Дру́га світова́ війна́ — наймасштабніший в історії людства глобальний збройний конфлікт, що тривав з 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року, хоча пов'язані конфлікти почалися дещо раніше. У Другу світову війну було втягнуто безпосередньо чи опосередковано понад 60 країн — зокрема всі великі держави — які врешті-решт утворили два протилежні військові табори: антигітлерівська коаліція(«союзники») та країни Осі. Безпосередню участь у бойових діях брали понад 100 мільйонів осіб. Супротивні держави кинули всі свої економічні, промислові та наукові можливості на вимоги фронту, стираючи різницю між цивільними та військовими ресурсами. Загальні людські втрати оцінюються від 50 до 85 мільйонів осіб, більшість із яких були мешканцями Радянського Союзу та Китаю. Глобальний конфлікт відзначився геноцидом єврейського народу, відомим як Голокост, численними масовими вбивствами і злочинами проти людяності, килимовими бомбардуваннями та єдиним в історії військовим застосуванням ядерної зброї.
Основними причинами війни стали політичні суперечності, породжені недосконалою Версальською системою та агресивна експансіоністська політика нацистської Німеччини, Японської імперії та Італії, керівники яких виношували плани світового панування. 1 вересня 1939 року війська Третього Рейху напали на Польщу, Велика Британія таФранція, виконуючи свої зобов'язання, оголосили Німеччині війну. Упродовж 1939-41 років завдяки серії військових кампаній та частково дипломатичних заходів нацисти спромоглись захопити більшу частину континентальної Європи. Зі свого боку Радянський Союз також анексував території сусідніх європейських держав, зокрема Східну Польщу, Бессарабію та країни Балтії, що відійшли до його сфери впливу на підставі Пакту Молотова-Рібентропа. До липня 1940 року не капітулювала лише Велика Британія, її ВПС зуміли відбити німецькі повітряні атаки. У цей же час бойові дії поширилися на Північну Африку і Балканський півострів. Японія окупувала частину Китаю та Південно-Східної Азії, взявши під контроль важливі джерела сировини.
22 червня 1941 року війська країн Осі чисельністю 3.5 мільйонів чоловік вторглись в Радянський Союз, захопивши великі території та понад мільйон військовополонених. У грудні 1941 Червона армія, одержавши підкріплення, зупинила просування німецьких військ під Москвою. В цей же час Японія віроломно напала на США та підкорила західну частинуТихого океану. Тим не менш, до кінця третього року війни країни антигітлерівської коаліції зуміли збільшити чисельність та поліпшити оснащеність своїх армій. У лютому 1943 радянські солдати розгромили 6-у німецьку армію під Сталінградом. У Північній Африці німецькі та італійські війська зазнали поразки під Ель-Аламейном. Просування Японії було зупинено силами американців та австралійців у битві за Мідвей неподалік Гаваїв. У 1943 році після військових невдач Німеччини на Східному фронті, висадки союзників в Італії, що призвело до її капітуляції, і перемог США на Тихому океані, країни Осі втратили ініціативу та перейшли до стратегічного відступу на всіх фронтах. У 1944 році армії західних альянтів визволили Західну Європу, у той час як радянські сили вигнали нацистів з країн Південно-Східної та Центальної Європи.
Протягом 1944 і 1945 років Японія зазнала великих втрат в материковій Азії, в Південному Китаї та Бірмі, союзники знищили японський флот і оволоділи ключовими островами в західній частині Тихого океану. Війна в Європі також наближалась до завершення: Німеччина опинилася в щільному кільці. До кінця квітня 1945 року радянські війська оволоділи більшою частиною її території, зокрема і Берліном, Адольф Гітлер здійснив самогубство. 8 травнякерівництво Вермахту підписало Акт про беззастережну капітуляцію. Дана дата вважається Днем перемоги в Європі. В серпні 1945 Радянський Союз розпочав бойові дії проти Японії. Після опублікування 26 липня 1945 Постдамської декларації та відмови Японії капітулювати на її умовах США скинули атомні бомби на міста Хіросіму і Нагасікі 6 і 9 серпня відповідно. Неминуче вторгнення американців на японський архіпелаг, а також можливість інших атомних бомбардувань змусили керівництво даної острівної країни здатися. Акт про капітуляцію Японії було підписано 2 вересня 1945 року. У цей день рівно у 9-й годині і 2 хвилини (за токійським часом) був підписаний формальний акт про беззастережну капітуляцію останнього активного союзника фашистської Німеччини - Японії. Це сталося на борту американського лінкора ББ-63 «Міссурі»..Таким чином, війна в Азії закінчилась, закріпивши загальну перемогу антигітлерівської коаліції.
Друга світова війна кардинальним чином змінила політичну карту і соціальну структуру світу. Для сприяння розвитку міжнародного співробітництва та запобігання майбутніх конфліктів було створено Організацію Об'єднаних Націй. Великі держави-переможниці — США, Велика Британія, Франція, СРСР і Китай — стали постійними членами Ради Безпеки ООН. Сполучені Штати і Радянський Союз стали конкуруючими наддержавами і супротивниками в Холодній війні, яка тривала протягом наступних 46 років. Тим часом світовий вплив європейських держав значно ослаб, почалася деколонізація Азії та Африки. Перед країнами, чиї галузі економіки були знищені, гостро стояла проблема їх відновлення. У Європі поряд з цим постало питання європейської інтеграції як способу подолання ворожнечі й створення спільної ідентичності.
