ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» проводиться Дирекцією
фестивалю з метою пошуку і розкриття творчих здібностей молодих авторів і виконавців, створення нових
стилів у популярних масових жанрах української пісні.
Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута», заснований Міністерством
культури України, Міністерством освіти і наук, молоді та спорту України, Всеукраїнським товариством
«Просвіта» ім. Т. Шевченка, Українською екологічною асоціацією «Зелений світ», Українським історикопросвітницьким товариством «Меморіал» ім. В. Стуса, Народним Рухом України, Творчою громадською
спілкою «Національна спілка письменників України», Творчою спілкою «Національна спілка композиторів
України», Благодійним фондом «Український фонд культури», Товариством зв’язків з українцями за
межами України (товариством «Україна»).
Фестиваль проводиться у два етапи:
Перший (відбірковий):
- відбіркові конкурси в усіх областях України та м. Київ (проходять у парні роки); 2-й відбірковий тур у м. Києві.
Другий (заключний):
- фінальні конкурси, супутні заходи та гала-концерт визначених переможців фестивалю в одному з
найбільших міст України (проводиться в непарні роки).
Фестиваль є конкурсним та безкоштовним. Вступні внески за участь в обласних відбіркових конкурсах та
фінальних змаганнях та інших супутніх заходах фестивалю конкурсанти та відвідувачі не сплачують.
Відбіркові та фінальні конкурси проводяться серед солістів і гуртів за окремими жанрами сучасної
молодіжної музики та українського автентичного фольклору:
• популярна музика – зокрема, у стилях ейсід-джаз, тріп-хоп, електро, техно-поп, даб-хаус; можливе використання особливостей танцювальних стилів, а також стилів неоромантика, соул, фанк, диско, реггі і т.п.;
• танцювальна музика – зокрема, у стилях джангл, драм'н'бас, грув, хіп-хоп, діп-хаус, ембіент, транс,
техно, хард-кор, рейв, реп, хіп-хоп, ультра-диско та ін.;
• рок-музика – зокрема, у стилях інді, альтернатива, грандж, індастріал, психоделія; модерні
напрямки
важкої музики (нойз, дум, дез і т.п.), а також нео-: панк-, фанк-, джаз-, поп-рок і т.п.;
• акустична музика – зокрема, авторська пісня та співана поезія, тобто з текстами інших авторів, бардтеатр, акустичний рок тощо;
• інша музика – альтернативні стилі, що виходять за жанрові і стильові межі зазначених вище жанрів.
• український автентичний фольклор (справжня першоджерельна народна творчість за походженням
матеріалу та його виконанням) – зокрема, за напрямками:
1) сольний та гуртовий спів: виконання українських народних пісень в автентичній давній манері співу –
молодими співаками-солістами та молодіжними і дитячими фольклорними гуртами, також виконання дитячих
пісень, речитативів, закличок тощо – дітьми та підлітками-солістами і дитячими фольклорними гуртами;
2) виконання українських народних обрядових дійств: виконання молодіжними і дитячими фольклорноетнографічними гуртами:
а) календарних обрядів (весняні, літні, у т. ч. зелені свята, Купала, жнива; осінні, різдвяно-новорічні), а
також дитячих і підліткових обрядових та ігрових форм (зустріч весною птахів, веснянки, закликання дощу,
дитячі щедрування і віншування тощо);
б) звичаїв молодіжних зібрань і дозвілля (вечорниці, досвітки, складки, ігрища, забави, вулиця тощо), а
також дитячих і підліткових ігор та забавлянок;
в) родинно-побутових обрядів (весілля, народини, хрестини, толока тощо);
г) ритуалів ініціації (посвячень) українців (обряди селянських посвячень косарської і парубоцької громади; дитячі
та юнацькі вікові і посвячувальні ритуали – пострижини, коронування на парубка тощо; кобзарська присяга і
визвілка, посвячення в запорожці, народження майстра; обряди введення в посаду; жіночі обряди тощо).
3) сольна та гуртова інструментальна музика, кобзарсько-лірницьке виконавство: виконання української народної
інструментальної музики на традиційних інструментах в автентичній давній манері народної гри і музикування –
молодими солістами-інструменталістами (народна скрипка, регіональні різновиди сопілки, українські цимбали,
бубон (решітко), бухало, дуда, полтавський ріжок, старосвітська бандура, кобза Вересая, ліра тощо) та
молодіжними інструментальними гуртами (т. зв. троїсті музики), а також виконання дитячо-підліткових
інструментальних форм і жанрів на народних інструментах (свистунець, пищик, деркач, фуркало тощо).
На фінальних конкурсах фестивалю допускається введення серед виконавців нових конкурсів за окремими
жанровими молодіжними різновидами, стилями і напрямками, переведення конкурсанта з одного конкурсу
в інший. Разом з конкурсом виконавців проводяться конкурси на кращу пісню та кращий шлягер серед
пісень. Пісні, визнаній кращою, присвоюється звання пісні-переможця, а пісні, що перемогла в конкурсі
