Karyna Ocabryk

Оцифрування трудових книжок триватиме й після 10 червня 2026 року
Згідно з чинним законодавством процес оцифрування територіальними
органами Пенсійного фонду України трудових книжок триває з 10 червня 2021 року
(п’ять років поспіль із дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в
електронній формі” від 05.02.2021 No1217-ІХ) та завершується 10 червня 2026 року.
Стан оцифрування трудових у цифрах
Від початку впровадження обліку трудової діяльності в електронній формі
7,1 тис. страхувальників, або 52 % від їх середньооблікової чисельності за даними
останньої звітності, провели відповідну роботу з різним ступенем активності щодо
подання скан-копій трудових книжок.
Станом на 25.03.2025 року персональні електронні облікові картки 97 тис.
найманих працівників (54 % від їхньої середньооблікової чисельності), доповнено
оцифрованими відомостями про їхню трудову діяльність (середній показник в
Україні ‒ 50,2 %).
Законодавча ініціатива щодо подовження строку оцифрування трудових
книжок
27.11.2025 року в Апараті Верховної Ради зареєстровано законопроєкт No 14257
“Про внесення змін до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі” (далі
– Законопроєкт) щодо подовження строку оцифрування трудових книжок.
Обґрунтування необхідності прийняття
Необхідність прийняття Законопроєкту, згідно із пояснювальною запискою до
нього, обґрунтована значною кількістю неоцифрованих трудових книжок та
наявністю суттєвих ускладнень у реалізації процесу їх передачі до Пенсійного фонду
України для оцифрування в умовах збройної агресії російської федерації проти
України (релокація, призупинення діяльності підприємств, втрата архівів, знищення
матеріальних носіїв інформації тощо).
Що пропонується?
Згідно із порівняльною таблицею до Законопроекту включення Пенсійним
фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру
загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей
про трудову діяльність працівників здійснюється протягом строку дії воєнного
стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного
стану в Україні” від 24.12.2022 No 64/2022, затвердженим Законом України “Про
затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”
від 24.12.2022 No 2102-IX, та три роки після його припинення чи скасування, на
підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку
та строки, встановлені Пенсійним фондом України за погодженням із центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
трудових відносин.
Поряд з цим інформуємо, що відсутність оцифрованої копії трудової книжки
після 10 червня 2026 року не призведе до втрати стажу, оскільки відомості про
страховий стаж застрахованих осіб після 2004 року наявні в системі
персоніфікованого обліку за даними звітності страхувальників. Водночас у разі
відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж за періоди
до її впровадження існує можливість подання паперових документів у будь-який час
безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України або через
особистий кабінет застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг
Пенсійного фонду України для їх оцифрування.
Для непрацюючих пенсіонерів необхідності в оцифруванні трудових
книжок немає, оскільки відомості про їхню трудову діяльність уже перебувають у
розпорядженні Пенсійного фонду України і зберігаються у складі їхніх пенсійних
справ. Для працюючих пенсіонерів, які мають електронну трудову книжку,
дооцифрування останніх періодів трудової діяльності буде проведено при черговому
зверненні за перерахунком пенсійної виплати.
Отримати додаткову консультацію щодо створення сканованих копій
документів, що містять відомості про страховий стаж, та їх подання через вебпортал
електронних послуг Пенсійного фонду України можна за телефоном 068 534 68 24.
Володимир Іщенко,
начальник управління інформаційних систем та електронних реєстрів
Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
Чи передбачаються під час дії воєнного стану заходи із підтримки
підприємництва?
Так, передбачаються.
Такі заходи здійснюються відповідно до низки урядових рішень. Одним із них є
розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р. Цим
розпорядженням схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до
2030 року (далі – Стратегія).
