Ні, не вплине. Насамперед нагадаємо, що статтею 55 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) визначено критерії належності суб’єктів господарювання до суб’єктів мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва. Певна частина нормативно-правових актів, які регулюють питання зайнятості населення, має відношення до таких критеріїв. Так, пунктом 3 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738, визначено, що для його цілей суб’єктом господарювання вважається суб’єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва у значенні, наведеному в Кодексі. Законом України від 09 січня 2025 року № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб” (далі – Закон), серед іншого, визнано Кодекс таким, що втратив чинність. Закон набрав чинності з 28 лютого 2025 року та вводиться в дію через 6 місяців з цієї дати (крім окремих положень). Статтею 2 Закону визначені критерії належності суб’єктів господарювання до суб’єктів мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва. Ці критерії відповідають аналогічним критеріям, визначеним Кодексом. Тож, фактично подальше визнання Кодексу таким, що втратив чинність, не вплине на вирішення питань зайнятості. Відповідні нормативно-правові акти сфери зайнятості мають бути приведені у відповідність до Закону. Закон України від 09 січня 2025 року № 4196-IX доступний на парламентській вебсторінці, посилання тут: https://surl.gd/yezubr #Електронний_кадровий_клуб

Так, може.

Зазначимо, що питання надання компенсації регулюються Порядком надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності осіб з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року № 893 (в редакції постанови від 21 лютого 2025 року № 273 – набрала чинності 18 березня 2025 року).

Вказаний оновлений Порядок передбачає, що компенсація фактичних витрат за облаштування робочого місця може бути надана також у разі його облаштування для працівника, який вийшов на роботу у зв’язку із звільненням з військової служби у запас/відставку на збережене місце роботи, посаду відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України, і який є особою з інвалідністю I або II групи. Компенсацію може бути надано і у тому разі якщо такого працівника переведено за його згодою на іншу посаду в цього роботодавця.

Довідково. Правові підстави звільнення особи з військової служби у запас/відставку регулюються Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу” (https://shorturl.at/vCLxG).

Є питання? Звертайтеся до фахівців філій обласного центру зайнятості/їхніх структурних підрозділів за місцем вашого перебування. 

Контакти тут: https://shorturl.at/K5Gbo