В наш час коли зростає дефіцитність енергоносіїв та їх істотне підвищення вартості споживання необхідно звертати посилену увагу на енергозбереження.
Якщо ви - звичайний домовласник, то вам напевно відомо, що таке рахунки за електроенергію і якими темпами зростає останнім часом ціна на електрику. Та навіть якщо ви поки не готові переходити на екстремально нові технології, такі як сонячні панелі на даху, ви можете вжити рішучих заходів щодо економії електроенергії, яку споживаєте. Витрати на електрику в домогосподарстві можуть бути значно знижені, якщо дотримуватись декількох правил і трохи оновити технологічну базу.
Як економити електроенергію?
Електроенергія найбільше витрачається у денний час, особливо якщо мова не тільки про освітлення, а й про прилади для побутових потреб. Велика частина грошей іде саме на забезпечення енергією цього часу доби. Однак коли ви спите, прилади продовжують працювати і витрачати електроенергію. Як мінімізувати витрати?
Як економити світло?
Найкращий спосіб заощадити на світлі - встановити енергозберігаючі лампочки. Зараз у магазинах можна знайти різноманітні енергозберігаючі моделі, світлодіоди. Уся суть у тому, що такі лампочки споживають мінімальну кількість енергії. Уже в такому випадку, платіжки почнуть приходити з більш ніж прийнятними сумами.
Ще один прилад, який допоможе в економії світла - димер. Це розумний світлорегулятор, який регулює яскравість світла ваших ламп. Управляти димером можна з будь-якої точки будинку, завдяки пульту.
Замініть старі електроприлади
Багато хто скаже - ну нічого собі, скільки ж потрібно коштів! Але справа в тому, що старі прилади - це енергетичні троглодити. Старі холодильники, сушарки для одягу або обігрівачі мало того, що самі по собі дуже неекономні, вони також провокують значні втрати енергії. Замініть старі, неефективні моделі побутової техніки на ті, які схвалені стандартами енергозбереження.
Уникайте використання техніки в спеку
Якщо в жаркий літній день у вашому будинку працює духовка, праска, сушарка для білизни і посудомийна машина одночасно, знайте, що ці прилади виділяють величезну кількість тепла. Це змушує ваш кондиціонер працювати на граничній потужності, що веде до додаткових і досить значних витрат енергії. Дочекайтеся більш прохолодної пори доби, щоб використовувати ці прилади. Крім того, в літній час сушарку для білизни можна замінити простим сушінням на відкритому повітрі.
Вимикайте техніку від мережі
Навіть якщо прилад не активний, але ввімкнений в мережу, він все одно використовує електроенергію. Дивно, але на безцільне живлення електроприладів в режимі «очікування» припадає 5-10 відсотків від загального енергоспоживання в будинку. Використовуйте спеціальний подовжувач з вимикачем. Це дозволить вам без зусиль відключити від мережі відразу декілька приладів.
Як економити тепло?
Електрорадіатор - це універсальний опалювальний прилад, який призначений для автономного обігріву приміщень будь-якого типу, а також для економії грошей споживача.. У ньому має бути програмне управління, яке підтримує необхідну температуру у вашому будинку, не допускаючи надлишку енергії. Із таким пристроєм ми можете самостійно складати графік опалення і економити на електриці.
Водонагрівач - це пристосування можливо і тягне енергію, але його споживання теж можна налаштувати під себе. Ви самостійно обираєте час і необхідний режим для споживання. Тобто, при мінімальній потужності, він буде нагріватися повільніше, а значить і витрачати менше електрики.
Труби: спаювання та ізоляція для труб
Погана ізоляція або недостатнє ущільнення труб може привести до істотних втрат тепла під час опалювального сезону. Переконайтесь, що ваші труби позбавлені таких проблем або ж при виявленні вад усуньте їх. За статистикою це забезпечує економію електроенергії 20% щорічно. Крім того, слід регулярно міняти повітряні фільтри в системах вентиляції та кондиціювання, оскільки якщо фільтри закупорені, то система працює з більшим навантаженням, ніж слід.
Еко-альтернатива
Сонячні батареї
Дуже екологічні пристрої - за ними майбутнє. Але поки для простого споживача вони не надто доступні за ціною, так у квартиру їх нелегко поставити. Але у приватних будинках, при спільному володінні, при використанні «теплого кредиту» - програми нашої держави, - ми можемо вже розглядати такий варіант використання енергії сонця.
Зберегти те, що є
Утеплення будинків, якісні склопакети - ці вторинні способи зберігати енергію насправді дуже дієві, адже втрати тепла у старих будинках величезні. Під утеплення такого роду теж існують програми "теплого кредиту", яка дозволяє повернути 30% вартості всіх робіт, а потім економити і на енергії, яка тепер не буде випаровуватися, як вода у спеку.
Як бачимо, більшість з зазначених заходів енергозбереження досить прості для реалізації. Але в той же час вони допоможуть істотно збільшити енергоефективність вашого будинку. Що в свою чергу допоможе не лише зберегти ваші фінансові ресурси, але і здоров'я нашої планети.
Будьмо відповідальними!
30 серпня 2018 року голова Голованівської районної державної адміністрації Олег Голімбієвський, провів особистий прийом громадян.
