28 червня цього року Україна відзначатиме 28-му річницю прийняття Конституції – головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.

     Наша Конституція визначає, що Україна є правовою державою, яка базується на принципах поваги до особи й недоторканності її прав і свобод, верховенства права, дотримання закону. Вона забороняє дискримінацію. У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією, яка є недоторканною. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу. Дієвість цієї норми Конституції українці демонструють на практиці вже понад десять років, боронячи Україну від російської агресії.

     Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала нашу Конституцію однією з найдемократичніших у Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права.

     Сьогодні Конституція – ядро нацiональної правової системи України.

     Для нас, українців, Конституція – це про права і свободи, це про гідність, цінності, хребет нації, стійкість та нескореність.

      Наша Конституція справді зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є, зокрема, тому, що, попри досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українським землям був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою.

Нагадуємо!

Наразі управителі та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, виконавці комунальних послуг опановують реалізовану Пенсійним фондом України новутехнічну можливістьзбирання, обробки, передачі та зберігання інформації про осіб, які звертаються за призначенням житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, через електронні кабінети управителів, об’єднань, виконавців комунальних послуг на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Модернізований функціонал електронного кабінету передбачає подання ними щомісяця до 10 числа до Пенсійного фонду України наявних, станом на 1 число звітного місяця, відомостей про споживачів, перелік спожитих житлово-комунальних послуг та умови їх надання, встановлену та / або змінену ціну і тарифи, наявну заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг тощо шляхом їх ручного введення, або ж завантаження з файлу, сформованого власним програмним забезпеченням.

Було / стало...

Раніше для завантаження необхідних відомостей застосовувалася структура файлу інформаційного обміну у форматі xml. Проте, на даний час, доступні формати файлу розширено, зокрема, створено технічну можливість формування та подання зазначених вище відомостей, необхідних для призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг у форматах xlsx та csv, які є максимально простими та зручними в роботі, а відтак оптимальними для виконавців житлово-комунальних послуг, які не мають можливості залучити до процесу інформаційного обміну професійних ІТ-спеціалістів.

У разі виникнення питань...

Консультації з питань технічної підтримки забезпечення інформаційного обміну надаються відповідальною особою головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за телефоном: 0975745361.

Збереження життя та здоров’я працівників у процесі трудової діяльності є головною метою планування робіт з охорони праці та планування заходів з охорони праці роботодавцем.

Плани роботи розрізняють за змістом (комплексні, які охоплюють всі сторони діяльності з охорони праці та цільові, спрямовані на вирішення окремих завдань охорони праці) та за термінами виконання (перспективні –на тривалий термін, поточні – на один рік, оперативні – на місяць, квартал).

Заходи з охорони праці класифікуються за наступними ознаками: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, соціально-економічні, психофізіологічні, лікувально-профілактичні, а за принципом виконання можуть бути планові і виконувані у позаплановому порядку.

Планування та розробка заходів з охорони праці здійснюється на підставі аналізу стану і причин виробничого травматизму, професійної захворюваності; результатів атестації робочих місць за умовами праці, паспортизації санітарно-технічних умов праці; аналізу забезпеченості виробничих об’єктів, робочих місць працівників необхідними засобами захисту, а також матеріально-технічного забезпечення навчання та інструктажу, перевірки знань працівників з охорони праці; результатів технічних оглядів, випробувань, експертизи технічного стану виробничих об’єктів, іншої документації з охорони праці, а також вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації виробників обладнання; приписів Пенсійного фонду України, органів державного нагляду та контролю, контролюючих служб роботодавця, подання профспілки; документівта пропозицій відповідних органів управління; пропозицій структурних підрозділів та служб роботодавця, профспілки, а також окремих працівників.

