У літній період, особливо під час тривалих спекотних днів без опадів, значно підвищується ризик виникнення лісових та польових пожеж. За даними Українського гідрометеорологічного центру, на території Кіровоградської області, зокрема у Голованівському районі, зафіксовано високий (4 клас) та надзвичайний (5 клас) рівень пожежної небезпеки.

Такі погодні умови вимагають особливої уваги та відповідальності з боку кожного громадянина.

Основні причини виникнення лісових пожеж

У більшості випадків причиною загорянь стає людський фактор. Найпоширеніші серед них:
• залишене без нагляду багаття;
• недопалки або сірники, що тліють;
• підпали сухої трави чи сміття;
• іскри від техніки або транспортних засобів;
• необережне використання піротехніки.

Чого категорично не можна робити у пожежонебезпечний період

Під час встановлення високого рівня пожежної небезпеки забороняється:
• розводити багаття у лісах, лісосмугах та поблизу полів;
• палити або кидати недопалки у лісових масивах;
• спалювати суху траву, листя чи сміття;
• заїжджати транспортними засобами до хвойних лісів (окрім спецтехніки);
• залишати скляні пляшки, банки або інше сміття, що може спричинити займання.

Порушення цих правил тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність.

Як діяти у разі виявлення лісової пожежі

У випадку, якщо ви стали свідком займання в лісі або поблизу лісових масивів, дотримуйтеся наступних рекомендацій:
1. Зберігайте спокій та не панікуйте. Оцініть ситуацію: напрямок вітру, розміри загоряння, наявність людей поблизу.
2. Негайно повідомте Службу порятунку за номером 101. Обов’язково вкажіть точне місце загоряння.
3. Не намагайтеся самотужки гасити вогонь, якщо він розповсюджується швидко або становить загрозу вашому життю.
4. Якщо пожежа незначна і є можливість безпечно її загасити — використовуйте воду, ґрунт або зелене гілля для локалізації полум’я.
5. Відійдіть у безпечне місце та попередьте інших людей, які можуть перебувати поблизу.

Відповідальність — справа кожного

Пожежа в лісі — це не лише шкода природі, а й реальна загроза життю людей, сільськогосподарським угіддям, будівлям та інфраструктурі. Навіть незначна необережність може призвести до масштабної екологічної катастрофи.

? Закликаємо мешканців Голованівщини дотримуватися правил пожежної безпеки, бути пильними та небайдужими! Якщо кожен з нас проявить відповідальність — ми збережемо наші ліси, поля та довкілля.

Головне управління нагадує, що 20 березня 2025 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299 “Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, відповідно до якої внесено зміни у механізм виплати пенсій для окремих категорій громадян (внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів, які перебувають за кордоном та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України).

Відтепер...

зареєстровані до 24 лютого 2024 року внутрішньо переміщені особи (далі ‒ ВПО) можуть обрати будь-який з уповноважених банків для отримання пенсійних виплат, або, за бажанням, отримувати кошти через відділення поштового зв’язку;

фізичну ідентифікаціюособи, які тимчасово проживають за межами України та особи, які проживають на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (далі ‒ ТОТ), повинні проходити до 31 грудня кожного року.

Як пройти ідентифікацію?

Фізична ідентифікація здійснюється:

особисто ‒ при зверненні до сервісного центру обслуговування громадян Пенсійного фонду України або до банківської установи, де особа отримує пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати;

дистанційно ‒через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, через “Дія.Підпис” (“Дія ID”) та в режимі відеоконференції.

Якщо ви обрали спосіб відеоконференцзв’язку, то ідентифікація проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України. Запит на проведення відеоконференцзв’язку можна зробити через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, під час сеансу якого пред’являються документи, що посвідчують особу;

Якщо особа тимчасово проживає за кордоном, вона має особисто звернутись до закордонної дипломатичної установи України. Консул України надає документ, що особа є живою й самостійно звернулась до установи та надіслати отримані документи поштою за адресою територіального органу Пенсійного фонду України.

У випадку непроходження фізичної ідентифікації одним із перелічених способів виплата пенсії припиняється з 1 січня наступного року.

Разом з тим, у разі надходження до Пенсійного фонду України від банківських установ інформації про відсутність протягом шести місяців видаткових операцій на банківських рахунках одержувачів, які проживають на ТОТ, та у разі непроходження ними фізичної ідентифікації виплата пенсії припиняється.

