. або 71,9 %, а до показника за відповідний період минулого року 117,5%. 
До державного бюджету за січень-вересень 2017 року мобілізовано 74864,2 тис. грн. при завданні 83 735,6 тис. грн. що складає 89,4 %, а до показника за відповідний період попереднього року 197,0 %. За вересень місяць до державного бюджету 2017 р. мобілізовано 5 310,0 тис. грн. при плановому завданні 8 164,4 тис. грн. або 65,0 %. До показника за відповідний період минулого року 112,0 %.
До місцевого бюджету за січень-вересень 2017 р. забезпечено надходжень всього 84 863,0 тис. грн. при завданні 86 309,4 тис. грн. що складає 98,3 %, а до показника за аналогічний період минулого року 122,9%.
За вересень місяць 2017 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 9 949,1 тис. грн. при завданні 13 056,4 що складає 76,2 %, а до показника за відповідний період минулого року 120,7%.
Протягом січня – вересня  2017р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 74080,6 тис. грн., при плановому завданні 73 877,2 тис. грн., або 100,3 % виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 18 698,1 тис. грн. при плановому завданні 18 642,12  тис. грн., або 100,3 %, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 55 382,5 тис. грн. при плановому  завданні 55 235,1 тис. грн., або 100,3 %  виконання , а до показника за відповідний період минулого року 147,4 % 
За вересень місяць 2017 року до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 8 954,6 тис. грн. при плановому завданні 10 778,3 тис. грн. або 83,1 %, а до показника за відповідний період минулого року 136,3 в т.ч. до державного бюджету 2 258,1 тис. грн. при плановому завданні 2 713,3 тис. грн. або 83,2 %, до місцевого бюджету 6 696,5 тис. грн., при плановому завданні 8 065,0 тис. грн , або 83,0 %, а до показника за відповідний період минулого року 136,4 %. 
По військовому збору надходження за січень – серпень 2017 року склали 4 704,9 тис. грн. при плановому завданні 4 620,0 тис. грн.., або 101,8% , а до показника за відповідний період минулого року 105,8 % виконання. За вересень місяць 2017 року надходження склали 585,3 тис. грн., при плановому завданні 570,0 тис. грн., або 102,7 % виконання., а до показника за відповідний період минулого року 146,9 %.
По єдиному соціальному внеску (ЄСВ) надходження за січень – вересень 2017 року склали 49 613,3 тис. грн. при плановому завданні 40 538,1 тис. грн. або 122,4%.
 За вересень місяць 2017 року надходження склали 5 643,0 тис. грн. при плановому завданні 4900,00 тис. грн. або 115,2%.


До уваги «єдинників»! За III квартал слід звітувати уже за новою формою декларації 

            

Голованівська  ОДПІ повідомляє , що за 9 місяців 2017 року платники єдиного податку повинні уже звітувати за новою формою декларації. Крім того, для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нові форми декларацій також слід використовувати з 01.10.2017 р.
             Нагадаємо, що ще 5 травня 2017 року набрав чинності наказу Мінфіну від 17.03.2017 р. № 369, яким внесено зміни до:

Як відомо, відповідно до п. 46.6 ПКУ, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Зважаючи на це та оскільки базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку III групи є календарний квартал, а для платників I та II груп – календарний рік, то нові форми декларацій будуть використовуватись:

  • платниками III групи - для складання звітності за 9 місяців 2017 року починаючи з 01.10.2017 р.,
  • платниками I та II груп - для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018 р.

При цьому для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, вказані форми декларацій будуть використовуватись з 01.10.2017 р.
Форми нових декларацій в електронному вигляді уже доступні в "Реєстрі електронних форм податкових документів" на сайті ДФСУ.

За даними оновлення електронної бази звітних документів ДФС для нової форми декларації юросіб-"єдинників" ІІІ групи встановлено формат J0103507, а для декларації фізосіб-"єдинників" ІІІ групи – формат  F0103306.


ГОЛОВАНІВСЬКА  ОДПІ  ПОВІДОМЛЯЄ :

29.09.2017 спеціалісти Голованівської  ОДПІ  взяли  участь  у спільному семінар-навчанні  по  актуальних питаннях  дотримання  законодавства про працю, оплату праці, заповнення звіту по єдиному соціальному внеску, нарахування   та утримання податку з доходів фізичних  осіб  суб»єктами  господарської  діяльності.
Завідувач  сектору  податків і зборів з фізичних  осіб  Саратова Оксана Віталіївна  у  своєму  виступі  висвітлила  основні  питання щодо  правильності  нарахування  та  своєчасності  сплати  податку з доходів  фізичних  осіб,  військового  збору  та  виплати  заробітної  плати  не нижче законодавчо-встановленого розміру.


      Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс для комфорту платників податків

Голованівська ОДПІ  Головного управління ДФС у Кіровоградській  області повідомляє, що «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (далі – ЗІР) допоможе  Вам  самостійно  знайти відповіді на запитання щодо  оподаткування, державної  митної  справи, єдиного соціального внеску,електронного цифрового підпису та іншого законодавства, контроль за додержанням якого  покладено  на органи ДФС, та мінімізувати  витрати часу на отримання інформації.
      ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДФС із застосуванням норм податкового, митного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій та не є податковою консультацією в розумінні глави 3 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і не спричиняє правових наслідків, передбачених ст.53 Кодексу.
       У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Єдиний реєстр ІПК та письмові звернення» інформація систематизована по тематиках:

  • оподаткування;
  • державна митна справа;
  • єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • електронний цифровий підпис.

У розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру по телефону, електронній пошті та письмово.
       Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та електронного цифрового підпису, інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, а також іншу інформацію стосовно роботи органів ДФС.
       Звертаємо увагу, що нещодавно у ЗІР з’явився розділ «Єдиний реєстр ІПК та письмові звернення», який має безпосередній перехід до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій ДФС та наповнюється витягами з відповідей, підготовлених Інформаційно-довідковим департаментом ДФС на типові письмові звернення суб’єктів господарювання та громадян.
Розділ «Інформація з питань митної справи» містить інформаційні матеріали з питань митної справи (в тому числі актуальні запитання щодо митного контролю і оформлення товарів громадян, які переміщуються через митний кордон України) та спрямований на покращення орієнтації користувачів ресурсу в інформації за напрямком «Митна справа».
Розділ «Актуальні запитання» надає можливість користувачам ресурсу переглядати 10 найактуальніших запитань, з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день та відповіді на них.
Розділ «Останні зміни в законодавстві» повідомляє користувачів про зміни в законодавстві з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.
Розділ «Необхідно знати» містить найактуальнішу інформацію, яку важливо знати платникам податків. Крім того, для своєчасного подання звітності до органів ДФС та сплати податків і зборів щомісяця оновлюється Податковий календар.
Розділ «Ставки податків та зборів» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та довідковою інформацією щодо розмірів податкової соціальної пільги, прожиткового мінімуму тощо.
Розділ «Контакт-центр ДФС» містить інформацію щодо отримання суб’єктами господарювання та громадянами інформаційних послуг.
Розділ «Сервіс «Пульс»» містить інформацію для суб’єктів господарювання та громадян щодо порядку роботи сервісу «Пульс» та пам’ятку користувача.
Розділ «Інтерактивна мапа» створено для більш зручної орієнтації та можливості детального ознайомлення користувачів ресурсу з інформацією за напрямками «Митна справа», «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО» (податок на доходи фізичних осіб).
Розділ «Електронний цифровий підпис» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись із 5 найактуальнішими запитаннями щодо отримання послуг електронного цифрового підпису в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідковим департаментом ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день, та відповідями на них. Крім того, розділ містить безпосереднє посилання на офіційний сайт АЦСК ІДД ДФС, що надає можливість більш детально ознайомитись з порядком отримання послуг електронного цифрового підпису, переліком документів для отримання таких послуг, завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення, ознайомитись з інформацію про місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС тощо.
Інформація, розміщена  в ЗІП , щоденно моніториться  на відповідність  діючому  законодавству  та актуалізується.
Скористайтеся ЗІП  через  офіційний веб-портал ДФС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»).    


ГОЛОВАНІВСЬКА  ОДПІ  ПОВІДОМЛЯЄ:
Голованівська  ОДПІ   звертає  увагу   на необхідність  сплати  податку  на  землю  фізичними  особами  та податку   на нерухоме майно,  відмінне від земельної ділянки .
Крім  того  повідомляємо, що  відповідно до ст.287.5 Податкового Кодексу України №2755-YI  від 02.12.2010 року «Фізичними  особами  у сільській   та селищній  місцевості   земельний  податок  може   сплачуватися  через   каси сільських(селищних) рад  або  рад  об»єдниних  територіальних   громад , що створені  згідно із  законом  та перспективним  планом  формування   територій  громад, за квитанцією  про   приймання податкових  платежів.
        Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.


ГОЛОВАНІВСЬКА  ОДПІ  ІНФОРМУЄ :

 01.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (далі – Наказ № 637).
Порядок функціонування  Електронного кабінету, затверджений Наказом № 637, розроблено відповідно до підпункту 14.1.562 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов'язків, визначених Кодексом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами (далі – Порядок).
Зокрема, Порядком визначено загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет.
Користувачами Електронного кабінету є:
відкритої частини (загальнодоступної):
фізичні та юридичні особи, які мають вільний доступ до мережі Інтернет;
приватної частини (особистого кабінету):
платники, які зареєструвалися в Електронному кабінеті після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП;
уповноважені посадові особи державних органів, визначених відповідно до спільних наказів, укладених договорів (угод, протоколів) про інформаційну взаємодію між ДФС та державними органами (далі - уповноважені особи), які зареєструвалися в Електронному кабінеті, після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням ЕЦП з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП з метою виконання прав та обов'язків, покладених на такі органи згідно із законодавством.
Державна фіскальна служба України до 01 січня 2018 року має забезпечити створення інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника», що функціонує у дослідній експлуатації.
Довідково: Наказ № 637 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.09.2017 № 68. 2


ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПОДАТКОВОГО ФОРУМУ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Голованівська ОДПІ повідомляє, що 22 вересня 2017 року у м.Києві відбудеться Національний податковий форум для платників податків на тему «Трансфертне ціноутворення, прибуток, податок на додану вартість».
Звертаємо Вашу увагу ,що вартість участі у Форумі – 3500,00 грн. з ПДВ за одну особу.
Додатково встановлено пільгову вартість участі у Форумі:
- при умові участі у Форумі 2-х осіб від одного суб’єкта господарювання  – 3200,00 грн. з ПДВ за одну особу;
- при умові участі у Форумі 3-х та більше осіб від одного суб’єкта господарювання – 2900,00 грн. з ПДВ за одну особу.
         З питань реєстрації та оплати за участь в Форумі звертатися за тел../ факс.
(0522) 35-13-17 або  моб. 067-506-59-36, електронна пошта    SVC_10@ukr.net


Надходження до бюджету

По результатах проведеної роботи у січні-серпні 2017 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 144 468,1 тис. грн. при завданні 148 820,2 тис. грн., що складає 97,1 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 153,6 відс. За серпень місяць 2017р. мобілізовано 20 036,6 тис. грн. при плановому завданні        26 400,3 тис. грн. або 75,9 відс., а до показника за відповідний період минулого року 110,7 відс.
   До державного бюджету за січень-серпень 2017 року мобілізовано 69 554,2 тис. грн. при завданні 75 571,2 тис. грн. що складає 92,0 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 209,1 відс.. За серпень місяць до державного бюджету 2017 р. мобілізовано 5 792,8 тис. грн. при плановому завданні 9 483,0 тис. грн. або 61,1 відс. До показника за відповідний період минулого року 105,4 %
   До місцевого бюджету за січень-серпень 2017 р. забезпечено надходжень всього 74 913,9 тис. грн. при завданні 73 249 тис. грн. що складає 102,3 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 123,2 відс.
    За серпень місяць 2017 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 14 243,8 тис. грн. при завданні 16 917,3 що складає 84,2 відс. а до показника за відповідний період минулого року 113,0 відс.
   Протягом січня – серпня  2017р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 65 125,9 тис. грн.., при плановому завданні 63 098,9 тис. грн., або 103,2 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 16 440,0 тис. грн.. при плановому завданні 15 298,8  тис. грн.., або 103,2 %, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 48 685,9 тис. грн.. при плановому завданні 47 170,1 тис. грн., або 103,2  відс. виконання , а до показника за відповідний період минулого року 135,8 % 
   За серпень місяць 2017 року до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 11 505,0 тис. грн. при плановому завданні 12 198,6 тис. грн. або 94,3 відс. а до показника за відповідний період минулого року 115,3 в т.ч. до державного бюджету 2 895,2 тис. грн. при плановому завданні 3 068,6 тис. грн. або 94,3 відс., до місцевого бюджету 8 609,8 тис. грн., при плановому завданні 9130,0 тис. грн , або 94,3 відс. а до показника за відповідний період минулого року 115,4 від. 
   По військовому збору надходження за січень – серпень 2017 року склали 4 119,6 тис. грн.. при плановому завданні 4 050,0 тис. грн.., або 101,7 % , а до показника за відповідний період минулого року 101,8 % виконання. За серпень місяць 2017 року надходження склали 728,3 тис. грн.., при плановому завданні 730,0 тис. грн., або 99,8 відс. виконання., а до показника за відповідний період минулого року 101,3 %
   По єдиному соціальному внеску (ЄСВ) надходження за січень – серпень 2017 року склали 43 970,3 тис. грн. при плановому завданні 35 638,1 тис. грн. або 123,4 % ,
   За серпень місяць 2017 року надходження склали 5 796,3 тис. грн. при плановому завданні 4500,0 тис. грн. або 128,8%.


Щодо запровадження заходу «Час платника»

Голованівська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє про  запровадження заходу «Час платника» з метою проведення щоденних консультацій по зупиненим податковим накладним для платників, які мають прикладні питання, за наступним механізмом:
- надання інформаційної допомоги платникам у разі зупинення реєстрації їх податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в приміщеннях Центрів обслуговування платників (далі - ЦОП).
Термін - щоденно (у робочі дні) з понеділка по четвер з 17год.00хв. до 18год.00хв., у п’ятницю з 15год.45хв. до 16год.45хв.
При цьому звертаємо увагу  представників підприємств, які звертаються для з’ясування обставин по заблокованим податковим накладним, щодо необхідності обов’язкового пред’явлення документів, що посвідчують особу або завірену належним чином довіреність у разі, якщо за консультацією звертається особа, яка не є директором чи головним бухгалтером, враховуючи що відповідно до норм Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди.


Критерії блокування реєстрації податкових накладних зазнали змін 

У  новій редакції викладено один з критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Мінфін наказом від 21.07.2017 р. №654 (зареєстрований в Мін'юсті 07.08.2017 р.) вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. №567.
Зокрема, в новій редакції викладено один з критеріїв, прописаний у пп. 1 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН:
"обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)"
Тобто по-іншому буде визнаватися різниця. Якщо зараз за пп. 1 п. 6 Наказу №567 вона визнається як різниця між обсягом постачання та обсягом придбання, то згідно зі змінами ці складові будуть поміняно місяцями. 
З моменту набуття чинності Наказу критерій щодо обсягу постачання буде охоплювати обсяг постачання не тільки ПН, а й РК до них. 
Також в розрахунку різниці не будуть враховуватися обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями. 
Окрім того, внесено зміну у абз. 1 п. 2 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.  Зараз ним встановлено, що  письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС. За змінами подати ці документи можна буде виключно в електронному вигляді.
 Наказ набрав чинності 12 серпня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в "Урядовому кур'єрі"  №150/2017.


Про результати роботи  Голованівської ОДПІ  за  січень- липень  2017 р  та  липень 2017 року

По результатах проведеної роботи у січні-липні 2017 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 124 431,5 тис. грн. при завданні 122 032,5 тис. грн., що складає 102,0 %, та до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 163,8 % . За липень місяць 2017 р. мобілізовано 14 872,8 тис. грн. при плановому завданні 17 151,1 тис. грн. або 86,7 %, та до показника за відповідний період минулого року 120,0 %.
           До державного бюджету за січень-липень 2017 року мобілізовано 63 761,4 тис. грн. при завданні 66 088,2 тис. грн. що складає 96,5 %, та до показника за відповідний період попереднього року 229,7 %. За липень місяць 2017 р. мобілізовано 5 229,8 тис. грн. при плановому завданні 7 269,9 тис. грн. або 71,9 %. До показника за відповідний період минулого року 133,6 %.
    До місцевого бюджету за січень-липень 2017 р. забезпечено надходжень всього 60 670,1 тис. грн. при завданні 55 944,3 тис. грн. що складає 108,5 %, та до показника за аналогічний період минулого року 125,9 %.
    За липень місяць 2017 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 9 643,0 тис. грн. при завданні 9 881,1  що складає 97,6 % , та до показника за відповідний період минулого року 113,7 % .
    Податок на додану вартість
     Всього з початку 2017 року забезпечено надходження по податку на додану вартість в сумі – 43 017,3 тис. грн. при плановому завданні 45 889,0 тис. грн., що складає 93,7 % виконання , та до показника за відповідний період минулого року у 4 разів  більше.
      За липень 2017 року забезпечено надходження по податку на додану вартість в сумі – 2 488,4 тис. грн. при плановому завданні 4 124,6 тис. грн., що складає 60,3% виконання , та до показника за відповідний період минулого року 159,7 % виконання.
      За січень – липень 2017 року  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 53 620,9 тис. грн. при плановому завданні 50 900,3 тис. грн.  що складає 105,3 %, та до показника за відповідний період минулого року складає 141,2 %
    За липень місяць до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 7 707,6 тис. грн. при плановому завданні 8 700,1 тис. грн.,або 88,6 % виконання, та до показника за відповідний період минулого року 125,8 %  в т.ч. до державного бюджету 1 946,2 тис. грн. при плановому завданні 2 193,8 тис. грн. або 88,7 відс., до показника за відповідний період минулого року 125,4 % до місцевого бюджету 5 761,4 тис. грн.. при плановому завданні 6 506,3 тис. грн. , або 88,6 %, та до показника за відповідний період минулого року 125,8 %.
       По військовому збору надходження за січень – липень 2017р. склали 3 391,3 тис. грн. при плановому завданні 3 320,0 тис. грн., або 102,1%  виконання, та до показника за відповідний період минулого року 101,9 % виконання.
      За липень місяць 2017 року надходження по військовому збору склали 500,5 тис. грн., при плановому завданні 665,0 тис. грн., або 75,3 % , та до показника за відповідний період минулого року 97,2 %


                              Голованівська  ОДПІ   інформує :

26.07.2017 набрав чинності Закон України від 13 липня 2017 року
№ 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон).
Платники податків  звільняються від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію:
- податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, у Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН);
- акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими.
Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРАН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими.
Згідно із Законом, штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, передбачені пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – Кодекс), не застосовуватимуться до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30.06.2017.
Тимчасово,  до 31.12.2017 у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом для подання податкової звітності та обов’язково відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію.
Довідково: Закон опубліковано 25.07.2017 в газеті «Голос України» № 135.


Внесено зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва

Наказ №245, яким внесено зміни, набрав  чинності 18 липня 2017 року
 Голованівська ОДПІ  повідомляє, що  Мінагрополітики наказом від 17.05.2017 р. № 245 внесло зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва з метою його приведення у відповідність до чинного законодавства.
У графі 2 пункту 1 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва слова «готової продукції) та від надання супутніх послуг» замінено словами та цифрами «готової продукції, а також за винятком електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлювальних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) та від надання супутніх послуг».
Прес-служба  Голованівської ОДПІ


Час  сплачувати податок на нерухоме майно !

Голованівська  ОДПІ  ГУ  ДФС у Кіровоградській  області звертає увагу фізичних осіб, які мають у власності нерухомість, про необхідність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Власники квартири/квартир,  загальна площа яких перевищує 60 кв. метрів  та власники житлового  будинку /будинків, загальна площа  яких перевищує 120 кв.метрів,  повинні спатити  податок  на   нерухоме  майно  протягом  60 днів  з  дня  отримання  повідомлення-рішення .
Слід  зазначити , що за порушення термінів  сплати податку   до  платників  буде  застосовано  фінансові  санкції  у  вигляді   штрафу  у сумі  від   10 до 20 відсотків  несплаченої  суми податку.
У разі  неотримання  податкових повідомлень-рішень  на сплату   податку  або  встановлення розбіжностей  у  наявній  інформації   про об»єкт  нерухомості , необхідно звернутися  з  оригіналами  документів про нерухомість  до державної  податкової  інспекції  за місцем реєстрації.

Голованівська ОДПІ ГУ  ДФС у  Кіровоградській  області


Про заповнення  податкової   накладної  

Голованівська ОДПІ ГУ ДФС у  Кіровоградській  області  у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 269/30137 (далі – наказ № 276), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової накладної та порядку її заповнення, інформує про окремі особливості складання та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.
Загальні положення
Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за формою, затвердженою наказом № 276, розпочалася з 16 березня 2017 року, незалежно від дати складання таких податкових накладних (про зазначене ДФС інформувала платників листом від 10.03.2017 № 5953/7/99-99-15-03-02-17).
Як встановлено абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі – податкові накладні) у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з - Кодексом. Розміри та порядок застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних встановлено статтею 1201 розділу ІІ Кодексу.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
Вказаний термін застосовується до податкових накладних та/або розрахунків коригування, дата складання яких припадає на періоди після набрання чинності змінами до відповідної норми Кодексу, тобто після 01.01.2017.
Особливості заповнення окремих розділів податкової накладної
І. Розділ "Код" (графи 3.1, 3.2, 3.3) табличної частини податкової накладної
Нова форма податкової накладної відповідно до  підпункту "і" пункту 201.1 статті 201 Кодексу передбачає обов’язкове заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).
Кодексом дозволено зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (крім підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю (10 знаків).
Коди товарів
Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII "Про Митний тариф України" (далі – Закон № 584).
При складанні податкової накладної за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів платник податку самостійно визначає відповідність таких товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, керуючись Законом № 584 та Поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом ДФС від 09.06.2015 № 401.
Торгово-промислова палата України листом від 20.01.2017 № 146/08.1-7.1 (вх. ДФС № 2435/6 від 02.02.2017) поінформувала ДФС, що система торгово-промислових палат в Україні володіє кваліфікованим та досвідченим штатом експертів в усіх регіональних палатах і здатна швидко задовольнити попит на визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД для всіх платників ПДВ. Про зазначене платників податків проінформовано листом ДФС від 17.02.2017 № 3955/7/99-99-15-03-02-17, який направлено до ГУ ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС. Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/285271.html розміщено відповідне повідомлення.
В той же час УКТ ЗЕД не містить кодів для окремих товарів, операції з постачання яких здійснюються платниками на митній території України, але разом з тим переміщення таких товарів через митний кордон України є фізично неможливим (наприклад, об’єкти незавершеного будівництва, нерухомого майна, земельні ділянки, тощо).
Як визначено пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267), з урахуванням внесених до нього змін та доповнень (далі – Порядок № 1307), ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V Кодексу.
Довідник таких умовних кодів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html.
Коди послуг
Для визначення кодів послуг використовується Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, з урахуванням внесених до нього  змін і доповнень.
ДКПП використовується лише для визначення кодів послуг. Коди видів продукції з ДКПП для визначення кодів товарів не використовуються.
З питання визначення кодів послуг згідно з ДКПП платники податків мають можливість звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
 Особливості заповнення граф 3.1, 3.2 та 3.3 податкової накладної
У графі 3.1 табличної частини податкової накладної вказується код товару згідно з УКТ ЗЕД. Код згідно з УКТ ЗЕД зазначається відповідно до структури кодів товарної номенклатури на рівні позиції (перші чотири знаки), підпозиції (перші шість знаків), категорії (перші вісім знаків), підкатегорії (десять знаків), тобто складається із парної кількості знаків. Непарна кількість знаків коду УКТ ЗЕД (п’ять, сім або дев’ять) у графі 3.1 не може бути зазначена. Графа 3.1 заповнюється на всіх етапах постачання товару.
Якщо здійснюється постачання підакцизного товару або товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.1 має бути вказаний десятизначний код товару. Одночасно у разі постачання імпортованого товару у графі 3.2 проставляється позначка "Х". Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару, який було ввезено на митну територію України.
Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).
Заповнення в одному рядку граф 3.1, 3.2 та 3.3 одночасно або граф 3.2 та 3.3 не допускається.
Випадки, коли розділ "Код" табличної частини податкової накладної не заповнюється
Розділ "Код" табличної частини податкової накладної (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не заповнюється:
1) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 9 Порядку № 1307. Це податкові накладні, складені в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до підпункту "а" пункту 337.4 статті 337 розділу XVIII Кодексу (порядковий номер такої податкової накладної у другій частині (після знака дробу) містить відповідний код (цифра 5));
2) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307. Це окремі зведені податкові накладні, які складаються у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, у разі анулювання реєстрації платника податку при визначенні  податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 04, 08, 09, 10, 13), а у рядку "Індивідуальний номер отримувача (покупця)" в таких податкових накладних проставляється умовний ІПН "600000000000";
3) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 Порядку № 1307. Це податкові накладні, які складаються у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 розділу V Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (може бути складена зведена податкова накладна). Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 15), а у рядках таких податкових накладних, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
ІІ. Розділ "Одиниця виміру товару/послуги" (графи 4 та 5) табличної частини податкової накладної
Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі – КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.
У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО, у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
Випадки, коли графи 4 та/або 5 табличної частини податкової накладної не заповнюються
Графи 4 та 5 не заповнюються:
1) у податковій накладній, складеній в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до підпункту "а" пункту 337.4 статті 337 розділу XVIII Кодексу (порядковий номер такої податкової накладної у другій частині (після знака дробу) містить відповідний код (цифра 5));
2) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 Порядку № 1307 (такі податкові накладні не видаються покупцю, в них зазначається тип причини (з якої такі податкові накладні не видаються покупцю) 15, а у рядках таких податкових накладних, відведених для даних покупця, постачальник (продавець) вказує власні дані).
Графа 5 не заповнюється:
1) у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307 (такі податкові накладні не видаються покупцю, в них зазначається тип причини 04, 08, 09, 10 або 13, а у рядку "Індивідуальний номер отримувача (покупця)" в таких податкових накладних проставляється умовний ІПН "600000000000"). У графі 4 таких податкових накладних вказується "грн";
2) у разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО. У графі 4 таких податкових накладних зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.
ІІІ. Розділ "Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника" (графа 11) табличної частини податкової накладної
Графа 11 заповнюється виключно платниками податку на додану вартість – сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 161.3 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України" (далі – Закон № 1877).
Порядковий номер таких податкових накладних у другій частині (після знака дробу) містить код 2.
У графі 11 зазначається код виду діяльності, за результатами якої виготовлено товар, що постачається. Відповідно до підпунктів 161.3.1 – 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 Закону № 1877 код виду діяльності зазначається у форматі: 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715, 716. Такі коди відповідно тотожні підпунктам: 161.3.1, 161.3.2, 161.3.3, 161.3.4, 161.3.5, 161.3.6, 161.3.7, 161.3.8, 161.3.9, 161.3.10, 161.3.11, 161.3.12, 161.3.13, 161.3.14, 161.3.15, 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 Закону № 1877.
ІV. Інші особливості складання та реєстрації податкових накладних
Зведені податкові накладні
У разі складання зведеної податкової накладної в її верхній лівій частині у відповідному полі графи "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".
Зведені податкові накладні на суму податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу
У разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання чи починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
б) в операціях, звільнених від оподаткування;
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, покупцю не видаються. У верхній лівій частині таких податкових накладних у відповідному полі графи "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини. Типи причин, з яких податкова накладна не видається покупцю, перераховані в пункті 8 Порядку № 1307.
У графі 2 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307, зазначаються дати складання та номери отриманих платником податку податкових накладних, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не зазначається.
Зведені податкові накладні на операції з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер
1) У разі здійснення постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:
покупцям – платникам податку – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;
покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.
Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.
2) У разі якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом), мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:
покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;
покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.
У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура оплачених протягом місяця товарів/послуг.
При цьому відсутність факту постачання товарів/послуг, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, які були оплачені протягом місяця, не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.
Податкова накладна за щоденними підсумками операцій
Податкова накладна за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) складається у разі:
здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Така податкова накладна покупцям не видається, у відповідному полі графи "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини 11. У графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".
У графі 2 податкової накладної за щоденними підсумками операцій зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг. Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) є обов’язковою для заповнення.
Кількість найменувань поставлених товарів у одній податковій накладній не може перевищувати 9'999 позицій.
V. Що не розглядається як помилка в податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН по 15.03.2017 включно
Реєстрація за формою, діючою до набрання чинності наказом № 276
Реєстрація в ЄРПН по 15.03.2017 включно податкових накладних за формою, яка була чинною до внесення змін наказом № 276, не визначається як помилка, допущена при складанні та реєстрації в ЄРПН податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною. Такі податкові накладні / розрахунки коригування є підставою для віднесення зазначених в них сум податку до складу податкового кредиту (за умови дотримання всіх інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).
Відсутність коду товару
Кодекс не визначає особливостей щодо заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у разі його відсутності у Митному тарифі України. Відсутність коду товару згідно з УКТ ЗЕД в податковій накладній, складеній за операцією з постачання товарів, коди товару згідно з УКТ ЗЕД яких відсутні у Митному тарифі України, та зареєстрованій в ЄРПН по 15.03.2017 включно, не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
Відсутність коду послуги
Форма податкової накладної, діюча до набрання чинності наказом № 276, не містила окремого поля для відображення коду послуги згідно з ДКПП. Відсутність коду послуги згідно з ДКПП в податковій накладній, складеній за операцією з постачання послуг та зареєстрованій в ЄРПН по 15.03.2017 включно, не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
Коригування податкових накладних в частині внесення до них коду товару/послуги
Податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН по 15.03.2017 включно, не потребують коригування після 16.03.2017 в частині внесення до них коду товару згідно з УКТ ЗЕД (якщо це не підакцизний та/або не ввезений на митну територію України товар) та/або коду послуги згідно з ДКПП, якщо відсутні інші причини для коригування (зміна кількості товару/послуги, перегляд цін, виправлення інших помилок).


ДО  УВАГИ  ПЛАТНИКІВ  ПОДАТКІВ !!!

Голованівська  ОДПІ   ГУ  ДФС  у   Кіровоградській  області  звертає  увагу, що з 01.07.2017  року   вступили  в дію  норми п.201.16 ст.201 Податкового  Кодексу  України  щодо  зупинки   податкових  накладних   відповідно   до  встановлених   критеріїв   ступеня  ризиків.
Наказом  Міністерства  Фінансів України  від  13.06.2017 №566 затверджений   Порядок  роботи   Комісії  ДФС України , яка  приймає  рішення  про  реєстрацію  податкової  накладної /розрахунку  коригування   в  Єдиному реєстрі   податкових    накладних (ЄРПН) або відмову  в такій  реєстрації.
Також  наказом   Міністерства  Фінансів України  від 13.06.2017 №567  затверджені  критерії   оцінки  ступеня  ризиків,   достатніх   для  зупинення   реєстрації   податкової  накладної /розрахунку   коригування  в  ЄРПН  та  вичерпний  перелік документів , достатній   для  прийняття рішення   про  реєстрацію   податкової  накладної / розрахунку   коригування в ЄРПН.
З  метою  належної  організації    роботи   та  своєчасного  прийняття  рішення   про реєстрацію   податкової   накладної / розрахунку  коригування  в  ЄРПН  на  рівні  ГУ ДФС  в Кіровоградській  області   наказом  ГУ ДФС в Кіровоградській  області    від   15.06.2017 №647  створена  Робоча група , яка  протягом  2-ох днів зобов»язана передати на розгляд  Комісії ДФС  України  проект рішення щодо  реєстрації   податкової  накладної   або   відмови в такій  реєстрації.
При  цьому,   перелік  документів, достатній   для  прийняття   рішення  про  реєстрацію  податкової  накладної / розрахунку  коригування  в  ЄРПН  може  бути   наданий  платником  за місцем реєстрації.       


ДО  УВАГИ    ПЛАТНИКІВ  ПОДАТКІВ !

Відповідно  до  п.63.3 ст.63 Податкового  кодексу  України платник  податків  зобов»язаний  стати на облік  у  відповідних  контролюючих  органах  за  основним та неосновним  місцем обліку, повідомляти  про  всі об»єкти  оподаткування   і об»єкти, пов»язані  з   оподаткуванням, контролюючі  органи  за  основним  місцем  обліку  згідно з порядком  обліку  платників податків.
Об»єктами  оподаткування  і об»єктами, пов»язаними  з  оподаткуванням, або через  які  провадиться  діяльність, є  майно  та дії , у  зв»язку з  якими   у  платника  податків  виникають   обов»язки  щодо  сплати   податків  та  зборів.  Такі  об»єкти  за кожним  видом податку  та збору  визначаються   згідно з відповідним розподілом  Податкового кодексу України.
Відповідно   до  положень  Кодексу   процедури   обліку  об»єктів  оподаткування , визначені  розділом  YIII Порядку обліку  платників податків  і зборів, затвердженого  наказом  Міністерства  фінансів  України від 09.12.2011  №1588, зареєстрованим  у Міністерстві  юстиції  України 29.12.2011 за  №1562/20300.
Згідно з п.8.4. розділу YIII Порядку обліку  платників податків  і зборів, повідомлення  про  об»єкти  оподаткування  або  об»єкти,  пов»язані  з  оподаткуванням  або через   які  провадиться  діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до  Порядку)  подається   протягом 10 робочих  днів  після їх  реєстрації,  створення чи  відкриття   до  контролюючого  органу  за основним   місцем  обліку  платника  податків.
У  разі  створення  відокремленого  підрозділу  юридичної  особи з місцезнаходженням за межами  України  повідомлення  за формою №20-ОПП подається  юридичною  особою  протягом 10 робочих  днів   після створення, реєстрації   такого  підрозділу   до контролюючого органу  за основним  місцем   обліку  юридичної  особи.
Платники  податків,  які  уклали  з відповідним  контролюючим  органом  договір  про визнання  електронних  дрокументів,  можуть  подати  повідомлення за формою №20-ОПП засобами електронного зв»язку  в електронній  формі  з  дотриманням   умови  щодо  реєстрації  електронного підпису  підзвітних  осіб  у порядку,  визначеному законодавством.
Початком  перебігу  10-денного  строку є  дата  набуття  права  платником  щодо   об»єкту  оподаткування  відповідно  до  правовстановлюючих   документів  чи  документів , що  підтверджуують  право  користування,  розпорядження    об»єктом  оподаткування.


ПЛАН-ГРАФІК  ПРОВЕДЕННЯ  ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК  ПЛАТНИКІВ  ПОДАТКІВ НА 2018 РІК БУДЕ   ОПРИЛЮДНЕНО  НА ВЕБ-ПОРТАЛІ  ДФС ДО 25 ГРУДНЯ  2017 РОКУ.

  Законом  України  від  21 грудня 2016 року  №1797-YIII «Про внесення  змін до Податкового Кодексу  України  щодо покращення   інвестиційного  клімату  в  Україні » (далі  -Закон №1797) внесено  зміни  до пункту  77.1 статті 77 Кодексу , які набрали чинності  з 01.01.2017.
Відповідно  до пункту 77.1  статті 77 Кодексу (зі  змінами)  план-графік   документальних планових перевірок на поточний   рік  оприлюднюється  на  офіційному   веб-сайті  центрального   органу  виконавчої  влади, що  реалізує   державну  податкову та митну  політику, до 25 травня  року, що передує  року, в якому  будуть проводитися  такі  документальні   планові   перевірки.
  Вказані  зміни  знайшли  відображення  в  наказі  Мінфіну  від 27.02.2017 №294 «Про  затвердження  змін  до  порядку  формування  плану-графіка проведення  документальних  планових  перевірок  платників  податків» (зареєстрований  в Міністерстві  юстиції  України  16 березня  2017 року  за № 368/30236, розміщений на  офіційному веб-сайті  ДФС у розділі «Відкриті дані» ), яким  передбачено,  що річний   план-графік   складається  починаючи  з 2018 року.
  Таким  чином,  платники  податків  зможуть  ознайомитись    з  планом-графіком  на 2018 рік  на офіційному   веб-сайті  Державної  фіскальної   служби  України  в термін, визначений  Податковим Кодексом України.   


15 червня 2017 року    в  Голованівській  ОДПІ  відбулося  засідання  «круглого столу»   на  тему «Питання  правильності   обчислення, повноти  та   своєчасності   сплати    податку  з 
доходів  фізичних  осіб , єдиного  соціального  внеску  та  військового  збору  при  виплаті  орендної   плати  за  паї» .
Участь  у  «круглому   столі»  взяли    представники  сільськогосподарських  товариств  району.   


Голованівська  ОДПІ  інформує ,  щодо  оподаткування  нецільової  благодійної  допомоги.

Державна фіскальна служба України листом від 07.04.2017 р № 4945/Д/99-99-13-02-03-14 роз»яснила порядок   оподаткування  нецільової  благодійної   допомоги  та в межах  компетенції повідомила  наступне .
Правове регулювання  благодійної  діяльності  регламентовано нормами  Закону  України  від 05 липня  2012 року №5073-YI «Про благодійну  діяльність та  благодійні  організації» (далі  Закон № 5073).
Статею 1 Закону №5073 зазначено, що  благодійник –це дієздатна  фізична або юридична особа  приватного права  (у тому числі благодійна  організація ), яка  добровільно здійснює один  чи декілька видів   благодійної  діяльності .
Оподаткування доходів фізичних  осіб   регламентується   розділом  IY Кодексу,  відповідно до   пп.162.1.1 п.162.1 ст.162  якого   платником   податку на доходи   фізичних  осіб   є фізична особа-резидент.
Відповідно до пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 Кодексу  об»єктом   оподаткування  фізичної  особи –резидента  є  загальний  місячний  (річний) оподатковуваний дохід  до якого не   включається сума  (вартість) благодійної  допомоги, виплаченої (наданої)  благодійниками  на користь осіб, зазначених у  пп.165.1.54 п.165.1 ст.165 Кодексу(пп. 165.1.54 п.165.1 ст.165 Кодексу).
При цьому  сума (вартість) зазначеної у пп.165.1.54 п.165.1 ст. 165 Кодексу  благодійної допомоги, що не включається  до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу  платника податку визначається згідно  з пп.170.7.8 п.170.7 ст.170 Кодексу, в якому  перелічені  ціді  щодо  використання  такої  благодійної   допомоги платниками податку .
Крім того, згідно з  пп.170.7.3 п.170.7 ст.170 Кодексу  не включається до оподатковуваного доходу  сума нецільової  благодійної допомоги,
у тому числі  матеріальної , що надається   резидентами-юридичними  або фізичними  особами на користь   платника  податку протягом  звітного  податкового  року сукупно у розмірі , що не перевищує  суми  граничного   розміру   доходу , визначеного  згідно  з абзацом  першим  пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Кодексу, встановленого на 1 січня  такого року (у 2017 році- 2240 гривень). Перевищення допомоги  над  вказаним  розміром  підлягає  оподаткуванню  на підставі  пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 Кодексу у джерела  виплати за ставкою  18%, визначеною  п.167.1 ст.167 Кодексу.
Благодійник-юридична особа  зазначає відомості  про надані суми  нецільової  благодійної   допомоги у податковій звітності.
У разі  отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника  -юридичної  особи  платник податку зобов»язаний  подати  річну  податкову декларацію  із зазначенням її суми, якщо загальна  сума отриманої  нецільової  благодійної  допомоги протягом   звітного податкового року  перевищує  її граничний розмір, установлений абзацом  першим   пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Кодексу.
Також  доходи, визначені  ст.163 Кодексу, є об»єктом  оподаткування  військовим  збором (пп.1.2 п.16.1 прім.1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних  положень Кодексу).
Ставка  військового  збору  становить 1,5 % об»єкта  оподаткування ,визначеного пп.1.2 п.16.1 прім.1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних  положень Кодексу (пп.1.3 п.16 прім 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних  положень Кодексу).
Відповідно до пп.1.7 п.16 прім 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних  положень Кодексу від оподаткування  військовим збором  зокрема доходи, що згідно з розділом  IY Кодексу не  включаються   до  загального  оподатковуваного  доходу  фізичних  осіб, крім  доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2,165.1.18 ,165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 Кодексу.
Нарахування, утримання та  сплата  (перерахування ) податку на доходи  фізичних  осіб  та  військового  збору до бюджету  здійснюється  у порядку , встановленому  ст.168 Кодексу.
Враховуючи зазначене, сума нецільової благодійної допомоги, що надається  благодійником –юридичною  особою членам сімей загиблих учасників бойових  дій  у розмірі, який у 2017 році  не перевищує 2240 грн, не включається  до   оподатковуваного доходу  такої  особи, тобто  не  оподатковується  податком на доходи  фізичних  осіб та військовим збором. Однак сума  перевищення такої  допомоги над  вказаним  розміром  включається  до загального місячного  (річного) оподатковуваного  доходу  платника податку  як інші доходи і оподатковується   на загальних  підставах.


ПРАВО    НА    ПОДАТКОВУ   ЗНИЖКУ  ПРИ   КОРИСТУВАННІ

ІПОТЕЧНИМ ЖИТЛОВИМ КРЕДИТОМ.

Податкова  знижка для  фізичних  осіб, які не є суб»єктами  господарювання - документально підтверджена  сума (вартість) витрат  платника  податку - резидента у зв»язку з   придбанням товарів (робіт,послуг) у резидентів-фізичних осіб або юридичних осіб протягом  звітного року , на яку дозволяється  зменшення його  загального річного  доходу, одержаного за наслідками  такого  звітного року  у  вигляді   заробітної  плати, у випадках ,визначених Податковим  кодексом України (пп.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно з пп.166.3.1 п166.3 ст.166 Податкового кодексу України  платник податку має право   включити  до податкової знижки у  зменшення  оподатковуваного  доходу  платника податку  за наслідками  звітного  податкового року , визначеного з урахуванням  положень  п.164.6 ст.164 Податкового кодексу  України, фактично  здійснені  ним   протягом  звітного  податкового року витрати у  вигляді  частини суми  процентів, сплачених таким платником податку на користування іпотечним   житловим кредитом ,що визначається   відповідно до   ст.175 Податкового кодексу України.
Відповідно до  п.175.1 ст.175 Податкового кодексу України  право на податкову знижку  у  платника податків  виникає в разі, якщо  за рахунок  іпотечного житлового кредиту  будується чи купується   житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як   основне місце  його  проживання ,зокрема , згідно з   позначною в паспорті  про реєстрацію  за місцезнаходженням   такого  житла.
При цьому, відповідно до пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 Кодексу ,до податкової  знижки включаються  фактично  здійсненні  протягом   звітного   податкового  року  платником податку  витрати, підтверджені   відповідними  платіжними   та  розрахунковими  документами, зокрема  квитанціями, фіскальними  або  товарними  чеками, прибутковими  касовими ордерами , копіями договорів, що ідентифікують  продавця  товарів (робіт,послуг) і їх  покупця (отримувача). У зазначених   документах  обов»язково   повинно бути відображено   вартість  таких  товарів (робіт, послуг)  і строк  їх  продажу (виконання,надання).
Згідно  із  п.175.4 ст.175 Податкового  кодексу  України  право  на включення   до податкової  знижки  суми, розрахованої   згідно  зі ст.175, надається  платнику  податку за одним  іпотечним  кредитом  протягом  10  послідовних  календарних  років починаючи з року , в якому   об»єкт  житлової  іпотеки:
-  придбавається;
- збудований  об»єкт  житлової  іпотеки   переходить у власність  платника податку  та  починає   використовуватися   як основне   місце проживання.     
У разі  якщо  іпотечний  житловий  кредит  має строк  погашення  більше ніж  10 календарних   років ,право на включення  частини суми  процентів   до податкової  знижки  за новим іпотечним   житловим  кредитом   виникає  у платника податку  після повного  погашення  основної   суми  та процентів   попереднього   іпотечного  житлового  кредиту.
Відповідно  до  ст.17 Закону  України від 05.06.2003 року №898 «Про  іпотеку»  іпотека  припиняється у разі , зокрема:
-припинення  основного  зобов»язання  або  закінчення строку дії   іпотечного договору;
-реалізації  предмета  іпотеки  відповідно до  цього  Закону;
-набуття іпотекодержателем  права власності  на пермет іпотеки.
Отже, як і придбавання  предмета іпотеки , так і його  припинення може здійснюватися   протягом  звітного  податкового року. При цьому , нормами ПКУ не передбачено  обов»язок  платника податків  мати на  останній  день   звітного (податкового) року  основне місце проживання  за адресою де об»єкт  житлової  іпотеки будувався чи  купувався, у разі якщо такий  об»єкт нерухомості  відчужено протягом   звітного податкового року.
Таким чином, платник податків, який протягом  звітного (податкового) року   здійснив  реалізацію  предмета іпотеки має право на  податкову знижку  за умови  здійснення таким  платником податків протягом такого  звітного(податкового) року витрат у вигляді  частини суми процентів, сплачених таким  платником податку за користування іпотечним житловим кредитом ,який був  визначений платником  податків як основне місце його проживання, зокрема , згідно із  позначкою  в паспорті про  реєстрацію  за місцезнаходженням  такого житла, в період  здійснення  понесених витрат.


Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних - в новій редакції

Голованівська  ОДПІ  повідомляє :
Уряд затвердив нову редакцію Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Кабмін постановою від 26.04.2017 р. №341 виклав в новій редакції Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Порядок приведено у відповідність до законодавчих новацій, запроваджених Законом №1797. Зокрема, цим Законом було внесено низку змін до порядку адміністрування ПДВ, запроваджено механізм зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суттєво розширено функції "Електронного кабінету платника податків", законодавчо встановлено визначення поняття "Єдиний реєстр податкових накладних" тощо.
Таким чином, Уряд забезпечив нормативно-правове регулювання реалізації Податкового кодексу стосовно механізму внесення відомостей, що містяться у податковій накладній розрахунку коригування до ЄРПН.
Так, до Реєстру вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною п. 201.16 ПКУ, прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
 Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) — платником податку, крім випадків, визначених п. 9 цього Порядку.
 Зверніть увагу!
Операційний день для реєстрації ПН та РК в ЄРПН залишиться без змін- з 0 до 23-ї години.
 У Порядку уточнено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюватиметься їх розшифрування та проводитимуться перевірки:

  • відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
  • чинності ЕЦП, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
  • реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН та/або РК, платником податку на момент складення та реєстрації таких ПН та/або РК;
  • дотримання вимог, установлених п. 192.1 ПКУ;
  • наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ПКУ;
  • наявності суми ПДВ відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ПКУ (для ПН та/або РК, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
  • наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
  • факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими ж реквізитами;
  • відповідності ПН та/або РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ПКУ;
  • дотримання вимог Законів "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами цих перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН та/або РК.
Вся процедура формування квитанції визначена пунктами 17—19 цього Порядку. Щоправда, протягом перехідного періоду, встановленого пунктом 57 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (тобто з 1 квітня до 1 липня 2017 року), вона здійснюватиметься без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.


              Традиційно , в третій   четвер   травня  святкується  Всесвітній  день вишиванки .
 Це  міжнародне  свято , яке покликане  зберегти  народні традиції створення і носіння  вишитого  українського  одягу.
              Колектив Голованівської  ОДПІ  долучився  до  святкування  дня  вишиванки.

 


Голованівська  ОДПІ  звітує  про  закінчення  кампанії  декларування   доходів  громадян   за  2016  рік. Згідно  оперативних  даних  за результатами  декларування було подано  1436 декларацій про  майновий  стан  і  доходи  громадян .


Шановні громадяни, своєчасно задекларуйте доходи,

отримані у 2016 році!

Головне управління ДФС у Кіровоградській області звертається до громадян, які одноосібно обробляють земельні частки (паї) не відкладати декларування доходів, отриманих у минулому році, на останній день та вчасно їх задекларувати.
Згідно норм Податкового кодексу України, доходи отримані від  продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, що перевищує 2 га підлягають обов’язковому оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором  за ставкою 1,5%.
За неподання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність згідно Кодексу про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу.
Виконати свій конституційний обов’язок та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2016 рік фізичні особи – платники податків повинні у термін не пізніше 3 травня поточного року, який є граничним строком подання Декларації громадянами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
ГУ ДФС у Кіровоградській області


УРЯД   ВИЗНАЧИВ  ПЕРЕЛІК   ГРУП ТЕХНІЧНО  СКЛАДНИХ    ПОБУТОВИХ  ТОВАРІВ , ПРОДАЖ
ЯКИХ  З  7  ТРАВНЯ   ЗДІЙСНЮВАТИМЕТЬСЯ  ІЗ  ЗАСТОСУВАННЯМ  РРО.

Відповідно  до   статті  2  Закону  України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про  застосування реєстраторів  розрахункових   операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Кабінетом  Міністрів   України Постановою  від 16.03.2017 №231  затверджено  перелік   груп  технічно складних  побутових  товарів , які  підлягають   гарантійному ремонту  (обслуговуванню) або гарантійній  заміні ,  в цілях  застосування   реєстраторів   розрахункових   операцій.
Перелік  містить  вісім груп товарів:
«Вироби  із  чорних  металів»,
«Реактори ядерні, котли,  машини, обладнання і механічні  пристрої,їх  частини»,
«Електричні  машини , обладнання та їх частини, апаратура для запису та відтворення звуку, телевізійна  апаратура для запису  та відтворення зображення і звуку, їх  частини та приладдя»,
«Засоби  наземного  транспорту,крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх  частини та обладнання»,
«Прилади  та  апарати  оптичні, фотографічні, кіноматографічні ,контрольні,вимірювальні,прецизійні ,медичні або хірургічні,їх  частини та приладдя» ,
«Годинники всіх  видів  та їх  частини»,
«Музичні інструменти, їх  частини та приладдя»,
«Іграшки,ігри та спортивний  інвентар, їх  частини та приладдя».
Вищевказана  Постанова   опублікована   в газеті  «Урядовий  кур»єр »  7  квітня  2017 року  та  набере  чинності   через  30  днів  з дня  її  опублікування .
Нагадаємо,  з 1 січня   2017 року  розширене  коло суб»єктів  господарювання , які  зобов»язані   застосовувати реєстратори  розрахункових  операцій .Закрема, нормою  пункту 296.10 статті 296 Податкового  кодексу України  від 02.12.2010 №2755-YI  було внесено  зміни  щодо  застосування  РРО  підприємцями  платниками  єдиного  податку.  Так ,передбачено   застосування реєстраторів   розрахункових  операцій   (РРО)  платниками  єдиного  податку, які  здійснюють  реалізацію  технічно складних побутових    товарів, що підлягають   гарантійному ремонту.  Суб»єкти  господарювання   мають  застосовувати РРО , якщо оплата за  відповідні  товари   проводиться у готівковій формі  та незалежно від обсягу  отриманого доходу від  такого  продажу .
Таким чином,  платники  єдиного  податку, які  здійснюють   реалізацію  технічно складних   побутових  товарів , що підлягають  гарантфйному ремонту , зобов»язані   застосувати  РРО з 7 травня 2017 року.       


Голованівська ОДПІ   повідомляє, про графік роботи центру  обслуговування платників (ЦОП) у святкові та вихідні дні :

15 квітня 2017 року  – робочий день з 9 год.00 хв.  до 16 год.00хв.
17 квітня 2017 року – робочий день з 9 год.00 хв.  до 17 год.00хв.
16 квітня, 1, 2, 8, 9 травня 2017 року – вихідні дні.


В.о.начальника Голованівської ОДПІ Поліщук Тетяна Андріївна прийняла
участь у акції «Майбутнє лісу в твоїх руках».


До уваги платників податків!

Державна фіскальна служба України повідомляє про припинення супроводження програмного забезпечення «Система формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді» у зв’язку з дублюванням характеристик зі Спеціалізованим клієнтським програмним забезпеченням для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
За функціональністю Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» має додатково можливість формувати і відправляти статистичну звітність та звітність до Пенсійного фонду та можливість накладання електронного цифрового підпису.


Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам  у 2017 році.

Отримувачами бюджетної дотації можуть бути тільки сільськогосподарські товаровиробники, основною діяльністю яких є постачання сільгосптоварів, вироблених ними на власних або орендованих основних засобах. При цьому питома вага вартості сільгосптоварів повинна становити не менше 75 % вартості усіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п. 161.1 Закону № 1877).
 До розрахунку такої питомої ваги не включають операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності. Новоутворені сільгоспвиробники (зареєстровані суб’єктами господарювання менше 12 місяців) розраховують питому вагу за результатами кожного окремого звітного періоду. Дотація виплачується щомісяця пропорційно до сплаченої суми ПДВ у межах виділених помісячних асигнувань за умови, що такі товаровиробники не мають податкового боргу з ПДВ. Але отримати дотацію зможуть не всі сільгосптоваровиробники, а лише ті, хто здійснює види діяльності, визначені п. 161.3 Закону № 1877, а саме:
- вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (код 01.13 КВЕД), а саме: листкові та стеблові овочі (капуста, у т. ч. цвітна та броколі, шпинат тощо), баштанні культури (помідори, огірки, баклажани, кавуни, мускусні дині, кабачки, гарбузи столові), коренеплідні, цибулинні і бульбоплідні овочі (морква, усі види цибулинних, часник, буряк столовий та цукровий, гриби, картопля тощо);
вирощування винограду (код 01.21 КВЕД), у тому числі винограду для виробництва вина та винограду столових сортів; вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (код 01.24 КВЕД).
Сюди відносяться усі види фруктів: яблука, абрикоси, вишні, черешні, груші, сливи тощо;
 вирощування ягід, горіхів та інших фруктів (код 01.25 КВЕД). Це чорниця, смородина, полуниця, малина, їстівні горіхи тощо;
розведення великої рогатої худоби молочних порід (код 01.41 КВЕД), зокрема вирощування та розведення ВРХ молочних порід, а також одержання сирого молока корів, у тому числі м’ясних порід, і буйволиць;
 розведення іншої ВРХ та буйволів (код 01.42 КВЕД), зокрема вирощування та розведення ВРХ та буйволів для отримання м’яса, а також сперми бугаїв для запліднення; розведення коней та інших тварин родини конячих (код 01.43 КВЕД), зокрема вирощування та розведення коней, віслюків, мулів і лошаків, а також одержання сирого молока кобил та ослиць;
 розведення свиней (код 01.46 КВЕД), у тому числі відтворювання поголів’я свиней, вирощування свиней та отримання сперми кнурів;
 розведення свійської птиці (код 01.47 КВЕД): курей, індиків, качок, гусей, цесарок, одержання яєць свійської птиці, діяльність інкубаторних станцій із вирощування свійської птиці;
 розведення інших тварин (код 01.49 КВЕД), зокрема вирощування та розведення напівсвійських та інших тварин (страусів, перепелів, комах, кролів та інших хутрових тварин із цінним хутром), розведення шовкопряда, бджільництво;
виробництво м’яса (код 10.11 КВЕД.): забій худоби, оброблення та фасування м’яса (яловичини, свинини, баранини, кролятини, верблюжатини тощо), як свіжого, так і замороженого, одержання щипаної вовни та щетини свиней; виробництво м’яса свійської птиці (код 10.12 КВЕД): забій, оброблення та фасування м’яса свійської птиці (як свіжого, так і замороже­ного);
перероблення молока, виробництво масла та сиру (код 10.51 КВЕД), зокрема виробництво молока та молочних продуктів (кефіру, ряжанки, вершків, сметани тощо);         виробництво інших харчових продуктів (код 10.80 КВЕД), зокрема виробництво яєчних продуктів, яєчного альбуміну, яєчного порошку.
До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані під час виробництва сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1–24 УКТ ЗЕД, зокрема, органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо).   Серед можливих отримувачів дотації немає сільгосппідприємств, які вирощують зернові культури, соняшник та інші поширені культури рослинництва.
Для отримання дотації сільгоспвиробник має бути включений до Реєстру. Функції з формування та ведення Реєстру покладено на ДФС.
  Порядок його ведення та форма  затверджені Кабміном. Для внесення до Реєстру підприємство має подати до податкової, де воно зареєстроване як платник ПДВ, заяву встановленої форми.
Мінфін наказом від 23.02.2017р. №275  затвердив форми заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (форма № 1-РОБД) та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації (форма № 2-РОБД). Так, сільгосптоваровиробник для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації має подати до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника ПДВ заяву за формою № 1-РОБД. Таку заяву подає безпосередньо керівник або представник сільськогосподарського товаровиробника з обов’язковим документальним підтвердженням особи та її повноважень.
У заяві зазначають підстави для внесення сільгосптоваровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, передбачені пунктом 16-1.1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 № 1877-IV, та перелік видів діяльності такого сільгосптоваровиробника, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації. Наказ набрав чинності із дня його офіційного опублікування (оприлюднений в «Урядовому кур’єрі» від 28.02.2017 № 39). Отже, форми заяв є чинними з 28.02.2017.
Заява про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подається протягом 5-ти к. дн. після граничного строку подання податкової звітності з ПДВ в електронній формі чи паперовому вигляді. Тобто вперше таку заяву можна буде подати в період із 21.03.2017 р. до 25.03.2017 р.
У триденний строк після отримання заяви (за відсутності підстав для відмови у реєстрації) податковий орган зобов’язаний внести такого сільгосптоваровиробника до Реєстру. Окрім даних про платника (назва, індивідуальний податковий номер та податковий номер) до Реєстру будуть внесені види діяльності, при здійсненні яких можна отримати дотацію.
 Сільгосптоваровиробник виключається з Реєстру, якщо питома вага вартості поставлених ним сільгосптоварів буде менша 75 % загальної вартості поставлених товарів за попередні 12 звітних періодів.
Сільгосптоваровиробники, які будуть включені до Реєстру, у період із 1 січня 2017 року до 1 січня 2022 року разом із звітністю з ПДВ зобов’язані подавати окремий додаток (п. 50 розд. XX ПК). Згідно із п. 50 розд. XX ПК у такому додатку будуть розраховуватися податкові зобов’язання, тобто різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту звітного періоду, за результатами операцій, що дають право на отримання бюджетної дотації .  Сільгоспвиробникам, включеним до Реєстру, доведеться вести окремий облік ПДВ за видами діяльності. Також у цьому додатку потрібно буде щомісяця обчислювати питому вагу вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом 12 попередніх послідовних звітних періодів (місяців).


Про заповнення податкової накладної

14.03.2017р.
Державна фіскальна служба України у зв язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі Кодекс) Законом України №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), зокрема, в частині заповнення коду послуги як обов язкового реквізиту податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної (далі податкова накладна), повідомляє.
З 1 січня 2017 року відповідно до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 Кодексу при складанні податкової накладної запроваджується  обов язкове заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг  - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
При цьому пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1797 зобов язано Кабінет Міністрів України у тримісячний  строк з дня набрання чинності Законом №1797 прийняти нормативно – правові  акти у відповідність із цим Законом.
Зважаючи на те, що діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення, відсутність коду послуги в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року  до дати  набрання  чинності  відповідних змін до форми податкової накладної, не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.


14.03.2017 р.
Голованівська  ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області інформує, що з 1 січня 2017 року розпочато кампанію декларування доходів громадян, отриманих протягом 2016 року, яка триватиме до 03 травня 2017 року.
Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у разі:
- отримання окремих доходів, з яких при їх нарахуванні чи виплаті протягом 2016 року податок не утримувався;
- отримання доходів від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад, дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності);
- отримання іноземних доходів;
Слід зазначити, що за 2016 рік ставка податку на доходи фізичних осіб складає 18 відсотків та військового збору 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Платник податку, який бажає реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року може подати податкову декларацію до 31 грудня 2017 року включно.
Зокрема, це громадяни, котрі сплачували протягом минулого року за навчання закладам освіти, страхували себе або членів своєї сім’ї, сплачували внески у недержавні пенсійні фонди, перераховували кошти у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом. Умови, порядок надання податкової знижки, перелік витрат, дозволених для включення до складу податкової знижки та обмеження щодо права на її  нарахування  визначені у ст. 166 Податкового кодексу.
Декларація подається громадянами, що зареєстровані на території району  до Голованівської ОДПІ.
Нагадаємо, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена  наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», ( у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821).
             Станом на  01.03.2017 року  фізичними особами подано  388 декларацій, що складає  25,2 відсотків до загальної кількості ймовірних декларантів. Із них громадяни, що  одноосібно обробляють земельні частки (паї) виконали свій обов’язок  356 осіб або 24,3 відс. до загальної їх кількості.
              Загальна сума задекларованого ПДФО до сплати складає  4076,3 тис.грн., із них громадянами, що  одноосібно обробляють земельні частки (паї) – 1960,70 тис.грн.  Сума визначеного до сплати податку з одного гектара площі в обробітку складає 190,00 грн. 
                 Хочемо зазначити, що податок з доходів фізичних осіб  формує ту доходну частину бюджету району із якої фінансуються основні об’єкти соціальної сфери: освіта, медицина, культура.  Крім цього, із зазначених доходів сплачується військовий збір, який направляється на обороноздатність нашої держави.
              Закликаємо громадян своєчасно подати декларації та  зважено і відповідально задекларувати свої доходи.


14.03.2017р.
Зміни внесені до Податкового кодексу України Законом  від 21.12.2016 № 1797-VIII щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН
 З 01 січня 2017 року збільшено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу), а саме:
- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця   - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця  - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.
Наприклад, податкова накладна, складена 10.02.2017 р., може бути зареєстрована в ЄРПН без застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 1201 Податкового кодексу, до 28.02.2017 р. включно, а податкова накладна, складена 17.02.2017 р., — до 15.03.2017 р. включно.
Чітко визначено термін, після закінчення якого податкова накладна/розрахунок коригування не можуть бути зареєстровані в ЄРПН: платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
З метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН (у зв’язку із внесенням вказаних змін), податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції наказу №276) починаючи з 16 березня 2017 року. 
До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін наказом №276).
Нагадуємо, що Мінфін наказом від 23.02.2017 р. № 276 (зареєстрований у Мін'юсті 28.02.2017 р. за №269/30137) затвердив в новій редакції  форми податкової накладної  та декларації з ПДВ, які набирають чинності   з  01.03.2017 р.  Вперше нова декларація з ПДВ має подаватися за березень 2017 р. у квітні 2017 року.


Голованівська  ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області інформує, що з 1 січня 2017 року розпочато кампанію декларування доходів громадян, отриманих протягом 2016 року, яка триватиме до 03 травня 2017 року.
Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у разі:
- отримання окремих доходів, з яких при їх нарахуванні чи виплаті протягом 2016 року податок не утримувався;
- отримання доходів від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад, дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності);
- отримання іноземних доходів;
Слід зазначити, що за 2016 рік ставка податку на доходи фізичних осіб складає 18 відсотків та військового збору 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Платник податку, який бажає реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року може подати податкову декларацію до 31 грудня 2017 року включно.
Зокрема, це громадяни, котрі сплачували протягом минулого року за навчання закладам освіти, страхували себе або членів своєї сім’ї, сплачували внески у недержавні пенсійні фонди, перераховували кошти у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом. Умови, порядок надання податкової знижки, перелік витрат, дозволених для включення до складу податкової знижки та обмеження щодо права на її  нарахування  визначені у ст. 166 Податкового кодексу.
Декларація подається громадянами, що зареєстровані на території району  до Голованівської ОДПІ.
Нагадаємо, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена  наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», ( у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821).
Станом на  01.03.2017 року  фізичними особами подано  388 декларацій, що складає  25,2 відсотків до загальної кількості ймовірних декларантів. Із них громадяни, що  одноосібно обробляють земельні частки (паї) виконали свій обов’язок  356 осіб або 24,3 відс. до загальної їх кількості.
Загальна сума задекларованого ПДФО до сплати складає  4076,3 тис.грн., із них громадянами, що  одноосібно обробляють земельні частки (паї) – 1960,70 тис.грн.  Сума визначеного до сплати податку з одного гектара площі в обробітку складає 190,00 грн. 
Хочемо зазначити, що податок з доходів фізичних осіб  формує ту доходну частину бюджету району із якої фінансуються основні об’єкти соціальної сфери: освіта, медицина, культура.  Крім цього, із зазначених доходів сплачується військовий збір, який направляється на обороноздатність нашої держави.
Закликаємо громадян своєчасно подати декларації та  зважено і відповідально задекларувати свої доходи.


Про організацію роботи щодо реєстрації платників єдиного податку 3-ої групи юридичних осіб.

ГУ ДФС у Кіровоградській області з метою уникнення порушень, які виникають під час реєстрації та анулювання реєстрації юридичних осіб платниками єдиного податку 3-ої групи, повідомляє наступне.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює зміну сплати окремих податків і зборів, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Податкового кодексу), з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає встановленим вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу.
Реєстрація суб єкта господарювання як платника єдиного податку 3-ої групи здійснюється контролюючим органом шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування, при умові відсутності визначених Податковим кодексом підстав для відмови у  реєстрації такого суб єкта господарювання як платника єдиного податку.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту.
Витяг діє до внесення змін до реєстру.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена платником у встановленому порядку.
Реєстрація платником єдиного податку 3-ої групи є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

  • подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
  • припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
  • у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу.

У разі виявлення контролюючим органом під час проведення перевірок порушення платником єдиного податку 3-ої групи вимог встановлених Податковим кодексом, анулювання реєстрації платника єдиного податку 3-ої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (п.299.11 ст.299 Податкового кодексу).


       Зміни до податкової накдадної в 2017 році

Відповідно до змін, внесених Законом № 1797 до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, код товару згідно з УКТ ЗЕД та код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі — ДКПП) стали обов’язковими реквізитами податкової накладної для всіх без винятку товарів і послуг.
При цьому пунктом 5 розділу II  "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1797 зобов’язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом № 1797 прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Зважаючи на те, що діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення,  відсутність коду послуги в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної, не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.
При цьому до 31.12.2017 р. штрафні санкції, передбачені п. 1201.3 ст. 1201 Податкового кодексу, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з ДКПП, не застосовуватимуться (п. 351 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу).
Водночас слід звернути увагу, що реалізація норми Податкового кодексу щодо зазначення в податковій накладній коду послуги згідно з ДКПП можлива лише після внесення змін до форми податкової накладної, яка на сьогодні затверджена наказом № 1307, у частині доповнення форми новою графою, відведеною для зазначення такого коду.
Однак вказане не поширюється на реквізит щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, оскільки чинна редакція форми податкової накладної дає змогу зазначати такий код відповідно до вимог Податкового кодексу.
Таким чином, у податкових накладних, складених на операції з постачання товарів починаючи з 01.01.2017 р., у графі 3 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» розділу Б табличної частини податкової накладної та у графі 4 розділу Б табличної частини розрахунку коригування до такої податкової накладної обов’язково має бути зазначений код товару УКТ ЗЕД.
Винятки становлять податкові накладні/розрахунки коригування, які не передбачають постачання товарів (складені відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, складені на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання). У таких податкових накладних/розрахунках коригування код товару згідно з УКТ ЗЕД не зазначається.
Слід зауважити, що змінами, внесеними Законом № 1797 до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу, надано право платникам податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначена цим Кодексом, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо щодо кожної операції з постачання товарів/послуг.
Звертаємо увагу, що помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної (крім помилок у коді товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не будуть причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).
Важливим є те, що збільшено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу), а саме:

  • єдиний граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН 15 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування замінено на такі строки реєстрації:

Тип ПН

Терміни

для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця

до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця

до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені

 

 

Наприклад, податкова накладна, складена 10.02.2017 р., може бути зареєстрована в ЄРПН без застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 1201 Податкового кодексу, до 28.02.2017 р. включно, а податкова накладна, складена 17.02.2017 р., — до 15.03.2017 р. включно;

  • чітко визначено термін, після закінчення якого податкова накладна/розрахунок коригування не можуть бути зареєстровані в ЄРПН: платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Звертаємо увагу, що з 01.04.2017 р. запроваджується механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яка підпадає під критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для такого зупинення (критерії визначатимуться Мінфіном України) та відновлення такої реєстрації, у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації.
При цьому період з 01.04.2017 р. по 01.07.2017 р. вважатиметься тестовим для запровадження процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
Крім того, вдосконалено механізм застосування штрафних санкцій у разі нереєстрації або несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН та застосування штрафних санкцій при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних, у тому числі складених неплатникам податку (за винятком певних операцій) (ст. 1201 Податкового кодексу).


У середу 22 лютого 2017 року о 10 годині в приміщенні Голованівської ОДПІ відбувся семінар з головами сільських та селищних рад  за участю представників районної ради  з питань опрацювання змін, внесених до Податкового Кодексу України, законами «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року №1791-VIII та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII» стосовно сплати місцевих податків, які діють у 2017 році.
Питаннями, які висвітлені  та обговорені  були :
податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, транспортний податок, єдиний податок , плата за землю.
Так, з 01 січня 2017 року зменшено розміри ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (з 3 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного року, до 1,5 %), збору за місця для паркування транспортних засобів (з 0,03 - 0,15% до 0,075%) та середньоринкову вартість легкових автомобілів, які оподатковуються транспортним податком (з понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати до понад 375 розмірів).
Зміни податкового законодавства торкнулися і платників єдиного податку першої і четвертої груп. Зокрема, для платників першої групи ставки єдиного податку встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня звітного року (до 01.01.2017 – від розміру мінімальної заробітної плати).
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» передбачено, що з 01 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів відповідно до цього Закону, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
Для платників єдиного податку четвертої групи ставки встановлюються з одного гектара сільськогосподарських угідь у таких розмірах від нормативної грошової оцінки:
       для ріллі, сіножатей і пасовищ - розмір ставки податку з одного гектара встановлюється на рівні 0,95 (до 01.01.2017 -0,81);
       для багаторічних насаджень — 0,57 (0,49);
       для земель водного фонду ставка залишиться на рівні 2,43;
       для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту.
Щодо плати за землю зазначено,що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Змінилися граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Так, мінімальний розмір орендної
плати вже не є сталою та універсальною величиною - 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тепер він прив’язаний до розміру земельного податку— не менше ніж один розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.
Разом з тим, до прийтих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які будуть прийняті  на виконання закону № 1791 не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п.4.1. п. 41. ст..4, п.п.12.3.4 п.12.3 п.п12.4.3 п.12.4 та п.12.5 ст. 12 Кодексу та Закону України « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Також у семінарі взяли участь представники управління соціального захисту населення Голованівської  райдержадміністрації, а саме   заступником начальника - начальником відділу праці та соціально – трудових відносин управління соціального захисту населення Голованівської  райдержадміністрації  Л.Пашенюк ознайомлено присутніх  з мінімальними гарантіями з оплати праці та відповідальністю за їх порушення; із змінами  до кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці».
Наголошено на необхідності приведення  колективних договорів  у відповідність із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, яким  викладено в новій редакції визначення поняття «мінімальна заробітна плата» в Кодексі законів про працю України  та Законі України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР.
Ознайомлено з роботою  районної  робочої групи по легалізації заробітної плати та тіньової зайнятості у Голованівському районі та роботою новоствореної районної тимчасової міжвідомчої робочої групи з питання забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати.
Оговорено актуальні питання з призначення всіх  видів соціальних допомог , пільг та субсидій у 2017 році.


Голованівська ОДПІ інформує

Сільськогосподарські товаровиробники для  набуття і підтвердження статусу   платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік мають подати до контролюючого органу в термін до 20 лютого:
- загальну податкову декларацію з єдиного податку на поточний рік;
- звітну податкову декларацію
з єдиного податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки ;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва ;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок .
Платники єдиного податку 4 групи при визначенні податкового зобов’язання із цього податку на 2017 рік застосовують нормативну грошову оцінку сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації за 2015 рік – 1,0 та за 2016 рік - 1,124. 
Звертаємо увагу на збільшення ставок єдиного податку 4 групи, які у 2017 році становитимуть   ( у відсотках до бази оподаткування): рілля, сіножаті та пасовища -  0,95, багаторічні насадження – 0,57, сільськогосподарські угіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту – 6,33, землі водного фонду (без змін) – 2,43.
Також до 20 лютого поточного року платникам земельного податку та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки( юридичні особи) необхідно подати:
- податкову декларацію з плати за землю   на 2017 рік.
- податкову декларацію з податку на нерухоме майно на 2017 рік 
Платники плати за землю при визначенні податкового зобов’язання із цієї плати на 2017 рік до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь за 2016 рік застосовують коефіцієнт 1,0, а для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.
Звертаємо увагу про внесення змін в частині адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема: гранична ставка податку на нерухомість – 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв.метр бази оподаткування(торік 3%). Платниками застосовуються ставки, які встановлені рішеннями  місцевих рад.
 Податковим кодексом установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік, застосовуються ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки( юридичні особи) , які діяли у 2016 році із застосуванням коефіцієнта 0,5.


Іноземні доходи підлягають декларуванню

09.02.2017р.
Громадянам України, які тимчасово або постійно працюють за кордоном, необхідно задекларувати іноземні доходи та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Тобто у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію
У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору 1,5%.
Доходи, одержані в іноземній валюті перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Податковим кодексом України також передбачено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні.
Для отримання права на зарахування сплачених податків за межами України фізична особа-резидент повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань платника такі податки, сплачені в інших країнах:


Щодо порядку подання фізичними особами - підприємцями Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску

09.02.2017р.
Головне управління ДФС у Кіровоградській області щодо порядку подання фізичними особами - підприємцями Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Звіт) за 2016 рік, повідомляє наступне.
Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначені законодавством (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464),
Загальні правила формування та подання Звіту, передбачено розділом ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок), які є обов'язковими для виконання платниками.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку, Звіт до органів ДФС подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у органах ДФС в один із таких способів:
засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом);
на паперових носіях;
на паперових носіях разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Форми та строки подання Звіту фізичними особами-підприємця ми, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, передбачено розділом ІІІ Порядку.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку, такі особи формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».
Граничний термін подання Звіту за 2016 рік - 9 лютого 2017 року.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають самі за себе до органів ДФС Звіт згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку.
Пунктом 10 розділу IV Порядку передбачено, що фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування самі за себе формують та подають до органів ДФС Звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку.
Фізичні особи-підприємці які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають до органів ДФС один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю2 додатка 5 до Порядку (пункт 18 розділу IV Порядку).
Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (пункт 16 розділу ІІ Порядку).
Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі.
Звіт, складений з порушенням вимог Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався (пункт 8 розділу ІІ Порядку).
За порушення норм Закону № 2464 статтею 25 цього Закону та статтею 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено фінансову та адміністративну відповідальність фізичних осіб – підприємців.


Новий порядок бюджетного відшкодування ПДВ.

09.02.2017р.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII, а саме п.92, внесено зміни до ст. 200 Податкового кодексу України, що регулює, зокрема, порядок бюджетного відшкодування ПДВ.
Так, із 1 січня 2017 року формуватиметься лише один Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Здійснюватиметься це на підставі баз даних ДФС і Казначейства України.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування вносяться до Реєстру заяв автоматично, протягом операційного дня їх отримання та у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування буде здійснюватися також у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Суттєво збільшилося інформаційне наповнення Реєстру заяв, в якому відтепер, окрім даних платника податку, які були ним задекларовані в Заяві на відшкодування, посадовими особами органів ДФС та ДКУ розміщуватиметься детальна інформація щодо початку та закінчення проведення перевірок даних, зазначених у податковій декларації, складення та вручення платнику податків актів перевірок, процедур оскарження, дати та суми повернених (зарахованих) коштів. Вказані дані з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (крім реквізитів банківських рахунків платників  ПДВ), не є інформацією з обмеженим доступом та будуть щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України.


Податкові зміни – 2017: екологічний податок.

09.02.2017р.
Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до статей 243-248 Податкового кодексу України.
Зокрема,  з 1 січня 2017 року збільшено порівняно з діючими у 2016 році на 12 відсотків ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками  понад установлений особливими умовами ліцензійний строк.
Збільшені ставки повинні застосовуватися платниками Податку при обрахуванні податкових зобов'язань за перелічені вище об'єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.
Статтею 250 Податкового кодексу базовим податковим (звітним) періодом для  екологічного податку визначено календарний квартал.
Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з екологічного податку вважаються за:
IV квартал 2016 року: 9 лютого 2017 року, а останнім днем сплати податку - 17 лютого 2017 року;
квартал ц.р.: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;
квартал ц.р.: 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно;
квартал ц.р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
квартал ц.р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу.


Фіскальна служба області повідомляє про зміни у законодавстві щодо транспортного податку.

09.02.2017р.
Державна фіскальна служба України повідомляє, що Законом України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі –Кодекс). 
Зокрема, з 1 січня 2017 року набрали чинності зміни до статті 267 Кодексу «Транспортний податок», згідно з якими об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2017 році це: 3200 грн. х 375 = 1200 000 гривень.
Середньоринкова вартість визначається Мінекономрозвитку за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Крім цього, щороку до 1 лютого податкового (звітного) року, Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті розміщує вже готовий перелік легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування даним податком.
Ставка податку залишилась незмінною – 25 000 грн. за календарний рік за кожний такий автомобіль.


25 січня 2017 року в актовій залі Голованівської ОДПІ відбувся семінар для фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку 1-3 групи, з питань змін до Податкового Кодексу України, які діють у 2017 році.
В проведенні семінару взяли активну участь 53 фізичні особи – підприємці.

 


24 січня 2017 року  в актовій залі Голованівської ОДПІ відбувся семінар для юридичних осіб в тому числі для платників єдиного податку IV групи з питань змін Податкового Кодексу України, які діють у 2017 році. В проведенні семінару взяли активну участь
70  суб»ктів господарської діяльності- юридичних осіб. Основними питаннями, які висвітлені та обговорені з платниками податків – юридичними особами були:
- Податок на додану вартість.
- Механізм зупинки реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. - Критерії оцінки ступеня ризиків - вплив на зупинку реєстрації податкової накладної.
- Формування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, як вплине на черговість відшкодування ПДВ.
- Перенесення від'ємного значення, який підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується до складу податкового кредиту правонаступника.
- Реєстрація заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Податкова накладна. Обов'язкові реквізити змінилися. З якого періоду податкова накладна буде надавати безумовне право на податковий кредит. Зміна термінів реєстрації податкових накладних, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію. Термін, в який має бути проведена перевірка в разі подання скарги контрагентом. Помилки в реквізитах податкової накладної.
- Податок на прибуток.
- Податковий звітний період для неприбуткових організацій.
- Податок на доходи фізичних осіб.
- Єдиний податок.
-Адміністрування податків і зборів, платежів.
Збільшено розмір ставок екологічного податку;
збільшено розмір ставок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
збільшено розмір ставок з рентної плати за спеціальне використання води;
змінено розмір ставок земельного податку для сільськогосподарських угідь;
визначено індекс споживчих  цін  за 2016  рік,  що  використовується  для  визначення  коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки;
підвищено ставки єдиного податку 4 групи
Також варто відмітити, що відповідно до абзацу другого п. 284.1 ст. 284 Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Та відповідно до абзацу 4 ст. 288. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Зміни до форми Податкової декларації з рентної плати внесені наказом Міністерства Фінансів України від 07 листопада 2016 р. №927.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774) внесено низку змін до Закону № 2464, які набувають чинності з 01 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).
Платниками єдиного внеску відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464).
Водночас, згідно із внесеними змінами, з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пропорційно сплаченому єдиному внеску (абзац другий пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Згідно з нормами частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
 
Щодо сум єдиного внеску, які необхідно буде сплатити у 2017 році
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон № 1801) визначено:
прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік:
з 01 січня   2017 року – 1600 грн.;
з 01 травня 2017 року – 1684 грн.;
з 01 грудня 2017 року – 1762 гривні;   
мінімальна заробітна плата у 2017 році відповідно до Закону № 1801:
з 01 січня 2017 року – 3200 гривень.
Враховуючи розмір єдиного внеску (22 відс.) та норми Закону № 1801, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску для фізичних  осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на      2017 рік становитиме:
з 01 січня 2017 року – 40000 грн. (1600 х 25);
з 01 травня 2017 року – 42100 грн. (1684 х 25);
з 01 грудня 2017 року – 44050 грн. (1762 х 25).
Якщо сума доходу (прибутку) на місяць перевищує цю суму, то єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі – підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме:
з 01 січня 2017 року – 8800 грн. (40000 х 22 відс.);
з 01 травня 2017 року – 9262грн. (42100 х 22 відс.);
з 01 грудня 2017 року – 9691 грн. (44050 х 22 відсотки).
Оскільки для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складатиме:
з 01 січня – 704 грн. (3200 х 22 відсотки).
Для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, та скористалися зазначеною нормою, мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складатиме:
з 01 січня 2017 року – 352 грн. (3200 х 0,5 х 22 відсотки).
Водночас наголошуємо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.    
 
Щодо звільнення від сплати єдиного внеску
З 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).
Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
        
Щодо термінів сплати єдиного внеску
Терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2017 році залишаться незмінними.
Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац четвертий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
   
Щодо строків та порядку подання обов’язкової звітності фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність        
Строки та порядок подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок), залишилися незмінними.
        
Щодо періоду, за який необхідно сплати єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності, та подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна»
Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.
Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).
Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою – підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.
Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – за їхньою заявою, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Зазначену інформацію необхідно взяти до уваги, використовувати у роботі та довести до відома платників єдиного внеску. 


Голованівська ОДПІ повідомляє, що у приміщенні  податкової інспекції в актовому залі відбудуться семінари з питань змін до Податкового Кодексу України,які  діють у 2017 році.
Запрошуємо взяти участь у зазначених заходах:
24 січня 2017 року  на 11 год -  юридичні особи в тому числі  платники єдиного податку IV групи 
25 січня 2017 року  на 12 год – фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку 1-3 групи 
26 січня 2016 року на 11 год.– фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування 


Лист ДФС України від 12.01.2017 № 7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року»

 19.01.2017р.
Загальні положення
З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Кодексу Законами України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71) та від 16 липня 2015 року № 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон № 643), з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.
Таким чином, для платників податку, в діяльності яких одночасно мають місце і оподатковувані і неоподатковувані операції, основна відмінність діючого з 1 липня 2015 року порядку формування податкового кредиту в порівнянні з попередніми звітними періодами полягає в тому, що та частина податку на додану вартість, яка раніше не могла бути включена до складу податкового кредиту, оскільки припадала на частку неоподатковуваних операцій, зараз до податкового кредиту включається, але одночасно донараховується розрахунково визначена відповідна сума умовних податкових зобов’язань.
Донарахування таких податкових зобов’язань здійснюється шляхом складання зведеної податкової накладної не пізніше останнього календарного дня відповідного звітного періоду. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН за загальновстановленими правилами.
При нарахуванні податкових зобов’язань використовується ставка податку (20 або 7 відсотків), яка зазначена в отриманій від постачальника податковій накладній, складеній ним при постачанні товарів/послуг, необоротних активів.
Якщо товари/послуги, необоротні активи були придбані без податку на додану вартість (придбані у неплатників ПДВ, операції з їх постачання звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в неоподатковуваних операціях, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати придбання таких товарів/послуг, необоротних активів.
Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначалися для використання та/або починають використовуватися у неоподатковуваних операціях після цієї дати, наприклад, вже в 2016 році, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.
Зміни до статті 199 розділу V Кодексу, внесені з 1 липня 2015 року
Пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Разом з тим, пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, як саме обчислюється частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Згідно з цим пунктом частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.
Виходячи з цього, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях обчислюється в аналогічному порядку, а саме, як відношення обсягів з постачання неоподатковуваних операцій (звісно ж, без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.
Оскільки сумою часток використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних та в неоподатковуваних операціях є одиниця, а якщо обчислювати ці частки у відсотках, то 100 % (пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року), саме таким чином і здійснюється розрахунок таких часток в додатку 7 (Д7) до декларації з податку на додану вартість:
графа 6 таблиці 1 додатку 7 (Д7) до декларації "Частка використання товарів/постуг, необоротних активів в оподатковуваних  операціях"
обчислюється як співвідношення у відсотках обсягу оподатковуваних операцій (графа 5 таблиці 1 додатку 7 (Д7) до декларації) до загального обсягу постачання (графа 4 таблиці 1 додатку 7 (Д7) до декларації);
графа 7 таблиці 1 додатку 7 (Д7) до декларації "Частка використання товарів/постуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях" обчислюється як різниця між 100 відсотками і значенням графи 6 таблиці 1 додатку 7 (Д7) до декларації.
Пунктом 199.4 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Пунктом 199.5 статті 199 розділу V Кодексу визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.
Крім того, пунктом 42 підрозділу 2 розділу XX Кодексу встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 цього Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
Отже, зважаючи на зміни, внесені з 1 липня 2015 року як до порядку формування податкового кредиту, так і до перерахунку, суть операції, яку має в кінці 2016 року здійснити платник, полягає в тому, щоб привести у відповідність суму отриманого протягом року податкового кредиту до того розміру, який дозволено Кодексом виходячи із співвідношення обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій.
Тобто, на суму податку на додану вартість, яка протягом звітного року мала бути включена до складу податкового кредиту (при цьому враховується сума податку, як включена до податкового кредиту, так і та, яка підлягала включенню до податкового кредиту, але не була до нього включена), і яка відповідає частці обсягу неоподатковуваних операцій в загальному обсязі операцій з постачання товарів/послуг, платник податку повинен донарахувати податкові зобов’язання.
Донарахування податкових зобов’язань здійснюється шляхом складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених протягом року відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.
Податкова декларація
Особливості заповнення податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація), у 2016 році регламентуються наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289) з урахуванням змін і доповнень, внесених до нього наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 № 503 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.06.2016 за № 843/28973) (далі - Порядок №21).
Податкові зобов'язання, нараховані протягом року згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, вказуються в рядку 4.1               декларації, якщо для нарахування податкових зобов’язань застосовується ставка податку 20 відсотків, та у рядку 4.2 декларації, якщо застосовується ставка 7 відсотків.
В той же час, коригування податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, відображається у рядку 7 декларації за грудень (IV квартал) 2016 року. Це передбачено частиною 8 пункту 3 розділу V Порядку №21.
Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється, виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 "Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7).
Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях
Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях здійснюється в рядку 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за останній звітний період року.
Для визначення обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій використовуються показники податкової звітності платника податку за січень - грудень 2016 року. Обсяги операцій платника зазначаються в графах 4 та 5 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.
В графі 4 визначається загальний обсяг операцій платника. Це загальна сума рядків (колонка А) 1.1, 1.2, 2, 3, 5 та 7 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2016 року.
Графа 5 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації - це обсяг оподатковуваних операцій платника, а саме, обсяги операцій, зазначені в рядках (колонка А) 1.1, 1.2, 2, 3 та 7 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2016 року (всі неоподатковувані операції в 2016 році обліковувалися в рядку 5 декларації).
Для визначення як загального обсягу операцій, так і обсягу оподатковуваних операцій з уточнюючих розрахунків використовується значення графи 6 підрядка "Колонка А" відповідних рядків. Уточнюючі розрахунки слід враховувати всі, які були подані в 2016 році, незалежно від того, який звітний період якого року підлягав уточненню.
У графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації визначається частка (у відсотках) оподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій (оподатковувані та неоподатковувані операції), а у графі 7 - частка неоподатковуваних операцій.
Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях
Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації шляхом визначення суми коригування податкових зобов’язань, нарахованих протягом 2016 року.
Податкові зобов’язання на частину суми податку, яка відповідає частці товарів/послуг, що використовувались в неоподатковуваних операціях, нараховуються за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, та щомісячно складається зведена податкова накладна, яка підлягає реєстрації в ЄРПН.
У зв’язку з цим в 2016 році (так само, як і за результатами другого півріччя 2015 року) здійснюється перерахунок не податкового кредиту, а сум податкових зобов’язань, нарахованих протягом 2016 року на підставі пункту 199.1      статті 199 розділу V Кодексу, та визначається сума податкових зобов’язань, на яку слід збільшити або зменшити податкові зобов’язання, сформовані протягом цього періоду.
Приклад розрахунку податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, які застосовувалися, починаючи з 1 липня 2015 року, було наведено у розділі 1 листа ДФС від 07.08.2015 № 29168/7/99-99-19-03-02-17.
Для перерахунку суми податку на додану вартість, що повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань, використовується частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (графа 7 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень 2016 року), яка визначається як різниця між 100 відсотками (загальний обсяг операцій) та відсотком оподатковуваних операцій, розрахованим у графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року.
Надалі визначається сума податкових зобов’язань, яка мала бути нарахована згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу протягом 2016 року, та порівнюється із сумою податкових зобов’язань, на яку згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу були складені зведені податкові накладні та включені до рядків 4.1 та/або 4.2 декларацій відповідних звітних періодів.
Такий розрахунок здійснюється в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року.
Інформація про такі зведені податкові накладні вказується в графах 2 та З таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року.
Сума збільшення або зменшення податкових зобов’язань визначається окремо по кожній з податкових накладних, складених протягом 2016 року відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, та відображається в графах 8, 9 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року.
На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, яка повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань за результатами другого півріччя 2015 року, до кожної з таких зведених податкових накладних складаються розрахунки коригування, які підлягають реєстрації в ЄРПН.
Такі розрахунки коригування відображаються у таблиці 1 додатка 1 (Д1) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року в рядку, який відповідає умовному ІПН "600000000000", графа 3 цього рядка не заповнюється; до графи 4 переноситься підсумкове значення показників граф 6, 7 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року, а до граф 5 та 6 - показники рядка "Всього" граф 8 та 9 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року відповідно; графа 7 не заповнюється.
Результат коригування (значення граф 6-9 рядка "Всього" таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал) 2016 року) вказується у рядку 7 розділу І декларації, як це визначено частиною 8 пункту 3 розділу V Порядку №21.
Враховуючи те, що рядок 7 приймає участь у розрахунку обсягів операцій платника з постачання товарів/послуг, такі результати перерахунку не повинні впливати на їх визначення. Таким чином, для коректного обчислення і загального обсягу операцій з постачання, і обсягу оподатковуваних операцій, значення рядка 7 не повинно враховувати значення розрахунків коригувань до податкових накладних, складених на суму податкових зобов’язань на підставі пунктів 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.