Зазначимо, що метою Стратегії є створення умов для збалансованого розвитку
ринку праці. Реалізація Стратегії передбачається шляхом виконання заходів до 6
стратегічних цілей. Однією з таких цілей визначено, що для розвитку попиту на
робочу силу та створення сприятливих умов для зайнятості населення
передбачається надання підтримки розвитку підприємництва, зокрема
ветеранського, молодіжного, жіночого, соціального та сімейного, самозайнятості. З
цією метою необхідно здійснити дерегуляцію підприємництва, надавати системні
консультації, практичну допомогу в запуску бізнесу, масштабування грантових
програм, менторський супровід, пільгові кредити, наставництво, залучення
інвестицій, спрямованих на створення робочих місць і розвиток виробничого
потенціалу з урахуванням потреб ринку праці та регіональної специфіки.
У результаті реалізації вказаного передбачається забезпечити, серед іншого,
створення сприятливих умов для зайнятості населення шляхом розвитку
підприємництва, у тому числі жіночого.
Ознайомитись з текстом розпорядження № 92-р можна на урядовому вебпорталі
за посиланням https://surl.li/yvcvaf .
#Підтримка_підприємництва
Проіндексовану щомісячну страхову виплату отримаєте у квітні
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області інформує,
що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 No 236 “Про
індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня
соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” проведено
перерахунок з 1 березня 2026 року щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання та особам, які мають право на
страхові виплати в разі смерті потерпілого.
Перерахунок страхових виплат проводиться автоматично, тобто без особистого
звернення потерпілого.
Розмір щомісячної страхової виплати збільшується на коефіцієнт 1,121.
Розмір підвищення у кожному випадку визначається індивідуально та залежить від
розміру призначеної щомісячної страхової виплати, але розмір підвищення не може
перевищувати 2 595 грн.
Перерахунок щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та
особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, проводиться в
межах максимального розміру, визначеного частиною першою статті 36 Закону України
“Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (станом на 01.03.2026 –
34588,00 грн (8 647 грн х 4)). Тобто після проведення перерахунку розмір страхової
виплати не повинен перевищувати 34 588,00 грн.
Довідково: за результатами “березневого” перерахунку нові розміри страхових виплат
отримають 4 093 особи (потерпілі). Середній розмір підвищення страхових виплат
становить 1 062,35 грн. Виплата страхових виплат у нових розмірах буде здійснена у квітні
2026 року.
Антоніна Гаїна,
начальник управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат
та соціальних послуг Головного управління
Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
На Кіровоградщині майже 20 тисячам працюючих пенсіонерів перераховано
пенсії
На виконання частини четвертої статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду щороку проводять з 1 квітня
автоматичний перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам. Такий перерахунок
проводиться вже дев’ятий рік поспіль.
Перерахунок пенсії проводиться тим пенсіонерам, які набули право на його
проведення, тобто:
після призначення або попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати і
набули не менш як 24 місяці страхового стажу – визначається найбільш вигідний варіант
перерахунку: з дорахуванням стажу або стажу і заробітної плати після призначення/
попереднього перерахунку пенсії;
після призначення або попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати і
набули менше 24 місяців страхового стажу, але пройшло не менше 2 календарних років від
попереднього перерахунку – з дорахуванням лише набутого страхового стажу.
При проведенні зазначеного перерахунку страховий стаж та заробітна плата
враховуються за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру
загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Слід звернути увагу, що пенсії за вислугу років підлягали перерахунку за умови, що
станом на 01.04.2026 такі отримувачі пенсій досягли пенсійного віку, встановленого
статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Перерахунку з 1 квітня 2026 року не підлягали пенсії, розмір яких після 01.04.2024
перераховувався за особистими зверненнями осіб відповідно до частини 4 статті 42 Закону
України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (з дорахуванням стажу,
стажу і заробітної плати після призначення/попереднього перерахунку пенсії).
Крім того, перерахунку не підлягали пенсії за вислугу років до досягнення особами
пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону “Про загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування”.
Цьогоріч перерахунок пенсій із збільшенням стажу проведено майже 20,0 тис.