Крім того, громадяни, які проживають на ТОТ, і ті, які виїхали з ТОТ на підконтрольні Україні території, до заяви про призначення або поновлення виплати пенсії зобов’язані надати підтвердження про неотримання пенсії від російської федерації.

Наталія КОПАЧ,

начальник управління з питань виплат

Головного управління Пенсійного фонду України

в Кіровоградській області

Щороку в Україні збільшується кількість страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію за віком, ‒ у2025 році для виходу на пенсію у 60 років необхідно мати 32 роки страхового стажу.

Відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі ‒ Закону) страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок.

Крім того, передбачено зарахування до страхового стажу періодів догляду, наприклад, за особою з інвалідності І групи; особою, яка досягла пенсійного віку (встановленого статтею 26 Закону) та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду; дитиною з інвалідністю; тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність.

За яких умов особі, яка здійснює догляд, зараховується страховий стаж?

Особа, яка доглядає, повинна не працювати, якщо вона не досягнула пенсійного віку, та не бути особою з інвалідністю. Крім того, особа повинна отримувати допомогу, надбавку або компенсацію в органах соціального захисту населення, передбачені законодавством за місцем проживання заявника.

Зверніть увагу!

Період догляду зараховується до страхового стажу, якщо всі зазначені умови виконані.

Для підтвердження факту догляду потрібні документи, які підтверджують отримання допомоги, надбавки або компенсації від органів соціального захисту.

При дотриманні зазначених умов період догляду, який мав місце після 01.01.2004 зараховується до страхового стажу людини, оскільки у цей період вона є застрахованою особою.

Період отримання особою, яка здійснює догляд, допомоги, надбавки або компенсації в органах соціального захисту населення, за які сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України, враховується до страхового стажу до досягнення такими особами пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону.

Світлана РИНДІНА,

начальник управління обслуговування громадян

Головного управління Пенсійного фонду України

в Кіровоградській області

ТижденьВідкритого Уряду 2025 відбуватиметься з 19 по 23 травня. Цещорічнийзахід, організований за ініціативоюміжнародноїІніціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" (OpenGovernmentPartnership, OGP)". Його мета – підвищитирівеньвідкритості державного управління, розвинутидемократію та налагодитиспівпрацюміжвладою і громадськістю.

Протягомтижняпередбачаєтьсяорганізаціяпублічнихзаходів з питань:

• відкритості та прозоростідіяльностіорганіввиконавчоївлади та органівмісцевогосамоврядування, сприяння розвитку громадянськогосуспільства, громадськоїучасті та посиленняспівпраці з громадськістю, громадянськоїосвіти

• доступу до публічноїінформації та відкритихданих, підзвітності, електронноговрядування та діджиталізації, запобіганнякорупції, гендерноїрівності та інклюзії, зміниклімату та захистунавколишньогосередовища, прозоростібюджетів, доступу до правосуддя, свободимедіатощо;

• виконаннязавдань плану дійізвпровадженняІніціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023–2025 роках (розпорядження КМУ від 17.11.2023 р. № 1049)

• пропозицій, якіможутьувійти до нового плану дійізвпровадженняІніціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2026–2027 роках. 

Ініціюватитакі заходи можуть як органидержавноївладичимісцевогосамоврядування, так і заінтересованіінститутигромадянськогосуспільства, міжнародніорганізації, навчальнізаклади та іншіорганізації. 

Запрошуємодолучатися до організаціїпублічнихзаходів!

18 травня 1944 року радянський тоталітарний режим здійснив один з найбільших злочинів у своїй історії – примусову масову депортацію усього кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму. За особистим наказом Сталіна було ухвалено рішення здійснити етнічну чистку і знищити кримських татар як корінний народ та національну спільноту для остаточної колонізації півострова. Більшістю жертв стали жінки, діти та люди похилого віку — оскільки тисячі кримськотатарських чоловіків перебували на фронтах Другої світової війни у складі Червоної армії.

На світанку 18 травня по всьому Криму одночасно розпочалася масштабна операція НКВС. Озброєні силовики вдиралися до домівок кримських татар і під загрозою зброї змушували зібратися за 10–20 хвилин для примусового виселення.