До Олега Дмитровича звернувся мешканець с. Розкішне з проханням сприяти здійсненню ремонту автодороги (відрізок до с. Маринопіль). Стан проїжджої частини дороги на цій ділянці потребує проведення поточного ремонту.
«Ремонт доріг – один з пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку району. Адже якісне дорожнє покриття дозволить розширити межі співпраці для існуючих підприємств та значно поліпшить стан інфраструктури району в цілому. Це стосується доріг не лише районного, але й місцевого значення. На сьогоднішній день відповідні служби розглядають питання поточного ремонту зазначеної ділянки дороги, тому дане питання планується вирішити у найкоротші терміни», - підкреслив Олег Голімбієвський.
Також, у ході особистого прийому до голови райдержадміністрації зверталися мешканці с. Свірневе з питаннями щодо укладення та розірвання договорів оренди та сплати земельного податку.
Всі звернення були детально розглянуті під час особистого прийому, Олег Дмитрович надав роз’яснення та доручив працівникам відповідних структурних підрозділів райдержадміністрації тримати на контролі вирішення вказаних проблем.
Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.
Як відомо, бої за важливий стратегічний об'єкт Донбасу - місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але тут втрутилася російська армія. За висновками Генпрокуратури: 366 українських вояків загинуло, 429 - отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 - потрапили в полон.
У районній бібліотеці для дорослих, за участі громадськості, було організовано годину пам’яті, присвячену Іловайській трагедії та загиблим воїнам, учасникам антитерористичної операції. Учасники заходу вшанували Хвилиною мовчання загиблих в антитерористичній операції на Сході України, переглянули документальний фільм «Іловайськ» та ознайомилися з книгами українських авторів, які описують Іловайську трагедію та війну на Сході України.
Зі словами вдячності воїнам АТО за наше мирне життя виступила член президії районної організації ветеранів України Л.Гербіченко.
По завершенню заходу представники молодого покоління працівників відділу культури, туризму та культурної спадщини райдержадміністрації А.Запорожець та С.Каземірська поклали квіти до меморіального комплексу загиблим учасникам АТО.
Голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко під час обласного педагогічного форуму вручив ключі від шкільних автобусів директорам закладів загальної середньої освіти. Зазначені автобуси придбані спільними зусиллями органів державної влади та місцевого самоврядування з метою додаткового підвезення дітей на навчання до опорних шкіл.
Цього року на Кіровоградщині придбано 7 шкільних автобусів на загальну суму понад 12 млн. грн. Ключі від двох керівник ОДА вручив директору Голованівської опорної школи ім. Т.Г. Шевченка Ользі Томашевській. Заклад отримав два автобуси, оскільки має 15 філій, з яких учні підвозяться до опорної школи.
Сергій Кузьменко також вручив ключі від шкільних автобусів директору Побузької опорної школи Голованівського району Ігорю Позивай, директору Дмитрівського опорного закладу імені Т.Г.Шевченка Знам’янського району Олені Павленко, директору Глодоськоїопорної школи Новоукраїнського району Валентині Плецькій, директору Луганської опорної школи Петрівського району Олені Козловській та директору Устинівської опорної школи Володимиру Гавришу.
Загалом протягом 2015-2018 років на Кіровоградщині на умовах співфінансування з державного та місцевих бюджетів було придбано 44 шкільні автобуси та 1 спеціальний автобус у Кропивницькому для підвезення дітей з особливими потребами до реабілітаційного центру. Загальна вартість цього транспорту склала понад 65 мільйонів 715 тисяч гривень.
Усі ці автобуси використовуються за призначенням – відповідно до розроблених та затверджених паспортів маршрутів. Станом на 20 серпня 2018 року в області підвезення 9 тисяч 131 дитини здійснює 227 шкільних автобусів.
У місті Новоукраїнка відбувся обласний педагогічний форум, під час якого освітяни Кіровоградщини підбили підсумки роботи попереднього навчального року та окреслили пріоритети на наступний. Тематична спрямованість цьогорічного форуму – "Реалізація Концепції "Нова українська школа" - втілення освітянських реформ та нового змісту освіти". У роботі пленарного засідання взяли участь голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко та перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець.
На Форум прибули понад 500 делегатів, які представляють заклади дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та позашкільної освіти області. Після урочистого відкриття педагогам Кіровоградщини у формі документального фільму було представлено звіт про знакові події в освіті протягом минулого навчального року. Зокрема, було відзначено 6 місце області в загальнодержавному рейтингу за доступністю до дошкільної освіти (минулого навчального року створено понад 300 додаткових місць у дошкільних закладах) та перше місце в Україні за кількістю опорних шкіл (на Кіровоградщині працює 74 опорних школи та 194 філії). Наголошувалося і на тому, що за рейтингами зовнішнього незалежного оцінювання у 2017 році Кіровоградська область поліпшила свої позиції. Під час звіту йшла мова і про покращення матеріально-технічної бази загальноосвітніх закладів (інтерактивні дошки, комп’ютерні класи, обладнання для кабінетів) та придбання автобусів. Відзначено також здобутки із впровадження інклюзивної освіти (за останні 3 роки кількість дітей, які навчаються інклюзивно, зросла із 65 до 574, створено мережу інклюзивно-ресурсних центрів). Звернули увагу і на впровадження дуальної форми навчання у закладах професійно-технічної освіти області та відкриття навчально-практичних центрів.
