Євроатлантична інтеграція

Офіційні документи

Про НАТО

Співробітництво Україна-Нато

Україна завершила скринінг ЄС щодо підприємництва і промислової політики

Україна успішно пройшла скринінг – аналіз законодавства – за розділом "Підприємництво та промислова політика" у рамках підготовки до вступу у ЄС.

Офіційний скринінг – перевірка відповідності українського законодавства європейському – за розділом "Підприємництво та промислова політика" проходив 28-29 квітня у Брюсселі. Підготовка до скринінгу тривала кілька місяців.

Напрацювання України щодо адаптації українського законодавства до норм ЄС презентували заступники міністра економіки Тетяна Бережна і Андрій Телюпа, заступник директора департаменту регуляторної політики та підприємництва Мінекономіки Олександр Васильчук, а також представники Міносвіти, Державного космічного агентства України, Державної служби геології та надр України, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства стратегічних галузей промисловості України.

Під час сесій команда Мінекономіки розповіла про прогрес за такими напрямками як:

Розвиток промислової політики – модернізація промислових екосистем, впровадження принципів Smart Specialisation, підтримка зеленої трансформації виробництва.
Підтримка малого і середнього бізнесу – участь у Програмі Єдиного ринку ЄС, стимулювання кластерного розвитку, спрощення доступу до фінансування.
Розвиток легкої промисловості – підтримка підприємств, які навіть в умовах війни зберігають виробництво, експорт і робочі місця, а також впровадження принципів циркулярної економіки.
Корпоративна сталість і відповідальність бізнесу – гармонізація політик із європейськими стандартами корпоративної відповідальності та сталого розвитку.
Дерегуляція і цифровізація – спрощення регулювання, розвиток цифрових сервісів для бізнесу.
Розвиток соціальної економіки – підтримка підприємств, орієнтованих на суспільні потреби та відновлення громад.
Відновлення сталеливарної промисловості – презентація планів з відбудови виробничих потужностей і інтеграції в європейські ланцюги постачання.

Як зазначають, Єврокомісія відзначила високий рівень підготовки української делегації.

Уряд затвердив дорожні карти для відкриття першого кластера на переговорах з ЄС

Новини

Три Дорожні карти в межах вступу до ЄС: що передбачають ці

документи і чому вони важливі

У межах вступу до ЄС Україна продовжує активну роботу над трьома
дорожніми картами у сферах верховенства права, реформи державного управління
та функціонування демократичних інституцій.
Це стратегічні документи, які визначають ключові реформи та трансформації за
відповідними сферами та розробка яких передбачена переговорною рамкою України
з Європейським Союзом.
Розробки таких документів є звичною практикою на шляху до вступу в Євросоюз, такі
ж документи готували й інші країни-кандидати. Під час переговорного процесу ЄС
оцінюватиме готовність України до вступу зокрема за нормативними, інституційними
та адміністративними критеріями.
Затвердження дорожніх карт у сфері верховенства права та реформи державного
управління є умовою відкриття перемовин про членство в ЄС з Україною, а саме
Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals). Дорожня карта з
функціонування демократичних інституцій є важливим документом для забезпечення
підтримки відкриття перемовин з Україною державами-членами ЄС.
За нинішньою методологією розширення ЄС вступні переговори розпочинаються з
відкриття Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals), його також
закривають останнім, – Кластер 1 є визначальним впродовж всього процесу
переговорів про вступ.
Всі дорожні карти синхронізовано з міжнародними зобов’язаннями України та іншими
стратегічними документами.
Дорожня карта у сфері верховенства права
Документ визначає процес подальших трансформацій усіх напрямків за сферою
верховенства права та виконання зобов’язань України в контексті євроінтеграції.
Затвердження дорожньої карти є умовою для відкриття Кластера 1 «Основи процесу
вступу до ЄС» (Fundamentals), що охоплює розділи 23 «Судова влада та
основоположні права» і 24 «Юстиція, свобода та безпека». Прогрес у виконанні цієї
дорожньої карти визначатиме динаміку переговорного процесу України.
Зокрема, документ передбачає такі ключові напрями реформ:
1. Судова система
 Посилення судової системи та прокуратури;
 Якість та ефективність правосуддя;
 Незалежність та неупередженість судової системи та системи прокуратури;
 Вдосконалення правничої освіти;
 Навчання суддів та прокурорів;
 Адвокатура, виконання судових рішень та альтернативне вирішення спорів.
2. Боротьба з корупцією
 Стратегічні та інституційні основи антикорупційної політики;
 Запобігання корупції;
 Притягнення до відповідальності за корупцію;
 Аудити діяльності спеціалізованих антикор
 Антикорупційний мейнстрімінг.
3. Основоположні права
 Права людини, дітей, людей з інвалідністю, національних меншин;
 Право власності;
 Протидія расизму та ксенофобії;
 Принцип недискримінації;

