Що мається на увазі під короткою співбесідою в рамках проекту «Досвід має
значення»?
Насамперед нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня
2026 року № 420 (набрала чинності 10 квітня 2026 р.) затверджено Порядок
здійснення заходів щодо сприяння працевлаштуванню осіб дорослого віку «Досвід
має значення». Одним із шляхів його реалізації є забезпечення проведення коротких
співбесід з роботодавцем.
Слід зазначити, що під такою співбесідою мається на увазі спілкування шукача
роботи з роботодавцем з метою оперативного оцінювання відповідності такого
шукача кваліфікаційним вимогам, перевірки ключових компетентностей.
Орієнтовна тривалість співбесіди може складати до 15 хвилин.
Для реалізації зазначеного Порядку регіональні центри зайнятості:
здійснюють взаємодію з роботодавцем щодо виявлення вакантних посад
(робочих місць);
формують базу даних про вакансії у відповідному регіоні;
проводять підбір кандидатур з числа осіб дорослого віку, які відповідають
кадровим потребам роботодавця;
організовують навчання шукачів роботи ключовим компетентностям строком до
трьох місяців;
проводять кар’єрні консультації;
забезпечують проведення коротких співбесід;
організовують процес набуття особами дорослого віку практичних навичок на
підприємствах протягом 10 робочих днів.
Ознайомитись з інформацією про інші рішення для формування нової політики
зайнятості можна на урядовій вебсторінці за посиланням https://surl.lu/tfczgq
#Правовий_порадник_шукача_роботи
Чи передбачається державна підтримка роботодавців під час простою у період
воєнного стану?
Так, передбачається.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 449 (набрала
чинності 8 квітня 2026 року) установлено, що на період воєнного стану
запроваджується надання роботодавцям державної підтримки у період простою
працівника або призупинення з працівником дії трудового договору “Точка опори”.
Зазначеною постановою затверджено Порядок надання роботодавцям державної
підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії
трудового договору “Точка опори”. Також доручено Міністерству економіки,
довкілля та сільського господарства України разом з Міністерством цифрової
трансформації України та за участю Державного центру зайнятості забезпечити
протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою реалізацію технічної
можливості подання роботодавцями засобами Єдиного державного вебпорталу
електронних послуг заяви про отримання державної підтримки у період простою
працівника або призупинення з працівником дії трудового договору.
Вказаний Порядок визначає умови та механізм надання роботодавцям державної
підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії
трудового договору “Точка опори” за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття. Допомога
надається у формі відшкодування роботодавцям частини витрат на оплату праці
працівника у період простою або призупинення з працівником дії трудового
договору, а також сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування, нарахованого на суму такої допомоги.
Ознайомитись з іншою інформацією щодо урядової постанови № 449 можна на
вебсторінці Державного центру зайнятості за посиланням https://surl.li/bxzmpv
#Електронний_кадровий_клуб
157 жителів Кіровоградщини долучилися до відновлення громад через
суспільно корисні роботи
Суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану стали вагомим внеском
у підтримку життєдіяльності громад. Враховуючи актуальні потреби територій,
станом на 31 березня 2026 року укомплектовано 157 тимчасових робочих місць.
Як розподілилися зусилля у розрізі територіальних громад:
- Долинська громада (Кропивницький район): тут працює найбільша
кількість людей – 107 осіб. Вони зосереджені на ремонті приміщень для
проживання ВПО та виконанні відновлювальних робіт на об’єктах
критичної інфраструктури;
- Новомиргородська громада (Новоукраїнський район): 24 особи
працюють над забезпеченням життєдіяльності постраждалих громадян
(ремонт житла для ВПО) та заготівлею дров до опалювального сезону;
- Гурівська громада (Кропивницький район): 15 осіб займаються
заготівлею палива, забезпечуючи підготовку громади до зимового
періоду;
- Добровеличківська громада (Новоукраїнський район): 11 осіб залучені
до ремонтних та відновлювальних робіт на об’єктах забезпечення
життєдіяльності.
Чи передбачаються під час дії воєнного стану заходи із підтримки
підприємництва?