шлягерів, – звання кращого шлягера фестивалю. Їх автори нагороджуються дипломами.
Якість пісень враховується і в конкурсі виконавців.
ВИМОГИ ДО ПРОГРАМИ ТА РЕПЕРТУАРУ ВІДБІРКОВИХ КОНКУРСІВ
У жанрах популярної, танцювальної, рок, акустичної та іншої музики
кожен учасник повинен підготувати три пісні:
• Для співаків-солістів жанру популярної музики три пісні, з яких: дві нові пісні, написані не раніше
одного року до часу виконання на конкурсі та одна пісня за власним вибором незалежно від
дати написання (у т. ч. з репертуару українських чи зарубіжних виконавців у перекладі
українською мовою).
• Співаки-солісти жанру популярної музики можуть виступати «живцем» у супроводі фонограми
«мінус», будь-яких музичних інструментів чи навіть а capella.
• Для дуетів, гуртів у жанрі популярної музики та усіх інших виконавців у жанрах танцювальної,
рок, акустичної, іншої музики три пісні, з яких: дві нові пісні, написані не раніше одного року до
часу виконання на конкурсі та одна пісня за власним вибором незалежно від дати написання (у
т. ч. з репертуару українських чи зарубіжних виконавців у перекладі українською мовою).
• Тексти пісень повинні бути українською мовою.
• Щодо авторства пісень регламентацій немає.
• Конкурсні пісні мають бути різнохарактерними.
• Загальний хронометраж конкурсної програми має обмеження – 15 хвилин.
• У жанрах танцювальної, популярної та іншої музики одна з конкурсних пісень обов'язково має
бути шлягерного характеру.
Загальні вимоги у жанрі українського автентичного фольклору:
Виконавці українських народних пісень та інструментальної музики (солісти і гурти) повинні підготувати три
пісні і відповідно три музичних твори, тривалістю не більше 15 хв., виконавці обрядових дійств повинні
показати одну або дві-три обрядодії, що можна виконати частково або повністю, тривалість яких має бути не
більше 20 хв. Репертуар учасників має складатися з пісень, інструментальних творів та обрядів, що
побутують в їх місцевості (етнографічному регіоні) виконавці повинні використовувати відповідний реквізит
(предмети народного вжитку давні або створені за справжніми зразками), відповідні традиційні народні
музичні інструменти, якщо використовується музичний супровід. Одяг учасників повинен відповідати
місцевому народному одягу (бажано автентичний давній народний одяг, не сучасний, не фабричний); одяг
повинен бути селянський, а не шляхетний чи козацький, для яких характерні, зокрема, шаровари. Тексти
народних пісень та обрядів мають бути українською мовою, бажано з використанням діалектних
особливостей, місцевої говірки. Сценічна поведінка при відтворенні автентичного фольклору повинна
відповідати особливостям традиційного народного виконання, не допускати зайвих надуманих рухів,
жестикуляції, міміки, естрадної поведінкової манери, зберігаючи стриманість, гідність, властиві справжнім
носіям автентичного фольклору. До участі не допускаються виконавці і колективи, що належать до галузі
народно-академічної культури і художньої самодіяльності.
Вимоги до виконавців окремих напрямків:
1) Сольний та гуртовий спів:
виконавці українських народних пісень повинні виступати «живцем» і співати без супроводу, а capella, так
як пісні традиційно виконувалися в народі, за винятком тих жанрів, які могли звучати у супроводі народних
інструментів (наприклад, скрипка у колядках і весільних піснях, бубон чи дзвіночки у щедрівках тощо). Не
допускається використання музичних інструментів, що не є характерними для традиційного українського
фольклору (баян, гармошка, акордеон, балалайка, домра, ложки тощо), також не слід долучати бандуру чи
ліру до виконання веснянок або купальських пісень, що не відповідає вимогам жанру. При виконанні
хороводних пісень, пісень-танків та пісень-ігор можна використовувати рухи, елементи хореографії, що
відповідають традиційному виконанню цих жанрів. Пісні мають бути автентичні народні, а не авторські,
давнього походження, а не створені в пізній історичний період. Репертуар повинен бути різножанровим:
одна з пісень (або дві) має бути обов’язково календарно- обрядовою, одна родинно-обрядовою, також
бажано виконувати історичну, чумацьку, козацьку, рекрутську, строкарську, баладу, ліричну. При виконанні
пісень можна використовувати словесні примовляння. Репертуар учасників дитячого і підліткового віку
обов’язково повинен включати дитячі пісні, речитативи, заклички, забавлянки тощо, у т. ч. календарні
(весняні заклички, щедрування, вінчування тощо) та ігрові пісні. Також допускається виконання підлітками
певних обрядових пісень із репертуару молоді і дорослих (купальські, жниварські, весільні тощо). Пісні
повинні виконуватися в автентичній давній манері співу із дотриманням особливостей звуку, тембру та