 Гендерна рівність та протидія і попередження гендерно зумовленого насильства;
 Запобігання катувань та пенітенціарна система;
 Свобода думки, совісті та релігії; свобода зібрань та об’єднань; свобода вираження
поглядів та медіа;
 Захист персональних даних;
 Права громадян ЄС;
 Процесуальні права осіб в кримінальному процесі.
4. Юстиція, свобода та безпека
 Боротьба з організованою злочинністю;
 Конфіскація, заморожування майна та фінансові санкції;
 Співпраця правоохоронних органів, обмін інформацією;
 Фінансові розслідування, боротьба з відмиванням грошей;
 Судове співробітництво;
 Кордони, міграція, притулок та візова політика;
 Кібербезпека;
 Боротьба з тероризмом..
 Дорожня карта побудована за структурою наданою Європейською Комісією, у межах
визначених розділів Українська сторона формулює свої стратегічні цілі та заходи.
Проєкт дорожньої карти розроблений за результатами понад 20 консультацій із
залученням національних експертів, представників державних органів,
громадянського суспільства та Європейської Комісії. Цей проєкт дорожньої карти
наразі містить 474 заходи.
Національні консультації тривають, остаточна версія буде подана до фінального
раунду консультацій з Європейською Комісією після врахування її рекомендацій.
Після ухвалення дорожня карта стане головним орієнтиром для моніторингу та
оцінки впровадження реформ. Так, протягом усього переговорного процесу
Європейська Комісія розглядатиме та контролюватиме прогрес виконання документу.
Дорожня карта реформи державного управління
Документ визначає ключові напрями реформ у сфері державного управління для
побудови сильної державної служби майбутнього держави-члена ЄС, яка здатна
ефективно користуватися всіма правами та обов’язками повноправного члена.
Затвердження дорожньої карти є умовою для відкриття Кластера 1 «Основи процесу
вступу до ЄС» (Fundamentals).
Зокрема, документ передбачає такі ключові напрями трансформацій:
 Формування і координація політики;
 Розбудова сильної державної служби та управління людськими ресурсами;
 Організація, підзвітність, нагляд;
 Надання якісних державних послуг та цифровізація;
 Більш ефективне управління державними фінансами.
Дорожня карта також передбачає, серед іншого, розробку таких документів:
 Стратегія реформування державного управління на 2026-2030 роки;
 Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2026-2030
роки;
 Національна програма адаптації законодавства України до права Європейського
Союзу (acquis ЄС).
Проєкт дорожньої карти розроблений беручи до уваги пропозиції від центральних
органів виконавчої влади, які відповідальні за напрями, експертів громадського
сектору, а також за результатами 4 раундів консультацій із залученням широкого
кола представників органів влади, народних депутатів України, представників
громадських організацій, а також міжнародних експертів.

Національні консультації тривають, фіналізована версія Дорожньої карти буде
остаточно узгоджена з Європейською Комісією після врахування її остаточних
рекомендацій. Після ухвалення дорожня карта стане головним орієнтиром для
моніторингу та оцінки впровадження реформ. Так, протягом усього переговорного
процесу Європейська Комісія розглядатиме та контролюватиме прогрес виконання
документу.
Дорожня карта з функціонування демократичних інституцій
Документ визначає ключові напрями реформ у сфері функціонування демократичних
інституцій в Україні. Забезпечення ефективного функціонування сильних
демократичних інститутів є рушійною силою на шляху до повноправного членства
України в ЄС. Хоч ця дорожня карта не є обовʼязковою умовою відкриття першого
переговорного кластера, однак її підготовка важлива для забезпечення підтримки
відкриття перемовин з Україною державами-членами ЄС.
Проєкт дорожньої карти містить 4 тематичні блоки, в межах яких визначено 105
заходів. Зокрема, документ передбачає такі ключові напрями трансформацій:
 Загальна рамка демократії;
 Виборчий процес;
 Функціонування парламентів у демократичній системі;
 Роль громадянського суспільства.
Проєкт дорожньої карти розроблений беручи до уваги пропозиції від центральних
органів виконавчої влади, які відповідальні за напрями, та за результатами 6
консультацій із залученням широкого кола представників органів влади, громадських
організацій, а також національних і міжнародних експертів.
Національні консультації тривають, фіналізована версія Дорожньої карти буде
подана до Європейської Комісії після врахування її остаточних рекомендацій. Після
ухвалення Дорожня карта стане орієнтиром для моніторингу та оцінки впровадження
реформ.

