З 4 серпня стартував новий етап подачі заявок на грант «Власна справа» – спеціально для ветеранів, ветеранок, людей з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх родин. Це не просто фінансова допомога – це інструмент для створення нового життя, для розвитку власної справи, для повернення до активної участі в економіці країни. 

Розмір гранту та обов’язкові умови:

• до 250 тис. грн - створити 1 нове робоче місце

(ветеран, особа з інвалідністю внаслідок війни  або другий із подружжя)

• до 500 тис. грн - створити 2 нових робочих місця

(ветеран, особа з інвалідністю внаслідок війни або другий із подружжя)

• до 1 млн. грн - створити 4 нових робочих місця (ветеран, особа з інвалідністю внаслідок війни, який є ФОП не менше  1 року; співфінансування: 70% – держава, 30 % – одержувач гранту)

Строк реалізації проєкту становить 3 або 5, або 7 років на вибір отримувача

Подати документи можна лише з власного кабінету порталу «Дія».

 Як подати заявку:

1. Підготуйте заяву та бізнес-план (зразок – тут: https://shorturl.at/UyoLU )
2. Складіть бізнес-план та подайте разом із заявкою через портал «Дія».
3. Захистіть бізнес-план під час співбесіди.
4. Отримайте рішення щодо надання гранту.

У разі позитивного рішення:

• зареєструйтеся ФОП (у разі якщо ще не є суб'єктом господарювання);
• укладіть договір із банком шляхом підписання заяви приєднання до договору про надання гранту;
• відкрийте рахунок для зарахування коштів гранту.

1. Використайте кошти відповідно до затвердженого бізнес-плану.

Хто може отримати грант: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени їх сімей. Під членами сім’ї слід розуміти дружину або чоловіка: 

- учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;

- учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;

- загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Деталі та форма подачі:

• Портал Дія: https://shorturl.at/6ddfl 
• Офіційний сайт програми: https://shorturl.at/C7pUZ  

  Грант «Власна справа» – це реальна підтримка для тих, хто хоче створити бізнес, розвивати вже існуючу справу створюючи робочі місця. Це – про гідне повернення до цивільного життя, про нові можливості, про віру в себе і в майбутнє.

Є питання щодо участі у грантовій програмі «Власна справа»? Телефонуйте на гарячу лію обласного центру зайнятості +38 (093) 478 70 81.

Іноді одна поразка може стати відправною точкою до великої справи. Саме так сталося з родиною Оксани Гайдук – історія якої доводить: навіть після втрати можна почати спочатку, якщо вірити в ідею й не зупинятися.

До повномасштабного вторгнення родина Оксани успішно розвивала сімейний бізнес у сфері дорожніх робіт. У цей проєкт вкладали не лише кошти та час, а й частинку душі. Та війна змінила все. Попит на послуги зник, а згодом довелося закрити справу.

Попри втрату й невизначеність, внутрішній голос підказував: час рухатися далі. Щось нове мало народитися. І тоді на поверхню вийшло забуте колись хобі – любов до приготування їжі. Пані Оксана почала експериментувати з рецептами, ділилася ними в соцмережах. Перша спроба представити приготовані млинці з сиром на новоствореній сторінці в Instagram виявилася напрочуд вдалою – апетитні світлини одразу привернули увагу підписників і зібрали схвальні відгуки. І вже незабаром жінка почала отримувати запити – де скуштувати, як замовити, скільки коштує?

Хобі набирало обертів і поступово перетворювалося на бізнес. Але для цього потрібні були ресурси: обладнання, простір, команда.

Саме в цей момент вона дізналась про державну програму «Власна справа» й звернулась до офісу підтримки малого і мікробізнесу «Зроблено в Україні», що діє на базі Кропивницької філії обласного центру зайнятості. Тут  Оксана Сергіївна отримала чимало корисних порад щодо складання бізнес-плану, подачі заяви та інших нюансів отримання мікрогранту для реалізації своєї ідеї. Пройшовши всі окреслені кроки сподівалася на перемогу, однак перша спроба захисту виявилася невдалою.

 «Я справді засмутилася, коли не вдалося захиститися з першої спроби. Але, повернувшись до офісу, почула від фахівчині слова, які мене надихнули: “Я вірю в твою перемогу. Ми не можемо зупинятись на півдорозі”», – пригадує пані Оксана.

Ці слова змотивували. Разом зі спеціалістом підприємиця обговорила зауваження до бізнес-плану та доопрацювала його, і вдруге подала документи. І цього разу – перемога! Отриманий грант створив базу для поступового розширення бізнесу, включаючи відкриття вакансій на кухарів-універсалів.

«Все сталося доволі швидко й навіть неочікувано. Але я щаслива: моє хобі стало бізнесом» – ділиться власниця.

