1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року, повідомляє Укрінформ.

Новим Законом розширено можливості органів місцевого самоврядування і врегульовано:

• передачу земель колективної власності ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до комунальної власності;
• процес завершення допаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність.

Законом також віднесено лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство і закріпити лісосмуги у постійному користуванні. Це дозволить зберегти їх від знищення.

Із набранням Законом чинності право орендувати польові дороги надано усім орендарям масивів, але при цьому не можна обмежувати доступ інших орендарів до земельних ділянок.

Закон передбачає можливість обмінювати земельні ділянки державної і комунальної власності, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, на рівноцінні земельні ділянки приватної власності у тому ж масиві. Зокрема, Законом передбачено, що на період дії мораторію на продаж сільгоспземель обмін дозволяється лише на рівноцінну земельну ділянку. Рівноцінною Закон визначає земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої є рівною, або відрізняється не більше, ніж на 10%.

Законом також уточнюється, хто може ініціювати інвентаризацію земель. Така можливість є у власників, орендарів земель або міської/селищної/сільської ради. Інвентаризація надасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру. Виявлені при інвентаризації нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У Держгеокадастрі повідомляють, що з 2019 року зникає необхідність складання технічних документацій з нормативно грошової оцінки по окремих ділянках сільськогосподарського призначення, які виготовлялись для визначення розмірів орендної плати, земельного податку, державного мита та інших обов’язкових платежів.

Всі дані про загальнонаціональну нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення зведено в єдину систему та створено портал-дзеркало із можливістю онлайн-розрахунку нормативної грошової оцінки зареєстрованих у Державному земельному кадастрі земельних ділянок.

Окремо слід зазначити, що надання відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється відповідно до вимог ст. 20 Закону «Про оцінку земель» у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку в порядку надання адміністративних послуг.

Для формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення незалежно від форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів) використовуються виключно відомості про загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення.

Наказом Мінагрополітики від 18 грудня 2018 р. № 605 «Про внесення змін до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1471/32923, додаток 1 до зазначеного Порядку викладено в новій редакції.

Нагадаємо, кількість звернень від місцевих рад щодо продовження земельного мораторію збільшується.

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

07 лютого 2019 року голова Голованівської районної державної адміністрації Олег Голімбієвський провів особистий прийом громадян.

На прийом до Олега Дмитровича записалась одна особа.

Питання, з яким сьогодні звернулася до Олега Голімбієвського мешканка району, стосувалось земельних відносин.

Звернення було детально розглянуто під час особистого прийому та надані рекомендації. Також, Олег Дмитрович доручив працівникам відповідного структурного підрозділу райдержадміністрації вжити заходи для вирішення даного питання.

06 лютого 2019 року у сесійній залі районної ради проведено конференцію працівників закладів охорони здоров’я «Про підсумки діяльності закладів охорони здоров’я Голованівського району за 2018 рік».

   На конференцію були запрошені голова районної державної адміністрації О.Голімбієвський, голова районної ради Б.Кучмій, заступник голови районної державної адміністрації О.Бугаєнко.

Розпочали робот з перегляду відеофільму про розвиток медичної галузі району з 2015 року по даний час.

Прозвітували про роботу галузі у 2018 році та окреслили завдання і перспективи на 2019 рік головний лікар ЦРЛ В.Піддубна, головний лікар КНП «Голованівський ЦПМСД» М.Фоменко, завідуюча філією Голованівськї ЦРЛ в смт.Побузьке О.Терещенко. Аналізуючи роботу доповідачі зупинився як на досягненнях так і на проблемних питаннях галузі охорони здоров’я та завданнях щодо їх вирішення.

За підсумками наради виступили голова районної державної адміністрації О.Голімбієвський, голова районної ради Б.Кучмій. За їх словами, медична галузь району стоїть на порозі чергових реформ, що лише спільними зусиллями влади, громади та медичних працівників можливе покращення надання медичних послуг населенню району.

06 лютого 2019 року під керівництвом заступника голови Голованівської райдержадміністрації О.Бугаєнко проведено засідання комісії із захисту прав дитини, на якому розглянуто 10 питань:

-про надання дозволу органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини - 1;

- про встановлення днів та часів спілкування з малолітньою дитиною – 1.

- про виведення дитини, позбавленої батьківського піклування з прийомної сім’ї -1;

- про надання дозволу органу опіки та піклування на укладення договору оренди земельної ділянки - 1;

- про влаштування до прийомної сім’ї дітей-сиріт - 1;

- про надання дозволу органу опіки та піклування на зміну цільового призначення земельної ділянки - 1;

- про зняття із соціального супроводу районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сім’ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах - 1;

- про затвердження індивідуальних планів соціального захисту дитини -1;

- про стан виховання, утримання та розвитку дітей в прийомних сім’ях протягом 2018 року – 1;

- про продовження терміну перебування дитини у патронатній сім’ї.

          За результатами розгляду підготовлено 6 проектів розпоряджень голови райдержадміністрації.