пенсіонерам (або 35,6 % від загальної кількості працюючих пенсіонерів). Підвищення
пенсії відбулось у 10,5 тис. пенсіонерів, середній розмір підвищення склав 248,75 грн. Із
загальної кількості перерахованих пенсій для 3,4 тис. осіб проведено перерахунок із
врахуванням заробітної плати, середній розмір підвищення склав 475,78 грн.
Підвищені розміри пенсії будуть виплачені у квітні поточного року.
Олена Романченко,
заступник начальника Головного управління
Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
Чи передбачається вжиття заходів з легалізації ринку праці під час дії воєнного
стану?
Так, передбачається.
Насамперед зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07
січня 2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період
до 2030 року (далі - Стратегія). Метою Стратегії є створення умов для
збалансованого розвитку ринку праці. Реалізація Стратегії передбачається шляхом
виконання заходів до 6 стратегічних цілей. Однією з таких цілей є стимулювання
формальної зайнятості та забезпечення гідної оплати праці.
Метою реалізації цієї стратегічної цілі є створення сучасної системи трудових
відносин, що забезпечує перевагу формальної зайнятості, справедливу і своєчасну
оплату праці та належний соціальний захист. Це передбачає узгодження
нормативно-правової бази, інституційної спроможності з інструментами державної
політики з європейськими стандартами у сфері оплати праці з урахуванням
принципу збалансованості бюджетної системи України.
Реалізація зазначеної стратегічної цілі сприятиме зростанню частки формальної
зайнятості (особливо в секторах підвищеного ризику, таких як домашня праця,
сільське господарство, сезонні роботи, тимчасове розміщення та організація
харчування, охоронна діяльність, ремонт автотранспортних засобів, будівництво,
торгівля), скороченню масштабів використання праці без оформлення трудових
відносин, підвищенню якості трудового життя, збільшенню доходів бюджетів і
пенсійної системи.
У результаті реалізації стратегічної цілі 4 передбачається забезпечити, у тому
числі, правове регулювання платформної зайнятості та легалізацію зайнятості, в
тому числі легалізацію зайнятості у секторах із підвищеним рівнем неформальної
праці.
Ознайомитись із текстом розпорядження № 92-р можна на урядовому вебпорталі
за посиланням https://surl.li/cqtxxn
#Правовий_порадник_шукача_роботи
Чи передбачається вжиття заходів щодо покращення ринку праці під час дії
воєнного стану?
Так, передбачається.
Зокрема, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року
№ 214-р затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки
ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року (далі – Національний план)
та план заходів з його виконання.
Реалізація Національного плану здійснюватиметься через виконання заходів
відповідно до сформульованих стратегічних і оперативних цілей. Однією зі
стратегічних цілей є ціль 3 «Повоєнне відновлення враховує потреби усіх груп
жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя та забезпечує рівні можливості,
рівний доступ до можливостей та рівноцінність результатів» та оперативна її ціль 1
«Покращено якість життя різних груп жінок і чоловіків, забезпечено соціальну
згуртованість, стабільність та розвиток людського потенціалу». У свою чергу одним
із завдань цієї оперативної цілі є покращення функціонування ринку праці.
Планом заходів з виконання Національного плану визначено низку завдань у
сфері зайнятості. Серед них:
розширення програм професійної переорієнтації для жінок і чоловіків з
орієнтацією на галузі, що мають попит та дефіцит кадрів (енергетика, будівництво,
сектор безпеки і оборони, агропромислова галузь тощо);
забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами
різного типу (C, CE, D) для жінок, дівчат і хлопців із числа сімей загиблих, зниклих
безвісти, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок збройної агресії
Російської Федерації проти України;
забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами
різного типу (C, CE, D) для жінок, які проживають у сільській місцевості;
проведення заходів з орієнтації на підприємницьку діяльність, зокрема для
жінок у сільських територіальних громадах.
Також передбачається стимулювання професійного розвитку та зайнятості в
протимінній діяльності, зокрема жінок, осіб з інвалідністю та ветеранів війни.