Вітаючи педагогів області з відкриттям форуму, Сергій Кузьменко наголосив: "Однозначно, ми маємо поступ у галузі освіти. Про це свідчить статистика. Хочу наголосити на завданнях, які ми повинні виконати в новому навчальному році".
Серед завдань, які окреслив голова облдержадміністрації, продовження роботи зі створення опорних шкіл, зокрема, в районах, де ситуація поки що найгірша – у Бобринецькому та Онуфріївському. "Ми не можемо позбавити дітей права стати успішними, – наголосив Сергій Кузьменко керівникам територій. Опорні школи ми створюються для того, щоб учні здобували якісні знання, ставали конкурентоспроможними. Цю роботу нам треба виконати".
Ще одне завдання – успішна реалізація в області Концепції "Нова українська школа". Керівник ОДА підкреслив, що влада та педагоги провели якісну підготовчу роботу до старту зазначеного проекту – навчання першокласників за новою програмою: виділені кошти на оснащення класів, підготовлено педагогів. "Переконаний, що фундамент, закладений нами сьогодні, через 12 років дасть гарні результати", – підкреслив Сергій Кузьменко.
Серед інших напрямів роботи голова облдержадміністрації назвав подальше впровадження в області інклюзивної освіти з метою навчання та соціальної адаптації дітей з особливими потребами, зокрема, оснащення інклюзивно-ресурсних центрів. Він підкреслив, що це питання керівники територій і закладів мають тримати на особистому контролі: "Це завдання держави і суспільства – продовжуємо рухатись далі".
Ще один важливий напрям – створення нових місць у дошкільних закладах. "До кінця 2018 року на Кіровоградщині буде створено ще 700 додаткових місць у дитячих садках для дошкільнят. Для цього інвестовано значні кошти. Загалом галузь освіти області у 2018 році отримає 135 мільйонів гривень, у тому числі і на дитсадки", - зазначив керівник ОДА та підкреслив, що до 2020 року буде повністю ліквідовано черги до ДНЗ.
Звернув увагу голова облдержадміністрації і на питання мотивації педагогів: "Пріоритет для держави – забезпечити вчителя достойною заробітною платою. Це є завданням не тільки держави, а й місцевої влади". Сергій Кузьменко підкреслив, що завдяки рішенням місцевих рад, педагоги Кіровоградщини отримують усі додаткові виплати, робота стосовно збільшення рівня зарплати вчителям триватиме.
Принагідно керівник облдержадміністрації звернув увагу на якісну підготовку до відзначення 100-річчя від дня народження видатного педагога-земляка Василя Сухомлинського та організацію і проведення на Кіровоградщині відповідних заходів. Сергій Кузьменко нагородив дипломами обласної державної адміністрації та цінними подарунками переможців конкурсу з розробки логотипу на відзначення 100-річчя від дня народження педагога.
Після завершення пленарного засідання учасники педагогічного форуму продовжили роботу в студіях, де мали можливість обговорити актуальні питання та проблеми освітянської галузі.
Архівний відділ райдержадміністрації презентував стенд - виставку архівних документів, присвячений Дню незалежності України «Моя Україна – єдина країна».
Щороку напередодні Дня незалежності України ми вшановуємо одну із головних національних святинь – Державний Прапор України. Під синьо-жовтими знаменами український народ утверджував віковічну мрію про свободу, державність та соборність. Саме цей стяг 27 років тому було внесено до сесійної зали Верховної Ради, що символізувало початок нової сторінки нашої історії.
Святкували День незалежності України та 100- річчя відродження української державності на Голованівщині 23 серпня на центральній площі райцентру. Всіх учасників свята на площі зустрічав духовий оркестр районного будинку культури.
Урочисту частину відкрили голова Голованівської райдержадміністраціі Олег Голімбієвський, голова Голованівської районної ради Богдан Кучмій та учасник антитерористичної операції Василь Марчак. Очільники району нагородили кращих краян грамотами й подяками за високі досягнення у службовій діяльності , професіоналізм, зразкову дисципліну, з нагоди відзначення 27-ї річниці Незалежності України та 100-річчя відродження української державності.
Цьогоріч Державний Прапор України, у супроводі прапороносців – молодих працівників установ та організацій селища, на центральну площу внесли учасники Всеукраїнської військово-патріотичної гри Сокіл «Джура», учні НВК «Голованівська загальноосвітня школа I-III ступенів ім. Т. Г. Шевченка-гімназія» у супроводі вихованців Голованівського БДЮТу, їм же й було надано честь брати участь у офіційній церемонії підняття Державного Прапора України.
Представники установ та організацій Голованівська поклали квіти до пам’ятника Т.Г.Шевченку та Меморіального комплексу загиблим учасникам АТО.