1. 1. Жертви домашнього насильства. Найбільшим кричущим порушенням прав жінок в Україні залишається домашнє насильство. Щороку від рук кривдників гине близько 600 українок, такими є дані МВС.

         «90% наших громадян, які потерпають від насильства, це жінки. Причини – стереотипи, що жінка – «берегиня дому», її функція – приготування їжі та догляд за дітьми. І щойно вона починає заявляти про свої права, то одразу ж піддається насильству – чи економічному, чи психологічному, чи фізичному, чи сексуальному. І з’явилася нова тенденція: якщо жінка намагається вирватися з кола домашнього насильства, то тоді методи стають більш виточені.

         Щохвилини від домашнього насильства в Україні страждає три жінки. Минулого року через знущання вдома до правоохоронців і на гарячу лінію звернулися понад 150 тисяч осіб. Втім, це лише 10-15% від загальної кількості реальних випадків.

         Попри масштаби домашнього насильства в Україні, проблема перебуває переважно «в тіні». Бо більше, поширений принцип – «сама винна», відтак жертви намагаються замовчувати страждання, кажуть експерти. Показовим є те, що 68% українок не вважають проявом насильства приниження. Лише для 49% жінок насильство – це побої, а для 56% – зґвалтування. Такі результати опитування Українського інституту соціологічних досліджень.

2. 2. Отримують меншу зарплатню.Жінки в Україні зароблять у середньому на 28% менше, ніж чоловіки. Такими є дані Державної статистики. За інформацією рекрутингових агенцій, ця різниця ще вища.

Однією з причин цього є те, що окрім оплачуваної роботи на плечі жінки лягає домашня праця, яка вважається «жіночою» – прибирання, готування, догляд за дітьми.  

         Зібравши інформацію по 217 країнах, дослідники підрахували, що домашня робота і догляд за родиною займає в житті жінки 23 роки.

         Окрім того, заробляти більше заважає «скляна стеля» – умовна кар’єрна планка, вище якої жінка «не стрибне».

         Жінки не допускаються на вищі посади з вищою зарплатнею, а працюють переважно в тих сферах, де нижчий прибуток.

3. 3. Мають меншість у владі.Відповідно до аналітичного звіту комісії Ради Європи з питань гендерної рівності, Україна перебуває в групі країн із найнижчим представництвом жінок у владі.

         Український парламент усього на 12% складається із жінок. Попри те, що цей показник є рекордним за всі попередні скликання, він досі залишається низьким, порівняно з практикою демократичних країн, наголошують експерти. Так, у країнах ЄС жінок у парламентах в середньому удвічі більше – 26%. А у Швеції, Фінляндії, Іспанії – понад 40%. Не набагато краща ситуація і в регіонах України.

         «В Україні є дуже чіткий тренд: чим вищий орган влади, тим менше там жінок. За результатами останніх національних виборів, 46% жінок потрапило у селищні і сільські ради. В обласні – вже 28%. В ради великих міст, обласних центрів –15%. І в парламент ще менше – 12%. Тільки 6% жінок в Україні посідають посади міністрів та зам міністрів.

4. 4. Обмежені у кар’єрі.Важливим кроком на шляху до гендерної рівності стало скасування розподілу професій на «жіночі» і «чоловічі». Та це ще не означає, що в Україні зникла дискримінаційна практика чи не лишилося заборонених професій.

         Важливо побороти дискримінацію жінок у головах роботодавців. Часто бувають випадки дискримінації за ознакою статі в оголошеннях про вакансію. До жінок висуваються такі вимоги, як вік, зовнішні дані, хоча робота, яку пропонується виконувати, абсолютно не потребує таких характеристик.

         За підрахунками експертів Всесвітнього економічного Форуму в Давосі, подолати різницю в можливостях працевлаштування та оплаті праці для чоловіків і жінок світ зможе через 170 років.

5. 5. Заручниці стереотипів.«Жінка-берегиня», «господарка», «для «жіночого щастя» потрібні «кохання» і «родина» – такі стереотипи про жінку закріпилися у свідомості українців. Експерти констатують: сексизм в Україні поширений скрізь – в рекламі, ток-шоу, політиці і в побуті.

                  Сексистські стереотипи суттєво впливають на рівень насильства стосовно жінок.

Україна входить до 30 найстаріших країн світу за часткою осіб віком 60 років і старше: у 2015 році вона становила 21,8 %, а частка людей віком 65 років і старше – 15,5 % від загальної чисельності населення. Згідно з національним демографічним прогнозом, до 2025 року частка осіб віком понад 60 років становитиме 25 % загальної кількості населення, віком 65 років і старше – 18,4 %, до 2030 року – понад 26 % і понад 20 %, відповідно. Довготривалою особливістю старіння населення в Україні є його переважна обумовленість зниженням рівня народжуваності та зростанням рівня передчасної смертності.

  Основні виклики, пов’язані зі старінням у нашій країні, стосуються сфери публічних фінансів, функціонування ринку праці, системи охорони здоров’я, розвитку соціальних та освітніх послуг.