Ознайомитися з текстом розпорядження № 214-р можна в газеті «Урядовий
кур’єр» від 20 березня 2026 року на урядовому вебпорталі за посиланням
https://surl.li/ghbmeq
#Правовий_порадник_шукача_роботи
Чи гарантується захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості
особам, які належать до ромської національної меншини?
Так, гарантується.
Статтею 11 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що держава
гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері
зайнятості населення, у тому числі залежно від етнічного походження. Відповідно і
особам, які належать до ромської національної меншини, також гарантується
відповідний захист.
Такий захист реалізується через низку заходів. Так, розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 12 березня 2026 року No 231-р затверджено операційний план
заходів на 2026–2028 роки з реалізації Стратегії сприяння реалізації прав і
можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському
суспільстві на період до 2030 року. Цей план, серед іншого, містить заходи щодо
протидії дискримінації. Передбачено забезпечення дотримання положень щодо
заборони та недопущення проявів упередженого ставлення і дискримінації за
етнічною та расовою ознакою працівниками органів державної влади, місцевого
самоврядування, працівниками соціальних служб, центрів надання адміністративних
послуг.
Принагідно слід зазначити, що вказаний операційний план містить і ціль 6
«Забезпечення працевлаштування і підвищення рівня зайнятості осіб, які належать
до ромської національної меншини». Детально ознайомитись із заходами цієї цілі та
в цілому з текстом розпорядження No 231-р можна в газеті «Урядовий кур’єр» від 19
березня 2026 р. та на урядовій вебсторінці за посиланням https://surl.li/kjfeid
#Правовий_порадник_шукача_роботи
У квітні щочетверга на прямому зв’язку пенсійна служба області
Щочетверга з 11.00 до 12.00 у Головному управлінні за номером “гарячої”
телефонної лінії (0522) 33-04-41 роз’яснення та консультації з питань, що належать
до сфери діяльності Пенсійного фонду України, надаватимуть керівники
структурних підрозділів:
02 квітня 2026 року ‒ заступник начальника Головного управління Юрій
Миколайович ШАРПІНСЬКИЙ;
09 квітня 2026 року ‒ заступник начальника управління ‒ начальник відділу
методології та звітності управління з питань виплат Наталя Олександрівна
БУТКОВСЬКА;
16 квітня 2026 року ‒ начальник управління пенсійного забезпечення, надання
страхових виплат та соціальних послуг Антоніна Володимирівна ГАЇНА;
23 квітня 2026 року ‒ начальник управління обслуговування громадян
Світлана Олегівна РИНДІНА;
30 квітня 2026 року ‒ заступник начальника управління ‒ начальник відділу
контролю за правильністю надання державних соціальних допомог управління
субсидій, пільг та державних соціальних допомог Олена Володимирівна
МИХАЛЬЧЕНКО.
Нагадуємо, що у Головному управлінні Пенсійного фонду України в
Кіровоградській області ЩОДНЯ діють “гарячі” телефонні лінії. Фахівці управління
обслуговування громадян за номерами (0522) 33-04-41, 050-874-28-63, 097-988-98-68
оперативно нададуть вичерпну інформацію з питань пенсійного та соціального
спрямування.
Людмила МЕДВЕДЄВА,
начальник управління документального забезпечення
Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
8 500 гривень ‒ новий розмір допомоги на поховання застрахованої особи або
особи, яка перебувала на її утриманні
Законодавча підстава
Відповідно до статті 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування”, пунктів 9 та 10 Положення про Пенсійний фонд України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року
No 280, постанови правління Пенсійного фонду України від 06 лютого 2026 року
No 6-1 “Про встановлення розміру допомоги на поховання” (далі ‒ Постанова)
встановлено новий розмір допомоги на поховання застрахованої особи або особи,
яка перебувала на її утриманні, в сумі 8 500 гривень.
Постанова набула чинності 13 березня 2026 року з дня її офіційного
опублікування у виданні “Офіційний вісник України”. До 13 березня 2026 року
розмір допомоги на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її
утриманні становив 4 100 гривень.
