29 січня 2018 року голова Голованівської районної державної адміністрації Олег Голімбієвський провів щотижневу апаратну нараду за участю заступників голови районної державної адміністрації та керівників структурних підрозділів районної державної адміністрації.
На нараді було розглянуто питання:
про забезпечення своєчасного очищення вулично-шляхової мережі району від снігу та посипання доріг та вулиць протиожеледними матеріалами;
про впровадження реформи децентралізації на території району та проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи, щодо переваг, які надає реалізація реформи;
про стан забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів та проведення першочергових видатків;
про забезпечення подання інвестиційних проектів та програм, якіможуть реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку у 2018 році та підготовки проектно-кошторисної документації на відповідні об’єкти Голованівського району;
про організацію та проведення тендерів на придбання шкільних автобусів;
про стан посівів озимих культур;
про підготовку та проведення заходів з нагоди відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 29-ї річниці виведення військ з Афганістану.
За результатами наради видано доручення голови районної державної адміністрації.

26 січня 2018 року на базі ПТУ 38 відбувся захід з нагоди відзначення Міжнародного Дня пам’яті жертв Голокосту за участі керівництва району, представників районноїорганізації ветеранів України, учнів ПТУ 38 та учнів опорної школи НВК «Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка».
Присутнім розповіли про одну з найтрагічніших сторінок Голокосту – це переслідування і масового знищення євреїв під час Другої світової війни; геноцид єврейського народу. Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти.
Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйона євреїв убили протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.
Три мільйони осіб знищили в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляли, інші померли від голоду, виснаження, примусової праці або в вимушених екстремальних життєвих умовах.
Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр.
У вересні 1943 року відбулися розстріли євреїв у Голованівську, загинуло близько тисячі мирних єврейських жителів віком від двох місяців до 70-ти років. На місці розстрілу побудовано Меморіальний комплекс «Воловик».
Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
По завершенню заходу керівництво району, представники районної організації ветеранів України, учні ПТУ 38 та школи поклали квіти до Пам’ятного знаку, встановленого на місті розстрілу мирних жителів Голованівського району.