   З урахуванням цих викликів Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання, зокрема, щодо імплементації Цілей сталого розвитку на період до 2030 року та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

    Виконання плану заходів з реалізації Стратегії державної політики з питань старіння до 2022 року сприятиме розв’язанню проблем, пов’язаних зі старінням населення.

   Цим планом передбачено комплексні заходи щодо захисту прав громадян похилого віку із концентруванням зусиль, зокрема, на таких пріоритетних напрямах:

• поліпшення умов для самореалізації та участі громадян похилого віку в процесах розвитку суспільства;
• сприяння збереженню їхнього здоров’я та забезпеченню благополуччя;
• створення середовища, сприятливого для активного життя.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності страхового стажу у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.

Мінімальний розмір пенсії таким особам після досягнення 65-річного віку встановлюється на рівні 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 Закону, крім осіб, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2018 року становила 3723,00 грн, з 1 січня 2019 року становить 4173,00 грн. Мінімальні розміри пенсій, що визначені на рівні 40 відсотків мінімальної заробітної плати, відповідно, становили 1489,20 грн (3723,00 грн х 40%) та 1669,20 грн (4173,00 грн х 40 %).

З 01.12.2018 р. збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що перевищив 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної на 2018 рік, і склав 1497,00 грн.

Тобто, мінімальний розмір пенсії у осіб, які мають необхідний страховий стаж (чоловіки – 35 років, жінки 30 – років), з 1 грудня 2018 року склав 1497,00 грн (незалежно від віку пенсіонерів), з 1 січня 2019 року, для пенсіонерів, що досягли 65-річного віку становить 1669,20 грн.

Отже, з 01.12.2018 р. та з 01.01.2019 р. в автоматичному режимі (без особистого звернення пенсіонерів), органами Пенсійного фонду України проведено перерахунки пенсій у зв’язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та у зв’язку з збільшенням розміру мінімальної заробітної плати визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» відповідно.

Працюючим пенсіонерам такі перерахунки не проводились.

Крім цього, з 01.01.2019 р. не отримали підвищення ті пенсіонери, розмір пенсії яких визначений у розмірі, більшому за мінімальний.

Розміри ж підвищення пенсій з 01.12.2018 р. кожному пенсіонеру визначалися в індивідуальному порядку та в залежності від того, яка складова пенсійної виплати перераховувалася (доплата за понаднормативний стаж чи то доплата до мінімального розміру пенсії), коливалися від 0,45 грн до 62,00 грн.

Олена Романченко

заступник начальника головного управління

Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

06 лютого 2019 року під керівництвом заступника голови Голованівської райдержадміністрації О.Бугаєнко проведено засідання комісії із захисту прав дитини, на якому розглянуто 10 питань:

-про надання дозволу органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини - 1;

- про встановлення днів та часів спілкування з малолітньою дитиною – 1.

- про виведення дитини, позбавленої батьківського піклування з прийомної сім’ї -1;

- про надання дозволу органу опіки та піклування на укладення договору оренди земельної ділянки - 1;

- про влаштування до прийомної сім’ї дітей-сиріт - 1;

- про надання дозволу органу опіки та піклування на зміну цільового призначення земельної ділянки - 1;

- про зняття із соціального супроводу районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сім’ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах - 1;

- про затвердження індивідуальних планів соціального захисту дитини -1;

- про стан виховання, утримання та розвитку дітей в прийомних сім’ях протягом 2018 року – 1;

- про продовження терміну перебування дитини у патронатній сім’ї.

          За результатами розгляду підготовлено 6 проектів розпоряджень голови райдержадміністрації.

11 лютого 2019 року завершується термін подання річної звітності щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2018 рік, яку фізичні особи-підприємці формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів один раз на рік ( п. 2 р. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, із змінами, внесеними згідно з наказом Мінфіну від 15.05.2018 № 511 (далі – Порядок).

Ця звітність є одним із джерел формування реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – РЗО). Він створений для накопичення інформації про набуття прав на одержання страхових виплат за усіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Формує та веде РЗО Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань (ст. 12-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Станом на 20 січня цього року більше 12 тис. фізичних осіб-підприємців Кіровоградської області вже прозвітували, однак майже 4 % звітів складені з порушенням вимог Порядку, мають помилковий статус та відповідно до п. 8 р. ІІ Порядку вважаються такими, що не подавались.

Відсутність у РЗО відомостей з причини помилок у звітності може в подальшому негативно вплинути на соціальні права фізичної особи-підприємця.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області наполегливо рекомендує фізичним особам-підприємцям у разі виявлення помилки у звіті повторно сформувати та подати коректний звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за місцем обліку відповідно до п. 1 р. V Порядку.

Консультації щодо заповнення звітності за формою «Додаток 5» можна отримати у фахівців сервісних центрів головного управління Пенсійного фонду України в області.

Контролювати стан власної облікової картки в РЗО можна, зареєструвавшись на Веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (portal.pfu.gov.ua).

Олена Пархоменко,

начальник управління інформаційних систем та електронних реєстрів

головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області