Метою дитячо-юнацької військово-спортивної гри Українського козацтва «Сокіл» («Джура») є виховання у юнаків та дівчат глибоких національно-патріотичних переконань, підготовка молоді до творчої праці, захисту своєї Батьківщини, виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної України на засадах козацького світогляду та здорового способу життя. Саме на такій основі пройшов триденний з’їзд учнів шкіл Голованівського району в с. Троянка.

До проведення заходів для учнів долучилися і фахівці Голованівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Так 16 травня 2019 року з учнівською молоддю на свіжому повітрі було проведено бесіди та вікторини на теми: «Шкідливі звички та їх вплив на організм людини», «Обирай здоровий спосіб життя», «Булінг: як захистити себе», «Наркотики та наслідки їх вживання». Крім того учасники заходів отримали буклети та листівки відповідної тематики.

Відповідно до Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 23 листопада 2016 р. № 854, органами соціального захисту населення проводиться забезпечення санаторно-курортним лікуванням громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Для взяття на облік для забезпечення путівкою громадянин, віднесений до категорії 1, один із батьків дитини з інвалідністю або особа, яка їх замінює, подають до органу соціального захисту населення:

1) для забезпечення громадянина, віднесеного до категорії 1:

заяву про взяття на облік для отримання путівки за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

довідку для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою 070/о;

копію посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1;

копію паспорта.

2) для забезпечення дитини з інвалідністю та одного із батьків або особи, яка їх замінює:

заяву про взяття на облік для отримання путівки за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

довідку для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою 070/о;

довідку для одержання путівки одним із батьків дитини з інвалідністю або особою, яка їх замінює, на санаторно-курортне лікування за формою 070/о (у разі наявності);

копію посвідчення дитини з інвалідністю;

копію посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1 , у разі наявності такого у одного з батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює;

копію свідоцтва про народження або копію паспорта дитини з інвалідністю;

копію паспорта одного з батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює;

довідку про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб.

Забезпечення громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю послугами на санаторно-курортне лікування проводиться з дотриманням вимог пункту 2 цього Порядку, тобто в межах виділених коштів пропорційно кількості таких громадян, які перебувають на обліку для отримання такого лікування.

Для забезпечення санаторно-курортними послугами постраждалих осіб за бюджетною програмою ,,Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у 2019 році по управлінню соціального захисту населення Голованівської райдержадміністрації передбачено 21900 грн, що дасть змогу оздоровити 3 осіб 1 категорії.

Відповідно до «Програми соціального захисту малозабезпечених верств населення, інвалідів, ветеранів війни, праці та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Голованівського району на 2016-2020 роки» передбачені кошти на санаторно-курортне лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на загальну суму 30000 грн., що дасть змогу забезпечити санаторно-курортним лікуванням 3 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії у 2019 році.

За більш детальнішими роз’ясненнями звертайтеся до управління соціального захисту населення Голованівської райдержадміністрації за адресою: смт. Голованівськ, вул. Соборна 23, або телефоном 3 01 12.

20 грудня 2000 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття.

Біологічне різноманіття є основою життя. Його збереження є необхідним для існування людини. На жаль, інтенсивність використання компонентів біорізноманіття призводить до виснаження та вичерпання природних ресурсів: зникають та перебувають під загрозою зникнення численні види та екосистеми, постійно зростає загроза генному фонду та ін.

У 1992 році в Ріо-де-Жанейро була підписана Конвенція про біологічне різноманіття. Під поняттям «біорізноманіття» розуміють сукупність усіх видів живих організмів (від бактерій до ссавців), невід’ємною частиною яких є людина. Основною метою Конвенції є збереження біологічного різноманіття на генетичному, видовому, екосистемному рівнях.

Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію 29 листопада 1994 року, а також ухвалила ряд законів щодо ратифікації, приєднання та виконання інших міжнародних договорів обов’язкового та необов’язкового характеру, що регулюють питання збереження та використання біологічного і ландшафтного різноманіття.

Секретаріат Конвенції про біологічне різноманіття закликає відзначити цьогорічний Міжнародний день біорізноманіття за темою: «Наше біорізноманіття, наша їжа, наше здоров’я».