Основні напрями планування та розробки заходів з охорони праці: приведення у відповідність до вимог нормативно-правових актів виробничих актів та інших будівель і приміщень, споруд, будівельних майданчиків, території підприємства, установи, організації; приведення до норм природного та штучного освітлення; приведення у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці робочих місць, технологічних процесів, обладнання та інших об’єктів виробничого призначення; механізація, автоматизація, роботизація технологічних процесів, робіт, що здійснюються в небезпечних та / або шкідливих умовах праці, важких фізичних робіт; приведення у відповідність до вимог нормативних актів санітарно-побутового забезпечення працівників; проведення атестації робочих місць за умовами праці, паспортизації санітарно-технічного стану умов праці та сертифікація виробничих об’єктів на їх відповідність вимогам охорони праці; нормативне, інформаційне та технічне забезпечення діяльності з охорони праці; забезпечення спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, змиваючими і знешкоджувальними засобами, медикаментами та перев’язувальними матеріалами, проведення медичних оглядів.

В обов’язковому порядку слід включати в плани, заходи що забезпечують усунення небезпек в роботі, а також забезпечують поліпшення умов праці працівників.

Варто зазначити!

Відповідно до статті 13 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII “Про охорону праці”, роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці:створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору та реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Щороку 26 червня кримські татари відзначають День кримськотатарського прапора – день шанування національного символа кримських татар, корінного народу Криму.

Прапор кримських татар є національною символікою. Він являє собою полотнище небесно-блакитного кольору з тамгою золотистого кольору, розташованою в лівому верхньому кутку біля древка.

Блакитне полотнище і золота тамга були вибрані не випадково. Небесно-блакитний колір у тюркських народів – це символ чистоти і свободи, чесності і вірності, бездоганності і сили. Цей колір, який має назву «кок» (блакитний), асоціюється з чистотою, безкраїм небом та морем. Єдиний колір блакитного тла пов’язують із бажанням єдності народу, миру та благополуччя.

Жовтим кольором у лівому верхньому куті прапора зображено герб кримських татар – тарак-тамгу – символ державної влади, який зображався на печатках, монетах і документах Кримського ханства.

Етнічний кримськотатарський прапор вперше було затверджено І Курултаєм кримських татар у 1917 році, що проходив у Бахчисараї.

Проте, через репресії Радянського Союзу проти кримських татар та введення комуністичного режиму прапор не використовували. Так, у 1929 році комуністична влада проголосила блакитний прапор «буржуазно-націоналістичним» і заборонила його використання. У місцях депортації кримських татар після 1944 року зберігання прапору вважалося злочином проти радянської влади. Вже у 1970-1980 роках значна частина кримськотатарської молоді не знала свого прапору.

Лише у 1991 році, після того, як кримськотатарський народ відродив свій національний інститут – Курултай, ухвалили постанову про національний прапор і гімн кримськотатарського народу. Блакитне полотнище разом з українським прапором замайоріло над Кримом.

День кримськотатарського прапору вперше було відзначено у 2010 році за ініціативи Кримського Молодіжного Центру та інших молодіжних організацій. А 29 серпня 2010 року на ІІІ сесії V Курултаю кримськотатарського народу було ухвалено рішення відзначати День національного прапора 26 червня – у день відкриття ІІ Курултаю. Його мета – об’єднання народу і популяризація кримськотатарської символіки.

Україна офіційно відзначає День кримськотатарського прапора з 2010 року. Традиційно його піднімають біля будівлі Міністерства закордонних справ, а цьогоріч – прапор встановлено і біля будівлі Донецької облдержадміністрації.

2014 року кремль тимчасово позбавив Батьківщини кримських татар, анексувавши в України Крим. Тоді ж рф розпочала агресію проти України, на Донеччині та Луганщині, відібравши Батьківщину в мільйонів українців. Нині, від 24 лютого 2022 року, росія веде війну з метою остаточно знищити Україну і позбавити її громадян усіх прав і свобод, знищити національну еліту, перетворити вільний народ на таких само покірних підданців диктаторського режиму, якими є нинішні росіяни.

Кримські татари як представники української політичної нації мужньо б’ються проти російських агресорів у лавах Сил оборони України поряд з усіма іншими вільними народами нашої країни. Адже відстоявши Україну, ми обов’язково повернемо Крим і спільними зусиллями справедливо облаштуємо там майбуття кримськотатарського народу.