вокальних засобів, характерних для традиційного народного виконавства (відкритий звук, «гукання»,
нетемперований ладовий стрій тощо). Виконання і склад учасників також мають відповідати законам
пісенного жанру (жіночі або чоловічі пісні, багатоголосні чи сольні) та особливостям регіональної
виконавської традиції (Полісся, Слобожанщина, Карпати тощо). Не допускається виконання народних
пісень в академічній або естрадній манері співу, їх авторська обробка, штучне додавання голосів,
використання засобів гармонізації народних мелодій, що не відповідає традиційному виконавству.
2) Виконання українських народних обрядових дійств:
включає показ обрядодії, виголошення словесного тексту, виконання обрядових пісень і може також
включати танки і гру на народних інструментах. У показі обрядових дійств необхідно правдиво
відтворювати дію, побудову і послідовність обрядів, автентичний словесний текст та народну мовну
інтонацію, зберігати природність рухів і поведінки учасників, що є властиві справжнім носіям народних
традицій. Не допускається штучність і надуманість сценічної постановки, театралізація, використання
академізованих форм акторського виконання і сценічної мови, що не відповідають природності виконання
обрядів справжніми носіями. Програма виступу може включати, окрім показу календарних та родиннопобутових обрядів, також замовляння від хвороб, навроків, небезпек природніх явищ, розповідь казок,
бувальщин, небилиць тощо. Пісні, інструментальні твори і танки мають відповідати обрядам і повинні
виконуватися в автентичній манері, танки також – з дотриманням давньої народної хореографії, без
балетної постановки та авторської обробки.
3) Сольна та гуртова інструментальна музика, кобзарсько-лірницьке виконавство:
виконавці української народної інструментальної музики повинні грати на традиційних народних
інструментах: народна скрипка (за строєм і способом гри, а сам інструмент може бути фабричним),
українські цимбали та їх різновиди (наддніпрянські, західно-подільські та гуцульські), дримба, дуда, басоля,
сопілка, тилинка (теленка), денцівка, фрілка, джаломига, дідик або полтавський ріжок, ребро або свиріль,
монтелєв, пищавка, дудка-викрутка і дудка-колянка, трембіта і пастуший ріг, бубон (решітко), бухало та інші
ударні і шумові інструменти, а також старосвітська бандура, кобза Вересая та ліра. Інструментальні гурти
(капели, троїсті музики, веселики) повинні грати на українських традиційних народних інструментах і мати
типовий для фольклорних гуртів склад виконавців із дотриманням регіональної відмінності. Наприклад:
гурти із двох виконавців - скрипка і бас; скрипка і бубон тощо; гурти із трьох виконавців – скрипка, скрипка
«втора» і бубон-решето (типові для Полтавщини, Волині, Полісся), скрипка, скрипка-«втора» і бухало або
решето (Наддніпрянщина, можливі також цимбали, що побутували на Київщині), скрипка (або дві), цимбали
і бубон з тарілками (Закарпаття); гурти із чотирьох – скрипка, фрілка (або монтелєв), цимбали і бубон з
тарілками (Гуцульщина), скрипка, бас, цимбали, бубон (Бойківщина), скрипка, скрипка-«втора», бубон і
басоля; гурти із п’яти – скрипка, скрипка-«секунд», цимбали, бас і бубон з тарілкою (Західне Поділля) тощо.
Для Півдня України характерні традиційні склади, що побутують в інших етнографічних регіонах України
(Полтавщина, Бойківщина, Наддніпрянщина, Полісся).
Не допускаються інструменти, що не є українськими народними традиційними (гармошка, баян, акордеон,
контрабас, угорські цимбали, балалайка, домбра, ложки, оркестрові різновиди бандур, сопілок,
гітароподібні і домроподібні «кобзи», тромбон, труба, кларнет тощо). Також не допускаються не властиві
для автентичної фольклорної музики склади інструментальних ансамблів, що належать до народноакадемічної культури і художньої самодіяльності (напр., тріо бандуристів, оркестри народних інструментів,
ансамблі сопілкарів тощо). Репертуар учасників має складається із традиційних жанрів і форм народної
інструментальної музики, а не їх авторських обробок чи творів композиторів. Програма виконавців повинна
включати музику, що побутує в їх місцевостях (етнографічних регіонах), і має виконуватися в традиційній
манері гри і народного музикування. На інструментах дозволяється грати тільки ті твори, що є відповідними,
адекватними даному інструменту (напр., пастуші сигнали і награвання виконуюся на трембітах і рогах, а не
на скрипці чи бандурі).
ВІДБІРКОВІ КОНКУРСИ
Співорганізаторами відбіркових конкурсів в областях та м. Києві є департаменти та управління культури, у
справах сім’ї та молоді, освіти і науки облдержадміністрацій, Київської міськдержадміністрації, також
центри народної творчості, дитячо-молодіжні центри тощо та місцеві осередки інших організацій, які
забезпечують підготовку та проведення відбіркових конкурсів на місцях, у т.ч. за погодженням Дирекції