26 січня 2018 року голова районної державної адміністрації О.Голімбієвський провів засідання колегії районної державної адміністрації.
На порядку денному колегії було два питання:
1. Про підсумки соціально-економічного розвитку Голованівського район за 2017 рік.
2. Про роботу структурних підрозділів райдержадміністрації, виконавчих комітетів сільських, селищних рад, по виконанню Закону України «Про звернення громадян» у 2017 році.
Начальник відділу економічного розвитку, торгівлі, промисловості та інфраструктури райдержадміністрації І.Артвіх. повідомила, що районною державною адміністрацією, органами місцевого самоврядування здійснювались заходи, спрямовані на забезпечення стабільної роботи галузей економіки, створення умов для нормального функціонування закладів соціальної сфери, забезпечення наповнюваності бюджетів та виконання завдань і заходів програми економічного і соціального розвитку району на 2017 рік.
Виконуючи програму соціального і економічного розвитку району на 2017 забезпечено та перевиконано показники:
надходження до бюджеті усіх рівнів, загального фонду;
обсяг реалізованої промислової товарної продукції до рівня попереднього року;
рівень заробітної плати по району перевищив середній показник по Кіровоградській області ;
зросла середньомісячна заробітна плата на одного працюючого проти рівня минулого року на 38,4% та у сільському господарстві на 61,5%;
здійснювався контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів;
зменшено кількість зареєстрованих безробітних до початку року;
виконано планові показники по навчанню в навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності;
на реалізацію заходів цільових програм спрямовано більше 10,6 млн.грн.;
відсутня заборгованість по виплатах пенсій та по виплаті заробітної плати працівникам;
підготовка до опалювального сезону склала 100%.
Головний спеціаліст відділу юридичної роботи, контролю та звернень громадян райдержадміністрації Н.Тимановська здійснила аналіз роботи із зверненнями громадян у Голованівській районній державній адміністрації, її структурних підрозділах та виконавчих комітетах сільських, селищних рад за 2017 рік.
Упродовж 2017 року до районної державної адміністрації надійшло 1068 звернень, порушено 1078 питань, із них: заяв (клопотань) – 982 (92%), скарг – 73 (7%), пропозицій (зауважень) – 13 (1%). Із 1068 звернень позитивно вирішено 508 (48%) звернень, на 548 (51%) звернення надано роз’яснення, 9 звернень на виконанні та 3 звернення направлені за належністю (1%).
До структурних підрозділів надійшло 451 звернення, із них: заяв (клопотань) - 375 (83 %), пропозицій (зауважень) – 73 (16%), скарг – 3 (1%). Із 451 звернення позитивно вирішено 184 (41%) звернень, на 266 (59%) звернення надано роз’яснення та 1 направлене за належністю (1%).
До сільських, селищних рад надійшло 1361 звернення, порушено 1361 питань, із них: заяв (клопотань) – 973 заяв (72%), скарг – 309 (23%), пропозицій (зауважень) –79 (5 %). Із 1361 звернення позитивно вирішено 1098 (81%) звернень, на 263 (19%) звернення надано роз’яснення.
У загальному надійшло 2880 звернень, в яких порушено 2890 питань. Із них: заяв (клопотань) - 2330 (81%), скарг - 385 (13%), пропозицій (зауважень) – 165 (6%).
В 2017 році жителі району надіслали 481 звернення до органів влади вищого рівня, а саме: до Кіровоградської обласної державної адміністрації – 25, через Обласний контактний центр до райдержадміністрації - 455, в тому числі: через Урядову телефонну «гарячу лінію» – 216, через «гарячу лінію» голови обласної державної адміністрації – 239 та 1 через інші органи влади.
На особистому прийомі до керівництва районної державної адміністрації звернулося 137 громадян, до керівників структурних підрозділів райдержадміністрації – 451 громадянин, до виконавчих комітетів сільських та селищних рад 1336.
Районна державна адміністрація,її структурні підрозділи та виконавчі комітети сільських та селищних рад намагаються використовувати усі надані повноваження для вирішення максимальної кількості проблемних питань, порушених громадянами району та зменшення кількості звернень і недопущення порушень чинного законодавства з даного питання.
За підсумками колегії було прийнято відповідні рішення.

«Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки: та-та-та, та-та... Два роки з дня в день я чув, і це стоїть у моїх вухах сьогодні. Під кінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов звідти тижнів три».
Анатолій Кузнєцов. «Бабин Яр»
«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».
Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Остаточне розв’язання єврейського питання
Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.
Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.
Голокост в Україні
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.
«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.
На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.
Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.
Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.
Бабин Яр
Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв.
Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.
Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

25 січня 2018 року голова районної державної адміністрації Голімбієвський Олег Дмитрович провів особистий прийом громадян.
На прийом до голови районної державної адміністрації звернулося двоє жителів району. Звернення стосувалися пенсійного забезпечення та отримання матеріальної допомоги на лікування.
Питання, порушені громадянами на особистому прийомі були уважно розглянуті головою райдержадміністрації, надано роз’яснювальні відповіді та консультативну допомогу.

Президент Петро Порошенко наголошує на необхідності доносити правду про події в Україні, щоб захистити світ від фейкових новин, які є частиною гібридної війни Росії не лише проти України, а проти всього вільного світу. Про це Президент сказав під час виступу на «Українському сніданку», який відбувається в рамках 48-го щорічного засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
«Дуже важливо доносити правду про події в Україні, щоб захистити світ від фейкових новин, які активно поширюються світом», - сказав Петро Порошенко та підкреслив, що такі новини є частиною гібридної війни Росії не лише проти України, а проти всього вільного світу.
Президент наголосив, що майданчик Давосу є гарною можливістю для спілкування, дискусій і обміну думками. Він зазначив, що вітає всіх, хто інвестує гроші, спроби та зусилля, щоб донести правду про Україну і важливість бути в Україні.
Глава держави зазначив, що за три роки в Україні було створено одну з найбільш ефективних армій континенту, якої до цього часу в країні не було.
Офіційне Інтернет-представництво Президента України