Далі святкове дійство продовжила хода під назвою «Єднання поколінь». У вишиванках на площі районного центру крокували представники Голованівської, Побузької селищних рад та всіх сільських рад на чолі з головами та їх родинами. Долучились також і представники підростаючого покоління, учасники антитерористичної операції, працівники підприємств і установ Голованівська зі своїми родинами, а саме: райдержадміністрація, районна рада, районна організація ветеранів України, представники фінансового управляння Голованівської РДА, відділ агропромислового розвитку Голованівської РДА, ТОВ АПК «Розкішна», відділ культури, туризму та культурної спадщини, відділ освіти, молоді та спорту Голованівської РДА, управління соцзахисту населення, територіальний центр соціального обслуговування, центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді, філія Кіровоградського обласного центру зайнятості, ДП «Голованівське лісове господарство», Голованівська ЦРЛ, Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги, центр екстреної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області, НВК «Голованівська загальнооствіня школа І-ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка – гімназія», Голованівська філія НВК «Голованівська ЗШ імені Г. В. Міклея», ПТУ № 38, заклад дошкільної освіти № 2 «Дзвіночок», відділ Держгеокадастру в Кіровоградській області, управління Держпродспоживслужби у Голованівському районі, Голованівський відділ обслуговування громадян головного управління Голованівського пенсійного фонду України у Кіровоградській області, управління ДСНС України у Кіровоградській області, Голованівський вузол поштового зв’язку Кіровоградської дирекції УДППЗ «Укрпошта», ТОВ КЛК «Відродження».
Духовий оркестр та учасники художньої самодіяльності продовжили святкування концертною програмою.
Зродились ми великої години
З пожеж війни і полум’я вогнів.
Плекав нас біль за долю України,
Зростив нас гнів і лють на ворогів.
Дорогі співвітчизники!
Шановні гості!
Це – слова «Маршу нової армії», який сьогодні уперше пролунає на нашому військовому параді. Створили його на основі легендарної пісні, написаної наприкінці двадцятих років минулого століття. І символізує він нерозривний зв’язок між різними поколіннями борців за свободу Вітчизни.
Воістину «великою годиною» для нас, українців, стали останні чотири з половиною роки. Ми пережили неймовірні випробування війною та економічною кризою, що її спричинила російська агресія. Від рук ворога полягли тисячі й тисячі українців – військових та цивільних; чоловіків, жінок, дітей. Нас тестували і на міцність, і на розрив. Намагалися розділити народ і розчленувати країну. Пробували заблокувати наш рух до Європи. Хотіли загнати волелюбний народ назад в осоружне імперське стійло.
Слава Богові і подяка кожному українцю за те, що ми з вами вистояли. І не просто вижили у лихолітті, а й наростили міцні м’язи. Стали сильнішими і впевненішими в собі і власних можливостях. На майбутні роки й десятиліття заклали основу для руху вперед – з чіткими стратегічними орієнтирами на Європейський Союз та НАТО.
Дорогі українці!
Цей рік особливий тим, що відзначаємо століття незалежності УНР, проголошеної Четвертим універсалом Центральної Ради. Наближається і сто років Акту злуки, коли УНР та ЗУНР об’єдналися в єдину соборну українську державу. Українська національна революція, визвольні змагання початку минулого століття тривали приблизно чотири роки, але державу тоді втратили. Наші предки не встояли у тій війні з Росією. Так само, як свого часу не встояли наші гетьмани Іван Виговський та Іван Мазепа. Причини були різні, але результат один і той же: довгі роки трагічної залежності від імперії з репресіями, голодоморами. Зі спробами знищити українську мову і розчинити український народ на неозорих просторах Євразії.
Перед нашим поколінням постало завдання розірвати фатальне історичне коло. Зробити так, щоб українську незалежність, як раніше, не вимірювали місяцями чи декількома роками. І потім довгими десятиліттями бездержавності не оплакували її втрату. Не аналізували причин чергової поразки. А щоби пишалися перемогами і гордилися успіхами.
За чотири роки війни, яку Росія розв’язала проти України, ми з вами зберегли державу і зміцнили її. Нація консолідувалася на засадах захисту країни і патріотизму. Ми з вами створили сильну армію. І кропіткою роботою наших дипломатів забезпечили міжнародну політико-дипломатичну підтримку незалежності України.
І, головне, ми твердо обрали власний шлях розвитку. І не маємо права з нього зійти на догоду зовнішнім ворогами та їх агентам усередині країни.
Перше. Ми розриваємо всі пута, які пов’язують нас з Російською імперією та Радянським Союзом. Зробити незалежність незворотною, Україну – великою та сильною, без жодної перспективи повернення в зону російського впливу – це головне завдання нашого покоління. Це – завдання суспільства і обраної ним влади.
Друге. Ми, українці, йдемо своїм шляхом і розуміємо, що насамперед маємо спиратися на власні сили. Використовувати багатства країни в інтересах народу і наступних поколінь. Україна має жорстко захищати свої національні інтереси. Зовнішня допомога для нас все ще важлива, але насамперед маємо допомогти самі собі.
Третє. Конкретними кроками зміцнити незалежність. Вже понад рік діє безвізовий режим для поїздок українців до Євросоюзу. Ми невідворотно стаємо частиною європейського простору. Це зміцнює нашу політичну незалежність.
Набула чинності Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. І як результат і наслідок частка експорту до ЄС становить тепер майже 43 % проти 32 % ще чотири чи п’ять років тому. Чітка європейська стратегія дала нам можливість компенсувати величезні втрати, яких ми зазнали внаслідок політично вмотивованого закриття Росією і свого ринку, і транзиту для третіх країн для українських товарів. Вона, Росія, більше не зможе нас шантажувати, тому що ми посилили нашу економічну незалежність.
