В умовах воєнного стану особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, у т.ч. з числа внутрішньо переміщених осіб мають можливість отримати реабілітаційні (абілітаційні) послуги.
01 березня 2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 31, якою затверджено Порядок здійснення реабілітаційних заходів.
Цей Порядок визначає механізм здійснення реабілітаційних заходів із надання комплексних реабілітаційних (абілітаційних) послуг особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, дітям віком до трьох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (з метою запобігання виникненню інвалідності), у державних реабілітаційних закладах, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, комунальних реабілітаційних закладах , фінансування функціонування яких здійснюється за рахунок видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення відповідно до статей 87, 89 і 90 Бюджетного кодексу України, та реабілітаційних закладах приватної форми власності, надання послуг у яких забезпечується, зокрема, за рахунок коштів державного бюджету.
Комплексна реабілітація -це система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на відновлення та компенсацію втрачених функцій організму.
Отримувачі мають право вільного вибору закладу для проходження реабілітації із числа державних закладів, комунальних закладів, реабілітаційних закладів приватної форми власності (крім закладів, розташованих у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
Для отримання послуг отримувачу або його законному представнику необхідно звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг та подати заяву про отримання комплексних реабілітаційних послуг (за формою затвердженою Мінсоцполітики).
До заяви додаються копії відповідних документів:
індивідуальної програми реабілітації, виданої медико-соціальною експертною комісією, лікарсько-консультативною комісією державного або комунального закладу охорони здоров’я (для дітей з інвалідністю);
висновку лікарсько-консультативної комісії державного або комунального закладу охорони здоров’я з рекомендаціями стосовно надання послуг (для дітей віком до трьох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності);
паспорта громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідки про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортного документа іноземця та посвідки на тимчасове проживання або посвідки на постійне проживання, свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років);
документа із зазначенням даних щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) отримувача;
виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ.
Перелік державних закладів (із зазначенням контактної інформації), перелік документів, необхідних для отримання послуг, інформація про умови надання послуг формуються Мінсоцполітики та оприлюднюються на офіційних веб-сайтах цих закладів, уповноважених органів, Мінсоцполітики.
Через органи соціального захисту населення реалізуються державні програми безоплатного забезпечення дітей з інвалідністю реабілітаційними послугами.
Надання реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю в рамках державної бюджетної програми «Реабілітація дітей з інвалідністю», визначає Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 р. № 309.
Реабілітаційну установу, у якій дитина проходитиме реабілітацію, обирає один із батьків чи законний представник дитини з інвалідністю. З переліком реабілітаційних установ можна ознайомитися на офіційних веб-сайтах Міністерства соціальної політики України (https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/reabilitaciya-ditej/perelik-reabilitacijnih-ustanov), Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/reabilitaciya-ditej) .
Послуги з реабілітації надаються безкоштовно в межах граничної вартості реабілітаційних заходів для однієї дитини, та визначаються за ступенем обмеження життєдіяльності і не можуть перевищувати:
для дітей з І та ІІ ступенем обмеження – 16 тис. гривень;
для дітей з ІІІ ступенем обмеження – 25 тис. гривень.
Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами одному з її батьків чи законному представнику, необхідно звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг за місцем реєстрації або фактичним місцем проживання дитини та подати заяву про направлення до реабілітаційної установи та копії таких документів:
- паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу одного з батьків дитини, супроводжуючої особи або її законного представника;
- свідоцтва про народження дитини або паспорт громадянина України, що посвідчує особу дитини;
- індивідуальної програми реабілітації, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
- виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
- документа, який підтверджує статус дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування (для дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування);
- одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків дитини, одного з її батьків (законного представника), супроводжуючої особи.
Варто зазначити, що направлення на проходження курсу реабілітації здійснюється відповідно до медичних показань та обсягах, визначених індивідуальною програмою реабілітації.
В Кіровоградській області працюють такі реабілітаційні установи, заклади охорони здоров’я, які здійснюють заходи з реабілітації дітей з інвалідністю:
Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу»;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Апріка»;
«Комерційний заклад «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Фортечної районної у місті Кропивницькому раді».
Управління соціального захисту населення
Голованівської РВА
Дане свято бере початок в післявоєнний час (після Другої світової війни), коли практично вся промисловість була знищена або перебувала в край поганому стані. Відомий тогочасний політик Роберт Шуман запропонував європейським державам об’єднати свою промисловість задля скорішого відновлення. Так і було зроблено. Шуман видав декларацію, де було вказано всі правила та особливості цього об’єднання. Завдяки даній угоді, країни Європи скоріше «встали на ноги», міста та селища було звільнено від залишків воєнної техніки, було обговорено умови створення збройних сил окремо кожної європейської держави.
У 1985 році відбувся з’їзд представників європейських країн. На цьому зібранні і прийняли рішення про відзначення дня Європи.
Що стосується України, то день Європи офіційно відзначається із 2003 року (згідно виданого указу Президента). Основна мета такого свята – донести більше інформації про європейські країни, про їх традиції, звичаї, підкреслити бажання українського народу розвиватися і вступати у світову спільноту.