Відкриття кластеру, який супроводжуватиме Україну на

шляху до ЄС.

У Люксембурзі пройшла двостороння зустріч між Україною та
Європейською комісією щодо фінального розділу, присвяченого питанням
статистики, в кластері 1 “Основи процесу вступу до ЄС” (Fundamentals).
Триває робота над відкриттям першого і основного кластеру, який
супроводжуватиме Україну впродовж всього шляху до повноправного членства у
Європейському Союзі. Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан
Стефанчук під час конференції «Вступ України до ЄС: формування
трансформаційного порядку денного».
Голова ВР зазначив, що парламентом вже було ухвалено значну кількість
законодавчих актів, які наближають державу та її законодавство до ЄС:
«Український парламент весь час демонстрував свою єдність навколо питань
Європейського Союзу». «Ми всі повинні зрозуміти, що відповідність нашого
українського пазлу Копенгагенським критеріям — невідворотній шлях України до
ЄС і наше домашнє завдання, яке маємо зробити для того, щоб стати повноцінним
членом Європейської родини», - наголосив спікер українського парламенту.
Єврокомісія сподівається відкрити два кластери в переговорах з Україною
впродовж наступних пів року, але для цього необхідно отримати принаймні три
одноголосні рішення країн-членів по кожному із цих кластерів.

Що думали українці про ЄС до повномасштабного вторгнення?
Щоб оцінити, який шлях ми пройшли та як змінилися, потрібно інколи озиратися
назад і дивитися, якими ми були та що думали ще кілька років тому. Опитування
Інституту соціології НАНУ, що проводяться з 1990-х років, дають таку можливість.
Наприклад, до початку війни у 2014 році більше половини українців прихильно ставилися
до ідеї приєднання до союзу росії та Білорусі, а близько 20% підтримували цю ідею ще у
2021 році. Також близько половини прихильно ставитися до ідеї входження України до
ЄС (імовірно, деякі відповідали «так» на обидва запитання, в дусі знаменитої
«багатовекторності»).
Натомість частка прихильників вступу до НАТО до початку повномасштабної війни
ніколи не перевищувала 50%. На цьому ж рисунку добре помітне зростання частки
противників НАТО після 2004 року. Можна припустити, що це відбувалося під впливом
російської пропаганди, що активізувалася після Помаранчевої революції. Більше того, ще
на початку 2022 року 48% українців вважали , що «росія та Україна мають бути
незалежними, але дружними державами, з відкритими кордонами, без віз та митниць».
Звісно, це набагато менше, ніж 70% у 2013 році, проте все одно багато. Тому грузинський
сценарій в Україні був цілком реальним.
Сьогодні більшість українців проголосували б на референдумі за вступ до ЄС та НАТО .
Сподіваємося, вони не лише збережуть ці наміри, але й робитимуть практичні кроки з
наближення вступу.

Єврокомісія презентувала Звіт про Україну в межах Пакету розширення ЄС
2024 року

У цьогорічному Звіті, Єврокомісія відзначила відданість
України фундаментальним реформам та досягненню
системних трансформацій. Підкреслено зусилля та
прогрес України у контексті секторальної інтеграції та
доступу до внутрішнього ринку ЄС.
«Попри триваючу повномасштабну війну росії проти
України, ми продовжуємо масштабні трансформації на
шляху до членства в ЄС. Звіт демонструє прогрес в імплементації реформ та виконанні
критеріїв за абсолютною більшістю переговорних розділів та сфер. Дякую за злагоджену
роботу в цьому напрямі Парламенту, Уряду та Президентові Україні, а також системну
підтримку громадянського суспільства. Важливо зберегти високу динаміку, посиливши нашу
синергію на євроінтеграційному треку, – заявила Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської
та євроатлантичної інтеграції - Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина. – Цей документ
окреслює як досягнення, так і наступні кроки, на виконанні яких Україна зосередиться
протягом 2025 року. Ми залишаємось відданими якісним, глибинним трансформаціям для
повноцінного вступу до Європейського Союзу, аби повернутись до європейської родини
сильним і впевненим гравцем».