Формуємо податковий кредит на підставі рахунку за показниками приладів обліку.

19.01.2017р.
Щодо підстав для формування податкового кредиту
Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.
Отже, податковий кредит може бути сформований платником податку без отримання податкової накладної на підставі рахунку за послуги, виставленого їх постачальником, при дотриманні таких обов’язкових умов:
постачається послуга (а не товар);
вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;
рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (постачальника) таких послуг.
Щодо застосування п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу у разі постачання житлово-комунальних послуг
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що з метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пара, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
Водночас основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, визначено Законом України від 24.06.2004 р. № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 1875).
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 1875 житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Статтею 13 Закону № 1875 операції з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізованого опалення, тобто операції з постачання таких товарів як електрична та теплова енергія, газ, вода віднесено до категорії житлово-комунальних послуг.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом.
Статтею 67 Господарського кодексу встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно з п. 3 ст. 20 Закону № 1875 споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем таких послуг на основі типового договору.
Отже, якщо договором передбачено постачання послуг, зокрема з водопостачання, водовідведення, газо- та електропостачання, теплопостачання, тощо, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної.
Щодо звітного періоду формування податкового кредиту
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Отже, при формуванні податкового кредиту на підставі рахунку, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, дата формування податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу визначається за датою складання такого рахунку або за датою списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату таких послуг («перша подія») .
Щодо звітного періоду формування податкового кредиту на підставі рахунку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, платниками, які використовують «касовий метод» формування податкового кредиту.
Відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу касовий метод для цілей оподаткування ПДВ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Отже, датою формування податкового кредиту на підставі рахунку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, для платників податку, які використовують «касовий метод» формування податкового кредиту, є дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості таких поставлених йому послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Зазначене правило не поширюється на інші документи, перераховані у п. 201.11 ст. 201 Кодексу, які згідно з нормами Податкового кодексу є підставою для формування податкового кредиту (зокрема на рахунки за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку).
Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі рахунку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 Кодексом) за правилами, встановленими ст. 50 цього Кодексу для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.
Щодо обов’язку реєстрації податкової накладної постачальником послуг.
Як зазначалося вище, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
Факт формування податкового кредиту отримувачем послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, на підставі рахунку, виставленого постачальником таких послуг, не звільняє такого постачальника від обов’язку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену за операцією з постачання таких послуг.
При цьому після реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної сума ПДВ, зазначена у ній, не може бути включена отримувачем послуг до складу податкового кредиту, оскільки податковий кредит за операцією з постачання (отримання) таких послуг уже було сформовано на підставі рахунку, виставленого постачальником послуг.


Лист ДФС України від 05.01.2017 № 104/6/99-99-13-02-03-15 «Щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства»

12.01.2017р.
Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист … щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
При цьому додаткове благо – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ)  (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 ПКУ, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Пунктом 167.1 ст. 167 ПКУ передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка (п.п. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).
            Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, відповідно до п. 11 розділу I якого сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту не є базою нарахування єдиного внеску.
Враховуючи викладене, у разі якщо юридична особа  компенсує своєму  найманому працівнику вартість палива, використаного під час виконання трудових обов’язків, то сума зазначеної компенсації підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором як додаткове благо на підставі п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. При цьому така сума компенсації не є базою нарахування єдиного внеску.


Лист ДФС України від 30.12.2016 № 41658/7/99-99-13-02-01-17 «Щодо сплати ЄСВ підприємцями та тими, хто здійснює незалежну профдіяльність»

12.01.2017р.
Державна фіскальна служба України на виконання доручення Міністерства фінансів України від 28.12.2016 № 31-11170-16-10/37428 (вх. ДФС № 2645/4 від 29.12.2016) для однозначного тлумачення та застосування у 2017 році норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 – VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) надає роз’яснення щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774) внесено низку змін до Закону № 2464, які набувають чинності з 01 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).
Платниками єдиного внеску відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464).
Водночас, згідно із внесеними змінами, з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пропорційно сплаченому єдиному внеску (абзац другий пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Згідно з нормами частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
            Щодо сум єдиного внеску, які необхідно буде сплатити у 2017 році
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон № 1801) визначено:
прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік:
з 01 січня   2017 року – 1600 грн.;
з 01 травня 2017 року – 1684 грн.;
з 01 грудня 2017 року – 1762 грн.;   
мінімальна заробітна плата у 2017 році відповідно до Закону № 1801:
з 01 січня 2017 року – 3200 гривень.
Враховуючи розмір єдиного внеску (22 відсотки) та норми Закону № 1801, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску для фізичних  осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на      2017 рік становитиме:
з 01 січня 2017 року – 40000 грн. (1600 х 25);
з 01 травня 2017 року – 42100 грн. (1684 х 25);
з 01 грудня 2017 року – 44050 грн. (1762 х 25).
Якщо сума доходу (прибутку) на місяць перевищує цю суму, то єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі – підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме:
з 01 січня 2017 року – 8800 грн. (40000 х 22 відсотки);
з 01 травня 2017 року – 9262грн. (42100 х відсотки);
з 01 грудня 2017 року – 9691 грн. (44050 х 22 відсотки).
Оскільки для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складатиме:
з 01 січня – 704 грн. (3200 х 22 відсотки).
Для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, та скористалися зазначеною нормою, мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складатиме:
з 01 січня 2017 року – 352 грн. (3200 х 0,5 х 22 відсотки).
Водночас наголошуємо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.    
 Щодо звільнення від сплати єдиного внеску
З 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).
Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Щодо термінів сплати єдиного внеску
Терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2017 році залишаться незмінними.
Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац четвертий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
            Щодо строків та порядку подання обов’язкової звітності фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність        
Строки та порядок подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок), залишилися незмінними.
Щодо періоду, за який необхідно сплати єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності, та подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна»
Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.
Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).
Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою – підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.
Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – за їхньою заявою, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.


Деякі особливості деклараційної кампанії – 2017рік.

04.01.2017р.
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що з 01.01.2017 розпочинається кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у звітному 2016 році.
Насамперед, слід зазначити, що  звітування   про    отримані    у      2016 році доходи фізичні особи повинні здійснювати за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479 (далі – наказ № 821).
У зв’язку із впровадженням ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у розмірі 18% та скасуванням підпункту «є» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у платників податку, які отримували доходи від двох та більше податкових агентів у розмірі визначеному п.п.«є» п.176.1 ст.176 ПКУ, за результатами 2016 року не виникає обов’язку щодо подання Декларації.
Фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з 01.01.2016 авансові платежі з ПДФО розраховують та сплачують згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом, тобто до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня. При цьому авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п.177.5.1 п.177.5 ст.177 ПКУ).
Враховуючи зазначені зміни протягом звітного (податкового) року авансові платежі з ПДФО формуються у платника податку в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) як переплата, а нарахування податкових зобов’язань здійснюються за даними Декларації за відповідний звітний (податковий) період. При цьому платник податків визначає суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, за результатами звітного (податкового) року у рядку 1.1 додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації, яка переноситься до графи 6 рядка 10.7 Декларації.
Інформаційно платник податків в рядках 1.2 – 1.4 додатку Ф2 до Декларації зазначає суму сплачених авансових платежів з ПДФО; залишок суми ПДФО, що підлягає сплаті або поверненню з урахуванням сплачених авансових платежів, при цьому такі показники в ІКП платника податків не відображаються.


Лист ДФС України від 22.12.2016 № 40603/7/99-99-03-01-17 «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2016 рік»

04.01.2017р.
Державна фіскальна служба України для забезпечення коректності даних про стан розрахунків платників з бюджетами з податку на прибуток підприємств та податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, в інтегрованих картках платників, передбачених Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, повідомляє таке.
Статтею 137 Податкового кодексу України для податку на прибуток підприємств передбачено податкові (звітні) періоди календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4) та річний податковий (звітний) період (п. 137.5). Отже, при складанні податкової звітності з податку на прибуток платник визначає та заповнює відомості стосовно базового звітного періоду.
Для податкової декларації з податку на прибуток, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2016 № 585, в рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік».
Якщо для податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік зазначено позначку «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо – «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року. Платниками податку на прибуток підприємств, що подають звітність засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (далі – в електронному вигляді):
для базового звітного періоду квартал обирається електронна форма з кодом J0100115 (коди додатків J0110307, J0110605, J0111305, J0111406, J0111505, J0111605, J0111706, J0111803, J0112803);
для базового звітного періоду рік обирається електронна форма з кодом J0108103 (коди додатків J0180303, J0180603, J0181303, J0181403, J0181503, J0181603, J0181703, J0181803, J0182803).
При складанні та поданні на паперових носіях розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2015 № 544, після рядка 2 заголовної частини розрахунку платнику рекомендується зазначати на бланку самостійно слова «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік». Відповідно, якщо для розрахунку за 2016 рік зазначено слова «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо – «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року.
Платники податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво та подають звітність в електронному вигляді, використовуючи адаптовані електронні форми із зазначенням необхідних позначок, мають можливість:
для базового звітного періоду квартал обрати електронну форму з кодом J0100608 (коди додатків J0165103, J0165203, J0165303) або J0100807 (коди додатків J0185103, J0185203, J0185303);
для базового звітного періоду рік обрати електронну форму з кодом J0170601 (коди додатків J0176101, J0176201, J0176301) або J0170801 (коди додатків J0178101, J0178201, J0178301).
Реєстр електронних форм податкових документів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/


Лист ДФС України від 12.12.2016 № 39533/7/99-99-12-03-05-17 «Про подання уточнюючих розрахунків»

04.01.2017р.
Державна фіскальна служба України з метою забезпечення дотримання вимог чинного законодавства в частині подання уточнюючих розрахунків до декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повідомляє таке.
Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Якщо платник податку після граничного терміну подання декларації виявив помилку, то він має право виправити її шляхом подання декларації з типом «Уточнююча».
Відповідно до алгоритму контролю податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не розносяться  в автоматичному режимі уточнюючі податкові декларації, які мають у будь-якому рядку колонки 2 декларації одночасно з типами об’єкта житлової нерухомості за кодами від 1 до 3 також типи нежитлової нерухомості за кодами від 4 до 9.
З метою коригування податкового зобов’язання платнику необхідно подати дві уточнюючі декларації окремо для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Наприклад, для уточнення показників декларації по житловій нерухомості (код від 1 до 3):
у рядках 1 – 5 вказується виправлена (правильна) інформація у розрізі типів об’єктів нерухомості від 1 до 3;
у рядку 6 підсумовується уточнена річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка підлягає сплаті (сума значень колонок 7 – 11 рядків 1 – 5);
у рядок  7 переноситься нарахована сума податку з рядка 6 раніше поданої декларації;
у рядку 8 (позитивне значення розрахунку: рядок 6 – рядок 7) відображається збільшення податкового зобов’язання у результаті уточнення показників;
у рядку 9 зазначається розмір заниження (недоплата) податкового зобов’язання, за яким  на момент подання уточнюючої декларації минув термін сплати;
у рядку 10 (позитивне значення розрахунку: рядок 7 – рядок 6) відображається розмір зменшення податкового зобов’язання у результаті уточнення показників;
у рядку 11 зазначається розмір завищення податкового зобов’язання, за яким на момент подання уточнюючої декларації минув термін сплати.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, відповідно до підпункту «а» пункту 50.1 статті 50 Кодексу зобов’язаний до подання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати  та штраф.
Сума штрафу, нарахована на суми недоплати податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, термін сплати яких на момент подання декларації минув, відображається у рядку 12 декларації.
Сума пені (рядок 13)  нараховується платником самостійно відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Кодексу.
Аналогічно заповнюються рядки уточнюючої декларації для об’єктів нежитлової нерухомості (код від 4 до 9).


Про порядок декларування акцизного податку у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841.

04.01.2017р.
            З метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку, у зв’язку з прийняттям Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909 „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, яким, зокрема, удосконалено адміністрування акцизного податку, Міністерством фінансів України прийнято наказ від 26.09.2016 № 841 „Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку”, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 1365/29495 від 18.10.2016 (далі – наказ).
Наказом вносяться зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, шляхом викладення їх у новій редакції.
Нова форма декларації складається із загальної частини, що містить обов’язкові реквізити платника акцизного податку, та шести розділів (А,Б,В,Г,Д,Е), що складаються платниками залежно від виду господарської діяльності, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації.
З метою уникнення помилок при заповненні платниками декларації акцизного податку з нумерації розділів Декларації вилучено літеру „Ґ”, у зв’язку з чим розділ „Ґ” став розділом „Д”, відповідно розділ „Д” став розділом „Е”.
          Зміни, внесені до форми Декларації, зумовлені такими змінами до Податкового кодексу України  (далі – Кодекс), а саме:
віднесенням осіб, які реалізують пальне, до платників акцизного податку (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
визначенням об'єктом оподаткування операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних. (п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) та електронної акцизної накладної (ст.ст. 231-232 Кодексу);
змінами у порядку обчислення акцизного податку з пального, при виробництві якого як сировина використані інші оподатковувані підакцизні товари (п. 217.6 ст. 217 Кодексу);
зміною одиниці виміру пального, на яке встановлено ставки акцизного податку, з кілограмів на літри, приведеного до температури 150С (п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);
зміною ставки акцизного податку з роздрібної реалізації пального з адвалорної (5 відс.) на специфічну – 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару (п.п. 215.3.10. п. 215.3 ст. 215 Кодексу) та порядку обчислення податку з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті;
зміною бази оподаткування тютюнових виробів, вироблених та ввезених на митну територію України (п.п. 214.1.1 п.п. 214.1.2 п. 214.1 ст. 214 Кодексу). Станом на сьогодні вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами та ввезеними на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, обчислюється з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
            Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 22.11.2016  (опубліковано 22.11.2016 в „Офіційному віснику України”  № 90). 
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.  Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Статтею 223 Кодексу встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.
Враховуючи норми частини другої п. 46.6 ст. 46 Кодексу, особи, визначені статтею 212 Кодексу як платники акцизного податку, вперше подають декларацію акцизного податку за новою формою не пізніше 20 січня 2017 за грудень 2016 року.
Звертаємо увагу, що суттєво структура нової форми декларації, її розділів та додатків до неї не змінилась.
          Основними нововведеннями є те, що Декларацію доповнено новими додатками: „Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу” (додаток 11) і „Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування” (додаток 9, у зв’язку з чим додаток 9 попередньої редакції став додатком 10 нової форми).
          Відповідно до змін, внесених до Кодексу, до платників акцизного податку віднесено осіб, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
          Об'єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, визначеному у п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у Додатку 11 до Декларації.
         Формою Розрахунку суми акцизного податку з реалізації пального передбачено зазначення залишків пального на початок звітного періоду шляхом перенесення його значення із попередньої звітності.
         Обсяг залишків пального на початок звітного періоду  (у цьому випадку на 01.12.2016) за відповідним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (гр. 3 додатка 11 до Декларації) зазначається за даними СЕАРП. У подальших звітних періодах залишки пального переноситимуться із попередньої звітності.
          Додаток 11 обов’язково заповнюється всіма платниками (юридичними та фізичними особами) акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування.  
Сума податкового зобов’язання, визначена у Додатку 11 (гр. 20), переноситься до рядка В2, яким доповнено розділ В „Податкові зобов'язання з реалізації пального” Декларації.
         Додаток 9 „Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування” заповнюється особою, яка отримує пальне, та подається разом із Декларацією та копіями документів, передбачених пунктом 231.10 статті 231 розділу VІ Кодексу, до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.
У зв’язку з доповненням Кодексу нормою щодо зменшення сум акцизного податку до сплати на суму податку з використаної при виробництві пального підакцизної сировини Додаток 1 до Декларації доповнено новою графою 17 „Сума акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, згідно з пунктом 217.6 статті 217 Кодексу (грн.)”. Сума акцизного податку з цієї графи переноситься до рядка   В 11.2, яким доповнено розділ В Декларації, і враховується при коригуванні податкового зобов’язання з акцизного податку.
При цьому для кожного випадку виготовлення пального із використанням підакцизної сировини подається окремий розрахунок згідно з Додатком 1 до Декларації.
Відповідно до п. 217.6 ст. 217 Кодексу сума податку щодо сировини, на яку зменшується сума податку до сплати, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.
Додаток 6 „Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів” викладено у новій редакції, відповідно до якої бланк Додатка 6 розділено на два розділи:
розділ І заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну;
розділ ІІ заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками  акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пальним.
Додаток 6 заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.        
Податок з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлено ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 20-й день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).
До інших додатків внесені лише деякі зміни і уточнення.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.21 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15  п. 212.1 ст. 212 Кодексу (особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, він має право подати доповнення до декларації за зразком, наведеним у Додатку 10 до Декларації.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.  


«Лист ДФС України від 23.11.2016 № 25360/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо визначення рівня рентабельності контрольованих операцій»

22.12.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення рівня рентабельності контрольованих операцій, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Підпунктом 39.3.2.5 п. 39.3 ст. 39 Кодексу встановлено невиключний  перелік фінансових показників, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованих операцій (далі – КО) принципу «витягнутої руки» та можуть використовуватись під час визначення рівня рентабельності КО.
Вибір показника рентабельності може здійснюватися з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів: виду діяльності сторони контрольованої операції; розподілу функцій, ризиків, активів сторін; економічної обґрунтованості обраного показника; незалежності показника від доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов'язаними сторонами (п.п. 39.3.2.4 п. 39.3 ст. 39 Кодексу).
Водночас, відповідно до п.п. 39.3.6.1 п.п. 39.3.6 п. 39.3 ст. 39 Кодексу метод чистого прибутку операції полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), що отримує платник податку у КО, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції.
Таким чином, Кодексом визначено, що для застосування методу чистого прибутку мають використовуватись показники рентабельності (фінансові показники), які розраховуються із використанням показника чистого прибутку (прибутку від операційної діяльності).
Зазначені положення ст. 39 Кодексу співпадають з рекомендаціями Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (далі – Настанови ОЕСР) (http://www.oecd.org/ctp/transfer-pricing/transfer-pricing-guidelines.htm).
Так, відповідно до п. 1.35 частини D розділу І «Принцип «витягнутої руки» Настанов ОЕСР, метод ціни перепродажу і метод «витрати плюс» порівнюють маржу валового прибутку, отриману у КО, з маржею валового прибутку, отриманого у неконтрольованій операції. інші методи (метод чистої маржі від операцій, метод розподілення прибутку від операцій) засновані на порівнянні індикаторів чистого прибутку (такими як маржі прибутку) між незалежними та асоційованими підприємствами, що використовуються як інструмент для визначення прибутку одного чи обох асоційованих підприємств, який вони б отримали, якби працювали виключно з незалежними підприємствами.
У Частині ІІІ розділу ІІ «Методи трансфертного ціноутворення» Настанов ОЕСР встановлено наступне:
метод чистої маржі від операцій вивчає чистий прибуток щодо відповідної бази (наприклад, відносно витрат, продажів, активів), який отримує платник податку у КО (2.58);
однією з переваг методу чистої маржі від операцій є те, що індикатор чистого прибутку (наприклад, рентабельність активів, операційний дохід від реалізації та, можливо, інші коефіцієнти чистого прибутку) може з більшою толерантністю ставитися до деяких функціональних відмінностей між КО і неконтрольованої операції, ніж маржа валового прибутку (2.62).
Більш детально рекомендації щодо використання фінансових показників в залежності від обраного методу трансфертного ціноутворення наведено у документі Секретаріату ОЕСР «Методи трансфертного ціноутворення» (липень 2010) (http://www.oecd.org/ctp/transfer-pricing/45765701.pdf).
Зокрема в ньому зазначається:
у методі ціни перепродажу маржа ціни перепродажу (тобто, валова маржа) перепродавця у КО порівнюється з валовою маржею в порівнянних неконтрольованих операціях (п. 9);
у тих випадках, коли чистий прибуток відноситься до витрат або продажів, метод чистої маржі від операцій застосовується аналогічно до методу «витрати плюс» та методу ціни перепродажу, за виключенням того, що в ньому порівнюється чистий прибуток, отриманий від КО та неконтрольованих операцій (після вирахування відповідних операційних витрат) замість порівняння валового прибутку від перепродажу або валової надбавки на витрати (п. 15);
у методі ціни перепродажу, досліджувана сторона є покупцем (найчастіше, дистриб’ютором), а досліджуваний фінансовий індикатор - маржа ціни перепродажу (тобто, валова маржа) (п. 45);
у методі чистої маржі від операцій, досліджувана сторона може бути або продавцем, або покупцем: у першому випадку, досліджуваний фінансовий індикатор – це чистий прибуток від ціни або чистий прибуток від активів, в останньому випадку, досліджуваний фінансовий індикатор – це загалом чистий прибуток з продажу (п. 45).


«Лист ДФС України від 14.12.2016 № 21695/5/99-99-13-02-03-16 «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунків, які надаються працівникам»

22.12.2016р.
Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунків, які надаються працівникам, і в межах компетенції повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689 грн.).
Водночас п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, вартість дарунків, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 року – 689 грн.), відображається в податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ під ознакою доходу «160».
При цьому якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «126» як додаткове благо.
Враховуючи викладене, якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 року – 689 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу.


«Лист ДФС України від 30.11.2016 № 25817/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства»

22.12.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства, а саме використання доходів (прибутків) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Отже виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т.ч. оплата лікарняних) інші виплати, що входять до витрат на оплату праці вважаються витратами в межах статутної діяльності.
Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.
Відповідно п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, неприбуткові організації зобов'язані подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація підлягає виключенню контролюючим органом з Реєстру.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток.


«Лист ДФС України від 02.12.2016 № 26145/6/99-99-15-03-02-15 «Щодо податкових наслідків з ПДВ при визнанні суми втрат від зменшення корисності активів»

22.12.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо податкових наслідків з ПДВ при визнанні суми втрат від зменшення корисності активів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Постачанням товарів відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Постачанням послуг відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Враховуючи зазначене вище, зменшення корисності активу (зменшення балансової вартості активу) не підпадає під визначення операції з постачання товарів/послуг, а тому зазначена операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.


В день святого Миколая податківцями Голованівського району  було здійснено візит до Голованівської дитячої школи мистецтв та Будинку дитячої та юнацької творчості. Вихованці цих закладів щорічно приймають активну участь в конкурсах на податкову тематику.
Після святкових вітань з побажанням творчих успіхів податківці  вручили дітям подарунки та солодощі.

 


«Лист ДФС України від 08.12.2016 № 39344/7/99-99-15-02-01-17 «Про зміни в оподаткуванні неприбуткових організацій»

14.12.2016р.
Державна фіскальна служба України повідомляє про зміни в оподаткуванні неприбуткових організацій, внесені Законом України  від 6 жовтня 2016 року № 1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 1667), які набули чинності 20 листопада 2016 року.
Законом № 1667 внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, абзац третій підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу доповнено положенням, відповідно до якого, фінансування видатків на утримання неприбуткової організацій, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) або їх частини.
Змінами, внесеними до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу дозволено релігійним організаціям використовувати свої доходи на здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для таких організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Також внесено зміни до підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 Кодексу, відповідно до яких підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) є встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу. До змін, внесених Законом № 1667, підставою для виключення з Реєстру було встановлення контролюючим органом факту використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами.
Пункт 35 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу доповнено положенням, відповідно до якого, тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.


«Лист ДФС України від 09.12.2016 № 39423/7/99-99-15-03-03-17 «Про порядок декларування акцизного податку у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841»

14.12.2016р.
З метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку, у зв’язку з прийняттям Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким, зокрема, удосконалено адміністрування акцизного податку, Міністерством фінансів України прийнято наказ від 26.09.2016 № 841 «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 1365/29495 від 18.10.2016 (далі – наказ).
Наказом вносяться зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, шляхом викладення їх у новій редакції.
Нова форма декларації складається із загальної частини, що містить обов’язкові реквізити платника акцизного податку, та шести розділів (А,Б,В,Г,Д,Е), що складаються платниками залежно від виду господарської діяльності, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації.
З метою уникнення помилок при заповненні платниками декларації акцизного податку з нумерації розділів Декларації вилучено літеру «Ґ», у зв’язку з чим розділ «Ґ» став розділом «Д», відповідно розділ «Д» став розділом «Е».
Зміни, внесені до форми Декларації, зумовлені такими змінами до Податкового кодексу України  (далі – Кодекс), а саме:
віднесенням осіб, які реалізують пальне, до платників акцизного податку (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
визначенням об'єктом оподаткування операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних. (п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) та електронної акцизної накладної (ст.ст. 231-232 Кодексу);
змінами у порядку обчислення акцизного податку з пального, при виробництві якого як сировина використані інші оподатковувані підакцизні товари (п. 217.6 ст. 217 Кодексу);
зміною одиниці виміру пального, на яке встановлено ставки акцизного податку, з кілограмів на літри, приведеного до температури 150С (п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);
зміною ставки акцизного податку з роздрібної реалізації пального з адвалорної (5 відс.) на специфічну – 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару (п.п. 215.3.10. п. 215.3 ст. 215 Кодексу) та порядку обчислення податку з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті;
зміною бази оподаткування тютюнових виробів, вироблених та ввезених на митну територію України (п.п. 214.1.1 п.п. 214.1.2 п. 214.1 ст. 214 Кодексу). Станом на сьогодні вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами та ввезеними на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, обчислюється з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 22.11.2016  (опубліковано 22.11.2016 в «Офіційному віснику України»  № 90). 
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.  Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Статтею 223 Кодексу встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.
Враховуючи норми частини другої п. 46.6 ст. 46 Кодексу, особи, визначені статтею 212 Кодексу як платники акцизного податку, вперше подають декларацію акцизного податку за новою формою не пізніше 20 січня 2017 за грудень 2016 року.
Звертаємо увагу, що суттєво структура нової форми декларації, її розділів та додатків до неї не змінилась.
Основними нововведеннями є те, що Декларацію доповнено новими додатками: «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу» (додаток 11) і «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування» (додаток 9, у зв’язку з чим додаток 9 попередньої редакції став додатком 10 нової форми).
Відповідно до змін, внесених до Кодексу, до платників акцизного податку віднесено осіб, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Об'єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, визначеному у п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у Додатку 11 до Декларації.
Формою Розрахунку суми акцизного податку з реалізації пального передбачено зазначення залишків пального на початок звітного періоду шляхом перенесення його значення із попередньої звітності.
Обсяг залишків пального на початок звітного періоду  (у цьому випадку на 01.12.2016) за відповідним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (гр. 3 додатка 11 до Декларації) зазначається за даними СЕАРП. У подальших звітних періодах залишки пального переноситимуться із попередньої звітності.
Додаток 11 обов’язково заповнюється всіма платниками (юридичними та фізичними особами) акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування.  
Сума податкового зобов’язання, визначена у Додатку 11 (гр. 20), переноситься до рядка В2, яким доповнено розділ В «Податкові зобов'язання з реалізації пального» Декларації.
Додаток 9 «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування» заповнюється особою, яка отримує пальне, та подається разом із Декларацією та копіями документів, передбачених пунктом 231.10 статті 231 розділу VІ Кодексу, до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.
У зв’язку з доповненням Кодексу нормою щодо зменшення сум акцизного податку до сплати на суму податку з використаної при виробництві пального підакцизної сировини Додаток 1 до Декларації доповнено новою графою 17 «Сума акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, згідно з пунктом 217.6 статті 217 Кодексу (грн.)». Сума акцизного податку з цієї графи переноситься до рядка В 11.2, яким доповнено розділ В Декларації, і враховується при коригуванні податкового зобов’язання з акцизного податку.
При цьому для кожного випадку виготовлення пального із використанням підакцизної сировини подається окремий розрахунок згідно з Додатком 1 до Декларації.
Відповідно до п. 217.6 ст. 217 Кодексу сума податку щодо сировини, на яку зменшується сума податку до сплати, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.
Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» викладено у новій редакції, відповідно до якої бланк Додатка 6 розділено на два розділи:
розділ І заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну;
розділ ІІ заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками  акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пальним.
Додаток 6 заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
Податок з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлено ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 20-й день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).
До інших додатків внесені лише деякі зміни і уточнення.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.21 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15  п. 212.1 ст. 212 Кодексу (особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, він має право подати доповнення до декларації за зразком, наведеним у Додатку 10 до Декларації.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.


«Лист ДФС України від 07.12.2016 № 26467/6/99-95-42-01-15 «Щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів, сплачених у поточному році»

14.12.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист … щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі — Декларація), суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів, сплачених у поточному році, у тому числі у зменшення нарахованої суми податку на прибуток в поточному звітному (податковому) періоді, і повідомляє таке.
Згідно з п.п. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у Декларації за звітний (податковий) рік.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Сума  авансового  внеску,  яка  має  бути  сплачена при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді,  відображається у рядку 6 додатка АВ до Декларації, та переноситься до рядка 20 Декларації.
Розрахунок зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків здійснюється у додатку ЗП до Декларації, а саме:
у рядку 16.2 додатка ЗП  відображаються авансові внески, нараховані та сплачені у звітному (податковому) періоді (значення показника рядка 6 додатка АВ до Декларації);
у рядку 16.3 — авансові внески, нараховані та сплачені у минулих звітних (податкових) періодах, які не враховані у зменшення податку на прибуток (значення показника рядка 16.4.2 додатка ЗП до Декларації попереднього звітного (податкового) року);
у рядку 16.4 — сумарне значення рядка 16.2 (нараховані та сплачені авансові внески у звітному (податковому) періоді (першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році)) та рядка 16.3 (авансові внески, не зараховані у зменшення податку у минулих періодах), у тому числі:
у рядку 16.4.1 (до внесення змін до форми Декларації наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585 — рядок 16.3.1 додатка ЗП до Декларації) – нараховані та сплачені у поточному звітному (податковому) періоді авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий звітний період. Платники податку, які подають Декларацію щоквартально,  відображають у рядку 16.4.1  нараховані та сплачені у першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році авансові внески при виплаті дивідендів, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий перший квартал, півріччя, три квартали, рік;
у рядку 16.4.2 – нараховані та сплачені авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 16.4 — рядок 16.4.1, переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП до рядка 16 Декларації за наступний звітний (податковий) період).
Що стосується суми нарахованого та сплаченого авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у І кварталі 2016 року, що була не зарахована у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий звітний період, то вона може бути врахована у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у Декларації у наступному звітному (податковому) періоді 2016 року, зокрема за три квартали 2016 року.


«Лист ДФС України від 07.12.2016 № 26466/6/99-95-42-01-15 «Щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість сум ПДВ, які були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг»

14.12.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість (далі — ПДВ) сум ПДВ, які  були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції, і повідомляє таке.
Пунктом 209.14 статті 209 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) передбачено, зокрема, що у разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, а саме нульова ставка.
При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство — виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (пункт 209.4 статті 209 Кодексу).
У пункті 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі — Порядок), зазначено, що платники податку, які згідно зі статтею 209 Кодексу застосовують спеціальний режим
оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123» (далі — декларація 0121 — 0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До декларації 0121 — 0123 включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого вказаною статтею.
Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку рядок 14 призначений для перенесення з декларацій 0121 — 0123 до декларації 0110 сум податкового кредиту, сформованого в попередніх звітних періодах у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у випадках, коли такі товари/послуги використані в поточному звітному періоді в операціях з експорту сільськогосподарської продукції.
Отже, операції з експорту сільськогосподарським підприємством — суб’єктом спеціального режиму оподаткування власновироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у декларації 0121 — 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією.
При цьому суми ПДВ, що були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 14 декларації 0121 зі знаком «–» та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком «+».
Суми податку, перенесені до рядка 14 декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.


«Лист ДФС України від 09.12.2016 № 39425/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 758»

14.12.2016р.
Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.
2 листопада 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України  від  26  жовтня  2016 року  № 758 «Про затвердження переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування» (далі – Постанова).
 Постанова прийнята відповідно до пункту 33 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та затверджує перелік товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування (далі – перелік).
Так, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції, пунктом 33 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу передбачено тимчасове, на період проведення антитерористичної операції:
включення до інших витрат звичайної діяльності без обмежень, передбачених підпунктом «а» підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року,
непроведення коригувань, установлених підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, починаючи з 1 січня 2015 року.


Надходження до бюджету

По результатах проведеної роботи у січні-листопаді 2016 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 149 802,7 тис. грн. при завданні 137 271,1 тис. грн., що складає 109,1 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 174,9 відс. За листопад місяць 2016р. мобілізовано 15 359,2 тис. грн. при плановому завданні 21 328,7 тис. грн. або 72,0 відс., а до показника за відповідний період минулого року 150,7 відс.
    До державного бюджету за січень-листопад 2016 року мобілізовано 60 440,3 тис. грн. при завданні 63 469,3 тис. грн. що складає 95,2 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 218,2 відс.. За листопад місяць до державного бюджету 2016 р. мобілізовано 6 237,5 тис. грн. при плановому завданні 12 584,5 тис. грн. або 49,6 відс. До показника за відповідний період минулого року 164,3%
    До місцевого бюджету за січень-листопад 2016 р. забезпечено надходжень всього 89 362,5 тис. грн. при завданні 73, 801,8 тис. грн. що складає 121,1 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 154,2 відс.
    За листопад місяць 2016 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 9 121,7 тис. грн. при завданні 8 744,2  що складає 104,3 відс. а до показника за відповідний період минулого року 142,6 відс.
             Протягом січня – листопада  2016р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 68 271,3 тис. грн.., при плановому завданні 57 479,7 тис. грн., або 118,8 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 17 273,7 тис. грн.. при плановому завданні 14 583,5  тис. грн.., або 118,4 %, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 50 997,6 тис. грн.. при плановому завданні 42 896,2 тис. грн., або 118,9  відс. виконання , а до показника за відповідний період минулого року 155,8 %
     За листопад місяць 2016 року до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 7 239,7 тис. грн. при плановому завданні 7 000,0 тис. грн. або 103,4 відс. а до показника за відповідний період минулого року 145,7  в т.ч. до державного бюджету 1 828,6 тис. грн. при плановому завданні 1 765,0 тис. грн. або 103,6 відс., до місцевого бюджету 5 411,1 тис. грн., при плановому завданні 5 235,0 тис. грн , або 103,4 відс. а до показника за відповідний період минулого року 146,0 від.
    По військовому збору надходження за січень – листопад 2016 року склали 5 426,0 тис. грн.. при плановому завданні 5 060,0 тис. грн.., або 107,2 % , а до показника за відповідний період минулого року 134,5 % виконання. За листопад місяць 2016 року надходження склали 570,8 тис. грн.., при плановому завданні 440,0 тис. грн.., або 129,7 відс. виконання., а до показника за відповідний період минулого року 107,4 %
    По єдиному соціальному внеску (ЄСВ) надходження за січень - листопад 2016 року склали 41 759,3 тис. грн. при плановому завданні 36 722,4 тис. грн. або 113,7 % ,
     За листопад місяць 2016 року надходження склали 4 372,2 тис. грн. при плановому завданні 3 780,0 тис. грн. або 115,7%. 


«Лист ДФС України від 30.11.2016 № 25826/6/99-95-42-01-15 «Щодо включення до податкового кредиту суми ПДВ, відображеної в податковій накладній»

06.12.2016
Державна фіскальна служба України розглянула лист включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), відображеної в податковій накладній, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), але помилково не включена до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ і повідомляє таке.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Водночас пунктом 50.1 статті 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, сума ПДВ по своєчасно зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, яка не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну складено (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу).
Якщо протягом 365 календарних днів до складу податкового кредиту не включена сума ПДВ по податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН з порушенням термінів, то така сума також може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну зареєстровано в ЄРПН (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу).


Лист ДФС України від 30.11.2016 № 25825/6/99-95-42-01-15 «Щодо сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами»

06.12.2016
Державна фіскальна служба України розглянула лист ….. сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з цього податку,  і повідомляє таке.
Відповідно до пункту 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Згідно з абзацом третім пункту 87.1 статті 87 Кодексу сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» не передбачено окремих кодів бюджетної класифікації для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.
Тобто, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
Враховуючи те, що перерахування сум авансових внесків у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали  2016 року, здійснюється платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств, то платник податку має право врахувати переплату з цього податку у сплату авансового внеску в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника).


«Лист ДФС України від 23.11.2016 № 25307/6/99-99-13-02-03-15 «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства»

06.12.2016
Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. «б» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
Разом з тим відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (далі – роботодавці).
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі, зокрема, заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 «Про оплату праці».
Враховуючи викладене, якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування.
Щодо віднесення до складу витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток витрати  з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Зазначеним розділом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.
Фінансовий результат до оподаткування за такими операціями формується згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п.«в» п.п. 14.1.185, п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.
Таким чином, операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу», для такого підприємства – платника ПДВ є об’єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.
Водночас платник податку при придбанні продуктів харчування включає суми ПДВ, сплачені (нараховані) при їх придбанні, до складу податкового кредиту за наявності складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Одночасно згідно з п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Отже, суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством – платником податку у зв’язку з придбанням продуктів харчування для забезпечення безкоштовного харчування свої працівників на умовах «шведського столу», включаються до складу податкового кредиту такого підприємства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Кодексу).
При цьому якщо вартість зазначеного безкоштовного харчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів зазначеним підприємством, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, не здійснюється.
У той же час, якщо вартість послуг з харчування не включається до вартості товарів/послуг, то дані товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно в межах господарської діяльності, а тому податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу, база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу. Податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу також не нараховуються.


Про уточнення податкової звітності з ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками

29.11.2016р.
Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо порядку виправлення у 2016 році помилок, допущених сільськогосподарськими підприємствами - суб’єктами спеціального режиму оподаткування при формуванні податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р., повідомляє.
Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесено зміни до статті 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), згідно з якими починаючи з 1 січня 2016 року для суб’єктів спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті таким платникам в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - спеціальні рахунки).
Чинний порядок визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, та розміри відсотків, за якими розраховуються такі суми, встановлено пунктом 209.2 статті 209 ПКУ.
З метою розрахунку сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, сільськогосподарські підприємства визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду окремо за видами сільськогосподарських операцій, визначених пунктом 209.2 статті 209 ПКУ (операції із зерновими та технічними культурами, продукцією тваринництва, іншою сільськогосподарською продукцією).
Слід зазначити, що згідно з редакцією ПКУ, яка була чинною до 01.01.2016 р., сума ПДВ, нарахована суб’єктом спеціального режиму оподаткування на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягала сплаті до бюджету та повністю залишалася в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N 21 (далі - Порядок N 21), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289.
Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку N 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:
податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) з додатками;
розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділом VI Порядку N 21.
Пунктом 1 розділу VI Порядку N 21 передбачено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 Кодексу, а саме шляхом надсилання уточнюючого розрахунку і сплати суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з податку на додану вартість, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 3 розділу IV Порядку N 21).
В уточнюючому розрахунку та додатках до нього, зокрема, зазначається:
в рядку 02 "Звітний (податковий) період" - звітний (податковий) період, в якому подається уточнюючий розрахунок;
в рядку 03 "Звітний (податковий) період, що уточнюється" - період, за який виправляються виявлені помилки.
Отже, уточнюючий розрахунок належить до податкової звітності того звітного періоду, який зазначено у рядку 02 такого уточнюючого розрахунку, тобто того звітного періоду, в якому подається такий уточнюючий розрахунок.
Таким чином, у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р., внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку та відповідно збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту), тобто у 2016 році.
Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до норм пункту 209.2 статті 209 ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.


Лист ДФС від 18.11.2016 № 24924/6/99-99-15-02-02-15

29.11.2016р.                               
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму списаних податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
         Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.
         Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з визнання податкових зобов’язань з ПДВ. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
         Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
         Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).
         Водночас слід зазначити, що положеннями п. 139.2 ст. 139 Кодексу визначено порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів.
         Так, згідно з вимогами п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
         на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
         на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.
         Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).


Лист ДФС від 11.11.2016 № 24344/6/99-99-15-02-02-15

29.11.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо внесення неприбуткової організації в новий Реєстр неприбуткових установ та організацій та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, політичні партії (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Якщо неприбуткові організації, внесені до Реєстру, не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ, то з метою включення до нового Реєстру такі організації зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу (п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Слід зазначити, що 16 липня 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Порядок).
У разі, якщо неприбуткова організація діє на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону, така неприбуткова організація може повідомити контролюючий орган щодо її належності до структури відповідної організації вищого рівня та подати копії документів, що підтверджують таку належність (підпорядкованість).
Установчі документи неприбуткових організацій, які оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та  громадських  формувань" (далі – Закон № 755), розглядаються контролюючим органом на відповідність вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та у разі їх відповідності таким вимогам включаються контролюючим органом до нового Реєстру відповідно до пункту 34 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, з присвоєнням кодів ознак неприбутковості, визначених пунктом 4 Порядку.
Неприбуткова організація, установчі документи якої оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755, замість копій установчих документів може подати до контролюючого органу відповідь щодо приведення установчих документів у відповідність до вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Порядок та способи подання документів для включення до Реєстру визначені пунктом 6 Порядку.
Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п. 4 Порядку (п. 5 Порядку).
Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Кодексом та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (п. 4 Порядку).
До нового Реєстру включається неприбуткова організація, установчі документи якої одночасно відповідають вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
При цьому, якщо неприбуткові організації не привели установчі документи у відповідність до вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу, такі неприбуткові організації після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.
Отже, з метою включення до нового Реєстру організації зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 ПКУ та здійснювати свою діяльність на підставі діючих установчих документів, дотримуючись вимог положень п. 133.4 ст. 133 ПКУ.


Лист ДФС України від 11.11.2016 № 24342/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо розрахунку фінансового результату до оподаткування для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну»

29.11.2016р.
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо розрахунку фінансового результату до оподаткування для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Пунктом 44.2 ст. 44 Кодексу передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Кодексу податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 Кодексу, від бази оподаткування, встановленою згідно зі ст. 135 цього Кодексу.
Базою оподаткування є грошове вираження об’єкта оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 Кодексу з урахуванням положень Кодексу (п. 135.1 ст. 135 Кодексу).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
 Фінансовий результат до оподаткування формується згідно з правилами бухгалтерського обліку, у тому числі за операціями з надання послуг під час перебування на спрощеній системі оподаткування у разі їх оплати при переході на загальну систему оподаткування, та у разі отримання оплати за послуги на спрощеній системі оподаткування і надання таких послуг під час перебування на загальній системі оподаткування.
Розділом III податок на прибуток підприємств Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за такими операціями.
Платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п. 137.5 ст. 137 Кодексу.
При декларуванні податку на прибуток за 2016 рік, у разі переходу на загальну систему оподаткування з IV кварталу 2016 року, фінансовий результат до оподаткування, визначається за правилами бухгалтерського обліку за IV квартал 2016 року
При цьому, враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, такий платник податку разом з річною декларацією з податку на прибуток підприємств повинен подати фінансову звітність за 9 місяців та 2016 рік.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).


Надходження до бюджету

По результатах проведеної роботи у січні-жовтні 2016 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 96 395,6 тис. грн. при завданні 83 150,2 тис. грн., що складає 115,9 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 139,6 відс. За жовтень місяць 2016р. мобілізовано 27 400,7 тис. грн. при плановому завданні 23 437,1 тис. грн. або 116,9 відс., а до показника за відповідний період минулого року 265,1 відс.
До державного бюджету за січень-жовтень 2016 року мобілізовано 33 924,7 тис. грн. при завданні 30 520,2 тис. грн. що складає 111,2 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 131,9 відс.. За жовтень місяць 2016 р. мобілізовано 16 203,9 тис. грн. при плановому завданні 14 236,3 тис. грн. або 113,8 відс. До показника за відповідний період минулого року 524,1%
До місцевого бюджету за січень-жовтень 2016 р. забезпечено надходжень всього 62 470,9 тис. грн. при завданні 52 630,0 тис. грн. що складає 118,7 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 144,1 відс.
За жовтень місяць 2016 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 11 196,7 тис. грн. при завданні 9 200,8  що складає 121,7 відс. а до показника за відповідний період минулого року 154,6 відс.
Протягом січня –жовтня  2016р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 39 081,7 тис. грн.., при плановому завданні 34 693,0 тис. грн., або 112,7 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 9 951,1 тис. грн.. при плановому завданні 8 795,6  тис. грн.., або 113,1 %, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 29 130,6 тис. грн.. при плановому завданні 25 897,4 тис. грн., або 112,5 відс. виконання , а до показника за відповідний період минулого року 139,2 %
            За жовтень місяць 2016 року до зведеного бюджету надійшло податку з фізичних осіб 6 469,1 тис. грн. при плановому завданні 7 000,0 тис. грн. або 92,4 відс. а до показника за відповідний період минулого року 133,3  в т.ч. до державного бюджету 1 635,6 тис. грн. при плановому завданні 1 768,0 тис. грн. або 92,5 відс., до місцевого бюджету 4 833,5 тис. грн., при плановому завданні 5 232,0 тис. грн , або 92,4 відс. а до показника за відповідний період минулого року 133,4 від.
            По військовому збору надходження за січень – жовтень 2016 року склали 3 034,3 тис. грн.. при плановому завданні 2 960,0 тис. грн.., або 102,5 % , а до показника за відповідний період минулого року 107,1 % виконання. За жовтень місяць 2016 року надходження склали 410,0 тис. грн.., при плановому завданні 470,0 тис. грн.., або 87,2 відс. виконання., а до показника за відповідний період минулого року 88,4 %
            По єдиному соціальному внеску (ЄСВ) надходження за січень - жовтень 2016 року склали 33 693,2 тис. грн. при плановому завданні 32 138,8 тис. грн. або 104,8 % ,
            За жовтень місяць 2016 року надходження склали 4 291,6 тис. грн. при плановому завданні 3 900 тис. грн. або 110,0%. 