Мужність та сміливість, любов до волі, людяність та самоповага мають в Україні два кольори, і вони спільні для прапорів обох наших народів – українського і кримськотатарського.

Питання температурних режимів, як взимку так і влітку, не втрачає своєї актуальності. В умовах підвищення температури відповідно до ст. 2 і 21 КЗпП, а також ст. 6 і 13 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 № 2694-ХІІ, роботодавець повинен створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці згідно з положеннями нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав співробітників у сфері охорони праці.

Ознайомимось з вимогами щодо умов праці в закритих приміщеннях на прикладі офісних працівників.

Що таке мікроклімат виробничих приміщень ‒ умови їх внутрішнього середовища, що впливають на тепловий обмін працівників, який врегульовано Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень (ДСН 3.3.6.042-99), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 42 (далі – Саннорми). Вони містять нормативні величини оптимальних і допустимих показників мікроклімату.

Оптимальні мікрокліматичні умови– це умови, що створюють передумови для високого рівня працездатності. Перебуваючи в таких умовах, працівник відчуває тепловий комфорт. У свою чергу, допустимі мікрокліматичні умови –це умови, за яких не виникає ушкоджень чи порушень стану здоров'я працівника, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

“Слід зауважити, що Саннорми поширюються на умови клімату в межах робочої зони виробничих приміщень підприємства, незалежно від їх форми власності та підпорядкування. При цьому під виробничим приміщенням мається на увазі будь-який замкнутий простір у спеціально призначених будинках і будівлях, де постійно (позмінно) або періодично (протягом частини робочого дня) здійснюється трудова діяльність”, – наголосила Ольга Янчук, заступник начальника управління-начальник відділу профілактики та розслідування нещасних випадківуправління контрольно-перевірочної роботи головного управління. 

Яка температура є допустимою для здійснення трудової діяльності?

Верхня межа температури на постійному робочому місці (де працівник проводить більше половини свого робочого часу або не менше 2-х годин поспіль), є температура +28 ºС. Протягом робочого дня (зміни) показники температури повітря не повинні виходити за зазначені межі.

Пропонуємо основні профілактичні заходи під час роботи в умовах підвищеної температури повітря:

• - раціональне планування виробничих приміщень і оптимальне розміщення в них обладнання з тепло-, холодо- і вологовиділенням;
• застосування вікон з тонованим склом або сонцезахисних пристроїв на вікнах;
• застосування локальних кондиціонерів;
• застосування централізованих систем кондиціонування, охолоджування та вентиляції;
• застосування повітряних завіс на входах до приміщення;
• застосування звичайних електричних вентиляторів.

Що робити, якщо температура не знижується?

Якщо не виходить привести у відповідність температурний режим на робочому місці, слід відкоригувати години роботи і відпочинку.

За мікрокліматичних умов, що перевищують допустимі параметри, внутрішньо змінний режим роботи та відпочинку має бути змінено за рахунок тривалості робочого часу. “Так, за температури повітря, що перевищує допустимий рівень, тривалість регламентованих перерв повинна становити не менше 10 % робочого часу на кожні 2 градуси перевищення встановлених рівнів. Наприклад, при 8-годинному робочому дні перевищення верхньої температурної межі на робочому місці офісного працівника на 2 градуси має компенсувати додатковим відпочинком тривалістю 48 хвилин.Якщо ж відносна вологість перевищує 75%, тривалість перерв рекомендується встановлювати не менше 20 % робочого часу”, – пояснила експертка з охорони праці головного управління.

Наголошуємо, що додатковий час для відпочинку, що включається до робочого часу, якщо підвищення температури в приміщенні вище встановленої норми, має бути передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку або колективним договором.