Уряд затвердив переговорну архітектуру для забезпечення вступу України до ЄС

27 серпня 2024 року, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка передбачає створення Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу та адаптації законодавства України до права ЄС, а також створення 36 робочих (переговорних) груп щодо підготовки переговорних позицій України за відповідними розділами переговорної рамки Євросоюзу.
Затверджено перелік органів влади, установ та інституцій, представники яких входять до кожної з робочих (переговорних) груп. Передбачено також, що до груп
ввійдуть народні депутати, а також представники громадянського суспільства, бізнес- спільноти та науковці. Кожна група працюватиме над конкретними питаннями, що входять до компетенції їхніх груп.
Міжвідомча робоча група, створення якої теж передбачено у Постанові, стане координуючим органом, який забезпечить цілісність та узгодженість переговорного
процесу на шляху до членства України в ЄС. Головою Міжвідомчої робочої групи є Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Відповідно до Положення про Міжвідомчу робочу групу, серед її завдань, зокрема:
 сприяння забезпеченню підготовки до проведення переговорів про вступ України до Європейського Союзу, в тому числі шляхом консолідованого формування органами законодавчої та виконавчої влади переговорної позиції України;
 визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час формування переговорної позиції України;
 планування, моніторинг та оцінка результативності виконання рекомендацій, які містяться у рішеннях, прийнятих Європейською Комісією щодо України.

Шлях України до Євросоюзу

Президент Володимир Зеленський 28 лютого 2022 року підписав заявку на
членство України в Європейському союзі за спеціальною процедурою.
Вже 23 червня 2022 року Європейська рада на саміті у
Брюсселі надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ провів декілька
важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та
корупцією. Загалом їх сім.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня 2023 року повідомив, що на
урядовому рівні усі рекомендацій Єврокомісії повністю були виконані та
Україна готова до наступного кроку.
8 листопада 2023 року Європейська комісія рекомендувала Раді
Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України до
Євросоюзу.
14 червня посли Євросоюзу погодили переговорні рамки для перемовин про
вступ до економічно-політичного блоку України та Молдови.
Рада Європейського Союзу 21 червня 2024 року підтвердила затверджений
раніше на рівні послів ЄС мандат на переговори про вступ з Україною до
блоку.
21 червня Рада Європейського Союзу підтвердила затверджений раніше на
рівні послів ЄС мандат на переговори з Україною і Молдовою про вступ до
економічно-політичного блоку, які розпочнуться 25 червня в Люксембурзі.
Перемовини розпочалися 25 червня у Люксембурзі.
Після початку перемовин щодо вступу України в ЄС розпочався
двосторонній скринінг , що триватиме до кінця року. У 2025 році можна буде
ухвалити рішення про наступні етапи вступу.
Міністерка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина вважає, що Україна
здатна завершити всі приготування, аби вступити в Євросоюз до 2030 року.

Україна завершила виконання всіх завдань необхідних для затвердження переговорної рамки з ЄС

Про це на спеціальному засіданні Комітету з питань інтеграції України до ЄС 6 червня повідомила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Засідання Комітету було присвячене стану підготовки затвердження і представлення на першій міжурядові конференції переговорної рамки ЄС та переговорної позиції України для початку переговорів про вступ до Євросоюзу. Ольга Стефанішина поінформувала, що вже до кінця цього тижня Європейська комісія представить фінальну оцінку виконання Україною політичних зобов’язань. «На даний етап у нас є підстави стверджувати, що Україна завершила виконання абсолютно всіх завдань необхідних для ухвалення рішення про затвердження переговорної рамки… В принципі — це безпрецедентна історія, коли країна виконує абсолютно всі зобов’язання… Водночас, ми розуміємо що попереду ще сам переговорний процес», — сказала віцепрем’єрка. Вона додала, що до кінця червня планується затвердження переговорної рамки Європейською комісією та проведення першої міжурядової конференції. Ці два заходи відбудуться разом, вони не будуть розтягнуті в часі. Такою є позиція бельгійського головування в Раді ЄС. Поки що, за словами Ольги Стефанішиної, немає консенсусу усіх 27 держав-членів щодо переговорної рамки, а точніше немає консенсусу лише щодо пропозицій однієї з країн Європейського Союзу.
Однак, інших пропозицій за весь період роботи над цим документом за останні місяці не було внесено. Тобто, переговорна рамка перебуває в тому вигляді, в якому вона була опублікована Європейською комісією. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції зауважила, що Європейська комісія планувала, що весь скринінг по всіх розділах готовності України буде тривати півтора року, тобто до кінця 2025 року. Однак, сторони домовились про те, як скоротити цей процес. Це буде здійснено завдяки тому, що переговори будуть відбуватися в чотирьох столицях — Києві, Кишиневі, Люксембурзі та Брюсселі, а не лише у Брюсселі, як це
відбувалося раніше. «Це дозволить дуже оперативно працювати по всім напрямкам, і це означає що графік достатньо буде стислий і інтенсивний. Ми розраховуємо на те, що в першій половині 25-го року ми зможемо вже, окрім блоку фундаментальні права, відкрити перемовини по низці інших напрямків», — сказала Ольга Стефанішина.