В 2019 році Міжнародний день біорізноманіття зосереджується на біорізноманітті як фундаменті нашого харчування та здоров’я, а також на ключовому каталізаторі для трансформації харчових систем та відповідні покращення здоров'я людей. Тема має на меті використання знань та поширення інформації про залежність наших продовольчих систем, харчування та здоров'я від біорізноманіття та здоров’я екосистем. Тема також відзначає різноманітність, яку надають наші природні екосистеми для людською існування та добробуту на Землі, одночасно сприяючи іншим Цілям Сталого Розвитку, включаючи пом'якшення зміни клімату та адаптацію, відновлення екосистем, чисту воду та нульовий голод.

За останні 100 років більше, ніж 90% сортів рослин зникли з полів фермерів. Породи багатьох домашніх тварин втрачено, та на територіях 17 головних у світі рибальських угідь здійснюється рибальство на межі сталих лімітів. Різноманіття місцевих систем виробництва продуктів харчування знаходиться під загрозою, у тому числі системи пов'язані з корінними традиційними та місцевими знаннями. На тлі зниження агробіорізноманіття зникають також необхідні знання традиційної медицини та місцевих продуктів харчування. Втрата різноманіття раціону виступає одним із факторів ризику для здоров'я або безпосередньо призводить до захворювань таких, як, наприклад, діабет, ожиріння і недоїдання, та має безпосередній вплив на доступності традиційних лікарських засобів.

Нещодавно Комісія EAT Lancet опублікувала висновки щодо взаємозв'язку між системами охорони здоров’я, харчування та біорізноманіття, які описують, що представлятиме в перспективі здорове харчування з точки зору сталих харчових систем, та які дії можуть підтримувати та прискорювати трансформацію харчових систем у вигоді біорізноманіття (https://eatforum.org/eat-lancet-commission/). Опираючись на таку роботу, окремі особи можуть мобілізувати та активізувати заходи, спрямовані на охорону здоров'я, харчування та продовольчі системи разом з підвищенням обізнаності про те, як зберегти та стабільно використовувати біорізноманіття для нашого добробуту.

Голованівська районна державна адміністрація приєднується до відзначення Міжнародного дня біорізноманіття та висвітлює цікаві факти про передумови заснування та відзначення такого дня, а також головну його мету та тему цього року.

 20 травня 2019 року     у сесійній залі районної ради розпочато функціональне навчання з питань цивільного захисту по категорії «Керівники суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх заступники, функціональні обов’язки яких   пов’язані із забезпеченням цивільного захисту», яке буде тривати до 24 травня.

  Заняття проводить Троянський Віталій Васильович, викладач обласних та міста Кропивницький курсів удосконалення керівних кадрів навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області.

  В даному заході беруть участь працівники закладів освіти, культури та інших галузей, які   виконують обов’язки, що пов’язані із забезпеченням цивільного захисту.

  За результатами навчання будуть прийняті заліки у вигляді виконання спеціальної вправи.

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. 

 Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.

 19 травня 1938 року була найкривавіша ніч у Києві – у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням.

 Офіційно початком Великого терору став оперативний наказ НКВД СРСР

№ 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р., затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 р. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.

 За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).

 Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

Інші місця масових поховань жертв Великого терору політичних репресій 1937–1938 рр. – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 р. також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

19 травня 2019 року, у День пам’яті жертв політичних репресій, необхідно приспустити Державний Прапор України на будинках і спорудах органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях та обмежети розважальні заходи.

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

09 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

В 2019 році День Європи в Україні припадає на 18 травня.

Депортація - примусове або насильницьке переселення одних людей іншими за межі певної території - найдавніше явище. Своєрідний «інструмент» боротьби, в цілому , з власними страхами тих, хто займається подібним неподобством, їх побоюванням за примарну владу. Ефективність подібного методу вкрай сумнівна і не витримує жодної здорової критики. Більш того, виступаючи в якості тимчасового заходу «вирішення проблеми» лише додає цих проблем, породжуючи і горе, і приховану ненависть, біль і страждання, які в свою чергу, в тій чи іншій мірі, неодмінно мають зворотний, дуже потужніший ефект.