Цьогоріч святкування Дня Європи затьмарено війною росії проти України, але Україна є частиною Європи, і вона хоче, як ніколи раніше, стати частиною Євросоюзу. Розпочата росією повномасштабна війна проти України дала нову динаміку ідеї членства України в ЄС. Громадяни України нині у боротьбі із російською агресією відстоюють власне майбутнє, але вони також воюють за спільну європейську мрію і вже вписали власну сторінку у розвиток та майбутнє європейської демократії.
26 квітня 2022 року уряд ухвалив рішення, за яким Мінсоцполітики разом з Місією Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні (МКЧХ) та Товариством Червоного Хреста України (ТЧХУ) впровадять додаткові програми грошових виплат для найбільш вразливих груп з числа внутрішньо переміщених осіб.
В рамках реалізації проєкту право на виплату додаткової грошової допомоги за рахунок коштів МКЧХ та ТЧХУ матимуть постраждалі від воєнних дій вразливі категорії населення. Їх буде окремо визначено у меморандумі про співпрацю, зокрема із числа:
- внутрішньо переміщених осіб, відомості про яких містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
- осіб, які подали заявку на отримання допомоги через інформаційну платформу “єДопомога” (edopomoga.gov.ua).
Розмір допомоги становить 2500 гривень на місяць.
Період надання допомоги - 1 місяць. Термін може бути збільшений за наявності необхідного фінансування. Водночас можуть переглядатись критерії надання допомоги з огляду на потреби.
Допомога виплачується без окремого звернення людини, незалежно від отримання інших видів допомоги, зокрема виплати допомоги на проживання ВПО.
Розмір додаткової грошової допомоги, отриманої в рамках програми, не враховується під час обчислення сукупного доходу домогосподарства для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства, та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, віддання шани учасникам національного спротиву, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати - «День пам’яті жертв голодоморів», який відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.
Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.
Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.
Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
Протягом минулого століття Україна фактично пережила три геноциди - це Голодомор 1932- 1933 років, Голокост, депортація кримських татар у 1944 році. Наслідки діянь тодішнього комуністичного тоталітарного режиму були для України руйнівними.
Натомість, нинішня путінська росія, потворно наслідує усі ці ганебні методи, фактично вчиняючи геноцид Українського народу у ХХІ столітті на українських землях. На превеликий жаль, військове вторгнення Росії створює для українців такі умови, що розраховані на їх масове фізичне знищення. Зокрема йдеться про масові вбивства українського населення, насамперед із політичною чи ідеологічною метою. Ворог веде цілеспрямовану акцію антигуманного знищення українського народу. Жорстокість російський військових не перестає вражати. Нинішнє нищення української нації російською навалою підпадає під ознаки геноциду. Про намір вчинення геноциду можна стверджувати, виходячи з фактів і обставин злочину, які зараз фіксуються і збираються їх докази, щоб притягнути до відповідальності і покарати агресора.
Сьогодні Україна демонструє світові над зусилля у боротьбі проти вторгнення московської держави, вибиваючи окупанта з наших земель та виборюючи тим самим мир у всьому світі. Всі українці чекають від цивілізованого світу, від міжнародних організацій термінової протидії найстрашнішому зі злочинів - протидії геноциду Українського народу та водночас констатуємо, що допомагаючи Україні, вони насправді сприяють збереженню та розвитку усіх держав та націй.
Виробникам насіння Кіровоградської області - незабаром початок проведення попередніх польових оцінювань насінницьких посівів (апробація)! Відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області зазначає про необхідність проведення попередніх польових оцінювань насінницьких посівів озимих та ярих зернових колосових, зернобобових та круп’яних культур, які є невід’ємним заходом сортового контролю у насінництві. Першочерговість та вчасність їх здійснення дуже важлива для недопущення в обіг насіння сумнівного походження в частині сортової сертифікації насіння.
Зауважимо, що дані заходи (проведення сертифікації, в тому числі сортової) регламентує «Порядок проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 97 (зі змінами). Відповідно до цього Порядку суб’єкт насінництва та розсадництва подає до органу із сертифікації або його підрозділу за місцезнаходженням посіву заявку на визначення сортових якостей насіння.
Під час попереднього польового оцінювання насінницьких посівів таких культур як: м’якої та твердої пшениці, ячменю, жита, тритикале, вівса, рису, проса і гречки уточнюють відомості представлені виробником насіння при поданні заявок.
Кожен заявлений посів обстежують у натурі для підтвердження ідентичності сорту за комплексом сортовирізняльних ознак, що проявляються у період колосіння (викидання волоті) – цвітіння, досліджують не менше 100 рослин, відібраних без вибору з різних місць посіву, порівнюючи їх з офіційним описом сорту. Перевіряють дотримання вимог технології виробництва насіння (попередники, межі посіву, просторова ізоляція, розмежування), а також ступінь ураженості хворобами, засміченості посіву важковідокремлюваними культурами, бур’янами (карантинними, злісними, важковідокремлюваними) та пошкодженості шкідниками. При цьому до уваги беруть тільки ті ознаки, які в цей період мають явно виражений прояв.
Оскільки період колосіння (викидання волоті) – цвітіння по часу досить обмежений, зволікання з проведенням цього заходу може привести до фальсифікації з визначення сортової чистоти посіву.
За роз’ясненнями та консультаціями з цього питання можна звертатися до відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки. Ми знаходимося за адресою: м. Кропивницький, вул.Тараса Карпи, 84, каб. 404.