Стартує Всеукраїнський конкурс до Дня Європи, який відзначається 9 травня. Організатор конкурсу – Національний Фестиваль «Код Нації».

Головна мета заходу – підвищення обізнаності про Європу та європейські цінності, її культурне, політичне й історичне надбання серед українського народу; утворення платформи для самовираження та розвитку власних талантів учасників у межах європейської тематики; утвердження європейської ідентичності українського народу та незворотності європейського та євроатлантичного курсу України.

На конкурс приймаються творчі проєкти в п’яти номінаціях: образотворчі роботи, відеороботи, есе з теми «Україна – це Європа», музичні та декоративно-ужиткові роботи.

Заявки на конкурс необхідно подавати до 31 травня на сайті https://eu.kod-natsii.com/. Оголошення переможців відбудеться 10 червня на офіційних сторінках Фестивалю в соціальних мережах.

Окрім цього, освітня платформа Фестивалю пропонує кинути виклик своїм знанням про Європу, склавши відповідне тестування. Реєстрація – до 24 травня за посиланням: https://eu.kod-natsii.com/test/. Пройти тестування можна з 9 до 31 травня, а отримати Сертифікат знавця Європи – одразу після складання тестування.

Фактичні переговори про вступ України до Європейського Союзу

Євроінтеграційний дайджест 2024 рік

Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС
23 червня, лідери 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.
Статус кандидата офіційно запускає процес набуття Україною членства в ЄС. Подальша підготовка до членства передбачатиме завершення всеохопної трансформації всіх сфер, що створюватиме умови, коли країна житиме за принципами Євросоюзу та його законами, які спрямовані на захист кожного громадянина та бізнесу. Це започаткує умови для наближення рівня життя, добробуту та правового захисту українців, як в інших країнах ЄС. У цьому Україну постійно підтримуватиме Єврокомісія, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу.
Окрім того, статус кандидата відкриває можливості отримання фінансової допомоги у трансформації суспільства, правової системи та економіки на шляху до членства в ЄС, а також триматиме євроінтеграційні реформи країни у пріоритеті.
Так, Україні буде доступна фінансова допомога для країн, які готуються для вступу до ЄС (Інструмент передвступної допомоги, IPA). Така допомога може надаватись через гранти, інвестиції або як технічна допомога. Кандидатство також відкриває для України участь у програмах та ініціативах Євросоюзу.

Під час візиту до Києва Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн передала Президенту України Володимиру Зеленському опитувальник для оцінки готовності України до початку переговорів про вступ до ЄС. Передаючи опитувальник, високопосадовиця зауважила, що цей процес зазвичай триває роками, але у випадку України йдеться про тижні.

«Україні місце у європейській родині. Ми чули цю дуже важливу заяву від усього вашого народу. І ми даємо позитивну відповідь на ваш запит», – зазначила Президент Єврокомісії, звертаючись до Володимира Зеленського. – «Ваша дорога до Європейського Союзу починається. Вже впевнена – це близька стежка».

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель прибули до України, щоб підтримати нашу державу. Вони відвідали Бучу, де на власні очі побачили наслідки воєнних злочинів росії.

Президент Володимир Зеленський висловив подяку Європейському Союзу за політичну, фінансову та військову підтримку України й закликав ЄС продовжити санкційний тиск на Російську Федерацію, допоки вона не відмовиться від своїх агресивних намірів. Про це Глава держави заявив під час спілкування з представниками ЗМІ за результатами переговорів із Президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та Високим представником Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем у Києві.

«Мета – бути у Європейському Союзі. Найважливіше, що ми поділяємо одні й ті ж цінності. І саме за них ми боремося – за свободу, за права наших людей», – сказав Володимир Зеленський.

Президент Володимир Зеленський підписав заявку на членство України у Європейському Союзі. Також разом із Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком і Прем'єр-міністром Денисом Шмигалем було підписано Спільну заяву.