фестивалю «Червона рута» створюють оргкомітети, формують журі, залучають виконавців до участі у
конкурсах, приймають заявки учасників, надають зал та звукопідсилювальну техніку тощо. Дирекція
фестивалю «Червона рута» у Києві здійснює організаційне забезпечення та координацію підготовки і
проведення всіх відбіркових конкурсів, надає методичну допомогу організаторам та забезпечує участь
представників Дирекції в роботі Суддівської ради.
Для участі у відбірковому конкурсі виконавцю необхідно заповнити заявку-анкету та отримати Запрошення
від Дирекції фестивалю «Червона рута». Без Запрошення заявка-анкета не є дійсною. Запрошення
надсилається виконавцю на офіційному бланку за підписом керівника фестивалю «Червона рута».
Після отримання Запрошення від Дирекції фестивалю виконавці отримують статус учасника відбіркового
конкурсу та мають право взяти участь у відбірковому конкурсі.
Дирекція фестивалю «Червона рута» має право відмовити виконавцю в участі у відбірковому конкурсі.
Заявки-анкети починають прийматися за 6 місяців до початку проведення відбіркових конкурсів. Прийом
заявок-анкет припиняється за 7 днів до дати проведення кожного окремого обласного відбіркового
конкурсу. Дирекція фестивалю «Червона рута» щоденно приймає заявки-анкети на електронну адресу:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Також, крім Дирекції фестивалю одночасно заявки-анкети від виконавців приймаються
співорганізаторами на місцях в усіх обласних центрах та м. Київ. Адреси і телефони співорганізаторів
розміщуються на офіційному сайті фестивалю «Червона рута»: www.rutafest.art та офіційній сторінці у
соціальній мережі facebook.
В день проведення відбіркового конкурсу учасники зобов’язані прийти на реєстрацію та мати при собі
роздрукований примірник заявки-анкети та Запрошення на участь у відбірковому конкурсі від Дирекції
фестивалю.
Списки учасників вважаються повними і остаточними з моменту завершення реєстрації учасників
відбіркового конкурсу, в якому вони беруть участь.
Учасники не сплачують за участь у відбіркових конкурсах вступних внесків, участь у відбіркових конкурсах
є безкоштовною, вхід на усі супутні заходи фестивалю є вільним для усіх бажаючих.
У відбіркових конкурсах можлива участь одного і того ж виконавця (або гурту) у різних жанрах.
До участі у обласних відбіркових конкурсах допускаються виконавці ознайомлені з Положенням і Творчою
концепцією фестивалю (або їх Витягами) у межах таких вікових категорій:
У жанрах популярної, танцювальної, рок, акустичної та іншої музики – учасники професійних та
самодіяльних гуртів і співаки-солісти, віком від 11 до 35 років на момент проведення конкурсу.
У жанрі українського автентичного фольклору:
• учасники фольклорних гуртів (співочих та обрядових), віком від 6 до 35 років (також як виняток,
допускаються до участі 1–3 виконавця, віком від 36 до 50 років, віком від 3 до 6 років, якщо більшість
учасників гурту відповідають вказаним віковим категоріям);
• співаки-солісти, віком від 6 до 35 років;
• учасники інструментальних гуртів, віком від 9 до 40 років (також як виняток, допускаються до участі
1–3 виконавця, віком від 41 до 50 років, віком від 6 до 8 років, якщо більшість учасників гурту
відповідають вказаним віковим категоріям);
• солісти-інструменталісти, віком від 9 до 40 років.
• Також для гуртів дозволяється участь керівників, незалежно від їх віку.
• Дипломанти попередніх фестивалів «Червона рута» допускаються до участі в конкурсі на загальних
підставах. Лауреати минулих фестивалів «Червона рута» можуть брати участь у конкурсах
фестивалю в інших жанрах або напрямках у жанрі українського автентичного фольклору.
• У конкурсах фестивалю можуть брати участь не громадяни України. Для цього слід попередньо
повідомити Дирекцію фестивалю.
• Конкурсні прослуховування проводяться публічно.
Конкурсанти виступають у жанрах:
• популярної музики – виконавці виступають «живцем» у супроводі фонограми «мінус», будь-яких
музичних інструментів чи навіть а capella;
• танцювальної музики – солісти співають «живцем» під фонограму «мінус», допускається супровід
ді-джеїв, програмістів, інструменталістів, що працюють в реальному часі;
• рок-музики – всі музиканти виступають «живцем», допускається використання в реальному часі
фонограм додаткових інструментальних партій, секвенсора, семплера (для семплерного року), що
не дублюють живе виконання;
• акустичної музики – тільки «живий» звук з використанням не більше одного електричного
інструменту (крім синтезатора);
• інша музика – як у всіх попередніх жанрах.
• український автентичний фольклор, зокрема за напрямками:
1) сольний та гуртовий спів – виконавці фольклорних пісень виступають «живцем», без супроводу,
