У березні 2023 року ми відзначаємо 79 річницю з дня вигнання нацистів з Голованівщини. Наш рідний край був окупований протягом тридцяти двох довгих місяців. За цей період окупанти знищили 2480 жителів, у тому числі 622 дитини. В Німеччину на каторжні роботи було відправлено 2213 юнаків та дівчат. На фронтах Другої світової війни воювали 9579 жителів району, 4570 із них загинули.
Згідно офіційних даних першими зустріли визволителів жителі сіл Крутеньке і Клинове (11 березня), 12 березня їх вітали у Перегонівці, Ковалівці і Давидівці, 13 березня у Семидубах та Іллічівці, 14 березня було звільнено ще 5 населених пунктів – Голованівськ, Шепилове, Межирічку, Наливайку, Красногірку та Олександрівку.
Вранці 15 березня 1944 року в селищі Голованівськ «закріпилася» розвідувальна група 223-ого кавалерійського полку 63-ї кавалерійської Корсунської дивізії, у складі якої був і житель Голованівська Безносюк Роман Ілліч. Свою перемогу він зустрів аж у Берліні. А додому повернувся з червоною зіркою на грудях та численними нагородами за свої військові досягнення.
Наступного ж дня, 16 березня бійці визволили ще 13 населених пунктів, а вже 17 березня гнали ворога до річки Південний Буг.
Остаточне визволення нашого краю завершилося 18 березня 1944 року. На жаль, без втрат не обійшлося. Під час визволення загинуло 2743 особи, пам'ять яких увічнена Меморіальними комплексами, Обелісками слави та Братськими могилами.
Напередодні визволення району партизанський загін «Южний» провів ряд бойових операцій, з метою знищення та роззброєння ворога.
22 січня 1944 року партизани розбили поліцейський обоз в складі 26 підвід, забрали 46 штук коней, 12 возів з продовольством, 4000 шт. патронів, 7 гвинтівок та 1 ручний кулемет.
26 січня 1944 року по дорозі селище Голованівськ – станція Голованівськ була обстріляна колона німецьких автомашин. Під час бою 16 фашистів убито і більше 30 поранено.
29 січня 1944 року було виведено з Голованівського райсоюзу 12 коней, приготовлених нацистами для евакуації. Коней заведено в ліс і 13 березня передано в 223 гвардійський кавалерійський полк.
В січні 1944 року партизанський загін «Южний» зустрівся в селі Дуківці з партизанським загоном Н.Стройкова з яким разом нападали на ворожі обози в ближніх селах та хуторах.
На початку березня 1944 року в Голочанському лісі з’єдналися три партизанські загони, в тому числі і загін «Южний», з кількістю близько 650 чоловік. Нацисти оточили Голочанський ліс і почали стискати кільце навколо партизан. Зав’язався запеклий бій, який продовжувався три доби. Нацисти викликали авіацію для бомбардування лісу. Партизани прорвали кільце і вийшли з оточення, понісши при цьому незначні втрати.
11 березня 1944 року партизани розмінували Ульяновський цукровий завод, не давши нацистам його зірвати. Зберегли від підриву залізничну станцію в с. Грушка.
17 березня 1944 року партизанський загін «Южний» з’єднався з частинами Радянської армії.
Згідно акту Надзвичайної Державної комісії по встановленню і розслідуванню злочинів, завданих фашистськими загарбниками в Голованівську від 15 грудня 1944 року:
- на польському кладовищі було розстріляно 450 жителів району;
- по вул. Поштовій біля колишнього приміщення міліції розстріляно 70 чоловік;
- біля будинку зруйнованого піонерського клубу було розстріляно 350 чоловік;
- в холодні лютневі дні 1942 року карателі загнали в льодник бувшої райспоживспілки 68 жінок, дітей та стариків, які згодом розстріляли, впродовж трьох днів у дворі райспоживспілки розстріляно було ще 40 чоловік;
- під час розкопок братських могил на польському кладовищі знайшли 76 трупів чоловіків, які по звірячому були замучені та розстріляні.
16 квітня 1944 року за постановою військово-польового суду на центральній площі Голованівська були повішені два палачі – Тхоржевський та Рудий. Інші карателі встигли втекти.
Ця жорстока війна торкнулася чи не кожну родину. Проте ми вистояли ціною власних життів і перемогли. І нині згадуємо всіх, хто загинув у тих страшних боях, схиливши голову, вшановуючи пам'ять героїв.
Начальник архівного відділу
Голованівської райвійськадміністрації Ольга МОРОЧЕНЕЦЬ