18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Переселенню піддалися і старі, і жінки, і діти, цілі родини, більше чверті мільйона люду. Жахливий злочин, з цілої черги, від антилюдських проявів у часи сталінського режиму, війни та радянської влади. Вже у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше, в 1989-му році , Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія. Почалося активне повернення людей на свою рідну землю.

18 травня 2019 року, з метою вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року, просимо всіх, в межах компетенції, вжити заходів щодо перенесення запланованих на цей день заходів розважального характеру.

Місяць травень щедрий на родинні свята. Щороку в другу неділю місяця ми традиційно святкуємо День матері, а 15 травня весь світ відзначає Міжнародний День сім’ї. Ці свята народилися з безмежної любові і вдячності до тих, хто дав нам життя і виводить на самостійну дорогу.

   Цього року 16 травня в рамках відзначення Дня Матері та Міжнародного дня сім’ї в приміщенні Голованівського будинку дитячої та юнацької творчості, для прийомних сімей та патронатних вихователів відбувся святковий концерт під назвою «Земний уклін, матусенько тобі».

   В ході урочистої частини з теплими словами привітань до присутніх звернулися директор Голованівського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Довга Ольга Володимирівна та начальник служби у справах дітей райдержадміністрації Карабенюк Тетяна Леонідівна, щиро подякувавши жінкам – берегиням за терпіння, витримку, мудрість, за ласку і тепло, якими вони зігрівають серця дітей.

   По завершені святкового концерту прийомних батьків та патронатних вихователів було запрошено на засідання круглого столу. На засідання круглого столу завітали представники управління соціального захисту населення, які детально розповіли присутнім про оздоровлення дітей. Батьки мали змогу отримати відповіді на всі запитання що їх цікавили. Також було обговорено проблемні питання щодо виховання дітей та проведено тест «Мій метод виховання». А діти в цей час брали участь у майстер-класі по виготовленню подарунків для мам, які потім їм подарували. Діти та батьки продовжили спілкування пригощаючись солодощами та кавою.

Уряд затвердив перший перелік проектів, що фінансуватимуться з ДФРР у 2019 році

Уряд затвердив перший перелік інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що фінансуватимуться за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку у 2019 році. Це 340 проектів на 3,3 млрд грн.

Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, коментуючи прийняття відповідного розпорядження.

«За кошти ДФРР в регіонах буде реалізовано 113 об’єктів освіти (загальноосвітні школи, дитячі садочки) на 885 млн гривень, 29 об’єктів водопостачання та водовідведення на 383,8 млн грн, 58 об’єктів охорони здоров’я та соціального захисту населення на 696 млн грн, 14 об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури на 277 млн грн, 19 об’єкти культури на 161,5 млн грн, тощо», – наголосив Геннадій Зубко.

http://www.kr-admin.gov.ua/News1/Ua/2019/1605190102.jpg" width="284" height="160" />

За його словами, нерозподілений залишок ДФРР наразі складає 4,3 млрд грн, з яких 500 млн грн– кошти на реалізацію проектів-переможців «Всеукраїнського громадського бюджету».

До розпорядження щодо фінансування за рахунок ДФРР включено проекти, подані на розгляд всіма областями (за виключенням Київської та Львівської) та містом Київ, реалізація яких розпочалась у попередніх роках із залученням коштів ДФРР.

Нагадаємо, що загальний обсяг фінансування ДФРР на 2019 рік становить 7,6 млрд грн.

Кожного третього четверга травня в Україні святкують день вишиванки.

Ціль свята – зберегти і популяризувати народні традиції створення і ношення вишитої української одежі.

Традиція прикрашати одяг вишивкою в українців з'явилася декілька століть тому. І вона одразу стала нашою гордістю. Тепер носити вишиванку стало не тільки патріотично, а й модно та ексклюзивно. А ще  український національний одяг полюбився у цілому світу.

У наш час дослідники вишивки нараховують понад 200 старовинних швів та більше 20 технік гаптування. Серед них найпоширеніші нині гладь та хрестик.

Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися фасоном, кольором та візерунком.

У цей день всі охочі долучилися до свята, одягнули вишиванку на роботу, до школи чи садочка.