Із осені шістнадцятого року – вчора була вже тисяча днів, - як ми не купуємо газу в Росії. Український «Нафтогаз» блискуче обіграв Газпром в Стокгольмському арбітражі, принісши до державної кишені 4,6 млрд доларів. Так здобуваємо нашу енергетичну незалежність.
Четверте, на чому хотів би окремо наголосити. Не може бути вільним тіло, коли душа - в полоні. Нехай сьогодні нас почують у Константинополі, в Москві та Ватикані. Ми маємо твердий намір розрубати останній вузол, яким імперія відчайдушно намагається нас прив’язати до себе. Ми сповнені рішучості покласти край протиприродному та неканонічному перебуванню вагомої частини нашої православної спільноти у залежності від російської церкви. Церкви, яка освячує гібридну війну Путіна проти України, яка день і ніч молиться за російську владу і за військо - теж російське.
Хрещення прийшло до нас від Константинопольської Церкви-Матері. І саме з Києва розійшлося широкими просторами Східної Європи. Українське християнство має понад тисячолітню історію, власну богословську, літургійну і церковну традицію. Зараз, коли ми відновили і захистили державну незалежність України із столицею в Києві, немає жодних причин для того, щоб серед інших помісних Православних Церков не було рівної їм Помісної Православної Церкви України.
Питання Томосу про автокефалію для Православної Церкви України виходить далеко за межі релігійного. Воно з того ж ряду, що зміцнення армії; що захист мови; що боротьба за членство в Євросоюзі та НАТО. Це – ще один стратегічний орієнтир на нашому історичному шляху. Це - вагома складова нашої незалежності.
Інтеграція до європейського та євроатлантичного простору – надійний спосіб забезпечити безпеку, розвиток України та гідні умови життя для людей. Така інтеграція - стовідсоткова гарантія нашої незалежності. Але хочу окремо наголосити - і ми потрібні Європі, бо без нас Євросоюз не стане завершеним і довершеним проектом. Адже цивілізаційна межа сучасної Європи проходить уздовж північно-східного кордону України.
На континенті всі, хто не засліплений російськими грошима, розуміють, що без незалежної європейської України миру і безпеки в Європі було би менше. Точно менше, а не більше. Без відновлення територіальної цілісності, суверенітету нашої держави всі кордони в Центральній та Східній Європі будуть непевні.
Війна Росії проти України - це частина плану Кремля розвалити Європейський Союз і НАТО. Наші воїни на сході стоять на захисті безпеки і добробуту не лише України, але всієї Європи. Отож, до Євросоюзу і до НАТО ми прямуємо не з порожніми руками. У нас сьогодні – ви будете мати можливість це побачити і переконуєтесь вже чотири роки - одна з найкращих армій континенту. Вона істотно посилить східний фланг НАТО. А навзаєм - ми розраховуємо на гарантії колективної безпеки, які надає Альянс.
Дорогі українці!
Відтоді, як ви довірили мені посаду Президента України, державний компас впевнено показує на Захід – у бік, протилежний імперії. Його стрілка жодного разу не здригнулася. І запевняю вас, не здригнеться, допоки цей компас знаходиться в моїх руках.
Більше того, наполягатиму на закріпленні у Конституції нашого прагнення приєднатися до Євросоюзу і вступити до НАТО. Юристи знайшли формулу, як це зробити оптимально і швидко. До відкриття осінньої сесії Верховної Ради, яке заплановано на 4 вересня, буде зареєстрований відповідний мій законопроект. І буду працювати в день і вночі, робитиму все, щоб його ухвалили.
Найнадійнішими гарантами Незалежності України та мирної праці українців є наші воїни: Збройні Сили, Національна гвардія, флот, прикордонники, СБУ, поліція, інші силові структури. Про те, як змінилася українська армія за чотири роки, можна говорити хоч чотири години, є про що. Але ліпше за будь-які слова промовлятимуть зараз впевнена хода героїв, випромінюючий силу рух техніки та озброєнь і майстерність пілотів.
Народна армія сьогодні звітує перед українським народом, а народ пишається своєю армією. Кожний, хто долучився до її розбудови, кожний, хто в 2014 році відправляв смс з грошима, хто кинув рідний дім і поїхав волонтером, військовослужбовці,– кожен по праву хай гордиться власним внеском у зміцнення обороноздатності.
Схилімо голови на згадку про героїв, які віддали свої життя за мирне майбутнє України. Вклонімось кожній українській родині, що втратила чоловіка чи сина, матір чи сестру. Вічна пам'ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну. Вічна їм слава.
Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять українських воїнів і мирних громадян України, які загинули у війні, що розв'язав російський агресор. Повік не забудемо, і не пробачимо ніколи.
Хвилина мовчання
Дорогі українці!
Наша українська армія – це армія миру. Влітку чотирнадцятого року вона успішно звільнила більшу частину Донбасу від бойовиків. А, після того, як сталося пряме вторгнення російських регулярних військ, міцно тримає оборону на лінії зіткнення. Надійно захищає Україну вздовж усієї лінії кордону з нашою агресивною сусідкою.
Влада зробила все, аби вплив війни на суспільство був якомога меншим. Свого часу я відкинув пропозиції оголосити воєнний стан, який би істотно обмежив політичні права і свободи громадян. Від часткової мобілізації ми перейшли до формування контрактної армії. Витрачаючи понад 5% ВВП на оборону та безпеку, не знімаючи пальця з курка, - зосередилася на реформах і мирному будівництві.