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме у цей день 1918-го року поблизу залізничної станції Крути відбувся бій, що став одним із символів боротьби українського народу за свою свободу та незалежність.
17 грудня 1917-го року уряд радянської Росії надіслав ультиматум Українській Центральній Раді. Більшовики вимагали легалізувати в Україні свої військові загони та припинити їх роззброєння. Не дочекавшись відповіді, більшовицький уряд Леніна-Троцького оголосив війну УНР. 22 січня 1918-го року, з проголошенням Четвертим універсалом незалежності УНР, Україна опинилася у фактичному стані війни з Росією.
Молода українська держава перебувала у надзвичайно складному становищі. До січня 1918-го року кількість військ вірних УНР зменшилася до критичного рівня – 15 тисяч вояків по всій країні. За таких умов єдиною надією і опорою Центральної Ради залишилась патріотично налаштована студентська молодь Києва, яку і було залучено на захист столиці України.
Їх було триста – студенти Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учні старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії, які пліч-о-пліч з козаками «Вільного козацтва» виступили проте добре озброєного чотиритисячного загону більшовицької армії під командуванням генерала Муравйова. Пройшовши лише семиденну військову підготовку, юні українські патріоти без сумнівів і вагань вирушили до станції Крути, щоб зупинити комуністичну навалу, що стрімко насувалася на Київ. Ціною свого життя вони виконали бойовий наказ – на кілька днів зупинили ворога та віддалили захоплення Києва більшовиками. Згодом ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, що врятував молоду українську державність.
30 студентів з розвідувального загону, які потрапили до муравйовців в полон, були піддані жорстоким катуванням і згодом страчені. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам ховати тіла юнаків, залишивши їх на засніженому полі. Лише після звільнення столиці військами Української Народної Республіки загиблих героїв урочисто поховали на Аскольдовому цвинтарі у Києві. «Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні», – сказав під час їх поховання Президент УНР Михайло Грушевський.
Ця героїчна й водночас трагічна подія ознаменувала початок нової епохи національного пробудження, усвідомлення права українців жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її. «Понад все вони любили свій коханий край», – писав у своєму вірші «Пам’яті тридцяти» поет Павло Тичина. Символічно, що ця жертовна любов до Батьківщини зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.
Україна пишається Героями Крут. Вічна їм слава!

Урядова програма "Доступні ліки", запроваджена у квітні минулого року, продовжує діяти і в 2018 році.
Жителі Голованівщині із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом ІІ типу продовжують отримувати необхідні ліки безкоштовно або із незначною доплатою (за відповідним рецептом лікаря в аптеках, що долучилися до програми).
Цього року розширено перелік медичних препаратів, що входять до програми – додано ще 10 торгових назв. Усього в переліку 200 препаратів, 32 з яких безкоштовні.
24 січня 2018 року розпочалося фінансування Урядової програми­ «Доступні ліки». На Голованівський район виділено кошти в сумі 799,100 грн., в тому числі щомісячно буде виділятися 66,600 грн. Всі бажаючи можуть звертатися до центральної районної лікарні за рецептом і отримувати ліки в аптеках.
Перелік аптечних закладів, які уклали угоди з розпорядниками бюджетних коштів, ­що використовують субвенцію за програмою­ «Доступні ліки»: Гайворонська філія ЦРА №26 ПАТ­Ліки Кіровоградщини ( вул. Суворова, 6, смт. Голованівськ; вул. Шкільна,1, с. Перегонівка; вул. Заводська, 2, смт. Побузьке), ТОВ Екофарм Україна (вул. Ринкова, 9, смт. Голованівськ), ТОВ Континент Клас А (вул. Соборна,88, смт. Голованівськ; вул. Пирогова,2в, смт. Побузьке), ТОВ «Катя» (вул. Соборна, 51, смт. Голованівськ; вул.Заводська,5,смт.Побузьке; вул.Пирогова,2, смт.Побузьке ).