а capella; у випадку, коли пісня може виконуватися відповідно до фольклорної традиції у
супроводі музичних інструментів, дозволяється живий інструментальний супровід - сольний
або інструментально-гуртовий з використанням традиційних народних інструментів;
2) виконання українських народних обрядових дійств - у показі обрядів допускається як виняток
супровід фонограми «мінус» із записом тільки традиційної народної інструментальної музики,
під яку можуть виконуватися обряди, танки і пісні;
3) сольна та гуртова інструментальна музика, кобзарсько-лірницьке виконавство - виконавці
інструментальної музики виступають тільки «живцем».
У відбіркових конкурсах апробовуються ведучі та поза конкурсом окремо виступають шоу- і ритм-балетні
гурти, кращі з яких рішенням Дирекції після перегляду в Києві зробленого нею відеозапису запрошуються
на заключні та інші заходи фестивалю.
Відбіркові конкурси в обласних центрах, м. Сімферополі та м. Севастополі проводять регіональні відбіркові
комісії (суддівські ради) за участю представників від Дирекції фестивалю «Червона рута». Формування та
роботу суддівських рад забезпечують співорганізатори відбіркових конкурсів за погодженням з Дирекцією
фестивалю «Червона рута». Членами суддівської ради на відбіркових конкурсах є особи, які особисто не
зацікавлені в результатах конкурсу, мають авторитет серед молоді, зробили внесок в українську національну
культуру.
Суддівські ради відбіркових конкурсів формуються у двох складах:
1. Журі у жанрах поп, сучасної танцювальної, рок-, акустичної та іншої музики, до складу якого мають входити
особи, добре обізнані з найновішими, модними стилями масової молодіжної музики і українським автентичним
фольклором.
2. Журі у жанрі українського автентичного фольклору, до складу якого мають входити фахові етнографи та
фольклористи за напрямками спів, обряди, інструментальна музика, кобзарсько-лірницька традиція.
Вони визначають учасників фінальних конкурсів фестивалю з обговоренням і відкритим голосуванням
щодо кожної кандидатури окремо відповідно до Творчої концепції фестивалю. Відбіркові комісії (суддівські
ради) мають право скорочувати програму виступу конкурсантів. Проведення попередніх прослуховувань,
відборів, кастингів, тощо до відбіркових конкурсів в обласних центрах, м. Сімферополі, м. Севастополі та
м. Києві не допускається.
Дирекція фестивалю має право збільшувати або зменшувати кількість виконавських одиниць на фінальні
конкурси після перегляду в Києві зробленого нею відеозапису. Для цього приймається окреме рішення
Дирекції, яке вона має повідомити не пізніше ніж за 60 днів до проведення фінальних конкурсів. У разі
збільшення квоти для області, м. Києва Дирекція обирає понадлімітні виконавські одиниці з резерву, що, як
виняток, можуть визначати представники Дирекції на відбіркових конкурсах.
Дирекція залишає за собою право провести серед переможців і резервістів відбіркових конкурсів
додатковий відбірковий конкурс – другий відбірковий тур у Києві.
Оргкомітети обласних відбіркових конкурсів (які сформовані управліннями культури, у справах сім’ї та
молоді, освіти і науки та ін. органами організацій-засновників) відряджають на другий відбірковий тур,
фінальні конкурси та інші заходи фестивалю переможців і резервістів відбіркових конкурсів (до складу
учасників директор, менеджер, продюсер чи радист не включаються), визначених Дирекцією учасників
зазначених заходів.
ФІНАЛЬНІ КОНКУРСИ
Після кожного відбіркового конкурсу переможці та резервісти повинні підготувати і подати Дирекції
фестивалю всі демонстраційні аудіозаписи свого репертуару, включаючи і конкурсні пісні.
Після визначення переможців відбіркових конкурсів в обласних центрах та м. Києві або ІІ-го відбіркового туру
в Києві (у разі його проведення), учасники фінальних конкурсів фестивалю надсилають заявки за адресою:
01033, Україна, м. Київ–33, а/с 51, Дирекція фестивалю «Червона рута»
тел.: (067) 448 3775, (050) 631 0001, (095) 335 6823, е-пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
На фінальних конкурсах фестивалю у супроводі інструментальної фонограми «мінус» виступають лише
солісти і вокальні ансамблі в конкурсі поп-музики та учасники конкурсу сучасної танцювальної музики. В
інструментальній фонограмі можливі вокальні підголоски («бек-вокал»), але унісонна втора («дабл-трек»)
не допускається.
Для гуртів закладання до секвенсора партій музикантів, що знаходяться на сцені, не дозволяється: вони
грають «живцем». До конкурсу гурт допускається після перевірки вмісту секвенсора перед репетицією.
Конкурсанти на фінальних конкурсах можуть виступати разом з власними шоу- чи ритм-балетними гуртами
поп- і рок-гуртам дозволяється мати в складі не більше одного шоумена.
Суддівська рада має право скорочувати виступ конкурсанта на фінальних конкурсах фестивалю.