Так, передбачаються.
Такі заходи здійснюються відповідно до низки урядових рішень. Одним із них є
розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р. Цим
розпорядженням схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до
2030 року (далі – Стратегія).
Зазначимо, що метою Стратегії є створення умов для збалансованого розвитку
ринку праці. Реалізація Стратегії передбачається шляхом виконання заходів до 6
стратегічних цілей. Однією з таких цілей визначено, що для розвитку попиту на
робочу силу та створення сприятливих умов для зайнятості населення
передбачається надання підтримки розвитку підприємництва, зокрема
ветеранського, молодіжного, жіночого, соціального та сімейного, самозайнятості. З
цією метою необхідно здійснити дерегуляцію підприємництва, надавати системні
консультації, практичну допомогу в запуску бізнесу, масштабування грантових
програм, менторський супровід, пільгові кредити, наставництво, залучення
інвестицій, спрямованих на створення робочих місць і розвиток виробничого
потенціалу з урахуванням потреб ринку праці та регіональної специфіки.
У результаті реалізації вказаного передбачається забезпечити, серед іншого,
створення сприятливих умов для зайнятості населення шляхом розвитку
підприємництва, у тому числі жіночого.
Ознайомитись з текстом розпорядження № 92-р можна на урядовому вебпорталі
за посиланням https://surl.li/yvcvaf .
#Підтримка_підприємництва
Чи передбачається вжиття заходів з легалізації ринку праці під час дії воєнного
стану?
Так, передбачається.
Насамперед зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07
січня 2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період
до 2030 року (далі - Стратегія). Метою Стратегії є створення умов для
збалансованого розвитку ринку праці. Реалізація Стратегії передбачається шляхом
виконання заходів до 6 стратегічних цілей. Однією з таких цілей є стимулювання
формальної зайнятості та забезпечення гідної оплати праці.
Метою реалізації цієї стратегічної цілі є створення сучасної системи трудових
відносин, що забезпечує перевагу формальної зайнятості, справедливу і своєчасну
оплату праці та належний соціальний захист. Це передбачає узгодження
нормативно-правової бази, інституційної спроможності з інструментами державної
політики з європейськими стандартами у сфері оплати праці з урахуванням
принципу збалансованості бюджетної системи України.
Реалізація зазначеної стратегічної цілі сприятиме зростанню частки формальної
зайнятості (особливо в секторах підвищеного ризику, таких як домашня праця,
сільське господарство, сезонні роботи, тимчасове розміщення та організація
харчування, охоронна діяльність, ремонт автотранспортних засобів, будівництво,
торгівля), скороченню масштабів використання праці без оформлення трудових
відносин, підвищенню якості трудового життя, збільшенню доходів бюджетів і
пенсійної системи.
У результаті реалізації стратегічної цілі 4 передбачається забезпечити, у тому
числі, правове регулювання платформної зайнятості та легалізацію зайнятості, в
тому числі легалізацію зайнятості у секторах із підвищеним рівнем неформальної
праці.
Ознайомитись із текстом розпорядження № 92-р можна на урядовому вебпорталі
за посиланням https://surl.li/cqtxxn
#Правовий_порадник_шукача_роботи
Чи передбачається вжиття заходів щодо покращення ринку праці під час дії
воєнного стану?
Так, передбачається.
Зокрема, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року
№ 214-р затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки
ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року (далі – Національний план)
та план заходів з його виконання.
Реалізація Національного плану здійснюватиметься через виконання заходів
відповідно до сформульованих стратегічних і оперативних цілей. Однією зі
стратегічних цілей є ціль 3 «Повоєнне відновлення враховує потреби усіх груп
жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя та забезпечує рівні можливості,
рівний доступ до можливостей та рівноцінність результатів» та оперативна її ціль 1
«Покращено якість життя різних груп жінок і чоловіків, забезпечено соціальну
згуртованість, стабільність та розвиток людського потенціалу». У свою чергу одним
із завдань цієї оперативної цілі є покращення функціонування ринку праці.