Яку суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачують підприємці на єдиному податку?

07.11.2016р.
Починаючи з 1 травня по 30 листопада 2016 року підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в розмірі від 319 до 7975 гривень.
Нагадуємо, для підприємців – платників єдиного податку єдиний внесок нараховується у розмірі 22% на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір єдиного внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
З 01.05.2016 мінімальна заробітна плата становить 1450 грн. Таким чином, мінімальний страховий внесок на травень – листопад 2016 року становить 319 грн. за місяць (1450 грн.* 0,22). Максимальний розмір єдиного внеску - 7975 гривень.
Єдиний внесок за себе мають право не сплачувати фізичні особи – підприємці на єдиному податку, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують, відповідно до закону, пенсію або соціальну допомогу.
Звертаємо увагу, єдиний внесок сплачується незалежно від того, отримували спрощенці дохід чи ні.
Нагадуємо, єдиний внесок за ІІІ квартал 2016 року підприємці повинні сплатити до 19 жовтня поточного року.


Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 р. № 683 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів»

07.11.2016р.
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 1, ст. 35; 2013 р., № 3, ст. 66, № 24, ст. 808, № 89, ст. 3265; 2014 р., № 81, ст. 2287, № 95, ст. 2726; 2016 р., № 26, ст. 1024), такі зміни:
в абзаці четвертому пункту 3 після слова «подають» доповнити словами «в електронній формі», а слова «платіжний документ» замінити словами «копію платіжного документа»;
у пункті 10:
абзац перший після слів «на підставі» доповнити словами «поданих в електронній формі»;
в абзаці четвертому слова «у двох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з відміткою продавця) — у виробника» виключити.


Лист ДФС України від 07.10.2016 № 10619/Е/99-99-13-02-03-14 «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу у вигляді вартості успадкованого нерухомого майна»

07.11.2016 р.
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу у вигляді вартості успадкованого нерухомого майна (квартири), отриманого фізичною особою – нерезидентом (спадкоємцем) від фізичної особи – резидента (спадкодавця) та в межах компетенції повідомляє таке.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, в залежності від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем  та їх резидентського статусу.
Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Зокрема, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
За визначенням п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.
Разом з тим п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу встановлено, що для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента застосовується ставка 18 відс., визначена п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Згідно з п. 174.3 ст. 174 Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємці – нерезиденти зобов’язані сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Водночас п.п. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Враховуючи викладене, до вартості будь-якого об’єкта спадщини (квартири), одержаного спадкоємцем – нерезидентом в Україні від спадкодавця – резидента, незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб 18 відс. та військового збору 1,5 відсотка. При цьому спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок та збір до нотаріального оформлення об’єкта спадщини.
Крім того, відповідно до абзацу восьмого частини другої ст. 7 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов’язковим у випадках оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.


Про стягнення податкового боргу

07.11.2016 р.
Державна фіскальна служба України розглянула листи про надання податкової консультації відповідно до статті 52 Податкового кодексу України  (далі — Кодекс) стосовно: 1) нарахування пені за період дії рішення суду про відстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу; 2) поширення статті 100 Кодексу на суму податкового боргу, за яким прийняте судове рішення про стягнення, та судовим рішенням відстрочено таке стягнення, і повідомляє таке.
Відповідно до пункту 100.2 статті 100 Кодексу платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу згідно з пунктом 100.1 статті 100 Кодексу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу.
Отже, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов’язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням).
Частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України    (далі — КАСУ) передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України згідно із частиною п’ятою статті 124 Конституції України та статтею 14 КАСУ.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.
Враховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу.
При цьому вимоги статті 100 Кодексу не поширюються на виконання рішення суду про відстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.


Надходження до бюджету

06.10.2016р.
По результатах проведеної роботи у січні-вересні 2016 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 107 042,9 тис. грн. при завданні 93 091,4 тис. грн., що складає 115,0 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 164,4 відс. За вересень місяць 2016р. мобілізовано 12 985,4 тис. грн. при плановому завданні 15 924,8 тис. грн. або 81,5 відс., а до показника за відповідний період минулого року 155,7 відс.
            До державного бюджету за січень-вересень 2016 року мобілізовано 37 998,9 тис. грн. при завданні 36 897,1 тис. грн. що складає 103,0 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 182,6 відс.. За вересень місяць 2016 р. мобілізовано 4 741,6 тис. грн. при плановому завданні 7 813,3 тис. грн. або 60,7 відс. До показника за відповідний період минулого року 183,2 відс.
            До місцевого бюджету за січень-вересень 2016 р. забезпечено надходжень всього 69 044,0 тис. грн. при завданні 56 194,3 тис. грн. що складає 122,9 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 155,8 відс.
    За вересень місяць 2016 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 8 243,8 тис. грн. при завданні 8 111,5  що складає 101,6 відс. а до показника за відповідний період минулого року 143,3 відс.
             Протягом січня – вересня  2016р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 54 562,5 тис. грн.., при плановому завданні 44 055,3 тис. грн., або 123,8 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 13 809,5 тис. грн.. при плановому завданні 11 194,1  тис. грн.., або 123,4 %, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 40 753,0 тис. грн.. при плановому завданні 32 861,2 тис. грн., або 124,0 відс. виконання , а до показника за відповідний період минулого року 160,5 %
            За вересень місяць 2016 року до зведеного бюджету надійшло податку з фізичних осіб 6 569,9 тис. грн. при плановому завданні 7 200,0 тис. грн. або 91,2 відс. а до показника за відповідний період минулого року 149,6  в т.ч. до державного бюджету 1 661,9 тис. грн. при плановому завданні 1 800,0 тис. грн. або 92,3 відс., до місцевого бюджету 4 908,0 тис. грн., при плановому завданні 5 400,0 тис. грн , або 90,9 відс. а до показника за відповідний період минулого року 149,9 від.
             По військовому збору надходження за січень – вересень 2016 року склали 4 445,3 тис. грн.. при плановому завданні 4 255,0 тис. грн.., або 104,5 % , а до показника за відповідний період минулого року 146,2 % виконання. За вересень місяць 2016 року надходження склали 398,5 тис. грн.., при плановому завданні 550,0 тис. грн.., або 72,4 відс. виконання., а до показника за відповідний період минулого року 96,1 %


Увага!!! Фальсифікат – небезпечно для життя!

06.10.2016
Шановні мешканці Кіровоградщини та суб’єкти підприємницької діяльності! У період з 22 по 26 вересня 2016 року у Харківській, Донецькій, Миколаївській областях зафіксовано чисельні випадки отруєння людей алкогольним сурогатом, у тому числі факти загибелі осіб внаслідок інтоксикації фальсифікованим алкоголем.
У Харківській області небезпечні алкогольні напої придбані споживачами у магазинах, що належать одному власнику – приватному підприємцю і розташовані у Вовчанському та Ізюмському районах Харківської області. За даними фактами розпочато кримінальні провадження за ст. 115 «Умисне вбивство» та ч. 3 ст. 204 «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів» Кримінального кодексу України, власника торгівельних об’єктів затримано.
На сьогоднішній день працівниками оперативних підрозділів та інших структурних підрозділів Головного управління ДФС у Кіровоградській області активізовано оперативно-розшукові заходи щодо припинення незаконної діяльності з виробництва, постачання та розповсюдження контрафактних і контрабандних алкогольних напоїв на території області, а також здійснюється відпрацювання торгівельних об’єктів, баз накопичення і зберігання алкогольних напоїв на предмет виявлення фактів зберігання та реалізації контрафактного алкоголю, що становить загрозу життю та здоров’ю людей. Тому просимо вас з порозумінням відноситись до дій працівників обласного відомства.
Крім того, повідомляємо, що ГУ ДФС у Кіровоградській області протягом 2014-2016 років видавало єдиному виробнику горілки Кіровоградської області - ТОВ „Олександрія-БЛіГ” (код ЄДРПОУ 31969320) марки акцизного податку (далі – МАП), в яких 6-ти значний номер розпочинається з нуля (0), наприклад – 010532, 005874.
Алкогольні напої під торговою маркою ТОВ „Олександрія-БЛіГ” з датою виробництва з 01.01.2014 року по теперішній час, які марковані МАП з 6-ти значними номерами, в яких перші цифри відмінні від нуля (0), наприклад – 145325, 356987 вважаються немаркованими (дані алкогольні напої вироблені нелегально) та підлягають вилученню працівниками оперативного управління ГУ ДФС в області або органів Національної поліції у Кіровоградській області.
Звертаємося до вас з попередженням, ні в якому разі не купувати алкогольні напої невідомого походження, без акцизних марок, у сумнівних точках продажу, а також попередити своїх знайомих про тяжкі наслідки вживання фальсифікату та бути пильними.
У разі наявної інформації, скарг щодо розповсюдження фальсифікованої алкогольної продукції, виявлення фактів отруєння мешканців алкогольними напоями на території Кіровоградської області просимо повідомляти відповідну інформацію до оперативного управління ГУ ДФС у Кіровоградській області за тел. (0522)-24-06-00, 36-69-00 – цілодобово.


Перелік документів для реєстрації РРО

06.10.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг повинні застосовувати зареєстровані в податковій інспекції за основним місцем обліку персоналізовані опломбовані реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), які переведені у фіскальний режим роботи. Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:
– заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО, яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем із зазначенням дати подання;
– копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
– копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
– копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
– копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО;
Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи - підприємця.


Податковий календар на 30 вересня 2016 року  

28 вересня 2016 року
Останній день сплати
- плати за землю за серпень 2016 року;
- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за серпень 2016 року;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за серпень 2016 року ;
- податку на додану вартість за серпень 2016 року;
- акцизного податку за серпень 2016 року;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом за серпень 2016 року.


Лист ДФС України від 05.09.2016 №29613/7/99-99-12-03-02-17 «Про бюджетне відшкодування податку на додану вартість»

28.09.2016
Про бюджетне відшкодування
податку на додану вартість
  Державна фiскальна служба України з метою налагодження ефективного контролю за станом та порядком організації перевірок пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повiдомляє.
Порядок визначення суми ПДВ, що пiдлягає вiдшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному вiдшкодуванню), регламентовано ст. 200 Податкового кодексу України (далi - Кодекс).
Сума податку, що пiдлягає сплатi (перерахуванню) до Державногобюджету України або бюджетному вiдшкодуванню, визначається як рiзницямiж сумою податкового зобов'язання звiтного (податкового) перiодута сумою податкового кредиту такого звiтного (податкового) перiоду(п. 201 ст. 200 Кодексу).
З 1 лютого 2016 року набрали чинностi змiни, внeceнi до Кодексу, Законом України вiд 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змiн до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі - Закон України №909-VIII) до порядку бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема якими скасовано норму з автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (виключено п. 200.18 ст. 200 Кодексу) та запроваджено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до реєстру i для всіх без виключення платників відшкодування за наслідками тридцятиденної камеральної перевірки.
Згідно з чинним законодавством підставою для бюджетного відшкодування ПДВ є заява платника про повернення суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, яка відображається у податковій декларації з ПДВ, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
При цьому зазначаємо, що вiдповiдно до п. 200.10. ст. 200 Кодексу протягом 30 календарних днiв, що настають за граничним терміном подання податкової декларацiї, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цiєї cтaттi та подали заяву про повернення суми бюджетного вiдшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 Кодексу - за результатами документальної перевірки, що проводиться відповідно до Кодексу.
Контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок iз зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У разi наявностi у платника податку податкового боргу бюджетному вiдшкодуванню пiдлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу (пункт 200.12 стаття 200 Кодексу).
Наказ Державної податкової служби України вiд 19.06.2012 № 522, яким затверджено Регламент опрацювання податкових декларацiй з податку на додану вартість, за якими задекларовано від’ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, застосовується з урахуванням вимог Кодексу.
Висновки формуються та подаються до органiв державного казначейства за місцем реєстрації платника податку відповідно до Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України вiд 03.02.2011 № 68/23 (далi - спільний наказ № 68/23).
2З.08.2016 набрав чинності наказ Міністерствa фiнансiв України від 13.07.2016 №606 «Про затвердження форм документiв, що використовуються у процесi вiдшкодування сум податку на додану вартість» (зареєстрований у Miністерствi юстицiї України 02.08.2016 за №1069/29199, далi – наказ №606).
Наказ №606 розроблений у зв’язку зi змiнами до порядку бюджетного вiдшкодування ПДВ, внесеними до Кодексу Законом № 909-VIII, зокрема щодо запровадження бюджетного вiдшкодування податку на додану вартість у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Вiдповiдно до законодавчих змiн наказом №606 затверджено оновленi форми висновку про суми бюджетного вiдшкодування ПДВ, на пiдставi яких органами Державної казначейської слyжби України проводиться повернення таких сум з державного бюджету платнику.
Разом з тим порядок взаємодії органiв державної влади пiд час вiдшкодування ПДВ визначено постановою Кабiнету Міністрів України вiд 17 сiчня 2011 року №39 та спiльним наказом № 68/2З, положення яких спрямованi на:
встановлення чiткого механiзму взаемодiї територiальних органiв ДФС та органiв державного казначейства;
недопущення неправомiрного вiдшкодування ПДВ;
ведення належного облiку вiдшкодованих сум ПДВ.
На сьогоднi положення зазначених пiдзаконних актів є чинними та застосовуютъся з урахуванням вимог Кодексу.


Громадяни, яких звільнено від сплати земельного податку

28.09.2016
У Головному управлінні ДФС у Кіровоградській області повідомили про пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.
Від сплати земельного податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки:
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Зазначена норма передбачена п. 281.1 та п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України.



Круглий стіл з питань мінімізації заробітної плати

Начальником відділу податків і зборів з фізичних осіб Голованівської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області Саратовою Оксаною Віталіївною було проведено «круглий стіл» з трудовими колективами, які сплачують працівникам заробітну плату мінімальну по галузі та мають заборгованість до бюджету. Тема зустрічі «Мінімізація заробітної плати».
Під час круглого столу Оксана Віталіївна відзначила про недопущення виплати заробітної плати «в конвертах» та про застосування заходів щодо офіційного оформлення найманих працівників. Також повідомила, що у Голованівській ОДПІ вживаються ряд заходів щодо виявлення, упередження та руйнування схем ухилень від оподаткування платниками податків.
 «Кожен підприємець, який використовує «тіньові» схеми, повинен замислитися про те, що його підлеглі можуть нам зателефонувати», - зазначила Оксана Віталіївна.
Наприкінці зустрічі платникам податків були надані ґрунтовні роз’яснення, щодо виплати заробітної плати відповідно до чинного законодавства та надані відповіді на запитання, що надходили під час заходу. Зустріч пройшла в атмосфері довіри та взаєморозуміння.


Сплата земельного податку садівничим товариством

21.09.2016
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України).
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.
Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку, є платниками земельного податку.
При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівниче товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.


Електронний сервіс ДФС «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

21.09.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.
Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.
З 11.07.2014 оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Головне управління ДФС у Кіровоградській області інформує, що 26 липня 2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Наказ № 547).
Наказом № 547 затверджено:
- Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);
- Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
- Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;
- Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.
Крім того, Наказом № 547 затверджено оновлені форми книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), які доповнено колонками для відображення розрахунків за ставками акцизного податку та сум акцизного податку.
Наказом № 547 передбачено звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку відображати в КОРО та розрахункових книжках інформацію про розрахункові операції, що оподатковуються акцизним податком, та суми акцизного податку, якщо розрахункові документи, на підставі яких здійснюються записи, друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності Наказу № 547.
Разом з тим, до створення реєстру центрів сервісного обслуговування суб’єктам господарювання для реєстрації РРО до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) РРО потрібно подавати до контролюючого органу також копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО центру сервісного обслуговування на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.
Також, Наказом № 547 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417 «Про затвердження нормативно - правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».


Акцизні накладні необхідно складати на всі операції з реалізації пального

14.09.2016
При реалізації пального платник акцизного податку зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних.
Відповідно до Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального (код за ЄДРПОУ (для юридичних осіб), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб), повна чи скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків), не вказуються при складанні акцизної накладної у разі:
- реалізації отримувачам, що не є платниками акцизного податку з реалізації пального (кінцевим споживачам та суб’єктам господарювання, які відсутні у Реєстрі платників акцизного податку);
- відвантаження пального на умовах, встановлених статтею 229 Податкового кодексу України;
- відвантаження пального з метою власного споживання;
- втрати пального як в межах, так і понад встановлені норми втрат, псування, знищення пального, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.
Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню та які звільняються від оподаткування визначені статтею 213 ПКУ.
            Отже, платник акцизного податку – особа, яка реалізує пальне, зобов’язана складати акцизні накладні на всі операції з реалізації пального, у тому числі на такі, які не підлягають оподаткуванню або звільненні від оподаткування акцизним податком.
Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 116.13.03).


Податковий календар на 15-20 вересня 2016 року

14.09.2016
ГУ ДФС у Кіровоградській області нагадує, що:
15 вересня, четвер
Останній день подання
- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІV кварталу та розрахунку доходу за попередній календарний рік
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за серпень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за серпень
 
20 вересня, вівторок
Останній день подання
- податкової декларації з ПДВ за серпень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
- декларації акцизного податку за серпень
- податкової декларації рентної плати за серпень з розрахунком:
рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; 
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за серпень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у серпні
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за серпень
- заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІV кварталу
 
Останній день сплати
- доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за серпень*
- авансового внеску з єдиного податку на вересень платниками, віднесеними до першої та другої груп
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за серпень (крім гірничих підприємств)
_____________
* Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Кодексу).


«Ставки податків і зборів» – новий розділ у ЗІР

14.09.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що завдяки електронному сервісу ДФС – Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) кожен платник податків має можливість отримати всю необхідну інформацію щодо особливостей оподаткування.
Для зручності платників, щоб громадяни і представники бізнесу мали повну інформацію про ставки податків, які вони сплачують, в ЗІР запроваджено новий розділ «Ставки податків і зборів».
Окрім того, цей розділ стане в нагоді експертам, котрі отримали можливість зручного пошуку та аналізу інформації про ставки загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску, оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.
Всі тематичні розділи ЗІР користуються популярністю серед платників податків. До Бази знань щоденно звертається по кілька тисяч платників.
Нагадуємо, що у ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», які дозволяють оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.


Надходження до бюджету

По результатах проведеної роботи у січні-серпні 2016 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 94 057,5 тис. грн. при завданні 79 224,7 тис. грн., що складає 118,7 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 165,6 відс. За серпень місяць 2016р. мобілізовано 18 100,2 тис. грн. при плановому завданні 16 097,6 тис. грн. або 112,4 відс., а до показника за відповідний період минулого року 182,7 відс.
    До державного бюджету за січень-серпень 2016 року мобілізовано 33 257,3 тис. грн. при завданні 31 141,9 тис. грн. що складає 106,8 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 182,5 відс.. За серпень місяць 2016 р. мобілізовано 5 495,0 тис. грн. при плановому завданні 7 625,7 тис. грн. або 72,1 відс. До показника за відповідний період минулого року 187,8 відс.
    До місцевого бюджету за січень-серпень 2016 р. забезпечено надходжень всього 60 800,2 тис. грн. при завданні 48 082,8 тис. грн. що складає 126,4 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 157,7 відс.
    За серпень місяць 2016 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 12 605,2 тис. грн. при завданні 8 471,9  що складає 148,8 відс. а до показника за відповідний період минулого року 180,6 відс.
             Протягом січня – серпня  2016р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 47 992,6 тис. грн.., при плановому завданні 36 855,3 тис. грн., або 130,2 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 12 147,5 тис. грн.. при плановому завданні 9 394,1  тис. грн.., або 129,3 %, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 35 845,0 тис. грн.. при плановому завданні 27 461,2 тис. грн., або 130,5 відс. виконання , а до показника за відповідний період минулого року 162,0 %
     За серпень місяць 2016 року до зведеного бюджету надійшло податку з фізичних осіб 9 975,2 тис. грн. при плановому завданні 6 100,0 тис. грн. або 163,5 відс. а до показника за відповідний період минулого року 223,0  в т.ч. до державного бюджету 2 513,3 тис. грн. при плановому завданні 1 600,0 тис. грн. або 157,1 відс., до місцевого бюджету 7 461,9 тис. грн., при плановому завданні 4 500,0 тис. грн , або 165,8 відс. а до показника за відповідний період минулого року 223,7 від.
    По військовому збору надходження за січень – серпень 2016 року склали 4 046,8 тис. грн.. при плановому завданні 3 690,0 тис. грн.., або 109,7 % , а до показника за відповідний період минулого року 154,1 % виконання. За серпень місяць 2016 року надходження склали 719,3 тис. грн.., при плановому завданні 540,0 тис. грн.., або 133,2 відс. виконання., а до показника за відповідний період минулого року 160,5 %


Податковий календар на 8-15 вересня 2016 року

08.09.2016.
ГУ ДФС у Кіровоградській області нагадує, що:
8 вересня, четвер
Останній день сплати
- податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2015 р. по 30.06.2016 р.
9 вересня, п'ятниця
Останній день подання
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС);
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС);
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС);
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА);
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма № 1-ОТ);
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма № 1-РА);
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ).
 15 вересня, четвер
Останній день подання
- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІV кварталу та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за серпень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за серпень.


Лист ДФС України від 02.09.2016 № 29468/7/99-99-15-02-01-17 "Про затвердження форми та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво"

08.09.2016
 
Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування та забезпечення податкового контролю податку на прибуток підприємств повідомляє таке.
 Загальні положення
29 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544 „Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво (далі — Розрахунок та Порядок), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 923/29053 (далі – наказ № 544).
Із прийняттям наказу № 544 втрачає чинність наказ Міністерства фінансів України від 25.06.2013 № 610 „Про затвердження форм та Порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2013 за  № 1205/23737 (далі – наказ № 610).
Щодо подання Розрахунку за новою формою
            Розробка нової форми Розрахунку та Порядку його складання  обумовлена змінами в законодавстві, запровадженими  Законами України від 28 грудня 2014 року №71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, від 24 грудня 2015 року № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”.
Зауважуємо, що пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи зазначене, починаючи з декларування за 3 квартали 2016 року, подання Розрахунку здійснюється за формою та в порядку, затвердженими наказом № 544.
Порядок складання Розрахунку розроблено відповідно до положень підпунктів 141.4.3, 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ  Кодексу та застосовується постійними представництвами, визначення яких наведено у підпункті 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу і які є платниками податку на прибуток (далі – платники податку) відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
Підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 розділу ІІІ Кодексу передбачено, що платниками податку на прибуток є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Порядоком  визначено  складання розрахунків двох видів:
Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі окремого балансу фінансово-господарської діяльності (далі – Розрахунок 1);
Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 (далі – Розрахунок 2).
На відміну від форм розрахунків, затверджених наказом № 610, у розрахунках змінено рядки: „розрахунок авансового внеску з податку на прибуток”,  „виправлення помилок”,  до розрахунків додано новий додаток ВД „Відомості про доходи (прибутки), звільнені від оподаткування на підставі міжнародного договору України”.   
Крім цього, під час складання розрахунків передбачено заповнення додатків:
 додаток ВП „Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку”;
 додаток ПН „Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано  доходи із джерелом їх походження з України”.
 Порядок заповнення розрахунків
Розрахунок 1. Цей розрахунок складається нерезидентом, який провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні. Сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва
 Довідково. Окремий баланс фінансово-господарської діяльності — це баланс доходів (які постійне представництво отримало б від провадження своєї діяльності незалежно від нерезидента), відокремлених від загальної суми доходів нерезидента на підставі відповідного розрахунку, та витрат, понесених безпосередньо постійним представництвом. Об’єкт оподаткування для обчислення податку на прибуток нерезидента, що провадить діяльність на території України через постійне представництво, визначається як різниця між відокремленими доходами постійного представництва та понесеними постійним представництвом витратами.
Для обчислення відокремлених доходів постійного представництва платник податку подає до контролюючого органу дані про загальні обсяги отриманих доходів та понесених витрат від ведення господарської діяльності нерезидента в цілому, загальну чисельність працівників та вартість основних засобів нерезидента, які завірені податковою службою у країні резиденції, належним чином легалізовані та перекладені українською мовою.
Зазначимо, що Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и), відповідно до додатка ВП до рядків 18 – 20, 22 – 24, 26 — 28 Розрахунку 1 подається платником податку у разі самостійного виправлення помилок минулих звітних (податкових) періодів у складі Розрахунку 1 за звітний (податковий) період, в якому наводиться інформація про виправлені помилки. За кожний звітний (податковий) період, у якому виявлено помилки, подається окремий додаток.
 Розрахунок 2. Цей розрахунок складається у разі визначення нерезидентом, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, прибутку як різницю між доходом та витратами шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и) відповідно до додатка ВП до рядків 17 – 19, 21 – 23,
25 — 27 Розрахунку 2, подається у разі самостійного виправлення помилок минулих звітних (податкових) періодів у складі Розрахунку 2 за звітний (податковий) період, в якому наводиться інформація про виправлені помилки. За кожний звітний (податковий) період, у якому виявлено помилки, подається окремий додаток.
 Додаток ВД «Відомості про доходи (прибутки), звільнені від оподаткування на підставі міжнародного договору України”
Якщо нерезиденти мають право на звільнення від оподаткування відповідно до міжнародного договору України окремих видів доходів, які отримуються через постійне представництво, вони разом із Розрахунком 1 або Розрахунком 2 заповнюють і подають до контролюючого органу додаток ВД.


Коли можна перейти на єдиний податок?

08.09.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу, щодо кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Зазначені норми визначені п.298.1.4 ст.298 Податкового кодексу України.


Голованівська ОДПІ привітала школярів зі святом Першого дзвоника

Вже стало щорічною традицією відвідування учбових закладів Голованівського району податківцями та святкування разом зі школярами Дня знань.
Так, в. о. начальника Голованівської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області Тетяна Андріївна Поліщук привітала школярів, батьків та освітян Наливайківської загальноосвітньої школи з початком навчального року та звернула увагу присутніх, що виховання податкової культури у молоді - є одним із важливих напрямків роботи працівників органів державної фіскальної служби, а добровільна сплата податків неможлива без високої податкової грамотності підростаючого покоління.
Тетяна Андріївна побажала школярам у новому навчальному році бути працьовитими, енергійними, наполегливими в досягненні цілей, допитливими, брати активну участь у всіляких конкурсах і змаганнях –  адже це самий надійний шлях до успіху у навчанні. А саме головне бути законослухняними громадянами своєї країни у дорослому житті та сумлінними платниками податків.


УВАГА! Новий порядок ведення Реєстру неприбуткових організацій!

16 липня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 440 від 13.07.2016р. «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».
Голованівська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства з 01.01.2017р. установчі документи неприбуткових організацій (крім іншого)повинні:
– містити заборону розподілу отриманих доходів або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
– передбачати передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Ця вимога не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
– передбачати, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
На сьогодні, у статутах більшості неприбуткових організацій відсутні вищезазначені норми і це не дає їм можливості з 01.01.2017 року залишатися в статусі неприбуткових. Тож таким організаціям необхідно перереєструвати свої установчі документи (статути) шляхом доповнення їх необхідними нормами та подати до Голованівської ОДПІ реєстраційну заяву із позначкою «зміни» і копії змінених установчих документів (статутів)Житлово-будівельні кооперативи також подають завірені ними копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Всі інші неприбуткові установи, документи яких відповідають вимогам Постанови КМУ № 440 повинні надати до ДПІ інформацію щодо відповідності.
Перереєструвати установчі документи (статути) профспілкові, громадські організації, політичні партії та засоби масової інформації повинні в Головному територіальному управління юстиції, а інші неприбуткові установи – у державного реєстратора. У разі, зміни назви вулиці, для перереєстрації документів також необхідно мати Протокол загальних зборів організації, де розглядалося питання про зміну місцезнаходження (зміна адреси) відповідно до Закону про декомунізацію. 
Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не приведуть свої установчі документи у відповідність із нормами Податкового кодексу України до 1 січня 2017 року – не будуть включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.


Про несправність РРО повідомляйте контролюючий орган

31.08.2016
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані при виявленні несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.
Нормами зазначеного Закону не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання при не повідомленні контролюючого органу про виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю.
Зауважимо, що за не проведення розрахункових операцій через РРО застосовуються фінансові санкції, передбачені до п. 1 ст. 17 Закону.


Щодо оподаткування і утримання з пенсій працюючих пенсіонерів

31.08.2016
Верховною Радою України внесено зміни в оподаткуванні пенсій, які набрали чинності з 1 липня 2016 року.
Відповідно до підпункту 164.2.19 статті 164 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній до 1 липня 2016 року) суми пенсій, які перевищували три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, підлягали оподаткуванню («податок на доходи фізичних осіб») в розмірі 15 відсотків. Із зазначеної бази оподаткування, тобто із суми, яка перевищувала три розміри мінімальної заробітної плати, утримувався також військовий збір 1,5 відсотки.
Законом України від 02.06.2016 №1411-VIII внесено зміни до підпункту 164.2.19 Податкового кодексу, які набрали чинності з 1 липня 2016 року. Цими змінами передбачено, що оподатковуються лише суми пенсій, які перевищують десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (10 740 грн. (1074 х 10), і збільшено розмір податку з 15 до 18 відсотків.
Відповідно також змінено і базу оподаткування для утримання військового збору. Зазначений вище податок утримується із сум пенсій як непрацюючих, так і працюючих пенсіонерів. Тому якщо, наприклад, пенсіонеру була призначена пенсія 7 тисяч гривень і він продовжував працювати, то до 1 липня 2016 року із суми його пенсії, що перевищувала три розміри мінімальної заробітної плати утримувався податок 15 % і військовий збір 1,5% (із суми понад 4134 грн. (1378 грн. х 3).
 З 1 липня 2016 року із цієї пенсії податок (і військовий збір) не утримується, оскільки розмір пенсії складає менше ніж 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Потрібно також зазначити, що положення підпункту 164.2.19 статті 164 Податкового Кодексу України не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».


Увага! Знижено ставки акцизного податку на легкові автомобілі

31.08.2016
У зв’язку з набуттям чинності з 01 серпня 2016 року Закону України "Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів" (далі - Закон №1389) та з урахуванням роз’яснень, наданих Державною фіскальною службою України листом від 01.08.2016 №26072/7/99-99-18-02-02-17 повідомляємо, що знижені ставки акцизного податку на автомобілі легкові, що використовувалися, застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони, зокрема, ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду у кількості, що не перевищує один легковий автомобіль протягом календарного року.
Знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони, зокрема, ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду у кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.
Також нормами Закону №1389 встановлено, що зниженіставки акцизного податку не застосовуються якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою - окупантом згідно із законом Українита/або визнаної державою - агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави - окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару є:
- сертифікат про походження товару;
- засвідчена декларація про походження товару;
- декларація про походження товару;
- сертифікат про регіональне найменування товару.
У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Водночас, документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII Митного кодексу України (пункт 2 частини 4 статті 44 Митного кодексу України).


Форму розрахунку податку на прибуток нерезидента змінено

31.08.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що з 29 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво».
Даним наказом затверджено:
- розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;
- форму розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7;
- порядок розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво.
Крім того, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 25 червня 2013 року № 610 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво».
Додатково повідомляємо, що з опублікованим текстом Наказ № 544 можна ознайомитись в газеті «Офіційний вісник України» № 57 від 29 липня 2016 року.


«Круглий стіл» з представниками бізнесу

«Новації в податковому законодавстві»

16.08.2016.
Нещодавно завідувач сектору податків і зборів з фізичних осіб Голованівської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області Оксана Віталіївна Саратова провела засідання «круглого столу» за участі представників бізнесу. Під час заходу було обговорено найактуальніші питання, які стосуються новацій в податковому законодавстві.
Оксана Віталіївна розповіла про правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу, отриманого фізичною особою від надання в оренду земельного паю юридичній особі.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України. Відповідно до положень  розділу IV Податкового кодексу, до загального оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в  оренду, який оподатковуються податковим агентом під час нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків. Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотків об'єкта оподаткування. Об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Отож, юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати за земельний пай повинна утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Якщо договором оренди передбачено проведення розрахунків за земельний пай у негрошовій формі, наприклад, зерном або цукром у кількісному вимірі, то під час нарахування таких доходів у негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.До наведеної формули застосовується діюча у 2016 році ставка податку 18 відсотків (для ставки податку 18 відсотків - коефіцієнт 1,21951).Враховуючи, що вказаний коефіцієнт застосовується для визначення бази оподаткування, тому у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а "Сума нарахованого доходу" та 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф.1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнта.
Платники податків дізналися про основні зміни в законодавстві 2016 року з питань акцизного податку, зокрема введення нових форм звітів для суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Окрему увагу приділено розгляду питання своєчасності надання звітів щодо виробництва й обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які необхідно подати щомісяця до 10 числа (9 число – останній термін подачі звіту) засобами електронного зв’язку в порядку, передбаченому для податкової звітності, подають до органу ДФС за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у роздрібній мережі за встановленою формою.
Відповідно до Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та /або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Оксана Віталіївна нагадала платникам податків про вже працюючі електронні сервіси ДФС, які допомагають у повсякденній роботі. Так платники, які мають ключі електронного цифрового підпису, можуть скористатися  електронним сервісом «ЗІР» - який допоможе розібратися у податковому законодавстві, дозволить здійснювати пошук інформації по певному податку. 
Сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» допоможе оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, який можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою та ін. 
Електронні сервіси «Реєстр платників ПДВ», «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» допоможуть дізнатися про те, чи є дійсним свідоцтво ПДВ контрагента, дату початку дії свідоцтва, а також інформацію про анулювання реєстрації платника ПДВ.  
Електронний кабінет платника забезпечує користувачам можливість: 
подання податкової звітності в режимі реального часу; перегляд податкової звітності;  доступ до інформації про стан розрахунків з бюджетом.
Сервіс «Пульс» гарантує платнику послуги з оперативного вирішення проблемних питань. Номер цілодобової телефонної лінії сервісу «Пульс» ДФС України для клієнтів податкової та митниці: (044) 284-00-07. 
На завершення засідання посадовець висловила подяку всім платникам, які сумлінно виконують свій конституційний обов’язок, своєчасно направляючи кошти до державної скарбниці. Зазначила, що Голованівською ОДПІ постійно проводиться цілеспрямована робота з вжиття повного комплексу заходів з метою виконання поставлених завдань та збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Надала вичерпні відповіді на поставлені запитання учасників «круглого столу».


Лист ДФС України від 04.08.2016 №26581/7/99-99-15-02-02-17 «Про зменшення фінансового результату до оподаткування на суму доходів у вигляді дивідендів»

16.08.2016р.
Підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
До того ж, абзацом восьмим підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу встановлено, якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Відповідно до концепції Кодексу сплата авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів акціонерам (власникам) запроваджена як запобіжний захід щодо виплати дивідендів за відсутності прибутку, який є джерелом надходження податку до бюджету.
Запроваджений порядок розрахунку авансового внеску з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток за відповідний податковий період запроваджено з метою збереження обігових коштів платників - емітентів корпоративних прав. До того, ж Кодексом визначено особливості сплати авансового внеску материнською компанією з суми перевищення виплачених материнською компанією дивідендів на користь власників корпоративних прав  такої компанії понад  суми  дивідендів,  отриманих  материнською компанією для забезпечення своєчасних економічно обґрунтованих розрахунків з власниками корпоративних прав.
З метою зменшення податкового навантаження та уникнення подвійного оподаткування прибутку сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації (підпункт 57.11.2  пункту 57.11  статті 57 Кодексу).
Враховуючи вищенаведене, платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від:
- платників податку на прибуток, для яких підпунктами 57.11.2 та 57.11.3  пункту 57.11  статті 57 Кодексу передбачено особливості сплати авансових внесків при виплаті дивідендів, крім, платників, прибуток яких звільнений від оподаткування, та інститутів спільного інвестування;
- платників єдиного податку, які сплачують авансові внески з податку на прибуток.
Зазначене коригування здійснюється платником податку з урахуванням вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу щодо суми річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, та за умови відображення у складі доходів суми нарахованих дивідендів відповідно до положень бухгалтерського обліку.


Інформація про контрольно – перевірочну роботу  Голованівської ОДПІ за січень – червень 2016 р.

16.08.2016р
Протягом першого півріччя 2016 року в Голованівській ОДПІ відділом аудиту проведено 27 документальних перевірок суб єктів господарювання, у т.ч. з них 9 планові документальні перевірки, за результатами яких донараховано податків та зборів (обов язкових платежів) на загальну суму 333,3 тис. гривень.
Протягом першого півріччя 2016 року підрозділами доходів і зборів з фізичних осіб проведено 170 документальних перевірок суб єктів господарювання, у т.ч з них 6 планових документальних перевірок, за результатами яких донараховано податків та зборів (обов язкових платежів) на загальну суму1045,15 тис.гривень.
З метою руйнування схем мінімізації податкових зобов язань та ухилення від оподаткування постійно відпрацьовується у ході проведення перевірок ланцюги постачання та реалізації продукції.
У першому півріччі 2016 року Голованівській ОДПІ всього доведено до відпрацювання ризикових суб єктів господарювання – 1 на суму 108,0 тис. грн., який відпрацьовано повністю.
Протягом січня – червня 2016 року проведено 2 фактичних перевірки суб єктів господарювання, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами. За результатами проведених перевірок до даних суб єктів господарювання застосовано штрафних санкцій на загальну суму 17,0 тис. гривень.
Підрозділами податків і зборів з фізичних осіб Голованівської ОДПІ проводились перевірки суб єктів господарювання щодо додержання законодавства про працю зокрема, з питань належного оформлення  трудових відносин із найманими працівниками, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, повноти та своєчасності виплати заробітної плати. В результаті проведених протягом першого півріччя 2016 року спільних перевірок з управлінням праці та управлінням пенсійного фонду перевірено 11 платників, виявлений 1 неоформлений найманий працівник. Порушення усунуті шляхом оформлення найманої особи.
Камеральні перевірки податкової звітності суб єктів господарювання-юридичних осіб проводяться відповідно до вимог Податкового кодексу України та у встановлені терміни.
Протягом першого півріччя 2016 року проведено 17 перевірок платників податків (ФОП та юридичних осіб), порушення законодавства в частині правильності нарахування та утримання єдиного внеску встановлено в 2 перевірках. Донараховано всього 0,8 тис.грн. єдиного внеску, до бюджету надійшло 0,8 тис. грн. або 100,0 відс. від донарахованих.
Протягом першого півріччя 2016 року відповідно до Закону України «Про очищення влади» проведено 377 перевірок стосовно посадових і службових осіб.
У структурних підрозділах ОДПІ постійно проводились економічні навчання, розглядалися зміни в чинному законодавстві, зверталася увага на недоліки допущені іншими ДПІ з метою недопущення аналогічних порушень при проведенні контрольно – перевірочної роботи.


До уваги платників єдиного внеску,

призваних на військову службу

10.08.2016 року
Голованівська ОДПІ ГУ ДФС у  Кіровоградській області звертає увагу, що Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», внесені зміни, зокрема, до Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Зазначені зміни набрали чинності 1 січня поточного року.
Так, відповідно до пункту 92 розділу VIII. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 визначено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначених у статті 4 Закону №2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону №2464, якою визначена процедура стягнення єдиного внеску.
Підставою для такого зупинення є копія військового квитка або копія документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка подається до органів доходів і зборів цим державним органом протягом десяти днів після її мобілізації.


З 1 травня 2016 року зміни в розрахунку ЄСВ

10.08.2016 року
Голованівська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області нагадує, що розмір мінімальної заробітної плати впливає на розрахунок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
У зв’язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 травня 2016 року розмір мінімального страхового внеску становить 319,00 грн. (1450 грн. х 22 відс.).
Також зміниться максимальна величина доходу, на яку потрібно нараховувати ЄСВ. Вона становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на місяць нарахування доходу. Тож з травня вона дорівнюватиме 36 250 грн. (1450 грн. х 25).
Відповідно збільшився максимальний розмір нарахованого ЄСВ і з 1 травня 2016 р. він становитиме 7975 грн. (36250 грн. х 22%) або 3048,63 грн. (36250 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа.
Без змін залишаються, зокрема:
- розмір податкової соціальної пільги;
- граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;
- ставки єдиного податку для I і II групи;
- ставки податку на нерухоме майно.


Чи потрібний РРО: як податкова контролюватиме обсяг доходів у «єдинників»

10.08.2016
На початку трохи історії. В липні 2015 року спрощенцям другої і третьої груп з обсягом річного доходу до 1 млн. грн. дозволили не застосовувати РРО. Виникло питання: як фіскальна служба має проконтролювати, чи не вийшов єдинник за межі цієї суми?
Наразі Уряд постановою від 13.07.2016 р. №439 затвердив порядок контролю за обсягом доходу платників єдиного податку другої і третьої груп – фізичних осіб – підприємців, досягнення якого (понад 1 млн. грн.) вимагає застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно з Порядком для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.
Для отримання податкової інформації контролюючий орган:
– звертається до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про подання податкової інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу;
– проводить зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання стосовно платників єдиного податку;
– може проводити у порядку, встановленому Кодексом, за наявності підстав, передбачених підпунктами 78.1.1—78.1.18 ПКУ, документальну позапланову перевірку та за наявності підстав, визначених підпунктами 80.2.1—80.2.7 ПКУ, фактичну перевірку.


Надходження до бюджету

По результатах проведеної роботи у січні-липні 2016 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 75 957,3 тис. грн. при завданні 64 023,4 тис. грн., що складає 118,6 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 162,0 відс. За липень місяць 2016 р. мобілізовано 12 398,3 тис. грн. при плановому завданні 13 532,1 тис. грн. або 91,6 відс., а до показника за відповідний період минулого року 138,7 відс.
   До державного бюджету за січень-липень 2016 року мобілізовано 27 762,3 тис. грн. при завданні 24 236,4 тис. грн. що складає 114,5 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 181,5 відс.. За липень місяць 2016 р. мобілізовано 3 915,0 тис. грн. при плановому завданні 4 893,7 тис. грн. або 80,0 відс..До показника за відповідний період минулого року 152,8 відс.
   До місцевого бюджету за січень-липень 2016 р. забезпечено надходжень всього 48 195,0 тис. грн.. при завданні 39 787,0 тис. грн. що складає 121,1 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 152,6 відс.
    За липень місяць 2016 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 8 483,3 тис. грн. при завданні 8 639,0  що складає 98,2 відс. а до показника за відповідний період минулого року 133,1 відс.
            Протягом січня – липня  2016р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 38 017,4 тис. грн.., при плановому завданні 31 848,6 тис. грн., або 119,4 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 9 634,2 тис. грн.. при плановому завданні 8 067,4  тис. грн.., або 119,4відс. виконання, до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 28 383,1 тис. грн.. при плановому завданні 23 781,2 тис. грн., або 119,4 відс. виконання  .
     За липень місяць до зведеного бюджету надійшло податку на доходи з фізичних осіб 6 133,3 тис. грн. при плановому завданні 7 215,0 тис. грн.,або 85 відс. виконання, а до показника за відповідний період минулого року 114,9відс.  в т.ч. до державного бюджету 1 551,7 тис. грн. при плановому завданні 1 815,7 тис. грн. або 85,5 відс., до показника за відповідний період минулого року 114,8 % до місцевого бюджету 4 581,6 тис. грн.. при плановому завданні 5 400,0 тис. грн. , або 84,8 відс., а до показника за відповідний період минулого року 115,0 відс.
       По військовому збору надходження за січень – липень 2016р. склали 3 327,5 тис. грн.. при плановому завданні 3 180,0 тис. грн.., або 104,6 відс. виконання., а до показника за відповідний період минулого року 152,8 % виконання.
      За липень місяць 2016 року надходження по військовому збору склали 514,7 тис. грн.., при плановому завданні 530,0 тис. грн.., або 97,1 відс., а до показника за відповідний період минулого року 116,0 %.
  Податковий борг станом на 01.08.2016 року до зведеного бюджету складає 1107,7 тис. грн.з них по банкрутах 478,4 тис.грн
по державному бюджету 361,9 тис. грн з них по банкрутах 163,6 тис.грн.
      Погашено податкового боргу станом на 01.08.2016 року 1087,0 тис.грн в т.ч. інкасовим дорученням 0 тис.грн.
Сума описаного майна -0 тис.грн.
Кількість боржників станом на 01.08.2016 р.- 12 до 1,0  -0
Направлено податкових вимог – 43
На 01.01.16р. ЗБ- 1059,3 тис.грн.
                        ДБ- 321,9 тис.грн.
На 01.08.16р. ЗБ- 1107,7 тис.грн.
                        ДБ- 361,9 тис.грн.
Надходження в липні  місяці, План- 160,0 тис.грн
                                                     Факт-177,9 тис.грн.
Списано безнадійного боргу на суму – 0 тис.грн.
   За січень-липень 2016 року завдання по виконанню індикативного показника надходжень від реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету виконано на 100% .
   З реалізації суб єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, було забезпечено до місцевих бюджетів 3279,0 тис. грн.,121,4 відс. виконання.
   Надходження єдиного соціального внеску за січень-липень поточного року складають 25141,8 тис.грн., при плановому завданні 21743 тис. грн., що складає 115 відс., за липень місяць мобілізовано 3854,5 тис.грн., при плановому завданні 3210 тис. грн., що становить 120 відс. до планового показника.