Дирекція забезпечує конкурсантам безкоштовний вхід на всі концерти фестивалю.
Остаточний розподіл місць і премій відбувається на заключному засіданні суддівської ради відповідно до
Творчої концепції фестивалю з обговоренням і відкритим голосуванням щодо кожної кандидатури окремо.
Наявність чи відсутність підтанцьовки у поп-солістів та виконавців сучасної танцювальної музики не
враховується. Результати всіх конкурсів оголошуються під час концерту переможців.
Суддівська рада за погодженням з Дирекцією має право присуджувати не всі премії, збільшувати або
зменшувати кількість лауреатів, встановлювати спецпризи. Серед призів, які встановлює суддівська рада,
можуть бути призи кращому вокалістові, гітаристу, бас-гітаристу, клавішнику, ударнику, виконавцеві на
духових інструментах, аранжувальнику, хореографу, балету сучасного танцю і т. ін.
Можуть встановлюватися також призи державних, недержавних та інших установ, підприємств і фірм,
громадських організацій, друкованих органів, спонсорів, меценатів.
Членами суддівської ради на фінальних конкурсах фестивалю є особи, які особисто не зацікавлені в
результатах конкурсу, мають авторитет серед молоді, зробили внесок в українську національну культуру.
Суддівські ради фінальних конкурсів формуються у двох складах:
1. Журі у жанрах поп, сучасної танцювальної, рок-, акустичної та іншої музики, до складу якого мають
входити особи, добре обізнані з найновішими, модними стилями масової молодіжної музики і українським
автентичним фольклором.
2. Журі у жанрі українського автентичного фольклорну, до складу якого мають входити фахові етнографи
та фольклористи за напрямками спів, обряди, інструментальна музика, кобзарсько-лірницька традиція.
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КОНКУРСАНТІВ
(витяг з Творчої концепції фестивалю)
Враховуючи особливу естетику і природу сучасної молодіжної масової музики, в тому числі поп-, рок-,
сучасної танцювальної та акустичної музики, професіоналізм учасників не може оцінюватися крізь призму
академічного, зокрема, класичного музичного мистецтва. Максимальному самовираженню музикантів
сприятиме критерій індивідуальності та неповторності, що вводиться з метою уникнення стереотипів і
штампів, поширених у сучасній популярній музиці. Не може розраховувати на успіх також вульгарність або
музична «циганщина» з «ресторанщиною». Критерій новизни, сучасності та молодіжності, висунутий з
метою заохочення: з одного боку – створення шлягерів гостро модних танцювальних пісень, з другого –
пошуків несподіваного, навіть екстравагантного. Це сприятиме виходу за межі застарілих шаблонів і
трафаретів української естради, опануванню молодими музикантами найсучасніших модних на Заході
молодіжних напрямків і стилів, жанрів і виражальних засобів.
Індивідуальність і неповторність, новизна, сучасність та молодіжність не можуть виступати (а відтак – і
розглядатися) відірвано від української національної визначеності музики і виконання. Вихід за межі
естрадних стереотипів не повинен означати розриву з національними традиціями взагалі.
Поряд із словесною мовою національна визначеність включає в себе й характер музичної мови (мелодії,
ритму, тембру, акордики, аранжування, імпровізацій), манери виконання (співу або речитативу,
інструментального супроводу), особливості сценічного образу (поведінки, одягу, хореографії, сценографії,
атрибутики), а також спілкування з аудиторією. Перелічені компоненти є лише засобами, за допомогою
яких виражається коло настроїв, спосіб переживання дійсності (як відомо, у кожного народу ці властивості
самобутні). Разом з тим національне не обмежується рамками якогось одного стилю чи напрямку, а
виступає в найрізноманітніших проявах – «високих» і «низьких», серйозних і пародійних,
загальнонаціональних і регіональних.
На фінальних конкурсах фестивалю у жанрах поп-, рок-, сучасної танцювальної, акустичної та іншої музики
виконавець може бути удостоєний (за умови професіоналізму) Гран-прі та І премії тільки при наявності всіх
3-х зазначених критеріїв, ІІ і ІІІ премій та диплому – двох. За умови наявності 2-х критеріїв, перевага
віддається критерію новизни, сучасності та молодіжності.
У жанрі українського автентичного фольклору критеріями оцінки виступів є виконання справжніх
традиційних зразків автентичної народної творчості, що побутують у регіоні виконавця, а також
максимальна наближеність виконання обраних зразків до виконання їх справжніми носіями традиційної
народної культури.
Виконавців автентичного фольклорну має оцінювати окремо спеціальне журі фахових фольклористів та
етнографів за напрямками: сольний та гуртовий спів, виконання українських народних обрядових дійств,
сольна та інструментальна музика, кобзарсько-лірницьке виконавство.