Планом заходів з виконання Національного плану визначено низку завдань у
сфері зайнятості. Серед них:
розширення програм професійної переорієнтації для жінок і чоловіків з
орієнтацією на галузі, що мають попит та дефіцит кадрів (енергетика, будівництво,
сектор безпеки і оборони, агропромислова галузь тощо);
забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами
різного типу (C, CE, D) для жінок, дівчат і хлопців із числа сімей загиблих, зниклих
безвісти, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок збройної агресії
Російської Федерації проти України;
забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами
різного типу (C, CE, D) для жінок, які проживають у сільській місцевості;
проведення заходів з орієнтації на підприємницьку діяльність, зокрема для
жінок у сільських територіальних громадах.
Також передбачається стимулювання професійного розвитку та зайнятості в
протимінній діяльності, зокрема жінок, осіб з інвалідністю та ветеранів війни.
Ознайомитися з текстом розпорядження № 214-р можна в газеті «Урядовий
кур’єр» від 20 березня 2026 року на урядовому вебпорталі за посиланням
https://surl.li/ghbmeq
#Правовий_порадник_шукача_роботи
Чи гарантується захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості
особам, які належать до ромської національної меншини?
Так, гарантується.
Статтею 11 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що держава
гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері
зайнятості населення, у тому числі залежно від етнічного походження. Відповідно і
особам, які належать до ромської національної меншини, також гарантується
відповідний захист.
Такий захист реалізується через низку заходів. Так, розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 12 березня 2026 року No 231-р затверджено операційний план
заходів на 2026–2028 роки з реалізації Стратегії сприяння реалізації прав і
можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському
суспільстві на період до 2030 року. Цей план, серед іншого, містить заходи щодо
протидії дискримінації. Передбачено забезпечення дотримання положень щодо
заборони та недопущення проявів упередженого ставлення і дискримінації за
етнічною та расовою ознакою працівниками органів державної влади, місцевого
самоврядування, працівниками соціальних служб, центрів надання адміністративних
послуг.
Принагідно слід зазначити, що вказаний операційний план містить і ціль 6
«Забезпечення працевлаштування і підвищення рівня зайнятості осіб, які належать
до ромської національної меншини». Детально ознайомитись із заходами цієї цілі та
в цілому з текстом розпорядження No 231-р можна в газеті «Урядовий кур’єр» від 19
березня 2026 р. та на урядовій вебсторінці за посиланням https://surl.li/kjfeid
#Правовий_порадник_шукача_роботи
Чи передбачається вжиття заходів з цифрової трансформації ринку праці?
Так, передбачається.
Насамперед зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня
2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до 2030
року (далі – Стратегія). Метою Стратегії є створення умов для збалансованого
розвитку ринку праці. Реалізація Стратегії передбачається шляхом виконання заходів
до 6 стратегічних цілей. Однією з таких цілей є забезпечення своєчасного задоволення
попиту роботодавців на робочу силу та цифрова трансформація ринку праці.
Для подолання наявних дисбалансів (міграції, регіональні відмінності, розриву між
попитом і пропозицією на ринку праці), забезпечення спрощення доступу до ринку
праці держава розгортає Єдину інформаційно-аналітичну систему “Обрій” як єдину
інтегровану цифрову інфраструктуру ринку праці, охорони та гігієни праці для
громадян і бізнесу. Зазначена система має об’єднати агреговані вакансії та резюме,
модуль добору за компетентностями, e-послуги найму (включно із забезпеченням
можливості укладення та автоматичної реєстрації електронних договорів), кар’єрне
консультування з використанням технологій штучного інтелекту, сервіс навчанням
(підвищення кваліфікації, перенавчання), інтеграції з публічними електронними
реєстрами і системами (в тому числі системою державних установ у сфері зайнятості
населення і закладами освіти) тощо. Це дозволить подолати інформаційний розрив,
пришвидшити заповнення вакансій і підвищити результативність працевлаштування.