Про надання відповідей на актуальні запитання платників при реалізації пального

03.08.2016
Державна фіскальна служба України у зв’язку з численними запитами платників акцизного податку з реалізації пального щодо практичного використання окремих норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) як методологічну допомогу підпорядкованим структурним підрозділам на місцях надає відповіді на запитання, з якими найчастіше звертаються платники до центрального апарату ДФС.
Щодо реєстрації суб’єкта господарської діяльності (Товариства) платником акцизного податку з реалізації пального при використанні пального виключно у власних цілях
Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.
Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.
Абзацом другим п.п. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
У випадку, коли придбане Товариством пальне використовується виключно для власних потреб і Товариство не укладало будь-яких договорів, відповідно до абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
У разі якщо Товариство планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам чи будь-які інші операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому    п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій воно повинно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.
Щодо сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів у разі заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій
Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції (далі – АЗС) та/або автомобільної газозаправної станції (далі – АГЗС) товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.
Відповідно до п. 216.9 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар.
Отже, у разі заправки пальним власної техніки через власні паливозаправні колонки, за відсутності розрахункових операцій, без застосування РРО та у разі використання Товариством такого палива виключно для власних потреб, такі операції з відпуску пального не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. У такому випадку Товариство не сплачує акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.
У разі здійснення операцій з фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій.
Щодо віднесення до операцій з реалізації пального відпуску пального, що належить виробникам сільськогосподарської продукції при укладанні договорів підряду на виконання робіт за допомогою техніки підрядника
Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.
Отже, при заправці пальним техніки підрядника, винайманої замовником на умовах договору підряду, здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника до підрядника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Щодо реєстрації суб’єкта господарювання - замовника за договором підряду (далі – Замовник) платником акцизного податку з реалізації пального при здійсненні операцій за договорами підряду та сплати ним акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів при заправці техніки підрядника власним пальним через власні автозаправні станції (АЗС) або автомобільні паливозаправники
На умовах договору підряду здійснюється передача (відпуск) пального від Замовника до підрядника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктами оподаткування є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
ввезені (імпортовані) на митну територію України, засвідчені належно оформленою митною декларацією;
вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.
При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у Замовника не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.
Отже, Замовник на всі обсяги витраченого пального (у т.ч. реалізованого (переданого підрядникам для виконання робіт/надання послуг із збирання врожаю, використаного для власних виробничих потреб Товариства) зобов'язаний складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого (витраченого) пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Щодо стосується операцій з роздрібного продажу підакцизних товарів при заправці техніки підрядника власним пальним Замовника, при яких розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі не здійснюються, то такі операції не є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а Замовник не є платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Щодо реєстрації платником акцизного податку підприємства, постачальника талонів і пластикових карт на паливно-мастильні матеріали, яке не здійснює фізичний відпуск пального
Перелік платників акцизного податку встановлено п. 212.1 ст. 212 Кодексу. Змінами до Кодексу з 1 січня 2016 року цей перелік доповнено особою, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.
Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у т.ч. передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.
Зазначаємо, що безпосередньо самі операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Отже, у разі відсутності власних (орендованих і т.п.) АЗС, нездійснення фактичного отримання пального та його фізичного відпуску споживачу, а також нездійснення інших операцій з реалізації пального, визначених абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підприємство не повинно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, оскільки не здійснює операції з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.


Фізичним особам необхідно сплатити податок на нерухомість до 29 серпня

03.08.2016
Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що отримали повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити, мають сплатити податок протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.
Фізичні особи можуть сплатити податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.
Крім цього, перед сплатою платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки мають право звернутися з письмовою заявою до органів фіскальної служби за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними органів фіскальної служби та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, орган фіскальної служби за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає  йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.


Щодо правильності заповнення Звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення і відповідальності платників за неподання/несвоєчасного подання Звіту

03.08.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що відповідно до абзацу 3 п.п.140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у п.п. 140.5.5 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів (в тому числі нерезидентів - пов’язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу.
Сума такого збільшення відображається у рядку 3.1.7 Додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897.
Наголошуємо, що п. 120.3 ст. 120 Кодексу встановлено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:
- 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
- 1 відсоток суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі не задекларовані контрольовані операції;
- 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.


Інформація щодо Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків

20.07.2016

Державна фіскальна служба України повідомляє, що у Міністерстві юстиції України 13.06.2016 за № 846/28976 зареєстровано наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 23.05.2016 № 498 (далі – Наказ), який опубліковано у Офіційному віснику України № 49 від 01.07.2016.
Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування у Офіційному віснику України.
Наказом затверджено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок), затвердженого наказом від 28.12.2015 № 1204, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254.
Внесення змін обумовлено, в основному, прийняттям Верховною Радою України Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909), яким, зокрема, доповнені види відповідальності платників податків, щодо яких контролюючими органами приймаються податкові повідомлення-рішення.
З метою виконання цих норм Порядок доповнено новою формою «ПН» (додаток 14 до Порядку), яка складається у разі виявлення в ході проведення документальних виїзних перевірок помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкових накладних, встановлених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу.
Крім того, у зв’язку з із постійними доповненнями Податкового кодексу України (далі – Кодекс) новими видами штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), Наказом запроваджено складання податкового повідомлення-рішення для застосування контролюючими органами штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених Кодексом (в тому числі по встановлених порушеннях Митного кодексу України), застосування яких безпосередньо не пов’язане з визначенням податкових зобов’язань (форма «ПС», додаток 11 до Порядку). Зокрема, це і санкції за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, за порушення встановлених строків зберігання документів, неподання або порушення строків подання податкової інформації, порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах.
Крім того, з метою уніфікації форм Наказом об’єднано форми «С» та «У» та передбачено складання податкового повідомлення-рішення форми «С» (додаток 10 до Порядку) для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Наказом забезпечено нормативне врегулювання питання надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків у зв’язку з внесенням Законом № 909 змін до Кодексу та створено умови для виконання покладених на органи державної фіскальної служби завдань і функцій


Уряд затвердив Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру

20.07.2016

На виконання Закону України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (набрав чинності 13 серпня 2015 року) постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру.
Порядком визначено:
алгоритм дій для неприбуткових організацій та контролюючих органів при включенні/виключенні неприбуткової організації до/із такого Реєстру;  
особливості перебування у Реєстрі, включення та виключення неприбуткових організацій з Реєстру в перехідний період.
Нагадаємо, що до затвердження даного порядку діяло Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 37 від 24.01.2013 року.
Проте таке Положення потребувало приведення у відповідність до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, яким визначено умови та порядок, за яких неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток. 

Таким чином прийнятий порядок забезпечить виконання п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, сприятиме врегулюванню спірних питань між контролюючими органами та платниками податків при застосуванні положень Податкового кодексу України у частині адміністрування неприбуткових організацій.


Оподаткування об’єктів нерухомості, які перебувають у спільній власності

20.07.2016

Головне управління ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що цього року громадяни сплачуватимуть податок за нерухоме майно, яким вони володіли у 2015 році. Платять податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (відповідно до статті 266 Податкового кодексу України).
Якщо об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості перебувають у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, ПКУ визначено платників податку таким чином:
- якщо об’єкт  житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
- якщо об’єкт  житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
- якщо об’єкт  житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб  за належну їй частку.
Законодавством встановлено, що кожний громадянин, який має у власності квартиру, або житловий будинок, або змішані типи (квартиру і житловий будинок), в тому числі їх частки, має право на зменшення бази оподаткування податком. Якщо це окрема квартира або декілька квартир – на 60 метрів квадратних. Для житлового будинку (будинків) така пільга надається в розмірі 120 кв. метрів.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів  житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

При цьому ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. 


В Електронному кабінеті платника з’явилися нові сервіси

20.07.2016

Головне управління ДФС у Кіровоградській області інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua/) повідомила про нові можливості електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП) (http://cabinet.sfs.gov.ua).
Так, з 1 липня поточного року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування мають  можливість підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.
Нові можливості ЕКП забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.
Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:
- податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи –підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;
- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою №1ДФ);
- звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- повідомлення про прийняття працівника на роботу.
За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються у режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.
Як зазначає ДФС, завдяки доопрацюванню ЕКП у частині подання звітності кількість користувачів зазначеного сервісу збільшилась вдвічі та станом на 06.07.2016 складає 1,8 млн. осіб.

Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно – довідкового департаменту ДФС (http://acskidd.gov.ua/).


Внесені зміни до форми податкової декларації з ПДВ та порядку заповнення податкових накладних

20.07.2016

Головне управління ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що 01.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ №503).
Зазначеним Наказом внесено зміни до:
- до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі – Порядок №1307);
- до форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація з ПДВ), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289;
- до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (із змінами).
Зокрема, Порядок №1307 доповнено нормами, якими передбачено, що у разі якщо операції, визначені пунктом. 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс), мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:
- покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;
- покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.
Стосовно змін, внесених Наказом №503 до форми декларації з ПДВ:
- у новій редакції викладено додатки 2 та 3 до декларації з ПДВ.
Так, у додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» не потрібно вказувати ІПН покупця, а у додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» з’явилася таблиця 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України».
- виключено рядки «300000000000» і «500000000000» таблиці 1 та рядок «усього за основною ставкою та ставкою 7%» таблиці 2 додатка 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»до податкової декларації з ПДВ;
- примітку «*» додатка 9 «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг (ДС9)» до податкової декларації з ПДВ виклали у такій редакції:
«* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника – звітний податковий період»;
- у додатку 10 «Розрахунок суми податку на додану вартість за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та нарахуванню на спеціальний рахунок (ДС10)» до податкової декларації з ПДВ виправлено описки в рядках 11.1 таблиць 2 та 3.

Наказ №503, опубліковано у газеті «Офіційний вісник України» від 01.07.2016 №49.


Наближається термін сплати авансових платежів з ПДФО підприємцями на загальній системі оподаткування за 2-й квартал 2016 року

14.07.2016
Голованівське відділення Голованівської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до підпункту 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями, починаючи з 2016 року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичними особами підприємцями на загальній системі оподаткування розраховуються самостійно згідно з фактичними даними розміру чистого доходу, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу.
Такі авансові платежі сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня).
Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Таким чином, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, граничний термін сплати авансового внеску з ПДФО за 2-й квартал поточного року19.07.2016.


В Електронному кабінеті платника з’явилися нові сервіси

14.07.2016 
З 1 липня поточного року для платників єдиного внеску розширено функціонал електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua). Так, платники мають можливість  підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.
Нові можливості кабінету забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.
Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:
податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;
податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за ф. 1-ДФ);
звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
повідомлення про прийняття працівника на роботу.
За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються в режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.
Завдяки доопрацюванню ЕКП в частині подання звітності кількість користувачів зазначеного сервісу збільшилась вдвічі та станом на 06.07.2016 складає 1,8 млн.осіб.
Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно - довідкового департаменту ДФС (http://acskidd.gov.ua/).


До уваги розробників та користувачів програмних забезпечень по підготовці та поданню звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування!

14.07.2016
Починаючи з 01 липня 2016 року звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) подається платниками єдиного внеску до контролюючих органів за формами згідно з Порядком формування та подання страхувальниками Звіту, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.05.2016 за № 682/28812) та відповідно до затвердженого формату (стандарту).
З метою упередження виникнення питань щодо формування Звітів в електронному вигляді та враховуючи особливості заповнення Звітів, інформуємо щодо заповнення елемента C_DOC_STAN при формуванні XML-документів Звітів.
У разі подання платниками єдиного внеску Звітів з позначками «початкова», «ліквідаційна», «призначення пенсії» позиція 23 в назві XML-документа, яка містить ознаку стану документа (значення елемента C_DOC_STAN) заповнюється фіксованим значенням 1 - звітний документ.
У разі повторного подання таких Звітів до граничного терміну подання позиція 23 в назві XML-документа заповнюється фіксованим значенням 2 - новий звітний документ.
У разі подання Звітів з позначками «скасовуюча», «додаткова» після граничного терміну подання  позиція 23 заповнюється фіксованим значенням 3 - уточнюючий документ.


Зміни в оподаткуванні пенсії

14.07.2016
Відповідно до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягають суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 р. — 4134 грн.), у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Законом   від 02.06.2016  №1411-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій», який всупив у дію із 01 липня 2016 року викладено у новій редакції пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, відповідно до якої оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягають суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2016 р. — 10 740 грн.), у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Згідно із цією статтею до таких осіб належать:

Крім того, Законом № 1411 встановлено, що до оподатковуваної частини суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% (до внесення змін застосовувалася ставка 15%).
Закон № 1411 набираєчинностіз 01.07.2016 р. Такимчином, частинасумипенсій (включаючисумуїх індексації, нарахованувідповіднодо закону) абощомісячногодовічногогрошовогоутримання, яківиплачуютьсягромадянамз 01.07.2016 р. та перевищують 10740 грн., підлягатимутьоподаткуваннюподаткомна доходифізичнихосібза ставкою18%.


Застосування РРО при продажу товарів за допомогою Інтернету

14.07.2016
Вiдповiдно до п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) суб’єкти господарювання, якi здiйснюють розрахунковi операцiї у готiвковiй та/або безготiвковiй формi (iз застосуванням платiжних карток, платiжних чекiв, жетонiв тощо) при продажу товарiв (наданнi послуг) у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг, а також операцiї з приймання готiвки для подальшого її переказу, зобов’язанi видавати особi, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або вiдмовляється вiд неї, включаючи тi, замовлення або оплата яких здiйснюється з використанням мережi Інтернет, при отриманнi товарiв (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операцiї.
Пунктом 4 розділу I Положення про порядок емiсiї електронних платiжних засобiв i здiйснення операцiй з їх використанням, затвердженого постановою Правлiння Нацбанку України вiд 05.11.2014 р. № 705, визначено, що система електронної торгiвлi (комерцiї) — сукупнiсть правил, процедур i програмно-технiчних засобiв, використання яких дає змогу користувачу здiйснити вiддалений доступ до прейскурантiв торговцiв, подати замовлення на поставку та оплату замовлених товарiв (послуг).
Загальнi правила документообiгу за операцiями з використанням електронних платiжних засобів установлено роздiлом VII зазначеного Положення, згідно з яким документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв та iншi документи, що застосовуються в платiжних системах для платiжних операцiй з використанням електронних платiжних засобiв, можуть бути в паперовiй та/або електроннiй формi. Вимоги до засобiв формування документiв за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв i їх оброблення визначаються платiжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Нацбанку.
Пiд час здiйснення операцiй з використанням електронних платiжних засобiв у системах електронної комерцiї та iнших системах дистанцiйного обслуговування дозволяється формування в електроннiй формi документа за операцiєю з використанням електронного платiжного засобу за умови доставки його користувачу.
Документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв мають статус первинного документа та можуть бути використанi пiд час урегулювання спiрних питань.
Отже, приздiйсненнi розрахункiвза товари (послуги) субєктигосподарюваннязобовязанi застосовуватиРРО, у томучислi приздiйсненнібезготiвковихрозрахункiвза допомогоюплатiжнихкарт Visa i MasterCard iзвикористанняммережi Інтернет. При цьому розрахунковi документи при продажу товарiв (наданні послуг) через мережу Інтернет видаються у разі їх безпосереднього надання споживачу.
Водночас якщо не визначено мiсце розрахункiв, проведених на пiдставi рахунку у безготiвковiй формi при наданнi iнформацiйно-консультацiйних послуг, отриманих комп’ютерними та iншими програмами за допомогою мережi Інтернет, РРО не використовується.


НАДХОДЖЕННЯ ДО БЮДЖЕТУ

По результатах проведеної роботи у січні-червні 2016 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 63 559,0 тис. грн. при завданні 50 690,7 тис. грн., що складає 125,4 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 167,5 відс. За червень місяць 2016 р. мобілізовано 11 429,3 тис. грн. при плановому завданні 8 977,1 тис. грн. або 127,3 відс., а до показника за відповідний період минулого року 167,4 відс.
    До державного бюджету за січень-червень 2016 року мобілізовано 23 847,2 тис. грн. при завданні 19 542,7 тис. грн. що складає 122,0 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 187,2 відс.. За червень місяць 2016 р. мобілізовано 4 196,4 тис. грн. при плановому завданні 3 131,1 тис. грн. або 134,0 відс..До показника за відповідний період минулого року 188,9 відс.
    До місцевого бюджету за січень-червень 2016 р. забезпечено надходжень всього 39 711,8 тис. грн.. при завданні 31 148,0 тис. грн. що складає 127,5 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 157,6 відс.
    За червень місяць 2016 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 7 232,9 тис. грн. при завданні 5 846,0  що складає 123,7 відс. а до показника за відповідний період минулого року 157,1 відс.
Протягом січня – червня  2016р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 31 884,0 тис. грн.., при плановому завданні 24 633,6 тис. грн., або 129,4 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 8 082,6 тис. грн.. при плановому завданні 6 252,4  тис. грн., або 129,3 тис. грн., до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 23 801,5 тис. грн.. при плановому завданні 18 381,2 тис. грн., або 129,5 відс. виконання.
            За червень місяць до зведеного бюджету надійшло податку з фізичних осіб 6 139,4 тис. грн. при плановому завданні 5 500,1 тис. грн. або 111,6 відс. а до показника за відповідний період минулого року 153,5  в т.ч. до державного бюджету 1 553,0 тис. грн. при плановому завданні 1393,9 тис. грн. або 111,4 відс., до місцевого бюджету 4 586,4 тис. грн.. при плановому завданні 4 106,2 тис. грн.. , або 111,7 відс. а до показника за відповідний період минулого року 153,8 від.
По військовому збору надходження за січень – червень 2016 року склали 2 812,9 тис. грн.. при плановому завданні 2 650,0 тис. грн.., або 106,1 відс. виконання.
       За червень місяць 2016 року надходження склали  542,3 тис. грн.., при плановому завданні 560,0 тис. грн.., або 96,8 відс. виконання.
            Податковий борг  по   Голованівській ОДПІ станом на 01.01.2016 року до зведеного бюджету складав 14151,6 тис.грн., станом на 01.07.2016 року за оперативними даними 17511,5 тис.грн. З  початку поточного року допущено приріст податкового боргу на 3,3 млн.грн. або на 12,4%, за червень місяць 2016 року росту податкового боргу за оперативними даними немає.
      Погашено податкового боргу за червень місяць поточного року до державного бюджету 303,6 тис. грн. при прогнозному показнику 215,6 тис.грн.
Кількість боржників в порівнянні з 01.01.2016 року зменшилась на 1, станом на 01.07.2016 р.- 57 до 1,0  -0, на 01.01.2016- 58, до1,0 -4.
    За січень – червень 2016 року завдання по виконанню індикативного показника надходжень від реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету виконано на 103,0%.
            Забезпечення надходжень єдиного податку фактично складає 122 тис. грн.
            Всього з початку року в районі зібрано 2812,9 тис. грн військового збору, в тому числі у червні поточного року 542,3 тис. грн, що до доведеного завдання складає 106,1 відсотка з початку року та 96,8 відс. за поточний місяць.
З реалізації суб єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, було забезпечено до місцевих бюджетів 2637,8 тис.грн., 120 відс. виконання.
            Надходження єдиного соціального внеску за січень-червень поточного року складають 21287,3 тис. грн., при плановому завданні 18533 тис.грн., що складає 114,9 відс., за червень місяць мобілізовано 4506,1 тис.грн., при плановому завданні 3750 тис.грн., що становить 120 відс. до планового показника


Податковий календар на липень 2016 року

07.07.2016
8 липня, п’ятниця,
останній день подання:
- попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку (на вересень 2016 року);
- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію на липень 2016 року.
            11 липня, понеділок,
останній день подання:
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма №1-РС) за червень 2016 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) за червень 2016 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма №3-РС) за червень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі (форма №1-ОА) за червень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в оптовій мережі (форма №1-ОТ) за червень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма №1-РА) за червень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма №1-РТ) за червень 2016 року.
            15 липня, п’ятниця,
останній день подання:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за червень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;
- довідки про використані розрахункові книжки за червень 2016 року.


Подання електронного Звіту з ЄСВ за новими формами

07.07.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що починаючи з 01 липня 2016 року Звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за звітний період (червень 2016 року) та за наступні звітні періоди 2016 року подаються платниками єдиного внеску до контролюючих органів за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 11.04.2016 №441, відповідно до Порядку формування та подання звіту та відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Нові електронні формати Звіту розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
Звертаємо увагу, що для подання Звіту в електронному вигляді за новими формами та згідно із затвердженим форматом (стандартом) платникам єдиного внеску у разі відсутності діючого Договору про визнання електронних документів (J/F1391004) з відповідним територіальним органом ДФС необхідно укласти такий Договір.
Також наголошуємо, що підготувати, заповнити та надіслати Звіт в електронному вигляді за новими формами можна буде скориставшись електронним сервісом «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua).
Разом з тим, Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до контролюючого органу за формою, що діяла з 01 травня 2015 року та відповідно у форматах, визначених для таких форм (http://sfs.gov.ua). Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період.


З 1 липня збільшено граничну межу для оподаткування пенсій

07.07.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області інформує, Законом України від 02.06.2016 року №1411 внесені зміни до пп.164.2.19 та п.167.4 Податкового кодексу України.
Зокрема, передбачено звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором пенсій (включаючи суму їх індексації) або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір не перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року. Тобто, з 1 липня пенсійні виплати, розмір яких в 2016 році не є більшим за 10740 грн., звільняються від оподаткування.
У разі перевищення вказаної величини, оподаткуванню заставками 18%  і 1,5% підлягатиме сума перевищення.
Окрім того, звертаємо увагу, за такими ж ставками оподатковуватимуться пенсії з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Додамо, нововведення не поширюється на пенсії, призначені учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Нагадаємо, що до 1 липня оподаткуванню підлягають суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувані платником з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення. А саме, вказані виплати, які є більшими за  4134 грн., в  сумі перевищення оподатковуються  ПДФО за ставкою 15% та військовим збором у розмірі - 1,5%.


Громадяни можуть сплатити земельний податок через каси сільських рад

07.07.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що платниками земельного податку є  власники земельних ділянок, земельних паїв та землекористувачі.
Порядок обчислення плати за землю встановлено статтею 286 Податкового кодексу України.
Нарахування фізичним особам сум такого податку проводиться органами фіскальної служби, які видають платникам до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У сільській та селищній місцевості фізичні особи можуть сплатити земельний податок через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.


Подання звіту з ЄСВ

30.06.2016
З метою створення комфортних умов для подання платниками єдиного внеску звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Звіт) за формами згідно з Порядком  формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Порядок), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 № 460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.05.2016 № 682/28812) ДФС  повідомляє.
Починаючи з 01 липня 2016 року Звіти за звітний період «червень 2016 року» та Звіти за звітні періоди 2016 року подаються платниками єдиного внеску до контролюючих органів за новою формою затвердженою відповідно до Порядку та відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Нові електронні формати Звіту розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення /Реєстр електронних форм податкових документів.
Звертаємо увагу, що для подання Звіту в електронному вигляді за новими формами та згідно із затвердженим форматом (стандартом) платникам єдиного внеску у разі відсутності діючого Договору про визнання електронних документів (J/F1391004) з відповідним територіальним органом ДФС необхідно укласти такий Договір.
Також інформуємо, що підготувати, заповнити та надіслати Звіт в електронному вигляді за новими формами можна буде скориставшись електронним сервісом «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua).
Разом з тим, повідомляємо, що Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до контролюючого органу за формою, що діяла з 01 травня 2015 року та відповідно у форматах, визначених для таких форм (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/198072.html). Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період  (абз.2 п.3 розділу V Порядку).
У разі виникнення питань, пов’язаних із надсиланням звітності платники мають можливість звернутися за багатоканальним телефоном: 0-800-501-007.  Інформація  надається  щоденно у робочі дні з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хвилин.


Зміни до Порядку надіслання податкових повідомлень-рішень

30.06.2016 У Мін’юсті України зареєстровано 13.06.2016 р. за № 846/28976 наказ Мінфіну України, яким затверджено Зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого власним наказом від 28.12.2015 р. № 1204.
Зокрема, внесено зміни до таких форм податкових повідомлень-рішень:

Вищезазначений порядок також доповнено податковим повідомленням-рішенням за новою формою «ПН», викладеною у додатку 14. Зазначене повідомлення-рішення складається у разі виявлення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкових накладних, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу.


До уваги платників екологічного податку! Про порядок заповнення податкової звітності

30.06.2016                          
У 2016 році платники екологічного податку звітують за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – наказ №715).
Відповідно до пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.
Як повідомила Державна фіскальна служба України, під час попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за I квартал 2016 року встановлено непоодинокі випадки, в яких мають мicцe методологічні помилки заповнення податкової звітності.
Так, зокрема, платниками під час заповнення додатків до податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом №715 (далі – Декларація), не враховано, що з 1 січня 2016 року Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» збільшено на 26,7% ставки екологічного податку, що діяли у 2015 році.
У багатьох випадках, коли коефіцієнт дорівнює «1», колонка 5 («коефіцієнт») додатка 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти» та колонки 5 і 6 («коефіцієнти») додатка 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» до Декларації платниками не заповнюються або замість «1» зазначається «0».
У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації коефіцієнт платниками зазначається інший, ніж передбачено Кодексом, або замість коефіцієнта зазначається ставка податку.
У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів), а також код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.
Нагадуємо, що невід’ємною частиною Декларації є шість типів додатків:
- додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення»;
- додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
- додаток 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах»;
- додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)»;
- додаток 5 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів і сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання »;
- додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк».
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
Таким чином, при заповненні звітності з екологічного податку необхідно дотримуватись порядку заповнення реквізитів звітності та забезпечити їх правильне заповнення, а також застосування затверджених ставок та коефіцієнтів.


До уваги платників рентної плати!

30.06.2016
     Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
      Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ Податкова декларація подається до контролюючого органу протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
      Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у Податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої Податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – Податкова декларація) та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.
Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Податкової декларації не додається.
            Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 4 до Податкової декларації (далі – Додаток 4). У Додатку 4 заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення - він прокреслюються. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.
  З урахуванням приміток до Додатку 4, а також того, що форма Податкової декларації та Додатка 4 передбачає декларування податкових зобов’язань за податковий (звітний) період – квартал, Додаток 4 починаючи зі звітного періоду – січень - заповнюється наступним чином:
     - під штампом про затвердження форми податкової декларації у верхньому правому куті зазначається примітка у такій редакції: «З урахуванням Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIІI»;
    - у графі «Порядковий № Податкової декларації» зазначається номер Податкової декларації, до якої додається розрахунок, арабськими цифрами починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання кількості поданих з початку року Податкових декларацій (з врахуванням звітних нових та уточнюючих) за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю;
    - у графі «Розрахунок №» – арабськими цифрами порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання поданих з початку року Додатків 4 за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю;
    - у рядку 1.1 – звітний (податковий) період, за який подається Податкова декларація: арабською цифрою проставляється порядковий номер відповідного звітного місяця у році та рік, за який подається Податкова декларація;
      у рядку 1.2 – при уточненні показників раніше поданої Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період зазначається податковий період, що уточнюється: арабською цифрою номер відповідного місяця (кварталу за 2015 рік) та рік;
    - у рядку 2 – код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи. Серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;
    - у рядку 3 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, зазначений у рядку 2 Податкової декларації, до якої додається розрахунок (за місцем податкової реєстрації);
    - у рядках 4.1, 4.2 поля 4 вказуються інформація та податкове зобов’язання щодо кожного виду радіозв’язку в окремому регіоні, зазначеному у відповідному дозвільному документі. За потреби кількість таких рядків може бути збільшена.
Зокрема, у колонках поля 4 зазначаються:
     - у колонці 2 «код виду радіозв’язку» – код виду радіозв’язку відповідно до додатка 15 «Перелік кодів видів радіозв’язку» до Податкової декларації (відповідають назвам видів радіозв’язку, визначених у п. 254.4 ст. 254 ПКУ);
     - у колонці 3 «регіон» – цифровий код регіону (2 знаки), в якому використується радіочастотний ресурс. Коди регіонів України (областей): 02 - Вінницька, 03 - Волинська, 04 - Дніпропетровська, 05 - Донецька, 06 - Житомирська, 07 - Закарпатська, 08 - Запорізька, 09 - Івано-Франківська, 10 - Київська, 11 - Кіровоградська, 12 - Луганська, 13 - Львівська, 14 - Миколаївська, 15 - Одеська, 16 - Полтавська, 17 - Рівненська, 18 - Сумська, 19 - Тернопільська, 20 - Харківська, 21 - Херсонська, 22 - Хмельницька, 23 - Черкаська, 24 - Чернівецька, 25 - Чернігівська, 26 - м. Київ;
    - у колонці 4.1 «вид документа» – вид документа, що надає право на користування радіочастотним ресурсом (ліцензія або дозвіл);
    - у колонці 4.2 «номер» – номер документа, що надає право на користування радіочастотним ресурсом;
    - у колонці 4.3 «дата видачі» – дата видачі документа, що надає право на користування радіочастотним ресурсом (ддммрррр);
    - у колонці 4.4 «строк дії» – дата, до якої діє документ, що надає право на користування радіочастотним ресурсом (ддммрррр);
    - у колонці 4.5 «кількість днів дії» – кількість календарних днів дії дозвільного документа у звітному місяці;
    - у колонці 5 «ширина смуги радіочастот» – ширина смуги радіочастот вказується в МГц на підставі документа, що надає право на користування радіочастотним ресурсом;
    - у колонці 6 «коефіцієнт» - зазначається понижувальний коефіцієнт 0,75, який застосовується для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належать окремому платнику рентної плати - користувачу радіочастотного ресурсу, для таких видів радіозв’язку як:
     - радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів;
стільниковий радіозв’язок;
    - радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації;
    - у колонці 7 «ставка рентної плати» – ставка рентної плати згідно з п. 254.4 ст. 254 ПКУ з відповідним заокругленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами;
    - у колонці 8 «податкове зобов’язання» – податкове зобов’язання у гривнях з копійками за звітний місяць (к.5 х к.6 х к.7);
    - у рядку 5 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) період» вказується податкове зобов’язання за податковий (звітний) місяць: сумарне значення рядків 4.1, 4.2 … колонки 8;
    - рядки 6 «розмір авансових внесків у першому, другому та третьому місяцях податкового (звітного) кварталу»;      рядки 7.1 «додатнє зобов’язання» та 7.2 «від’ємне зобов’язання»; рядки 9.1 «авансові внески, що збільшуються» та 9.2 «авансові внески, що зменшуються»; рядки 10.1 «додатнє зобов’язання» та 10.2 «від’ємне зобов’язання» - прокреслюються;
    - рядок 8 «податкове зобов’язання, що уточнюється» заповнюється у разі уточнення показників раніше поданої Податкової декларації у складі звітної, звітної нової Податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені платником податку, або у разі подання уточнюючої Податкової декларації;
    - у рядку 11 «розмір штрафу» – розмір штрафної санкції (десятковим дробом: 0,03 або 0,05), що застосовується у разі заниження у раніше поданій Податковій декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної згідно з нормами підпункту «а» або «б» абзацу третього п. 50.1 ст. 50 ПКУ;
    - у рядку 12 «сума штрафу» – сума штрафу у гривнях з копійками;
    - у рядку 13 «сума пені» поля 8 – сума пені у гривнях з копійками. Нараховується платником самостійно відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ з урахуванням п.п «а» п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.
  Сумарне значення показників Додатків 4 переноситься до відповідних рядків Податкової декларації.
  Відповідно до п. 254.3 ст. 254 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
  Відповідно до п. 254.4 ст. 254 ПКУ ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
 При цьому для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належать окремому платнику рентної плати - користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:
   -  радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах: 1427- 2400 МГц, 2400 - 2483,5 МГц та 5150 - 5850 МГц;
стільниковий радіозв’язок, у діапазоні 300 - 2200 МГц;
   -  радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2 - 7 ГГц та 10 - 42,5 ГГц.
  Кабінет Міністрів України щорічно до 1 червня вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів цін виробників промислової продукції із рентної плати (п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ).


 Семінар-нарада для сільських рад

15.06.2016р.
У головному офісі Голованівської ОДПІ за сприяння та підтримки Голованівської районної ради 15 червня було проведено семінар-нараду з представниками сільських та селищних рад з питань впровадження змін до податкового та бюджетного законодавства.
Основним завданням даного семінару - наради  було обговорити із сільськими та селищними радами питання проведення діючих рішень про запровадження місцевих податків і зборів у відповідність до змін, які було внесено до ПКУ, що дасть можливість збільшити дохідну частину їх бюджетів із 01.01.2017 року
Акцентовано увагу присутніх на збільшення ставок по нерухомому майну та необхідності уточнення ставок земельного податку в розрізі категорій земель.
Зі вступним словом до учасників семінару звернулася в.о. начальника Голованівської ОДПІ Поліщук Тетяна Андріївна. Вона підкреслила, що відповідно до п. 12.4 ст.12 Податкового кодексу України (далі ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів, зокрема, належить встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, визначених ПКУ. Останніми змінами передбачено, що місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) та вирішують питання щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору, а також цими змінами до ПКУ не встановлюються ставки акцизного податку.


Діяльність Центрів обслуговування платників регламентовано

15.06.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області інформує про те, що наказом Державної фіскальної служби України від 20.05.2016р.  №458 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність центрів обслуговування платників» встановлено єдині організаційні принципи роботи Центрів обслуговування платників органів ДФС, в якому платникам надаються адміністративні послуги, консультації, прийом та реєстрація звітності, вхідної кореспонденції та видачу ключів електронного цифрового підпису.
Центр обслуговування платників (далі - ЦОП) створюється в органах Державної фіскальної служби України з метою виконання вимог Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та надання послуг і сервісів фізичним та юридичним особам, які звертаються за отриманням таких послуг (далі - суб’єкти звернень).
Перелік послуг, які надаються суб’єктам звернень у ЦОП:
- адміністративні послуги;
- прийом та реєстрація вхідної кореспонденції;
- приймання звітності, поданої виключно на паперових носіях;
- приймання звітності, поданої на паперових носіях із додаванням копій, підготовлених на електронних носіях (електронні носії повертаються суб’єктам звернень після зчитування відповідних даних);
- усні консультації;
- видача ключів електронного цифрового підпису;
- доступ до електронних сервісів;
- доступ для роботи запитувачів із документами, що містять публічну інформацію;
- попередній запис громадян на особистий прийом;
- супутні послуги (виготовлення копій документів, ламінування, продаж канцелярських товарів, надання банківських послуг тощо).
Надання платних супутніх послуг органом ДФС у ЦОП забороняється.
До супутніх послуг не належать надання консультацій, інформації, пов’язаних з наданням адміністративних послуг, продаж бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративних послуг, та надання допомоги в їх заповненні.
Бланки декларації про майновий стан і доходи, а також бланки заяв та інших документів (надруковані типографським способом або роздруковані на принтері в ЦОП), необхідні для звернення щодо надання адміністративних послуг, мають безоплатно надаватись платникам в ЦОП.
Час прийому відвідувачів ЦОП (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг) - з понеділка по четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., у п’ятницю - з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., у суботу - з 9 год. 00 хв. до 13 год. 00 хвилин.
Обідня перерва - з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хвилин.
В останній день граничного строку подання звітності час роботи ЦОП подовжується до 20 год. 00 хвилин.


Правові засади доступу до публічної інформації визначені чинним законодавством

15.06.2016
Станом на 01.06.2016 року до територіальних органів ГУ ДФС у Кіровоградській області надійшло 51 запит на отримання публічної інформації, із них 23 запити надійшло від юридичних осіб, 12 запитів від фізичних осіб, 13 від об’єднань громадян без статусу юридичної особи та 3 запита від представників засобів масової інформації.
51 запит розглянуто та опрацьовано у строк, встановлений частиною 1 ст.20 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», а саме: 47 запитів задоволено, 3 запита надіслано належним розпорядникам інформації та по 1 запиту відмовлено, у зв’язку з тим, що інформація стосувалася діяльності третіх осіб.
Питання, з якими зверталися запитувачі, стосувалися щодо надання копії Положення про підпорядковану ОДПІ, надання рахунків для сплати податків, наявності (відсутності) розбіжностей по ПДВ між контрагентами, щодо суми заборгованостей, сплати земельного податку, доходів голови сільської ради, стосовно електронних договорів, щодо перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади», кількості офіційно працюючих (платників єдиного соціального внеску), сплачених до бюджету сум податків, основних економічних показників по області, кількості зареєстрованих ФОП та юридичних осіб, щодо проведення перевірок, надання копій декларацій про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік начальника та заступників Головного управління ДФС в області, щодо декларування доходів громадян, інформація про діяльність третіх осіб.
З формою запиту на отримання публічної інформації, яка знаходиться у володінні органів ДФС України, та порядком його складання та подання можна ознайомитись звернувшись на офіційний веб-портал ДФС України (www.sfs.gov.ua) у рубрику «Публічна інформація».


Конкурс бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді

15.06.2016
Відповідно до Положення про Всеукраїнський конкурс бізнес-планів серед молоді, затверджений спільним наказом Міністерства молоді та спорту України та Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 11 серпня 2015 року №2881/968, зареєстрованого в Міністерстві юстицій України 02 вересня 2015 року за №1047/27492 (далі-Конкурс) в області проводиться регіональний тур XVIII Всеукраїнського  конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді.
Конкурс проводиться з метою популяризації ідей підприємництва в молодіжному середовищі, заохочення та підтримки підприємницьких ініціатив молоді віком від 14 до 35 років.
Детальну інформацію про порядок подання документів та їх перелік можна знайти на офіційному сайті управління освіти, науки, молоді та спорту обласної державної адміністрації (osvita.kr-admin.gov.ua).
Відповідні документи та заяви учасників подаються управлінню освіти, науки, молоді та спорту облдержадміністрації до 10 вересня 2016 року.


У середу 8 червня 2016 року у приміщенні Голованівської ОДПІ,  було проведено засідання «круглого столу» із представниками бізнесу району - аграрного сектору : АФ «Хлібороб», ТОВ АПК «Розкішна» , ФГ «Єднісь», ПП Люшнювате» , ФГ «Колосок - ВТ» за участю представників Голованівської районної державної адміністрації щодо повноти та своєчасності сплати податків і зборів, легалізації заробітної плати та  переваги подання податкової звітності в електронному вигляді.
В.о. начальника Голованівської ОДПІ Поліщук Т.А. зазначила, що втілення в життя ідеології відкритості, довіри й партнерства у стосунках між платниками податків та податківцями – один із головних напрямків роботи сьогодення. Лише взаєморозуміння та партнерські відносини з платниками податків сприятимуть виконанню поставлених завдань та наповненню бюджету держави.
Метою зустрічі було підвищення ефективності організації роботи Голованівської ОДПІ  щодо наповнення бюджетів в частині податку на доходи фізичних осіб, як бюджетоформуючого податку районного бюджету, а саме: особливості утримання та перерахування  податку на доходи фізичних осіб  із виплачених сум орендної плати за земельні частки (паї); заробітної плати та утримання податку на доходи фізичних осіб  під час виплати дивідендів. Також обговоренню підлягало питання щодо  нарахування та утримання військового збору, єдиного соціального внеску та їх особливості оподаткування.
            Під час засідання було приділено увагу легалізації заробітної плати та своєчасності її виплати у розмірі не менше середньогалузевої по району.
            Для взаєморозуміння та партнерських відносин з платниками податків у Голованівській ОДПІ створюються умови та розширюється перелік послуг, які надаються платникам податків, з урахуванням їх потреб та побажань.
На завершення засідання його учасники обговорили законодавчі матеріали, спрямовані на удосконалення норм оподаткування, а також переваги запровадження нових сервісів для платників податків.


Лист ДФС України від 01.06.2016 №18899/7/99-99-14-01-02-17

09.06.2016
З набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317 (далі – наказ №8), втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №669 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – наказ №669).
У зв'язку з цим звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків починаючи з 01.01.2015, заповнюється та подається за оновленою  формою та в Порядку, затвердженим наказом №8. 
Водночас ДФС забезпечено такі  можливості для платників податків, які здійснювали контрольовані операції у 2013 та 2014 роках:
- подання уточнюючих звітів про контрольовані операції за 2013 та 2014 звітні роки за формою, затвердженою наказом №669;
     - виконання вимог ч. 2 п 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України щодо обов’язку подання звіту у разі застосування штрафних санкцій за його неподання  у встановлений строк.
      Разом з цим повідомляємо, що використання електронних форм звітності, заповнених відповідно до форми та Порядку, затверджених наказом №669 можливе виключно для звітних періодів 2013 та 2014 років.


Податковий календар на червень

09.06.2016    9 червня, четвер Останній день подання

15 червня, середа Останній день подання

17 червня, п'ятниця Останній день подання

Останній день сплати

21 червня, вівторок Останній день подання

Останній день сплати

29 червня, середа Останній день сплати

30 червня, четвер Останній день сплати


Оподаткування доходів нерезидента

ДФС України повідомлено, що відповідно до пп. «й» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу, відносяться інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
            Зазначено, що доходи нерезидента у вигляді компенсації за надані резиденту послуги з охорони та супроводження продукції згідно із зовнішньоекономічним договором не оподатковуються податком з доходів нерезидентів за ставкою 15% відповідно до пп. «й» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу.


Щодо практичного застосування норм податкового законодавства

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення ... щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.
Кодексом визначено функції контролюючих органів, зокрема, п. 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають податкові консультації відповідно до норм Кодексу.
Згідно з п. 52.5 ст. 52
Кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Відповідно до ст. 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з службовими відрядженнями.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі — Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.
Так, п. 12 розділу ІІ Інструкції № 59 передбачено, що витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
У разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд, підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу — роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) — роздрукований на паперовому носії документ на послуги).
Відповідно до Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженого спільним наказом Мінінфрастуктури та Міндоходів від 30.05.2013 № 331/137 (далі — Порядок), посадочний документ — це візуальна форма електронного проїзного документа або його частини на паперовому або електронному носії інформації (мобільний телефон, смартфон, планшет, компактний персональний комп’ютер, чип-карта тощо), що містить унікальний код та унікальний номер електронного проїзного документа, інформація з якого зчитується відповідним пристроєм або заноситься до відповідної відомості за встановленою формою.
При цьому проїзний документ — це розрахунковий документ установленої форми, оформлений на відповідному бланку проїзного документа чи сформований в електронному вигляді відповідно до вимог цього Порядку та чинного законодавства, що засвідчує укладення договору між залізницею і пасажиром на проїзд й видається пасажиру після оплати ним вартості цієї послуги.
Згідно з п. 5.2 Порядку посадочний документ (візуальна форма електронного проїзного документа) роздруковується на паперовому носії або зберігається як сукупність електронних даних (мобільний телефон, смартфон, планшет, компактний персональний комп’ютер, чип-карта тощо).
Пунктом 5.6 Порядку передбачено, що посадочний документ, перевізний документ, документ на повернення та документ на послуги, роздруковані на паперовому носії, є розрахунковими документами (транспортними квитками).
Детальніше: http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/9864


27 травня 2016 року у селі Наливайка  відбулось традиційне свято останнього дзвоника. Молоді, квітучі та життєрадісні школярі святкували закінчення навчання. Незважаючи на погоду, настрій у всіх був піднесений – попереду канікули! Лише одинадцятикласники  були сумними, бо для них настала пора прощання зі школою, з дитинством. Школярів, батьків та учителів цього дня вітали в.о. начальника Голованівської ОДПІ Поліщук Тетяна Андріївна.
 Багато вітань було присвячено випускникам школи. Особливо приємно було приймати вітання від першої вчительки та батьків випускників. В свою чергу  одинадцятикласники подякували вчителям за здобуті знання під час навчання. Першокласники привітали випускників, подарувавши їм невеличкі подарунки на згадку про школу.