Ми нічого не прагнемо більше, ніж миру.
І ніхто не прагне миру більше, ніж ми, українці.
Справжній мир обов’язково настане на нашій землі. Забезпечити мир і перемогу може тільки боєздатна армія, і вона день за днем стає дедалі сильніша.
«Доки нація бореться, вона живе», - казав Левко Лук’яненко, автор Акту проголошення незалежності України. Сьогодні Левкові Григоровичу виповнилося б дев’яносто років. Ми всі глибоко вдячні людині-легенді за його видатний внесок у боротьбу за волю України і свободу її громадян.
Дорогі співвітчизники!
Ви щойно чули й бачили, як Міністр оборони вперше в історії вітав учасників параду словами «Слава Україні». Найміцнішими стають ті традиції, які народжуються в народі. Які генеруються народом і людськими серцями, передаються з покоління в покоління. Серед наших символів є не лише Прапор, Герб і Гімн, про які написано в Конституції, але й національне гасло «Слава Україні! Героям слава». Від нього ми почуваємо колосальне піднесення, а наших ворогів корчить як чортів від ладану. Воно саме увійшло в наше життя, а тепер настав час надати йому силу закону. Ось чому подаю до Верховної Ради законопроект про зміни до військових статутів, згідно якого це гасло стане головним вітанням у Збройних Силах України.
З двадцять сьомою річницею Незалежності України!
Зі сторіччям відродження української державності!
Слава українському війську!
Слава Збройним Силам України!
Слава українському народу!
Україні – слава!
Дорогі співвітчизники!
День Державного Прапора напередодні Дня Незалежності ми з вами відзначаємо абсолютно не випадково. Логіка в цій послідовності – залізна.
Саме під синьо-жовтими кольорами з покоління в покоління ми, українці, боролися і боремося за власну свободу і волю України. Сто років тому це знамено стало офіційним стягом Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, які об’єдналися в соборну державу. Його решетили ворожі кулі у національно-визвольних змаганнях. За нього карали Сибіром в епоху шістдесятників. Та з ним ми добилися зрештою Незалежності і відновили власну державу 27 років тому.
З ним захищали барикади на Майдані і ним вкривали загиблих Героїв Небесної Сотні. За цей прапор окупанти вбивали патріотів на Донбасі. Володимира Балуха окупаційна влада в Криму засудила лише за те, що над своїм будинком він підняв український прапор.
Під небесним і пшеничним кольорами наша армія дві тисячі чотирнадцятого року звільнила від окупантів більшу частину окупованого Донбасу. Синьо-жовті стяги майорять над звільненими містами і селищами, на бойових машинах, блокпостах, над бліндажами. Вони не лише нагадують про обов’язок захищати рідну землю. Вони стали для наших воїнів оберегами і символами нашої з вами спільної майбутньої перемоги.
У Національному музеї історії України у Другій Світовій війні є величезна експозиція, в якій зберігаються 43 сучасних стяги, пропахлі димом та посічені кулями. Кожен з них має свою бойову історію. Серед них – прапор, який установили над входом до старого терміналу Донецького аеропорту. І прапор, що височів над позиціями 93-ї бригади Збройних Сил України на шахті «Бутівка-Донецька».
Державний Прапор – животворне та об'єднуюче начало. Він, незалежно від національності, мови, релігії гуртує нас в одне єдине ціле – українську політичну націю. Він об’єднує українців усього світу.
Таким самим символом, як Прапор, Герб та Гімн, для нас є й мова. Ось чому протягом свого президентства я разом з парламентом та урядом втілюю послідовну стратегію підтримки української мови. Її стає дедалі більше і більше, вона наповнює собою радіо, телебачення, кінематограф, книгарні. Про те, що чотири роки тому, ми навіть мріяти не могли. До мови повертаються ті, хто колись від неї відійшов. Її опановують ті, хто раніше не знав. Радіючи цим позитивним змінам, я хотів би щиро подякувати російськомовним громадянам України за розуміння і сприйняття наших зусиль із розвитку державної мови.
Ми всі – патріоти України, лише про любов до неї кожен промовляє своєю рідною мовою. Днями соціологи оприлюднили дані опитування, яке тішить і приємно вражає показниками патріотизму українців та гордістю за своє українське громадянство.
Це точно, чого не очікував побачити ворог.
Утім, цифри лише підтверджують те, що ми душею відчуваємо в повсякденному житті, будуючи нову країну та захищаючи Україну від агресора.
Саме в місті Дніпро і в області весною чотирнадцятого стався корінний злам у нашій боротьбі з російським планом із розчленування та знищення України. Саме мешканці цього краю, спадкоємці козацької слави, одними із перших стали на захист територіальної цілісності країни. Тут, так і не народившись, безславно загинула так звана Новоросія.
Коли кілька тижнів тому я повідомив своєму офісу, своїй команді, що цього року традиційне підняття прапору вперше пройде не в Києві, а відбудеться у Дніпрі, ніхто з моєї команди навіть не спитав чому, бо ця ситуація є абсолютно очевидною. Тому що – Дніпро, і цим все сказане!