Крім того, у виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливо встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінення для працівників через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність, використовується обдування, душування, водоповітряне душування та інше, також роботодавець повинен обладнати приміщення в робочій зоні з оптимальним мікрокліматом (кімнати, кабіни, бокси з кондиціонерами) для відпочинку на час регламентованих перерв, прийому їжі тощо – з метою профілактики перегрівань.

Для уникнення зневоднення організму потрібно правильно дотримуватися питного режиму. Рекомендована температура питної води, напоїв, чаю + 10-15 ºС. Для оптимального водозабезпечення рекомендується також відшкодовувати втрату солей і мікроелементів, що виділяються з організму з потом, за рахунок вживання підсоленої води, мінеральної лужної води, молочно-кислих напоїв (знежирене молоко, молочна сироватка), соків, вітамінізованих напоїв, киснево-білкових коктейлів. Пити воду слід часто і потроху, щоб підтримувати хорошу гідратацію організму (оптимальний вміст води в організмі, який забезпечує його нормальну життєдіяльність, обмін речовин). За температури повітря більше 30 ºС, потрібно випивати не менше пів літри води на годину – один стакан кожні 20 хвилин.

Це той мінімум, який роботодавець зобов’язаний забезпечити згідно до вимог законодавства про охорону праці.

Співпраця органів влади, бізнесу та організацій громадянського суспільства – наріжний камінь функціонування будь-якої сучасної держави. Повномасштабна війна лише збільшує кількість викликів, на які можливо відповісти виключно у співпраці між різними секторами. Розкажіть про свою історію співпраці з представниками інших секторів заради спільної справи. Які важливі проєкти допомогла реалізувати така взаємодія?

Проєкт «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України» спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Національною соціальною сервісною службою України та Глобальним договором ООН в Україні запускає IV щорічний Конкурс історій «Громадянське суспільство, бізнес та влада – кращі практики співпраці». 

Цей Конкурс покликаний популяризувати успішну тристоронню співпрацю між секторами та результати такої спільної роботи, необхідні для розвитку суспільства відповідальних громадян та незалежної, сильної та демократичної України.

За результатами конкурсу буде оприлюднено та поширено Збірник історій про кращі спільні проєкти організацій громадянського суспільства, бізнесу та органів влади, який буде поширено на сторінках усіх партнерів Конкурсу. Про окремі історії, що увійдуть до Збірника, ми створимо та поширимо відеоролики. А кожен із партнерів Конкурсу додатково відзначить по одній історії, яка сподобалась йому найбільше.

Історії увійдуть у Збірник за такими категоріями:

• Допомога військовим;
• Гуманітарна допомога та реабілітація;
• Соціальні проєкти;
• Відновлення;
• Створення просторів;
• Освіта;
• Інформаційні кампанії та конкурси;
• Культура;
• Інше.

____________________________

Тож якщо ви представник/ця: 

• органу державної влади чи органу місцевого самоврядування
• організації громадянського суспільства
• або бізнесу

та хочете поділитись досвідом втілення проєкту/ініціативи, в якій взяли участь представники бізнесу, влади та організацій громадянського суспільства, розкажіть про свою історію у реєстраційній формі за цим посиланням до 5 серпня включно.

____________________________

Щоб історія потрапила до Збірника, вона має відповідати чотирьом критеріям:

• ініціатива/проєкт відбулась за участі ОГС, бізнесу та органу влади;
• ініціатива/проєкт відбувалась упродовж 2024-го та/або 2023 року;
• інформація про втілену ініціативу/проєкт доступна у відкритих джерелах;
• ініціатива/проєкт мала вимірюваний результат.

Ми впевнені, що про вашу успішну історію співпраці має дізнатися уся країна! Сміливо заповнюйте форму та діліться своїми успіхами, які зміцнюють та покращують нашу державу!

____________________________

Якщо ви маєте додаткові питання, звертайтесь до Володимира Куделі, менеджера проєктів Центру демократії та верховенства права: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., ФБ-сторінка.

Цей конкурс щорічно проводиться у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.