Лист ДФС України від 17.05.2016 №16966/7/99-99-13-01-02-17 "Про реєстрацію платниками єдиного податку"

24.05.2016
Про реєстрацію платниками єдиного податку
Відповідно до частини другої п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.
Разом з тим відповідно до п. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія,яка має юридичне значення.
            Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами
(п. 1 ст. 252 ЦКУ).
Пунктом 5 ст. 254 ЦКУ визначено, що якщо останній день строку припадаєна вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповіднодозакону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за нимробочий день.
Таким чином, якщо десятий день з дня державної реєстрації новоствореного суб’єкта господарювання припадає на вихідний або святковий день, такий суб’єкт має право подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, в перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим днем.


Щодо фінансової відповідальність, яка передбачена за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних

24.05.2016
Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.
             Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
             Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст. 231 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
 -    2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
-     10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
-     20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
-     30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
-     40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів. Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ).
            Пунктом 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що сума акцизного податку для цілей п. 120 прим. 2.1 та п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.
            Крім того п. 11 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено, що норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 116 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.


Відбулись зміни у порядку реєстрації та обліку платників

24.05.2016 р.
ДФС інформує про набрання чинності наказів Міністерства фінансів України:
від 03.03.2016 № 308 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» (далі – Наказ 308);
від 18.03.2016 № 373 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ 373);
від 18.03.2016 № 375 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ 375).
Змінами до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відмінене присвоєння новоствореним платникам класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.
Змінами до Порядку обліку платників податків і зборів виключені положення щодо формування та направлення органами ДФС до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (ф. № 18-ОПП).
Водночас Наказом 373 Положення про реєстрацію платників ПДВ приведене у відповідність до норм пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України та виключені процедури анулювання реєстрації платника ПДВ за наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи – підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Також порядок реєстрації платників ПДВ доповнений нововведенням. Так, якщо особа у встановлений законодавством строк подала заяву про добровільну реєстрацію платником ПДВ і отримала від контролюючого органу пропозицію подати нову заяву, то після виправлення всіх недоліків така особа може подати до контролюючого органу нову заяву про добровільну реєстрацію не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних. При цьому у такій заяві має бути зазначена така сама бажана дата реєстрації, що й у попередній неприйнятій заяві.
Наказом 308 та Наказом 375 для проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб запроваджені нові процедури та документи (відомості) органів ДФС про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відтепер державний реєстратор або інший суб’єкт державної реєстрації направлятиме до органів ДФС запити для отримання відомостей про наявність/відсутність заборгованості, органи ДФС у відповідь – зазначені відомості. Крім того, встановлено єдиний строк у 10 робочих днів для призначення документальної позапланової перевірки платника податків, що припиняється (закривається), як у випадках прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, так й у інших випадках.


Положення №13, для субєктів господарювання що
                 зареєстровані платниками іншого податку крім ПДВ

24.05.2016.
Згідно з абзацом тринадцятим п.2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів для субєктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку, касовий чек, надрукований реєстратором розрахункових операцій повинен містити окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
         Відповідно до п.5 розділу II Положення рядки 9 та 10 касового чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю. Аналогічні приписи містяться у розділі III Положення щодо фіскального касового чека видачі коштів.
Відповідно до п. 6 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов'язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (у разі наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ";
напис "Код авт." та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ".
З метою виконання вимог Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо видачі розрахункового документа встановленої форми (фіскального чека) при здійснені операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування, розділом VI «Фіскальний касовий чек за приймання та переказ готівкових коштів через ПТКС» Положення №13 передбачаються обов’язкові та додаткові реквізити касового чека, якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. Форма касового чека наведена у додатку 5 до Положення №13.


Про порядок декларування податкових
зобов’язань з  акцизного податку за березень 2016 року

11.05.2016
         Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Законом України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), до платників акцизного податку віднесено осіб, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Підпунктом 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
З 01.03.2016 запроваджено:
 систему електронного адміністрування реалізації пального;
 введення акцизних накладних як обов'язкових електронних документів, які складатимуться при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку.
Таким чином, першим звітним періодом для платників, визначених п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, буде березень 2016 року.
З метою забезпечення належного декларування зобов’язань з акцизного податку в умовах запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та оформлення і реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних Державною фіскальною службою України розроблено проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», який знаходиться на погодженні в Міністерстві фінансів України.
Згідно зі ст. 46 Кодексу застосування нової форми декларації (розрахунків) можливе після набрання нею чинності, тобто її оприлюднення,  та лише з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення. До визначення нових форм декларації, які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Діючу форму декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 № 14 (далі – наказ №14).
Разом з цим, відповідно до  п. 49.2 1 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (тобто, особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
За таких обставин до набрання чинності новою формою декларації платники акцизного податку, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді, повинні подати податкові декларації з акцизного податку за чинною формою декларації (наказ №14) до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У разі відсутності об’єкта оподаткування акцизним податком декларація подається такими платниками шляхом заповнення титульного аркуша до декларації (без заповнення р.05), заповнення рядків 15 та 16 додатка 1 до декларації з нулями та перенесення їх до розділу В самої декларації (графа    В 1).
             У разі виникнення об’єкта оподаткування, тобто  наявності операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, визначені п.п. 213.1.12   п. 213.1 ст. 213 Кодексу, платники податку з реалізації пального повинні задекларувати ці зобов’язання за чинною формою декларації (наказ №14) шляхом заповнення додатка 1 до декларації та перенесення суми податкового зобов’язання до розділу В самої декларації (графа В 1).
            Інші платники акцизного податку, зокрема виробники пального, які здійснюють реалізацію пального відповідно до п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, та суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі пальним, що здійснюють реалізацію відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, декларують зобов’язання з акцизного податку за формою, затвердженою наказом №14, та з урахуванням рекомендацій, наданих листами ДФС           від 21.01.2016 № 1903/7/99-99-19-03-03-17 та від 03.02.2016 № 3495/7/99-99-19-03-03-17.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.


Зміни в законодавстві щодо реєстрації платником ПДВ

11.05.2016
29.04.2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 373 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.04.2016 за № 515/28645, який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Основною метою змін є приведення зазначеного нормативно-правового акту у відповідність до Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».
Зокрема, передбачено що наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не може бути підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
У Витязі з реєстру платників ПДВ реквізити рахунків у Системі електронного адміністрування ПДВ платника - сільськогосподарського підприємства розділено залежно від здійснюваних операцій:
• із сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва);
• із зерновими і технічними культурами;
• із продукцією тваринництва.


При отриманні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами необхідно подати звітність

11.05.2016
Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами щомісяця до 10 числа подають до органу ДФС за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у роздрібній мережі за встановленою формою.
Перший звітний період – квітень 2016 року, останній день подачі звіту за цей період – 10 травня 2016 року.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (частина дванадцята ст. 15 Закону № 481).
Пунктом 5 наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» встановлено, що даний наказ набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України за 22.03.2016 № 21).
Наказом № 49 затверджено, зокрема:
- Форму звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та порядок її заповнення;
- Форму звіту № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» та порядок її заповнення.
Згідно з п. 5 Порядку 1-РА та п. 6 Порядку 1-РТ звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органу ДФС за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.
Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності (п. 2 Порядку 1-РА та п. 2 Порядку 1-РТ).


ПОДАТКОВИЙ КАЛЕНДАР НА КВІТЕНЬ 2016 РОКУ

19.04.2016
ГУ ДФС у Кіровоградській області нагадує, що:
19 квітня, вівторок
Останній день сплати
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за I квартал;
- авансових платежів з ПДФО фізичними особами — підприємцями, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
20 квітня, середа
Останній день подання
- декларації акцизного податку за березень;
- податкової декларації з ПДВ за березень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
- податкової декларації рентної плати за березень з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; 
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за березень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у березні;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма № Д4 (місячна)) за березень;
- звіту по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (форма Ф4-ФСС з ТВП), за I квартал;
- звіту про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення (форма Ф14-ФСС з ТВП) за I квартал1;
- звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за I квартал;
 1 Подається лікувально-профілактичними закладами.
Останній день сплати
- доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за березень2;
- єдиного податку на квітень платниками, віднесеними до першої та другої груп;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за березень (крім гірничих підприємств) .
 2              Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Кодексу).


Про визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

19.04.2016
Для визначення податкового зобов’язання з орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, яка розташована за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку якої не проведено, платнику необхідно звернутися до відповідного територіального органу Держгеокадастру для проведення нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки.
Так, договірні відносини регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до пункту 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди у відсотках до нормативної грошової оцінки в межах, визначених пунктом 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.
Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», встановлено, що у договорі оренди зазначається розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки) та нормативна грошова оцінка.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст. 23 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» видається відповідним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр). 


Якщо платник податку на прибуток здійснює перехід на спрощену систему оподаткування

19.04.2016
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім визначених особливостей, встановлених п. 137.4 ст. 137 Кодексу.
Відповідно до пункту 137.5 ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 Кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. І р. ХІV цього Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Кодексу (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 цього Кодексу).
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Кодексу).
Пунктом 294.3 ст. 294 Кодексу визначено, що для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.     
Поряд з цим, згідно з п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.
З урахуванням зазначеного, платник податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року, подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. 


Про розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу)

19.04.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області інформує, що Державна фіскальна служба України з урахуванням листа Міністерства фінансів України від 21.03.2016 №31-24020 -22-10/8044 (далі – лист Мінфіна №31) повідомила про розмір відрахування частини чистого прибутку (доходу) у 2016 році, які платники зобов’язані здійснювати за підсумками фінансово-господарської діяльності за  2015 рік.
Законом України від 24.12.2015 №910-УІІІ «Про внесення зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон №910) внесено зміни до Закону України від 21.09.2006 №185-У «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон №185), якими встановлено єдиний розмір відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами – на рівні не менше 30%, сплата яких здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1156 «Про внесення змін до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Постанова №1156) встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об’єднаннями у розмірі 75%. Зазначена постанова набрала чинності одночасно із Законом №910, тобто з 01.01.2016.
До набрання чинності Законом №910 державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:
- у розмірі 30% – державні унітарні підприємства, що є суб’єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень;
- у розмірі 15% – інші державні унітарні підприємства.
Як зазначено у листі Мінфіна №31 відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у 2016 році за звітні періоди 2015 року здійснюються у розмірі, встановленому до 01.01.2016, тобто 15% та 30%.
Таким чином, відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у розмірі 75% здійснюється, починаючи зі звітних періодів 2016 року.


У вівторок 12 квітня 2016 року в Державному підприємстві «Головнівське лісове господарство» було проведено Акцію «Майбутнє в твоїх руках, посади своє дерево».
В даній Акції взяла участь в.о. начальника Голованівського відділення Голованівської ОДПІ Поліщук Тетяна Андріївна.

 

 


ГАРЯЧА ЛІНІЯ

5 квітня 2016р. з 10-ї до 11-ї години ранку відбувся сеанс телефонного зв'язку "гаряча лінія" із в.о. начальника Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській Поліщук Тетяною Андрієвною В.о. начальника інспекції Тетяна Андріївна відповідала на актуальні питання застосування норм податкового законодавства. Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»
Декларування доходів громадян

Спадщина за правом представлення
Онукою отримано у спадщину будинок від бабусі за правом представлення (перша ступінь споріднення). Чи необхідно сплачувати податки та подавати декларацію?
Визначення термінів, що вживаються для цілей оподаткування, встановлено ст. 14 Податкового кодексу, пп 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 якого передбачено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей оподаткування вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї вважаються такими, що мають другий ступень споріднення.
Отримання спадщини за правом представлення від бабусі у розумінні цього Кодексу є успадкування спадкоємцем, який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Тобто такі операції оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною ст. 167.2 Кодексу (5%) та військовим збором (1,5%) (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 та пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу). Водночас якщо об’єкт спадщини успадковується спадкоємцем-нерезидентом, ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу (у 2015 р. — 15/20%).
При цьому дохід у вигляді вартості успадкованого майна зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Податкові зобов’язання
Протягом 2015 р. платник податку отримував доходи від двох податкових агентів. Загальна річна сума доходу становить 157 160 грн. Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2015 р., якщо з 01.01.2016 р. норму щодо обов’язку подання декларації відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу виключено?
Згідно п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених розділом ІV цього Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Кодексом (пп. 164.1.1 цього пункту).
Тобто оподаткування податком на доходи фізичних осіб здійснюється за правилами, встановленими на момент нарахування (виплати, надання) доходів, які включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу.
Протягом 2015 р. до доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, застосовувалися прогресивні ставки податку — 15/20%. Отже, якщо загальна річна сума оподатковуваних доходів, отриманих одночасно від двох та більше податкових агентів, перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 146 160 грн.), такий платник зобов’язаний подати декларацію та здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу.
Слід зазначити, що у 2015 р. база оподаткування для доходів у формі заробітної плати визначалась як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 164.6 ст. 164 Кодексу).
Дохід з іноземних джерел
Резидентом України у 2015 р. отримано іноземні доходи, з яких утримано податки. Чи потрібно подавати декларацію та чи можливе зарахування податків, сплачених за межами території України?
Відповідно до пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу в разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (у 2015 р. — 15/20%) та військовим збором (1,5%).
Водночас платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Сума такого зменшення зазначається у річній податковій декларації. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.
У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним.
Податкова адреса
За якою податковою адресою подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо на момент подання декларації фізичну особу знято з реєстрації за однією адресою та не зареєстровано за іншою?
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 ст. 45 цього Кодексу передбачено, що платник податків — фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце його проживання, за яким він береться на облік як платник у контролюючому органі. Платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Фізичні особи — платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженим наказом Міндоходів України від 10.12.2013 р. № 779. Відповідно до п. 1 розділу IX цього наказу фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР або № 5ДРП (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) відповідно.
Крім того, ст. 6 Закону України від 11.12.2003 р. № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.,


Наближається термін сплати авансових платежів з ПДФО підприємцями на загальній системі оподаткування за 1-й квартал 2016 року

Голованівське відділення Голованівської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до підпункту 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями, починаючи з 2016 року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичними особами підприємцями на загальній системі оподаткування розраховуються самостійно згідно з фактичними даними розміру чистого доходу, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу.
Такі авансові платежі сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня).
Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Таким чином, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, граничний термін сплати авансового внеску з ПДФО за 1-й квартал поточного року19.04.2016.


Про особливості визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ сільськогосподарським товаровиробником у разі експорту власно виробленої сільськогосподарської продукції

14.04.2016р 
Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо особливостей визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ сільськогосподарським товаровиробником у разі експорту власно виробленої сільськогосподарської продукції повідомляє.
Відповідно до пункту 209.6 статті 209 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Пунктом 209.14 статті 209 розділу V ПКУ передбачено, зокрема, що у разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом „б” пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, а саме нульова ставка.
При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (пункт 209.4 статті 209 розділу V ПКУ).
У пункті 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок), зазначено, що платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою „0121”/„0122”/„0123” (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До податкової декларації 0121 - 0123 включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого вказаною статтею.
Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку рядок 14 призначений для перенесення з декларацій 0121 - 0123 до декларації 0110 сум податкового кредиту, сформованого в попередніх звітних періодах у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у випадках, коли такі товари/послуги використані в поточному звітному періоді в операціях з експорту сільськогосподарської продукції.
Сума ПДВ у рядку 14 декларацій 0121 - 0123 відображається згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) суми ПДВ постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит за сільськогосподарськими товарами (супутніми послугами), вивезеними за межі митної території України у митному режимі експорту.
Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, які є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, та містити вичерпний їх перелік.
            У податковій звітності, що подавалась за звітні періоди по грудень  2015 року, форма якої була затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, таке перенесення відображалося у рядку 16.3 декларації 0110.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума  враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, операції з експорту сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування власновироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у декларації 0121 - 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією.
 При цьому суми ПДВ, що були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 14 декларації 0121 зі знаком „–” та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком „+”.
Суми податку, перенесені до рядка 14 декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному статтею 200 розділу V ПКУ.


Про зміни у порядку використання марок акцизного податку

14.04.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що 29.03.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №209 «Деякі питання використання марок акцизного податку» (далі – Постанова №209).
Зазначеною Постановою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі – Постанова №1251).
Відповідно до змін, внесених Постановою №209, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які подали територіальному органові ДФС заявку-розрахунок про потребу у марках, до 20 числа місяця, в якому подано таку попередню заявку-розрахунок, мають право здійснити корегування такої заявки-розрахунку в бік збільшення, що не перевищує визначеного у ній обсягу, шляхом подачі додаткової попередньої заявки-розрахунку.
У разі зміни зразка марок дозволяється продаж залишків оплачених марок попереднього зразка, які виготовлено підприємством-виробником та/або які перебувають на зберіганні у територіальних органах ДФС, якщо рішенням про запровадження марок нового зразка не встановлено інше.
Пунктом 6 Постанови №209 також визначений перелік пошкоджень, за наявності яких марки на алкогольні вважаються немаркованими (пункт 20 Постанови №1251).


ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ЄСВ!

14.04.2016р
Підпунктом «и» пункту 4 частини другої Закону України від 24.12.2015 №909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909) внесено зміни до пункту 92 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Вказаними змінами передбачено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21.10.1993 №3543 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон №3543), для платників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначених у статті 4 Закону №2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 цього Закону.
Відповідно до статті 1 Закону № 3543 під терміном «особливий період» розуміється пері­од функціонування наці­ональної економіки, ор­ганів державної влади, інших державних орга­нів, органів місцевого са­моврядування, Збройних Сил України, інших вій­ськових формувань, сил цивільного захисту, під­приємств, установ та ор­ганізацій, а також вико­нання громадянами України свого конститу­ційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, неза­лежності та територіаль­ної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільо­вої) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобі­лізації, воєнний час і частково відбудовний пе­ріод після закінчення во­єнних дій.
Статтею 25 Закону №2464 передбачено заходи впливу та стягнення, зокрема:
- стягнення недоїмки з єдиного внеску;
- надсилання вимоги про сплату недоїмки;
- нарахування пені;
- застосування штрафних санкцій;
- списання суми недоїмки;
- оскарження вимоги про сплату недоїмки та/або рішення органів доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів;
- незастосування терміну давності;
- тощо.
Підставою для зупинення застосування норм статті 25 Закону №2464 є копія військового квитка або документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов платника єдиного внеску на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка подається до органів доходів і зборів цим державним органом протягом десяти днів після його мобілізації (пункт 92 розділу VIII Закону №2464).
Визначення термінів «мобілізація» та «демобілізація» використовується у значенні, наведеному у статті 1 Закону № 3543, а саме:
мобілізація — комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
демобілізація — комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати мирного часу;
Відповідно до листа Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України від 21.08.2014 № 322/2/7144 основним документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем в особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов’язаних, є військовий квиток, у якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки про призов/мобілізацію та їх дату.
Якщо платник єдиного внеску не має можливості надати військовий квиток, то документами, що підтверджують призов на військову службу під час мобілізації, може бути:
- для військовозобов’язаних — довідка про призов військовозобов’яза-ного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, із зазначенням дати мобілізації, підписана начальником (командиром) та скріплений печаткою, повістка, мобілізаційне розпорядження, контракт про проходження військової служби;
- для резервістів — витяг із наказу чи довідка про зарахування до списків особового складу  військової частини, із зазначенням дати мобілізації, підписана начальником (командиром) та скріплений печаткою чи довідка про зарахування до списків військової частини , які видаються військовою частиною.
Зазначені документи можуть видаватися також і родинам військовозобов’язаних та резервістів для пред’явлення їх за місцем вимоги.
Датою початку мобілізації (військової служби) особи є:
- для військовозобов’язаних — день призову на військову службу в районному військовому комісаріаті;
- для резервістів — день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка.
Закінченням військової служби для резервістів та військовозобов’язаних є день виключення військовослужбовців зі списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка.
Закінчення особливого періоду в Україні здійснюється відповідно до рішення Президента України про демобілізацію, що визначається Указом Президента України.


До уваги платників податку на додану вартість!

14.04.2016
Державна фіскальна служба України у зв’язку з набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за №137/28267 (далі – Наказ № 1307) повідомляє.
Відповідно до пункту 3 наказу №1307 всі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації.
Згідно норм наказу №1307 нова форма податкової накладної почне застосовуватись з 01.04.2016.
Таким чином, з 01.04.2016 податкові накладні та/або розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН за новою формою (затвердженою наказом №1307) не залежно від дати їх складання: до 01.04.2016 чи після 01.04.2016 (за умови дотримання інших вимог щодо реєстрації в ЄРПН).


Про розподіл податкового кредиту сільськогосподарськими підприємствами

14.04.2016р
Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними питаннями, які виникли у платників податку за результатами заповнення та подання податкової звітності з ПДВ за січень 2016 року, щодо порядку розподілу сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування податкового кредиту при придбанні товарів/послуг для використання в операціях з постачання зернових і технічних культур, продукції тваринництва та іншої сільськогосподарської продукції, повідомляє про особливості заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, форма та порядок заповнення і подання якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок №21).
Законом України від 24 грудня  2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»  починаючи з 1 січня 2016 року для суб’єктів спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на їх спеціальні рахунки. Розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки, залежить від виду сільськогосподарської продукції, що реалізується (зернові та технічні культури, продукція тваринництва, інша сільськогосподарська продукція).
З метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, сільськогосподарські підприємства суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначають за кожним видом таких операцій.
При цьому у випадку придбання/виготовлення сільськогосподарськими підприємствами товарів/послуг, основних фондів для їх одночасного використання частково для виробництва зернових і технічних культур, та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, такі платники податку здійснюють розрахунок питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів (без урахування поточного звітного (податкового) періоду) (підпункт «а» підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПКУ).
Розрахунок питомої ваги вартості кожного виду сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості постачання усіх сільськогосподарських товарів/послуг здійснюється щомісячно у додатку 9 (ДС9) до податкової декларації з ПДВ за формою, затвердженою Порядком № 21, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування.
З урахуванням значення розрахованої питомої ваги сума сплаченого (нарахованого) ПДВ при придбанні/виготовленні товарів/послуг, основних фондів відноситься до податкового кредиту по операціях із зерновими і технічними культурами, та/або операціях з продукцією тваринництва, та/або операціях з іншими сільськогосподарськими товарами/послугами пропорційно частці (питомій вазі), розрахованій у додатку 9 (ДС9) до податкової декларації з ПДВ із позначками «0121»-«0123».
Для ведення податкового обліку за окремими видами сільськогосподарських операцій у складі податкової декларації з ПДВ із позначками «0121»-«0123» передбачено додаток 10 (ДС10).
Розподіл суми податкового кредиту звітного періоду за видами сільськогосподарських операцій здійснюється у відповідних рядках таблиць 1, 2 та 3 додатка 10 (ДС10) до податкової декларації з ПДВ із позначками «0121-0123» виходячи з частки, розрахованої у додатку 9 (ДС9).
Сума від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, зазначена у рядку 24 податкової декларації з ПДВ із позначками «0121»-«0123» за грудень 2015 року, розподіляється одноразово між рядками 11.1 таблиць 1, 2 та 3 додатку 10 (ДС10) виходячи з того, для використання в яких саме видах сільськогосподарської діяльності були придбані товари/послуги, за рахунок яких сформоване від’ємне значення з ПДВ за грудень 2015 року. Такий розподіл доцільно здійснити на підставі бухгалтерської довідки.
Якщо за результатами здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності у звітному періоді суб’єктом спеціального режиму оподаткування визначено від’ємне значення суми ПДВ (різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за окремим видом діяльності), така сума від’ємного значення зазначається у рядках 14 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до податкової декларації з ПДВ із позначками «0121»-«0123» та переноситься:
до рядків 19 та 21 податкової декларації з ПДВ із позначками «0121»-«0123» поточного (звітного) періоду;
до рядків 11.1 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до податкової декларації з ПДВ із позначками «0121»-«0123» наступного звітного періоду.


УВАГА !
«ГАРЯЧА  ЛІНІЯ» !

5  квітня 2016р. з 10-ї до 11-ї години ранку відбудеться сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” із в.о. начальника Голованівської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській   Поліщук Тетяною Андрієвною
за телефоном 2-20-67 на тему:
“Декларування доходів громадян за 2015 рік »
Інформаційно – комунікаційний підрозділ
(тел.2-24-06)


Про декларування доходів та наповнення бюджетів

Відповідно до Податкового кодексу кожна особа зобов»язана сплачувати  встановлені законодавством України податки та збори, платником яких  вона є.
Фізична особа – резидент або нерезидент, яка отримує доходи на території України, а для резидентів ще й  за її межами є платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Такий платник зобов»язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).
З 1 січня 2016 року розпочалась кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2015 року, яка триватиме до 03 травня 2016 року.
Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у разі:
- отримання окремих доходів, з яких при їх нарахуванні чи виплаті протягом 2015 року податок не утримувався;
- отримання доходів від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад, дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності);
- отримання іноземних доходів;
Також необхідно з вище вказаних доходів сплатити ставку військового збору 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Платник податку, який бажає реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2015 року може подати податкову декларацію до 31 грудня 2016 року включно.
Зокрема, це громадяни, котрі сплачували протягом минулого року за навчання закладам освіти, страхували себе або членів своєї сім’ї, сплачували внески у недержавні пенсійні фонди, перераховували кошти у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, усиновлювали дітей, сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом. Умови, порядок надання податкової знижки, перелік витрат, дозволених для включення до складу податкової знижки та обмеження щодо права на її  нарахування  визначені у ст. 166 Податкового кодексу.
Декларація подається громадянами, що зареєстровані на території району  до Голованівського відділення Голованівської ОДПІ.
 Нагадаємо, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена  наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».
             Станом на  30.03.2016 року  фізичними особами подано  560 декларацій, що складає  25,3 відсотків до загальної кількості ймовірних декларантів. Із них громадянами, що  одноосібно обробляють земельні частки (паї) виконали свій обов»язок  536 осіб або 27,4 відс. до загальної їх кількості.
              Загальна сума задекларованого ПДФО до сплати складає  688,1 тис.грн., із них громадянами, що  одноосібно обробляють земельні частки (паї) – 331,1 тис.грн.  Сума визначеного до сплати податку з одного гектара площі в обробітку складає 132,0 грн.  Нижче зазначеного показника декларують податок до сплати із 1 га  одноосібники Межирічківської  СР – 69,6 грн.,  Молдовської СР -113,0 грн., Пушківської  СР – 113,1 грн., Красногірської СР – 115,0 грн., Шепилівської СР – 122,3 грн., Роздольської СР – 126,0 грн., 
Клинівської СР – 128,5 грн. 
               Для прикладу: фермерське господарство  у якого в обробітку 250 га. ріллі сплачує до бюджетів усіх рівнів та до Пенсійного фонду  від 434,0 до 520,0 грн. При цьому забезпечує робочими місцями громадян.   При виплаті орендної плати  за земельні частки
(паї) утримує та перераховує до бюджету ПДФО в розрахунку з одного гектара при ставці орендної плати 3 відсотки в сумі  від 130 до 147 гривень.
               До складу доходу, який  підлягає оподаткуванню при одноосібному обробітку землі включається дохід від реалізації вирощеної продукції. При цьому понесені витрати не враховуються, оскільки громадянин не являється суб»єктом  господарювання і не веде бухгалтерський облік.
               Для прикладу: за умови вирощування 1 тонни пшениці із 1 га. при середній ціні реалізації ( за статистичними даними) 3040,9 грн. сума податку повинна складати 456,14 грн.
При середній урожайності по району зазначеної культури 43 центнера  із 1 га сума податку  має бути збільшена у 4,3 рази. По району  ж дохід із 1 га декларується на рівні  880 грн. відповідно й сума податку мізерна.
               Хочемо зазначити, що податок з доходів фізичних осіб  формує ту доходну частину бюджету району із якої фінансуються основні об»єкти соціальної сфери: освіта, медицина, культура.  Крім цього, із зазначених доходів сплачується військовий збір, який направляється на обороноздатність нашої держави.
              Закликаємо громадян своєчасно подати декларації та  зважено і відповідально задекларувати свої доходи.


ШАНОВНВНІ КЕРІВНИКИ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА
 ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ!

30.03.2016
До початку роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб єкти декларування зобов язані подавати Декларації відповідно до ст.12 Закону України від 07 квітня 2011 року №3206-VII «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі – Закон №3206).
         Частиною дев’ятою  ст. 12 Закону передбачено проведення перевірки достовірності відомостей, зазначених суб’єктами декларування у Декларації.
         Така перевірка згідно з п.5 Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2015 №333 (Далі - Порядок), здійснюється як апаратом ДФС, так і територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування.
         При цьому беспосередньо апаратом ДФС здійснюються перевірки на підставі отриманих копій Декларацій виключно суб єктів декларування, перелік яких визначено п.п.1 п.5 Порядку, інших суб’єктів декларування – територіальними органами ДФС за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування.
         Відповідно до ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків - фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
         Тому враховуючи наведене, з метою зменшення бюджетних витрат, для здійснення перевірки достовірності зазначених у Декларації відомостей відповідний орган протягом десяти днів з дня одержання декларації необхідно надсилати її копію:
         До апарату ДФС – суб’єктів декларування, перелік яких визначено п.п. 1 п. 5 Порядку;
         до територіального органу ДФС за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування інших суб’єктів декларування.
         Одночасно інформуємо, що адреси територіальних державних податкових інспекцій головних управлінь ДФС в областях та м.Києві розміщено на веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua).


Про порядок застосування
спеціального режиму оподаткування ПДВ

30.03.2016
Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909) та надходженням численних звернень платників податку – суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі – спеціальний режим оподаткування) щодо визначення відповідності сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД повідомляє.
Законом № 909, зокрема, внесено зміни до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, відповідно до яких у 2016 році в межах спеціального режиму оподаткування запроваджена часткова сплата сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки. Розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, залежить від виду сільськогосподарської продукції, що реалізується.
З метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, суб'єкти спеціального режиму оподаткування суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначають за кожним видом операцій.
Для ведення податкового обліку за окремими видами сільськогосподарських операцій у складі податкової декларації з ПДВ із позначками «0121»-«0123», «0130» передбачено додаток 10 (ДС10).


З метою застосування пункту 209.2 і підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Кодексу, пунктом 209.19 статті 209 Кодексу визначено терміни «зернові культури», «технічні культури» та «продукція тваринництва» в такому значенні:
зернові культури − зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД;
технічні культури − технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД;
продукція тваринництва – продукція товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД.
Щодо визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД повідомляємо, що згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України від 02 грудня 1997 року                  № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі –                     Закон № 671) торгово-промислові палати мають право, зокрема:
проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;
засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов'язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.
При цьому методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на усій території України (пункт 2 статті 11 Закону № 671).
Крім того, відповідно до Закону України від 25 лютого 1994 року               № 4038-XII «Про судову експертизу» (далі – Закон № 4038) державні спеціалізовані установи (науково-дослідні інститути судових експертиз), визначені у статті 7 Закону № 4038, на замовлення заявника можуть проводити експертні дослідження і обстеження, у тому числі товарознавчу експертизу.
Порядок проведення такої експертизи та документи, що підтверджують результати її проведення, визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145.
Враховуючи викладене, у разі необхідності визначення відповідності власновиробленої сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для правильного відображення обсягів постачання таких товарів у податковій декларації з ПДВ та її додатках платник податку – суб’єкт спеціального режиму оподаткування має можливість отримати висновок від Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
При цьому у разі, якщо платником податку - суб’єктом спеціального режиму оподаткування здійснюються операції з вивезення власновиробленої сільськогосподарської продукції за межі митної території України у митному режимі експорту, то, враховуючи статтю 69 Митного кодексу України, така продукція підлягає митному оформленню та класифікується митними органами ДФС шляхом визначення кодів відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.  Рішення митних органів ДФС щодо класифікації товарів для митних цілей є               обов'язковими. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають виключно інформаційний або довідковий характер.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної роботи.


Про порядок застосування
спеціального режиму оподаткування ПДВ

22.03.2016р.
       Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909) та надходженням численних звернень платників податку – суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі – спеціальний режим оподаткування) щодо визначення відповідності сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД повідомляє.
Законом № 909, зокрема, внесено зміни до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, відповідно до яких у 2016 році в межах спеціального режиму оподаткування запроваджена часткова сплата сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки. Розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, залежить від виду сільськогосподарської продукції, що реалізується.
З метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, суб'єкти спеціального режиму оподаткування суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначають за кожним видом операцій.
Для ведення податкового обліку за окремими видами сільськогосподарських операцій у складі податкової декларації з ПДВ із позначками «0121»-«0123», «0130» передбачено додаток 10 (ДС10).
З метою застосування пункту 209.2 і підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Кодексу, пунктом 209.19 статті 209 Кодексу визначено терміни «зернові культури», «технічні культури» та «продукція тваринництва» в такому значенні:
зернові культури − зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД;
технічні культури − технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД;
продукція тваринництва – продукція товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД.
Щодо визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД повідомляємо, що згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі –  Закон № 671) торгово-промислові палати мають право, зокрема:
проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;
засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов'язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.
При цьому методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на усій території України (пункт 2 статті 11 Закону № 671).
Крім того, відповідно до Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» (далі – Закон № 4038) державні спеціалізовані установи (науково-дослідні інститути судових експертиз), визначені у статті 7 Закону № 4038, на замовлення заявника можуть проводити експертні дослідження і обстеження, у тому числі товарознавчу експертизу.
Порядок проведення такої експертизи та документи, що підтверджують результати її проведення, визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145.
Враховуючи викладене, у разі необхідності визначення відповідності власновиробленої сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для правильного відображення обсягів постачання таких товарів у податковій декларації з ПДВ та її додатках платник податку – суб’єкт спеціального режиму оподаткування має можливість отримати висновок від Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
При цьому у разі, якщо платником податку - суб’єктом спеціального режиму оподаткування здійснюються операції з вивезення власновиробленої сільськогосподарської продукції за межі митної території України у митному режимі експорту, то, враховуючи статтю 69 Митного кодексу України, така продукція підлягає митному оформленню та класифікується митними органами ДФС шляхом визначення кодів відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.  Рішення митних органів ДФС щодо класифікації товарів для митних цілей є  обов'язковими. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають виключно інформаційний або довідковий характер.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної роботи.


Оподаткування доходів у формі заробітної плати

22.03.2016 р.
Згідно з п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного  (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України  та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників.
Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % зокрема, для доходів у вигляді заробітної плати (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата зменшена на суми страхових внесків, а також на суму податкової соціальної пільги за  її наявності, передбачених п. 164.6 ст. 164 ПКУ, але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставкою 18%.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 103 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України. 


До питання подання платниками ПДВ податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилася

22.03.2016 р.
Якщо платником податку на додану вартість господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість (далі – Декларація) звітного (податкового) періоду, то Декларація за такий звітний (податковий) період подається.
У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то Декларація за такий звітний (податковий) період не подається.
Так, згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас, абзацом другим п. 40.1 ст. 40 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 цього Кодексу, така сума:
 а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з податку на додану вартість), відображається у рядку 21 Декларації та переноситься до рядка 16.1 Декларації наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку передбачено, що Декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового кодексу України. 


Одноразовий продаж нерухомості не оподатковується за умови права власності на неї протягом трьох років

22.03.2016
Відповідно до ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або її частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки , не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Податкового кодексу України.
У разі, якщо у звітному календарному році фізична особа отримала дохід від продажу не частіше одного разу нерухомого майна, визначеного п. 172.1 ст.172 Податкового кодексу України, яке перебувало у власності платника податку понад три роки, така особа не повинна подавати річну податкову декларацію.


Як повинні звітувати у 2016 році платники податку на прибуток

22.03.2016р
З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24.12.2015 №909-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», починаючи з 01.01.2016 податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (пункт 137.4 статті 137 Кодексу).
При цьому, пунктом 137.5 статті 137 Кодексу визначено окремі категорії платників, для яких встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Отже, податковий (звітний) період – квартал встановлено для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 мільйонів гривень, за винятком платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), та виробників сільськогосподарської продукції. При цьому, до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Також звертаємо увагу, що з урахуванням вимог пункту 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платники податку на прибуток, для яких встановлено податковий (звітний) період – квартал, повинні здійснити розрахунок авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року, та сплатити його до 31.12.2016.


Оподаткування виграшів та призів у 2016 році

22.03.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області звертає увагу, що відповідно до підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів.
Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Згідно з підпунктом 170.6.2 пункту 170.6 статті 170 Кодексу податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Починаючи з 01.01.2016 для доходів у вигляді виграшів, призів, встановлена єдина ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%.


Надходження до бюджету

14.03.2016
По результатах проведеної роботи у січні-лютому 2016 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів , що контролюються податковою службою в загальній сумі 18 300,4 тис. грн. при завданні 16 166,0 тис. грн., що складає 113,2 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 165,3 відс. За лютий місяць 2016р. мобілізовано 10 298,3 тис. грн. при плановому завданні 8 784,5 тис. грн. або 117,2 відс., а до показника за відповідний період минулого року 172,3 відс.
До державного бюджету за січень-лютий 2016 року мобілізовано 6 429,0 тис. грн. при завданні 6 679,3 тис. грн. що складає 96,3 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 169,7 відс.. За лютий місяць 2016 р. мобілізовано 3 483,0 тис. грн. при плановому завданні 4 002,9 тис. грн. або 87,0 відс. до показника за відповідний період минулого року 142,6 відс.
До місцевого бюджету за січень-лютий 2016 р. забезпечено надходжень всього 11 871,4 тис. грн. при завданні 9 486,7 тис. грн. що складає 125,1 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 162,9 відс.
За лютий місяць 2016 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 6 815,3 тис. грн. при завданні 4 781,6  що складає 142,5 відс. а до показника за відповідний період минулого року 192,8 відс.
Протягом січня – лютого  2016р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 8 960,1 тис. грн.., при плановому завданні 6 293,3 тис. грн., або 142,4 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 2 277,3 тис. грн.. при плановому завданні 1 599,2  тис. грн., або 142,4 тис. грн., до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 6 682,7 тис. грн.. при плановому завданні 4 693,8 тис. грн., або 142,4 відс. виконання ,
За лютий місяць до зведеного бюджету надійшло податку з фізичних осіб 4 904,3 тис. грн. при плановому завданні 2 700,0 тис. грн. або 181,6 відс. а до показника за відповідний період минулого року 185,8  в т.ч. до державного бюджету 1 243,7 тис. грн. при плановому завданні 686,2 тис. грн. або 181,2 відс., до місцевого бюджету 3 660,6 тис. грн.  при плановому завданні 2 013,8 тис. грн.. , або 181,8 відс. а до показника за відповідний період минулого року 282,2 від.
По військовому збору надходження за січень – лютий 2016 р. склали 804,7 тис. грн.. при плановому завданні 670,0 тис. грн.., або 120,1 відс. виконання.
За лютий місяць 2016 року надходження склали 429,2 тис. грн.., при плановому завданні 310,0 тис. грн.., або 138,5 відс. виконання.
За січень – лютий 2016 року надходження по ЄСВ склали 5 942,1 тис. грн. при плановому завданні 5 583,1 тис. грн., на 106,4 відс. виконання..
За лютий місяць 2016 року надходження по ЄСВ склали 2 911,4 тис. грн. при завданні 2 790,0 тис. грн  або на 104,4 відс..
Податковий борг станом на 01.03.2016 року до зведеного бюджету складає 1043,8 тис. грн. з них по банкрутах 478,8 тис. грн.
по державному бюджету 324,7 тис. грн.. з них по банкрутах 163,6 тис. грн.
Погашено податкового боргу станом на 01.03.2016 року 393,2 тис. грн.
Кількість боржників станом на 01.03.2016 р.- 12 до 1,0 тис. грн.  -0
Направлено податкових вимог – 25


ПОРЯДОК
ведення Єдиного реєстру акцизних накладних

14.03.2016р
1. Цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться в акцизних накладних та розрахунках коригування до акцизних накладних (далі — розрахунок коригування) за операціями з реалізації пального, до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі — Реєстр), надання даних, які містяться в Реєстрі.
2. Для реєстрації в Реєстрі акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи у порядку, визначеному законодавством.
Акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються протягом операційного дня.
Операційний день для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Реєстрі триває щодня з 8 до 19 години.
3. До Реєстру вносяться відомості щодо усіх акцизних накладних та розрахунків коригування, у тому числі акцизних накладних, які не надаються отримувачу пального, та акцизних накладних/розрахунків коригування, складених за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку.
4. Розрахунок коригування, складений платником акцизного податку, який реалізує пальне, до акцизної накладної, що видана платнику акцизного податку — отримувачу пального, для реєстрації в Реєстрі надсилається:
платником акцизного податку, який реалізує пальне, якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або коригування показників у підсумку не змінює обсягу реалізованого пального;
платником акцизного податку — отримувачем пального, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального.
Розрахунок коригування, складений платником акцизного податку до акцизної накладної за операціями з реалізації пального неплатникам акцизного податку або складений за іншими операціями, ніж реалізація пального, для реєстрації у Реєстрі надсилається таким платником акцизного податку.
5. На складені акцизні накладні/розрахунки коригування накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника акцизного податку, який реалізує пальне, у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника чи уповноваженої особи; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника акцизного податку (за наявності).
Платник акцизного податку, що є фізичною особою — підприємцем, накладає першим електронний цифровий підпис керівника (фізичної особи — підприємця) чи уповноваженої особи; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника акцизного податку (за наявності).
Під час реєстрації розрахунку коригування платником акцизного податку — отримувачем пального у випадках, передбачених абзацом третім пункту 4 цього Порядку, платник акцизного податку, який реалізує пальне, на складений розрахунок коригування накладає електронний цифровий підпис відповідно до абзаців першого — другого цього пункту та надсилає такий розрахунок платнику акцизного податку — отримувачу пального, який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне.
Для накладення електронного цифрового підпису на акцизну накладну/розрахунок коригування уповноваженою особою платник акцизного податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає територіальному органу ДФС за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.
6. Для реєстрації в Реєстрі платник акцизного податку здійснює шифрування акцизних накладних/розрахунків коригування, на які накладено електронний цифровий підпис, та надсилає їх до ДФС за допомогою засобів телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис” та “Про електронні документи та електронний документообіг”. Електронний примірник акцизної накладної/розрахунку коригування зберігається у платника акцизного податку.
7. Акцизні накладні/розрахунки коригування, які  надійшли до ДФС, розшифровуються, перевіряються електронні цифрові підписи, визначається відповідність електронного документа встановленому формату (стандарту) та за відсутності причин для їх неприйняття вносяться відомості, що містяться в акцизних накладних/розрахунках коригування, до Реєстру.
8. З метою підтвердження прийняття для реєстрації в Реєстрі акцизної накладної/розрахунку коригування платникові акцизного податку, який здійснює реєстрацію, надсилається квитанція в електронному вигляді, в якій зазначаються реквізити такого документа, відповідність електронного документа вставленому формату (стандарту), результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника акцизного податку, який реалізує пальне, дата і час прийняття, реєстраційний номер.
Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня за допомогою засобів телекомунікаційних систем платникові акцизного податку, який здійснює реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування. Електронний примірник квитанції зберігається у ДФС.
9. Причиною неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі є:
1) наявність помилок, допущених під час складання акцизної накладної/розрахунку коригування;
2) відсутність у Реєстрі відомостей, що містяться в акцизній накладній, яка коригується;
3) факт реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування з такими самими реквізитами;
4) порушення вимог щодо наявності обсягу пального, обчисленого відповідно до пункту 232.3 статті 232 Податкового кодексу України (після завершення перехідного періоду);
5) порушення вимог, установлених пунктом 231.1 статті 231 Податкового кодексу України.
Квитанція про неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування із зазначенням причини, на яку накладається електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки ДФС, надсилається протягом операційного дня платникові акцизного податку за допомогою засобів телекомунікаційних систем.
10. Датою та часом надання акцизної накладної/розрахунку коригування до ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.
Якщо протягом операційного дня платникові акцизного податку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування, вони вважаються зареєстрованими у Реєстрі.
11. Якщо платник акцизного податку надіслав до ДФС кілька електронних примірників однієї акцизної накладної за тими ж кодами згідно з УКТЗЕД, розрахунку коригування за тими ж кодами згідно з УКТЗЕД, зареєстрованим вважається документ, щодо якого внесено відомості до бази даних Реєстру і надійшла квитанція, що підтверджує факт його прийняття.
12. З метою отримання інформації, що міститься в Реєстрі, платник акцизного податку складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у встановленому форматі (стандарті).
На запит накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника акцизного податку в порядку, передбаченому абзацами першим — другим пункту 5 цього Порядку.
13. Запит платника акцизного податку в електронній формі підлягає шифруванню та надсилається до ДФС за допомогою засобів телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис” та “Про електронні документи та електронний документообіг”. Електронний примірник запиту зберігається у платника акцизного податку.
14. Запит, який надійшов до ДФС, розшифровується, перевіряються електронні цифрові підписи, визначається відповідність електронного документа встановленому формату (стандарту).
У разі виявлення невідповідності електронного документа встановленому формату (стандарту) платникові акцизного податку надсилається квитанція про неприйняття запиту із зазначенням причини.
15. На запит платника акцизного податку щодо надання інформації, яка міститься в Реєстрі, безоплатно видається:
витяг із Реєстру про акцизну накладну/розрахунок коригування;
повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування і акцизна накладна/розрахунок коригування в електронній формі.