Вже о 8 годині ранку 18 травня 90 тисяч кримських татар було завантажено у 25 товарних потягів. До кінця 19 травня депортація охопила понад 165 тисяч осіб, а 20 травня влада відзвітувала в Москву про «повне очищення» Криму.

Загалом було депортовано 47 885 родин — 193 865 осіб, у тому числі понад 92 тисячі дітей до 16 років. Основними місцями заслання стали Центральна Азія, а саме Узбецька РСР (понад 151 тисяча осіб) та Казахська РСР (4,286), а також різні регіони РРФСР: Марійська АРСР, Молотовська, Свердловська, Кемеровська, Горьківська, Ярославська, Івановська області,. 

Кримських татар депортували в переповнених товарних вагонах, без доступу до їжі, питної води, медичної допомоги. Дорога до місць примусового поселення у віддалених регіонах СРСР тривала 2–3 тижні. Уже під час транспортування, за різними оцінками, загинуло від 7 до 8 тисяч осіб — через спрагу, хвороби, виснаження та нелюдські умови.

Після прибуття на місця заслання — важка примусова праця, голод, антисанітарія, поширення епідемій, повна соціальна ізоляція. Кримськотатарський народ був розміщений у спеціально створених ізольованих населених пунктах — так званих «спецпоселеннях», які фактично стали радянськими резерваціями. У них діяв жорсткий режим контролю: обов’язкова реєстрація в спецкомендатурах, сувора заборона залишати межі поселень, постійний нагляд з боку репресивних органів.

Статус «спецпереселенців» означав довічну дискримінацію та обмеження в базових правах — на свободу пересування, освіту, медичну допомогу, працю за фахом. 

За спробу залишити межі резервації загрожував арешт, а повторне порушення — до 20 років каторжних робіт. Окремо репресій зазнали кримськотатарські солдати та офіцери Червоної армії. Після завершення Другої світової війни майже 9 тисяч із них були депортовані до спецпоселень чи трудових таборів — разом із рештою народу. Їх не врятували ні військові заслуги, ні особистий героїзм на фронті. 

За офіційними даними, тільки в перші місяці вигнання – з травня по листопад 1944 року від хвороб і виснаження в Узбекистані померло 10105 спецпереселенців з Криму, тобто близько 7% від числа прибулих. Протягом 1944–1956 рр. через надсмертність, спричинену депортацією, та умовами перебування у спецпоселеннях, загинуло 49 200 осіб. На перші чотири роки перебування у вигнанні припадає 65.9 % загальної кількості загиблих. Згідно з переписом Національного руху кримськотатарського народу, за перші роки депортації померло 46,2% народу.

Після вигнання радянський режим знищував усе, що нагадувало про кримських татар у Криму, зокрема, була ліквідована й замінена областю Кримська АРСР. Топоніми з кримськотатарськими назвами були русифіковані. Мечеті зруйновані або перетворені на господарські будівлі. До Криму масово переселялися вихідці з інших радянських республік, яких заселяли в будинки депортованих.

Після смерті Сталіна та ХХ з’їзду КПРС кримські татари не отримали дозвіл на повернення на власну батьківщину – в Крим. Фактично, їхнє вигнання стало безстроковим. Завдяки громадському тиску радянська влада в листопаді 1989 року скасувала заборону на проживання кримських татар у Криму.

Відразу після отримання можливості розпочався самоорганізований процес масового повернення. Уже наприкінці 1980-х та особливо в 1990–1991 роках тисячі сімей вирушили назад до Криму. Сучасна політика Російської Федерації в окупованому Криму є безпосереднім продовженням геноцидної практики, започаткованої ще в радянський період. Після окупації півострова у 2014 році російська окупаційна адміністрація розгорнула системну кампанію тиску, переслідувань і витіснення кримськотатарської громади, яка стала одним із головних осередків ненасильницького спротиву окупації. Від самого початку дії окупаційного режиму були спрямовані на придушення ідентичності, культури, політичного самовираження та самоорганізації корінного народу України в Криму.

Тисячі кримських татар знову змушені залишати Крим через атмосферу страху, постійні обшуки, політичні переслідування та воєнний призов. Ця політика «повзучої» або «гібридної» депортації переслідує ту саму мету: знищити присутність кримськотатарського народу у Криму та утвердити штучний образ «російського» півострова.