Сьогодні це вже не просто кулінарний проєкт, а бізнес, який зростає. Попереду – масштабування, розширення асортименту, ще більше замовлень і задоволених клієнтів.

Державна служба зайнятості – з гордістю поруч з грантерами. Адже кожна успішна «Власна справа» починається з мрії, підтримки і рішучості зробити перший крок.

Фахівці Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області станом на 01 липня 2025 взяли участь у 135 засіданнях комісій з розслідування нещасних випадків та професійних захворювань зі складанням 33 актів розслідування (спеціального розслідування) нещасних випадків, гострих професійних захворювань (отруєнь), пов’язаних з виробництвом та 22 актів розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєнь).

Для початку з’ясуймо основні поняття:

Що таке виробничий травматизм?

Виробничий травматизм ‒ це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм та нещасних випадків на виробництві (тобто, це травми, отримані працівниками під час виконання ними трудових обов’язків на робочому місці, внаслідок впливу небезпечних виробничих факторів).

Виробничий травматизм ‒ це комплекс негативних наслідків для здоров'я працівників, які виникають внаслідок порушень умов праці та небезпечних виробничих факторів. 

Що таке виробнича травма та її види? 

Виробнича травма ‒ це ушкодження, що виникло в працівників чи службовців при виконанні роботи і спричинило порушення цілісності тканини або функції органа чи організму в цілому.

Розрізняють такі види виробничих травм:

механічні – від рухомих частин машин, ручного інструмента, падаючих предметів тощо;

термічні – від прямого контакту з парою, гарячою рідиною, полум’ям, розплавленим металом;

хімічні – від концентрованих хімічних речовин (кислот, лугів);

електричні – від контакту з електричним струмом, обриву проводів тощо.

Яким чином можна запобігти або ж мінімізувати випадки виробничого травматизму?

Важливою умовою боротьби з виробничим травматизмом є систематичний аналіз причин його виникнення (технічні, організаційні, психофізіологічні та техногенні). Відповідно,

технічні причини в більшості випадків ‒ це результат конструктивних недоліків обладнання, недостатності освітлення, несправності захисних засобів, огороджувальних пристроїв, тощо;

організаційні причини‒ це результат недотримання правил техніка безпеки через непідготовленість працівників, порушення вимог безпеки під час експлуатації транспорту загального користування, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;

психофізіологічні причини ‒це незадовільні фізичні дані або стан здоров’я;

техногенні, природні, екологічні та соціальні причини ‒несприятливі погодні умови, екстремальні температури, стихійні лиха, недотримання санітарних норм, соціальні конфлікти.

Виробнича безпека ‒це комплекс організаційних та технічних заходів, що спрямовані на запобігання або зменшення шкідливих або небезпечних виробничих факторів на працівників, а також від нещасних випадків та аварій на виробничих об’єктах  та від їх наслідків.

Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму, тобто якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання.

Технічні заходи передбачають:

раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил;

створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;

проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.

Ольга ЯНЧУК,

заступник начальника управління – начальник відділу

профілактики та розслідування нещасних випадків

управління контрольно-перевірочної роботи

Головного управління Пенсійного фонду України

в Кіровоградській області

Так, здійснюється.

Нагадаємо, що залучення зареєстрованих безробітних до виконання суспільно корисних робіт регламентується нормами Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 (зі змінами, далі – Порядок).

Порядком передбачено фінансування на виплату основної та додаткової заробітної плати, розмір якої не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на дату її нарахування, за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень законів України “Про оплату праці” та “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.

Слід зазначити, що урядовою постановою від 13 серпня 2025 року № 962 (набрала чинності 15 серпня 2025 року) внесено зміни до пункту 10 Порядку. Відтепер передбачена можливість залучення до суспільно корисних робіт також незайнятих працездатних осіб з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, зокрема осіб пенсійного віку до досягнення ними 70 років, за умови їх згоди та відсутності протипоказань за станом здоров’я.

Залучення цієї категорії осіб до суспільно корисних робіт можливе замовниками цих робіт, які провадять свою діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях. Розмір оплати праці цієї категорії осіб не може перевищувати два розміру відповідної мінімальної заробітної плати.

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2025 року № 962  доступна на урядовій вебсторінці, посилання тут: https://shorturl.at/zxsDP 

Корисна інформація про суспільно корисні роботи доступна на вебсторінці Державного центру зайнятості: https://shorturl.at/Sv3qM 

Є питання щодо організації суспільно корисних робіт? Звертайтеся до фахівців філій обласного центру зайнятості/їхніх структурних підрозділів за місцем вашого перебування. Контакти тут: https://shorturl.at/658nJ

#Правовий_порадник_шукача_роботи