Десятки тисяч жителів Дніпра та Дніпропетровської області стали на захист Вітчизни у лавах Збройних сил, Нацгвардії, а попервах – і у лавах добровольчих батальйонів. Молодший сержант 25-ї дніпропетровської бригади Сергій Маковей, родом з Кривого Рогу, встиг взяти участь у звільненні десятків міст сіл та селищ на Донбасі. І загинув у серпні чотирнадцятого року біля Жданівки на Донеччині. І саме прізвище Маковей, до речі, співзвучне із легендарними старозавітними братами Макавеями, які підняли повстання проти чужинців на захист свого народу.
Син десантника – Данило Маковей теж обрав військову професію. Він ліцеїст Київського військового ліцею імені Богуна. Війна забрала в Данила батька, а важка хвороба – і маму. Хлопцем зараз опікується дядько Вадим Ляшенко, теж учасник бойових дій.
Данило – це той самий юнак, який щойно разом зі мною піднімав Державний Прапор. Дякую, Даниле!
І перед тобою, Данило, і перед воїнами, і перед усім народом хотів би поділитися переживанням, яке не полишає мене за жодних обставин. Яке давно мені на дає спокою. І не було жодного дня, щоб я про це не згадував. Чи коли отримую зведення з фронту, чи коли підписую Укази про нагородження загиблих українських героїв. Чи коли, і це особливо важко, коли зустрічаюся з мамами, дружинами, дітьми полеглих у боях хлопців і дівчат. І зараз про це думаю, коли дивлюся на цей наш прапор, з яким наші воїни йдуть проти ворога.
Понад чотири року тому я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. Тепер вже не так важливо, в якому контексті ті слова були сказані. Не важлива і образність цієї заяви. Люди сприйняли її як можливість завершити війну дуже і дуже швидко.
Шкодую, що породив завищені очікування. Я щиро перепрошую, що подав надію, яка не збулася. Прикро, що дав обіцянку, яка не справдилась. І прошу за це вибачення.
Це для мене дуже серйозний урок обережного і відповідального ставлення до своїх слів і до своїх обіцянок. Дякую вам за це розуміння. Країна вимагає чесної і відвертої розмови.
Я з цього зробив висновки. Із самого початку слід було націлити усіх на тривалу та виснажливу боротьбу за те щоб звільнити кожен клаптик української землі.
Багато хто з нас весною чотирнадцятого не усвідомлював реальної глибини тієї катастрофи, яка сталася ще до війни. Українське військо, українську армію знищували: роззброїли, роздягнули, розікрали, розтягнули.
Багато хто з нас ситуацію розглядав як заколот сепаратистів в 2014-му. Так, штучний. Для цього не було ніяких приводів. Так, організований із Москви. Так, нею профінансований. Так, озброєний з росвоєнторгу… Але все ж таки заколот. І лише згодом стало зрозуміло, що це ніякий не заколот – це чергова повномасштабна російсько-українська війна.
Ми доволі швидко зібрали в кулак всі наявні на той момент ресурси. За лічені тижні звільнили від бойовиків величезну частину Донбасу, десятки міст, сіл, селищ, мільйони людей були звільнені. І це сталося саме тому, що АТО реально наблизилася тоді до переможного фіналу. Росія в серпня вдерлася на територію України вже своїми регулярними підрозділами! А це вже докорінним чином змінило військово-стратегічну ситуацію… І всі наші розрахунки щодо ресурсів, щодо часу, щодо інтенсивності операції були зруйновані.
Шлях був і є лише один. І цей шлях дуже простий. Нам з вами спільно, дорогі українці, будувати сильну армію, здатну тримати оборону супроти набагато чисельніших збройних сил Росії. Причому не лише на Донбасі, а по всьому величезному периметру кордону з Росією. І друге – заручитися міжнародною підтримкою і забезпечити санкційний режим, який трохи вправляє мозок агресору та стримує його. Це те, що я прошу у наших партнерів – єдності у всьому світі і солідарності з Україною. Цей шлях виявився з одного боку результативним та ефективним, з іншого, і це правда – довгим та виснажливим.
І нічого ми не прагнемо більше, ніж миру. І ніхто не прагне миру більше, ніж ми українці. Я хочу твердо наголосити – мир обов’язково настане на нашій землі. Мир, а не здача суверенітету. Мир, а не зрада. Забезпечити цей мир може єдність українського народу, боєздатне українське військо, яке день за днем стає все сильніше і сильніше. І впевнений, що спільними зусиллями суспільства і відповідальної за обороноздатність влади ми це точно зробимо.
Для нашої армії важливими є і ракети, і гармати, і танки, і літаки. Але так само необхідним залишається і наш український прапор, який нас всіх об’єднує. Прапор, який всіх нас веде до перемоги.
Шановні співвітчизники!
Наш головний обов’язок і велика відповідальність перед загиблими, перед нинішнім та прийдешніми поколіннями – зробити усе можливе, щоб синьо-жовтий прапор одвічно майорів над усією Україною.
Разом ми гідно здолаємо усі труднощі.
Ми точно переможемо!
Бо ми великий і єдиний європейський народ, український народ!
Щиро вітаю усіх із Днем Державного Прапора!
Вітаю вас із прийдешнім Днем Незалежності України! Сподіваюсь завтра, коли ми святкуватимемо День Незалежності, більшість із вас буде мати можливість подивитися військовий парад на честь Незалежності. Вітаю вас з цим!
Слава Україні!