У результаті реалізації вищевказаної стратегічної цілі передбачається забезпечити
створення та впровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Обрій”, яка
забезпечить виконання функцій Державного центру зайнятості, Держпраці,
включаючи ті, що пов’язані з євроінтеграційними зобов’язаннями, а також
оприлюднення інформації про зайнятість населення у формі відкритих даних.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р «Про
схвалення Стратегії зайнятості населення України на період до 2030 року та
затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026 – 2028 роках» тут:
https://surl.lt/akngtm.
#Правовий_порадник_шукача_роботи
Які зміни відбулись у законодавстві з питань підтримки виробництв
переробної промисловості?
На початку нагадаємо, що Порядок надання грантів на створення, розвиток або
оновлення виробництв переробної промисловості затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 24 червня 2022 року № 739. Метою надання грантів є
сприяння зайнятості населення, створення нових робочих місць, створення нових
або розвиток існуючих виробництв переробної промисловості, збільшення
надходжень від сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування. Джерелами фінансування надання грантів є кошти
державного бюджету та Фонду загальнообов’язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття.
Слід зазначити, що Урядом постійно вживаються заходи щодо удосконалення
правового регулювання підприємницької діяльності. Так, постановою Кабінету
Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 253 (набрала чинності 27 лютого 2026
року) внесено зміни до вищевказаного Порядку. Ознайомитися з інформацією про
зазначені зміни можна на урядовій вебсторінці: https://surli.cc/ksxnxs .
#Підтримка_підприємництва
Чи можуть працювати іноземні студенти під час навчання?
Так, можуть.
Нагадуємо, що відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”
роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства
на території України на підставі дозволів, що видаються регіональними центрами
зайнятості. Категорії іноземців, щодо яких можуть бути видані дозволи, визначені
у статті 42-1 вказаного Закону. До них належать і іноземці та особи без
громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та
мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови
працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення
навчання, провадити трудову діяльність в Україні.
Крім того, слід зазначити, що Стратегією зайнятості населення України на
період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від
07 січня 2026 року № 92-р, передбачено стимулювання залучення іноземних
талантів, у тому числі студентів, на український ринок праці для закриття
критичних потреб економіки, які неможливо задовольнити виключно за рахунок
внутрішніх резервів.
З інформацією щодо оформлення дозволів можна ознайомитися на вебпорталі
Державної служби зайнятості за посиланням: https://surl.li/dqarbo .
#Праця_іноземців
Детальніше ...
Чи враховуватиметься інформація про стан ринку праці при формуванні
мережі закладів професійної освіти?
Так, враховуватиметься.
Зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 березня 2026
року № 216-р затверджено методичні рекомендації щодо формування мережі
закладів професійної та фахової передвищої освіти. Ці рекомендації розроблені з
метою забезпечення єдиного підходу до розроблення регіональних планів
формування мережі закладів професійної та фахової передвищої освіти.
Для підготовки вказаних регіональних планів можуть утворюватися робочі
групи при обласних держадміністраціях. Передбачено, що у робочій групі
утворюються підгрупи на рівні районів областей. Підгрупи утворюються з метою
збору, аналізу інформації, проведення консультацій із заінтересованими сторонами
та підготовки пропозицій щодо формування мережі закладів професійної та фахової
передвищої освіти, що розташовані на території відповідного району. До складу
підгрупи на рівні району можуть входити, у тому числі, представники регіонального
центру зайнятості.
Під час підготовки пропозицій до проєкту регіонального плану підгрупа на рівні
району враховуватиме, зокрема, потреби у спеціалістах та фахівцях на
регіональному та/або національному ринку праці. Враховуватиметься також
інформація щодо аналізу потреб ринку праці у спеціалістах та фахівцях на рівні
району.
Ознайомитись з текстом розпорядження № 216-р можна в газеті “Урядовий
кур’єр” від 12 березня 2026 року на урядовому вебпорталі: https://surl.li/cxqlzc .
#Правовий_порадник_шукача_роботи
Створіть свій шлях у світі моди: розпочніть навчання за професією
«Кравець»
Твоя творчість + затребувана професія = успіх!
Крок до світу моди: навчання на кравця стартує вже в січні!
Створювати моду своїми руками – це реально! Відкрийте для себе світ
креативу та практичних навичок разом із професією «Кравець».