12 листопада 2015 року Верховна Рада України офіційно визнала депортацію кримських татар актом геноциду, а 18 травня встановила Днем пам’яті жертв цього злочину. Україна засудила політику радянського тоталітарного режиму Відповідні рішення ухвалили парламенти Латвії та Литви (2019), Канади (2022), Польщі, Естонії та Чехії (2024).

Ми говоримо правду про злочини тоталітарного режиму, протидіємо спробам переписати історію Криму. Лише деокупація Криму, відновлення українського суверенітету і гарантії прав корінного народу зможуть забезпечити кримським татарам, українцям та іншим громадянам України можливість вільно жити, розвиватися і творити на своїй землі.

Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% – українці). Величезну кількість із них розстріляли, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже три мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць та таборів. По всій Україні розкидані місця масових поховань людей, позбавлених свободи, гідності, майна, замордованих та безвинно страчених: Биківнянська трагедія, П’ятихатки у Харкові, Рутченкове поле у Донецьку, Дем’янів лаз на Прикарпатті, Суча балка на Луганщині, урочище Триби на Полтавщині, Халявин біля Чернігова. Такі ж братські могили є й у Вінниці, Умані, Житомирі, Бердичеві, Львові, Запоріжжі, Одесі та багатьох інших містах.

Після широкомасштабного вторгнення Росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь Херсон, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.

Про ці та інші злочини радянського тоталітарного режиму треба пам’ятати завжди. Жива пам’ять дає наснагу боротися, щоб радянський режим був засуджений усім світом на рівні з нацизмом. Боротися за світ без тоталітаризму.

КОГО МИ ШУКАЄМО ТА НАШІ ВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ

Проходження служби у дивізіоні перехоплювачів безпілотних літальних апаратів 1020 зенітного ракетно-артилерійського полку (військова частина А4647) Сухопутних військ Збройних Сил України)

ДЛЯ ВСІХ (у тому числі жінки).

Вік – до 45 років,

Придатність до військової служби за станом здоров'я:

придатний до військової  служби

або 

придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та  СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.

Комунікабельність, організованість, цілеспрямованість, рішучість, гнучкість, бажання стати на захист своєї країни.

ЗОВНІШНІЙ ПІЛОТ (ОПЕРАТОР)/ШТУРМАН

Освіта: (інженер-електронік/радіотехнік; ІТ/програмування; фотографія/відеооператор/медіадизайн; геодезія/картографія; GIS-спеціаліст/аналітик даних тощо).

Досвід роботи (не менше 2-х років): системний адміністратор, програміст, тестувальник (QA), мережевий інженер, монтажники з підключення абонентів інтернет-провайдерів, ремонт електроніки, досвід у відеоіграх, моделюванні, 3D-графіці, VR/AR – формування мислення в тривимірному просторі.

МАЙСТЕР/МЕХАНІК

Досвід роботи: автомеханік, слюсар, робота на СТО, механік промислової сфери, навички в саперній справі тощо.

ВОДІЙ

Орієнтування в просторі.

Наявність категорій В1, В, С1, С.

Досвід роботи: не менше 2-х років водіння автотранспорту.

ОПЕРАТОР РЛС

Навички користування комп’ютером, знання базових питань у фізиці.

Досвід роботи: робота з радіоапаратурою.

ЩО МИ ПРОПОНУЄМО

• Служба виключно з обраної професії.
• Навчання та робота на сучасній та інноваційній техніці.
• Повне матеріально-технічне забезпечення.  
• Якісна підготовка. 
• Регулярні ротації бойових підрозділів для можливості відпочинку. Визначений термін військової служби. 
• Постійний професійний ріст. 
• Висока заробітна плата та соціальний пакет. 

ПИТАННЯ, ЯКІ НАМ ЗАДАЮТЬ НАЙЧАСТІШЕ

1. Який рівень заробітної плати у дивізіоні?

Від 21 500грн + нараховується 30 000грн/міс пропорційно за кожен день несення бойового чергування.

+допомога для оздоровлення, винагорода за збиті ворожі цілі, район виконання завдання в зоні бойових дій (для прифронтових областей).

1. Чи є відпустка для бійців підрозділу?

Передбачена відпустка 30 діб на рік з можливістю виїзду за кордон. Також може надаватися відпустка за станом здоров’я чи за сімейними обставинами.