Освітньою платформою Національного Фестивалю “Код Нації” оголошується проведення Тестування на знання Конституції України, яке присвячене 28-й річниці прийняття Конституції нашої Держави. Усі охочі мають чудову можливість випробувати свою ерудицію та перевірити знання щодо фундаментальних принципів нашої Держави. Методичне забезпечення Тестування здійснюється Освітньої платформою Фестивалю (технічна складова) у співпраці з кандидатом юридичних наук, старшим викладачем кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мохончуком Б. С. 

Зареєструватись на Тестування можна на сайті події: https://law.kod-natsii.com/ з 18.06 по 18.07, скласти тестування з 28.06 по 28.07, а отримати Сертифікат знавця Конституції України одразу після складання тестування! 

Детальніше про умови участі та Регламент на сайті: https://law.kod-natsii.com/

Чому пенсіонер (застрахована особа) повинен (на) інформувати Пенсійний фонд України про факт звільнення?

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсіонер (застрахована особа) зобов’язанийповідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, зокрема, статусу “працюючий” / “непрацюючий”у разі працевлаштування чи звільнення з роботи протягом 10 днів із моменту їх внесення.

Нагадуємо, що з цією вимогою кожен пенсіонер ознайомлюється під час оформлення пенсії, підписуючи заяву про призначення пенсії та отримавши “Пам’ятку пенсіонера”.

Чому це важливо?

Необхідність повідомлення про працевлаштування чи звільнення з роботи пов’язане з тим, що до пенсій можуть встановлюватись певні доплати, надбавки чи підвищення, які передбачені тільки для непрацюючих пенсіонерів.

Слід зазначити, що для пенсіонерів, які продовжують працювати  не проводиться перерахунок пенсії у зв’язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму та у зв’язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати, не нараховується та не виплачується надбавка на непрацездатних членів сім’ї (для непрацюючих пенсіонерів, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, встановлюється надбавка в розмірі 150 грн).

У період роботи не виплачується пенсія за вислугу років, якщо пенсіонер працює за тією ж спеціальністю, яка дає право на призначення такої пенсії, а також пенсія у зв’язку з втратою годувальника, яка призначається на період здійснення догляду за дитиною померлого годувальника до восьмирічного віку.

Крім того, відсутність сплати страхових внесків у системі персоніфікованого обліку не є підставою для встановлення пенсіонеру статусу “непрацюючого”.

Фіксування зазначеного факту здійснюється шляхом:

• Подання до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від місця проживання, відповідної заяви та оригіналів документів, що засвідчують відповідні відомості (копія наказу (розпорядження) про звільнення з роботи, трудова книжка або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб, цивільно-правовий договір тощо).

Якщо у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи відсутні документи, які підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв’язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки, копію наказу (розпорядження) про звільнення.

Звертаємось до пенсіонерів, які проходили реєстрацію підприємницької діяльності, але з різних причин не займалися нею та доходів не отримували. Відсутність доходу від підприємницької діяльності не є підставою для отримання статусу непрацюючого пенсіонера. Поки не буде надано інформацію про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, особа вважається пенсіонером, який продовжує працювати.

• подати заяву про звільнення з роботи з відповідними документами можна і в режимі онлайн – через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал “Дія”) з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Отже, для забезпечення виплати пенсій у належних розмірах, передбачених законодавством, та з метою попередження переплат пенсійних виплат, рекомендуємо одержувачам пенсій своєчасно повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про факт працевлаштування чи звільнення з роботи.

Україна, наш народ у великій війні б’ються за свою незалежність з найсильнішим агресором. Тому підтримка зброєю, технологіями, всебічною обороною є знаковою, вагомою і багато в чому визначальною.

Безпекова угода, підписана Президентами України і США – свідчення, що ми виходимо на рівень справжнього союзництва.

Довготривалого і стабільного.

Сильний документ на роки вперед.
Ми не одні у своїй справедливій боротьбі і прагненні жити у демократичному світі.

У великій політиці кожен позитивний крок відпрацьовується, шліфується, досягається нелегко.

Але він працює на результат. На успіх