Пенсійний фонд України здійснює облік надходжень з окремих видів господарських операцій. Протягом січня–лютого 2024 року мешканці Кіровоградської області сплатили 15,3 млн грн збору з окремих видів господарських операцій. Від сплати збору при набутті права власності на легкові автомобілі надійшло 11,6 млн грн (за реєстрацію 634 транспортних засобів); при набутті права власності на нерухоме майно – 3,7 млн грн (за нотаріальне посвідчення 1 004 договорів купівлі-продажу нерухомого майна).

Нагадуємо...

Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні.

Ставка збору вираховується від вартості об’єкта, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня кожного року, в 2024 році це:

3 відсотки – із суми до 499 620,00 грн (165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн);

4 відсотки – із суми понад 499 620,00 до 878 120,00 грн (від 165 до 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

5 відсотків – із суми понад 878 120,00 грн (якщо перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

При придбаванні (купівлі-продажу) нерухомого майна збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна сплачується в розмірі 1 % від вартості, вказаної у договорі купівлі-продажу нерухомого майна.

У разі настання нещасного випадку / гострого професійного захворювання (отруєння) роботодавець зобов’язаний дотримуватись певних правил:

•  повідомити засобамизв’язку територіальний орган Пенсійного фонду України (далі – Фонд) та Держпраці за місцем настання нещасного випадку (у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів – за місцем реєстрації підприємства (установи, організації)) протягом однієї добита надати на паперовому носіїповідомлення не пізніше наступного робочого дня;
•  з метою з’ясування ступеня тяжкості травми та ступеня алкогольного сп’яніння потерпілого направити запит до закладу охорони здоров’я;
•  у разі віднесення отриманої травми до категорії тяжких узгодити з територіальним органом Держпраці порядок проведення розслідування (спеціальне розслідування чи комісія, створена підприємством).

10 кроків розслідування нещасного випадку (без спеціального розслідування):

1. 1. Не пізніше наступного робочого дняутворитикомісію з розслідування нещасного випадку та направити копію наказу до територіального органу Фонду.
2. 2. Протягом 5 робочих днівзабезпечити розслідування нещасного випадку, скласти, підписатита надати на затвердження акти за формою Н-1.
3. 3. За потреби продовження розслідування випадку для встановлення обставин і причин його настання:

• не пізніше останнього робочого дня визначеного терміну розслідування отримати з Держпраці письмове погодження;
• видати наказ про продовження розслідування(рекомендовано наступним робочим днем від дати останнього дня визначеного наказом терміну розслідування);
•  не пізніше наступного робочого дня надати до територіального органу Фонду копію наказу про продовження розслідування.

4. 4. Протягом 2 робочих дніврозглянути і затвердитиакти за формою Н-1.
5. 5. Протягом 5 робочих днівпісля затвердження актів за формою Н-1 організуватиформування потрібної кількості копій матеріалів розслідування разом з актами, їх прошиття та нумерацію.

6.Протягом 3 робочих днів після формування матеріалівнадіслати розслідування до територіального органу Фонду.

7. 7. Протягом 2 робочих днівпісля затвердження актів за формою Н-1 видати наказ про вжиття запропонованих комісією заходів щодо запобігання виникнення подібних випадків у визначені в акті строки та направити копію наказу до територіального органу Фонду.
8. 8. По завершенню визначених строків виконання наказу про вжиття запропонованих комісією заходів, інформувати в письмовій формі територіальний орган Фонду про хід їх виконання.
9. 9. Протягом 10 робочих днівпісля закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого скласти відомості про наслідки нещасного випадку та / або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за формою Н-2.
10. 10. Протягом трьох робочих днівнадіслати повідомлення за формою Н-2організаціям та особам, яким надсилались акти за формою Н-1.

З 1 березня 2024 року проіндексовано не тільки пенсії, а й страхові виплати. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” визначено, що у 2024 році перерахунок щомісячних страхових виплат теж проводиться із застосуванням коефіцієнта 1,0796.

Індексація щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, проводиться в межах максимального розміру, визначеного Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (на 01.03.2024 – 28 400,00 грн (7 100 грн х 4)). Тобто після проведення індексації розмір страхової виплати не повинен перевищувати 28 400,00 грн.

Нагадуємо, що розмір збільшення в результаті перерахунку страхової виплати не може перевищувати 1 500 грн.

Крім індексації пенсій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2023 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було проведено перерахунок пенсійних виплат певним категоріям пенсіонерів.

Доплати до пенсійної виплати (призначеної за нормами Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”) здійснили автоматично в залежності від віку пенсіонера та наявного страхового стажу.

Непрацюючі пенсіонери:

1) особам, яким виповнилось 65 років і більше, які не працюють (не є фізичними особами – підприємцями), які мають необхідний страховий стаж (чоловіки – 35 років, жінки – 30 років), встановлюється доплата до пенсійної виплати в сумі, що не вистачає до розміру 3 370,00 грн;

2) особам, незалежно від віку та страхового стажу, які не працюють (не є фізичними особами – підприємцями), встановлюється доплата в сумі, що не вистачає до розміру пенсії 2 725,00 грн.

Незалежно від факту працевлаштування:

1) особам, яким не виповнилось 70 років, які мають необхідний страховий стаж (чоловіки – 35 років, жінки – 30 років), а також особам з інвалідністю І групи незалежно від віку та стажу, встановлюється доплата в сумі, що не вистачає до розміру пенсії 2 980,00 грн;

2) особам у віці від 70 до 80 років, які працюють (є фізичними особами – підприємцями), які мають необхідний страховий стаж (чоловіки – 35 років, жінки – 30 років), встановлюється доплата в сумі, що не вистачає до розміру 3 240,00 грн. Якщо в зазначених осіб страховий стаж становить менше необхідного, то встановлюється доплата в розмірі, пропорційно до наявного стажу виходячи із 3 240 грн;

3) в осіб у віці від 75 років до 80 років при наявності необхідного стажу (чоловіки – 25 років, жінки – 20 років) розмір пенсії не може бути меншим за 3 240,00 грн;

4) особам, яким виповнилось 80 років і більше, які мають необхідний страховий стаж (чоловіки – 25 років, жінки – 20 років), встановлюється доплата в сумі, що не вистачає до розміру 3 370,00 грн.