Архівний відділ Голованівської райдержадміністрації повідомляє про те, що з 22 по 26 січня 2018 року з нагоди відзначення 100 – річчя подій Української революції 1917-1921 років в фойє районного Будинку культури архівний відділ презентує інформаційний стенд та історичний огляд тих подій для учнів навчальних закладів району.
Історія свідчить, що в 1917 році з падінням російського царату українські землі охопила національно-демократична революція, відкрився шлях до відродження Української держави.
17 березня 1917 року представниками інтелігенції створена Центральна Рада, головою якої був обраний відомий громадський діяч М.Грушевський.
20 листопада 1917 року виданий ІІІ Універсал Центральної Ради, яким проголошено Українську Народну Республіку.
22 січня 1918 року виданий ІУ Універсал Центральної ради, яким проголошено незалежність України.
30 січня 1018 року стався бій під станцією Крути, що став однією з найтрагічніших сторінок української визвольної боротьби і символом жертовності та ідеалізму чотирьохсот юних захисників української державності.
Проте захоплені соціалістичними та автономістськими ідеями українські керманичі припустилися грубих прорахунків у сфері державного та військового будівництва. Необхідність протистояти зовнішній агресії у поєднанні з низьким рівнем національної свідомості виявилися непосильним випробуванням для уряду Української Народної Республіки.
29 квітня 1918 року у Києві за активного сприяння Німеччини стався державний переворот, внаслідок якого генерала Павла Скоропадського було проголошено Гетьманом України. Підтриманий айстро-німецьким командуванням, Гетьманат став запорукою тимчасової суспільної стабілізації та досить успішної розбудови державності.
Унаслідок політики Гетьмана та його прихильників суттєво загострилися соціальні та національні суперечності, які у поєднанні з революційними подіями в Європі у другій половині 1918 року вилилися у масові страйки, селянські повстання та повалення гетьманської влади.
13 листопада 1918 року створено Директорію для керівництва повстанням проти гетьманського режиму П.Скоропадського. До складу директорії увійшли В Винниченко, С.Петлюра, Ф.Швець, А.Макаренко, О.Андрієвський. Організатри повстання прагнули відновлення Української Народної Республіки.
14 грудня 1918 року Гетьман П.Скоропадський зрікся влади, республіканські війська увійшли до Коєва. Владу в Україні перебрала на себе Директорія.
22 січня 1919 року проголошено Акт злуки УНР І ЗУНР. Універсалом Директорії Наддніпрянщину та західноукраїнські землі було об’єднано в одну державу. ЗУНР перейменована на Західну область УНР із власним урядом.

23 січня 2018 року  під головуванням  першого заступника  головиМ.Копієвського відбулося засідання комісії з питань планування та організації дорожнього руху.
На засіданні розглянуто питання про недопущення виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з ускладненням погодних умов у зимовий період 2018 року.  Акцентувалась увага на запобіганні випадкам переохолодження та  наданні допомоги  людям, у першу  чергу мало захищеним верствам населення, забезпечення сталої роботи важливих  об’єктів автомобільного і комунального транспорту, вжиття заходів щодо забезпечення безперебійної роботи систем життєзабезпечення населення.           Заслухано звіти спеціалізованої служби про стан виконання робіт по утриманню комунальних доріг та державної автодороги Благовіщенське - Миколаїв у січні  поточного року. Працює оперативний штаб для вжиття необхідних заходів з ліквідації наслідків негоди. Розроблені Плани взаємодії з протидії загрозам ускладнення  дорожнього руху в зимовий період 2018 року.
Відповідно до засідання прийнято протокольне рішення та доручено начальнику філії «Голованівський райавтодор» ДП «Кіровоградський облавтодор» забезпечити проїзну  можливість автошляхів районного, обласного  і державного значення на території  району та  забезпечити  посипковим матеріалом місця  підйомів, де можуть утворитися  затори.
Також доручено відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та промисловості райдержадміністрації сформувати перелік автомобільних доріг, які будуть фінансувати за кошти субвенцій державного бюджету та направити Департаменту промисловості та інфраструктури облдержадміністрації.