Хто має право на виплату допомоги?
Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи або членів
сім’ї, які перебували на її утриманні. До них належать:
дружина / чоловіка;
діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років;
особи старші 18 років, якщо вони стали особами з інвалідністю до повноліття;
здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої
освіти із числа осіб, зазначених у цьому пункті, які навчалися за денною формою
здобуття освіти до 23 років;
батько / мати;
дід / баба за прямою лінією спорідненості.
Звертаємо увагу!
Важлива умова отримання допомоги: члени сім’ї повинні перебувати на
повному утриманні застрахованої особи та не мати власних джерел доходу
(наприклад, заробітної плати, пенсії тощо). Допомога надається застрахованій особі,
члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.
Чи впливає дата звернення за допомогою на розмір виплати?
Розмір допомоги визначається на день настання страхового випадку, тобто на
дату смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні. Дата
звернення за допомогою на поховання не впливає на розмір виплати.
Виплата здійснюється за основним місцем роботи померлого працівника. Саме
роботодавець виступає страхувальником і подає необхідні документи для
фінансування виплати.
Антоніна Гаїна,
начальник управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат
та соціальних виплат Головного управління
Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
Чи зараховуються до страхового стажу при призначені пенсії в Україні
періоди роботи в Німеччині?
Підстава
Зарахування страхового стажу, набутого за кордоном, зокрема в Німеччині, для
призначення пенсії в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України
від 16.05.2025 No 562 “Деякі питання обчислення страхового стажу”, якою
затверджено Порядок підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій
державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення
пенсії за віком (далі ‒ Порядок).
Порядок визначає механізм підтвердження та зарахування періодів роботи
особи в іншій державі для визначення права на призначення пенсії за віком
відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування” (далі ‒ Закон) за умови зарахування таких періодів роботи до
страхового стажу згідно із законодавством відповідної держави у разі відсутності
необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою ‒ третьою статті 26
Закону.
Новація
Реалізовано право на пенсійне забезпечення навіть тим громадянам, які
працювали в державах, з якими Україна не має міжнародних договорів про взаємне
зарахування стажу. До таких країн належить і Німеччина. Тобто трудовий стаж,
здобутий у Німеччині, включається лише для визначення права на призначення
пенсії за віком за нормами Закону і не впливає на розмір пенсії.
Які документи необхідно надати до Пенсійного фонду України?
Для зарахування до страхового стажу періодів роботи, набутих на території
Німеччини, до заяви про призначення пенсії необхідно надати підтвердні
документи (будь-які документи у формі довідок, виписок тощо, виданих іншою
державою, що підтверджують зарахування періодів роботи у такій державі до
страхового стажу під час призначення пенсії згідно із законодавством відповідної
держави).
При цьому, підтвердні документи визнаються дійсними в Україні за наявності
легалізації відповідно до законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними
договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Що робити, якщо підтвердні документи відсутні або недостатньо
інформації (неповна інформація)?
У разі відсутності таких документів або недостатньої в них інформації:
1. Територіальний орган Пенсійного фонду України протягом п’яти робочих
днів після надходження заяви про призначення пенсії подає до Міністерства
закордонних справ (далі ‒ МЗС) відповідний запит.
2. МЗС через дипломатичні канали запитує необхідні відомості у компетентних
органів іноземної держави.
3. МЗС не пізніше ніж через п’ять робочих днів після отримання підтвердних
документів надсилає їх територіальному органу Пенсійного фонду України.
4. Територіальний орган Пенсійного фонду України зараховує до страхового
стажу особи періоди роботи в іншій державі (Німеччині) в календарному
обчисленні для визначення права на призначення пенсії за віком відповідно до
Закону.
Світлана Риндіна,
начальник управління обслуговування громадян
Головного управління Пенсійного фонду
України в Кіровоградській області
Збільшити шрифт
A- A A+