У документах ідеться про те, що Україна поважає цінності, закріплені у статті 2 Договору про Європейський Союз, і має честь подати заявку на членство відповідно до статті 49 цього Договору.

«Україна, заплативши таку величезну ціну за європейський вибір та безпеку Європи, буде в змозі пройти цей шлях», – наголошується в документах.

Успіх європейської інтеграції України буде значним внеском у стабільність та безпеку Європейського континенту.

Україна проситиме розглянути заявку за спеціальною процедурою, тобто невідкладно почати формальний процес, що приведе до надання нашій державі статусу кандидата на членство.

Документи адресовані Президентові Франції, яка головує у Раді Європейського Союзу, Еммануелю Макрону, Президентові Європейської ради Шарлю Мішелю, Президенту Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та Президенту Європейського парламенту Роберті Мецолі.

02/11/2020

Європе́йський Сою́з скорочення: «Євросоюз», «ЄС», «ЄУ», рідше: «Євроспільнота», «Європейська Співдружність»— економічний та політичний союз, що об'єднує 27 незалежних держав-членів, що розташовані в Європі. Веде свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС) і Європейської економічної спільноти (ЄЕС), які складались з шести країн у 1957 році. У наступні роки територія ЄС була збільшена за рахунок включення нових держав-членів, одночасно збільшуючи свою сферу впливу шляхом розширення політичних повноважень. У сучасному вигляді існує на основі Маастрихтського договору, підписаному 7 лютого 1992 року і чинному з 1 листопада 1993. Останній значний перегляд конституційних принципів ЄС був затверджений у Лісабонській угоді, яка набула чинності у 2009 році. Юридично в ЄС не виділено столиці, але де-факто таким є місто Брюссель, де базуються більшість інституцій Європейського союзу.

ЄС діє через систему незалежних наднаціональних інституцій та спільно узгоджених рішень держав-членів. Найважливішими інституціями ЄС є: Європейська комісія, Рада Європейського Союзу, Європейська рада, Суд Європейського Союзу, Європейський центральний банк та Європейський парламент, який обирається кожні 5 років громадянами Європейського Союзу.

У ЄС діє єдиний ринок через стандартизовану систему законів, що діють у всіх державах-членах. У Шенгенській Зоні (до складу якої входять 22 держави-члени та 4 держави, що не є членами ЄС) паспортний контроль відмінений. Політика ЄС спрямована на забезпечення вільного руху людей, товарів, послуг та капіталу, законодавчих актів про спільні питання справедливості та підтримки спільної торгової політики, сільського господарства, рибальства та регіонального розвитку. Єврозона (валютний союз), була заснована у 1999 році і вступила в повну силу у 2002, коли були введені в обіг монети та банкноти Євро. Станом на 2017 рік, у Єврозону входять 19 держав-членів, що використовують євро як свою національну валюту. ЄС відіграє важливу роль у спільній зовнішній та безпековій політиці. Європейський Союз має постійні дипломатичні місії по всьому світу, та офіційно представлений в ООН, Світовій організації торгівлі (СОТ), «Великій Сімці» та «Великій двадцятці».

Європейський Союз займає площу 4 233 255 км² (7-ме місце в світі), з населенням близько 445 мільйонів людей (3-тє місце). Загальний номінальний валовий внутрішній продукт складає більше 17 трлн доларів США (2-ге місце), за паритетом купівельної спроможності — 21 трлн доларів США (2-ге місце). Якщо вважати ЄС країною, то за доходом на душу населення він входив би в тридцятку (якщо окремо в рейтингу враховувати країни-члени ЄС) або двадцятку (якщо не враховувати) найзаможніших країн світу (серед усіх 186 або 158 відповідно). ЄС, наразі, не має власних збройних сил, але сприяє військовому співробітництву його країн-членів, більшість яких є членами НАТО. Через великий політичний і економічний глобальний вплив, Європейський Союз розглядають однією з потенційних наддержав.

15.01.2020

Україна готова брати повноцінну участь у системі закупівель НАТО

Україна активізувала зусилля, щоби приєднатися до послуг та партнерств Агенції НАТО з підтримки і постачання (NATO Support and Procurement Agency - NSPA). Так Україна матиме повноцінний доступ до системи закупівель Альянсу.

Про це йшлося 14-15 січня у штаб-квартирі Альянсу у Брюсселі на зустрічах із керівництвом НАТО української делегації на чолі з Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитром Кулебою.