Увага! Зазначеним вище категоріям громадян у разі встановлення до пенсії надбавки за особливі заслуги, така надбавка виплачуватиметься понад вказаний розмір пенсії.

9 березня - 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Тарас Шевченко – національний символ українського народу, який пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти поневолення російською імперією.
Його життя – це одвічна боротьба за волю українців, а його творчість – невичерпна скарбниця мудрості, правдивої совісті української нації, патріотизму та волелюбності.
Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. В особі Шевченка український народ ніби злив свої найкращі духовні сили і обрав його співцем своєї історичної слави і соціальної недолі, власних сподівань і прагнень. 

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01 березня 2024 року проведена індексація пенсій. Індексація проведена із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,0796.

Перша категорія пенсіонерів, яким проіндексовано пенсії: одержувачі пенсій за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. З 1 березня 2024 року їхня проіндексована заробітна плата для обчислення пенсії становитиме 7 994,47 грн.

Друга категорія: одержувачі пенсій за вислугу років, по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пенсія яким була призначена до 1 січня 2024 року.

На 7,96 % збільшується їхній основний розмір пенсії (без урахування надбавок, підвищень, інших доплат до пенсії). При цьому сума індексації встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії (2 000 грн), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, якщо ця доплата станом на 1 березня 2024 року виплачується пенсіонеру.

Третя категорія: одержувачі пенсій по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсія яким призначена виходячи з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати (з1 березня 2024 року 5-кратний розмір мінімальної заробітної плати для обчислення пенсій інвалідам-ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС складає 23 194,04 грн).

Четверта категорія: одержувачі пенсій, призначених відповідно до законів України “Про державну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про статус народного депутата”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Основний розмір пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 року включно (без урахування надбавок, підвищень, пенсії за особливі заслуги перед Україною) теж буде перераховано на коефіцієнт 1,0796.

Важливо!

Якщо у разі проведення індексації пенсії сума збільшення не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до 100 грн.

Розмір збільшення в результаті перерахунку не може перевищувати 1 500 грн.

Щочетвергаз 11.00 до 12.00 у головному управлінні за номером “гарячої” телефонної лінії (0522) 33-04-41 роз’яснення та консультації з питань, що належать до сфери діяльності Пенсійного фонду України, надають керівники структурних підрозділів.

Так, у березні додзвонювачів консультуватимуть:

07 березня 2024 року ‒заступник начальника управління ‒ начальник відділу методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Інна РАТУШНА;

14 березня 2024 року ‒начальник відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Наталія БОДЮЛ;

21 березня 2024 року ‒ заступник начальника управління ‒ начальник відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Ганна ОПРЯ;

28 березня 2024 року ‒ заступник начальника головного управління Олена РОМАНЧЕНКО.

Нагадуємо, що у головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ЩОДНЯ діють “гарячі” телефонні лінії. Фахівці управління обслуговування громадян за номерами (0522) 33-04-41, 050-874-28-63, 097-988-98-68 оперативно нададуть вичерпну інформацію з питань пенсійного та соціального спрямування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” для осіб, які до 24.02.2022 набули статусу внутрішньо переміщеної особи (далі – ВПО), визначено обов’язок кожні три або шість місяців проходити фізичну ідентифікацію в АТ “Ощадбанк”.

Водночас, в період дії карантинних заходів (з 12.03.2020 до 01.07.2023) така ідентифікація не проводилась.

Для отримання виплат у 2024 році особи з числа ВПО мають пройти ідентифікацію в АТ “Ощадбанк”або в органах Пенсійного фонду України до 31 березня 2024 року (Постанова Уряду від 08.08.2023 № 837 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 і від 05 листопада 2014 р. № 637”).

Способи проведення ідентифікації

• Звернутися особисто до відділення АТ “Ощадбанк” або до будь-якого зручного сервісного центру Пенсійного фонду України з документом, який посвідчує особу (паспорт громадянина України).
• Через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис” (“Дія ID”), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
• Якщо пенсіонер з числа ВПО перебуває за кордоном – у закордонній дипломатичній установі України необхідно отримати документ, який посвідчує, що фізична особа є живою. Документ разом із заявою про проходження ідентифікації (довільної форми) слід направити до територіального органу Пенсійного фонду України, де пенсіонер перебуває на обліку. Оригінал документа разом із заявою можна направити засобами поштового зв’язку або в сканованому вигляді – через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
• За допомогою відеоконференцзв’язку в територіальному органі Пенсійного фонду України (подати заяву необхідно до 15 березня через https://portal.pfu.gov.uaабо за телефоном 0800-503-753).

*У разі необхідності під час проведення процедури відеоідентифікації можуть бути залучені перекладачі жестової мови.