Цього місяця навчання за спеціальністю «Кравець» стартує у
Полтавському центрі професійно-технічної освіти Державної служби
зайнятості.
Початок навчання: 25 березня 2026 року.
Тривалість курсу: 2,2 місяці.
Під час навчання ви опануєте:
різноманітні техніки крою та шиття;
використання різних видів тканин та матеріалів;
техніки моделювання та пошиття одягу за індивідуальними
замовленнями.
По завершенню навчання ви отримаєте сертифікат, що підтвердить ваші
навички та готовність до роботи у сфері швейного мистецтва.
Професія кравця – динамічна та творча, тому навчання і розвиток
тривають усе життя, а ваші навички завжди залишаються актуальними!
Є бажання дізнатися більше про Полтавський центр професійно-технічної
освіти Державної служби зайнятості? Переходьте за посиланням:
https://cpto.pl.ua/ – і дізнавайтеся все про доступні спеціальності, умови
навчання та переваги, які пропонує центр професійно-технічної освіти.
Інформація про інші професії та спеціальності, які можна здобути на базі
центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, та графік
формування навчальних груп за посиланням: https://salo.li/d190982.
До відома охочих стати кравцями! Державна служба зайнятості запрошує
вас скористатися можливістю професійного навчання за ваучером на професію
«Кравець». Все про ваучер тут: https://shorturl.at/KAGJf .
Є питання щодо організації професійного навчання за сприяння служби
зайнятості? За детальною інформацією звертайтеся до фахівців філій обласного
центру зайнятості/їхніх структурних підрозділів за місцем вашого перебування.
Контакти тут: https://shorturl.at/658nJ.
Чи змінено перелік видів діяльності, щодо яких надається грошова
допомога для забезпечення енергонезалежності?
Так, змінено.
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2026 року №
111 внесено зміни до урядової постанови від 21 червня 2022 року № 738 та
затверджено Порядок надання одноразової грошової допомоги для забезпечення
енергонезалежності малого бізнесу.
Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що однією з вимог, за умови
дотримання якої надається грошова допомога, є провадження станом на 26 січня
2026 року діяльності, основний вид якої відповідає одному з видів економічної
діяльності, перелік яких зазначено у додатку до цього Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2026 року № 312
(набрала чинності 13 березня 2026 року) внесено зміни до двох вищевказаних
урядових рішень. Цими змінами, зокрема, зазначений перелік викладено у новій
редакції. Він доповнений 5 новими напрямками, зокрема роздрібною торгівлею
залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами
у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.52). Також збільшено кількість видів
діяльності у сфері харчового виробництва – доповнено переробленням молока та
виробництвом молочних продуктів (КВЕД 10.51), виробництвом какао, шоколаду та
цукрових кондитерських виробів (КВЕД 10.82)
З іншою інформацією щодо постанови № 312 можна ознайомитися на урядовому
вебпорталі: https://surl.lt/ntnmjs .
#Підтримка_підприємництва
Чи можливе залучення іноземних робітничих кадрів на український ринок
праці?
Так, можливе.
Нагадуємо, що відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”
здійснюється захист внутрішнього ринку праці шляхом регулювання залучення до
роботи іноземних працівників. Роботодавці мають право на застосування праці
іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що
видається регіональними центрами зайнятості. Категорії іноземців, щодо яких
можуть бути видані дозволи визначені у статті 42-1 вказаного Закону. До них
належать і іноземні наймані працівники. Ці працівники можуть працювати і за
робітничими професіями.
Крім того, слід зазначити, що Стратегією зайнятості населення України на
період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від
07 січня 2026 року № 92-р, передбачено стимулювання залучення іноземних
талантів, у тому числі робітничих кадрів, на український ринок праці для закриття
критичних потреб економіки, які неможливо задовольнити виключно за рахунок
внутрішніх резервів.
З інформацією щодо оформлення дозволів можна ознайомитися на вебпорталі
Державної служби зайнятості: https://surl.li/uqtlic .
#Праця_іноземців
Copyright © {2018} Голованівська райвійськадміністрація. Всі права захищені.