1. Чи можу я міняти обрану військову професію під час служби у підрозділі?

Так, це можливо. Крім того, передбачений кар’єрний ріст та просування по службі.

1. На який строк підписується контракт у підрозділі?

Перший контракт підписується на три роки, або до закінчення мобілізації.

Телефон військової частини А4647: 068 937 45 99

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області інформує, що 1 травня набули чинності нові правила надання пільг на житлово-комунальні послуги для деяких категорій громадян.

Відтепер право на пільгу залежить від сукупного доходу сім'ї.

Буде застосовано єдиний підхід до надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, враховуючи середньомісячний дохід родини. Це забезпечить адресність підтримки, спрямованої на тих, хто найбільше її потребує.

Пільги надаватимуться, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. В 2025 році розмір соціальної податкової пільги становить 4 240,00 грн.

Право отримання пільг на новий період будевизначено автоматично Пенсійним фондом України, без додаткового звернення громадян.

Звертаємо увагу, що учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сімей загиблого (померлого) ветерана війни, членам сімей загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України пільги на житлово-комунальні послуги надаються незалежно від отриманих доходів.

Пільги отримати з урахуванням доходів можуть такі категорії:

реабілітовані особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами;

особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (віднесеним до І категорії; особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до ІІ категорії; дружини (чоловіки) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або опікуни (на час опікунства) дітей померлих; дружини (чоловіки), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт);

звільнені з військової служби особи, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; батьки і члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;

ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Бюро економічної безпеки, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації; вдови (вдівці) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Бюро економічної безпеки, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації;

колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків; колишні малолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин;

депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю.

Антоніна ТОРШИНА,

начальник управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

Повернення до мирного життя після служби – це новий фронт, де потрібна допомога, розуміння та підтримка. Соціально-психологічна підтримка ветеранів і їхніх родин – це важливий крок до зцілення, адаптації та повернення до повноцінного життя. Це про турботу, про людяність і про спільну відповідальність.

Державна служба зайнятості запрошує вас опанувати курси цілеспрямованого призначення за напрямком «Соціально-психологічна підтримка ветеранів та їх сімей», які дають можливість змінювати життя на краще.

Навчання розпочинається 12 травня 2025 року на базі Одеського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості і триватиме до 16 травня.

Під час курсу ви:

• отримаєте знання з основ психології та кризового консультування;
• навчитеся виявляти потреби ветеранів та їхніх сімей;
• опануєте техніки емоційної підтримки, роботи з травмами та ПТСР;
• здобудете практичні навички комунікації, мотивації та побудови довіри;
• ознайомитеся з правовими аспектами допомоги захисникам України.

Цей курс – ваша можливість стати опорою для тих, хто захищав країну, та їхніх близьких.

Не зволікайте допоможіть героям знайти внутрішній мир уже сьогодні!

Інформація про інші професії та спеціальності, які можна здобути на базі центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, та графік формування навчальних груп за посиланням: https://is.gd/A1GYNF 

Питання щодо організації професійного навчання? Контакти тут: https://shorturl.at/658nJ 

#служба_зайнятості #професійне_навчання # 

 Питання професійної підготовки зареєстрованих безробітних регулюються низкою нормативно-правових актів, у томі числі Законом України “Про зайнятість населення” та Порядком професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 року № 264 (зі змінами).

26 квітня цього року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2025 року № 477, якою внесені зміни до вказаного Порядку.

Наразі визначено, що професійне навчання безробітних із числа осіб з інвалідністю організовується згідно з рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або індивідуального плану працевлаштування (за наявності).

Заклад освіти створює безробітним із числа осіб з інвалідністю відповідні умови для професійного навчання (диференційований підхід до розроблення освітньої програми, розумне пристосування навчального місця, забезпечення необхідними навчально-методичними матеріалами та інформаційно-комунікаційними технологіями для організації освітнього процесу згідно із законодавством, безперешкодний доступ до будівель, споруд і приміщень закладу освіти відповідно до державних будівельних норм, стандартів і правил тощо).

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2025 року № 477 доступна на урядовому вебпорталі, посилання тут: https://shorturl.at/j8Iro 

Все про професійне навчання та його форми читайте на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут: https://shorturl.at/qgpzw 

#Правовий_порадник_шукача_роботи