Зведена податкова накладна

14.03.2016р
ДФС України у листі від 11.02.2016 р. №2876/6/99-99-19-03-02-15 повідомлено, що періодичність складання зведених податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця може бути передбачено у цивільно-правовому договорі з ним. Протягом звітного (податкового) періоду платник податку має право на складання однієї зведеної податкової накладної, яка складається не пізніше останнього дня такого періоду, або двох та більше податкових накладних, виходячи із умов, передбачених у цивільно-правовому договорі.
У разі якщо станом на дату складення останньої зведеної податкової накладної сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, на суму такого перевищення складається окрема податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Зазначено, що якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.


При отриманні доходів за кордоном громадяни повинні подати декларацію до 1 травня 2016 року

01.03.2016
Громадяни, які отримують іноземні доходи, в обов'язковому порядку повинні до 1 травня поточного року подати річну податкову декларацію до територіальних органів ДФС за місцем прописки.
Крім того, їм необхідно до 1 серпня цього року із суми задекларованих доходів сплатити податок на доходи фізичних осіб. Вказана норма передбачена пп. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України.
Також зазначимо, що із зарплати легально працюючого за кордоном громадянина України сплачується податок за правилами країни отримання доходу. За підсумками року такий громадянин зобов'язаний подати річну податкову декларацію про одержані доходи і сплатити податок.
У випадку, коли між Україною і країною отримання доходу підписано договір (Конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування, і у фізособи є довідка про сплату податку за кордоном, то сума річного податкового зобов'язання зменшується на суму податку, сплаченого за кордоном.

Про оподаткування продажу транспортних засобів

01.03.2016
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда), не оподатковується.
Але, якщо фізична особа продає або обмінює протягом звітного (податкового) року два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, сума доходу підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
Декларація про отримані доходи в 2015 році подається до 1 травня 2016 року до податкової інспекції за місцем прописки (реєстрації в паспорті). 


Щодо порядку заповнення додатка 2 до Податкової декларації з податку на додану вартість „Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2

01.03.02.2016
Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними зверненнями платників податків щодо порядку заповнення додатка 2 до Податкової декларації з податку на додану вартість „Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)” (далі – Додаток 2) повідомляє.
Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання, у платника формується від’ємне значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду, яке відповідно до пункту 200.4 статті 200 Кодексу може бути зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у Додатку 2, порядок заповнення і подання якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 „Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”.
Отже, для відображення сум ПДВ, за рахунок яких сформовано від’ємне значення звітного (податкового) періоду, у колонці 2 Додатка 2 слід зазначати індивідуальний податковий номер постачальника, у якого придбано товари/послуги, за рахунок яких сформовано від’ємне значення ПДВ.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час прийняття звітності, проведення масово-роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи й апеляційних процедур.


До уваги платників! Щодо запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального

01.03.2016
Система електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) запроваджується з 1 березня 2016 року.
Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку з реалізації пального (далі – платники податку) до початку здійснення реалізації пального.
Для реєстрації платником податку до початку здійснення реалізації пального необхідно подати заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального за формою J(F)1310301 (далі – Заява).
Заява надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Електронні формати Заяви та інших документів в рамках СЕАРП розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення /Реєстр електронних форм податкових документів.
Заява може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія). Вхід до оновленого кабінету здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Підтвердженням про отримання контролюючим органом Заяви є перша квитанція (квитанція про доставку). Після автоматичної обробки Заяви платнику не пізніше наступного робочого дня направляється друга квитанція.
В другій квитанції зазначається інформація про результати розгляду, а саме:
повідомлення про реєстрацію особи платником податку шляхом включення її до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального (далі - Реєстр платників);
або повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, порядку заповнення і подання Заяви.
Звертаємо увагу, що у разі подання Заяви до 01.03.2016 датою реєстрації платником податку осіб, якими подані такі заяви, є дата, що відповідатиме першому дню перехідного періоду - 01.03.2016.
Особа, яка зареєстрована платником податку може направити до ДФС засобами електронного зв'язку в електронному вигляді запит для отримання витягу із Реєстру платників за формою J(F)1302501 (далі – Запит).
Не пізніше наступного робочого дня після отримання запиту ДФС направляє особі засобами електронного зв'язку в електронному вигляді витяг із Реєстру платників. Витяг є дійсним до внесення відповідних змін до Реєстру платників.
Також переглянути інформацію з Реєстру платників можливо в оновленому «Електронному кабінеті платника» (відкрита та закрита частини/Інформація з Реєстрів ДФС/Реєстр платників акцизного податку).
Інформація про реквізити відкритого електронного рахунка ДФС буде надіслано платнику податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття у вигляді повідомлення.


Щодо порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків

01.03.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
У Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 зареєстровано наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (далі – Наказ № 1204 та Порядок).
Наказ набирав чинності з дня його офіційного опублікування у Офіційному віснику України №11 від 16.02.2016.
Наказом скасовуються накази Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року №1236 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за №2135/22447, Державної митної служби України від 11 травня 2006 року №370 «Про затвердження Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень та Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов’язань», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 травня 2006 року за № 613/12487 та від 02 листопада 2009 року № 1050 «Про вдосконалення порядку підготовки митними органами податкових повідомлень платникам податків та дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 січня 2010 року за № 100/17395.
Порядок розроблено для застосування посадовими особами всіх контролюючих органів при складанні та надісланні (врученні) податкових повідомлень-рішень платникам податків.
Починаючи з дати набрання чинності Наказом №1204  податкові повідомлення-рішення повинні бути складені та надіслані (вручені) платникам податків за формами згідно з додатками до Порядку.
При цьому, форми податкових повідомлень-рішень суттєво відрізняються від форм, раніше затверджених зазначеними вище наказами, які скасовуються (зокрема не містять корінців, крім податкових повідомлень-рішень за формою «Ф», суттєво змінена форма «В4», яка складається у разі зменшення від’ємного значення суми податку на додану вартість, тощо).
Наказом №1204 та Порядком також імплементовані новації в законодавстві, зокрема затверджено нові форми податкових повідомлень-рішень, а саме:
форма «Р1», яка складається у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов’язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов'язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки);
форма «Н», яка складається у разі виявлення порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу;
форма «Д», яка складається  за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, в тому числі податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходів на користь платників податків – фізичних осіб.


Календар бухгалтера на березень 2016 року

Дата

Податок, збір, платіж

Підстава

1

О. Д. С.*
податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за січень 2016 року

Пп. 168.1.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

1

О. Д. С.
військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за січень 2016 року 

Пп. 168.1.5 та п. 161 підр. 10 р. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

1

О. Д. С.
плати за землю за січень 2016 року 

П. 57.1 , п. 287.3 та  п. 287.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

1

О. Д. С.  
податку на додану вартість за січень 2016 року**

П. 57.1 та п. 203.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;
запитання-відповідь з розділу 135.04 ресурсу База податкових знань ("ЗІР")

1

О. Д. С.
акцизного податку за січень 2016 року**

П. 57.1 та пп. 222.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;
запитання-відповідь з розділу 135.04 ресурсу База податкових знань ("ЗІР")

1

О. Д. С.
рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану за січень 2016 року**

П. 57.1 та п. 257.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;
запитання-відповідь з розділу 135.04 ресурсу База податкових знань ("ЗІР") 

1

О. Д. С .
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом за січень 2016 року**

П. 57.1 та п. 257.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.  № 2755-VI;
запитання-відповідь з розділу 135.04 ресурсу База податкових знань ("ЗІР")  

1

О. Д. С.
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за січень 2016 року**

П. 57.1 та п. 257.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;
запитання-відповідь з розділу 135.04 ресурсу База податкових знань ("ЗІР")  

2

О. Д. П.*
звіту про товарооборот торгової мережі за лютий 2016 року (форма № 1-торг (місячна))

Форма № 1-торг (місячна), затверджена наказом Держстату від 11.12.2015 р. № 355 

4

О. Д. П.
звіту про обсяг оптового товарообороту за лютий 2016 року (форма № 1-опт (місячна))

Форма № 1-опт (місячна), затверджена наказом Держстату від 21.11.2014 р. № 356

4

О. Д. П.
звіту з праці за лютий 2016 року (форма № 1-ПВ (місячна))

Форма № 1-ПВ (місячна), затверджена наказом Держкомстату від 21.07.2015 р. № 172 

10

О. Д. С.  
податку на прибуток підприємства за 2015 рік 

П. 57.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

14

О. Д. П.
звіту про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період

П. 4 Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105

14

О. Д. С.
авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності

Пп. 177.5.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

15

О. Д. П.
звіту про використання книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (форма № ЗВР-1) за лютий 2016 року

П. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III

15

О. Д. П.
довідки про використані розрахункові книжки за лютий 2016 року

П. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III

16

О. Д. П.
заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з II кварталу 2016 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік

Пп. 298.1.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

18

О. Д. С.
авансового внеску з єдиного податку за березень 2016 року платниками, віднесеними до 1 та 2 груп

П. 295.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

21

О. Д. П.
заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з II кварталу 2016 року

Пп. 298.2.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

21

О. Д. П.
податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року

Пп. 49.18.1 та п. 203.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

21

О. Д. П.
декларації акцизного податку за лютий 2016 року

П. 223.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI 

21

О. Д. П.
податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за лютий 2016 року

П. 286.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI 

21

О. Д. П.
податкової декларації з рентної плати за лютий 2016 року

Пп. 49.18.1, ст. 257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

21

О. Д. П.
розрахунку з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за лютий 2016 року 

Пп. 49.18.1 та п. 257.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI  

21

О. Д. П.
розрахунку з  рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за лютий 2016 року 

Пп. 49.18.1 та п. 257.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI   

21

О.Д. П
розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану за лютий 2016 року  

Пп. 49.18.1 та п. 257.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI   

21

О. Д. П.
звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма № Д4 (місячна)) за лютий 2016 року

П. 1 р. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435

21

О. Д. С.
єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з доходу за лютий 2016 року

Абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI;
пп. 6 п. 3 р. IV та п. 11 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449

28

О. Д. С.
єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами з доходу за лютий 2016 року

Абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI;
пп. 6 п. 3 р. IV та п. 11 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449

30

О. Д. С.
плати за землю за лютий 2016 року  

П. 57.1, п. 287.3 та п. 287.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

30

О. Д. С.
податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за лютий 2016 року

Пп. 168.1.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

30

О. Д. С.
військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за лютий 2016 року 

Пп. 168.1.5 та п. 161 підр. 10 р. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

30

О. Д. С.
податку на додану вартість за лютий 2016 року**

П. 57.1 та п. 203.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI; 
запитання-відповідь з розділу 135.04 ресурсу База податкових знань ("ЗІР")

30

О. Д. С.
акцизного податку за лютий 2016 року**  

П. 57.1 та пп. 222.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;
запитання-відповідь з розділу 135.04 ресурсу База податкових знань ("ЗІР")

30

О. Д. С.
рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану  за лютий 2016 року**

П. 57.1 та п. 257.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;
запитання-відповідь з розділу 135.04 ресурсу База податкових знань ("ЗІР") 

30

О. Д. С .
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом  за лютий 2016 року**

П. 57.1 та п. 257.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.  № 2755-VI;
запитання-відповідь з розділу 135.04 ресурсу База податкових знань ("ЗІР")  

30

О. Д. С.
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України  за лютий 2016 року**

П. 57.1 та п. 257.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;
запитання-відповідь з розділу 135.04 ресурсу База податкових знань ("ЗІР")  


Зміни  для сільгосптоваровиробників у 2016 році

Перша і головна зміна, це зберігання спецрежиму з ПДВ лише на 2016 рік ( повна відміна такого режиму з 01.01.2017 року), а також зміна порядку сплати ПДВ такими спецрежимниками до бюджету. Ще в минулому році такі спецрежимники не сплачували ПЗ з ПДВ, обчислене в межах спецрежимної діяльності до бюджету, а перераховували на свій спецрахунок, з якого могли використовувати у порядку, визначеному ПКУ. 
У 2016 році для спецрежиму з ПДВ запроваджуються інші умови. Починаючи зі звітного періоду січня 2016 року, сума ПДВ, визначена спецрежимниками як податок, що підлягає сплаті  буде перераховуватися у пропорціях, які залежать від операцій, які призвели до виникнення такого ПДВ (див. нову редакцію п. 209.2 ПКУ):
- при постачанні зернових та технічних культур: 85% - до державного бюджету, 15% - перераховується на спецрахунок;
- при постачанні продукції тваринництва: 20% - до державного бюджету, 80% - перераховується на спецрахунок;
- при постачанні інших с/г товарів/послуг: 50% - до державного бюджету, 50% - перераховується на спецрахунок.
Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки, сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, Державною казначейською службою України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, відкрито додаткові електронні рахунки (3 клас рахунків, розділ 37 «Рахунки, інших клієнтів та банків», група 375 «Інші спеціальні рахунки») для кожного з виділених у пункті 209.2 статті 209 розділу V Кодексу видів операцій:
рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва), які обрали спеціальний режим оподаткування за балансовим рахунком 3753.
рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання зернових і технічних культур, які обрали спеціальний режим оподаткування за балансовим рахунком 3754.
рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання продукції тваринництва, які обрали спеціальний режим оподаткування за балансовим рахунком 3755.
Додатково звертаємо увагу, що ДФС впроваджено електронний сервіс для платників податку за формою  (J/F1302301), скориставшись яким є можливість за запитом отримати реквізити електронного рахунку та інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку.
Проведення сільськогосподарським підприємством-суб’єктом спеціального режиму оподаткування розрахунків з бюджетом за іншими операціями, здійсненими протягом звітного (податкового) періоду не в межах спеціального режиму оподаткування, здійснюється як і в минулому році, у звичайному порядку, передбаченому ст. 200 ПКУ
Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання зернових та технічних культур, а також операцій з вивезення таких культур за межі митної території України в митному режимі експорту, з 01.01.2016 року.
 Пунктом 83 Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності 01.01.2016 р., із підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) виключено, зокрема, п. 152, відповідно до якого тимчасово до 31.12.2017 р. включно від оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) звільнялись операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств – виробників, а також операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому п. 152 підр. 2 розд. ХХ ПКУ.
Починаючи з 01.01.2016 року операції з постачання зернових та технічних культур на митній території України оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків, а операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур підлягають оподаткуванню за ставкою 0 відсотків.


   Податок на прибуток

Положеннями Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” передбачено внесення змін до Кодексу у частині  справляння податку на прибуток, зокрема:
відмінено щомісячну авансову сплату податку на прибуток;
запроваджено щоквартальне декларування податку на прибуток.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п.137.4 ст.137 Кодексу).
Водночас п. 137.5 ст. 137 Кодексу для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:
для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
для виробників сільськогосподарської продукції;
для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.
Конкретизовано порядок зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно.
Так, п. 137.6 ст. 137 Кодексу визначено, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
Право зменшення платником податку фінансового результату до оподаткування поширено також на суму нарахованих доходів від участі в капіталі платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих дивідендних доходів від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів (п.40 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу);
передбачено нові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації (п.39 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу).


Про порядок декларування акцизного податку виробниками тютюнових виробів

 Державна фіскальна служба України у зв’язку із прийняттям Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) інформує про зміни в адмініструванні акцизного податку,  що стосуються платників акцизного податку – виробників  та імпортерів тютюнової продукції.
Звертаємо увагу, що відповідно до змін, внесених Законом №909 до   статті 214 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України та/або ввезеного на митну територію України, за встановленими виробником та/або імпортером максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (п.п.214.1.1, 214.1.2 п.214.1 ст.214 Кодексу).
У попередній редакції Кодексу (без змін, внесених Законом №909) база оподаткування із застосуванням адвалорних ставок обчислювалась із вартості реалізованого товару за максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку.
 Таким чином, згідно із зазначеними нормами Кодексу змінено базу оподаткування для тютюнових виробів, при обчисленні податку з яких застосовуються максимальні роздрібні ціни. Максимальні роздрібні ціни повинні розраховуватись з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Крім того, внесено зміни до статті 213 Кодексу, зокрема пункт 213.3 «операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування», доповнено новим підпунктом 213.3.12 в частині операцій з реалізації відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації.
Зазначені норми Кодексу діють з 01 січня 2016 року і повинні бути враховані при декларуванні акцизного податку за січень 2016 року.
Відповідні зміни до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України  від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі – наказ №14), знаходяться в стадії затвердження.
До запровадження нових форм звітності виробники та імпортери тютюнових виробів, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів та відповідно до підпунктів 212.1.1, 212.1.2 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платниками акцизного податку, подають декларацію за формами, затвердженими наказом №14. Однак при розрахунку суми акцизного податку у додатку 2 до декларації акцизного податку у колонці 5 «Максимальна роздрібна ціна (далі – МРЦ) без ПДВ та з урахуванням акцизного податку» мають вказувати МРЦ із урахуванням податку на додану вартість  та акцизного податку.
Щодо операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування згідно з підпунктом 213.3.12 пункту 213.3 статті 213 Кодексу (реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації), то такі операції повинні зазначатися у додатках 1 (колонка 15) та  4 (колонка 9) до декларації, а також переноситись до  графи Б12 декларації акцизного податку.
Документальним підтвердженням таких операцій можуть бути первинні документи, технологічна, нормативно-технічна, планово-економічна та інша документація. 
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників терміново довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів для врахування під час прийняття звітності та при контрольно-перевірочній роботі.


Про надання пояснень зі складання
декларації з податку на прибуток підприємств

            Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та з урахуванням численних питань стосовно визначення окремих показників декларації з податку на прибуток підприємств  повідомляє таке.
З набранням чинності з 1 грудня 2015 року наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (далі – наказ №897), подання декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік здійснюється за новою формою (далі – Декларація №897).
Про основні положення нових норм в оподаткуванні податком на прибуток, передбачених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), а також порядку складання та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств було раніше повідомлено листами ДФС від 04.01.2016 № 102/7/99-99-19-02-01-17 (зі змінами та доповненнями, внесеними листом від 28.01.2016 №2779/7/99-99-19-02-01-17),  від 18.01.2016 №1626/7/99-99-19-02-02-17.
  Щодо зменшення суми податку на прибуток підприємств на суму щомісячних авансових внесків, нарахованих у 2015 році
            Сума нарахованих авансових внесків за період січень – грудень 2015 року відображається у повному обсязі у рядку 16.1 Додатка ЗП до Декларації № 897.
Якщо така сума перевищує суму нарахованого податку на прибуток підприємств за 2015 рік (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 декларації), то  в рядку 17 "Податок на прибуток за звітний (податковий) період"  Декларації № 897  у  відповідності  до  зазначеної  у цьому  рядку  формули  " рядок 06  + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП"  відображається від'ємне значення податку на прибуток,  яке свідчить   про   наявність   переплати,  сформованої  за  рахунок  нарахованих  за 2015 рік щомісячних авансових внесків.
При цьому звертаємо увагу, що у 2015 році нарахування щомісячних авансових  внесків  здійснювалось  за  січень-лютий 2015 р. –  згідно розрахунку  1/12  нарахованої   суми   податку,   визначеного   в    декларації    за  2013 рік, за березень-грудень 2015 р. – в декларації за 2014 рік.
Щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів
Порядок  нарахування  та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів регламентовано  пунктом  57.1 1 статті 57 Кодексу, при  цьому  підпунктом 57.11.2 визначено порядок розрахунку авансового внеску з таких виплат,  а  підпунктом  57.11.3 передбачено випадки, в яких авансовий внесок при виплаті дивідендів не справляється.
Для розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених  дивідендів  (прирівняних до них платежів)  передбачено   Додаток  АВ   до  рядка 20 АВ Декларації №897.
У рядку 1 Додатка АВ відображається загальна сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів  (прирівняних до них платежів). 
При цьому у рядках 1.1 – 1.5 Додатка АВ зазначається інформація про суми дивідендів (прирівняних до них платежів), виплачених окремим категоріям власників корпоративних прав та окремими категоріями емітентів корпоративних прав, а саме:
фізичним особам (рядок 1.1);
інститутом спільного інвестування (рядок 1.2);
платникам податку, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Кодексу – у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у періоді, за який виплачуються дивіденди (рядок 1.3);
материнською  компанією (рядок 1.4);
частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до ст. 111 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» (рядок 1.5).
Звертаємо увагу, що наведений у рядках 1.1 – 1.5 Додатка АВ  перелік  сум  виплачених дивідендів не є виключним переліком всіх виплачених сум  дивідендів (прирівняних до них платежів) і значення показника, відображеного у рядку 1 Додатка АВ може відрізнятися від суми рядків 1.1 – 1.5 Додатка АВ.
Підпунктом 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу визначено, що авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене.
            У рядку 2 Додатка АВ відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди.
            Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання в роботі та забезпечити врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та процедур адміністративного оскарження.


Про особливості заповнення
додатка 4 до податкової
декларації екологічного податку

Державна фіскальна служба України, керуючись п.п. 7 п. 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, повідомляє щодо особливостей заповнення додатку 4 до податкової декларації екологічного податку (далі – Додаток 4), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2016 № 715, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1052/27497.
Податкові зобов’язання з екологічного податку, в частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), в частині накопичених до 1 квітня 2009 року відходів (далі – податкові зобов’язання) обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта (далі – коригуючий коефіцієнт), що визначений п. 247.2 ст. 247 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Формули обчислення податкових зобов’язань, що зазначені в Додатку 4, не містять зазначений коригуючий коефіцієнт.
З метою забезпечення повноти нарахування податкових зобов’язань підготовлені зміни алгоритмів контролю Додатка 4, які полягають у доповнені рядків 4.2.1.2, 4.2.2.2, 4.3.1.2, 4.3.2.2 додатковим множником, а саме:
рядок 4.2.1.2 – (р. 4.2.1.2.1 × р. 4.2.1.2.2 × р. 4.2.1.2.3 × р. 4.2.1.1.3);
рядок 4.2.2.2 – (р. 4.2.2.2.1 × р. 4.2.2.2.2 × р. 4.2.2.2.3 × р. 4.2.2.1.3);
рядок 4.3.1.2 – (р. 4.3.1.2.1 × р. 4.3.1.2.2 × р. 4.3.1.2.3 × р. 4.3.1.1.3);
рядок 4.3.2.2 – (р. 4.3.2.2.1 × р. 4.3.2.2.2 × р. 4.3.2.2.3 × р. 4.3.2.1.3).
Платники екологічного податку при складанні податкової звітності з використанням програмного забезпечення можуть, за потреби, відключати контроль автоматизованої камеральної перевірки (автоматичного заповнення) показників.
Вичерпний перелік підстав не прийняття контролюючим органом поданих платником податків податкових декларацій визначені п. 48.3 ст. 48 Кодексу.
Враховуючи зазначене, до прийняття змін до Додатку 4, при його заповненні необхідно зазначати коригуючий коефіцієнт, що відповідає типу радіоактивних відходів, прийнятих до сховищ.
Зобов’язуємо довести цей лист до відома та для використання у роботі підпорядкованим структурним підрозділам та платникам екологічного податку.


Про основні зміни в оподаткуванні податком на додану вартість з 1 січня 2016 року

17.02.2016
Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі – Закон № 909) повідомляє про окремі особливості нарахування та сплати податку на додану вартість з урахуванням внесених змін.
Закон № 909 згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" набрав чинності з 1 січня 2016 року, крім тих його норм, які стосуються запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (підпункти 3 та 10 пункту 45 Закону № 909, які набирають чинності з 1 лютого 2016 року).
Основні зміни в частині застосування норм щодо оподаткування податком на додану вартість
1. Реєстрація платників податку на додану вартість
Законом № 909 скорочено перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку, а саме – виключено підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.
З урахуванням зазначеного, з 1 січня 2016 року не може бути анульована реєстрація платника податку на додану вартість виключно у зв’язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.


Про проведення перевірок у 2016 році

17.02.2016
       Державна фіскальна служба України у зв'язку із набранням з 01.01.2016 чинності Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»    (далі – Закон № 909) повідомляє таке.
Законом № 909 скорочено перелік та частково змінено обставини, за наявності яких може бути проведена позапланова документальна перевірка, зокрема, внесено зміни до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме виключено можливість проведення перевірок з питань дотримання податкового законодавства у разі, якщо отримано податкову інформацію або за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу у редакції Закону № 909 з 01.01.2016 можливість проведення документальних позапланових перевірок залишена лише для перевірок з питань дотримання валютного та іншого законодавства, не врегульованого цим Кодексом.
У зв'язку з цим у разі отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, організацію та проведення документальних позапланових перевірок доцільно здійснювати на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1    статті 78 Кодексу (виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено про виявлену недостовірність даних, та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту).
З метою запобігання конфліктним ситуаціям та судовим спорам з платниками податків при організації та проведенні позапланових документальних перевірок за обставин, наведених у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, необхідно забезпечити:
здійснення належного аналізу отриманої податкової інформації;
проведення аналізу впливу податкової інформації на достовірність даних, що містяться у відповідних податкових деклараціях;
оформлення належним чином та направлення з дотриманням вимог пункту 73.3 статті 73 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу запитів платникам податків із зазначенням підстав для їх надіслання, інформації, яка містить дані про виявлені факти, що підтверджують недостовірність даних декларацій, переліку інформації та документів, які необхідно надати, тощо.
Також з метою організації та проведення позапланових документальних перевірок платників податків слід проаналізувати наявність інших обставин, що відповідно до Кодексу можуть бути підставою для їх проведення, передбачених пунктом 78.1 статті 78 Кодексу.
Що стосується проведення документальних позапланових перевірок, які розпочаті до набрання чинності Законом № 909, то такі перевірки завершуються відповідно до підстав, з яких вони призначені, та наказів про їх проведення.


Про відмову від застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ

  17.02.2016
Державна фіскальна служба України у зв’язку з надходженням численних звернень платників податку щодо можливості  відмови сільськогосподарського підприємства за добровільним рішенням від застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, визначеного статтею 209 Податкового кодексу України (далі – спеціальний режим), і переходу на загальну систему оподаткування ПДВ та перенесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів, які не були використані при виробництві сільськогосподарської продукції із податкової декларації з ПДВ із позначками «0121» - «0123» до податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110», повідомляє.
Відповідно до пункту 209.1 статті 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 статті 209 ПКУ (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим.
Згідно з пунктом 209.6 статті 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як  75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх  12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Отже, застосування сільськосподарським підприємством - платником ПДВ спеціального режиму є правом такого підприємства, а не його обов’язком. У зв’язку з цим сільськогосподарське підприємство – платник ПДВ не позбавлено права переходу із спеціального режиму на загальну систему оподаткування ПДВ за добровільним рішенням.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ (у тому числі як суб’єкта спеціального режиму), перереєстрації та анулювання такої реєстрації регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за  № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).
Сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму у разі, коли таке підприємство за добровільним рішенням подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму та/або про його реєстрацію як платника ПДВ на загальних підставах (підпункт «а» пункту 6.21 розділу VI Положення № 1130).
Зокрема, відповідно до пункту 6.22 розділу VI Положення № 1130, для виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму сільськогосподарське підприємство подає до контролюючого органу, в якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму, заяву про реєстрацію його платником податку на додану вартість на загальних умовах за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація», якщо не було допущено перевищення, визначеного  пунктом 209.11 статті 209 ПКУ (пункт 6.11 розділу VI Положення № 1130).
Контролюючий орган протягом 3 робочих днів від дня отримання такої заяви знімає сільськогосподарське підприємство з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму за процедурами перереєстрації, визначеними  Положенням № 1130.
При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму є дата внесення відповідного запису до такого реєстру. Датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах у разі переходу за добровільним рішенням сільськогосподарського підприємства – платника ПДВ із спеціального режиму на загальну систему оподаткування ПДВ є дата виключення такого підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму.
Водночас у разі переходу сільськогосподарського підприємства – платника ПДВ за добровільним рішенням із спеціального режиму на загальну систему оподаткування ПДВ та відповідно виключення його з реєстру суб'єктів спеціального режиму, таке підприємство, починаючи з дати виключення, повинно подавати до контролюючого органу за місцем податкового обліку виключно податкову декларацію з ПДВ із позначкою «0110».
У разі якщо в сільськогосподарського підприємства – платника ПДВ за результатами здійснення сільськогосподарської діяльності за останній звітний (податковий) період перебування на спеціальному режимі наявні залишки товарів, які не були використані при виробництві сільськогосподарської продукції, то суми ПДВ, сплачені при придбанні таких товарів, можуть бути перенесені  із податкової декларації з ПДВ із позначками «0121» - «0123» до податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110», поданими за останній звітний (податковий) період перебування на спеціальному режимі.


Про подання у І кварталі 2016 року
податкової декларації з рентної плати
(місячний податковий період)

17.02.2016
            Державна фіскальна служба України, керуючись п.п. 7 п. 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, повідомляє про подання у І кварталі 2016 року податкової декларації з рентної плати (місячний податковий період).
Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон) для рентної плати за:
користування надрами для видобування вуглеводневої сировини;
користування радіочастотним ресурсом України;
транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
встановлено відмінний від попереднього, що відповідав календарному кварталу, базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (п.п. 1 п. 71 розд. І Закону).
Водночас визначено, що, починаючи із податкових періодів, які виникатимуть після набрання чинності Законом, авансові внески у податковому (звітному) кварталі у розмірі однієї третини суми податкових зобов’язань з рентної плати за попередній податковий (звітний) квартал не справляються (підпункти 3-4 пункту 71 розд. І Закону).
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, до набрання чинності формою Податкової декларації з рентної плати, якою передбачено її складання за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, Податкова декларація з рентної плати подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496,
(далі – Декларація).
Для подання Декларації за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, пропонуємо рекомендувати платникам, починаючи з січня поточного року, виконувати заповнення (до внесення відповідних змін до Декларації) з урахуванням такого:
під штампом про затвердження форми податкової декларації у верхньому правому куті зазначати примітку у такій редакції: «З урахуванням Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIІI»;
у полях рядків 1.1 та 1.2 податкової декларації та додатків, передбачених для внесення номера кварталу, зазначати порядковий номер місяця у році, викресливши слово «квартал» та зазначивши слово «місяць»;
у графі «порядковий № » зазначати номер Декларації арабськими цифрами починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання кількості поданих з початку року Декларацій за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю;
відповідно до пункту 257.1 статті 257 розділу ІХ Кодексу до Декларації за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, у разі наявності об’єкта оподаткування, подавати додатки 2, 4, 10 та 11 для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за:
користування надрами для видобування вуглеводнів (додаток 2);
користування радіочастотним ресурсом України (додаток 4);
транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами (додаток 10);
транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України (додаток 11);
у р. 12 додатка 2 «ставка плати» зазначати десятковим дробом встановлену Кодексом ставку плати для виду корисної копалини, який зазначений платником у р. 8.2 додатка 2;
податкові зобов’язання, які підлягають декларуванню за звітний (податковий) місяць поточного року, зазначати для додатка 2 – у р. 13, для додатка 4 – у р. 5, для додатка 10 – у р. 9, для додатка 11 – у р. 9.
Для подання та приймання Декларації за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, в електронній формі розроблено та розміщено на веб-порталі ДФС адаптовані електронні формати та вживаються заходи для доопрацювання програмного забезпечення з підготовки звітності платниками податків та її приймання і реєстрації контролюючими органами, зокрема засобами підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» ІС «Податковий блок».
Граничні строки подання Декларації за звітний (податковий) період «місяць» для податкових зобов’язань з рентної плати за:
січень 2016 року – 22 лютого 2016 року;
лютий 2016 року – 21 березня 2016 року;
березень 2016 року – 20 квітня 2016 року.
При цьому граничні строки сплати для податкових зобов’язань, визначених у додатках 2, 4, 10 та 11 до Декларації за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному місяцю, та дати проведення нарахування до ІКП за:
січень 2016 року – 03 березня 2016 року;
лютий 2016 року – 31 березня 2016 року;
березень 2016 року – 03 травня 2016 року.


Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2016 році

17.02.2016
            Державна фіскальна служба України повідомляє про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), які набули чинності з 1 січня 2016 року.
  Щоквартальне декларування податку на прибуток
Статтею 25 Закону № 909 положення пунктів 137.4 та 137.5 статті 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) викладено у новій редакції.
Так, відповідно до нової редакції пункту 137.4 статті 137 Кодекс податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Водночас пунктом 137.5 статті 137 Кодексу для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:
платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
виробників сільськогосподарської продукції;
платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.
Подання декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу (п.п.49.18.2 п.49.18, п.49.19 ст.49 розділу ІІ Кодексу).
Декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3 п.49.18, п.49.19 ст.49 розділу ІІ Кодексу).
Враховуючи внесені зміни до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, вилучено положення щодо подання податкової декларації за базовий звітний (податковий) рік до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
Таким чином, за результатами діяльності за 2015 рік податкова декларація повинна бути подана:
протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу, якщо базовим звітним (податковим) періодом для платника податку є календарний квартал;
протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, якщо базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік.
Нагадаємо, що 1 грудня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (далі – Декларація №897). З огляду на зазначене подання податкової звітності з податку на прибуток за результатами діяльності за 2015 рік здійснюється за новою формою декларації.
 
Відміна щомісячних авансових внесків з податку на прибуток
Статтею 10 Закону № 909 з пункту 57.1 статті 57 Кодексу виключено положення, які передбачали щомісячну авансову сплату податку на прибуток.
Відповідно до нової редакції пункту 9 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у січні – грудні 2015 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.
При цьому платники податку на прибуток підприємств сплачують до    31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.
Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 123 цього Кодексу (п.38 підрозділу 4 розділу розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи зазначене, платники податку у січні – травні 2016 року не сплачують щомісячні авансові внески, нараховані у податковій декларації за 2014 рік. Крім того, у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік розрахунок щомісячних авансових внесків у період з червня 2016 року по травень 2017 року не здійснюється та р.26 Декларації №897 не заповнюється.
Проте платники, які за новими правилами у 2016 році подають податкові декларації за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, у податковій декларації за три квартали 2016 року визначають авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року.
            Вимоги для об'єднань та асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків з метою визначення їх неприбутковими організаціями
Статтею 24 Закону № 909 до абзацу четвертого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 134 Кодексу внесено доповнення, відповідно до якого вимоги щодо передбачення установчими документами передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
 
Зменшення податку на прибуток на суму нарахованого податку на нерухоме майно
Пунктом 137.6 статті 137 Кодексу визначено, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
            Коригування фінансового результату на доходи від участі в капіталі та дивіденди
Підпункт 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 Кодексу викладено в новій редакції, що дає змогу платникам податку зменшувати фінансовий результат до оподаткування також на суму нарахованих доходів від участі в капіталі платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.
Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 40 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу таке право надано платникам для врахування зазначених доходів у зменшення фінансового результату при розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у 2015 році.
Нові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації
Підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 39, яким передбачено, що на період дії закону щодо фінансової реструктуризації платник податку на прибуток підприємств:
1) зменшує фінансовий результат до оподаткування:
на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов'язань відповідно до положень пункту 37 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу та закону щодо фінансової реструктуризації;
на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у зв'язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов'язань відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами пункту 139.3 статті 139 Кодексу;
2) збільшує фінансовий результат до оподаткування:
на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв'язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 1 цього пункту, в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було погоджено план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;
3) не змінює фінансового результату до оподаткування:
на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) зобов'язання на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;
на суму доходів та витрат, не зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, що визнаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок реструктуризації зобов'язань на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.
Особливості виконання плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, встановлені пунктом 37 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Начальникам Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання його в роботі.


Про внесення змін до порядку адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору

Законом України від 24 грудня 2015 року №909 – УПІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни, зокрема, до таких норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
            Ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору
            Оподаткування доходів, зокрема у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв язку з трудовими відносинами, починаючи з 1 січня 2016 року, здійснюється за ставкою 18 відсотків. Також ставка податку може становити інший розмір, визначений розділом IV ПКУ
            Ставка військового збору, як і у 2015 році, залишилась на рівні 1,5 відс. від об єкта оподаткування.
            Додатково повідомляємо, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який у 2016 році становить 1,21951 (К=100) (100-18).
            Щодо оподаткування лікарняних та відпускних
            Відповідно до  п. 163.1 ст. 163 ПКУ об єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
            До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
            Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата- основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв язку з відносинами трудового найму.
            При цьому згідно з п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст.168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ.
            Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п.169.4.1 п 169.4 ст. 169 ПКУ).
            Отже, суми лікарняних, відпускних, нараховані (виплачені) у 2016 році за місяці 2016 року, оподатковуються за 18-відс. ставкою.
            Суми лікарняних, нараховані і виплачені у 2016 році за місяці 2015 року, включаються при перерахунку до загального оподатковуваного доходу відповідних податкових періодів (місяців) 2015 року та оподатковуються за ставками, які діяли до 01.01.2016 р, тобто 15 відс (20 відсотків).
Додатково повідомляємо, що інші доходи, нараховані податковим агентом, оподатковуються за відповідною ставкою податку, яка діяла (діє) на момент їх нарахування.
           
Щодо оподаткування пенсій
Так, згідно з п.п. 164.2.19 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у п.п 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом (п. 167.4 ст. 167 ПКУ).
Зазначаємо, що з 1 січня 2016 року відповідно до ст. 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VІІІ ,,Про державний бюджет на 2016 рік” розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмір 1 378 гривень на місяць.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2016 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 4 134 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1 378 грн.х 3), зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.
Щодо оподаткування процентів на поточних або депозитних банківських рахунках та вкладах (депозитах) у кредитних спілках
Відповідно до п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Отже, податковий агент із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків утримує податок на доходи  фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, та перераховує дані суми податку до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Водночас податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у п.п 170.4.1 цього пункту, у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку (п.п. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Щодо розміру податкової соціальної пільги
Відповідно до абзацу першого п.п 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи  на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2016 році – 1 930 гривень).
З урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь – якого платника податку (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
Статтею 7 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про державний бюджет на 2016 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2016 року у розмірі 1 378 гривень.
Так, у 2016 році податкова соціальна пільга становить у розмірі 100 відсотків – 689 грн., у розмірі 150 відсотків – 1 033,5 грн., у розмірі 200 відсотків – 1 378 гривень.


Зміни в законодавстві щодо нарахування та сплати єдиного внеску

24 грудня 2015 року за №909-VIII Верховною Радою України прийнято  Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909), яким, окремо внесено зміни до Закону України від 08.07.2010р.№2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов язкове державне соціальне страхування», а саме:
1. З 1 січня 2016р. із зарплати, лікарняних, декретних, винагород за роботи чи послуги за цивільно-правовими договорами (далі - ЦПД) не буде утримуватися єдиний внесок: 3,6%; 2,85%; 2,0%.
І хоч тепер самі фізичні особи більше не є платниками єдиного внеску й до фондів від них аніскілечки не перепадатиме, їх статус застрахованих осіб залишається непорушним – мають такі ж права на соцзабезпечення й пенсії, як і раніше.
2. Ставка нарахування єдиного внеску з доходів (зарплата, лікарняні, декретні, оплата за ЦПД, грошового забезпечення) і для всіх страхувальників тепер однакова – 22%. За класом ризику тепер ставка не визначається.
Таку ж ставку застосовують тепер і підприємці – єдинщики та загальносистемними для нарахування єдиного внеску за себе.
Цей розмір ставки передбачає повний пакет соцстрахування – пенсійне, від безробіття, від тимчасової непрацездатності та від нещасних випадків.
Недіятиме 22% ставка лише у випадках, для яких було закріплено ще меншу ставку, це:

3. Як і раніше, Закон вимагає донараховувати єдиний внесок на зарплату, лікарняні та декретні, розмір яких за місяць менше мінімалки.
            Винагороди за ЦПД тепер не виняток, але є деякі нюанси:

 Мінзарплатне донарахування проводиться також щодо єдиного внеску, що сплачують за себе підприємці.
            Мінзарплатне донарахування, як і раніше не стосується заробітної плати, лікарняних, декретних працівників-інвалідів.
4. Законом не передбачено добровільне страхування для фізичних осіб-підприємців, як єдинщиків так і загальносистемників.
            Можливе добровільне страхування для:

Розмір ставки для будь-кого з добровольців – 22%.
5. Сплата недоїмки по єдиному внеску за вимогою надісланою органом ДФС платнику єдиного внеску та сплата штрафної санкції по рішенню органу ДФС, сплачується платником єдиного внеску протягом 10 календарних днів, а не протягом 10 робочих днів, як було раніше.
6.Закон про ЄСВ визначав вимоги для понижуючого коефіцієнта та алгоритм його розрахунку до 31.12.2015р. А от норму, яка передбачала з 01.01.2016 р. безумовне право на фіксований коефіцієнт 0,6 – відмінили.
7. З  1 січня 2016 р. збільшилась максимальна величина для нарахування єдиного внеску до 25 прожиткових мінімумів (раніше була 17 ПМ на 31.12.2015 - 23426):
            - з  01.01.2016 по 30.04.2016 – 34450 грн. (1378х25)
            - з  01.05.2016 по 30.11.2016 – 36250 грн. (1450х25)
            - з  01.12.2016 по 31.12.2016 – 38750 грн. (1550х25)
8. До платників ЄСВ фізичних осіб – підприємців, яких мобілізували або залучили до виконання обов язків щодо мобілізації, не будуть застосовувати стягнення  та заходи впливу протягом усього періоду служби. Тобто ані штрафів ані пені не буде (п.9 прим. 2).
9.Законом передбачено звільнення від обкладання єдиним внеском середньої заробітної плати як мобілізованих осіб так і прийнятих на службу за контрактом, що компенсують із бюджета. Але Законом про бюджет на 2016 р. скасовано бюджетну компенсацію. Тож роботодавці будуть вимушені виплачувати середню зарплату і нараховувати та сплачувати єдиний внесок своїм коштом.    