«Система закупівель Агенції НАТО з підтримки і постачання — це своєрідний натівський ProZorro. Ми переконані, що участь України у цій системі зробить сильнішою і Україну, і НАТО. Це вписується в логіку дій Уряду із створення нових можливостей для українських експортерів. По суті, йдеться про євроатлантичну інтеграцію української оборонної промисловості», - зауважив Віце-прем’єр-міністр.

Дмитро Кулеба пояснив, що таким чином Україна зможе повноцінно інтегруватися у систему закупівель Альянсу. Крім того, українські виробники зможуть брати участь у тендерах НАТО та продавати свою продукцію іноземним замовникам, а також наближатися до стандартів Альянсу.

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Світлана Панаіотіді звернулася до високопосадовців Альянсу з проханням відрядити до України спеціалістів для проведення консультацій з користування системою закупівель, яку використовує NSPA.

«Ми плануємо провести у лютому-березні 2020 року семінар з представниками української оборонної промисловості щодо порядку безкоштовної реєстрації українських підприємств в електронному каталозі NSPA для виробників оборонної продукції», — пояснила Світлана Панаіотіді.

Заступник Міністра пояснила, що нині комплексна трансформація та масштабні реформи оборонно-промислового комплексу України відкривають нові можливості для виробників. Вона також запропонувала організувати виставку можливостей та досягнень окремих підприємств оборонної промисловості України в штаб-квартирі НАТО у 2020 році.

«Такий захід, з одного боку, сприятиме підвищенню рівня поінформованості спільноти НАТО про потенціал оборонно-промислового комплексу України, з іншого – збільшить шанси залучення вітчизняних підприємств до виконання контрактів для потреб Альянсу», — зазначила Світлана Панаіотіді.

Реформування сектору безпеки і оборони України до стандартів та рекомендацій НАТО.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості" були внесені зміни до статей 6 та 8 Закону України "Про основи національної безпеки України" і статті 11 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", згідно з якими відновлено політичний курс на інтеграцію до євроатлантичного безпекового простору, а основними напрямами державної політики з питань національної безпеки та основними засадами зовнішньої політики України визначено поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.
Розвиток та дальше поглиблення відносин особливого партнерства України з НАТО відбувається з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією    Північно-Атлантичного договору (НАТО), підписаній 9 липня 1997 року.      Вперше введено посаду Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
З метою налагодження чіткої внутрішньодержавної координації співробітництва між Україною та НАТО Указом Президента України від 8 липня 2016 року № 296 "Питання координації євроатлантичної інтеграції України" утворено Комісію з питань координації євроатлантичної інтеграції України на чолі з Віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Указом Президента України від 7 грудня 2016 року № 547 "Про річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО" затверджено Положення про розроблення річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО та оцінювання результатів їх виконання.
Пріоритетним завданням є досягнення повної сумісності органів сектору безпеки і оборони з відповідними органами держав – членів НАТО, що має забезпечити можливість набуття у майбутньому членства України в НАТО з метою отримання дієвих гарантій суверенітету та територіальної цілісності України. У зв'язку з цим Україна підтримує політику "відкритих дверей" НАТО та позицію Північноатлантичного альянсу щодо чинності рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО.
В умовах тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, проведення в окремих районах Донецької та Луганської областей антитерористичної операції та загальної ситуації, що склалася внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України Річна національна програма під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік, Основні заходи у рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік та Орієнтовний план заходів у рамках Комісії Україна – НАТО на 2017 рік мають особливе значення для забезпечення захисту національних інтересів і безпеки України, передусім у контексті використання потенціалу та практичної допомоги НАТО та держав – членів Альянсу у підвищенні обороноздатності України для протидії агресії Російської Федерації та реформування за стандартами НАТО сектору безпеки і оборони та     оборонно-промислового комплексу.
Указами Президента України 26 травня 2015 року № 287 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року "Про Стратегію національної безпеки України" та від 6 червня 2016 року № 240 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня   2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України" було затверджено нову Стратегію національної безпеки України та схвалено Стратегічний оборонний бюлетень України. Метою зазначених документів є зокрема реформування Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО та досягнення їх взаємосумісності з силами НАТО до 2020 року.
Для України особливе партнерство з НАТО є невід'ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у рамках процесу європейської інтеграції необхідними реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та Збройних Сил України. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.
Україна розраховує на підтримку НАТО та держав – членів Альянсу в реформуванні держави та забезпечуватиме інформування на постійній основі НАТО про результати проведення реформ.
Виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, а також за рахунок фінансової допомоги з бюджету НАТО та окремих держав – членів Альянсу.

Україна передала Європейській Комісії другий Звіт України у межах

Пакета розширення ЄС 2024 року

9 вересня Урядовий офіс координації європейської та
євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України
передав Європейській Комісії Звіт України в межах Пакета розширення
ЄС 2024 року.
Документ об’ємом близько 900 сторінок містить оновлену інформацію
щодо державної політики на шляху до повноправного членства України в
ЄС за період квітень – серпень 2024 року. Близько 140 державних
установ були залучені до його підготовки.
Звіт містить детальну інформацію щодо прогресу виконання кожного
заходу, передбаченого планом виконання рекомендацій Європейської
Комісії, представлених у в межах Пакета розширення Європейського
Союзу 2023 року. Нагадаємо, в жовтні цього року очікується новий Звіт
Європейської Комісії щодо прогресу України в межах Пакету розширення
ЄС.
Довідково:
Пакет розширення ЄС – це стратегічний документ щодо політики
розширення ЄС, який публікується щороку восени та включає звіт
Європейської Комісії з оцінкою прогресу, що досягли країни-кандидати та
потенційні кандидати на членство. У 2023 році Україну вперше було
додано до Пакету розширення і наша країна бере повноцінну участь у
його підготовці як країна-кандидат. У листопаді 2023 року був
опублікований перший Звіт про прогрес України в рамках Пакета
розширення ЄС, який містив ряд рекомендацій у сфері реформ.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України 9 лютого 2024 року ухвалив та
затвердив План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії,
представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення
Європейського Союзу 2023 року.

Що таке угода про Асоціацію і чому її підписання це – перемога?

Угода про асоціацію між Україною і Європейським Союзом набула чинності 1 вересня 2017 року. Вона відкрила нову сторінку в стосунках України та Євросоюзу – ми перейшли від простого співробітництва до процедур, які дозволяють Україні повністю інтегруватися до ЄС.

Підписання Угоди вже принесло українцям відчутні переваги. Це лібералізація візового режиму з країнами Євросоюзу (той самий безвіз) і спрощення торгівлі між Україною та ЄС, яке полягає в тому, що для українських виробників відкрився пільговий доступ до одного з найбільших ринків світу.Завдяки Угоді про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (ПВЗВТ), яка є частиною Угоди про асоціацію, українські підприємці змогли суттєво збільшити обсяги своєї торгівлі з ЄС.

Сьогодні Європейський Союз є нашим головним торговельним партнером. Якісні європейські товари стали доступнішими для українців, а наші виробники, своєю чергою, отримали можливість експортувати свою продукцію до ЄС за пільговими умовами.

Необхідність відповідати європейським стандартам водночас підвищує якість української продукції і для внутрішнього ринку. Сьогодні Україна є одним із лідерів експорту сільськогосподарської продукції до ЄС. Ще більше переваг наші виробники отримають тоді, коли запрацює угода про так званий “промисловий безвіз”, і ми зможемо постачати до Євросоюзу свою промислову продукцію на тих самих умовах, що діють всередині ЄС. Підготовка до підписання такої угоди вже ведеться урядом України.

Але, як ми вже казали, Євросоюз – це не лише про торгівлю. За ті роки, відколи почала діяти Угода про асоціацію, в життя українців увійшли комфортні Центри надання адміністративних послуг, зручні електронні державні сервіси, якісніша медицина та відремонтовані із залученням європейських коштів дороги. Це відбувається, оскільки в межах Угоди про асоціацію українська влада взяла на себе зобов’язання проводити реформи, що дозволять нам остаточно розпрощатися із залишками радянського минулого, з його бюрократією, зневагою до людини, економічною та технологічною відсталістю. І зроблять Україну сучасною розвиненою країною з високим рівнем життя, де цінуються свобода й гідність, громадяни мають рівні можливості, а їхні права реально, а не на папері, захищені законом.

Україна розпочала двосторонній скринінг ЄС щодо економічної та монетарної політики

Євроатлантична інтеграція

Євроінтеграційний дайджест 2024 рік

Ухвалене рішення про створення нової структури – Спільного центру Україна-НАТО з аналізу, підготовки та освіти

Україна отримала опитувальник, необхідний для набуття статусу країни-кандидата на членство в ЄС

Україна подає заявку на членство в Європейському Союзі

15.01.2020

Україна готова брати повноцінну участь у системі закупівель НАТО