Про законодавчі зміни в частині акцизного податку

Державна фіскальна служба України надає для використання в роботі інформацію щодо законодавчих змін у частині акцизного податку, запроваджених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон).
Закон містить такі визначення:
„виробництво підакцизних товарів (продукції)” як технологічний процес, що забезпечує рівність платників та однаковий підхід до них (виробниками підакцизних товарів, тобто платниками акцизного податку, тепер є також ті суб’єкти господарювання, якими в результаті будь-якого технологічного процесу, в т.ч. змішування, змінюється форма, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або готової продукції, що призводить до отримання підакцизних товарів) (підпункт 14.1.281 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс));
„пальне” – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу (підпункт 14.1.601пункту14.1 статті 14 Кодексу).
Термін „реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів” доповнено положеннями щодо реалізації пального як фізичного його відпуску (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Законом розширено і перелік підакцизних товарів. Відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу до пального віднесено суміші ароматичних вуглеводнів, толуол, ксилоли, вуглеводні ациклічні, інші ефіри прості, антидетонатори, антиоксиданти, які оподатковуються за ставками, встановленими для бензинів. При цьому запроваджуються нульова ставка, квотування та вексельний механізм контролю у разі їх використання в хімічній промисловості (підпункт 229.6.1 пункту 229.6 та підпункт 229.7.1 пункту 229.7 статті 229 Кодексу), а також врахування сплаченої суми податку при їх використанні як сировини при виробництві пального – для виключення подвійного оподаткування підакцизних товарів (як готової продукції та сировини для виготовлення такої продукції) (пункт 217.6 статті 217 Кодексу).
         З 01.03.2016 передбачено зміну одиниці виміру пального для обчислення акцизного податку (з 1000 кілограмів на об’єм у літрах, приведених до t 15 оС). Зокрема, для бензинів ставку податку змінено з 228,0 євро за 1000 кілограмів до 171,50 євро за 1000 літрів; для дизпалива (важких газойлів) – зі 113,0 євро та 149,0 євро за 1000 кілограмів до 95,0 євро та 125,50 євро за 1000 літрів відповідно.
З 01.03.2016 передбачено запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та електронної акцизної накладної при реалізації пального (статті 232 та 231 Кодексу), що сприятиме зменшенню обсягів тіньового обігу пального та, відповідно, збільшенню надходжень акцизного податку до бюджету, а також наближенню податкового законодавства України до законодавства ЄС (в країнах ЄС використовується система електронних адміністративних документів – EMCS).
Також передбачено обов’язкову реєстрацію як платників акцизного податку осіб, що провадять реалізацію пального, до початку здійснення такої реалізації та ведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, реєстру платників акцизного податку з реалізації пального (підпункт 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу). Здійснення суб’єктом господарювання операцій з реалізації пального без їх реєстрації платниками акцизного податку тягне накладання штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального (пункт 117.3 статті 117 Кодексу).
Законом доповнено пункт 213.1 статті 213 Кодексу підпунктом 213.1.12, відповідно до якого базою оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, які перевищують обсяги пального:
отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Для нової системи з 1 березня 2016 року діятиме перехідний період, з 1 квітня 2016 року акцизні накладні та електронне адміністрування реалізації пального функціонуватимуть повноцінно.
Після запровадження акцизної накладної присутність представника контролюючого органу на акцизному складі, де виготовляється пальне, не передбачена (пункт 230.2 статті 230 Кодексу).
Законом встановлюються і нові штрафи, пов’язані із запровадженням акцизної накладної та електронного адміністрування реалізації пального (стаття 1202 Кодексу):
за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних – від 2,0 до 40,0 відсотків суми акцизного податку;
за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50,0 відсотків суми акцизного податку.
Така відповідальність не застосовується при порушенні термінів  реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у перехідний період – з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року.
Щодо зміни ставок акцизного податку.
Для спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (підпункт 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу):
для натуральних виноградних вин ставка акцизного податку не змінилася – 0,01 грн. за 1 літр, щодо решти алкогольних позицій:
для пива та виноробної продукції – ставки збільшено у півтора-два рази, зокрема:
пиво – 2,48 грн./л (з 1,24 грн./л),
кріплені вина – 7,16 грн./л ( з 3,58 грн./л),
шампанське – 10,40 грн./л ( з 5,20 грн./л),
вермути – 7,16 грн./л (з 3,58 грн./л),
інші зброджені напої – 105,80 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту (з 70,53 грн.),
сидр і перрі (без додання спирту) – 0,95 грн./л (з 0,63 грн./л) тощо,
для спирту та лікеро-горілчаної продукції – ставки збільшено у півтора раза – 105,80 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту (з 70,53 грн.),
для слабоалкогольних напоїв, в яких вміст спирту від 0,5 до 8,5% – у 3 рази (з 70,53 грн. до 211,59 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту).
Для спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом  перегонки виноградного вина або вичавок винограду, ставку акцизного податку збільшено у 1,4 раза (з 63,50 грн. до 89,94 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту) (пункт 1 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу).
Для тютюнових виробів (підпункти 215.3.2 та 215.3.3 пункту 215.3 статті 215 Кодексу):
збільшилися специфічні ставки акцизного податку на 40,0 відсотків (зокрема, для сигарет із фільтром та без фільтра ставка зросла з 227,33 грн. до 318,26 грн. за 1000 штук, тоді як адвалорна ставка акцизного податку залишилася на рівні 12,0 відсотків);
мінімальне акцизне податкове зобов’язання зросло з 304,11 грн. до 425,75 грн. за 1000 штук.
До бази оподаткування при обчисленні виробниками та імпортерами податкового зобов’язання з тютюнових виробів за адвалорною ставкою акцизного податку включено ПДВ (підпункт 214.1.1 пункту 214.1 статті 214 Кодексу).
Терміни запровадження нових ставок акцизного податку:
на спирт етиловий, пиво, слабоалкогольні напої та інші алкогольні напої, які не маркуються акцизними марками, а також тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, паливо – з 01.01.2016;
алкогольні напої що маркуються акцизними марками – з 01.03.2016;
спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом  перегонки виноградного вина або вичавок  винограду, – з 01.04.2016.
Для пального тимчасово, з 1 січня 2016 року до 29 лютого 2016 року (включно), встановлено ставки акцизного податку, збільшені на 13 відсотків порівняно зі ставками, чинними в 2015 році, при цьому одиниця виміру – євро за 1000 кілограмів (пункт 9 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу).
Ставка акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 215.3.10 пункту 215.3 статті 215):
для пального – 0,042 євро за 1 літр реалізованого товару (з 01.01.2016);
для інших видів підакцизних товарів – залишилась незмінною (5,0 відсотків вартості реалізованого товару).
Законом звільнено від оподаткування акцизним податком реалізацію відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації (підпункт 213.3.12 пункту 213.3 статті 213 Кодексу).
Пунктом 10 розділу ІІ „Прикінцеві положення” Закону запроваджено норму щодо встановлення Кабінетом Міністрів України мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.


Про зміни в адмініструванні транспортного податку.

Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі -  Кодекс).
Зокрема, з 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до статті 267 Кодексу «Транспортний податок».
Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об єктами оподаткування.
Щодо об єкта оподаткування.
Об єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло  не більше п яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже об єктом оподаткування є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн (1378 грн. м.з.п. x 750 м.з.п = 1033500 грн) та з року випуску яких минуло не більше п яти років (включно).
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. на кожен легковий автомобіль, що є об єктом оподаткування згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу.
Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року (2016 рік) і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об єкт (підпункт 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).
Водночас повідомляємо, що юридичні особи – платники транспортного податку звітуватимуть у 2016 році за формою податкової декларації з транспортного податку, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за №474/26919.
Також внесеними змінами визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю), податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Підпунктом 267.6.9 пункту 267.6 статті 267 Кодексу встановлено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винисення ухвали  суду.


Основні зміни з податку на додану вартість

03.02.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує основні зміни, передбачені Законом України від 24.12.2015 №909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”.
Залишені розміри діючих ставок 20%, 7% (для лікарських засобів) і 0%.
При цьому перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (ст. 195 ПКУ) залишається без змін.
Натомість внесено низку змін у частині операцій, звільнених від оподаткування. Зокрема, скасовано пільгу з оподаткування операцій з постачання на митній території України та операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур.
База оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін (раніше – їх собівартості).
У ст. 200 ПКУ передбачено формування двох реєстрів на відшкодування ПДВ:
- для платників, що відповідають критеріям, визначеним для автоматичного відшкодування сум податку;
- для решти платників.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюватиметься в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до кожного відповідного Реєстру. У свою чергу, Державна фіскальна служба України щодня публікуватиме на своєму сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень ПКУ норма щодо запровадження реєстрів набирає чинності з 1 лютого 2016 року.
Запроваджено перерозподіл сум ПДВ для аграріїв (п. 2 ст. 209 ПКУ):
- за операціями із зерновими і технічними культурами – 85% до держбюджету, 15% на спецрахунки;
- за операціями з продукцією тваринництва – 20% до держбюджету, 80% на спецрахунки;
- за іншими операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами – по 50 % відповідно. 


Розроблено порядок ведення та форми реєстрів заяв про відшкодування ПДВ

03.02.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом від 24 грудня 2015 року № 909-VIII щодо запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, набирають чинності з 1 лютого 2016 року.
Наразі ДФС розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення та форми реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування».
Публікація 2-х реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування відбудеться після набрання чинності цієї постанови.


Про особливості подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2016 року

03.02.2016
Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі – Закон № 909) внесено суттєві зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та їх сплати до бюджету, зокрема, сільськогосподарськими товаровиробниками.
З метою забезпечення виконання нових правил оподаткування, запроваджених з 1 січня 2016 року, Міністерством фінансів України наказом від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі – наказ № 21) затверджена нова форма декларації з податку на додану вартість. Наказ № 21 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 та опубліковано в офіційному виданні "Урядовий кур’єр" 30 січня 2016 року.
Враховуючи те, що останні зміни в оподаткуванні, які запроваджено з 1 січня 2016 року, повною мірою можуть бути відображені лише в податковій декларації з податку на додану вартість, що затверджена наказом № 21, податкова звітність з ПДВ, починаючи із звітного періоду січень 2016 року, усіма платниками податку подається за новою формою в електронному вигляді.


Щодо звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

03.02.2016
З  1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Так, підпунктом 4 пункту 2 розділу ІI «Прикінцеві положення» Закону № 909 внесено зміни до статей 7 та 8 Закону № 2464.
Відповідно до внесених змін єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс.  визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята статті 8 Закону № 2464).
На сьогодні готуються зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (далі – Порядок № 435), у тому числі форми Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, (додаток 4 до Порядку № 435) (далі – Звіт), де будуть враховані всі зміни, що відбулися з 1 січня 2016 року.
До затвердження нової форми необхідно подавати Звіт до органу ДФС як за звітні періоди 2016 року, так і за попередні звітні періоди до 2016 року (несвоєчасно подані) за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 435, що діяла з 01.05.2015, із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
Незважаючи на введення єдиної ставки єдиного внеску для всіх видів доходу, рядки в таблиці 1 Звіту необхідно заповнювати у розрізі видів доходу.
Суми нарахованого єдиного внеску необхідно відображати у рядках таблиці 1 Звіту за видами доходу, але розраховувати за новою ставкою (22 відс.), крім:
підприємств, установ і організацій для працюючих інвалідів – 8,41 відсотка;
підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС – 5,3 відсотка;
підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (за умов, визначених частиною чотирнадцятою статті 8 Закону № 2464) для працюючих інвалідів – 5,5 відсотка.
Оскільки, починаючи зі звітного періоду січня 2016 року, утримання єдиного внеску із нарахованого доходу застрахованих осіб скасовано, цей показник не зазначається при заповненні Звіту (рядки 5, 5.1 – 5.6 у таблиці 1 Звіту). Також не відображається нарахований дохід, з якого утримується єдиний внесок (рядки 4, 4.1 – 4.4 таблиці 1 Звіту). Відповідно у таблиці 6 Звіту не заповнюється реквізит 20 ,,Сума утриманого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)”.


Щодо ставки ЄП встановлених для ФОП- платників ЄП

03.02.2016
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.
Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розд. ХIV ПКУ;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ). 
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України.


Порядок погодження перерахування сум сплати єдиного внеску при виплатах заробітної плати

03.03.2016
В зв’язку з набранням чинності 01 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» для платників, визначених частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлено у розмірі 22 відсотки до бази нарахування.
Відповідно змінюється частка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що контролюється банківськими установами. Тому до приведення норм Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №453 до вимог діючого законодавства, зобов’язано територіальні органи ДФС погоджувати сплату єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в розрахункових документах.
Лист Державної фіскальної служби України з зазначеного питання від 15.01.2016 №1259/7/99-99-17-03-01-17 розміщено за адресою http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66077.html.


Надходження до бюджету

По результатах проведеної роботи у січні-грудень 2015 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків , зборів та обов’язкових  платежів,  що контролюються податковою службою в загальній сумі 95 983,4 тис.грн. при завданні 88 971,6 тис.грн., що складає 107,9 відс., а до надходжень за відповідний період минулого року цей показник становить 141,9 відс. За грудень місяць 2015р. мобілізовано 10 325,3 тис.грн. при плановому завданні 10 066,2 тис.грн. або 102,6 відс., а до показника за відповідний період минулого року 133,0 відс.
         До державного бюджету за січень- грудень 2015 року мобілізовано 31 085,2 тис.грн.при завданні 29 270,2 тис.грн. що складає 106,2 відс., а до показника за відповідний період попереднього року 243,7 відс.. За грудень місяць 2015 р. мобілізовано 3 382,7 тис.грн. при плановому завданні 3 583,1тис.грн.або 94,4 відс..До показника за відповідний період минулого року 210,4 відс.
         До місцевого бюджету за січень-грудень 2015 р. забезпечено надходжень всього 38 559,2 тис. грн. при завданні 64 898,2 тис.грн. що складає 108,7 відс., а до показника за аналогічний період минулого року 118,3 відс.
    За листопад місяць 2015 року до місцевого бюджету забезпечено надходжень 6 942,6 тис. грн. при завданні 6 483,1  що складає 107,1 відс.а до показника за відповідний період минулого року 112,8 відс.
                        
         Протягом січня – грудня  2015р.  до зведеного бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 50 392,5 тис. грн.., при плановому завданні 46 324,5 тис. грн., або 108,8 відс. виконання, в. т.ч. до державного бюджету надійшло 12 805,4тис. грн.. при плановому завданні 11 753,5  тис. грн., або 108,9 тис. грн., до  місцевого бюджету надійшло податку на доходи фізичних осіб 37 587,2 тис. грн.. при плановому завданні 34 571,0 тис. грн., або 108,7 відс. виконання ,
За грудень місяць до зведеного бюджету надійшло податку з фізичних осіб 6 504,9 тис. грн. при плановому завданні 6 331,8 тис. грн. або 123,9 відс., а до показника за відповідний період минулого року 127,3 відс.
 По військовому збору надходження за січень - грудень склали 4 733,9 тис. грн.. при плановому завданні 3 896,0 тис. грн.., або 121,5 відс. виконання.
          За грудень місяць 2015 року надходження склали 698,6 тис. грн.., при плановому завданні 500,5 тис. грн.., або 139,6 відс. виконання.
         За січень – грудень 2015 року надходження по ЄСВ склали 63 416,6 тис. грн. при плановому завданні 57 757,1 тис. грн., що складає 109,8 відс. доведеного завдання..
         За грудень місяць 2015 року надходження по ЄСВ склали 8 124,3 тис. грн. при завданні 7 440,0 тис. грн  або  140,9 відс.. до доведеного завдання.
Податковий борг станом на 01.01.2016 року до зведеного бюджету складає 1059,3 тис. грн. з них по банкрутах 478,8 тис. грн.
по державному бюджету 321,9 тис. грн.. з них по банкрутах 163,6 тис. грн.
         Погашено податкового боргу станом на 01.01.2016 року 492,4 тис. грн в т.ч. інкасовим дорученням 41,0 тис. грн.
Кількість боржників станом на 01.01.2016р.- 12 до 1,0  тис.грн. боржники відсутні.

Направлено податкових вимог – 110


Про зміни в частині плати за землю та індексацію нормативної грошової оцінки земель

26.01.2016
Державною фіскальною службою України у зв’язку із прийняттям Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» повідомлено про внесені зміни, зокрема, в частині плати за землю листом від 19.01.2016 № 1656/7/99-99-17-04-02-17 «Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель» (далі – лист).
Так, відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу зазначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).
Зокрема, у листі роз’яснено, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2, а для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення становить 1,433.
Щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, то згідно з пунктом 288.1 статті 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Також нагадано, що відповідно до пункту 288.5 статті 288 Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
''288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;
288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах ''.
Пунктом 288.7 статті 288 Кодексу встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього Кодексу.


Про порядок декларування акцизного податку

26.01.2016
Державною фіскальною службою України у зв’язку із прийняттям Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) та численними запитами платників податку щодо набрання чинності окремими нормами зазначеного закону, а також порядку декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з 01.01.2016 надано роз’яснення листом від 21.01.2016 №1903/7/99-99-19-03-03-17 «Про порядок декларування акцизного податку» (далі – лист).
Так, у листі зазначено, що відповідно до пункту 1 розділу ІІ Закону № 909 норми (стосовно доповнення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) статтями 231 та 232) про запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального набирають чинності з 1 березня 2016 року.
Отже, для платників, визначених підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, – осіб, які реалізують пальне, – першим звітним (податковим) періодом  буде  березень 2016 року.
Таким чином, зазначені платники акцизного податку будуть зобов’язані, після затвердження Порядку ведення реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та Заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, зареєструватися платником акцизного податку та до 20 квітня 2016 року подати декларацію з акцизного податку за звітний (податковий) період – березень 2016 року за формами, встановленими Міністерством фінансів України .  
Щодо форм звітності, то до запровадження нових форм звітності виробники, імпортери та особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, зокрема пального, та відповідно до пп. 212.1.1, 212.1.2, 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платниками акцизного податку, подають декларацію з акцизного податку за звітні (податкові) періоди 2016 року за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550.


Зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб

26.01.2016
З 1 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 р. № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни у статтю 167 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у якій визначено ставки податку на доходи фізичних осіб.
Ставки податку на доходи фізичних осіб змінено. Якщо раніше діяла ставка 15% для місячних доходів до 10 розмірів мінімальної зарплати (на 1 січня 2016 р. – 13 780 грн.) і 20 % із суми перевищення, то тепер застосовується 18 % до будь якої суми доходів, яка нараховується платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
На пасивні доходи до бази оподаткування податок встановлюється в наступних розмірах:
- 18 % - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях і/або інвестиційним сертифікатам, виплачуваних інститутами суспільного інвестування;
- 5 % - для доходів у вигляді дивідендів по акціях і корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційним сертифікатам, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Ставка 15% застосовується до частини перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, понад три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (з 1 січня 2016 р.- 4134 грн.).
Крім того, збережена ставка 5 % бази оподаткування для окремих випадків, передбачених розділом IV Кодексу. Так за ставкою 5 % оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості; дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна вартість будь якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення тощо.
Також ставка податку може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом IV Кодексу. Зокрема, за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.


Доходи, отримані від здавання нерухомого майна в оренду, необхідно задекларувати

21.01.2016
Громадянин - орендодавець, який здає свою квартиру, будинок, кімнату тощо в оренду чи суборенду, житловий найм чи піднайм іншому громадянину, відповідальний за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
Такі платники податку зобов’язані самостійно нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб до бюджету. Податок сплачується щокварталу, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу. Дохід від оренди чи суборенди, отриманий в 2015 році, оподатковується за ставкою 15 % та/або 20 %, в залежності від суми доходу.
Сума отриманого доходу та сплаченого протягом звітного року податку за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Декларація про отримані доходи в 2015 році подається до 1 травня 2016 року до податкової інспекції за місцем прописки (реєстрації в паспорті).
Слід зазначити, що нотаріуси, у разі нотаріального посвідчення договору оренди, зобов’язані надіслати інформацію про такий договір до відповідного органу фіскальної служби за адресою орендодавця.
Ріелтери також надають інформацію про укладені за їх посередництвом договори про оренду нерухомості до органу фіскальної служби за місцем своєї реєстрації. 


Про особливості оподаткування ПДФО суми лікарняних, нарахованих та виплачених у січні 2016 року, але за період 2015 року, та суми відпускних, нарахованих та виплачених у грудні 2015 року за період січня 2016 року

21.01.2016
Суми лікарняних, нарахованих і виплачених у січні 2016 року за місяці 2015 року, включаються при перерахунку до загального оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб відповідних податкових періодів (місяців) 2015 року та оподатковуються за ставками, які діяли до 01.01.2016, тобто 15 відс. (20 відс.).
Разом з тим, суми відпускних, нарахованих та виплачених у грудні місяці 2015 року за січень 2016 року, відносяться податковим агентом до загального оподатковуваного доходу січня місяця та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
Так, відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).
Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.
Оподаткування доходів, зокрема, у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, починаючи з       1 січня 2016 року здійснюється за ставкою 18 відсотків.
При цьому згідно з п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України).
При цьому роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України).
Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 103.02 категорії 103 розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби України.


Про податок на додану вартість

21.01.2016
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
15.01.2016 р.                                     № 1201/7/99-99-19-03-02-17 
 
Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо термінів формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), повідомляє.
Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі – Закон № 643), який набув чинності 29.07.2015, зокрема, змінено норми Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які визначають терміни включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними, складеними постачальниками та зареєстрованими в ЄРПН.
Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше:
ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;
для платників податку, що застосовують касовий метод, – ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
Таким чином, починаючи з 29.07.2015 податок на додану вартість, зазначений у податковій накладній (складеній  як до 29.07.2015, так і після цієї дати), яка була  своєчасно зареєстрована в ЄРПН, може бути включений до складу податкового кредиту того податкового (звітного)  періоду, у якому вона складена, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
До набрання чинності Законом № 643 податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включалися до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, на який припадала дата їх складання.
Податок на додану вартість, зазначений у податковій накладній (складеній  як до 29.07.2015, так і після цієї дати), яка була зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну, встановленого пунктом 201.10 статті 201 або пунктом 39 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу, може бути включена до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона зареєстрована в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного періоду, але не пізніше 365 календарного дня з дати складання такої податкової накладної.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період  (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
Голова                                                                                Р.М. Насіров


Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2016 році

21.01.2016
Державною фіскальною службою України повідомлено про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), які набули чинності з 1 січня 2016 року. Роз’яснення надано листом від 18.01.2016 № 1626/7/99-99-19-02-02-17 «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2016 році» (далі ­– лист).
Так, стосовно щоквартального декларування податку на прибуток, то відповідно до нової редакції пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Водночас, пунктом 137.5 статті 137 Кодексу для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період.
Враховуючи внесені зміни до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, вилучено положення щодо подання податкової декларації за базовий звітний (податковий) рік до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
Таким чином, за результатами діяльності за 2015 рік податкова декларація повинна бути подана:
протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу, якщо базовим звітним (податковим) періодом для платника податку є календарний квартал;
протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, якщо базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік.
Стосовно відміни щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, то платники податку у січні – травні 2016 року не сплачують щомісячні авансові внески, нараховані у податковій декларації за 2014 рік.         Крім того, у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік розрахунок щомісячних авансових внесків у період з червня 2016 року по травень 2017 року не здійснюється та р. 26 форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, не заповнюється.
Проте платники, які за новими правилами у 2016 році подають податкові декларації за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, у податковій декларації за три квартали 2016 року визначають авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року.
Крім того, у листі надано відповіді та висвітлено актуальну інформацію з таких питань: вимоги для об'єднань та асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків з метою визначення їх неприбутковими організаціями; зменшення податку на прибуток на суму нарахованого податку на нерухоме майно; коригування фінансового результату на доходи від участі в капіталі та дивіденди; нові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації.
З листом можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/232638.html).


Щодо термінів формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН

21.01.2016
Державною фіскальною службою України, у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо термінів формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), надано роз’яснення листом від 15.01.2016 № 1201/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» (далі – лист).
Нагадуємо, що Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі – Закон № 643), який набув чинності 29.07.2015, зокрема, було змінено норми Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які визначають терміни включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними, складеними постачальниками та зареєстрованими в ЄРПН.
У листі повідомлено, що, починаючи з 29.07.2015 податок на додану вартість, зазначений у податковій накладній (складеній як до 29.07.2015, так і після цієї дати), яка була  своєчасно зареєстрована в ЄРПН, може бути включений до складу податкового кредиту того податкового (звітного)  періоду, у якому вона складена, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
До набрання чинності Законом № 643 податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включалися до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, на який припадала дата їх складання.
Податок на додану вартість, зазначений у податковій накладній (складеній  як до 29.07.2015, так і після цієї дати), яка була зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну, встановленого пунктом 201.10 статті 201 або пунктом 39 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу, може бути включена до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона зареєстрована в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного періоду, але не пізніше 365 календарного дня з дати складання такої податкової накладної.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період  (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
Більш детально з листом можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66003.html.


Витяг з листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель»

21.01.2016
Про індексацію нормативної грошової оцінки земель
 
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомляє.
За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2015 рік становив 143,3%.
Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті Податкового кодексу України, станом на 1 січня 2016 року становить 1,433.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0,   2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Разом з тим, відповідно до пункту 6 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 24.12.2015 № 909 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році») встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків.
Враховуючи викладене, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2.


Податковий календар на січень 2016 року

12.01.2016
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що:
14 січня, четвер
Останній день подання
- звіту про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом.
15 січня, п'ятниця
Останній день подання
- звіту про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за грудень 2015 р. (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за грудень 2015 р.
19 січня, вівторок
Останній день сплати
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за IV квартал 2015 р.
20 січня, середа
Останній день подання
- податкової декларації з ПДВ за грудень 2015 р. платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.
- декларації акцизного податку за грудень 2015 р.
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за грудень 2015 р. платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у грудні 2015 р.
- податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за грудень 2015 р.
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма № Д4 (місячна)) за грудень 2015 р.
- звіту по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (форма Ф4-ФСС з ТВП), за 2015 р.
Останній день сплати
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за грудень 2015 р. (крім гірничих підприємств).
- авансового внеску з єдиного податку на січень платниками, віднесеними до першої та другої груп.
- доплати (за потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за грудень 2015 р.*
* Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Кодексу).
25 січня, понеділок
Останній день подання
- коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за IV квартал 2015 р.
- відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2015 р.
28 січня, четвер
Останній день сплати
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за грудень 2015 р.
29 січня, п'ятниця
Останній день подання
- інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, територіальним органам Державної служби зайнятості за 2015 р.
Останній день сплати
- авансових внесків з податку на прибуток за січень.
- авансового внеску рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини на січень.
- авансового внеску рентної плати за користування радіо-частотним ресурсом України на січень.
- авансового внеску рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України на січень.
- ПДВ за грудень 2015 р. платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.
- акцизного податку за грудень 2015 р.
- плати за землю за грудень 2015 р.
- збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за грудень 2015 р.
- єдиного податку платниками четвертої групи за ІV квартал 2015 р.
- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за грудень 2015 р.
- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за грудень 2015 р. на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за грудень 2015 р.
12.01.2015р
Про особливості проведення      перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2015 року31.12.2015 № 48122/7/99-99-19-03-02-17
Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє про окремі особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях з урахуванням змін, внесених до правил формування податкового кредиту з липня 2015 року.
1. Загальні положення
З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Кодексу Законами України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі – Закон № 71) та від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі – Закон № 643), з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Водночас пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.
При нарахуванні податкових зобов’язань використовується ставка податку (20 або 7 відсотків), яка застосовувалась при придбанні таких товарів/послуг, необоротних активів та зазначена в податковій накладній, складеній при їх постачанні.
Якщо товари/послуги, необоротні активи були придбані без податку на додану вартість (придбані у неплатників ПДВ, операції з їх постачання звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати їх придбання.
Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначалися для використання та/або починають використовуватися у зазначених вище операціях, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.
Починаючи з 1 липня 2015 року, було внесено ряд змін і до статті 199 розділу V Кодексу.
Так, пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Особливості заповнення податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), починаючи з липня 2015 року, та порядок нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу викладено в роз’ясненні ДФС від 07.08.2015 № 29168/7/99-99-19-03-02-17.
Так, податкові зобов'язання, нараховані згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, вказуються в рядку 1.1 декларації, якщо для нарахування податкових зобов’язань застосовується ставка податку 20 відсотків, та у рядку 1.2 декларації, якщо застосовується ставка 7 відсотків.
Пунктом 199.4 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Згідно з пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до пункту 199.5 статті 199 розділу V Кодексу частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.
Крім того, пунктом 42 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 цього Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
2. Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях

Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в рядку 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.
Для визначення обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій використовуються показники податкової звітності платника податку за січень – грудень 2015 року, а саме:
обсяг оподатковуваних операцій визначається з урахуванням такого:
враховуються обсяги операцій, зазначені в рядках (колонка А) 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 8.1.1, 8.1.2, 8.1.3, 8.2.1, 8.2.2, 8.2.3 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2015 року незалежно від того, за який звітний період здійснювалося уточнення показників звітності;
із рядків 8.1.3, 8.2.3 слід прийняти до розрахунку тільки обсяги операцій, що підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою;
не враховуються обсяги операцій, за якими, починаючи з 1 липня 2015 року, були нараховані податкові зобов’язання згідно з пунктами 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, та які відображені в рядках 1.1 та 1.2 декларацій та уточнюючих розрахунків;
обсяг неоподатковуваних операцій обчислюється з урахуванням такого:
використовуються обсяги операцій, зазначені в рядках (колонка А) 3, 4, 5, 8.1.3, 8.2.3 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2015 року, незалежно від того, за який звітний період здійснювалося уточнення показників звітності;
із рядків 8.1.3, 8.2.3 слід виключити з розрахунку обсяги операцій, що підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою.
Для визначення як оподатковуваних, так і неоподатковуваних  обсягів операцій з уточнюючих розрахунків використовується значення графи 6 підрядка "Колонка А" відповідних рядків.
У графі 4 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації вказується загальний обсяг операцій платника (сума обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій).
Обсяг оподатковуваних операцій вказується в графі 5 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.
У графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації визначається частка (коефіцієнт) оподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій (оподатковувані та неоподатковувані операції).
3. Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях
Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації.
Враховуючи те, що з 1 липня 2015 року змінено правила формування податкового кредиту, такий перерахунок здійснюється в два етапи.
3.1. Перший етап. Коригування податкового кредиту, нарахованого протягом першого півріччя (січень – червень) 2015 року.
Здійснюється перерахунок сум податку, включених до складу податкового кредиту протягом першого півріччя (січень – червень) 2015 року, та визначається сума податку, на яку слід збільшити або зменшити податковий кредит, сформований протягом цього періоду (січень – червень).
Для перерахунку суми податку на додану вартість, що повинна збільшити або зменшити суму податкового кредиту, використовується коефіцієнт, розрахований у графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.
Перерахунок здійснюється згідно з таблицею 2 додатка 7 (Д7) до декларації. У графах 3 та 5 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації вказуються показники звітності за перше півріччя 2015 року. Сума податку, визначена шляхом такого розрахнку, збільшує або зменшує суму податкового кредиту, нараховану протягом першого півріччя (січень – червень) 2015 року. Результат перерахунку зазначається в рядку 16.4 розділу ІІ "Податковий кредит" декларації за грудень 2015 року.
На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, яка повинна збільшити або зменшити суму податкового кредиту за результатами першого півріччя 2015 року, податкові накладні / розрахунки коригування не складаються.
3.2. Другий етап. Коригування податкових зобов’язань, нарахованих протягом другого півріччя (липень – грудень) 2015 року.
Починаючи з 1 липня 2015 року, до складу податкового кредиту включались усі суми податку, нарахованого (сплаченого) під час придбання товарів/послуг, а на ту частину суми податку, яка відповідала частці товарів/послуг, що використовувались в неоподатковуваних операціях, здійснювалося нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 199.1  статті 199 розділу V Кодексу, та складалась зведена податкова накладна, яка підлягала реєстрації в ЄРПН.
У зв’язку з цим за результатами другого півріччя здійснюється перерахунок не податкового кредиту, а сум податкових зобов’язань, нарахованих протягом другого півріччя (липень – грудень) 2015 року на підставі пункту 199.1  статті 199 розділу V Кодексу, та визначається сума податкових зобов’язань, на яку слід збільшити або зменшити податкові зобов’язання, сформовані протягом цього періоду.
Приклад розрахунку податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, які застосовувалися, починаючи з 1 липня 2015 року, наведено у розділі 1 листа ДФС від 07.08.2015 № 29168/7/99-99-19-03-02-17.
Для перерахунку суми податку на додану вартість, що повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань, використовується частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, яка визначається як різниця між 100 відсотками (загальний обсяг операцій) та відсотком оподатковуваних операцій, розрахованим  у графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень 2015 року.
Надалі визначається сума податкових зобов’язань, яка мала бути нарахована згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу протягом другого півріччя 2015 року (липень – грудень), та порівнюється із сумою податкових зобов’язань, на яку згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу були складені зведені податкові накладні та включені до рядків 1.1 та/або 1.2 декларацій відповідних звітних періодів.
Різниця між результатами проведеного розрахунку та фактично нарахованими протягом другого півріччя податковими зобов’язаннями є сумою податкових зобов’язань, на яку слід збільшити або зменшити податкові зобов’язання, донараховані протягом другого півріччя  (липень – грудень) згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.
Така сума збільшення або зменшення податкових зобов’язань визначається окремо по кожній з податкових накладних, складених протягом другого півріччя 2015 року (липень – грудень) відповідно до пункту 199.1  статті 199 розділу V Кодексу.
На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, яка повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань за результатами другого півріччя 2015 року, до кожної з таких зведених податкових накладних складаються розрахунки коригування, які підлягають реєстрації  в ЄРПН.
Результат коригування вказується з відповідним знаком у рядку 8.4.2 розділу І декларації за грудень 2015 року, оскільки з урахуванням змін до Кодексу, показники, для яких був передбачений цей рядок, відсутні.
При цьому в рядку 8.4.2 розділу І декларації за грудень заповнюється тільки колонка Б, а колонка А не заповнюється.
Такі розрахунки коригування також відображаються у таблиці 1 додатка 1 (Д1) до декларації за грудень 2015 року в частині, яка відповідає рядку 8.4.2.
При цьому в графі 2 "Отримувач (покупець)" таблиці 1 додатка 1 (Д1) до декларації платник зазначає власні дані, в графі 3 "Індивідуальний податковий номер покупця" вказує умовний ІПН "400000000000"; в графах 4, 5 вказуються дані зведених податкових накладних, складених у другому півріччі 2015 року (липень – грудень) згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу; в графах 6, 7 – дані розрахунків коригування, складених до таких зведених податкових накладних; у графі 8 як підстава для складання розрахунку коригування вказується відповідний пункт Кодексу "199.1"; у графах 11 та 12 вказуються суми податку (у разі зменшення  із знаком "–"); графи 9, 10 та 13 не заповнюються.
4. Особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу
Порядком заповнення податкової накладної, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" з урахуванням внесених до нього змін та доповнень (далі – Порядок № 957), встановлено необхідність складання двох окремих податкових накладних для випадків, коли придбаний товар/послуга використовується в звільнених від оподаткування операціях (тип причини 09) та в операціях, які не є об’єктом оподаткування (тип причини 08).
У випадку якщо платник податків протягом другого півріччя 2015 року (липень – грудень) здійснював нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, ним повинна була складатися зведена податкова накладна з типом причини 09 по товарах/послугах, які одночасно використовувалися в оподатковуваних і в звільнених від оподаткування операціях, та з типом причини 08 по товарах/послугах, які одночасно використовувалися в оподатковуваних операціях і в операціях, які не є об’єктом оподаткування (такі податкові накладні реєструються в ЄРПН).
До кожної зведеної податкової накладної, складеної згідно з пунктом 199.1, за результатами перерахунку, передбаченого пунктом 199.5  статті 199 розділу V Кодексу, як зазначено в пункті 3.2 цього роз’яснення, складається окремий розрахунок коригування, який підлягає реєстрації в ЄРПН.
4.1. Заголовна частина розрахунку коригування
У заголовній частині розрахунків коригування до податкових накладних, складених відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, у полі "Не видається покупцю" робиться помітка "Х" та зазначається тип причини:
08 – якщо розрахунок коригування складається до зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу на суму нарахованих податкових зобов’язань по товарах/послугах, необоротних активах, які одночасно використовувалися в оподатковуваних операціях і в операціях, які не є об’єктом оподаткування; у цій податковій накладній також мав бути вказаний тип причини 08;
09 – якщо розрахунок коригування складається до зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу на суму нарахованих податкових зобов’язань по товарах/послугах, необоротних активах, які одночасно використовувалися в оподатковуваних і в звільнених від оподаткування операціях; у цій податковій накладній також мав бути вказаний тип причини 09.
Такі  розрахунки коригування не можуть бути складені пізніше 31 грудня 2015 року.
У розрахунку коригування вказується дата складання та порядковий номер зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, до якої складається такий розрахунок коригування.
У рядку "Індивідуальний податковий номер покупця" вказується умовний ІПН "400000000000", а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані (абзац четвертий пункту 12 Порядку № 957).
Поля, що передбачені для заповнення інформації про дату та номер договору, місцезнаходження (податкової адреси) продавця та покупця, номерів телефонів, виду цивільно-правового договору, його номера та дати, можуть не заповнюватися.
4.2. Таблична частина розрахунку коригування
Графа 1 "Дата коригування" відповідає даті складання розрахунку коригування.
У графі 2 "Причина коригування" вказується: "Коригування за підсумками другого півріччя 2015 року податкових зобов’язань, нарахованих згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу".
У графі 3 вказується номер і дата складання зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу за відповідний звітний період.
У графі 5.1 вказується одиниця виміру "грн.", в графі 5.2 – код одиниці виміру 2454 (Державний класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку, затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 9 січня 1997 року № 8 з урахуванням внесених до нього змін та доповнень).
В останньому рядку "Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту" в графі 10 та/або 11 залежно від ставки податку (20 або 7 відсотків) вказується сума податку, яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак "–") суму податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.
Інші графи та рядки табличної частини не заповнюються та залишаються пустими. Нулі та прочерки в них не проставляються.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час прийняття звітності, проведення масово-роз’яснювальної і контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.


Про виправлення помилок при адмініструванні акцизного податку з роздрібних продажів

12.01.2016
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
 
ЛИСТ
 
від 31.12.2015                                     №48131/7/99-99-19-03-03-17
  
Про виправлення помилок при
адмініструванні акцизного
податку з роздрібних продажів

Державна фіскальна служба України за результатами зустрічі, що відбулася за ініціативою Європейської Бізнес Асоціації (далі – Асоціація) з представниками компаній-членів Асоціації, та у зв'язку з численними запитами платників податків повідомляє щодо питань:
методики нарахування 5- відсоткового акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами;
порядку відображення у фіскальному чеку суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами;
подання декларації, коригування задекларованих податкових зобов'язань, сплати задекларованої суми акцизного податку платниками податків, що знаходяться на обліку у Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників (далі – Центральний офіс).
Щодо методики нарахування 5 - відсоткового акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.
Отже, враховуючи викладене вище, акцизний податок з роздрібних продажів нараховується на вартість (роздрібну ціну продажу) з податком на додану вартість підакцизних товарів та не включається до бази оподаткування ПДВ таких операцій.
Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів (Пза) обчислюється за формулою:
ПЗа = ФРЦ:105х5, де
ФРЦ – фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку.
Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) буде складати:
ПЗпдв = (ФРЦ – Пза):120х20.
Наприклад, за умови, що фактична роздрібна ціна підакцизних  товарів (ціна у фіскальному чеку) дорівнюватиме 126 грн,              включаючи ПДВ та акцизний податок з роздрібних продажів, то сума податкового зобов'язання з ПДВ – 20 грн, а сума податкового зобов'язання з акцизного податку – 6 гривень. Зазначений приклад підтверджується таким розрахунком:
ПЗа= 126:105х5=6 грн.,
ПЗпдв = (126 - 6):120х20=20 гривень.
 
При складанні податкової звітності – декларації акцизного податку (далі – Декларація) нарахування акцизного податку з роздрібного продажу відображаються таким чином.
Наприклад, за місяць суб’єктом господарювання продано підакцизних товарів (лікеро-горілчаної продукції) загальною вартістю (включаючи ПДВ та акцизний податок з роздрібних продажів) 126 гривень. Їх вартість з ПДВ та без акцизного податку становитиме 120 гривень (126 - (126 : 105 х 100)) та буде відображена в рядку 1 граф 3 та 5 додатка 6 до Декларації.
Сума податкового зобов’язання з акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 1, графа 7 додатка 6 до Декларації), становитиме     6 гривень (ПЗа = 120 х 5 : 100) та загальна сума податкових зобов'язань  переноситься до розділу Ґ Декларації, а саме у графу Ґ1 «Усього податкових зобов'язань, у тому числі з:» як сума граф Ґ1.1 - Ґ1.11. Також суб’єктом господарювання заповнюється рядок Ґ2 розділу Ґ Декларації, в якому зазначаються податкові зобов'язання в розрізі відповідних кодів адміністративно-територіальних одиниць (КОАТУУ), на території яких суб’єкт господарювання здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Щодо порядку відображення у фіскальному чеку реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами
ДФС листом від 31.01.2015 № 3121/7/99-99-22-07-03-17 роз'яснила порядок відображення у фіскальних чеках РРО акцизного податку залежно від модифікації РРО. Звертаємо увагу, що зазначене роз’яснення залишається незмінним.
Разом з цим повідомляємо, що на сьогодні проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – проект наказу), який, зокрема, містить вимоги щодо необхідності обов’язкового відображення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в розрахункових документах, погоджено в центральних органах виконавчої влади та знаходиться на погодженні у Національному банку України. Найближчим часом проект наказу буде подано до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.
Щодо подання Декларації, коригування задекларованих податкових зобов'язань, сплати задекларованої суми акцизного податку, повернення помилково сплаченої суми платниками податків, що знаходяться на обліку у Центральному офісі
Згідно із п. 63.8 ст. 63 Кодексу особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами Кодексу.
Розділом VI Кодексу «Акцизний податок» передбачено, що особи – суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання Декларації за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1¹ п. 212.3 ст. 212 Кодексу), та сплачують податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п. 222.3 ст. 222 Кодексу).
Податкова Декларація подається за звітний період контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків       (п.49.1 ст.49 Кодексу), а саме суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця  не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).
Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію                підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого  Кодексом (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової Декларації за місячний податковий період.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу  платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
         а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
         б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до п. 17 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 “Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 105/26550, платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження або завищення податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний надати:
або уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8 до Декларації) (далі – додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання уточнюючої Декларації;
або розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8) у складі звітної (звітної нової) Декларації за звітний (податковий) період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, і сплатити суму податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, суму недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків суми такої недоплати до подання звітної (звітної нової) Декларації.
Для уточнення сум акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів платником подається уточнююча Декларація з додатком 6 та додатком 8. Зазначаємо, що додаток 6 та додаток 8 подаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці в розрізі підакцизної продукції.
Тобто при уточненні сум акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в уточнюючій Декларації повинна зберігатися рівність – кількість додатків 6 до уточнюючої Декларації повинна дорівнювати кількості додатків 8 до уточнюючої Декларації.
Статтею 43 Кодексу встановлено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Кодексу обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно із пунктом 43.4 статті 43 Кодексу платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Отже, платники акцизного податку з роздрібного продажу, які помилково подали Декларацію акцизного податку з відповідним додатком до Центрального офісу та сплатили зобов'язання за даним податком на рахунки, відкриті Центральним офісом, а не до контролюючих органів, що обслуговують адміністративно-територіальну одиницю, де розташовано пункт роздрібного продажу підакцизних товарів, мають право:
1.Подати уточнюючу Декларацію акцизного податку до Центрального офісу за ті податкові періоди, за які Декларація була надана до Центрального офісу. У таких уточнюючих Деклараціях необхідно зазначити зменшення податкових зобов'язань до нуля, внаслідок чого у суб’єкта господарювання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу виникне право на повернення помилково сплаченої суми акцизного податку.
Відповідно до п. 43.4 ст. 43 Кодексу надати до Центрального офісу заяву про повернення помилково сплаченої суми акцизного податку, в якій зазначити напрям перерахування коштів: на погашення грошового зобов'язання з інших платежів, зокрема з рахунку, відкритого Центральним офісом для обліку платежів акцизного податку з роздрібного продажу, сплачених великими платниками податків, на рахунки, передбачені для сплати цього податку, відкриті в адміністративно-територіальних одиницях, де розташовано пункти роздрібного продажу підакцизних товарів такого платника.
Подати Декларації до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти роздрібного продажу підакцизних товарів платника.


Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році

12.01.2016
Державною фіскальною службою України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" повідомлено про окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.
Роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 05.01.2016 № 203/7/99-99-19-03-02-17 «Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/65869.html).


Про сторнування пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу, який виник внаслідок некоректного заповнення платниками додатка 2 до податкової декларації з ПДВ

12.01.2016
Державна фіскальна служба України нагадує, що у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо правомірності розрахунку штрафних санкцій та пені на суму податкового боргу, який виник внаслідок некоректного заповнення платниками податку додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, що подавалась за звітні (податкові) періоди починаючи з лютого 2015 року, було надано роз’яснення листом від 15.12.2015 № 45789/7/99-99-19-03-02-17 «Про сторнування пені та штрафних санкцій» (далі – лист).
У листі, зокрема, зазначено, що податковий борг, автоматично розрахований в інтегрованій картці платника податку (далі – ІКПП)  внаслідок  некоректного заповнення платником додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, а саме: зазначення у графах 4 та 5 таблиці 1 сум податку, які перевищують суми ПДВ, що  обліковувались в ІКПП, за своєю економічною  та правовою сутністю не відповідає визначенню податкового боргу у розумінні Податкового кодексу України.
Отже, штрафні санкції та пеня, розраховані в ІКПП на суму такого "технічного" податкового боргу, автоматично сформованого в ІКПП внаслідок некоректного заповнення платником податку додатка 2 до декларації з ПДВ, підлягають сторнуванню на підставі рішення контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.
Більш детально з листом Державної фіскальної служби України від 15.12.2015 № 45789/7/99-99-19-03-02-17 «Про сторнування пені та штрафних санкцій» можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/65827.html).


 

        
        


Маєте проблеми зору?
Оберіть зручний
розмір шрифта:


A+ | A-


Сайт Президента України

Сайт Кабінету Міністрів

Кіровоградська державна обласна адміністрація

Урядова гаряча лінія

Урядова гаряча лінія

Гаряча лінія

Урядова гаряча лінія

Урядова гаряча лінія

Урядова гаряча лінія

Головне управління державної служби України

Головне управління статистики